Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи



Сторінка7/7
Дата конвертації08.01.2017
Розмір1.12 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7


ІІ. Мовна змістова лінія


Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

1. Мова і мовлення

Мова – жива скарбниця історії народу. Неперервне поповнення словникового складу мови. Старі й нові слова в мові.

Культура мовлення і спілкування в різних мовленнєвих ситуаціях

2. Текст

Закріплення поняття про будову текстів різних типів(опис, розповідь, есе). Тема і мета висловлювання. Заголовок.

Визначення теми висловлювання, формулювання основної думки.

Знаходження та інтонаційне виділення у реченнях тексту (монологічного і діалогічного) слів, найважливіших для висловлення думки. Спостереження над засобами зв’язку речень у тексті. Лексичні засоби для зв’язку речень у тексті.

Поділ тексту на частини, складання плану з допомогою вчителя та самостійно.

Спостереження за роллю абзаців.

Спостереження за особливостями змісту та побудови тексту-міркування: наявність певного твердження, доказів та висновків.

Побудова тексту-міркування, добір переконливих доказів, формулювання висновку.

Складання художніх та науково-популярних описів. Вправи на порівняння художнього і науково-популярного описів.

Вправляння у написанні замітки до стінгазети, листа


3. Речення

Повторення й узагальнення вивченого про види речень за метою висловлювання, про головні і другорядні члени речення. Встановлення зв’язку слів у реченнях: виділення головних і другорядних членів. Визначення, за допомогою чого зв’язуються слова (за допомогою закінчень і прийменників, тільки закінчень).


Поширення речень словами та словосполученнями.

Складання речень за зразком, за схемою. Відновлення змісту деформованих речень.

Поняття про однорідні члени речення. Головні і другорядні однорідні члени речення. Спостереження за вживанням речень з однорідними членами в тексті. Кома при однорідних членах речення.

Поєднання однорідних членів за допомогою інтонації, сполучників. Інтонація перелічування та протиставлення.

Складання речень з однорідними членами, поширення їх залежними словами використання речень з однорідними членами у побудові текстів. Граматичні питання до однорідних членів речення

4. Слово. Значення слова. Частини мови

Повторення й узагальнення знань і вмінь учнів про: лексичне значення слова морфемну будову слова розрізнення слів, що належать до гнізда спільнокореневих, і форм одного з таких слів.


Спостереження за словами, що відповідають на питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки? котрий? котра? котре? котрі? де? коли? як?, а також за службовими словами, до яких не можна поставити питання (і, та, на, від, але тощо).
Іменник

Розширення уявлень про лексичне значення іменника (слова з абстрактним значенням: радість, сум, сміливість тощо).

Іменники-синоніми, іменники-антоніми, багатозначність окремих іменників. Вживання іменників у прямому і переносному значеннях. Спостереження за точним і влучним вживанням з ряду синонімів тих слів, які найбільше відповідають змістові.

Рід іменників. Віднесення іменника до одного з родів. Змінювання іменників за числами і відмінками. Формування умінь ставити іменники в початкову форму.


Зміна приголосних [г], [к], [х] на [з´], [ц´], [с´] перед закінченням в іменниках різного роду.

Спостереження за явищами чергування кореневих [і] з [е], [о] в окремих іменниках жіночого та чоловічого родів з основою на приголосний.

Закінчення іменників жіночого роду на –а в родовому відмінку однини з основою на твердий і м’який приголосний та на [ж, ч, ш].

Закінчення іменників в орудному відмінку однини: закінчення -ею в іменниках жіночого роду з основою на м’який приголосний та на шиплячі закінчення -єю в іменниках на -ія закінчення -ем в іменниках чоловічого роду з основою на м’який приголосний та на шиплячі закінчення -єм в іменниках з основою на [й].

Практичне засвоєння правопису закінчень найуживаніших іменників чоловічого роду на -ар, -яр.

Спостереження над паралельними закінченнями іменників чоловічого роду – назв істот у давальному і місцевому відмінках однини.
Форми іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини.

Спостереження за закінченнями іменників у множині (таблиця відмінювання). Вправи на вживання правильних відмінкових закінчень іменників у множині.

Розвиток умінь правильно використовувати прийменники з іменниками в різних відмінках.

Засвоєння літературних форм іменників у місцевому відмінку множини з прийменником по



Прикметник

Розвиток умінь упізнавати прикметники в тексті, спостереження за їх роллю у мовленні.

Прикметники-синоніми та прикметники-антоніми. Уживання прикметників у прямому та переносному значеннях. Спостереження за вживанням прикметників у текстах різних стилів: художньому і науковому (без термінів).

Змінювання прикметників за родами та числами у сполученні з іменниками. Родові закінчення прикметників. Розрізнення роду і числа прикметників у сполученнях з іменниками.

Відмінювання прикметників у сполученні з іменниками (таблиця відмінювання) в однині та множині. Граматичне питання до прикметника у сполученні з іменником.
Зіставлення закінчень прикметників з основою на твердий та м’який приголосний в однині і множині.
Побудова сполучень слів і речень з прикметниками в різних відмінкових формах, введення їх у текст.

Визначення відмінків прикметників за відмінками іменників.

Вимова і написання найуживаніших прикметників на -ський, -цький, -зький.

Уживання ь перед закінченнями прикметників у родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках однини.


Вживання відмінкових форм прикметників у множині. Закінчення у називному відмінку множини (вимова та правопис)

Числівник

Загальне уявлення про числівник як частину мови.


Вимова і правопис найуживаніших числівників, уживання їх у мовленні.

Практичне засвоєння вимовляння і письма та відмінкових форм окремих числівників (11, 14, 16, 50, 60, 70, 80, 1000).

Питання до кількісних і порядкóвих числівників.

Словесні формули на означення показників часу протягом доби


Займенник

Поняття про займенник як частину мови. Спостереження за роллю різних займенників у тексті.


Особові займенники.

Займенники 1-3-ої особи однини і множини. Їх значення, синтаксична роль.

Відмінювання особових займенників.

Уживання займенників з прийменниками.

Побудова сполучень слів і речень із займенниками в різних формах. Вправи на використання займенників для зв’язку речень у текстах. Удосконалення текстів, шляхом використання займенників замість лексичних повторів.
Дієслово

Повторення вивченого про дієслово (питання, значення, роль у реченні, зв’язок з іменниками).

Узагальнення і розширення уявлень про лексичне значення дієслів. Спостереження за дієсловами різних семантичних груп.

Дієслова-синоніми, дієслова-антоніми, багатозначні дієслова. Вживання дієслів у прямому і переносному значеннях.

Спостереження за роллю дієслів у текстах розповідного та описового характеру. Розвиток умінь вибирати з ряду дієслів те дієслово, яке найбільш відповідає мовній ситуації, уникати одноманітності у використанні дієслів в усних і письмових навчальних висловлюваннях різних типів.

Неозначена форма дієслова (початкова форма).

Спостереження за вживанням дієслів неозначеної форми у приказках і прислів’ях, порадах, інструкціях.

Побудова порад, інструкцій.


Часи дієслова. Змінювання дієслів за часами і числами.
Дієслова на -ся (літературна вимова і правопис). Спостереження за значенням дієслів на -ся у тексті. Утворення (за зразком) різних форм дієслів на -ся і вживання їх у реченнях, мовленні


Прислівник

Поняття про прислівник як частину мови (значення, питання, роль у реченні, зв’язок з дієсловами). Незмінюваність – основна граматична ознака прислівників.


Прислівники, близькі і протилежні за значенням. Поширення речень (тексту) прислівниками. Побудова речень з однорідними членами, вираженими прислівниками.

Спостереження за роллю прислівників у тексті. Вибір із поданих прислівників тих, які найбільше відповідають меті та типу висловлювання.

Уживання прислівників під час побудови текстів.



5. Повторення вивченого у початкових класах (4 години)

Виконання навчальних і контрольних завдань.



6. Правопис (протягом року)

Український алфавіт.


Робота з орфографічним та іншими навчальними словниками.

Використання орфографічного словника для перевірки закінчення іменників чоловічого роду з основою на приголосний у родовому відмінку.
Правопис іменників, у яких при змінюванні кінцеві приголосні основи [г], [к], [х] перед закінченням –і змінюються на [з´], [ц´], [с´]; кореневий [і] в окремих іменниках чоловічого і жіночого роду змінюється на [е], [о].

Правопис закінчень іменників жіночого роду на –а в родовому відмінку однини з основою на твердий і м’який приголосний та на [ж], [ч], [ш].

Правопис закінчень іменників в орудному відмінку однини: закінчення -ею в іменниках жіночого роду з основою на м’який приголосний та на шиплячі закінчення -єю в іменниках на -ія закінчення -ем в іменниках чоловічого роду з основою на м’який приголосний та на шиплячі закінчення -єм в іменниках з основою на [й].

Практичне засвоєння правопису закінчень найуживаніших іменників чоловічого роду на -ар, -яр.

Правопис іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини.

Правопис відмінкових закінчень іменників у множині.

Закінчення іменників у місцевому відмінку множини.

Уживання ь перед закінченнями прикметників у родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках однини.


Правопис закінчення у прикметниках називного відмінка множини.
Правопис найуживаніших числівників.

Роздільне написання прийменників із займенниками.

Вживання приставної букви н у займенниках 3-ї особи після прийменників.
Закріплення правопису не з дієсловами.

Правопис дієслів на –ся.


Практичне ознайомлення з правописом найуживаніших прислівників.
Використання орфографічного словника для перевірки правильного написання прислівників.

Розділові знаки в кінці речень.


Списування навчальних друкованих і рукописних текстів з дотриманням правил оформлення письмових робіт.

Письмо під диктування слів, речень, текстів за орфографічними правилами, вивченими в 2-4 класах.

Контрольний диктант.

Слова, значення, вимову і написання яких учні протягом навчального року мають запам’ятати: аеропорт, ввéчері, вдень, взúмку, вісімдесятú, влі́тку, восенú, вперéд, врáнці, врівноваженість, вчóра, гардероб, держáва, дисциплі́на, життєрадісний, ззáду, кіломéтр, лівóруч, мізúнець, мільйóн, назáд, напáм'ять, наполегливість, океáн, оптимізм, попéреду, посерéдині, правóруч, п'ятдесятú, п'ятсóт, сімдесятú, спільнота, справедливість, температýра, тепéр, творчість, трамвáй, тролéйбус, футбóл, шерéнга, шістнáдцять, шістдесятú, шістсóт, щогодúни, щотижня (45 слів).
7. Графічні навички письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт (протягом року)

Технічні навички.

Графічні навички.

Закріплення й удосконалення письма великих, малих букв та пунктуаційних знаків.


Індивідуальні особливості письма.

Розвиток швидкості письма.



Оформлення письмових робіт.


Учень/учениця:
пояснює значення мови в житті народу; упізнає старі й нові слова в наукових і художніх текстах;
знає основні ознаки культури усного і писемного мовлення; володіє лексичними засобами її вираження з огляду на ситуацію та учасників спілкування
Учень/учениця:

знаходить у тексті зачин, основну частину, кінцівку (завершення);
самостійно формулює тему і мету (основну думку) тексту добирає заголовок, який відповідає темі або основній думці тексту

виявляє в тексті слова, які містять важливі відомості тексту

зв’язує два речення за допомогою особових займенників (він, цей, такий у різних родах і числах), слів тоді, спочатку, потім, по-перше, по-друге, нарешті тощо

ділить текст на частини за поданим планом і самостійно у процесі навчальної роботи

записує кожну частину тексту з абзацу

аналізує в навчальній роботі тексти-міркування виявляє в текстах-міркуваннях твердження, доказ та висновок будує в навчальній роботі тексти-міркування бере участь у їх удосконаленні

аналізує в навчальній роботі тексти-описи виявляє слова, які характеризують істотні ознаки описуваних предметів, явищ бере участь у порівнянні однотемних текстів-описів художнього і науково-популярного стилів

робить спробу написати замітку до класної (шкільної) стінгазети пише лист, адресований близькій людині, ровеснику тощо
Учень/учениця:

дає визначення речень за метою висловлювання розрізнює на слух і на письмі розповідні, питальні і спонукальні речення розрізнює серед них окличні і неокличні

знаходить головні і другорядні члени речення у найпростіших випадках встановлює логіко-граматичні зв’язки між членами речення за допомогою питань поширює речення словами і словосполученнями

складає речення за поданими графічними схемами відновлює зміст деформованих речень

виявляє в реченні однорідні члени (головні і другорядні) виконує навчальні вправи з реченнями з однорідними членами вживає кому при однорідних членах речення в навчальних вправляннях
поєднує однорідні члени речення сполучниками і, та, а, але (без повторення)
складає речення з однорідними членами, поширює їх залежними словами (добирає прикметники, що характеризують однорідні слова-іменники тощо) правильно інтонує речення з перелічуванням та протиставленням будує речення з однорідними членами за зразком, за поданими схемами
Учень/учениця:
знає значущі частини слова: закінчення, частини основи – корінь, суфікс, префікс

розбирає самостійно слова прості за будовою( окрім дієслів);

розрізнює спільнокореневі слова та форми того самого слова

ділить на групи слова, що відповідають на питання різних частин мови (серед них числівники, прислівники – без уживання термінів).


Учень/учениця:

відносить до іменників слова з абстрактним значенням, які відповідають на питання що?

добирає до поданого іменника 2-3 синоніми, антонім розкриває значення (2-3) багатозначного іменника, вводить його в словосполучення, речення (у процесі виконання навчальних вправ)
визначає рід і число іменників змінює іменники за числами і відмінками визначає початкову форму іменника (називний відмінок однини), відмінок іменника в реченні у формі колективної навчальної роботи під керівництвом учителя;

змінює в процесі словозміни іменників приголосні [г], [к], [х] перед –і на м’які [з´], [ц´], [с´] голосний [і] на [о], [е] відображає ці звукові явища на письмі (нога – нозі, яблуко – в яблуці, рух – у русі) (піч – пéчі, ніч – нóчі, ночéй, стіл – стола)

вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на закінчення -и, -і (стіни, пісні, межі, кручі, груші) в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж, ч, ш] закінчення -ею (землею, межею, кручею, тишею) -ем (конем, ножем, мечем, споришем)

закінчення -єю в іменниках жіночого роду на -ія (лінія – лінією) закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й] (гай – гаєм)



перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр (вівчарем, слюсарем, школярем, але маляром, столяром)

використовує у мовленні паралельні форми іменників чоловічого роду – назв істот у давальному і місцевому відмінках однини (братові і брату, батькові і батьку, Василеві і Василю).

Вживає подвоєні букви на позначення м’яких приголосних перед закінченням –ю з основою на приголосний(тінню, молоддю); не вживає подвоєння в іменниках зі збігом приголосних в основі (радістю,щирістю) у процесі виконання навчальних вправ;


користується навчальною таблицею відмінювання іменників у множині у процесі виконання вправ на практичне засвоєння відмінкових закінчень іменників;

правильно вживає прийменники з іменниками в окремих відмінках
уживає літературні форми закінчень -ах (-ях) іменників у місцевому відмінку множини (по вікнах, по деревах, по дорогах, на полях).
Учень/учениця:

відносить до прикметників слова, що означають різні ознаки предметів
добирає до поданого прикметника 2-3 синоніми, антонім

пояснює і вживає у мовленні прикметники у прямому і переносному значеннях у художніх і науково-популярних текстах

змінює прикметники за числами і в однині за родами

визначає рід і число прикметника за родом зв’язаного з ним іменника та за характерним закінченням

користується таблицею відмінювання прикметників, поданою в підручнику, у процесі виконання навчальних вправ на практичне засвоєння відмінкових закінчень прикметників

зіставляє і розрізнює відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий і м’який приголосний основи

визначає в процесі виконання навчальних вправ відмінки прикметників за відмінками іменників (на основі встановлення зв’язку слів у реченні)

дотримується правил вимови і написання прикметників на -ський, -цький, -зький

вживає букву ь для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників (синьої, давнього, братньою, літньому, у могутньому)
дотримується м’якої і пом’якшеної вимови кінцевих приголосних основи прикметників у називному відмінку множини (хороші, далекі)

Учень/учениця:

впізнає серед слів числівники, ставить до них питання скільки? котрúй? котрá? котрé? котрі́?

правильно вимовляє і пише числівники, передбачені програмою для 1-4 класів, форми родового відмінка числівників 50-80 (п’ятдесяти, шістдесяти, сімдесяти, вісімдесяти) та на позначення дат ( восьме лютого);

ставить питання до кількісних і порядкóвих (без уживання термінів) числівників;

уживає правильні форми (за зразком у підручнику, поданим учителем) на означення часу протягом доби будує словосполучення з числівниками за зразком, підстановочною таблицею
Учень/учениця:

упізнає серед слів займенники, які вказують на предмети, їх ознаки, кількість, але не називають їх ставить питання до займенників

упізнає на слух і в текстах особові займенники пояснює їх лексичне значення, роль у реченні
відмінює особові займенники за зразком користується навчальною таблицею для визначення відмінків займенників у реченні

дотримується правила вживання займенників із прийменниками

будує словосполучення і речення з особовими займенниками використовує займенники для зв’язку речень у тексті, з метою уникнення лексичних повторів.


Учень/учениця:

відносить до дієслів слова, що означають різні дії
пояснює лексичні значення дієслів добирає дієслова до груп з різними лексичними значеннями (руху, праці, спілкування, сприймання, явищ природи тощо)

добирає до поданого дієслова 2-3 синоніми, антонім пояснює пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв’язні висловлювання


використовує дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу добирає з-поміж поданих дієслів те, що найбільш відповідає мовленнєвій ситуації уникає одноманітності у використанні дієслів із значенням руху, мовлення та ін.


впізнає на слух та в письмових текстах неозначену форму дієслова добирає неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах використовує неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад;

визначає час дієслова у реченнях, тексті змінює дієслова за часами і числами, вживає ці дієслівні форми у своєму мовленні;
дотримується літературної вимови і правопису дієслів на -ся утворює і пояснює (за зразком) значення дієслів на -ся вживає їх у побудові речень, у зв’язному мовленні

Учень/учениця:

розрізнює серед поданих слів прислівники; знає їх основну граматичну ознаку – незмінюваність ставить до них питання зв’язує їх із дієсловами в словосполучення, вводить у речення поширює речення найуживанішими прислівниками

добирає до поданого прислівника синоніми й антонім

будує речення з однорідними членами, вираженими прислівниками

пояснює значення прислівників у тексті


вибирає з-поміж поданих прислівник, який найбільше відповідає змісту речення, тексту.
Учень/учениця:

застосовує здобуті протягом навчання в початкових класах мовні знання і мовленнєві вміння у процесі виконання навчальних і контрольних завдань.
Учень/учениця:

знає напам’ять українську абетку (алфавіт) називає букви на позначення голосних і приголосних звуків, парних дзвінких і глухих приголосних

розташовує 10-12 слів у списку за абеткою (алфавітом), орієнтуючись на другу і третю літери у слові

знаходить потрібне слово в навчальному словнику;

користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку (будинку, а не будинка, кетяга, а не кетягу);

відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о] (нога – на нозі, яблуко – в яблуці, рух – у русі) (піч – пéчі, ніч – нóчі, ночéй, кінь – коня)
вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на закінчення -и (стіни, пісні, межі, кручі, груші) в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею (землею, межею, кручею, тишею) -ем (конем, ножем, мечем, споришем) закінчення -єю в іменниках жіночого роду на -ія (лінія – лінією) закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й] (гай – гаєм)

перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр (вівчарем, слюсарем, школярем, але маляром, столяром)

дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю).

користується навчальною таблицею відмінювання іменників у множині у процесі виконання вправ на практичне засвоєння відмінкових закінчень іменників;

вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини (по вікнах, по деревах, на морях, по нóчах, на гóрах);

уживає букву ь для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників (синьої, давнього, братньою, літньому, у могутньому)
дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням );

правильно записує числівники 11, 14, 16, 50, 60, 70, 80, 1000; форми родового відмінка числівників 50-80 (п’ятдесяти, шістдесяти, сімдесяти, вісімдесяти);

пише займенники окремо від прийменників;

уживає приставну літеру н після прийменників у займенниках 3-ї особи (біля нього, з нею, при них та ін.);

знає і дотримується правила окремого написання не з дієсловами;


дотримується правила правопису дієслів на -ся;

дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;

використовує орфографічний словник для перевірки правильного написання прислівників у процесі виконання навчальних вправ і творчих робіт;

правильно вживає розділові знаки в кінці речень;

списує рукописний і друкований текст; дотримується правил оформлення письмової роботи, правил правопису і каліграфії зіставляє написане зі зразком, виправляє допущені помилки

записує під диктування текст, який складається зі слів, що пишуться за фонетичним принципом та за правилами, вивченими в 2-4 класах і визначеними програмою для самостійного застосування учнями, а також за правилами, які були опрацьовані на уроках з допомогою вчителя слова, передбачені програмою 1-4 класів для запам’ятовування;

правильно тлумачить, вимовляє і пише слова, передбачені програмою для 1-3 та для 4 класу.


Учень/учениця:
дотримується гігієнічних та технічних правил письма;

вільно рухає пальцями і передпліччям під час письма у рядку;

пише правильно букви, їх поєднання, пунктуаційні знаки; акуратно виправляє нерозбірливі форми графем та їх поєднання;

безвідривно поєднує елементи букв х, ж, ю;

змінює форми букв, їх поєднань, пунктуаційних знаків, зберігаючи розбірливість письма;

безвідривно поєднує до 6 графем (сир, вуж, день, глум злива, земля очерет, апетит тощо) у словах вправ підручника та інших посібників;

прискорює письмо у межах своїх фізіологічних можливостей, зберігаючи його розбірливість та дотримуючись гігієнічних і технічних правил;

оформлює письмову роботу правильно, охайно.


IV. Діяльнісна змістова лінія


Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

1. Формування навчально-організаційних умінь і навичок (протягом року)

Організація робочого місця.

Організація навчальної діяльності.

Взаємодія з іншими учасниками навчального процесу



2. Формування навчально-інформаційних умінь і навичок (протягом року)

Робота з підручником.


Користування додатковими навчальними посібниками.
Спілкування у процесі навчання


3. Формування навчально-інтелектуальних і творчих умінь та навичок (протягом року)

Виконання мисленнєвих операцій.

Творче застосування знань, умінь, способів діяльності в нових ситуаціях


4. Формування контрольно-оцінювальних умінь і навичок (протягом року)

Перевірка і самоперевірка усних висловлювань і письмових робіт.


Оцінювання результатів навчання

Учень/учениця:

своєчасно готується до уроку; тримає в порядку своє робоче місце та навчальне приладдя;

визначає під керівництвом учителя мету навчання; дотримується режиму навчальної діяльності; працює швидко і зосереджено; приступає до виконання самостійної роботи після її обдумування; раціонально розподіляє час для виконання певної роботи; цінує час – власний та інших людей;

виконує всі настанови вчителя; слухає і коментує відповіді однокласників; взаємодіє з іншими учасниками навчальної діяльності (у парі, малій групі)
Учень/учениця:

орієнтується в методичному апараті підручника (розуміє значення всіх символів, кольорових шрифтових позначень); швидко знаходить потрібний матеріал;

працює з навчальними посібниками, роздатковим матеріалом; користується довідниковою літературою (навчальними словниками, довідниками тощо); шукає нову інформацію в різних джерелах;

розповідає чітко, послідовно; міркує взаємопов’язаними судженнями в ході монологічного повідомлення; відтворює інформацію з елементами логічної обробки матеріалу (виділення основної думки, встановлення зв’язку між відомим і невідомим матеріалом тощо); спілкується належним чином під час виконання групових і колективних завдань
Учень/учениця:

визначає головне; самостійно робить висновок із пояснення вчителя; користується порівнянням та аналогією як засобами встановлення нових ознак і якостей; класифікує і групує вивчений матеріал; знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки; користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова); висловлює аргументовані критичні судження; доводить правильність певного судження та власної думки;

виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем
Учень/учениця:

використовує засвоєні способи перевірки орфограм; знаходить і виправляє граматичні та стилістичні помилки; контролює послідовність виконання роботи за самостійно складеним планом; здійснює взаємоперевірку;

оцінює усні відповіді, письмові роботи – власні та однокласників; висловлює оцінні судження





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал