Програма для загальноосвітніх навчальних закладів




Сторінка2/4
Дата конвертації10.12.2016
Розмір0.57 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4
Тема 3. Людство – творець ноосфери
Людина – біосоціальний вид. Освоєння Землі лю- диною. Особливості впливу людини на географічну оболонку. Посилення впливу людини на природу в добу НТР.
Агроландшафти – причини нестійкості. Техно- генні ландшафти – збільшення площ. Урбанізовані території – загроза існуванню деяких видів.
Способи оптимізації техногенного обміну речовин.
Стан ландшафтів і здоров’я людини. Естетична роль ландшафтів. Техногенні аварії і їхні наслідки.
Практикум:
постер «Ландшафт, який хочеться зберегти»
(аналіз і захист малюнків);
творча робота «Роль ландшафту в становленні духовності народу України»;
ділова гра «Оцінка стану ландшафтів (екологічна, санітарно-гігієнічна, естетична, рекреаційна)»;
проект «Екологічний будинок».



Учень:
характеризує особливості впливу людини на ландшафти;
наводить приклади антропогенних і природних ландшафтів;
аналізує причини нестійкості антропогенних систем;
вказує
причини сучасної глобальної екологічної кризи;
дає якісну оцінку стану ландшафтів (екологічну, санітарно-гігієнічну, естетичну, рекреаційну);
визначає взаємозв’язки між станом ландшафтів і здоров’ям людини;
виконує прості дослідження;
розробляє проект;
готує матеріали за творчими роботами.
наносить на контурну карту

12





13



Тема 4. Географія населення
Предмет
вивчення
географії
населення.
Кількість населення. Динаміка і структура населення світу. Відтворення населення і його типи
(розширений, простий, звужений).
Природний і механічний рух населення. Головні чинники природного руху населення: природні, соціально-економічні, демографічні, політичні, культурні, психологічні, військові, юридичні, етнічні, релігійні. Міграції як форма механічного руху населення. Роль міграцій в історії цивілізації окремих країн і народів. Географія міграцій минулого і сучасності. Головні особливості і напрямки сучасних міграцій: міжнародна міграція робочої сили, «втеча мізків», екологічні біженці тощо. Причини і наслідки явища міграції для різних країн. Статево-вікова структура населення.
Демографічні процеси. Сутність і причини
«демографічного вибуху», «демографічної кризи».
Концепції демографічного переходу, сутність, етапи (стадії), значення демографічного аналізу.
Проблеми демографічного розвитку України, країн
ЄС. Управління народонаселенням. Демографічна політика: поняття, мета, завдання; види, методи, поширення в країнах світу. Планування сім’ї як складова частина демографічної політики в країнах світу.
Расова й етнічна мозаїка світу. Типи етнічних спільнот: плем’я, народність, нація. Класифікація етносів. Лінгвістична класифікація народів. Мови
ООН. Етнографічні особливості окремих народів
Землі – звичаї, традиції, побут, національний одяг, маршрути заселення людиною материків і частин світу.

Учень:
розкриває значення понять:
«демографічний вибух»,
«урбанізація», «демографічна політика», «субурбанізація»,
«міграція», «еміграція»,
«імміграція», «мегалополіс»;
називає кількість населення світу;
характеризує динаміку і структуру населення світу;
пояснює сутність і причини демографічних явищ;
аналізує чинники природного руху населення та наслідки міжнародних міграцій;
називає типи відтворення населення;
оцінює сучасну картину розселення населення світу;
порівнює структуру населення різних країн і регіонів світу;
визначає роль демографічних процесів у міжнаціональних від- носинах;
проводить мікросоціологічні дослідження;
складає географічні моделі демографічного переходу; картосхему сучасних шляхів міграції населення світу;
показує на карті основні

13 житло, харчування тощо. Етнічні меншини, міжет- нічні проблеми, способи врегулювання конфліктів.
Класифікація країн світу за конфесійною структурою населення. Міжконфесійні проблеми і взаємодії в країнах світу. Вплив релігії на дер- жавний устрій, демографічну поведінку людей, соціально-економічне і політичне життя суспіль- ства. Паломництво.
Поняття про расову структуру населення. Гео- графія основних рас, мішаних расових форм і типів.
Полікультурність сучасного світу.
Расова дискримінація та її форми у країнах світу. Явище расизму.
Трудові ресурси. Професійна й освітня структури населення і трудових ресурсів. Поняття зайнятості.
Показники аналізу величини
і структури економічно-активного населення, рівнів зайнятості, безробіття. Особливості галузевої структури зайнятості трудових ресурсів: поняття, структура.
Ринок праці. Безробіття: види, форми, способи зменшення рівня безробіття. Проблеми безробіття в
Україні.
Розселення населення. Особливості сучасної картини розселення населення світу. Чинники розселення. Система розселення населення світу
(окремих країн).
Проблеми управління розселенням. Географія сільського розселення.
Класифікація сільських поселень: за людністю, за топографічним положенням, за
історією походження, за функціями.
Територіальні відмінності сільського розселення в країнах світу й регіонах. Перспективи і тенденції розвитку сільського населення.
Географія міського розселення. Класифікація міст за людністю, функціями, генезисом, характером планування. напрямки міграційних потоків;
висловлює судження щодо здійснення демографічної політики у країнах світу загалом
і зокрема в Україні; щодо способів вирішення між- етнічних проблем, врегулювання конфліктів;
описує найбільші народи та найпоширеніші мови світу, світові релігії;
аналізує етнічну, конфесійну, професійну, расову структури населення;
порівнює галузеву структуру трудових ресурсів різних країн світу;
класифікує міські і сільські поселення;
показує на карті великі міста, агломерації, мегалополіси;
порівнює темпи, рівні, форми урбанізації країн і регіонів світу;
аналізує текстові, кар- тографічні і статистичні матеріали з метою визначення рис і відмінностей у відтво- ренні, складі і розміщенні населення різних регіонів світу;
називає форми та види урбанізації;
готує самостійний виступ;
розробляє проект;
бере участь у дискусіях, у се- мінарських заняттях.

14
Урбанізація: форми, види, якість. Урбаністичні форми розселення: міські агломерації, мегаполіси, мегалополіси, ойкуменополіс. Урбанізація як глобальний процес сучасності і майбуття. Ур- банізація і природа. Управління територіальним зростанням і розвитком міських поселень.
Практикум
практична робота «Аналіз динаміки чисельності населення основних регіонів світу»;
дискусія «Екологічні біженці: чи варто їх прий- мати»;
практична робота «Складання картосхеми сучасних шляхів міграції населення світу»;
творча робота «Розробка сценарію заходів де- мографічної (або міграційної) політики у своїй місцевості (або для однієї з країн світу);
практична робота «Аналіз релігійної структури населення світу»;
практична робота «Аналіз статево-вікових пірамід країн різних типів вікової структури населення»;
практична робота «Побудова картограми
„Урбанізованість країн світу“».

6
Тема 5. НТР – крок у майбутнє
Сутність НТР. Наука як складова частина НТР.
Затрати на науково-дослідницькі і дослідно-кон- структорські розробки в країнах світу. Наукова ін- фраструктура: техніка і технологія в добу НТР.
Функції техніки і технологій: працезберігаюча, ресурсозберігаюча, природоохоронна, інформа- ційна. Значення техніки і технології для про- мисловості, сільського господарства, невиробничої сфери. Електронізація і комплексна автоматизація.
Біотехнологія і біоіндустрія. Генетична і клітинна
інженерія. Проблеми розвитку біотехнології і
Учень:
розкриває сутність НТР, взаємозв’язок науково- технічного прогресу і науково- технічної революції;
визначає основні риси і
складові частини НТР;
знає особливості наукової
інфраструктури;
аналізує проблеми розвитку біотехнологій і біоіндустрії;
характеризує функції техніки

15 біоіндустрії: екологічні, соціальні, морально- етичні. Біотехнологічна революція в економічно розвинених країнах. «Зелена революція» у сіль- ському господарстві країн, що розвиваються. Уп- равління як складова частина НТР. Міжнародний менеджмент. Маркетинг як приклад управління.
Сутність «кібернетичної» революції. «Інформа- ційний вибух»: позитивні і негативні риси.
Проблеми створення технопарків.
Практикум
проект «Пріоритетні наукові дослідження в Ук- раїні»;
моніторинг генетично-модифікованої продукції в торговельній мережі;
екологічне дослідження «Продукція України, що має екологічний знак»;
творча робота «Роль інформації у розвитку економіки країни».
і технологій в добу НТР; вплив
НТР на галузі економіки;
наводить приклади
позитивного й негативного впливу НТР на навколишнє середовище;
називає і коментує соціальні наслідки НТР;
готує реферати за темою;
проводить міні-дослідження;
формулює позитивні й не- гативні риси «інформаційного вибуху»;
визначає пріоритетні напрямки географічних досліджень в Ук- раїні;
підбирає джерела інформації за заданою темою і презентує їх.

6
Тема 6. Сучасне світове господарство
Світове господарство. Становлення і сутність світового господарства.
Механізм світового господарства
і його частини: національна економіка, транснаціональні корпорації,
інтеграційні угруповання, міжнародні економічні організації. Етапи формування світової економіки.
Міжнародний географічний поділ праці. Причини розвитку економічних зв’язків: особливості і порівняльні переваги.
Сучасна просторова структура економіки.
Співвідношення «центр – периферія». Галузева структура господарства: її складові частини.
Тенденції розвитку світового господарства: постіндустріалізація,
інтернаціоналізація, глобалізація.
Роль інтеграції в розвитку господарства. Між-
Учень:
характеризує галузеву і просторову структуру світового господарства;
визначає пріоритети міжнародної торгівлі;
називає етапи формування світової економіки, нові форми міжнародних економічних взаємовідносин;
аналізує галузеву структуру господарства; показники індексу розвитку людського потенціалу
(ІРЛП)
зазначає основні тенденції розвитку світового господарства;

16 народна економічна інтеграція господарства.
Міжнародні економічні і геополітичні відносини, перебудова економічних відносин – створення вільних економічних зон, офшорних зон, розвиток
Інтернету тощо. Нові форми міжнародних еко- номічних взаємовідносин: інвестиції, торгівля ліцензіями, науково-технічні послуги, збільшення
інформації, міжнародний туризм тощо. Пріоритети міжнародної торгівлі: нафта, зерно, промислові то- вари. Роль морського й авіаційного транспорту в поглибленні міжнародних зв’язків.
Практикум:
практична робота «Аналіз показників індексу розвитку людського потенціалу (ІРЛП)»;
ділова гра «Географічне обґрунтування інвести- ційного проекту».
визначає роль транспорту в міжнародних відносинах;
наводить приклади нових форм міжнародних економічних відносин.

5
Тема 7. Глобалізація світового господарства:
передумови, причини, інструменти, наслідки
Від інтернаціоналізації до глобалізації. Поняття
«глобалізація». Історія виникнення явища. Еконо- мічні передумови: інтернаціоналізація джерел сировини, велика пропозиція праці, НТП, скоро- чення витрат на транспорт і зв’язок. Створення ін- формаційної економіки, вільний рух інтелекту- альних і фінансових ресурсів, мобільність насе- лення. Політичні передумови: формування нового світового порядку, неоліберальна ринкова модель у світовій економіці.
Головні інструменти глобалізації: лібералізація, приватизація, політичні інструменти. Тиск розви- нених країн на країни з перехідною економікою і країни, що розвиваються.
Вплив глобалізації на світову економіку. Головні зміни у світовій економіці: збільшення обсягів зовнішньої торгівлі, величезні масштаби валютного
Учень:
пояснює сутність поняття
«глобалізація»;
знає історію виникнення глобалізації;
називає економічні, політичні передумови виникнення глобалізації; головні
інструменти глобалізації;
аналізує головні зміни у світовій економіці;
пояснює головні тенденції глобалізації;
характеризує негативні наслідки глобалізації;
підбирає інформацію за темою;
вміє проводити міні- дослідження;

17 ринку, формування тісних зв’язків між фінансовими ринками, посилення ролі трансна- ціональних корпорацій, банків і фінансово-про- мислових груп.
Характерна риса нового етапу глобалізації – рух капіталів і торгівля відбуваються в середині ТНК.
Створення нового МГПП: зростання внутрішньо- галузевого поділу праці, обмін товарами та пос- лугами, посилення ролі міжкорпораційного поділу праці.
Зміни в системі управління. Зміна критеріїв роз- міщення капіталів – головна тенденція оптимізації розміщення капіталу в масштабі усього світового господарства.
Проблеми, спричинені глобалізацією. Загострен- ня конкуренції технологій, поглиблення «техноло- гічного» поділу праці. Негативні наслідки глобалізації: різниця між
«центром»
і
«периферією», швидкий розвиток
«золотого мільярда», находження основної частини населення за межами глобалізації, руйнування господарства в слабких за рівнем розвитку країнах, безконтрольність ТНК і ТНБ, криміналізація світової економіки, інші недоліки.
Перспективи подальшого розвитку глобалізації.
Практикум
творча робота «Соціокультурна глобалізація»;
ділова гра «Зустріч глобалістів і антиглобалістів».
окреслює перспективи розвитку глобалізації;
виявляє проблеми, спричинені глобалізацією;
бере участь у міні референдумах.

27
Тема 8. Галузевий склад світового господарства
Первинний сектор економіки. Поняття й рівні галузевої структури світового господарства:макро-, мезо-, мікроструктура.
Складові частини макроструктури: аграрний,
індустріальний, постіндустріальний типи. Особливості мікро- структури. Сектор тіньової економіки. Поняття
Учень:
визначає складові частини макроструктури;
аналізує динаміку змін, статистичні матеріали;
називає галузі гірничовидобувної

18
«диверсифікація». Зміни галузевої структури світового господарства.
Гірничовидобувна промисловість. Склад галузі: вугільна, нафтова, газова, рудодобувна. Основні гірничовидобувні райони, закономірності розмі- щення. Зміни у добу НТР. Класифікація країн за рівнем забезпеченості ресурсами.
Вторинний
сектор економіки. Географічні аспекти розвитку світової паливної промисловості.
Її склад і розміщення. Динаміка галузевих змін.
Атомна енергетика: географічні аспекти, перспективи розвитку.
Гідроенергетика.
Найпотужніші ГЕС у країнах світу. Використання нетрадиційних джерел енергії: світовий досвід.
Динаміка виробництва електроенергії на різних типах електростанцій.
Металургія
світу.
Склад металургійної промисловості. Країни – лідери металургійного виробництва. Чорна металургія. Географічні зрушення в чорній металургії. Країни – експортери та
імпортери продукції чорної металургії.
Структурна криза в чорній металургії. Проблеми розвитку чорної металургії України.
Кольорова металургія.
Галузевий склад.
Розміщення сировинної бази.
Особливості кольорової металургії. Країни – виробники і споживачі.
Характерні риси кольорової промисловості розвинутих країн: розгалуженість, переважання «верхніх поверхів» металургійного процесу, використання вторинної сировини, орієнтація на транспортний, енергетичний, споживчий чинники.
Характерні риси кольорової промисловості країн, що розвиваються: велика забезпеченість ресурсами, мала розгалуженість структури, промисловості;
порівнює країни за рівнем забезпеченості паливними ресурсами;
показує на карті основні гірничовидобувні райони світу;
наводить приклади і показує
на карті найбільших експортерів продукції головних галузей гірничовидобувної промисловості;
показує на карті най- потужніші ГЕС світу;
окреслює перспективи розвитку атомної енергетики; перспективи використання нетрадиційних джерел енергії;
порівнює обсяги виробництва електроенергії різними типами електростанцій;
складає схему галузевої структури кольорової металургії;
показує на карті основні райони та найбільші центри металургії;
характеризує наслідки впливу металургійної промисловості на довкілля;
підбирає матеріали для презентації місцевого підприємства;
самостійно проводить міні- дослідження;

19 переважання нижчих і середніх стадій циклу, порівняно мале використання вторинної сировини, переважання сировинної й енерго-сировинної орієнтації. Світова алюмінієва, мідна, свинцева, золоторудна та інші галузі.
Машинобудування. Особливості машинобудівної промисловості
– комплексність
і диференційованість структури.
Старі, нові, найновіші галузі. Зміни в галузевій і територіальній структурі в добу НТР. Галузевий склад: авіаракетна
і космічна, верстатобудування, суднобудування.
Міграція автомобільної промисловості в країни, що розвиваються. Основні причини перенесення.
Світова електронна промисловість. Галузева структура: виробництво електронних засобів об- робки інформації, засобів зв’язку, побутової апаратури, електронних компонентів. Географічні зрушення у розміщенні торгівлі продукцією електронної галузі. Проблеми і перспективи виробництва конкурентоспроможної продукції в
Україні.
Хімічна і лісохімічна промисловість. Галузева структура хімічної промисловості: гірничо-хімічна, основна хімія, промисловість полімерних матеріалів.
Чинники розміщення хімічної промисловості: матеріаломісткість, водомісткість, енергоємність, трудомісткість, капіталомісткість, наукоємність. Головні галузі гірничо-хімічної про- мисловості: видобуток хімічної сировини, вироб- ництво сірчаної кислоти – головна галузь основної хімії. Виробництво мінеральних добрив: зміни у виробництві й розміщенні.
Виробництво полімерних матеріалів.
Міграція
«брудних» хімічних виробництв до країн, що розвиваються.
Особливості світового виробництва пластмас, хі-
виявляє проблеми розвитку чорної металургії України.
називає галузевий склад машинобудування;
пояснює чинники розміщення галузей машинобудування;
показує на карті найбільші центри машинобудування;
оцінює проблеми і перспективи розвитку машинобудування;
пояснює зміни територіальної структури машинобудування.
характеризує галузеву структуру хімічної промисловості;
пояснює чинники розміщення хімічної і лісохімічної промисловості;
показує на карті основні райони та центри хімічної промисловості, лісозаготівлі та деревообробної промисловості;
наводить приклади негативного впливу хімічної промисловості на довкілля;
аналізує проблеми розміщення галузі;

20 мічних волокон, синтетичного каучуку. Малото- ннажна хімія. Головні регіони і країни – виробники хімічної продукції.
Лісовий комплекс світу. Лісозаготівельна про- мисловість: механічна переробка деревини, хімічна
і хіміко-механічна переробка деревини. Головні лісові регіони світу. Країни – експортери й ім- портери. Проблеми розвитку: невідповідність дере- вообробки і можливостей сировинної бази, терито- ріальні диспропорції між районами лісових ресур- сів.
Текстильна
промисловість.
Особливості текстильної промисловості – об’єми виробництва і кількість зайнятих. Галузевий склад: бавовняна, вовняна, шовкова, лляна, трикотажна, виробництво хімічних волокон та нетканних матеріалів. Вплив
НТР на розвиток галузі – кардинальні зміни у сировинній базі, чинниках орієнтації, галузевій структурі.
Географія світової текстильної промисловості. Міграція текстильної і швейної промисловості з розвинутих країн, у країни, що розвиваються.
Зміни в зовнішній торгівлі текстильними товарами. Країни – лідери з виробництва текстилю. Проблеми відродження текстильної промисловості в Україні.
Світове сільське господарство. Значення галузі в економіці. Різноманітність типів сільського господарства, спеціалізації, рівень товарності, рівень
інтенсивності виробництва.
Сільське господарство розвинутих країн – розвинене товарне сільське господарство: пасовищне тваринництво, пасовищне тваринництво
і зрошувальне землеробство, екстенсивне землеробство,
інтенсивне землеробство, садівництво, городництво. Міжнародний агробізнес у країнах
називає основні галузі лісової промисловості;
визначає основні проблеми розвитку галузей хімічної і лісохімічної промисловості та
пропонує способи їх вирішення;
характеризує особливості розміщення текстильної промис- ловості
називає галузевий склад текстильної промисловості, кра-
їни – лідери з виробництва текстилю;
оцінює значення галузі для задоволення матеріальних і духовних потреб населення;
показує на карті основні центри текстильної промисловості;


визначає структуру сільського господарства;
пояснює значення галузі для в економіці регіонів;
характеризує рослинництво і тваринництво;
показує на карті зони сільськогосподарської спеціалізації;
порівнює сільське гос- подарство країн з різним рівнем

21
Західної
Європи.
Особливості сільського господарства в країнах, що розвиваються: споживацький, малотоварний сектори, плантаційний сектор. Сільське господарство постсоціалістичних країн: соціально-економічні перетворення, форми господарювання, аграрні реформи.
Зернове господарство світу. Три головні зернові культури світу. Регіони і країни-виробники.
Технічні культури: волокнисті, цукроносні, коренеплідні, олійні. Тонізуючі культури: чай, кава, какао. Плодові і ягідні культури.
Тваринництво світу. Структура галузі: скотарст- во, свинарство, вівчарство, птахівництво. Розве- дення кіз, буйволів, коней, верблюдів, оленів, яків, мулів, віслюків тощо. Кількісні і якісні показники розвитку тваринництва. Вплив релігії на розвиток тваринництва. Тваринництво в розвинутих країнах і країнах, що розвиваються. Тваринницькі райони світу, основні типи, критерії для районування.
Виробництво
і споживання тваринницької продукції: м’яса, молока, яєць. Рибальство як один
із видів природокористування, важливий елемент збалансованого харчування. Географія морського рибальства. Розвиток аквакультури, прісноводної і морекультури. Китобійний промисел.
Третинний сектор економіки – ринок послуг.
Структура ринку послуг: транспортні послуги, ту- ризм, інженерно-технічні послуги, консалтинг, лізинг, інформаційні послуги, фінансові, світова торгівля.
Транспортна інфраструктура: склад, динаміка розвитку світової транспортної мережі. Зміни в транспортній системі світу: контейнеризація,
«транспортні мости». Транспортні коридори розвитку;
оцінює проблеми розвитку галузі;
аналізує статистичні дані щодо виробництва сільськогосподар- ської продукції;
пояснює вплив релігії на розвиток тварин-ництва;
порівнює рівень роз-витку тваринництва у різних країнах світу;
аналізує географію морського рибальства;
порівнює виробництво
і споживання тваринницької продукції;




характеризує структуру ринку послуг;
оцінює транспортну
інфраструктуру;
аналізує трансформаційні процеси у транспортній системі світу;
висловлює судження про проблеми і перспективи розвитку окремих видів транспорту;
оцінює роль української транспортної системи в здійсненні міжнародних перевезень;

22
Європи і місце України в них. Тунелі під водою.
Нові види рухомого складу.
Міжнародний туризм. Чинники туристичної мо- тивації. Типологія туризму і чинники, що визна- чають туристичну активність. Класифікація ту- ристичних районів. Нові види туризму: екологіч- ний, екстремальний. Динаміка і тенденції розвитку туризму в Україні.
Світова торгівля. Динаміка, структура. Регулю- вання міжнародної торгівлі товарами і послугами.
Міжнародні торгово-економічні організації.
Проблеми, пов‘язані із вступом України в СОТ.
Світовий фінансовий ринок і світові фінансові центри. Географія світового руху капіталів.
Практикум
практична робота «Складання характеристики вугільної промисловості світу»;
практична робота «Побудова картосхеми розміщення основних районів енергетики, чорної і кольорової металургії»;
практична робота «Економіко-географічна характеристика важливих районів машинобудівної промисловості світу»;
практична робота «Найновітніша хімічна продукція»;
практична робота «Побудова картодіаграми найбільших виробників головних зернових культур»;
практична робота «Порівняльна характеристика
Суецького і Панамського каналів»;
практична робота «Складання картосхеми «Види міжнародного туризму»;
практична робота «Презентація одного із туристичних регіонів світу»;
практична робота «Нанесення на контурну карту
називає види туризму, міжнародні торговельно- економічні організації;
аналізує проблеми, пов‘язані із вступом України до СОТ;
показує на карті основні напрямки руху світового капіталу;
називає складові транспортної
інфраструктури;
класифікує туристичні райони світу;
показує на карті основні фінансові центри;
визначає нерівномірність розміщення фінансових і наукових ресурсів;


23 основних фінансових центрів і потоків у світі».

63


22















































ІІ. РОЗДІЛ

Історико-географічні регіони світу
Сучасні підходи до виокремлення регіонів світу.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал