Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів)




Сторінка1/5
Дата конвертації08.12.2016
Розмір0.55 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5

1
ПРОГРАМА
для загальноосвітніх навчальних закладів (класів)
з поглибленим вивченням української літератури


8-9 класи
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Художня література як cловесна форма образного моделювання життя, засіб вираження національної ментальності народу вивчається в школі як мистецтво слова, що органічно поєднує думку і почуття, забезпечуючи естетичне сприйняття зображеного письменником. Вона є важливим чинником формування духовного світу особистості, її морально-естетичного розвитку.
Пропонована навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів
(класів) із поглибленим вивченням української літератури поєднує історичний, культурологічний, літературознавчий, морально-етичний та естетичний аспекти і укладена відповідно до державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти з урахуванням основних державних вимог до змісту і рівня навчальних досягнень учнів основної школи (8-9 класи), втілених у базовій Програмі для загальноосвітніх навчальних закладів “Українська література. 5-12 класи” (К.: Перун, 2005) за такими методологічними та методичними принципами:
- утвердження особистісно зорієнтованого навчання і виховання, спрямованого на всебічний розвиток школяра;
- культурологічний підхід під час вивчення літератури у зв‟язках із суміжними видами мистецтва та з використанням міжпредметних зв‟язків (історія України, зарубіжна література);
- забезпечення відповідного рівня літературної підготовки учнів основної школи з метою повноцінного, на високому естетичному рівні вивчення у старших класах системного курсу української словесності;
- добір для поглибленого вивчення літератури найдовершеніших художніх творів письменників, які викликають інтерес у школярів та сприяють їхньому морально-етичному, естетичному розвитку;
- створення сприятливих умов учителеві для виявлення власної ініціативи та пошуку найефективніших форм і методів вивчення літератури в школі.
Основними завданнями поглибленого вивчення літератури є:
- вироблення в учнів стійкого інтересу до читання, до української книжки зокрема;
- формування самостійного, критичного, творчого мислення школярів у процесі аналізу художнього твору на основі засвоєння ними необхідної суми знань;
- розвиток творчих здібностей, загальнокультурного рівня учнів через ознайомлення їх із світом мистецтва слова, розвиток високих моральних цінностей людини, втілених у художніх творах;
- виховання сучасної естетично розвиненої особистості, творчого читача зі сформованим почуттям національної свідомості та власної людської гідності.
Структурною особливістю програми є те, що вона завершує пропедевтичне вивчення української літератури (5-8 кл.), яке має підготувати учнів до сприймання системного курсу, який розпочнеться у 9-му класі. Тому в цьому класі більша увага

2 приділяється вивченню теорії літератури, а літературні твори вивчаються за хронологічним принципом, до основних розділів програми введено вступні літературознавчі статті (про жанрову специфіку літератури).
Щоб задовольнити індивідуальні естетичні смаки й уподобання вчителів та учнів, на вивчення творчості окремих письменників відводиться резерв часу для вільного використання його вчителем. До творчості цих письменників розроблені такі ж анотації, як і до інших митців. На вивчення кожного з них учитель може визначити певну кількість годин: одні письменницькі постаті він обере для глибшого вивчення, інших може опрацювати оглядово, а деяких – замінити іншими персоналіями письменників за своїм уподобанням.
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням української літератури (8-9 кл.) побудована на основних засадах особистісно зорієнтованого та компетентнісного навчання. Головною фігурою при такому навчанні на уроці літератури є учень, для якого створюються умови для самостійної роботи,
інтерактивного (групового) навчання, пошуково-дослідницької та проектної діяльності.
Такий підхід до вивчення літератури сприяє формуванню таких компетентностей учнів:
інтелектуальних (здатність працювати з різним літературним матеріалом, вміння самостійно використовувати здобуті знання, здатність до пошукової та дослідницької діяльності); особистісних (бажання й уміння виявити творчу самостійність, ініціативу, організувати свою діяльність, володіти правилами співпраці вчителя та учня);
комунікативних (здатність використовувати засоби мови і мовлення під час аналізу художніх творів: монолог, діалог, інтерактивна діяльність різного характеру); рефлексивних
(здійснення самоконтролю
і самооцінки власної діяльності, прагнення до самовдосконалення і самореалізації); діяльнісних (здатність конструювати свою діяльність, перенесення сформованих умінь на незнайому навчальну ситуацію); креативних (розвиток мотиваційної сфери, чутливість до нових ідей, здатність творчо підходити до розв‟язання будь-якого навчального завдання); емоційних (здатність до емоційної реакції на літературні факти й явища, уміння набувати чуттєвий досвід).
На уроках літератури учень має навчитися відчувати змістову вартість книги, відкривати для себе виражальні можливості художнього слова, переконатися, що ним можна висловити те, що непідвладне іншим видам мистецтва, зрозуміти, що в ньому можна знайти відповіді й на свої запитання. Саме в такий спосіб формується читацька компетентність школяра і його особистісний розвиток.
При складанні програми враховано особливості роботи вчителя у класах з поглибленим вивченням літератури: звернення більшої уваги на засвоєння учнями науково- теоретичних понять, глибший аналіз літературного процесу та врахування самостійної оцінки прочитаних літературних творів, вироблення уміння їх рецензувати, формування навичок самоосвіти, розвиток самостійного критичного мислення учнів.
Окрім того, у таких класах частіше запроваджуються спарені уроки, лекції зі складанням опорних конспектів, проблемний виклад матеріалу, семінарські заняття, дискусії, захист підготовлених повідомлень та рефератів, можливість висловлювати свої думки, розвивати творчу уяву та навички самостійної роботи з додатковою літературою, досвід емоційно-естетичного сприйняття та оцінки художнього твору. Ширше практикуються уроки літературної творчості, уроки-конкурси, прес-конференції тощо.
Серед творчих робіт запроваджуються твори художнього характеру (крім творів на літературні теми, написання етюдів, віршів, байок, оповідань, гуморесок, інсценівок тощо).
Літературний процес розглядається у тісному зв‟язку з історією України, зарубіжною літературою, мистецьким життям. Учні більш ознайомлюються з новинками літератури та мистецтва. Вони частіше залучаються до позакласної роботи з підготовки та проведення літературно-мистецьких вечорів, конференцій із метою розвитку естетичних смаків та загальної культури, до захисту науково-дослідницьких робіт в Малій академії наук тощо.

3
Одним із важливих шляхів оновлення методичної системи вивчення української літератури та урізноманітнення форм навчання є використання сучасних інформаційних технологій: використання дидактичних мультимедійних матеріалів, програмно- педагогічних засобів, матеріалів із Інтернету тощо.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з української літератури подані у
Програмі з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів за редакцією
Р.В. Мовчан (К.: Перун, 2005). Крім того, у програмі для поглибленого вивчення української літератури вони конкретизуються при вивченні кожної теми.
У кожному класі виділені години на текстуальне вивчення літературних творів, позакласне читання, розвиток зв‟язного мовлення (написання творчих робіт), проведення уроків із літератури рідного краю.
У програмі вказано орієнтовні години на вивчення певних тем, але вчитель на власний розсуд може їх змінити (в межах допустимого).

4
8 клас

Усього – 140 год. На тиждень – 4 год.
Текстуальне вивчення творів – 120 год.
Позакласне читання – 8 год.
Уроки розвитку зв’язного мовлення – 8 год.
Резервний час – 4 год.

Зміст навчального матеріалу

Кількість
годин

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів


Мистецький контекст.
Міжпредметні зв’язки

ВСТУП
Художній і науковий способи пізнання дійсності. Книга в духовній культурі суспільства.
Художня література як одна з форм духовної діяльності людини. Функції художньої літератури. Багатозначність художнього образу. Різновиди образів
(образ-персонаж, образ-символ, словесні, зорові, слухові тощо.). Аналіз художнього твору.
ТЛ: поглиблення понять про художній
образ, художній твір.
2
Учень (учениця): розуміє специфіку художньої літератури, багатозначність художнього образу, називає і вміє відрізняти різні типи образів. За допомогою слова вміє створювати елементарні образи.
Розвиток відчуття краси і сили художнього
слова.
Основні види мистецтва
(музика, образотворче мистецтво), їхній зв'язок з літературою.
УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
Український фольклор – колективна словесна творчість народу. Його жанрова різноманітність (узагальнююче повторення вивчених епічних жанрів фольклору: казок, легенд, переказів, загадок, прислів‟їв, приказок ).
(19)
2
Учень (учениця): дає визначення фольклору, називає його основні жанри; пояснює, що таке голосіння
Часи козаччини, національно- визвольної боротьби (історія
України).
Ю.Брандт, «Пісня перемоги».
І.Айвазовський, «Комиші на
Дніпрі». Невідомий художник,
«Богдан Хмельницький».

5
Обрядова поезія, її жанри:
(узагальнююче повторення колядок, щедрівок, веснянок та інших обрядових пісень).
Народні голосіння – різновид родинно- обрядової поезії, виявлення в них туги і скорботи за втраченим небіжчиком.
Поетичні образи (сонце, птахи).
Ритмомелодика (речитатив).
Народнопісенне римування.
Використання голосінь у художній літературі.
ТЛ: фольклор та його жанри, голосіння.
«Запорожці» І.Рєпіна, портрет
Максима Залізняка невідомого художника, «Їхав козак на війноньку» М.Кривенка
(образотворче мистецтво).
«Пісня про Устима Кармелюка»
(музика).
УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИЧНІ ПІСНІ
Пісні про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками
(«Зажурилась Україна», «Пісня про
Байду», «Та, ой, як крикнув же козак
Сірко»); про боротьбу проти соціального та національного гніту («Ой
Морозе, Морозенку», «Максим козак
Залізняк», «Чи не той то Хміль», «За
Сибіром сонце сходить»). Образи
історичних осіб, лицарів – оборонців рідної землі, створені народною уявою.
Художні засоби їх зображення.
Близькість історичних пісень до суспільно-побутових (козацьких) пісень.
ТЛ: історична пісня.

7
Учень (учениця): пригадує історичні відомості про часи, змальовані в піснях, вміє виразно і вдумливо читати тексти, розповідати про національних героїв, змальованих у них, вміє створювати уявні словесні картини. Визначає провідні мотиви пісень, проявляє уміння характеризувати образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, висловлює власні судження про те, за що народ увіковічнив імена своїх героїв.
Дає визначення історичної пісні, уміє пояснити
її особливості; визначає основні художні засоби та їхню роль у історичних піснях.
Вивчити напам’ять: одну з історичних пісень
(на вибір).
Усвідомлення лицарства, сміливості, фізичної,
духовної сили наших героїчних предків.

6
Виховання і утвердження цих якостей у наш
час.
ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ
«Засвіт встали козаченьки», «Віють
вітри, віють буйні», «Ой не ходи,
Грицю…»
Легендарна поетеса з Полтави. Трагічна
історія її життя.
Пісні, що стали народними. Їхня популярність, фольклорна основа, народнопоетичні образи.
3
Учень (учениця): розуміє значення і функції пісні в житті українського народу, знає і розповідає легенду про Марусю Чурай, проявляє вміння виразного читання, коментування пісень, розглядає та пояснює художні засоби, висловлює власне ставлення до
Марусі та її пісень, вміє створювати уявний словесний портрет легендарної поетеси.
Вивчити напам’ять: «Засвіт встали козаченьки».
Усвідомлення того, що добра слава про
обдаровану людину живе у віках, що поет
активний творець духовності.
Визвольна війна українського народу (історія України).
Давньогрецька поетеса Сапфо
(зарубіжна література).
В.Маковський, «Українська дівчина». Ф.Самусєв, «Портрет
Марусі Чурай». М.Дерегус,
«Маруся Богуславка»
(образотворче мистецтво).
Пісні на слова Марусі Чурай
(музика).
УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДУМИ
«Маруся Богуславка», «Буря на
Чорному морі», «Дума про козака
Голоту».
Героїчний епос українського народу.
Різновиди дум (історико-героїчні, соціально-побутові).
Кобзарі та лірники – виконавці народних дум (О.Вересай, Г.Гончаренко,
М.Кравченко та ін.).
Сучасні виконавці: В. та М.Литвини,
В.Нечепа, Національна капела бандуристів України. Жанрова своєрідність, історична основа, героїчний зміст дум. Специфічність поетичної форми, ритму. Морально- етична проблематика. Проблема вибору,
7
Учень (учениця): вміє виразно й осмислено читати думи, переказувати зміст, вміє визначати їхню тематику, художні особливості, проявляє навички аналізу художнього образу
(аналізує образ української полонянки Марусі,
її сміливий, героїчний вчинок, образ козака
Голоти), вміє прокоментувати проблему відповідності життя і поведінки людини християнським, загальнолюдським вартостям, переоцінки героями своєї поведінки, стосунків з
іншими людьми («Буря на Чорному морі»), розвиває вміння розкрити власне розуміння узагальненого образу «бурі на морі», дискутує про поняття гріха та покаяння.
Виконує творчі роботи про усну народну творчість з вираженням власного ставлення до фольклору, готує усні повідомлення на задану
Боротьба українського козацтва проти зовнішніх ворогів (історія
України).
Україна – морська держава
(географія).
М.Лисенко, «Марш чорноморських козаків». Опера
«Маруся Богуславка» (музичне мистецтво).
О.Сластьон, «Запорозькі судна».
І.Айвазовський, «Чорне море».
О.Олійник, «Остап Вересай».
М.Дерегус, «Перебендя»
(образотворче мистецтво).

7 душевна роздвоєність Марусі
Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі («Маруся Богуславка»).
Символ гріхопадіння і порятунку через усвідомлення покаяння («Буря на
Чорному морі»).
Звеличення мужності і звитяги народних героїв («Дума про козака Голоту»).
Протиставлення в думі відважного козака багатому татарину. Художні засоби їх змалювання.
Спостереження за побудовою дум,
їхніми художніми засобами.
Порівняльний аналіз дум та історичних пісень.
Багатство пісенної творчості українського народу.
ТЛ: думи.

тему.
Усвідомлення того, що любов до Вітчизни –
одна з найбільших людських чеснот.
Прагнення до гармонії вчинків із
загальнолюдськими, християнськими
цінностями. Усвідомлення понять гріховності і
покаяння.
ІЗ ДАВНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Самобутній характер давньої української літератури.
«Слово про похід Ігорів».
Давньоруська пам‟ятка, перлина українського ліро-епосу. Історична основа «Слова…». Переклади і переспіви у ХІХ – ХХ ст. Питання авторства. Особливості композиції та стилістичних засобів. Образи руських князів у творі. Наскрізна ідея патріотизму. Символічно-міфологічні
(9)
9
Учень (учениця): знає історію відкриття пам‟ятки, основні гіпотези авторства, історичну основу, про її переклади та переспіви, виразно й усвідомлено читає поему, вміє переказувати й коментувати сюжет «Слова…», вміє аналізувати, характеризувати образи руських князів, княгині Ярославни, образ Руської землі символічно-міфологічні образи, фольклорні мотиви, стилістичні засоби, особливості композиції твору, проявляє навички визначення основної ідеї, вміє висловлювати власні міркування про її актуальність в наш час.
Типологічна подібність з
іспанським епосом ХІІ ст.
«Піснею про мого Сіда».
Похід новгород-сіверського князя Ігоря проти половців у
1185 р. (історія України).
Ілюстрації В.Васнецова,
В.Назарука, В.Фаворського,
В. Лопати до «Слова…»
(образотворче мистецтво).
М.Лисенко «Плач Ярославни»
(музика).

8 образи та їхнє значення. Фольклорні мотиви. Роль пейзажу в розгортанні сюжету. Поетичність образу Ярославни.
Образ віщого Бояна як народного співця. «Золоте слово» Святослава.
Образ Руської землі. Висока художня майстерність твору.
Місце «Слова…» серед творів світового зарубіжного епосу («Пісня про
Фоланда», «Пісня про Нібелунгів»,
«Витязь у тигровій шкурі» та ін.).
ТЛ: поняття про героїчний народний
епос.
Вивчити напам’ять: «Плач Ярославни» (у переспіві Т.Г.Шевченка).
Виконує навчальний твір на літературну тему типу переказу ідейного змісту твору, характеристики образів.
Усвідомлення того, що любов до рідної землі,
вірність у коханні – вічні, загальнолюдські
цінності. Розуміння «золотої середини» в діях
людини.
СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ
Лірика як своєрідний вид літературної творчості, її жанри.

Тарас Шевченко
«Думи мої, думи мої…», «Перебендя»,
«Ой три шляхи широкії...», «Мені
однаково, чи буду...» (з циклу «В казематі»), «Минають дні, минають
ночі...»
Викуп поета з неволі, причини його покарання царем, арешт, перебування в казематі, заслання.
Усвідомлення власної місії поета.
Роздуми автора про власну долю, долю
України, плинність, скороминущість життя людини на землі, про її долю.
(40)
1 8
Учень (учениця): дає визначення поняття
«лірика», називає її основні жанри.
Вміє розповідати про викуп поета з неволі та заслання, виразно та вдумливо читає поезії, підтверджує розвиток навичок аналізу художнього тексту (розгляд філософської лірики поета в контексті його біографії), вміє коментувати основні мотиви, ідеї поезій
Т. Шевченка, художні засоби, використані в них, висловлює власне міркування.
Вивчити напам‟ять: «Мені однаково, чи буду…» (фрагмент).
Виконує творчу роботу типу ідейно- художнього аналізу поезії, уміє скласти власний вірш чи акровірш про Т. Шевченка.
Усвідомлення громадянської позиції людини як
прояву її духовності.
Імперія і національний поет
(історія України).
С.Рахмнінов, «Дума», пісня
«Думи мої, думи… » (музика).
М.Божій, «Думи мої, думи…».
М.Самокиш, «Шевченка везуть на заслання» (образотворче мистецтво).
Пам‟ятник Т.Шевченку в Києві та Каневі, скульптор М.Манізер
(скульптура).

9
«Думи мої, думи мої….» – програмна поезія ранньої творчості Т.Шевченка.
Поетичні роздуми про роль художнього слова в житті народу. Образотворчі засоби поезії.
Цикл поезії «В казематі». Художнє вираження в ньому високих громадянських почуттів («Мені однаково, чи буду… »). Глибокі переживання ліричного героя про майбутню долю України. Художні засоби твору.
Фольклорні мотиви у вірші «Ой, три шляхи широкії…». Майстерне використання народних символів.
«Минають дні, минають ночі…» – зразок філософської лірики поета.
Роздуми про суть людського життя, протиставлення двох способів життя людини. Яскраві поетичні образи, особливості ритмомелодики, художні засоби поезії.
ТЛ: філософська лірика, силабо-тонічне
віршування (рими, стопи, віршовані
розміри). Двоскладові віршові розміри.
Іван Франко
«Іван Вишенський», «Земле моя,
всеплодющая мати…», «Пісня і
праця», «Хоч ти не будеш цвіткою
цвісти…», „Червона калино, чого в
лузі гнешся?..”
8
Учень (учениця): розуміє різницю між
історичною правдою та художнім вимислом, підтверджує уміння аналізувати художній твір, характеризувати образ І.Вишенського, складати план до його характеристики, вміння пояснювати внутрішній стан героя,
Ф.Караффа-Корбут.
Ілюстрації до поеми «Іван Вишенський»
(образотворче мистецтво).
Пам‟ятник Івану Франку у
Львові (скульптура).

10
Короткі відомості про письменника.
Історична правда та художній вимисел: постать українського мислителя ХVІІ ст.
і художній образ у творі «Іван
Вишенський».
Проблема морального вибору людини, її втеча від неприйнятного буттєвого світу. Ліричний герой – невтомний трудівник на благо народу, в якого він черпає свої сили («Земле моя, всеплодющая мати...»). Майстерність усічених стоп. Спорідненість образу матері-землі у вірші І.Франка та міфі про Антея в античній літературі.
Алегоричне зображення дійсності, особливості ритмомелодики, образотворчі засоби поезії.
Інтимна лірика поета. Невмирущість людських почуттів «Хоч ти не будеш цвіткою цвісти…» Автобіографічний характер поезії.
ТЛ: історична поема. Історична правда
та художній вимисел у творі;
образотворчі засоби поезії.

звертаючись до тексту, дискутує про поведінку
і вибір І.Вишенського (вчиться розуміти думку опонента, формулювати власну думку і відстоювати її), про актуальність поеми
І.Франка в наш час. Уміє аналізувати поезії
І.Франка у єдності змісту і форми, розкриває роль художніх засобів у вірші, визначає віршові розміри.
Вивчити напам‟ять: «Земле моя, всеплодющая мати…»
Усвідомлення своїх громадянських почуттів.
Усвідомлення того, що письменники-
філософи – духовно багаті особистості, що
кожна людина має право на вибір. Розвиток
навичок толерантно, аргументовано
дискутувати.

Леся Українка
«Ви щасливі, пречистії зорі...», «Давня
весна», «Хотіла б я піснею стати…»,
«Давня казка», «Хто вам сказав, що я
слабка…»
Розповідь про життя поетеси, її мужність і силу духу. Потужне ліричне
6
Учень (учениця): знає і вміє розповідати про
Лесю Українку, підтверджує розвиток навичок виділення основних мотивів, художніх засобів у поезіях, вміє прокоментувати зміст поеми
«Давня казка», визначити її основні проблеми і мотиви, головну думку, підтверджує уміння здійснювати порівняльну характеристику
Ліричні поезії Ф.Петрарки,
Г.Гейне, М.Лермонтова.
Мариністичний живопис
І.Айвазовського.
Музика Ф.Шопена,
П.Чайковського, В.Моцарта.
Ф.Караффа-Корбут. Ілюстрації

11 начало, романтичність, волелюбність, оптимізм, мрія і дійсність як провідні мотиви. Тема гармонійного єднання людини з природою («Давня весна»).
Ідея вільної творчості, вільнолюбства людини.
Художні засоби її розкриття («Хотіла б я піснею стати…», «Ви щасливі, пречистії зорі…»).
Ствердження незламності духу людини
(«Хто вам сказав, що я слабка…»). Роль риторичних запитань у вірші.
Проблеми і мотиви: роль митця у суспільстві, служіння музі і народові, суть людського щастя, вдячності (поема
«Давня казка»). образів (Поета і Бертольда), складати план порівняльної характеристики, висловлює власні судження про свободу творчості, про вільнолюбство людини.
Вивчити напам‟ять: «Хотіла б я піснею стати…», уривок із «Давньої казки» (на вибір).
Розуміння того, що сила духу – конструктивне
начало в житті. Усвідомлення важливості
формування і розвитку індивідуальності,
неповторності творчої особистості.
до поеми «Давня казка»
(образотворче мистецтво).


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал