Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня історія 5-9 класи



Сторінка3/6
Дата конвертації29.12.2016
Розмір1.2 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6


6 клас

Курс історії Стародавнього світу є першим систематичним курсом історії у середній школі, на матеріалі якого починається формування основ систематичних історичних знань, ціннісних орієнтацій, особистісних переконань, у ширшому значенні — основ гуманітарної культури учнів. Особливостями даного курсу є, по-перше, його інтегрований характер — давня історія України вивчається як складова всесвітньої історії; по-друге, вивчення історичного матеріалу здійснюється у широких хронологічних межах: від появи первісної людини до занепаду Західної Римської імперії.

Курс має на меті сформувати в учнів розуміння цивілізаційної значущості стародавнього періоду в історії України, Європи та світу в цілому, античної цивілізації як основи для подальшого розвитку європейських суспільств. Задля посилення наступності у викладі матеріалу, послідовного розкриття концептуальних положень та внутрішніх логічних зв’язків у деяких темах програми подається нова послідовність вивчення навчального матеріалу та застосовується проблемно-тематичний принцип його побудови.

Викладаючи курс, варто пам’ятати, що учні 6 класу вперше ознайомлюються не лише із системним поглядом на час і простір як невід’ємними складовими історичного процесу, а й починають опановувати складні поняття — «влада», «держава», «релігія», «тип господарства», «суспільний устрій», «культура», «цивілізація». Матеріал курсу зосереджений навколо таких змістових ліній, як «людина — природа», «людина — влада», «людина — світ уявлень та ідей».

У 6 класі, порівняно із пропедевтичним курсом історії 5 класу, зростають вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів стосовно вмінь локалізувати історичні події у часі та просторі, використовувати підручник як джерело знань, застосовувати історичні поняття для пояснення минулого, висловлювати ставлення до діяльності зазначених історичних діячів, отримувати інформацію з адаптованих історичних джерел. Зміст практичних занять у 6 класі уможливлює розвиток предметних умінь, сприяє формуванню ключових елементів та історичної компетентності відповідно до вікових особливостей учнів.

Програмою передбачено проведення уроків узагальнення та тематичного оцінювання наприкінці вивчення більшості тем.

Інтегрований курс

(«Всесвітня історія. Історія України»)


Кть

год

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

2




ПОВТОРЕННЯ

Що таке історія.

Час і простір в історії. Історичні джерела.
Вступ

Своєрідність епохи стародавнього світу як першого етапу в історії людства. Історичні джерела з історії стародавнього світу.


Практичне заняття.
Відлік часу в історії стародавнього світу


Учень/ учениця:

згадує і пояснює, що таке історія, як історичні процеси розвиваються в часі та просторі, що таке історичні пам’ятки, джерела знань про минуле, історичні події, хто такі історичні діячі (на прикладі історії України та рідного краю);

називає основні етапи в історії людства, хронологічні межі історії стародавнього світу, основні види історичних джерел;

здійснює відлік років в історії, співвідносить рік — століття — тисячоліття, визначає тривалість і послідовність історичних подій;

застосовує і пояснює на прикладах поняття і терміни: «історія стародавнього світу», «історичне джерело з історії стародавнього світу», «ера — до Різдва Христового і від Різдва Христового»

Розділ І. ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ

7

Наукові та релігійні теорії походження людини.

Основні етапи антропогенезу. Розселення людей по земній кулі. Форми господарювання первісної людини.





Учень/ учениця:

називає основні етапи антропогенезу («австралопітек», «пітекантроп», «неандерталець», «людина розумна»), основні заняття людей на різних етапах первісного суспільства;




Привласнювальні та відтворювальні форми господарства.

Суспільна організація
(рід — плем’я — община) та організація влади (народні збори — рада старійшин — вождь) за первісних часів.

Культура та вірування людей за первісних часів.



Практичне заняття. Основні стоянки та пам’ятки первісних людей на території України.
Трипільська культура. Господарство, побут і духовне життя носіїв трипільської культури



показує на карті місця знахідок решток найдавніших людей, стоянки давніх людей на території України, території розселення носіїв трипільської культури;

застосовує і пояснює на прикладах поняття: «рід», «плем’я»; «союз племен», «родова община», «сусідська община», «народні збори», «рада старійшин», «вождь»;

описує головні винаходи людства доби кам’яного і мідно - бронзового віків, первісні форми релігійних вірувань і мистецтво людей за первісної доби;

визначає і пояснює на прикладах основні ознаки привласнювального та відтворювального господарства;

порівнює форми господарювання та спосіб життя людини за різних етапів первісної доби;

характеризує організацію влади за первісних часів, ускладнення суспільного життя;

оцінює значення первісної доби в історії людства


1

Узагальнення

Розділ ІІ. ЦИВІЛІЗАЦІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

5




Тема І.
СТАРОДАВНІЙ
ЄГИПЕТ

Вплив природно-географічних умов на розвиток єгипетської цивілізації.
Повсякдення та господарське життя.

Утворення держави та цивілізації в Єгипті. Влада, суспільна організація в Стародавньому Єгипті. Будівництво пірамід


(Джосер, Хеопс).

Розквіт та занепад Єгипту в ІІ тис. до Р. Х. Хатшепсут. Тутмос ІІІ. Рамзес ІІ.

Архітектура і мистецтво, писемність і освіта.
Практичне заняття. Міфи та релігія Стародавнього Єгипту



Учень/ учениця:

називає хронологічні межі заснування, розквіту та остаточного занепаду держави в Стародавньому Єгипті, основні періоди історії, спорудження пірамід;

показує на карті долину Нілу, територіальні межі та основні центри Стародавнього Єгипту, напрямки завойовницьких походів єгипетських фараонів Тутмоса ІІІ та Рамзеса ІІ;

застосовує та пояснює на прикладах поняття: «ном», «держава», «реформа», «податки і повинності», «ієрогліф», «фараон», «чиновник», «вельможа», «іригація»;

описує особливості повсякденного та духовного життя, культури
стародавніх єгиптян, життя і діяльність історичних постатей;

наводить приклади впливу природно-географічних умов на зародження і розвиток держави та цивілізації в Єгипті;

характеризує особливості розвитку Єгипту в різні періоди його історії, міфологічні та релігійні уявлення давніх єгиптян;

оцінює внесок єгипетської цивілізації у світову культуру

1

Узагальнення

5



Тема ІІ.
ЦИВІЛІЗАЦІЇ ПЕРЕДНЬОЇ ТА ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ. КІММЕРІЙСЬКОСКІФСЬКИЙ СВІТ

Вплив природно-географічних умов на розвиток цивілізацій Дворіччя в ІІІ—ІІ тис. до Р. Х. Вавилон за часів Хаммурапі.

Фінікійські міста-держави.

Фінікійська колонізація.

Ізраїльсько- Іудейське царство. Біблія як історичне джерело.

Ново- Ассирійське та НовоВавилонське царства у першій половині І тис. до Р. Х. (оглядово). Перська держава Ахеменідів.

Залізний вік на території сучасної України. Кіммерійськоскіфський світ у взаєминах з цивілізаціями Передньої Азії.


Практичне заняття. Історичні джерела про скіфів. Геродот про скіфський похід Дарія І


Учень/ учениця:

називає хронологічні межі розквіту Вавилона за правління Хаммурапі, ІзраїльськоІудейського царства — Давида і Соломона, Ново- Ассирійського царства — Ашшурбаніпала, Ново - Вавилонського царства — Навуходоносора ІІ, Перської держави — Дарія І;

показує на карті територію Дворіччя, Вавилонського царства часів Хаммурапі, фінікійські міста- держави, кордони Ізраїльсько-Іудейського царства, Перської держави за часів Дарія І, території розселення кіммерійців та скіфів, напрямки фінікійської колонізації;

застосовує та пояснює на прикладах поняття: «колонія», «метрополія», «колонізація»; «місто- держава», «клинопис», «закон», «Біблія», «пектораль», «скіфський курган»;

характеризує діяльність Соломона та Дарія І, суспільне, господарське життя та культурну спадщину племен і народів залізного віку, що проживали на території України, внесок цих цивілізацій у культурну спадщину людства;

описує спосіб життя населення різних цивілізацій Передньої та Центральної Азії і Кіммерійсько - Скіфського світу;





наводить приклади впливу природно-географічних умов Дворіччя на зародження держави та цивілізації, ролі заліза в історії людства, природно-географічних умов Північного Причорномор’я на тип господарювання кіммерійців та скіфів;

оцінює внесок цивілізацій Передньої та Центральної Азії, кіммерійців і скіфів у світову культуру


1

Узагальнення. Тематичне оцінювання

5



Тема ІІІ.
СТАРОДАВНІ ІНДІЯ
ТА КИТАЙ

Вплив природногеографічних умов на розвиток цивілізацій в Індії. Індська цивілізація. Ведійська цивілізація.

Суспільний устрій, релігія та повсякденне життя Давньої Індії. Будда та його вчення.

Вплив природногеографічних умов на розвиток
цивілізації в Китаї. Суспільний устрій та повсякденне життя Давнього Китаю. Конфуцій та його вчення. Давньокитайські імперії.
Практичне заняття. Наукові знання, освіта та писемність у Стародавньому Китаї



Учень/ учениця:

називає хронологічні межі утворення та розквіту цивілізацій в Індії та Китаї;

показує на карті долини Інду і Гангу, Хуанхе та Янцзи, територіальні межі й основні центри давніх Індії та Китаю;

застосовує та пояснює на прикладах поняття: «веди», «імперія», «Великий шовковий шлях», «індуїзм», «буддизм», «конфуціанство»;

описує спосіб життя людей стародавньої Індії та Китаю;

наводить приклади впливу природногеографічних умов Індії та Китаю на зародження держави і цивілізації;

характеризує суспільний устрій, релігійні погляди і культурні здобутки мешканців давніх Індії та Китаю;

оцінює внесок цивілізацій Індії та Китаю у світову культуру


1

Узагальнення

Розділ ІІІ. ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

8



Тема І.
СТАНОВЛЕННЯ АНТИЧНОЇ ГРЕЦЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Вплив природногеографічних умов на розвиток античної грецької цивілізації. Населення Давньої Греції.
Практичне заняття. Давньогрецька міфологія і релігія як спосіб світосприйняття людей.
Перекази про найдавнішу історію Греції. Археологічне відкриття Мінойської та
Ахейської палацових цивілізацій, їх основні центри; розквіт і занепад.

Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера. Боротьба демосу із знаттю. Грецька тиранія.

Велика грецька колонізація. Заснування античних грецьких поселень на території України. Взаємини греків і місцевого населення.

Об’єднання Аттики.

Законодавча реформа.

Ліквідація тиранії в Афінах. Завершення формування Афінського поліса. Спарта.


Практичне заняття.
Побут та виховання
спартанців



Учень/ учениця:

називає хронологічні межі існування Мінойської та Ахейської палацових цивілізацій, гомерівського періоду, Великої грецької колонізації, заснування перших грецьких поселень на території України;

показує на карті Балканський півострів та острови Егейського моря, основні центри Мінойської та Ахейської та античної полісної цивілізацій, основні області Балканської Греції, напрямки Великої грецької колонізації, античні грецькі поселення на території України;

застосовує та пояснює на прикладах поняття: «елліни», «громадянин», «демос», «аристократія», «драконівські закони», «тиранія»;

описує спосіб життя людей та культурні пам’ятки Стародавньої Греції;

наводить приклади впливу природногеографічних умов Греції на розвиток цивілізації;

характеризує і порівнює суспільний устрій, культурні досягнення Мінойської та Ахейської палацових держав, періоду розквіту і занепаду Мінойської та Ахейської цивілізації, реформи Лікурга і Солона;







висловлює власне ставлення до спадщини давньогрецького суспільства, ролі античних грецьких поселень в історії України

1

Узагальнення

6



Тема ІІ.
АНТИЧНА
ГРЕЦЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ДОБИ

Греко- перські війни. Марафонська битва. Похід Ксеркса.

Утвердження демократії в Афінах за Перикла. Права і обов’язки громадянина. Негромадянське населення афінського поліса.

Господарювання та повсякденне життя в Давній Греції. Античні олімпійські ігри. Сім’я, освіта та виховання афінян.

Криза грецького поліса. Демосфен. Підкорення Греції Філіпом II.


Практичне заняття.
Мистецтво Стародавньої Греції



Учень/ учениця:

називає хронологічні межі та дати Греко-перських воєн, Марафонської битви, перебування Перикла на чолі афінської демократії;

показує на карті Перську державу і Грецію, перебіг Греко - перських воєн та місця основних битв;

застосовує та пояснює на прикладах поняття: «демократія», «права і обов’язки громадянина», «фаланга»;

описує пам’ятки давньогрецького
мистецтва, повсякденне життя
і традиції афінян, становище афінського громадянина;

порівнює устрій та повсякдення Спарти й Афін, спосіб життя і виховання спартанців та афінян;

характеризує розвиток науки, культури Греції класичної доби, наслідки Греко- перських війн;

характеризує діяльність видатних діячів;

висловлює судження про важливість афінської демократії, прав та обов’язків громадян;

оцінює внесок античної грецької цивілізації в історію людства та України

1

Узагальнення

4




Тема ІІІ.
ДОБА ЕЛЛІНІЗМУ
Практичне заняття.

Особистість і діяльність Александра Великого за історичними джерелами


Елліністичні держави. Основні риси еллінізму. «Зустріч цивілізацій». Культура за елліністичної доби.
Практичне заняття.

Суспільне, господарське життя та побут в античних полісах на території України




Учень/ учениця:

називає дати Східного походу Александра Великого, хронологічні межі елліністичного етапу, існування грецьких поселень на території України;

показує на карті кордони держави Александра Великого, центри античної цивілізації на території України, перебіг Східного походу, територіальні межі елліністичних держав, основні центри елліністичної цивілізації;

характеризує діяльність видатних діячів;
застосовує та пояснює на прикладах поняття: «еллінізм», «музей», «пергамент»;

описує пам’ятки елліністичної цивілізації, життя та побут мешканців грецьких полісів на території України, повсякденне і духовне життя в Александрії;

оцінює внесок елліністичної цивілізації в історію людства та України


1

Узагальнення

Розділ ІV. ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ

8




Тема І.
СТАРОДАВНІЙ РИМ ЗА ЦАРСЬКОЇ ТА РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ДОБИ

Вплив природно-географічних умов на життя населення Апеннінського півострова. Виникнення міста Рима. Царська доба в історії Стародавнього Риму.

Римська республіка V—І ст. до Р. Х. Боротьба плебеїв з патриціями за свої права. Соціальний устрій та організація влади. Права та обов’язки громадянина*.

Військова експансія Риму й утворення Римської середземноморської держави.

Релігія, сім’я і виховання.

Криза Римської республіки. Боротьба за республіку: реформи братів Гракхів.

Перший тріумвірат і диктатура Цезаря. (оглядово)
Практичне заняття.

Історичний портрет


Цезаря


Учень/ учениця:

називає хронологічні межі заснування Рима, Римської республіки, роки Другої Пунічної війни, реформ братів Гракхів, диктатури Цезаря;

показує на карті Апеннінський півострів, Рим, Карфаген, перебіг Другої Пунічної війни, кордони Римської середземноморської держави, римські провінції доби Республіки;

визначає характерні риси суспільного устрою Римської республіки;
описує побут і повсякденне життя за часів Республіки, римське рабовласницьке помістя, сім’ю і виховання у римлян;

застосовує та пояснює на прикладах поняття: «республіка», «патриції», «плебеї», «сенат», «консул», «народний трибун», «вето», «легіон», «провінція», «гладіатор», «диктатор», «імператор», «тріумф», «овація»;

порівнює становище патриціїв та плебеїв;

характеризує особливості республіканського устрою в Римі, демократії, прав та обов’язків громадян, діяльність Цезаря;

оцінює внесок Риму республіканської доби в історію людства


1

Узагальнення

8



Тема ІІ.
РИМСЬКА ІМПЕРІЯ
Римська імперія доби принципату. Октавіан Август. Марк Аврелій.

Місто Рим і його повсякденне життя.

Кризові явища в Римській імперії. Реформи Діоклетіана і Константина

Виникнення християнства та християнізація Римської імперії. Перетворення християнства на офіційну релігію Римської імперії.


Практичне заняття.

Культура Давнього Риму.


Розпад Римської імперії на Західну та Східну (Візантію). Початок Великого переселення народів. Захоплення Риму варварами.
Практичне заняття. Історичні джерела про суспільне та господарське життя і духовний світ давніх слов’ян


Учень/ учениця:

називає хронологічні межі існування Римської імперії, Боспорського царства, виникнення християнства, роки: встановлення принципату Октавіана Августа, поділу імперії на Західну та Східну (Візантію), занепад Західної Римської імперії;

показує на карті кордони Римської імперії часів розквіту та занепаду, Західної і Східної римських імперій та м. Константинополь, Боспорського царства, а також основні провінції часів імперії, напрямки вторгнення готів і гунів, території, заселені давніми слов’янами та їх сусідами;

застосовує та пояснює на прикладах поняття: «християнство», «Символ віри», «Святе письмо», «церква», «діаспора», «Велике переселення народів», «Візантія»;

описує імператорський Рим, пам’ятки давньоримської архітектури, побут і повсякденне життя в імператорському Римі, становище перших християн, заняття, побут, духовне життя давніх слов’ян;

оцінює внесок Римської цивілізації та культури в історію людства;

характеризує реформи Діоклетіана та Константина, суспільний устрій Римської імперії, кризові явища в Римській імперії, зміни у ставленні держави до християнської церкви;

характеризує діяльність видатних діячів;






наводить приклади речових пам’яток історії давніх слов’ян, кризових явищ у Римській імперії, зміни у ставленні держави до християнської церкви

1



Узагальнення до курсу: «Внесок народів стародавнього світу в історію людства. Роль стародавнього періоду в історії України»


Учень/ учениця:

пояснює, що таке історія стародавнього світу;

називає хронологічні межі історії стародавнього світу;

показує на карті місця зародження й розвитку давніх цивілізацій;

визначає і характеризує основні цивілізаційні здобутки цивілізацій Стародавнього світу;

висловлює судження щодо ролі та значення історії стародавнього світу в розвитку європейської та світової цивілізації


3

Резерв



Історія України

7 клас

Кількість

годин

Зміст

навчального матеріалу

Державні вимоги

до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

2

ПОВТОРЕННЯ. Історія України в стародавні часи.
ВСТУП. Історія України в Середні віки. Періодизація. Джерела з історії України.

Учень/учениця:

• показує на карті територію українських земель у середні віки;

• характеризує історичний розвиток України у стародавню добу;

• визначає особливості розвитку українських земель доби Середньовіччя;

• називає періодизацію історії України у Середньовіччі;

•  тлумачить поняття «історія стародавнього світу», «історичні джерела».



Розділ І. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ–УКРАЇНИ

4

Розселення слов’янських племен на території України.
Господарство східних слов’ян. Суспільний устрій. Вірування. Сусіди східних слов’ян.
Утворення Русі-України. Київські князі: Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав.
Практичне заняття:

«Князь Святослав та його походи».



Учень/учениця:

• розпізнає на карті територію розселення слов’янських племен, які проживали на території Русі-України; напрямки походів київських князів;

• характеризує суспільне життя, господарство, заняття, побут і вірування східних слов’ян; роль міста Києва в утворенні держави східних слов’ян; роль перших князів у становленні Київської держави (Русі-України); літописні джерела про виникнення Києва; основні версії походження назви «Русь»;

• визначає наслідки впливу природно-географічних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян; сутність і наслідки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів;

• висловлює судження щодо діяльності Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги та Святослава;

• називає роки правління перших князів; версії походження назви «Русь», «Русь–Україна»;

• тлумачить поняття «Велике розселення слов’ян», «князь», «дружина», «літопис», «Русь», «Русь-Україна», «імперія», «полюддя», «данина».


1

Узагальнення. Тематичний контроль

Розділ ІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ–Україна)

наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.

5

Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Запровадження християнства.
Київська держава (Русь- Україна) Ярослава
Мудрого. «Руська правда». Міжнародні зв’язки.
Суспільний устрій. Влада князя. Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля.
Практичне заняття:

«Християнська релігія і церква в житті давньоруського (давньоукраїнського) суспільства» / «Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого» (на вибір вчителя).


Архітектура та монументальний живопис. Писемність та освіта. Українська мова.

Учень/учениця:

• показує на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;

• характеризує суспільну роль різних верств і станових груп населення Київської держави (Русі - України); розвиток господарства і торгівлі; повсякденне життя мешканців міста і села; найдавніші пам’ятки писемності та умови поширення освіти; роль князівської влади в політичному устрої Русі; відносини Русі - України з європейськими державами;

• визначає ступінь розвитку господарства й торгівлі Русі – України; причини і наслідки запровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі- України);

• висловлює судження та порівнює внутрішню й зовнішню політику Володимира Великого і Ярослава Мудрого; політичний устрій і соціальний розвиток давньоруського та європейського суспільств;

• називає роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого; рік запровадження християнства як державної релігії;

• тлумачить поняття «християнство», «священик», «митрополит», «монастир», «чернець», «графіті», «мозаїка», «верстви», «бояри», «церковнослов’янська мова», «книжкові мініатюри».


1

Узагальнення. Тематичний контроль

Розділ ІІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-Україна)

у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

5

Правління Ярославовичів. Половці. Любецький з’їзд князів.
Правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого.
Роздробленість Київської держави. Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст. Політичне і соціально-економічне життя.
Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл.
Культура Русі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.
Практичне заняття:

«Повчання дітям» Володимира Мономаха – кодекс настанов князівської родини» / «Слово о полку Ігоревім» як історичне джерело» (на вибір вчителя).



Учень/учениця:

• показує на карті території князівств часів роздробленості Київської держави (Русі - України) та половецькі землі;

• характеризує становище Київської держави (Русі – України) за правління наступників Ярослава Мудрого; особливості політичного і соціально-економічного життя князівств часів роздробленості; відносини половців із Руссю;

• визначає причини і наслідки князівських усобиць; половецьких набігів; Любецького з’їзду князів,

• висловлює судження про діяльність Ярославичів, Володимира Мономаха, Мстислава Великого, Ярослава Осмомисла;

• називає роки правління князів доби; дату Любецького з’їзду князів; дату першої писемної згадки назви «Україна».





1

Узагальнення. Тематичний контроль

Розділ IV. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА

5

Утворення Галицько-Волинського князівства. Роман Мстиславович. Боротьба за владу. Данило Романович.
Походи монголів на Русь. Встановлення панування Золотої Орди на українських землях.
Внутрішня політика.

Зовнішня політика. Коронація Данила Романовича.*


Практичне заняття:

«Зовнішня політика Данила Романовича. Коронація»/ «Данило Романович - будівничий Галицько-Волинської держави» (на вибір вчителя).


Культура Галицько-Волинської держави у другій половині ХІ – ХІІІ ст.
Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича.

Учень/учениця:

• показує на карті територію Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславовича і його наступників; території сусідніх держав; напрямки навали монголів;

• характеризує діяльність князів династії Романовичів; особливості монгольського панування на українських землях;

• визначає особливості зовнішньої та внутрішньої політики галицько-волинських правителів;

• висловлює судження про діяльність Романа Мстиславовича, Данила Романовича, Юрія І Львовича; особливості розвитку українського суспільства княжої доби з європейськими країнами;

• називає роки правління найвидатніших галицько-волинських князів; монгольської навали на землі південно-західної Русі;

• тлумачить поняття «орда», «баскак», «ярлик», «улус», «король».


1

Узагальнення. Тематичний контроль

Розділ V. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА

ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (друга половина ХІV – ХV ст.)

5

Статус українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав. Кревська унія 1385 р. і українські землі. Остаточна ліквідація Волинського та Київського удільних князівств.
Держава Феодоро в Криму. Утворення Кримського ханства. Гереї. Суспільний устрій та культура ханства.
Суспільне і церковне життя. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право.
Культура та освіта. Юрій Дрогобич.
Практичне заняття:

«Етнічний склад населення України. Повсякденне життя».



Учень/учениця:

• показує на карті територію українських земель у складі різних держав; територію Кримського ханства;

• характеризує становище українських земель у складі різних держав; розвиток господарства, торгівлі; державне, суспільне та культурне життя Кримського ханства; побут соціальних верств і етнічних груп та їхню роль у житті тогочасного суспільства; полікультурність українського суспільства;

• визначає причини та наслідки Кревської унії; особливості розвитку міст та магдебурзького права;

• висловлює судження щодо діяльності Любарта Гедиміновича, Володимира Ольгердовича, Хаджі-Герея, Костянтина Острозького, Юрія Дрогобича;

• називає час входження українських земель до складу різних держав; утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії;

• тлумачить поняття: «унія», «українська шляхта», «магнат», «кріпацтво», «невільник», «ясир», «гетьман», «господар», «хан», «султан», «магдебурзьке право», «іконостас».


1

Історія рідного краю




1

Узагальнення. Тематичний контроль

1

Узагальнення до курсу: «Середньовічна історія України та її внесок у загальноєвропейську спадщину».

Учень/учениця:

• характеризує основні цивілізаційні здобутки українського суспільства в період Середньовіччя;

• визначає здобутки українського суспільства у ІХ – ХV ст. та його внесок у загальноєвропейську спадщину;

• порівнює процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя;

• висловлює судження щодо подій, явищ і процесів, які відбувалися в українському суспільстві в часи Середньовіччя;

• називає хронологічні межі середньовічного періоду історії України та його особливості.



2

Резерв




* може бути проведено у формі практичного заняття
Всесвітня історія

7 клас

Кількість

годин

Зміст

навчального матеріалу

Державні вимоги

до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

ПОВТОРЕННЯ. Місце історії Стародавнього світу в історії людства.
ВСТУП. Середньовіччя як період розвитку людства. Періодизація, джерела вивчення.

Учень/учениця:

• характеризує основні тенденції політичного й економічного розвитку світу в Середні віки; види джерел з історії Середньовіччя;

• називає основні здобутки стародавніх часів; хронологічні межі та періодизацію Середніх віків, вказує її особливості для різних регіонів світу;

• тлумачить поняття «Середні віки», «раннє Середньовіччя», «Зріле (Високе) Середньовіччя», «осінь Середньовіччя», «варвари».



Розділ І. ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ

5

Велике переселення народів. Утворення «варварських королівств». Франкська держава. Хлодвіг.
Завоювання Карла Великого. Імперія франків. Розподіл імперії.
Візантійська імперія доби Юстиніана. Розквіт Візантії за Македонської династії та династії Комнінів. Культура Візантії.
Природногеографічні умови Аравії. Виникнення ісламу. Мухаммад. Арабські завоювання. Розквіт і занепад перших Халіфатів. Розвиток арабо-мусульманської культури.
Практичне заняття:

«Вплив Візантії, імперії Карла Великого, перших Арабських халіфатів на становлення Середньовічної Європи».



Учень/учениця:

• показує на карті напрями Великого переселення народів, «варварські» королівства, імперію Карла Великого, Візантію, напрями завойовницьких походів арабів, Арабський халіфат; провідні країни Європи і світу;

• характеризує «варварські королівства», Франкську та Візантійську імперії, перші Арабські халіфати; діячів раннього Середньовіччя;

• визначає наслідки Великого переселення народів; розпаду імперії Карла Великого, виникнення ісламу і арабської експансії;

• називає хронологічні межі Великого переселення народів, існування Франкського королівства; Франкської та Візантійської імперій, перших Арабських халіфатів (Омейядів і Аббасидів); дату об’єднання арабів під владою Мухаммада, виникнення ісламу та ісламського літочислення; битв під Пуатьє і Верденського договору;

• тлумачить поняття «Велике переселення народів», «варварське королівство», «Каролінгське відродження», «халіфат», «іслам», «Коран», «арабо-мусульманська цивілізація», «василевс», «імперія».



1

Узагальнення. Тематичний контроль

Розділ ІІ. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

4

Зв’язок людини і природи. Рух населення. Внутрішня і воєнна колонізація.
Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм. Християнізація Європи. Християнська церква раннього Середньовіччя.
Практичне заняття:

«Замок. Рицарські традиції. Життя селян».


Середньовічне місто. Ремесло і цехи. Торгівля й гільдії. Міські комуни. Міська культура та повсякденне життя.

Учень/учениця:

• показує на карті найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства;

• називає основні стани середньовічного суспільства, дату розколу християнської церкви;

• описує середньовічне місто, феодальний замок, селянське житло;

• характеризує основні стани середньовічного суспільства, процес християнізації Європи, основні відмінності між католицизмом і православієм, роль християнської церкви, повсякденне життя і традиції середньовічної людини; середньовічний ремісничий цех.

• визначає причини і наслідки внутрішньої і зовнішньої колонізації Середньовічної Європи; виникнення середньовічних міст; боротьби міст з сеньйорами: формування цехової системи ремісничого виробництва.

• тлумачить поняття «феод», «феодалізм», «васалітет», «феодальна драбина», «цех», «майстер», «підмайстер», «учень», «гільдія», «Ганза», «лихварство», «міська комуна», «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація».


1

Узагальнення. Тематичний контроль

Розділ III. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ В Х – ХV ст.

8

Походи вікінгів та їх завоювання.
Хрестові походи. Держави хрестоносців. Духовно-рицарські ордени.
Практичне заняття:

«Наслідки Хрестових походів».


Середньовічні держави: від роздробленості до становопредставницьких монархій.
Франція у ХІ – ХV ст. Філіп ІV Красивий. Столітня війна.
Англія в ХІ – ХV ст. Вільгельм I Завойовник. Генріх ІІ Плантагенет. «Велика хартія вольностей». Війна троянд.
Священна Римська імперія Оттон І. Зовнішня політика германських імператорів. Фрідріх ІІ Штауфен.
Італійські торговельні республіки (Генуя, Венеція). Реконкіста. Утворення королівства Іспанія. Ізабелль I, Фернандо II.

Учень/учениця:

• показує на карті території зазначених держав, напрямки походів вікінгів, Хрестових походів, етапи Реконкісти, місця основних битв Столітньої війни;

• називає хронологічні межі походів вікінгів, нормандського завоювання Англії, Хрестових походів, Реконкісти, утворення королівства Іспанія, Столітньої війни; дати утворення Священної Римської імперії, скликання англійського парламенту, Генеральних штатів у Франції;

• описує походи вікінгів, Перший та Четвертий Хрестові походи, основні битви Столітньої війни, подвиг Жанни Д’Арк;

характеризує Перший та Четвертий Хрестові походи, результати нормандських завоювань, Реконкісти, італійської політики німецьких імператорів; італійські торгівельні республіки; процес становлення станово-представницької монархії;

визначає причини і наслідки Хрестових походів, Столітньої війни; основні напрями діяльності зазначених історичних діячів;

• тлумачить поняття «вікінги», «феодальна роздробленість», «Хрестові походи», «духовно-рицарські ордени», «парламент», «станово-представницька монархія», «кортеси», «Генеральні штати», «сейм», «Реконкіста», «Столітня війна», «Золота булла», «торгівельні республіки».


1

Узагальнення. Тематичний контроль

Розділ IV. МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ

ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

5

Наукові і технічні досягнення. Книгодрукування.
Християнська церква в ХІ – ХV cт. Єретики і боротьба з ними.
Практичне заняття:

«Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента».


Архітектура і мистецтво.
Раннє Відродження й гуманізм.

Учень/учениця:

• показує на карті університетські центри й міста пов’язані з початком Відродження; межі поширення впливу католицької і православної церков;

• називає хронологічні межі поширення романського і готичного стилів, раннього Відродження; час винайдення книгодрукування; дату розколу християнської церкви, «Великої схизми» католицької церкви;

• описує романський і готичний храми; основні технічні досягнення Середньовіччя;

• визначає причини і наслідки виникнення університетів; появу ідей гуманізму і культури Раннього Відродження;

• характеризує вплив церкви на культуру й освіту; технічні досягнення Середньовіччя; діяльність Роджера Бекона, Йоганна Гутенберга, П’єра Абеляра, Данте, Петрарки, Сандро Боттічеллі, Донателло;

• тлумачить поняття «вітраж», «фреска», «скульптура», «університет», «єретик», «інквізиція», «Альбігойські війни», «Раннє Відродження», «гуманізм», «романський стиль», «готичний стиль».


1

Узагальнення. Тематичний контроль

Розділ V. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ в Х – ХV ст.

3

Польське королівство. Казимир ІІІ. Велике князівство Литовське. Угорське королівство. Іштван І. Королівство Чехія. Ян Гус і Гуситські війни.
Монгольська навала на Русь. Новгородська боярська республіка. Московська держава. Іван ІІІ.
Практичне заняття: «Виникнення слов’янської писемності. Кирило і Мефодій».

Учень/учениця:

• показує на карті території Польщі, Угорщини, Чехії, Московської держави та Новгородської республіки, Золотої Орди; напрямки походів монголів; територію поширення гуситського руху;

• називає хронологічні межі Гуситських війн, монгольської навали на Східну Європу, підкорення земель Північно-східної Русі Москвою, час правління Івана ІІІ, створення слов’янської абетки; дати утворення Польського, Угорського королівств, Куликовської битви; Грюнвальдської битви;

• описує основні пам’ятки культури Польщі, Великого князівства Литовського, Угорщини, Чехії, Московської держави та Новгороду;

• визначає наслідки золотоординського ярма для країн Східної Європи;

• характеризує діяльність зазначених діячів; значення Грюнвальдської битви для народів Східної Європи;

• тлумачить поняття «гусити», «гуситські війни», «віче», «Новгородська боярська республіка», «ярлик», «боярська дума», «Судебник».


Розділ VI. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД

3

Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда ІІ. Культура Османської імперії.
Китай та часів династії Тан. Завоювання Китаю монголами. Династія Мін. Досягнення китайської культури.
Індія. Касти. Індуїзм. Делійський султанат. Досягнення індійської культури.

Учень/учениця:

• показує на карті території Індії, Китаю, Османської держави, напрямки завойовницьких походів турків-османів;

• називає дати битви на Косовому полі, утворення Османської держави, падіння Константинополя;

• описує основні пам’ятки культури Індії, Китаю та Османської імперії епохи Середньовіччя;

• характеризує внесок середньовічних Індії, Китаю та Османської імперії у світову спадщину;

• тлумачить поняття «Піднебесна імперія», «касти», «індуїзм», «турки османи», «султан», «яничар».



1

Узагальнення. Тематичний контроль

1

Узагальнення до курсу:

«Середні віки в історії людства».



Учень/учениця:

• висловлює судження щодо ролі та значення Середніх віків у розвитку європейської цивілізації;

• визначає основні здобутки людства часів Середніх віків.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал