Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів)



Сторінка1/5
Дата конвертації16.01.2017
Розмір0.6 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5

Міністерство освіти і науки України

Українська мова

8-9 класи
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів)

з поглибленим вивченням української мови

Київ – 2008
Пояснювальна записка
В умовах реформування системи національної освіти в Україні, піднесення ролі творчої особистості в суспільстві особливо актуалізується проблема змісту та якості мовної підготовки учнів 8-9 класів 12-річної школи та формування у них готовності до подальшого профільного навчання.

Програму для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української мови (8-9 класи) укладено відповідно до вимог Закону України “Про загальну середню освіту”, Державного стандарту базової і повної середньої освіти, постанови Кабінету міністрів України від 16.11.2000 р. №1717 “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”, Концепції профільного навчання в старшій школі і скореговано зі змістом чинної програми для загальноосвітніх навчальних закладів “Українська мова”. 5-12 класи (автори Г.Т. Шелехова, В.І. Тихоша, А.М. Корольчук, В.І. Новосьолова, Я.І. Остаф. За редакцією Л.В. Скуратівського. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 176 с.).

У ній ураховано державний статус української мови, її суспільні функції, взято до уваги специфіку навчального предмета, що має виразні інтегративні функції, здатність справляти різнобічний навчальний, розвивальний і виховний впливи на учнів, сприяти формуванню особистості, готової до активної, творчої діяльності у всіх сферах життя демократичного суспільства, сучасні організаційні форми, методи і технології навчання української мови, визначено стратегічні напрями (змістові лінії: мовна, мовленнєва, соціокультурна, діяльнісна) та основоположні дидактичні принципи: взаємозв'язку навчання, виховання і розвитку; демократизації і гуманізації; особистісної орієнтації; комунікативно-діяльнісний; органічного поєднання навчання мови й мовлення; здійснення поліфункціональності рідної мови у процесі навчання; практичної спрямованості навчання, які покладено в основу побудови змісту базових програм з української мови для учнів 8-9 класів.

Для досягнення основної освітньої мети в загальноосвітніх навчальних закладах (класах) з поглибленим вивченням української мови у 8-9 класах найбільш відповідними є комунікативно-функціональний, особистісно орієнтований, соціокультурний і компетентнісний підходи до навчання української мови.

Кожен із курсів для певного класу складається з чотирьох змістових ліній (мовленнєвої, мовної, соціокультурної і діяльнісної, або стратегічної), які подаються у формі таблиць. У мовленнєвій і мовній змістових лініях основними є три колонки: в одній з них подано зміст навчального матеріалу, а в двох інших відповідно – державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів і кількість годин, що виділяється на вивчення певної теми.

Усі компоненти змісту повинні засвоюватися у взаємозв'язку на основі структурного елемента теми – тексту, який виконує різні дидактичні функції: як джерело навчальної інформації, зразок реалізації певної комунікативної мети, засіб активізації життєвого досвіду учня, матеріал для самоспостереження, постановки проблемного завдання, матеріал для переказів різних видів, редагування, матеріал для творчої роботи тощо.



Завданнями поглибленого вивчення української мови є:

  • вироблення в учнів компетенцій комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях;

  • ознайомлення з мовною системою як основою для формування мовних умінь і навичок – орфоепічних, граматичних, лексичних, правописних, стилістичних;

  • формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу і людства загалом.

Програмою для поглибленого вивчення української мови у 8-9 класах, крім вивчення тем, визначених програмою основного курсу, передбачено засвоєння учнями окремих синтаксичних понять (предикативність, типи підрядного зв’язку, інфінітивні та узагальнено-особові речення, слова-речення, невласне пряма мова, період та ін.), ознайомлення з деякими важливими для практики спілкування відомостями (способи вираження головного члена в односкладних реченнях, умови відокремлення другорядних членів, змістові відношення у складносурядному реченні; лексичні, лексично-морфологічні й синтаксичні засоби зв'язку в тексті тощо); розширення кола виучуваних питань, пов’язаних з удосконаленням культури мовлення учнів. Засвоєння названих та інших лінгвістичних понять і теоретичних відомостей забезпечує науковість знань і служить базою для формування мовних та мовленнєвих умінь і навичок.

Значно розширено розділ із загального мовознавства. Крім тем, які вивчалися на вступних уроках, передбачено ознайомлення учнів 8-9 класів із поняттями української національної мови, української літературної мови, літературної норми, з відомостями про письмову та усну форми мови, колоритно-стильовими різновидами мовлення, поглядами на культуру мовлення видатних учених, громадських діячів, письменників. Це сприятиме поглибленню знань із загального мовознавства, усвідомленню природи й суті мови як суспільного явища, позитивно позначиться на національно-патріотичному вихованні учнів.

Важливо, щоб учні 8-9 класів усвідомили структурну єдність мови, елементи якої (фонеми, морфеми, слова, словосполучення і речення) тісно пов’язані між собою. Опануванню учнями граматичних засобів мови сприятиме виконанню системи вправ, які показують, як окремі мовні категорії і конструкції взаємодіють у мовленні.

Вивчення програмового матеріалу організовується з урахуванням міжпредметних зв’язків, що забезпечить поглиблене розумінню мовних явищ, розширення кругозору учнів, формування в них умінь використовувати знання з інших предметів на уроках української мови.

Чимало місця в програмі (водночас із виробленням орфографічних і пунктуаційних навичок) відведено питанням культури та розвитку мовлення, зокрема аудіюванню, читанню, аналізу мови текстів-зразків, обговоренню актуальних для особистісного розвитку учнів морально-етичних, естетичних, світоглядних, історико-культурних проблем, організації дискусій, ситуативних діалогів, написанню різноманітних творчих робіт, анотацій, рецензій, рефератів тощо. Учні практичного ознайомлюються з видами мовленнєвої діяльності: глобальним, докладним і критичним аудіюванням; ознайомлювальним, вивчальним і вибірковим читанням. Відповідно розширено перелік видів робіт, до якого введено аудіювання (слухання – розуміння), читання (уголос і мовчки) текстів різних типів і жанрів мовлення, складання діалогів.

Мовленнєва змістова лінія містить:



  1. відомості про мовлення;

  2. перелік основних видів робіт.

У процесі її опрацювання учні ознайомлюються з поняттями, що стосуються мовлення: мова і мовлення, мовлення і спілкування, текст, ситуація спілкування, монолог і діалог, типи, стилі й жанри мовлення та ін.

Для формування комунікативних умінь передбачено творчі роботи – перекази і твори різних стилів, типів і жанрів мовлення, які виконують роль підготовчих вправ до оволодіння учнями необхідними у майбутньому дорослому житті такими жанрами мовлення, як виступ на зборах, під час дискусії, обговорення доповіді на лінгвістичні, політичні, морально-етичні теми.



Комунікативний лінгводидактичний принцип є одним із основоположних у процесі поглибленого вивчення української мови.

У процесі формування комунікативних умінь учні повинні навчитися вибирати мовні засоби відповідно до стилю, типу і жанру мовлення з урахуванням ситуації спілкування, дотримуватися мовленнєвого етикету.

З метою наближення умов спілкування до реальних життєвих ситуацій запропоновано ширше використовувати групові форми і види робіт: складання діалогів, полілогів, проектів на задану тему.

Засвоєння учнями фонетичних, орфоепічних, лексичних, граматичних і стилістичних норм української літературної мови проводиться у зв’язку із засвоєнням відповідних розділів програми та на уроках розвитку мовлення. Зміст роботи над засвоєнням норм визначений програмою в рубриці "Культура мовлення". Учитель на кожному уроці має приділяти цьому увагу, вчити учнів аналізувати власне і чуже мовлення, зіставляти з вимогами літературних норм, вчасно запобігати помилкам та виправляти їх.

Для вироблення навичок красномовства велике значення має формування вміння швидко і виразно читати, що виявляється в умінні учнів правильно наголошувати слова, інтонувати речення, обирати темп мовлення тощо. У зв’язку з цим усі тексти, що опрацьовуються на уроці, треба читати виразно й емоційно.

Одним із важливих складників та фундаментом становлення системи мовної освіти під час поглибленого вивчення української мови є соціокультурний принцип, який передбачає вивчення української мови у контексті оновлення і розширення її функцій, зростання інтересу здібних учнів до народознавства, української літератури, народних звичаїв, традицій, народної педагогіки тощо. У програмі значно розширена соціокультурна змістова лінія. Вона являє собою перелік тем, які орієнтують учителів української мови на добір відповідних текстів, що знайомитимуть учнів з історією, звичаями і традиціями, духовними скарбами і видатними постатями рідного народу, із загальнолюдськими моральними нормами. Зміст цих текстів має стати зразком і опорою учням під час створення власних висловлювань. Таким чином, соціокультурний принцип також належить до базових, тому запропоновано в програмі реалізувати його на кожному уроці.

Поглиблене вивчення української мови має забезпечити єдність навчання і виховання з цілеспрямованим інтелектуальним розвитком особистості, культурою мислення, що перебуває у діалектичному зв’язку з культурою мовлення, крім того, передбачає створення умов для самореалізації й саморозвитку особистості.

Щоб учні оволоділи вмінням самостійно здобувати знання, працювати з науковою і довідковою літературою, у процесі засвоєння курсу необхідно широко практикувати розв’язання проблемно-пошукових завдань, які подаються в програмі як перелік орієнтовних тем усних і письмових висловлювань учнів паралельно з тематикою текстів. Виконання цих завдань слід індивідуалізувати, даючи можливість кожному самостійно сформулювати відповідь на проблемне запитання теми. Отже, третій основоположний дидактичний принцип навчання мови – проблемно-пошуковий, який спрямований безпосередньо на саморозвиток особистості.

Велике значення для інтелектуального зростання учнів має розвиток у них умінь здійснювати мислительні операції (аналіз, синтез, порівняння, зіставлення, систематизація, узагальнення, формулювання самостійних висновків та ін.), що знаходить своє вираження у системі завдань (проблемно-пізнавальних, проблемно-ситуативних, конструктивних, творчих), які визначатимуть характер роботи учнів із мовним і мовленнєвим матеріалом.

Усвідомлення учнями власної пізнавальної діяльності відображено у діяльнісній змістовій лінії, яка має суто процесуальний характер. Тобто її зміст на рівні знань у програмі не висвітлено, а подано на рівні узагальнених умінь. І реалізується вона через систему вправ комплексного характеру, як їх органічний складник, що забезпечує цілеспрямоване набуття учнями досвіду творчої діяльності.

Отже, програма з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української мови (8-9 кл.), як і базова програма, має двовимірну структуру:

1) чотири змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна, кожна з яких є відносно самостійним компонентом програми, хоч і органічно пов'язаним з іншими;

2) окремі змістові лінії (мовленнєва, мовна) поділяються на якісно відмінні складники:

а) відомості про українську мову та норми літературної мови, включаючи норми правопису; основні відомості про мовлення, види робіт;

б) вимоги до знань і вмінь учнів.

Програма ґрунтується на лінійному та спіралевидному принципах і передбачає вивчення курсу української мови шляхом виділення укрупнених логічно завершених частин, органічного поєднання поглибленого вивчення теоретичного матеріалу, розвитку культури мови й мовлення, спілкування з одночасним формуванням креативної компетентності – здатності до розв’язання будь-якої навчальної задачі творчо; бажання і вміння діяти не за зразком, а оригінально, передбачати новизну під час розв'язання навчальних завдань тощо.

У 8-9 класах з поглибленим вивченням української мови, де інтелектуальний фон і позитивний мотив у навчально-пізнавальній діяльності учнів достатньо високий, словесник має забезпечувати сприятливі умови для мовленнєвої самореалізації здібних та обдарованих учнів через упровадження у практику творчих вправ, дослідницько-пошукових завдань, мовних спостережень і дослідів, лінгвістичних ігор, проектування монологічного й діалогічного мовлення з урахуванням ситуації спілкування. Уможливлюється поглиблене вивчення мовного матеріалу укрупненими логічно завершеними частинами, з використанням узагальнювальних схем, таблиць, електронних посібників, словників, довідкових джерел тощо. Оскільки поглиблено вивчають предмет найбільш здібні й обдаровані учні, то за змістом, структурою і технологією уроки мають свої особливості: програмовий матеріал за обсягом ширший, тому має вивчатися інтенсивно, за високої навчально-пізнавальної, дослідницької, творчої, проектної діяльності та самостійної роботи учнів.

Однією з передумов якісної роботи вчителя й ефективного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах (класах) з поглибленим вивченням української мови (8-9 класи) є наявність підручників і навчально-методичних комплектів. Поглиблене вивчення української мови у 8-9 класах може здійснюватися за підручниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України:



  • Тихоша В.І., Караман С.О. Рідна мова: Підручник для 8 кл. гімназій, ліцеїв та шк. з поглиб. вивч. укр. мови / За ред. д-ра філол. наук, проф. М.Я.Плющ. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Освіта, 2004. – 240 с.;

  • Рідна мова: Підручник для 9 кл. гімназій, ліцеїв та шк. з поглиб. вивч. укр. мови / М.Я.Плющ, В.І.Тихоша, С.О.Караман, О.В.Караман. – 2-ге вид. – К.: Освіта, 2006. – 288 с.

Цими підручниками для поглибленого вивчення української мови у 8-9 класах передбачено:

  • глибоке і повне опанування мовної теорії;

  • системний виклад навчального матеріалу, його логічне упорядкування;

  • широке використання знань із споріднених предметів (міжпредметні зв’язки);

  • застосування активних методів навчання.

За своїм характером державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки становлять певну систему, в якій виділяються знання і вміння загального і часткового (спеціального) характеру. Зокрема до загальнонавчальних умінь належить уміння аналізувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати; конкретизувати, моделювати, мислено експериментувати, доводити і спростовувати; вміння користуватися словниками і довідниками різного характеру, складати анотації й реферати тощо.

Серед спеціальних умінь розрізняють навчально-мовні (уміння розпізнавати різні за характером звуки, значущі частини слова, частини мови та ін.; групувати мовні одиниці за певною ознакою, робити їх розбір): правописні (уміння правильно писати слова і правильно розставляти розділові знаки в реченнях); нормативні (уміння правильно вимовляти словосполучення і речення та ін.); комунікативні (уміння сприймати, відтворювати і створювати усні й письмові висловлювання) тощо.

Наявність у програмі вимог до знань і вмінь учнів сприяє практичному спрямуванню поглибленого навчання української мови, міцному засвоєнню теоретичного матеріалу, вільному володінню українською мовою в усіх видах мовленнєвої діяльності.

Оцінювання навчальних досягнень учнів загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української мови у 8-9 класах здійснюється за критеріями, поданими у інструктивно-методичних рекомендаціях щодо вивчення шкільних дисциплін (Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у 2008/2009 н. р. Українська мова. – Інформаційний збірник МОНУ. – № 19–20–21. – 2008. – С. 32-45).

Контрольна перевірка знань учнів здійснюється фронтально та індивідуально.

Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ та письмовий твір, мовні знання і вміння. Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог; усний переказ, усний твір) і читання вголос.

Перевірка мовних знань та вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на їх виконання відводиться 15-20 хвилин уроку) залежно від характеру виучуваного матеріалу. Решта часу контрольного уроку може бути використана на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольної (тестової) роботи з мовної теми. Оцінку за семестр виставляють на основі тематичного оцінювання.

Оцінювання говоріння, читання вголос здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень (учениця) одержав мінімум одну оцінку за семестр за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу та усного твору. Для цих видів робіт не відводиться окремий урок, а оцінки виводяться двічі на рік і виставляються в колонки без дати.
Фронтальні види контрольних робіт:


Форми контролю

Класи і семестри

8

9

І

ІІ

І

ІІ

Перевірка мовної теми*

4

4

4

4

Письмо:













переказ

1

1

1

1

твір

1

1

1

1

Правопис: диктант**

1

1

1

1

Аудіювання*

1

1

1

1

Читання мовчки*

1

1

1

1



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал