Програма для загальноосвітніх навчальних закладів



Сторінка4/5
Дата конвертації25.12.2016
Розмір1.13 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5

Історія України

8 клас





Кількість

годин

Зміст

навчального матеріалу

Державні вимоги

до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

ВСТУП. Середньовічна спадщина України. Основні події і постаті.

Ранній новий час Особливості ранньомодерної доби в історії України.



Учень/учениця:

• показує на карті українські землі на кінець XV ст.;

• характеризує особливості Раннього нового часу в історії України;

• визначає періодизацію та види джерел історії України в Ранній новий час;

• пояснює, застосовує терміни і поняття: «Ранній новий час»; «Ранньомодерна доба».


Розділ І. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в ХVІ ст.

9

Політичне становище українські землі у першій половині ХVІ ст.

Соціальній структура суспільства. (магнати, шляхта, духовенство, містяни, селяни). Василь-Костянтин Острозький.


Економічне життя села і міста: фільварки, цехи. Торгівля. Сільське та міське самоврядування.
Люблінська унія 1569 р. та її вплив на українські землі.
Українське козацтво. Перші Січі. Дмитро Вишневецький. Запорозька Січ – козацька республіка.
Реєстрове козацтво. Становлення козацького стану. Козацькі війни кінця ХVІ ст.
Практичне заняття

Повсякденне життя представників основних верст суспільства.


Церковне життя. Особливості реформаційних та контрреформаційних рухів в Україні. Православні братства.
Культурно-освітнє життя. Острозька академія, братські школи, єзуїтські колегії.

Пересопницьке Євангеліє. Книговидання. Іван Федоров.


Містобудування, архітектура, образотворче мистецтво.

Учень/учениця:

• показує на карті територіальний розподіл українських земель на початок XVІ ст.; зміни, що відбулися на українських землях унаслідок Люблінської унії; перші Січі; райони козацьких повстань 1590-х років;

• характеризує особливості соціально-економічного, політичного та релігійного життя на українських землях; зміст Люблінської унії; діяльність православних братств; розвиток книговидання та шкільництва; повсякденне життя українців; історико-культурні пам’ятки;

• визначає причини й наслідки Люблінської унії; виникнення козацтва і січей; вплив реформаційних і контрреформаційних рухів в Україні; історичне значення Пересопницького Євангелія;

• висловлює судження щодо діяльності Василя-Костянтина Острозького, Дмитра Вишневецького, Івана Федорова, Криштофа Косинського та Северина Наливайка;

• називає дати Люблінської унії, утворення першої Запорозької Січі, виходу друком перших книжок, заснування Острозької академії;

• пояснює, застосовує терміни і поняття: «фільварок», «шляхта», «магдебурзьке право», «магнат», «козак», «унія», «Запорозька Січ», «кіш», «козацька старшина», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення», «козацькі війни», «церковні братства», «слов’яно-греко-латинська школа», «колегія», «академія», «вертеп», «гравюра».


1

Узагальнення. Тематичний контроль

Розділ ІІ. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ наприкінці ХVІ – у першій половині ХVІІ ст.

8

Церковні собори в Бересті 1596 р. Розкол православної церкви. Утворення Греко-католицької церкви.
Кримське ханство. Внутрішня і зовнішня політика.
Походи козаків першої чверті ХVІІ ст.
Петро Конашевич-Сагайдачний. Похід на Москву 1618 р.

Військо Запорозьке і Хотинська війна.


Практичне заняття:

Військове мистецтво, традиції та побут українського козацтва.


Боротьба за відновлення православної ієрархії. Реформи митрополита Петра Могили.
Козацько-селянські повстання 20-30-х рр. ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького».
Києво-Могилянський колегіум. Полемічна література. Архітектура. Образотворче мистецтво.

Учень/учениця:

• показує на карті Кримське ханство та шляхи набігів кримських татар; напрямки походів козаків на володіння Османської імперії та Московське царство; райони козацьких повстань 1620-1630-х років;

• характеризує внутрішню і зовнішню політику кримських ханів; військово-політичну організацію козацтва; морські та суходільні походи козаків; традиції, звичаї та побут козаків; історико-культурні пам’ятки доби;

• визначає причини й наслідки Берестейської унії; козацько-селянських повстань 1620-1630-х років;

• висловлює судження щодо діяльності Іпатія Потія, Герасима та Мелетія Смотрицьких, Іван Вишенський, Петро Могила, Петро Конашевич-Сагайдачний;

• називає дати утворення Греко-католицької церкви; доби «героїчних походів», походу козаків на Москву; Хотинської війни; козацько-селянських повстань; створення Києво-Могилянського колегіуму; видання «Ординації Війська Запорозького»;

• пояснює, застосовує терміни і поняття: «Греко-католицька церква», «полемічна література», «героїчні походи».


1

Узагальнення. Тематичний контроль

Розділ ІІІ. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

середини XVII ст.

5

Передумови, причини, початок Національно-визвольної війни. Події 1648-1649 рр. Зборівський договір.
Українська козацька держава – Війська Запорозького. Адміністративно-територіальний устрій. Соціально-економічне життя. Зовнішня політика.
Практичне заняття:

Богдан Хмельницький як політик і людина


Події 1650–1651 рр. Білоцерківський договір. Битва під Батогом. Молдавські походи.

Облога Жванця. Кам`янецька угода.


Українсько-московський договір 1654 р. Воєнно-політичні події 1654–1655 рр. Віленське перемир’я. Українсько-шведсько-трансильванський союз.

Учень/учениця:

• показує на карті полковий устрій держави – Війська Запорозького; кордони Української козацької держави; основні напрямки походів і битви Національно-визвольної війни;

• характеризує перебіг Національно-визвольної війни; соціально-економічне становище українських земель після утворення козацької держави; зміст Зборівського і Білоцерківського договорів, «Березневих статей», Кам`янецької угоди, умови Віленського перемир’я;

• визначає причини та наслідки Національно-визвольної війни українського народу; наслідки українсько-московського договору 1654 р.; утворення українсько-шведсько-трансильванського союзу.

• пояснює особливості здійснення влади гетьмана в козацькій державі; взаємовідносини Війська Запорозького з державами-сусідами;

• висловлює судження щодо діяльності Богдана Хмельницького та його сподвижників в розбудові козацької держави; характер відносин з сусідніми державами;

• називає дати основних битв Національно-визвольної війни, укладення Зборівського, Білоцерківського договорів, Березневих статей, Кам`янецької угоди, Віленського перемир’я;

• пояснює, застосовує терміни і поняття: «Гетьманщина», «гетьман», «генеральна старшина», «генеральна військова та старшинська ради», «універсал», «полк», «сотня».



1

Історія рідного краю

1

Узагальнення. Тематичний контроль

Розділ ІV. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ 50-х років ХVІІ –

НА ПОЧАТКУ ХVІІІ ст.

9

Іван Виговський. Гадяцька угода. Україно-московська війна. Конотопська битва. Початок Руїни.
Юрій Хмельницький. Розкол Гетьманської держави. Павло Тетеря та Іван Брюховецький. Андрусівське перемир’я.
Петро Дорошенко. Спроби об’єднання Лівобережної та Правобережної Гетьманщини. Дем’ян Многогрішний. Іван Самойлович. Чигиринські походи. Бахчисарайський мир. «Вічний мир».
Припинення існування Правобережної Гетьманщини. Правобережне козацтво в останній чверті ХVІІ ст.
Заселення і розвиток Слобідської України. Слобідські козачі полки. Запорозьке козацтво. Іван Сірко.
Практичне заняття:

«Руїна»: причини і наслідки.


Івана Мазепи. Внутрішня і зовнішня політика. Семен Палій. Північна війна і Україна.
Пилип Орлик і його Конституція. Ліквідація козацтва на Правобережній Україні.
Церковне життя. Освіта. Архітектура. Образотворче мистецтво.

Учень/учениця:

• показує на карті території Лівобережної і Правобережної Гетьманщини, Запорозької Січі, Слобідської України; події україно-московської війни; межу поділу України за Андрусівським перемир’ям, Бахчисарайським договором, «Вічним миром»; Чигиринські походи; події Північної війни на українських землях; територію поширення повстання Семена Палія;

• характеризує зміст політики Росії щодо українських земель; адміністративно-територіальний устрій, господарське та повсякденне життя запорозьких земель; внесок Києво-Могилянської академії в розвиток освіти і науки; історико-культурні пам’ятки доби; основні положенні Конституції Пилипа Орлика;

• визначає причини і наслідки періоду «Руїни»; військово-політичного виступу Івана Мазепи;

• висловлює судження щодо діяльності гетьманів Івана Виговського, Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Івана Брюховецького, Петра Дорошенка, Дем’яна Многогрішного, Івана Самойловича, Івана Мазепи, Пилипа Орлика; кошових отаманів Івана Сірка, Костя Гордієнка; полковника Семена Палія; Феофана Прокоповича;

• називає хронологічні межі періоду Руїни, дати Гадяцької угоди, Андрусівського договору, Бахчисарайського договору, «Вічного миру», повстання під проводом С.Палія; зруйнування Батурина і Чортомлицької Січі, Полтавської битви; ухвалення Конституції Пилипа Орлика;

• пояснює, застосовує терміни і поняття: «Руїна», «протекторат», «Малоросійська колегія», «козацьке бароко», «Чигиринські походи».


1

Історія рідного краю

1

Узагальнення. Тематичний контроль

Розділ V. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ у 20–90-х рр. ХVІІІ ст.

10

Іван Скоропадський, Павло Полуботок. Перша Малоросійська колегія. Данило Апостол. «Правління гетьманського уряду».
Кирило Розумовський. Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні. Друга Малоросійська колегія. Запровадження кріпацтва.
Нова (Підпільненська) Січ. Петро Калнишевський. Ліквідація Запорозької Січі.
Російсько-турецькі війни XVIII ст. і Україна. Ліквідація Кримського ханства. Колонізація Півдня України.
Правобережна Україна. Гайдамаки. Коліївщина. Буковина, Східна Галичина, Закарпаття. Рух опришків.
Поділи Речі Посполитої. Зміни становища Правобережної України у складі Російської імперії.
Західноукраїнські землі у складі володінь австрійських Габсбургів. Реформи Марії-Терезії та Йосипа ІІ.
Освіта і наука. Києво-Могилянська академія. Григорій Сковорода.
Архітектура. Образотворче мистецтво. Музики
Практичне заняття:

Козацькі літописи ХVІІ – ХVІІІ ст. як історичні джерела.



Учень/учениця:

• показує на карті територію Лівобережної Гетьманщини, Олешківської і Нової Січі, Слобідської України; територіальні зміни, що відбулися унаслідок російсько-турецьких воєн, поділів Речі Посполитої, ліквідації Кримського ханства;

• характеризує основні напрями політики Російської і Австрійської імперій щодо українських земель; адміністративно-територіальний устрій, господарське та повсякденне життя запорозьких земель; внесок Києво-Могилянської академії в розвиток освіти і науки; історико-культурні пам’ятки доби;

• визначає причини і наслідки скасування гетьманства, ліквідації Запорозької Січі; поділів Речі Посполитої; приєднання земель Правобережжя, Поділля, Волині та Кримського ханства до Росії; особливості розвитку культури козацької доби; причини розгортання гайдамацького та опришківського руху на Правобережжі; наслідки реформ Марії-Терезії та Йосипа ІІ для українських земель;

• висловлює судження щодо діяльності гетьманів Івана Скоропадського, Павла Полуботка, Данила Апостола, кошового отамана Петра Калнишевського; Олекси Довбуша, Максима Залізняка, Івана Гонти; Григорія Сковороди;

• називає дати остаточної ліквідації гетьманства і Запорозької Січі, Кримського ханства, поділів Речі Посполитої, закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України; Коліївщини;

• пояснює, застосовує терміни і поняття: «гайдамаки», «опришки», «паланка», «Коліївщина», «козацькі літописи», «кріпацтво», «реформи».


1

Історія рідного краю

1

Узагальнення. Тематичний контроль

1

Узагальнення до курсу:

«України в ранньомодерну добу та її внесок в загальноєвропейську спадщину».



Учень/учениця:

• називає періодизацію історії України Раннього Нового часу;

• характеризує і порівнює процес українського державотворення з основними тенденціями політичного розвитку європейських країн;

• визначає особливості козацької доби, оцінює роль козацтва в історії України;

• висловлює судження щодо діяльності провідних історичних осіб України XVІ – XVIII ст.


1

Резерв






Всесвітня історія

8 клас

Ксть
год

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1


ВСТУП

Середні віки в історії людства.

Поняття і періодизація Нового часу, Ранньомодерної доби.


Учень/ учениця:

  • показує на карті провідні європейські

держави;

  • характеризує цивілізаційної спадщини Середньовіччя; особливості розвитку світу напередодні Нового часу;

  • називає хронологічні межі та періодизацію Середніх віків та Нового часу;

  • пояснює, застосовує поняття і терміни: «Новий час», «ранній Новий час», «Ранньомодерна доба»

Розділ І. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ КАПІТАЛІСТИЧНИХ ВІДНОСИН

5



Причини й передумови Великих географічних відкриттів XV— XVI ст. Подорожі Х. Колумба, В. да Гами, Ф. Магелана.
Конкіста – завоювання Нового світу. Створення колоніальних імперій. Зміна поглядів на світ.
Торгівельний капітал. Мануфактурне виробництво і наймана праця. Розвиток техніки. Становлення капіталістичних відносин.
Повсякденне життя населення Західної Європи.
Практичне заняття (на вибір вчителя):

Наслідки Великих географічних відкриттів для історії людства / Цивілізації доколумбової Америки




Учень/ учениця:

  • показує на карті основних

географічних відкриттів; напрямки нових торговельних шляхів, центри світової торгівлі.

  • характеризує подорожі європейців;

життя народів доколумбової Америки (ацтеки, майя, інки); зміни у житті людей після Великих

географічних відкриттів; технічні досягнення раннього Нового часу;



  • визначає причини і наслідки Великих географічних відкриттів;

  • називає період Великих географічних

відкриттів, дати подорожей Х. Колумба, Васко да Гами, Ф. Магелана;

  • пояснює, застосовує поняття і терміни: «Великі географічні відкриття», «конкіста», «колоніальна імперія», «зустріч цивілізацій», «Революція цін», «мануфактура», «капіталізм», «буржуазія», «найманий робітник»

1

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Розділ ІІ. ВИСОКЕ ВІДРОДЖЕННЯ. РЕФОРМАЦІЯ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ

5


Гуманізм. М. Сервантес, Еразм Роттердамський, Н. Макіавелі,

Високе Відродження.

Леонардо да Вінчі, Рафаель, Мікеланджело.

Північне Відродження. П. Брейгель, А. Дюрер.

Зародження культури бароко. Рембрант, Рубенс, Тиціан.
Практичне заняття(на вибір вчителя): Гуманістичні ідеї в творах Е.Роттердамського / Ідеї гуманізму в шедеврах Високого Відродження
Католицька церква напередодні Реформації. М. Лютер і народження протестантизму. Т. Мюнцер. Поширення Реформації. Ж. Кальвін. Аугсбурзький релігійний мир 1555 р.
Контрреформація в Європі. І. Лойола. Єзуїти. Тридентський собор.
Народження нової європейської науки. Р.Декарт, Й.Кеплер, Н.Коперник, Г. Галілей.


Учень/ учениця:

  • показує на карті регіони поширення реформації; культурні центри Європи раннього Нового часу;

  • характеризує процес Реформації і Контрреформації в Європі;

основні риси Ренесансу і бароко;

досягнення науки;



  • пояснює вплив ідей Гуманізму на становлення європейської науки і суспільства;

  • визначає причини і наслідки Реформації та Контрреформації; основні ідеї М. Лютера, Т. Мюнцера, Ж.Кальвіна, Е.Роттердамського

  • називає дату початку Реформації, хронологічні межі епохи Ренесансу; видатні пам’ятки культури епохи Ренесансу й бароко;

  • пояснює, застосовує поняття і терміни: «Реформація», «протестантизм», «лютеранство», «кальвінізм», «селянська війна», «Контрреформація», «орден єзуїтів» «Високе Відродження», «Північне Відродження», «бароко»

1

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Розділ ІІІ. ДЕРЖАВИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ у ХVІ — ХVІІ ст.

7

Становлення абсолютної монархії у Франції. Франциск І. Особливості Реформації у Франції. Релігійні війни. Нантський едикт.
Кардинал А. Рішельє. Абсолютизм за Людовіка XIV. Ж.-Б.Кольбер.
Королівська реформація в Англії. Генріх VIII. Єлизавета І. «Криваве законодавство»
Англійська революція. О. Кромвель. Навігаційний акт. Реставрація і "Славна революція". «Білль про права». Парламентська монархія.
Володіння Габсбургів. Карл V, Філіп ІІ.

Національно-визвольна війна



у Нідерландах. Утрехтська унія. В.Оранський.
Практичне заняття (на вибір вчителя):

Розвиток монархічних форм правління у країнах Західної Європи / Образ абсолютного монарха країн Західної Європи.
Тридцятилітня війна. Вестфальська система міжнародних відносин

Учень/ учениця:

  • показує на карті територію Англії, Франції, володінь Карла V Габсбурга, Об’єднані провінції Нідерландів; шлях «Великої армади»; територіальні зміни, що відбулися в результаті Тридцятилітньої війни;

  • характеризує основні риси політичного і релігійного розвитку західноєвропейських країн; абсолютизм в різних країнах Європи; причини і наслідки релігійних війн у Франції, національно-визвольної війни у Нідерландах, Англійської революції;

  • висловлює власні судження щодо діяльності кардинала Рішельє, О. Кромвеля, В. Оранського;

  • називає хронологічні межі Тридцятилітньої війни, релігійних війн у Франції, національно-визвольної війни в Нідерландах, Англійської революції;

  • пояснює, застосовує поняття і терміни: «релігійні війни», «абсолютизм», «протекціонізм», «меркантилізм», «Славна революція», «національно визвольна війна», «протекторат»

1

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Розділ ІV. ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ. КРАЇНИ СХІДНОЇ ЄВРОПИ у ХVІ — першій половині ХVІІІ ст.

4

Експансія Османської імперії. Сулейман Пишний. Народи Південно-Східної Європи під владою турків-османів
Річ Посполита. Характерні риси шляхетської демократії.
Московське царство. Іван IV Грозний. Смутний час. Початок правління династії Романових. Реформи патріарха Никона. Внутрішня та зовнішня політика Петра І. Народження Російської імперії.



Учень/ учениця:

  • показує на карті території Османської

Імперії, Російської держави, Речі Посполитої;

  • характеризує внутрішню та зовнішню політику Османської імперії, Речі Посполитої та Російської держави;

  • визначає причини і наслідки османських

завоювань в Європі, Північної війни; значення реформ Петра І;

  • висловлює судження щодо діяльності Сулеймана Пишного, Сигізмунда ІІ Августа, Івана IV Грозного, Олексія Михайловича, Петра I;

  • називає дати Люблінської унії, зупинки османської експансії (облога Відня 1683 р.), проголошення Росії імперією;

  • пояснює, застосовує поняття і терміни: «султан», «шляхта», «опричнина», «Смута», «церковний розкол», «сейм», «Земський собор», «самодержавство»

1

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Розділ V. ЕПОХА ПРОСВІТНИЦТВА

5


Початок промислового перевороту і його вплив на життя різних верств населення. А.Сміт.

Просвітництво. Енциклопедисти. Масони. Класицизм.


Освічений абсолютизм.

Володіння австрійських Габсбургів. МаріяТерезія. Йосип ІІ. Королівство Пруссія. Фрідріх ІІ. Російська імперія. Єлизавета І. Катерина ІІ.


Міжнародні відносини. Війна за іспанську спадщину, війна за австрійську спадщину, Семилітня війна. Поділи Речі Посполитої. Початок боротьби за спадщину Османської імперії.
Англійські колонії в Північній Америці. Декларація незалежності. Війна за незалежність. Утворення США. Конституція США
Практичне заняття (на вибір вчителя):

Особливості державного устрою США /

Повсякденне життя в країнах Західної Європи у ХVІІІ ст.


Учень/ учениця:

  • показує на карті територію Пруссію, володіння австрійських Габсбургів, Російську імперію, англійські колонії в Північній Америці та США; територіальні зміни, що мали місце впродовж ХVІІІ ст.;

  • характеризує зміст промислового перевороту, освіченого абсолютизму, класицизму, зміни у повсякденному житті протягом ХVІІІ ст.;

  • визначає основні ідеї Просвітництва, «Декларації незалежності» та Конституції США; зміст політики Англії щодо північноамериканських колоній;

  • пояснює причини і наслідки реформ МаріїТерезії, Йосипа ІІ, Фрідріха ІІ, Катерини ІІ, боротьби за незалежність США і Семилітньої війни;

  • називає хронологічні межі промислового

перевороту, доби Просвітництва, Семилітньої війни, Війни за незалежність США, прийняття «Декларації незалежності» та Конституції США; дати поділів Речі Посполитої;

  • пояснює, застосовує поняття і терміни: «промисловий переворот», «освічений абсолютизм», «Просвітництво», «енциклопедисти», «класицизм», «конституція», «федерація»




1

Узагальнення. Тематичне оцінювання

Розділ VІ. СХІДНИЙ СВІТ в ХVІ –ХVІІІ ст.

2

Індія. Держава Великих Моголів. Бабур, Акбар. Перське царство Сефевидів. Аббас І. Культура Індії та Персії.
Китай. Маньчжурське завоювання.

Династія Цин. Культура Китаю.

Японія. Сьогунат Токугави. Політика самоізоляції. Культура Японії.


Учень/ учениця:

  • показує на карті території Індії, Персії, Китаю, Японії;

  • характеризує та порівнює особливості економічного, політичного, соціального устрою Індії, Персії, Китаю, Японії;

  • визначає основні риси культурного розвитку народів Сходу; особливості взаємин з країнами Європи;

  • пояснює особливості правління Великих Моголів, Сефевидів, династії Цин, Токугави;

  • називає дату встановлення влади Великих Моголів, Сефевидів, династії Цин, Токугави;

  • пояснює, застосовує поняття і терміни: «Великі Моголи», «маньчжури», «самураї», «політика самоізоляції», «мініатюра», «каліграфія»

1

Узагальнення до курсу:

«Ранній Новий час в історії людства»




  • визначає і характеризує процеси модернізації і становлення єдності Світу; висловлює судження щодо основних здобутків раннього Нового часу

Історія України

9 клас

Дата

проведення

уроку

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів




1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Розподіл території України між двома імперіями на Східну (Російську) і Західну (Австрійську). Україна в умовах загальноєвропейської кризи аграрно-ремісницької цивілізації. Утвердження індустріального суспільства. Українське національне відродження.



Учень/учениця:

хронологічно співвідносить процеси, які відбувалися на землях України, із загальноєвропейськими тенденціями історичного розвитку;

показує на карті території розселення українців та територіальні зміни наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст.;

зіставляє їх із сучасними кордонами України;

пояснює, які тенденції розвитку українського суспільства домiнували у ХІХ ст., що таке ринкові відносини, що таке індустріальне суспільство;

називає причини кризи аграрної цивілізації.




2

Тема1.ФОРМУВАННЯ МОДЕРНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ. ТЕОРІЯ ТА СУСПІЛЬНІ ВИКЛИКИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.

Від етносу до нації; від Малоросії та Галицької Русі до України. «Українське питання» — проблема панівних націй. «Український проект».

Чим поняття «українська нація» відрізняється від понять «українська народність» або «український етнос». Які характеристики їх визначають. Староукраїнство і українство Нового часу. Історична пам’ять — найсуттєвіший чинник формування національної свідомості.

Значення фольклору та етнографії в дослідженні національних ознак українців. Пошук науково-історичних підвалин української окремішності. Початок академічного (наукового) етапу українського визвольного руху.

Російська панславістська, польська федеративна і українська слов’янофільська теорії.

Шляхи мобілізації української нації в умовах модернізаційних трансформацій суспільства. Ідея соборності українських земель. Релігійно-конфесійні проблеми в національному питанні.



Учень/учениця:

виявляє розуміння понять «етнос», «народність», «нація»;

орієнтується у визначеннях «український проект», «російський і польський імперські проекти»;

описує і порівнює стан українського питання в межах Російської і Австрійської імперій, різниці суспільно-політичних прав українського населення та сусідніх прийшлих російської та польської націй;

визначає мотиви дій української еліти по виокремленню українських національних інтересів;

аналізує та узагальнює діяльність провідників українського руху першої половини ХІХ ст. — етнографів, фольклористів, істориків, громадських і церковних діячів, їхні твори, що підносили значення народу, його права керувати суспільним життям на своїй території;

зіставляє історичні і літературні джерела, визначаючи програмні цілі ідейних керівників національного руху;

здійснює критичний аналіз джерел та інтерпретує теоретичні постулати лідерів українського руху;

характеризує зміст програмних ідеологічних творів: «Малоросійські пісні...» М. Максимовича, «Закон Божий» М. Костомарова та ін.




1

Узагальнення







1

Резервний час







6

Тема 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ ХІХ ст.

Українські землі у складі Російської імперії: адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ. Національне та соціальне становище українського населення. Проникнення буржуазних рис повсякденного життя у побут мешканців міста і села. Життя великих міст.

Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії: адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ. Політика австрійського уряду щодо українців. Національне та соціальне становище українського населення. Зміни у побуті, стилі та традиціях життя міста і села.

Вплив міжнародних відносин на розвиток українських земель в першій третині ХІХ ст. Україна в Російсько-турецькій війні 1806—1812 рр. та Російсько-французькій війні 1812 р. Азовське козацьке військо.

Початок національного відродження. Національна ідея в суспільно-політичному русі України. «Історія русів». Українська автономістська ідея. Новгород-Сіверський гурток. Українське культурне відродження на Слобожанщині.

Поширення ідей Просвітництва у Західній Україні. Пробудження національного життя. Українська національна ідея в середовищі греко-католицьких священиків. «Руська трійця».

Масонство в Україні. Україна в програмних документах декабристів. Повстання Чернігівського полку. Польське повстання 1830—1831 рр. і Україна.


Учень/учениця:

визначає хронологічну послідовність подій періоду;

показує на карті українські землі у межах імперій; на основі карти порівнює політико-адміністративний устрій українських земель у складі Російської імперії з політико-адміністративним устроєм українських земель у складі Австрійської монархії; показує на карті територіальні зміни;

описує та порівнює становище українського населення та риси повсякденного життя українців у складі Російської та Австрійської імперій;

визначає цілі (мотиви) участі українців у війнах за їхніми діями;

аналізує та узагальнює історичні факти, визначає причини, сутність і наслідки піднесення національної ідеї, національного та суспільно-політичного рухів;

зіставляє дані історичних та літературних джерел для аналізу програмних позицій антиурядових організацій;

здійснює критичний аналіз джерел та інтерпретує події, подані в історичних документах;

характеризує зміст і значення «Енеїди» та «Русалки Дністрової».




1

Узагальнення







1

Резервний час







7

Тема 3. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ НАРОДУ ТА УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Сільське господарство.

Початок промислової революції. Формування фабрично-заводської промисловості. Міста. Розвиток внутрішньої торгівлі. Одеса. Місце України в зовнішній торгівлі Російської імперії.

Повсякденне життя. Соціально-економічне становище українського населення під владою Австрійської та Російської імперій і соціальні рухи. Форми й характер протесту козаків, селян та військових поселенців.

Селянські виступи під проводом У.Кармелюка. «Київська козаччина» 1855 р. Селянські виступи в Галичині, Буковині, Закарпатті.

Утворення Кирило-Мефодіївського братства. Програмні документи й громадсько-політична діяльність братчиків. Місце Т. Шевченка в українському національному відродженні. П. Куліш. М. Костомаров. Риси ментальнісних установок, що відрізняли українців від сусідніх національних спільнот: поляків і росіян.

Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848—1849 рр. в Австрійській імперії. Зв’язки діячів українського руху Наддніпрянщини з лідерами чеського і південнослов’янського відродження. Утворення та діяльність Головної руської ради. Українське питання на Слов’янському з’їзді у Празі. Участь українців у виборах до австрійського парламенту.


Учень/учениця:

визначає хронологічну послідовність подій періоду, хронологічно співвідносить діяльність Кирило-Мефодіївського братства та національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революцій 1848—1849 рр. у Австрійській імперії та інших країнах Європи;

пояснює на основі карти економічні та соціальні процеси (наприклад, господарська інфраструктура, спеціалізація регіонів, особливості становища населення у зв’язку з економічним розвитком тощо), показує на карті території, охоплені антикріпосницьким рухом; показує на карті й співвідносить території, охоплені національно-визвольним рухом в українських землях та революційними подіями у країнах Європи;

порівнює соціально-економічний розвиток українських земель, становище населення та явища повсякденного життя українців під владою Росії та Австрії;

характеризує та оцінює особливості розвитку сільського господарства, промисловості й торгівлі даного періоду;

доводить, що кріпосне право гальмувало економічний розвиток України, призводило до посилення національного та соціального гніту тощо;

визначає та характеризує передумови, причини, форми, характер і наслідки протесту різних верств українського населення, сутність програмних вимог національно-визвольного руху;

порівнює мету, завдання і форми національного руху наприкінці 40-х років ХІХ ст. в українських землях під владою Росії та Австрії з вимогами європейських народів під час революцій;

дає власну оцінку діяльності У. Кармелюка, Т. Шевченка, Кирило-Мефодіївського братства та значення подій 1848—1849 рр. на західноукраїнських землях.




1

Узагальнення







1

Резервний час







3

Тема 4. КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Особливості розвитку культури. Капіталізація і її вплив на культуру. Освіта. Київський та Харківський університети. Гімназії. Рішельєвський та Ніжинський ліцеї. Наука. Видатні вчені.

Нова українська література і театр як відображення тенденцій суспільного розвитку. Т. Шевченко, І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, П. Гулак-Артемовський, Є.Гребінка.

Музика, образотворче мистецтво і архітектура в пошуках українського мистецького стилю.

Традиційно-побутова культура у селі та місті. Релігійне життя. Доля української жінки.


Учень/учениця:

показує на карті основні місця і території, пов’язані з розвитком освіти, науки та мистецтва;

визначає і характеризує основні чинники, особливості розвитку, явища, процеси та пам’ятки культури цього періоду;

описує явища культурного та духовного життя;

порівнює ідеї та цінності, характерні для тогочасної культури, із сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українців;

оцінює внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру.




1

Узагальнення







1

Резервний час







5

Тема 5. МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В СЕРЕДИНІ — У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Вплив аграрної реформи уряду Франца-Йосифа 1848 р. на розвиток економіки у західноукраїнських землях. Селянська реформа 1861 р. у Наддніпрянській Україні. Зміни в сільському господарстві. Капіталізація. Ринкові відносини.

Поширення вільнонайманої праці. Розвиток промисловості. Особливості індустріалізації в Україні. Розвиток міст і сіл. Розширення внутрішнього ринку. Торгівля. Українські підприємці. Родини Яхненків і Симиренків.

Реформи адміністративно - політичного управління 60—70-х років ХІХ ст. у підросійській Україні. Зміни у соціальній структурі суспільства. Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя. Початок трудової еміграції.



Учень/учениця:

хронологічно співвідносить (синхронізує) модернізаційні процеси в українських землях з аналогічними процесами в європейських країнах;

на основі карти описує і характеризує модернізаційні процеси в українських землях;

характеризує основні реформи суспільного життя в українських землях і визначає їх наслідки;

описує явища і наводить статистичні дані щодо соціальних та економічних зрушень в українських землях, на основі їх узагальнення визначає основні тенденції модернізації українського суспільства у другій половині ХІХ ст.;

доводить закономірність процесів модернізації у розвитку українських земель цього періоду;

пояснює суперечливий характер явищ і процесів модернізації повсякденного життя українців у другій половині ХІХ ст.;

дає оцінку цим зрушенням, визначає їх наслідки щодо соціального розвитку та життя людей.




1

Резервний час







2

Тема 6. НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ. УКРАЇНОФІЛЬСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЦЬКИЙ І ПОЛІТИЧНИЙ ЕТАПИ ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ

Зіткнення російської, польської, німецької і австрійської національних ідей на українських землях. Українське питання, його головні засади і принципи. Україна в геополітичних стратегіях Росії, Німеччини, Австро-Угорщини. Хлопомани і народовці.

Москвофільство і малоросійство.

Подвійна лояльність української еліти.

Український соціалізм. М. Драгоманов.

Націонал-демократична течія — галицькі народовці і київські старогромадівці. Ідея територіалізму — патріотизму землі та концепт «українська політична нація». Національний соціал-демократизм. Участь представників різних етносів в українському визвольному русі.



Учень/учениця:

визначає поняття: «конструктивний та деструктивний міф», «малоросійство», «москвофільство»;

порівнює три основних етапи українського визвольного руху: академічний, українофільський і політичний; дає їх головні типологічні характеристики;

характеризує постання основних політичних напрямів українського національно-визвольного руху: націонал-демократизму, соціалізму, соціал-демократизму, самостійництва;

дає власну інтерпретацію причин, які гальмували національних рух, зберігали прихильність до імперських концепцій існування України.




5

Тема 7. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ РУХ В УКРАЇНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Початок громадівського руху наприкінці 50-х — у 60-х роках ХІХ ст. Київська та інші громади. Журнал «Основа». В. Антонович. Валуєвський циркуляр.

Основні течії суспільно-політичного руху в 50—60-х роках ХІХ ст. на західноукраїнських землях: москвофіли та народовці. Культурно-освітнє товариство «Просвіта». Польське повстання 1863—1864 рр. і Україна.

Відродження громадівського руху в 70—90-х роках. Громадівський рух. «Південно-Західний відділ Російського географічного товариства». «Київський телеграф». Емський указ. Російський громадсько-політичний рух народників в українських землях.

Діяльність галицьких народовців у другій половині 70-х—90-ті роки ХІХ ст. Розгортання руху народовців на Буковині та в Закарпатті.

Радикальний рух у Галичині. «Новоерівська» політика народовців. О. Барвінський та О. Кониський. Утворення першої політичної партії в Україні (РУРП). І. Франко. Утворення УНДП та УСДП. Самостійницька позиція партій Західної України. Українці в Галицькому сеймі та Австрійському парламенті.

Українці-самостійники (М. Міхновський і Ю. Бачинський).


Учень/учениця:

визначає хронологічні межі етапів громадівського руху, синхронізує прояви суспільно-політичного та визвольного руху в різних регіонах та європейських країнах;

на основі карти простежує зв’язок між процесами модернізації суспільства та піднесенням визвольного руху;

визначає, характеризує та порівнює основні причини, прояви, форми та наслідки суспільно-політичного і визвольного руху в українських землях Російської та Австро-Угорської імперій;

дає характеристику та оцінює діяльність провідних представників визвольного руху.




1

Узагальнення







1

Резервний час







4

Тема 8. КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

Особливості розвитку української культури. Освіта. Недільні школи в Наддніпрянській Україні. Вищі навчальні заклади. Новоросійський університет.

Наука. Наукові товариства. М. Грушевський.

Література. Драматургія. Архітектура та містобудування. Живопис. Музика. Музеї. Українські підприємці-благодійники. Родини Терещенків та Харитоненків.

Фольклор та декоративно-ужиткове мистецтво. Повсякденне життя: звичаї, традиції, побут. Зміни у житті українських жінок. Особливості релігійного життя.


Учень/учениця:

показує на карті основні місця і території, пов’язані з розвитком освіти, науки та мистецтва;

визначає і характеризує основні чинники, особливості розвитку, явища, процеси та пам’ятки культури цього періоду;

порівнює ідеї та цінності, що були характерні для тогочасної культури, із сучасними цінностями українського суспільства;

характеризує та оцінює внесок окремих діячів у вітчизняну і світову культуру;

порівнює прояви і шляхи процесу консолідації української нації з аналогічними процесами в Італії та Німеччині в цей період.




1

Тематичне оцінювання







3

Тема 9. НАШ КРАЙ НАПРИКІНЦІ XVIII — у XІX ст.

Особливості модернізації регіону і краю в другій половині ХVІІІ — поч. ХХ ст. Вплив адміністративно-територіальних реформ 60—70-х років ХІХ ст. на систему управління краю. Етнічний і соціальний склад мешканців. Міграція.

Господарське життя.

Духовне життя: вірування, звичаї, традиції, побут. Вплив визвольного руху на свідомість місцевого населення. Особливості розвитку культури. Повсякденне життя різних верств місцевого населення.



Учень/учениця:

показує на карті просторові межі краю і описує особливості адміністративно-територіального устрою, характеризує на основі карти модернізаційні процеси, що відбувалися на території краю;

хронологічно співвідносить основні події та історичні процеси в краї з подіями і процесами вітчизняної та європейської історії;

описує побут, повсякденне життя людей краю на основі аналізу та узагальнення даних різних джерел інформації (текстів, фрагментів історичної літератури, писемних та речових історичних джерел, ілюстрацій, фондів та експонатів музеїв, історичних пам’яток);

характеризує особливості духовного та суспільного життя мешканців краю, порівнюючи з аналогічними явищами та процесами на інших територіях України.




1

Підсумкове оцінювання







4

Резервний час





Всесвітня історія

9 клас


Дата

проведення

уроку

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів




1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника. Додаткова навчальна література та електронні ресурси.

Світ наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.

Періодизація Нової історії. Загальна характеристика змін у господарюванні, політичному житті, утвердження парламентаризму, розвитку духовної сфери суспільства.



Учень/учениця:

характеризує основні особливості розвитку світової цивілізації наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.;

аналізує роль технічного прогресу;

визначає основні зміни в політичному житті, напрями політичної еволюції провідних держав світу, розвитку духовного життя, зміни в побуті людей та їхньому мисленні.




4

Тема 1. ВЕЛИКА ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ КІНЦЯ ХVІІІ ст. ЄВРОПА В ПЕРІОД НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВІЙН

Французьке суспільство наприкінці ХVІІІ ст. Доба Просвітництва.

Причини та початок Французької революції. Декларація прав людини і громадянина. Конституція 1791 р.

Встановлення республіки. Якобінська диктатура. Термідоріанська реакція. Франція за Директорії. Наполеон Бонапарт.

Франція в період Консульства й Імперії. Кодекси Наполеона. Війни Наполеона. Континентальна блокада. Російський похід Наполеона. Битви під Лейпцигом і Ватерлоо. «100 днів» Наполеона.

Територіальні зміни внаслідок Віденського конгресу. Утворення Священного союзу.



Учень/учениця:

визначає основні риси кризи феодально-абсолютистської системи у Франції наприкінці ХVІІІ ст., причини Французької революції;

характеризує діяльність Установчих і Законодавчих зборів, наслідки повалення монархії, погляди жирондистів і монтаньярів, соціально-економічну політику якобінців, суспільно-політичне життя Франції після Термідоріанського перевороту;

дає оцінку якобінській диктатурі, політиці Директорії;

аналізує життя французів часів Консульства й Імперії, характер наполеонівських війн, їх вплив на життя і долю народів Європи;

пояснює суть політики континентальної блокади, причини краху наполеонівської імперії, характер, спрямованість і наслідки рішень Віденського конгресу;

дає характеристику визначним особистостям цього періоду: Вольтеру, Монтеск’є, Руссо, Дідро, Мірабо, Сійєсу, Лафайєту, Дантону, Робесп’єру, Наполеону Бонапарту;

показує на карті кордони країн Європи наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст., походи Наполеона, місце основних битв, територіальний перерозподіл Європи за рішенням Віденського конгресу;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «революція», «права і свободи громадянина», «інтервенція», «реформа», «Гора і Жиронда», «якобінці», «термідоріанці», «Директорія», «консулат», «Перша імперія», «кодекси Наполеона», «континентальна блокада», «100 днів», «Священний союз».




5

Тема 2. ЄВРОПА Й АМЕРИКА В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

Політичне становище в Європі після Віденського конгресу. Національний і революційний рухи в Європі в 20–30-х роках ХІХ ст.

Велика Британія у першій половині ХІХ ст. Перша парламентська реформа та її наслідки. Чартизм. Перехід Англії до політики вільної торгівлі.

Франція у період Реставрації. Липнева революція і Липнева монархія. Політична роздробленість Німеччини. Втрата своїх позицій Австрією й посилення Пруссії.

Суспільно-політичні течії і рухи в Росії. Повстання декабристів.

Суспільно-політична думка Європи.

«Весна народів». Революція 1848—1849 рр. у Франції. Друга Республіка. Бонапартистський переворот 1851 р. і встановлення Другої імперії.

Загальна характеристика революцій у Німеччині, Австрії, Угорщині та Італії.

Причини поразки і наслідки революцій 1848—1849 рр.

Утворення незалежних держав у Латинській Америці.



Учень/учениця:

характеризує політичне становище в Європі після Віденського конгресу, основні риси економічного, політичного і суспільного життя країн Європи в 1815—1847 рр., причини і наслідки парламентської реформи в Англії, чартистського руху, переходу Британії до політики вільної торгівлі, розвиток національно-визвольного і революційного руху в Європі; національну політику в Австрійській імперії;

відстежує політичний розвиток Франції і Німеччини в 20—40-х роках ХІХ ст., наслідки політики національного гноблення в Австрійській імперії;

аналізує суспільно-політичні рухи в країнах Східної і Західної Європи, причини революції 1848—1849 рр.;

розкриває особливості, характер, хід, причини поразок і наслідки революції в європейських країнах у 1848—1849 рр.;

показує на карті країни Європи в першій половині ХІХ ст., утворення незалежних держав у Латинській Америці, революційні і національно-визвольні рухи;

дає характеристику визначним особистостям цього періоду: королеві Вікторії, Луї Філіппу, Герцену, Луї Наполеону Бона-парту;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «клерикалізм», «політична реакція», «національно-визвольний рух», «чартизм», «політика», «політика вільної торгівлі», «реставрація», «слов’янофіли», «західники», «національне відродження», «весна народів».




1

Узагальнення







1

Резервний час







4

Тема 3. ЄВРОПА Й АМЕРИКА У ДОБУ ОБ’ЄДНАННЯ І МОДЕРНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА

Боротьба Пруссії і Австрії за переважання в Німеччині. Об’єднання Німеччини в 1871 р.

Перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію.

Політична роздробленість Італії, піднесення П’ємонту. Два напрями боротьби за об’єднання Італії. Утворення Італійського королівства. Об’єднання Італії.

Вікторіанська Британія. Англія — «майстерня світу». Утвердження лібералізму. Формування ліберальної та консервативної партій. Ірландське питання. Зовнішня політика Англії.

США в першій половині ХІХ ст. Особливості соціально-економічного розвитку. Доктрина Монро та її реалізація. Громадянська війна 1861—1865 рр. Реконструкція Півдня.



Учень/учениця:

характеризує процес та наслідки політичного об’єднання Німеччини й Італії, перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію;

аналізує два шляхи ринкової революції США, територіальну експансію США на Американському континенті, причини, хід та наслідки громадянської війни;

пояснює причини і наслідки перетворення Англії на провідну економічну державу світу;

описує колоніальні загарбання Англії в ХІХ ст., визначає суть політики «блискучої ізоляції»;

показує на карті країни Європи в середині ХІХ ст., колоніальні загарбання Англії, об’єднання Німеччини й Італії, хід громадянської війни в США;

дає характеристику визначним особистостям цього періоду: фон Бісмарку, Мадзіні, Кавуру, Гарібальді, Лінкольну;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «конституційний конфлікт», «Північнонімецький Союз», «лібералізм», «ідеологія», «політика», «консерватизм», «колонія», «метрополія», «аболіціонізм», «плантаційне господарство», «ринкова економіка», «федерація», «конфедерація», «громадянська війна», «афроамериканці», «реконструкція Півдня».




6

Тема 4. УТВЕРДЖЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА В ПРОВІДНИХ ДЕРЖАВАХ СВІТУ

Формування індустріального суспільства в провідних державах Європи і в США. Науково-технічна революція кінця ХІХ ст. та її наслідки. Виникнення великих корпорацій і фінансово-промислових груп. Монополізація економіки. Нові класи і суспільні верстви. Соціалізм. Марксизм. Перший і Другий Інтернаціонали. Міграційні рухи. Утвердження демократії та громадянського рівноправ’я.

Зростання ролі держави в суспільно-економічному житті.

Криза Другої імперії у Франції. Франко-нiмецька війна 1870—1871 рр. та її наслідки. Паризька комуна. Становлення Третьої Республіки. Політичні кризи 80—90-х років. Формування Французької колоніальної імперії.

Німеччина в 1871—1900 рр. Конституція 1871 р. Внутрішня і зовнішня політика Отто фон Бісмарка. Німецька соціал-демократія. Перехід Німеччини до світової політики.

Велика Британія в останній третині ХІХ ст. Втрата Англією промислового лідерства. Внутрішнє становище. Ірландське питання. Криза класичного лібералізму. Тред-юніони.

США в 1877—1900-х рр. Економічне піднесення країни, зростання впливу великих корпорацій. Політичне життя, становлення антимонопольного законодавства. Расова політика, юридичне оформлення сегрегації на Півдні. Робітничий рух.

Модернізація Російської імперії. Скасування кріпосного права. Зовнішня і колоніальна політика Російської імперії. Реформи Олександра ІІ та їх наслідки. Росія в пореформений період. Особливості економічного розвитку. Формування нової соціальної структури. Внутрішнє становище в країні. Народництво. Робітничий рух і формування соціал-демократії.

Доба Мейдзі в Японії. Крах політики самоізоляції. Реформування економічного та суспільно-політичного життя. Економічне зростання країни.


Учень/учениця:

характеризує процес завершення формування індустріального суспільства в провідних державах Європи і США, науково--технічну революцію кінця ХІХ ст. та її наслідки, виникнення великих корпорацій і фінансово-промислових груп, монополізацію економіки, нові класи й суспільні верстви, міграційні рухи, ствердження демократії та громадянського рівноправ’я, зростання ролі держави в суспільному й економічному житті;

висвітлює основні напрями соціально-економічного і політичного розвитку провідних держав світу в останній третині ХІХ ст., головні події життя, проблеми внутрішньої та зовнішньої політики;

пояснює причини посилення нерівномірності економічного і політичного розвитку європейських країн і США та наслідки цього явища;

аналізує причини, хід та наслідки модернізації Росії і Японії, реформи 60—70-х років ХІХ ст. в Російській імперії та реформи Мейдзі в Японії;

показує на карті країни світу в останній третині ХІХ ст., основні індустріальні центри Європи і США, хід франко-німецької війни;

дає характеристику визначним особистостям цього періоду: Тьєру, Клемансо, Гладстону, Дізраелі, Олександру ІІ;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «індустріальне суспільство», «науково-технічна революція», «корпорація», «монополія», «капіталізм»,«інвестиції»,«міграція», «демократія», «світова політика», «тред-юніон», «двопартійна система», «антимонопольне законодавство», «расова політика», «сегрегація», «міжнародний робітничий рух», «Комінтерн», «суфражизм», «модернізація», «реформа», «народництво», «тероризм», «соціал-демократія», «доба Мейдзі».




1

Узагальнення







1

Резервний час







4

Тема 5. ЗАВЕРШЕННЯ ФОРМУВАННЯ СВIТОВИХ КОЛОНІАЛЬНИХ ІМПЕРІЙ. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ ХІХ ст.

Завершення територіального поділу світу. Колоніальна політика на Сході й в Африці. Суперечливість наслідків колоніального панування. Зворотний вплив колоній на метрополії.

Британське володарювання в Індії. Політика кастового й релігійного розбрату. Повстання сипаїв. Міф про тягар білої людини.

Китай у другій половині ХІХ ст. Тайпінське повстання. Економічне проникнення в країну західних держав.

Народи Африки під владою європейських колонізаторів.

Міжнародні відносини в 1871—1900 рр. Геополітичні наслідки франко-німецької війни. Союз трьох імператорів. Загострення англо-німецького колоніального суперництва. Утворення нових незалежних держав на Балканах. Утворення Троїстого союзу і загострення російсько-німецьких відносин. Оформлення англо-франко-російського альянсу. США в міжнародних відносинах. Панамериканізм. Зовнішня та колоніальна політика Японії.



Учень/учениця:

Характеризує завершення територіального поділу світу, колоніальний гніт у країнах Сходу й Африки, експлуатацію сировинних і людських ресурсів, особливості британського, французького і німецького колоніалізму, геополітику, суперечливі наслідки колоніального панування, зворотний вплив колоніальних володінь на розвиток і долю метрополій;

висвітлює наслідки британського володарювання в Індії; політику кастового і релігійного розбрату в Індії, повстання сипаїв, становище Китаю в другій половині ХІХ ст., перебіг тайпінського повстання, економічне проникнення західних держав, становище народів Африки під владою європейських колонізаторів;

аналізує міжнародні відносини в 1871—1900 рр., політичні наслідки франко-німецької війни, Союзу трьох імператорів, утворення Троїстого союзу, оформлення франко-російського альянсу, роль США в міжнародних відносинах, суть панамериканізму;

показує на карті колоніальний поділ світу наприкінці ХІХ ст., колонії та напівколонії, утворення Троїстого союзу, перші війни за перерозподіл колоній, сферу діяльності міжнародних організацій;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «територіальний поділ світу», «тайпіни», «сипаї», «Союз трьох імператорів», «Троїстий союз», «панамериканізм».




4

Тема 6. КУЛЬТУРА НАРОДІВ СВІТУ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ХІХ ст.

Духовне життя народів Європи і Америки у ХVІІІ — наприкінці ХІХ ст. Розвиток науки і техніки. Література і мистецтво. Культура народів Азії і Африки.



Повсякденне життя людей. Дозвілля. Наслідки урбанізації. Аристократія, буржуазія і пролетаріат. Родинні стосунки. Фемінізм. Освіта. Релігія і мораль.

Учень/учениця:

характеризує духовне життя країн Європи й Америки у ХVІІІ — наприкінці ХІХ ст., розвиток науки і техніки, суспільні науки, розвиток філософської, економічної, соціальної й політичної думки, літературу і мистецтво, культуру народів Азії й Африки;

описує повсякденне життя людей, наслідки урбанізації, житло і повсякденний побут різних прошарків населення, родинні стосунки, релігію і мораль, дозвілля;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «культура», «духовне життя», «урбанізація», «фемінізм».




1

Узагальнення







1

Підсумкове узагальнення







1

Резервний час





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал