Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня історія 5-9 класи



Сторінка2/6
Дата конвертації29.12.2016
Розмір1.2 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6


ВСТУП ДО ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
5-й клас (35 годин)

Вивчення історії в загальноосвітніх навчальних закладах розпочинається з пропедевтичного курсу «Вступ до історії України». Міністерство освіти і науки скасувало лист «Про використання навчальної літератури» (№ 1/9-607 від 05 вересня 2013 року). Ліквідація вищезгаданого припису дозволяє підійти до організації навчання у 5-му класі на альтернативних засадах. Оскільки пропедевтичний курс історії є самостійним курсом і не пов'язаний структурно з курсами історії, що вивчають з 6-го класу, навчання в 5-му класі може здійснюватися за варіантами програм, що наведені нижче.

Відповідно до обраної програми вчителі можуть користуватись підручниками, що вийшли друком у 2010 році: «Вступ до історії України», автори Власов В., Данилевська О.; «Вступ до історії України», автор Мисан В. Та підручниками, що вийшли друком у 2013 році: «Історія України (Вступ до історії), автора Власова В., видавництво «Генеза» та авторів Пометун О., Костюк І., Малієнко Ю., видавництво «Освіта».

Курс Вступ до історії у 5 класі є пропедевтичним, що й визначає його місце в системі шкільних історичних курсів та з-поміж інших навчальних дисциплін, а також початковість, елементарність його змістової частини й тих вимог, що їх висувають до знань та умінь учнів.

Головною метою курсу є підготовка учнів до успішного опанування систематичних курсів історії України та всесвітньої історії, прищеплення інтересу до історії, отримання знань у наступних класах через формування в них початкових уявлень про історію як науку та про історію України як складову світової історії, елементарних вмінь з історії; поглиблення загальних дидактичних вмінь, необхідних для успішного засвоєння історичної інформації в подальшому; прагнення викликати захоплення минулим України.

Зміст курсу ґрунтується на таких засадах:



  1. забезпечення формування елементарних уявлень про історію як науку, відмінну від інших своїм предметом, категоріальним апаратом та методологією;

  2. забезпечення розвитку загальнодидактичних та спеціальних умінь, потрібних для вивчення історії;

  3. ознайомлення з найяскравішими сторінками вітчизняної історії та її найвизначнішими діячами;

  4. збереження хронологічної послідовності викладу як передумови засвоєння на емпіричному рівні логіки історичного процесу;

  5. послідовне втілення загальнолюдських цінностей;

  6. врахування вікових особливостей.

Програма курсу передбачає уроки тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. Якщо для систематичних курсів з історії в основу результативної частини покладено знання учнів та сформовані вміння, то історична пропедевтика націлена передусім на початкові знання, елементарні уявлення та найпростіші вміння. Історичні знання п’ятикласників можна схарактеризувати як фрагментарні, початкові. Відповідно, їхні навчальні досягнення мають елементарний рівень і більш практичну спрямованість, пов’язані в основному з уміннями читати й розуміти адаптований історичний текст, працювати з історичними ілюстраціями, адаптованою історичною картою та стрічкою часу.



1

ВСТУП
Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу та підручника. Історія як навчальний предмет і наука. Історія України - складова всесвітньої історії.

Учень/учениця:
користується підручником (орієнтується в його структурі, користується методичним апаратом тощо).
застосовує поняття “історія”.

3

Тема 1. ЗНАЙОМСТВО З ІСТОРІЄЮ
Відлік часу в історії. Ознайомлення з історичною картою. Історичні джерела. Археологія про життя найдавніших людей. Речові пам’ятки трипільців. Історичні заповідники та музеї.
Писемність та усна народна творчість як джерело історичних відомостей. Архіви. Нумізматика, сфрагістика та геральдика в історичній науці. Тризуб. Найвидатніші скіфські пам’ятки.
Імена та назви. Легенди про походження географічних назв (на матеріалі історії рідного краю). Давні слов’яни. Історики про походження українського народу. Легенда про заснування Києва.
Наш край.

Учень/учениця:
розрізняє умовні позначки на історичній карті.
Знаходить на карті відповідь на запитання вчителя.
Креслить лінію часу та позначає на ній запропоновані дати.
Співвідносить рік зі століттям.
Пояснює, як відбувається відлік часу в історії, звідки історики довідуються про минулі часи; про походження тризубу й етноніму “Україна”.
Свідомо читає адаптований історичний текст, знаходить у ньому історичну інформацію.
Відрізняє науково-популярний історичний текст
від художньо-образного.

Знаходить у тексті відповіді на запитання.

1

Узагальнення




6

Тема 2. КНЯЖА РУСЬ-УКРАЇНА
Київська Русь. Давні літописи про перших князів Київської держави та походження назви “Русь”. Київська держава за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Літописець про запровадження християнства. Софійський собор, Києво-Печерська Лавра. Пам’ятки книгописання. Перші школи Київської Русі.

Боротьба Київської Русі з кочовиками. Володимир Мономах. “Повчання дітям”.


Київська Русь і монгольська навала. Літописи про боротьбу з монголами.
Галицько-Волинська держава. Данило Романович.
Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
Люблінська унія та її наслідки. Василь-Костянтин Острозький.
Наш край.

Учень/учениця:
знаходить на карті місця найвизначніших подій княжої доби, території Київської Русі та Галицько-Волинської держави тощо.
Визначає тривалість подій, віддаленість від сьогодення.
Називає найвизначніші події та найвидатніших діячів княжої доби.
За текстом розповідає про історичного діяча та про історичну подію.
Вибірково переказує художньо-образний текст, вибираючи з нього історичну інформацію.
Наводить приклади найвідоміших культурних пам’яток.
Розповідає про одну (на вибір) з пам’яток княжої доби.

Відрізняє в сюжеті оповідань справжні історичні факти та постаті від вигаданих.
Складає простий план до науково-популярного тексту підручника.
Виокремлює в тексті головне й другорядне.
Оцінює інформацію з історичних джерел.

1

Узагальнення




7

Тема 3. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА
Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі. Побут, звичаї козацького товариства. Запорізька Січ - козацька республіка. Козацькі клейноди як пам’ятки історії.
Доба героїчних походів. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.
Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Гетьман Б. Хмельницький. Українська козацька держава. Українсько-московський договір 1654 року.
Українська козацька держава другої половини ХVІІ ст. Гетьманщина. І.Самойлович. І. Мазепа. Д.Апостол.
Боротьба козацької старшини за відновлення державних прав України. Ліквідація української козацької держави та зруйнування Січі (історичні джерела).
Поширення освіти та навчання у братських школах. Києво-Могилянська академія. Найвидатніші митці української культури ХVІІІ ст. Г. Сковорода.
Наш край.

Учень/учениця:
знаходить на карті місця найвизначніших подій доби, територію Гетьманщини.
Визначає тривалість подій, складає елементарні хронологічні задачі.
Називає найвизначніші події та найвидатніших діячів козацької доби.
Наводить приклади найвідоміших культурних пам’яток.
Стисло характеризує історичні постаті, використовуючи текст.
Висловлює ставлення до подій та постатей.
Розповідає про кілька (на вибір) пам’яток козацької доби.
Докладно переказує науково-популярний текст, вибудовуючи розгорнуту відповідь на питання.
За текстом складає план перебігу подій.
Моделює белетризовану ситуацію, змінюючи особу оповідача, додаючи нових героїв, тощо.
Визначає належність зображених на ілюстраціях історичних пам’яток до козацької доби, порівнюючи їх із попередньою епохою.
Порівнює (за запропонованими вчителем лініями порівняння) історичні факти та події.

1

Узагальнення




7

Тема 4. УКРАЇНА В ХІХ—ХХ ст.
Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій. Освіта. Університети. І. Котляревський, Т. Шевченко. “Руська трійця”.

В. Антонович, І. Франко, Леся Українка, В.Короленко, Д.Яворницький та інші в національно-культурному житті другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. Меценатство.


Україна у Першій світовій війні. Відродження Української держави в 1917-1920 рр., Центральна Рада.

М.Грушевський.


Встановлення більшовицької влади в Україні. Україна у складі СРСР. Індустріалізація та колгоспна система. Голодомор 1932-1933 років.

Велика Вітчизняна війна (1941-1945 рр.) - складова Другої світової війни. Життя населення України в роки окупації (за матеріалами історії рідного краю). Партизанський рух. Визволення України. Пам’ятники героям боротьби та жертвам війни (за матеріалами історії рідного краю). Післявоєнна відбудова. О. Довженко.


Україна у 50-80-ті роки ХХ століття. Досягнення і проблеми. Уроки Чорнобильської трагедії. Освіта. Наука. Культура.
Наш край.

Учень/учениця:
показує на карті територію України, області, найбільші міста.
Ставить запитання до історичної карти.
Переказує адаптований історичний текст за планом, вживаючи історизми.
Встановлює хронологічну послідовність 2—3 історичних подій.
Називає найважливіші події та найвизначніші постаті.
Вибирає (з переліку) пов’язані події (факти).
Складає план розповіді про подію.
Складає запитання про історичні події та постаті.
Ділиться враженнями щодо історичних подій та постатей.
Визначає історичне тло в художніх оповіданнях на історичну тематику.
Дає повну відповідь на історичне питання (за текстом підручника).
Наводить приклади участі своїх родичів у важливих подіях XX ст.

1

Узагальнення




3

Тема 5. УКРАЇНА СУЧАСНА
Розпад СРСР. Незалежність України. Конституція України - основний закон держави. Територія, населення, найбільші міста. Державні символи України. Сучасна Україна у Європі та світі.

Учень/учениця:
показує на карті територію України після відновлення її незалежності у 1991 р.
Встановлює хронологічну послідовність прийняття найважливіших державотворчих документів.
Вибирає (з переліку) пов’язані події (факти).
Наводить приклади зі сфери науки, спорту, культури, де Україна має здобутки світового рівня.

1

Підсумкове узагальнення




3

Резерв






Курс історії у 5 класі має пропедевтичний характер, що визначає принципи відбору змісту та стилістичні особливості його подачі. П’ятикласники уперше ознайомлюються з навчальним предметом «Історія», тому головними завданнями курсу є:

формування уявлень і початкових знань учнів про історію як галузь людських знань, як науку, що має свій предмет вивчення і свої методи дослідження;

розвиток у школярів інтересу до предмета та мотивації до його вивчення.

Беручи до уваги вікові особливості пізнавальної діяльності дітей 10 — 11 років, автори програми пропонують сформувати в учнів первинні знання та уявлення про розвиток історії як науки і як живу пам’ять про життя людей у минулому, про що саме та про кого пишуть історики. Передбачається ознайомлення дітей з історичними джерелами різних типів, — як письмовими, так і речовими, включаючи пам’ятки, що формують навколишнє історичне середовище. Оскільки курс історії у 5 класі не передбачає систематичного викладу інформації про минуле, то історичні факти неминуче подаються фрагментарно. Відбір запропонованих подій, явищ, історичних персонажів тощо автори намагалися збалансувати як з погляду представлення регіональної історії, так і враховуючи багатоаспектність соціальної, політичної історії, історії культури та повсякдення.

Відповідно курс складається з трьох розділів, які дають змогу учням послідовно опанувати відповідну інформацію та початкові предметні уміння, що становлять основу подальшої історичної освіти школярів. Програмою передбачено практичні заняття, метою яких є показати не лише можливості різноманітних історичних джерел у формуванні історичного знання, а й наближення історії як науки до учнів, її локального виміру, вироблення відповідального ставлення до минулого та різних форм його збереження. Деякі з рекомендованих практичних занять можуть бути проведені у формі екскурсій до музеїв, архівів, історичних пам’яток. На відміну від інших курсів, зважаючи на вікові особливості учнів, програмою передбачено лише один урок узагальнення — до всього курсу.

Для виконання зазначених завдань у програмі як приклади подано окремі факти, явища та персоналії, тому їхній перелік не є вичерпним. Він має стати орієнтиром для авторів підручників, завдання яких — відобразити зміст програми у всій її повноті, розробити цікавий, доступний для підлітків текст та відповідний методичний апарат, що передбачає розвивальну діяльність та компетентнісний підхід до навчання.

Серед державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів увагу зосереджено на формуванні в учнів первинних уявлень про сутність та особливості історичного знання, позитивного ставлення до історії як предмета, здобуття п’ятикласниками вмінь осмисленого читання й опрацювання текстів на історичну тематику, ключових та предметних компетентностей на рівні, що відповідає основним віковим можливостям учнів.


Історія України (Вступ до історії)


Кть
год


Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів


Розділ І. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДОВІДУЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ

10

Істоpiя як наука.

Українські вченіісторики. Історія і час.

Історична карта.

Писемні джерела. Архіви.

Мова як джерело знань про минуле. Фольклор.

Речові історичні джерела. Музеї.

Географічні назви в історичній науці.
Практичне заняття.

Про що можна довідатися з сімейного фотоальбому. Родинне дерево.


Практичне заняття.

Які назви в моєму рідному місті (селі) нагадують про минуле




Учень/ учениця:

креслить лінію часу та позначає на ній запропоновані дати;
співвідносить рік зі століттям;

розрізняє умовні позначки на історичній карті;
знаходить на карті територію України, її столицю;

розповідає про те, як історики довідуються про минулі часи на основі археологічних розкопок, писемних і речових джерел, монет і грошей, назв населених пунктів; про діяльність українських істориків (два - три на вибір), історію сім’ї та родинне дерево;

коментує текст підручника під час читання і складає запитання до нього;

пояснює, що таке історія, хто такі історики, як відбувається відлік часу в історії, що таке історичні джерела та які вони бувають;

добирає інформацію про минуле з сімейних фотографій;

наводить приклади історичних пам’яток, писемних і речових джерел, слів, прислів’їв, казок про минуле, історичних назв своєї місцевості, з яких можна довідатися про давні часи;

висловлює судження щодо вивчення історії свого народу і країни та ролі музеїв, архівів, історичної науки у збереженні пам’яті про минуле

1

Узагальнення___Розділ_ІІІ.'>Узагальнення___Розділ_ІІ._ПРО_ЩО_І_ПРО_КОГО_РОЗПОВІДАЄ_ІСТОРІЯ'>Узагальнення

Розділ ІІ. ПРО ЩО І ПРО КОГО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ

11


Люди в історії: історичні діячі, групи людей і народи.

Події та явища в історії: відкриття, битви, подорожі, господарське та повсякденне життя.

Житло і побут давніх мешканців України.

Київські князі. Запровадження християнства.

Українське козацтво у битвах і походах.

Українське село і місто
у ХVІІІ ст.

Відкриття Харківського

університету та його вплив на українську культуру.

Українська революція 1917—1920 рр.

Україна в роки Другої світової (1939—1945) та Великої Вітчизняної (1941—1945) воєн.

Проголошення незалежності України.


Практичне заняття.

Про що і про кого розповідає історія рідного краю





Учень/ учениця:

установлює хронологічну тривалість і послідовність зазначених подій та явищ, співвідносить подію, історичне явище і століття;

знаходить на карті території, пов’язані із зазначеними подіями та діяльністю людей;

розповідає про історичну подію чи явище, історичних діячів на основі тексту підручника та використання матеріалу практичної роботи;

виокремлює в тексті головне й другорядне, складає простий план тексту підручника, зокрема у формі запитань;

складає запитання щодо перебігу історичної події;

пояснює, про що і про кого розповідає історія як наука;

зіставляє окремі події з історії родини й рідного краю та України;

висловлює власне ставлення до історичних подій, явищ і діячів, що пропонуються для вивчення


1

Узагальнення

Розділ ІІІ. Що історичні пам’ятки розповідають про минуле

8

Храми та ікони. Софійський собор і Києво-Печерська лавра.

Книги і мініатюри. Остромирове Євангеліє та «Апостол» Івана Федорова.

Замки і палаци. Генуезька і Кам’янецьПодільська фортеці. Бахчисарайський та Маріїнський палаци.

Вулиці та площі. Вулиця Хрещатик у Києві.

Площа Ринок у Львові. Парки і сади. «Софіївка» в Умані та заповідник «Качанівка» на Чернігівщині
Практичне заняття.

Які історичні пам’ятки мого міста (села), рідного краю розповідають про минуле.


Практичне заняття.

Моя уявна подорож історичними місцями України




Учень/ учениця:

установлює хронологічну послідовність створення зазначених пам’яток;

показує на карті місцезнаходження цих пам’яток;

називає, розпізнає та описує пам’ятки на основі вивченого матеріалу і практичної роботи;

пояснює історичні поняття на основі тексту підручника та застосовує їх під час виконання пізнавальних завдань;

складає план розповіді про пам’ятку і розповідає за планом, уживаючи історичні поняття і терміни;

наводить приклади пам’яток свого краю та описує їх;

висловлює власне ставлення до цих пам’яток і необхідності їх збереження


1

Узагальнення

1



Узагальнення до курсу:

«Роль громадян, історичної науки, музеїв та архівів у збереженні минулого України»


Учень/ учениця:

пояснює, що таке історія і що є предметом вивчення історії як науки;

висловлює судження щодо важливості історичних знань та ролі громадян, історичної науки, музеїв, архівів у збереженні минулого


2

Резерв


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал