Програма для вступу до магістратури для студентів польського



Сторінка2/3
Дата конвертації06.12.2016
Розмір0.66 Mb.
ТипПрограма
1   2   3

1. Баран В. Д. Давні слов’яни. Київ: Видавничий дім “Альтернативи”, 1998. 336 с.

2. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до ХХ ст.). Курс лекцій: Навчальний посібник / В. І. Яровий, П.М. Рудяков, В. П. Шумило та ін. Київ: Либідь, 2001. 632 с.

3. Лучик В. В. Вступ до слов’янської філології: Підручник. Київ: ВЦ “Академія”, 2008. 344 с.

4. Чучка П. П. Вступ до слов’янської філології. Частина 1: Навчальний посібник. Київ: НМК ВО, 1988. 80 с.

5. Чучка П. П. Вступ до слов’янської філології. Частина 2: Навчальний посібник. Київ: НМК ВО, 1989. 76 с.

6. Славянские языки: Очерки грамматики западнославянских и южнославянских языков / Под ред. А. Г. Широковой, В. П. Гудкова. Москва, 1977. 375 с.

7. Супрун А. Е. Введение в славянскую филологию: Учебное пособие для филол. спец. ун-тов. 2-е изд., перераб. Минск: Выш. шк., 1989. 480 с.


Слов’янський фольклор

1. Боряк О. Україна: етнокультурна мозаїка. Київ, 2006. 328 с.

2. Лановик М., Лановик З. Українська усна народна творчість. Київ, 2006. 591 с.

3. Костомаров М. І. Слов’янська міфологія. Київ, 1994. 384 с.

4. Кравцов Н. И. Славянский фольклор. Москва, 1976. 262 с.



Програма фахових вступних випробувань

з історії польської літератури
Середньовіччя

  1. Загальна характеристика літератури Середньовіччя у Європі та Польщі. Загальні відомості про епоху. Етимологія назви. Формування польської держави у IX-Xст. Хрещення Польщі у 966р. Наслідки інтеграції країни до західного середньовічного християнського світу (негативні, позитивні). Хронологія польського середньовіччя (кінець X-XIIIст., XIVст., XVст.).

  2. Риси, функції та жанри польської середньовічної літератури. Джерела середньовічної літератури. Загальні канони розвитку загальноєвропейської літератури у середньовіччі. Функції середньовічної літератури. Літературні жанри (ґлосси, агіографічна (житійна) література, літописи (хроніки), проповіді, апокрифи, переклади Святого Письма, молитовники, трактати, поезія – релігійна та світська, релегійні пісні, сатира, пасквіль.)

  3. Найдавніші пам’ятки польського письменства. Польські історичні хроніки – свідоцтва минулих часів. Хроніки Галла Аноніма, Вінцентія Кадлубека, Яна Длуґоша, “Великопольська хроніка”. Проповіді. «Проповіді Святого Хреста» - перший художній текст польською мовою, «Ґнєзненські проповіді». Апокрифічна література. Житія святих (житійна література, агіографія). «Житіє св..Войцеха», «Житіє св.Станіслава», «Житіє святої Ядвіги», «Житіє св.Станіслава». Переклади Святого Письма. «Псалтир благословенної Кінги», «Псалтир королеви Ядвіги», «Біблія королеви Софії».

  4. Релігійна поезія. «Богородиця» – найстарший збережений польський пісенний текст (XII-XIIст.). Характер релігійного гімну. Композиція, версифікація, символічність твору. Художньо-естетична вартість. Світська поезія. «Розмова майстра Полікарпа зі смертю». Дидактична поезія. «Вірш Слоти про багатий стіл». «Лист про кохання».


Ренесанс

  1. Загальна характеристика епохи Ренесансу у Європі та Польщі. Суспільно-політичне тло. Періодизація польського Ренесансу: І період – «Осінь середньовіччя», ІІ період – розвиток ідей гуманізму, ІІІ період – створення найвизначніших літературних творів, IV період – перехідний між Ренесансом та бароко. Функції, риси та жанри літературної епохи Ренесансу.

  2. Початки гуманістичних ідей у Польщі. Рання ренесансна література. Перші промені гуманізму у Польщі. Постаті Філіпа-Буонакорсі-Калімаха, Конрада Цельтіса. Заснування першого у Польщі товариства письменників. Перші латиномовні поети раннього Відродження. Міщансько-народна література. Проза епохи Ренесансу. А.Ф.Моджевський. Лукаш Гурніцький. Пьотр Скарґа.

  3. Миколай Рей – «вчитель народу та піонер польської мови» та один з провідних представників літератури Відродження у Польщі. «Коротка розмова між трьома особами: паном, війтом і парохом…», «Постилла», «Власний візерунок поштивої людини», «Звіринець», «Дзеркало» та «Фігліки».

  4. Ян Кохановський – найяскравіша постать польського Ренесансу. Перша поема про кохання у польській літературі – «Шахи». Концепція Бога у творчості Я.Кохановського – «Давидів Псалтир». Антична традиція і проблеми суспільно-політичного життя Польщі – «Відмова грецьким послам». Загальнолюдські та філософські роздуми над смертю – «Трени». Філософія і життєва мудрість поета – «Фрашки». Значення творчості Кохановського для польської літератури. Місце польської літератури епохи Відродження у слов’янському та світовому контекстах.


Бароко

  1. Польська література епохи бароко. Загальна характеристика епохи. Особливості польської літератури XVII ст. на загальноєвропейському тлі. Риси, функції та жанри барокової літератури. Назва епохи, її значення. Типологічні ознаки барокового світогляду, філософії, мистецтва. Метафізика, містицизм, концепція світової розкоші та мінливості життя. Особливості літератури та культури бароко в Польщі. Граничні дати. Докорінна зміна економічного та політичного становища країни. Війни XVIIст. Довготривалість епохи та рукописний характер більшості літературних творів XVII ст.

  2. Хронологія польського бароко: раннє, зріле, пізнє бароко. Літературні течії епохи: дворянська (про європейська); релігійна; сарматсько-шляхетська; міщансько-плебейська (совіжджальська). Особливості поетики. Основні жанри. Основні риси естетики бароко.

  3. Релігійна поезія. Міколай Семп-Шажинський. Релігійна тематика творів. Мачєй Казімєж Сарбєвський – латиномовний поет, перший польський теоретик літератури.

  4. Юзеф Бака. Рецепція творчості Ю.Баки у польській літературі – А.Міцкевич, М.Павліковська-Ясножевська. Пасторальна поезія. Шимон Зіморович, «Роксолянки, себто руські панни».

  5. Дворянска література. Ян Анджей Морштин – віртуоз дрібних форм, майстер метафори. «Лютня», «Канікула або собача зірка».

  6. Даніель Набровський. Еротичні вірші. Особливості поетики.

  7. Мемуари, щоденники та епістолярна література. Станіслав Жулкевський. Ян ІІІ Собєський

  8. Сарматське бароко у польській літературі. Вацлав Потоцький. Поема «Хотинська війна». Збірки віршів. Ян Хризостом Пасек. «Мемуари». Вплив на історичну прозу XIXст., зокрема на творчість Г.Сенкевича. Основні здобутки літератури польського бароко. Її особливості, відгомін у польській культурі наступних століть.


Просвітництво

  1. Польська література епохи Просвітництва. Загальна характеристика епохи. Особливості польської культури та літератури XVIIIст. на загальноєвропейському тлі. Три напрямки польського Просвітництва. Найважливіші персоналії та інституції.

  2. Граничні дати. Три фази розвитку- три історичні епохи («czasy saskie», панування Станіслава Августа Понятовського, «bezkrólewie»). Суспільно-політичне тло. Чинники, що сприяли розвиткові польського Проствітництва. Станіслав Конарський. Брати Залуські. Комісія національної освіти. Товариство друзів науки. Політична проза Станіслава Сташіца та Гуґо Коллонтая.

  3. Три напрямки Просвітництва (класицизм, сентименталізм, рококо). Ігнаци Красіцький – найяскравіша постать польського Просвітництва. “Monachomania czyli wоjna mnichów” , “Antymonachomania”, повість “Mikołaja Doświadczyńskiego przypadki”. “Bajki I przypowieści” – понад сотня байок.

  4. “Сентиментальні та освічені”. Станіслав Трембецький. Францішек Карпінський – провідний представник літератури сентименталізму. Францішек Діонізій Князьнін, поет, драматург. Вплив польської літератури Просвітництва на подальший розвиток польської культури.


Романтизм

  1. Романтичний рух у Європі: світогляд, школи, філософські концепції. Проникнення романтичного світогляду до Польщі. Німецький романтизм. «Буря і натиск» як провіщення романтизму (Й. В. Ґете, Ф. Шіллер). Ранні німецькі романтики (єнська школа): Новаліс, Л. Тік, Ф. та А. Шлегелі. Німецька романтична філософія (Ф. Гердер, Ф. Шеллінг). Романтизм в Англії: «байронізм», «оссіанізм». П. Шеллі, озерна школа. Французькі романтики: Р. де Шатобріан, А. де Ламартін, В. Гюго. Перші паростки романтичної думки у Польщі: К. Бродзінський, «O klasyczności i romantyczności tudzież o duchu poezji polskiej». Світогляд раннього польського романтизму.

  2. Полеміка класиків з романтиками. К. Бродзінський, М. Мохнацький як перші польські літературні критики і активні прибічники романтизму. К. Бродзінський, «O klasyczności i romantyczności tudzież o duchu poezji polskiej». Я. Снядецький як найяскравіший представник класицистичного табору, його праця «O pismach klasycznych i romantycznych». Варшавське середовище класицистичних критиків. Головні сюжети полеміки. А. Міцкевич як романтик-полеміст, балада «Romantyczność» як своєрідний поетичний маніфест романтизму.

  3. А. Міцкевич як найвидатніша постать у польській романтичній літературі. Перехід від класицизму до романтизму у ранній творчості А. Міцкевича. Віленсько-ковенські «Дзяди». Ранні роки А. Міцкевича. Вірші «Zima miejska», «Do J. Lelewela». Впливи класицизму у ранніх поезіях А. Міцкевича. «Ода до молодості» як маніфест молодого збунтованого покоління, гімн філоматів. Романтична балада як новий жанр у польській літературі. «Балади і романси» (1822). Балади «Świteź», «Świtezianka», «Lilie», «Rybka», «Powrót taty». ІІ, IV частини поеми «Dziady»: магія, містицизм, постать нещасливого коханця, взаємопроникнення посейбічного та потойбічного. Жанрові особливості романтичної драми.

  4. Ліро-епічні поеми А. Міцкевича. Інтерпретація історії, моральні проблеми. Поема «Grażyna». Роль історії. Історична точність і вигадка. Образ жінки-воїна, мотив самопожертви. «Konrad Wallenrod»: двозначність історичного вчинку. Моральна колізія «валленродизму». Тогочасні й сучасні інтерпретації поняття «валленродизм». Оцінка цієї проблематики І. Франком.

  5. Поезія А. Міцкевича періоду російського заслання. Справа філоматів, арешт Міцкевича, російське заслання. Перебування в Петербурзі, подорож до Криму. «Sonety odeskie» як один з вершинних зразків польської любовної лірики. Іронія, еротизм, гра з традиційною поетикою. «Кримські сонети»: філософізм, пейзажність, багатство виражальних засобів. Романтичне поняття «внутрішнього краєвиду» на прикладі віршів із циклу «Sonety krymskie»: «Stepy akermańskie», «Mogiły haremu», «Widok gór ze stepów Kozłowa», «Burza» та ін. Орієнтальні мотиви («Farys»). «Ustęp» поеми «Dziady»: опис і аналіз російської реальності.

  6. Листопадове повстання як переломний момент історії польської романтичної літератури. Постанська поезія А. Міцкевича. Дрезденські «Дзяди». Поняття «тіртейської поезії». Тотожність слова і дії в романтичному етосі. Поети-повстанці. Повстанські вірші А. Міцкевича («Reduta Ordona» та ін.). Перші післялистопадові роки, перебування А. Міцкевича у Дрездені. ІІІ частина драми «Dziady»: роль виняткової особистості в історії, богоборство, патріотичний обов’язок, провіщення романтичних ідей польського месіанізму.

  7. Велика еміграція, перебування А.Міцкевича в Парижі. «Книги польського народу та польського пілігримства». Поема «Пан Тадеуш». А. Міцкевич у середовищі польської еміграції. «Księgi narodu polskiego i pielgrzymstwa polskiego» як катехизис повстанця-емігранта та біблія польського месіанізму. Поема «Pan Tadeusz» як поетична панорама життя польської шляхти у Литві початку ХІХ ст. Проблема батьківщини, «духу місця», ностальгія емігранта.

  8. «Паризькі прелекції» А.Міцкевича. Тов’янізм. Лірика зрілого періоду життя. Тов’янізм як інтелектуальний та духовний феномен польської еміграції ХІХ ст. Впливи ідей А. Тов’янського на світогляд А. Міцкевича. Перебування А. Міцкевича в Лозанні, робота в Академії. Проблематика лекцій А. Міцкевича у Колеж де Франс («Prelekcje paryskie»). «Liryki rzymsko-drezdeńskie»: розмірковування над логікою історії, духовні пошуки. «Liryki lozańskie»: проблеми зрілості, роздуми над проминанням.

  9. Громадська діяльність і публіцистика останніх років життя. Сучасна рецепція творчості поета. Активність А. Міцкевича під час Весни народів, організація Польського легіону. «Skład zasad». Статті в «Trybunie Ludów», громадська діяльність останнього періоду життя. Останні роки життя і смерть поета. Вплив А. Міцкевича на польську і світову літературу, сучасні інтерпретації його творчості. Рецепція творчості А.Міцкевича в Україні: переклади, дослідження.

  10. Юліуш Словацький. Ліро-епічні поеми, рання лірика та поезія періоду Листопадового повстання. Ранні роки життя поета, родина, стосунки з матір’ю. Кременець і Вільно. Переїзд до Варшави, творчість т. зв. «варшавського періоду». Поеми «Arab», «Żmija», «Mnich», «Szanfary». Ю. Словацький під час Листопадового постання. Повстанська поезія Ю. Словацького: «Hymn (Bogarodzico, Dziewico…)», «Oda do wolności», «Kulik».

  11. Творчість Ю. Словацького перших років еміграції. Ліро-епічна поема «Lambrо» - іронічне переосмислення проблем патріотичного обов’язку, песимізм. Драма «Kordian» як один із найважливіших текстів польського романтизму. Підсумок Листопадового повстання, індивідуальність на тлі історії, моральна дилема вчинку. Поема «Godzina myśli» як спроба пошуку власної тотожності на тлі буремного ХІХ століття, переосмислення особистого минулого. Образ «дитини віку».

  12. Швейцарський період та повернення до Парижа. Легендарно-історичні драми. Ліричні вірші періоду перебування у Швейцарії. Стосунки з Марією Водзінською. Поема «W Szwajcarii» як перлина польської любовної лірики. Поняття «внутрішнього пейзажу». Звернення Ю. Словацького до тематики найдавнішої легендарної історії Польщі. Драми «Lilla Weneda» та «Balladyna». Історія та вигадка. Романтична іронія, інтертекстуальність, діалог із Шекспіром. Поняття романтичного фатуму.

  13. Твори періоду подорожі на Схід. Поеми «Anhelli» та «Beniowski». Подорож Ю. Словацького на Схід. «Podróż do Ziemi Świętej z Neapolu». Вірші «Grób Agamemnona», «Rozmowa z piramidami»: рефлексія над польською історією, Схід як історична алегорія. «Hymn (Smutno mi, Boże…)» як лірична скарга вічного мандрівника-емігранта. Поема «Аnhellі»: переосмислення теми Сибіру як «пекла поляків», ідея нового месії, полеміка з «Księgami narodu polskiego…» А. Міцкевича. «Beniowski» як романтична дигресійна поема. Авантюризм, українська тематика, іронія, полеміка з сучасниками (зокрема, з «табором Міцкевича»). Особливості дигресійної поеми як типово романтичного жанру.

  14. Містичний період творчості Ю. Словацького. Останні роки життя поета. Рецепція його творчості. Розрив з А. Тов’янським та «Колом Божої справи», індивідуальні містичні пошуки. Поетичний трактат «Genezis z Ducha»: виклад «генезійської філософії» Ю. Словацького. Твори, позначені містичними мотивами: «Sen srebrny Salomei», «Ksiądz Marek», «Fantazy». Незавершена поема «Król-Duch»: підсумок філософських і містичних пошуків. Ідея Духа – Вічного Революціонера, полеміка з З. Красінським («W odpowiedzi na Psalmy Przyszłości…»). Останні роки життя Ю. Словацького, смерть. Пригоди рецепції його творчості у ХІХ ст., у період Молодої Польщі, у міжвоєнний період, у наш час. Творчість Ю. Словацького в Україні: переклади, постановки, інтерпретації.

  15. З. Красінський: поет-історіософ. Творчість ранніх років та «Nie-Boska komedia». Ранні роки життя поета. Вплив батька, виїзд із Польщі. Ставлення до Листопадового повстання. Готичні захоплення молодості. Історичний роман «Agaj-Han»: орієнтальні мотиви. Зв’язок із Дельфіною Потоцькою, любовна лірика. Листи. Стосунки з дружиною. «Nie-Boska komedia» як спроба осмислення логіки історії та проблем революції. Зміцнення контрреволюційних ідей З. Красінського.

  16. Пізня творчість З. Красінського. Драма «Irydion»: історична алегорія. Роль особистості на історичній сцені. Ідея духовного переродження та місія обранця історії. Польський месіанізм в інтерпретації З. Красінського. «Psalmy przyszłości» як філософське та інтелектуальне кредо поета. Фаталізм, провіденціалізм. Сприйняття творчості З. Красінського у різні періоди, критика його ідей.

  17. Ц. К. Норвід: останній великий польський романтик. Перший період творчості. Біографія Ц. К. Норвіда, «богемний» варшавський період, еміграція. Перебування в Парижі, виїзд до Америки, повернення. Духовний конфлікт із сучасниками. Віршований дидактичний трактат «Promethidion»: роздуми над естетикою та філософією мистецтва, діалог з філософією Платона. Вірші першого періоду, зібрані у книзі «Vade-mecum». Філософська, моральна проблематика. Внутрішня полеміка з ідеологією та естетикою романтизму. «Quidam» - поема зі «стародавніх часів».

  18. Проза та філософські твори Ц. К. Норвіда. Останні роки життя. Есеїстичні книги: «Białe kwiaty», «Czarne kwiaty». Пошуки нового стилю письма, відхід від романтичної естетики. Філософський трактат «Milczenie». Важкі останні роки життя, смерть. Модерністична та сучасна рецепція творчості Ц. К. Норвіда. Вплив на польську поезію ХХ століття.

  19. Українська школа польського романтизму. Міф України в польському романтизмі, «козакоманія», утопія українсько-польської історичної єдності. Феномен «української школи» в польському романтизмі. Поетична група «Za-Go-Gra» (Ю. Б. Залеський, С. Ґощинський, М. Ґрабовський). Українська школа та Ю. Словацький. «Maria. Powieść ukraińska» А. Мальчевського як одне з вершинних досягнень української школи. Естетика «чорного романтизму». Вільна інтерпретації історії польсько-українських стосунків поетами української школи (С. Ґощинський, «Zamek Kaniowski», Ю. Б. Залеський, «Potrzeba Zbaraska»).

  20. А. Фредро. Естетика та проблематика найважливіших п’єс. Рецепція його творчості. Життя А. Фредра, громадська діяльність. П’єси «Damy i huzary», «Zemsta», «Śluby panieńskie»: романтичний гумор, критика міщанського побуту та моралі польської дрібної шляхти. Критика А. Фредра з боку С. Ґощинського, парадокс несприйняття та популярності. Сучасні постановки та інтерпретації А. Фредра. Фредро та Львів.

  21. Ю. І. Крашевський: романтичний письменник-енциклопедист. Найважливіші теми та мотиви його прози. Цикл історичних романів «Historia Polski»: роман «Stara baśń». Українська тематика в романі «Chata za wsią», любовно-авантюрна інтрига в романі «Hrabina Cosel». Підсумування періоду польського романтизму, сьогоднішня рецепції спадщини польських романтиків.


Позитивізм

  1. Загальна характеристика періоду позитивізму. Філософське підґрунтя епохи. Літературні напрями і жанри. Поезія в епоху позитивізму. Генеза назви. Риси філософії позитивізму. Граничні дати епохи. Умови розвитку культури та літератури на польських землях в умовах поділу країни. Світогляд польського позитивізму. «Варшавський позитивізм». Значення публіцистики та преси. Дискусії «старої» та «нової» преси. Літературна критика позитивізму. Формування нових засад літератури та культури. Зміна тематики. Пріоритет прози. Особливості нового літературного героя епохи

  2. Поезія в епоху позитивізму. «Епоха вбитих поетів». Адам Асник. Тематика Січневого повстання, рефлексійно-любовна лірика, філософська лірика. Марія Конопницька. Загострений соціальний характер творчості. Патріотична поезія, твори для дітей. Оповідання «Наша шкапа». Основні теми творчості: життя простих людей, сільської та міської бідноти, доля дитини у нових соціально-економічних умовах.

  3. Творчість Елізи Ожешко – приклад втілення у літературі ідей позитивізму. Осбливості біографії письменниці. Суспільно-освітня діяльність. Новелістика та публіцистика: доля жінок, проблеми бідності, критика русифікації та онімечення, моральні проблеми. Тенденційна проза письменниці.

  4. Роман «Над Німаном» - вершина літературної творчості Е.Ожешко. Генеза створення. Хронотоп твору. Історичний та сюжетний часи. Приховані смисли твору, символ «могили». Класифікація героїв. Тема кохання. Людина і природа. Конфлікти у романі.

  5. Життя і творчість Болеслава Пруса. Особливості біографії. Захоплення природничими і точними науками. Публіцистична діяльність. Новелістика Пруса. Позачасові елементи влади, вартості знання, релігії у романі «Фараон».

  6. Роман «Лялька» – найкращий польський роман XIX століття. Панорама польського суспільства. Історія назви твору. Хронотоп роману. Варшава як локус твору. Станіслав Вокульський – суперечливий герой з ознаками позитивістського та романтичного світоглядів. Ізабелла Ленцька – представниця зникаючого світу польської аристократії. Ігнаци Жецкі – втілення романтичних та позитивістських рис. Різні світи твору: аристократія, міщанство, інтелігенція, «суспільне дно».

  7. Генрик Сенкевич – творець польського національного міфу та один з найпопулярніших польських письменників. Етапи біографії. Культ Сенкевича у польському суспільстві. Початки літературної творчості у традиціях позитивізму. Новели і повісті. Твори американського періоду, патріотична тематика. Зацікавлення історичною тематикою. Трилогія «Вогнем і мечем». Історичне тло трилогії: війни за участю Польщі XVIIcт. Традиції західно-європейської історично- пригодницької прози та польської мемуаристики XVIIст. Патріотичні тенденції. Ідея «dla pokrzepienia serc». Характеристика персонажів. Стилізація мови.

  8. Історія Стародавнього Риму у найпопулярнішому романі письменника за межами Польщі «Quo vadis». Відтворення історичних реалій. Зображення поганського світу. «Хрестоносці» - часи перших Ягеллонів, ґенеза польсько-литовської перемоги над хрестоносцями під Грюнвальдом. Розлоге історичне та географічне тло, показ різних верств польського середньовічного суспільства. Пригодницька повість для дітей «В пустелі і в пущі».

  9. Натуралізм – одна з течій епохи позитивізму. Генеза, теорія і практика натуралізму. Завдання літератури – дати точне, науково обґрунтоване відображення життя. Максимальне наслідування дійсності. Габріела Запольська Натуралістичність, мелодраматичність і публіцистичні акценти прози. П’єса «Моральність пані Дульської».


Молода Польща

  1. Теоретичне підґрунтя літератури європейського та польського модернізму, вивчення ключових понять, таких як: модернізм, неоромантизм, декаданс, ірраціоналізм, сецесія, спіритизм, окультизм, оніризм, символізм, “мистецтво для мистецтва”, естетизм.

  2. Світоглядні течії епохи. Молода Польща та “ізми”: символізм, модернізм, неоромантизм, декаданс, ірраціоналізм, естетизм. Поезія Молодої Польщі в контексті різних літературних напрямків.

  3. Загальна характеристика епохи. Філософсько-суспільне тло. Молода Польща в контексті європейських літератур. Літературні напрямки епохи. Виникнення та еволюція літературних напрямків, їхнє поширення у Польщі та в інших країнах Європи.

  4. Основні теми: пріорітет Молодої Польщі, переоцінка аксіологічної системи, криза культури, загальний песимізм, пріорітет особистості, культ людини-творця, відмова від традиційних суспільно-етичних норм, вільне самовираження митця, рафінований естетизм, синестезія образів, концепція “оголеної душі”.

  5. Ознайомлення з філософсько-культурним підґрунтям модернізму (Ф. Ніцше, А. Шопенгауер, А. Бергсон). Літературне кабаре епохи Молодої Польщі. Літературна критика епохи Молодої Польщі: Зенон Пшесмицький, Станіслав Бжозовський, Антоні Ланге.

  6. Окремі напрямки і їхні характерні особливості. Символізм (основний мистецький засіб – символ, основні представники у західноєвропейському мистецтві та літературі – Ж. Моро, С. Маллерме, А. Рембо; у польській літературі – С. Виспянський, В. Роліч-Лідер, К. Пшерва Тетмаєр, Я. Каспрович, Б. Лесьман, Б. Островська.

  7. Декаданс – переконаність у занепаді культури, рафінований естетизм (А. Баю, П. Верлен, Ж. Гюйсманс, у польській літературі – А. Ланге, Є. Журавський, З. Пшесмицький-Міріам).

  8. Імпресіонізм – перевага почуттів над розумом (представники – П. Верлен, М. Метерлінк, О. Бенуар, К. Моне, у польській літературі - К. Пшерва Тетмаєр, Б. Лесьмян ).

  9. Поезія епохи Молодої Польщі: основні персоналії та їхня творчість: Я. Каспрович, К. Пшерва-Тетмаєр, Л Стафф, Б. Лесьмян.

  10. Загальна характеристика драматургії Молодої Польщі в контексті європейського модернізму. Найвидатніші представники молодопольської драматургії: С. Виспянський, С. Пшибишевський, Г. Запольська.

  11. Натуралістичні, реалістичні тенденції у прозі Молодої Польщі: Владислав Реймонт, Станіслав Жеромський. Постать С. Жеромського – “совість польської літератури”, твори “Провесінь”, “Вірна ріка”. Видатний прозаїк епохи Молодої Польщі В. Реймонт: становлення творчої особистості. Роман “Обітована земля”, епопея “Селяни”.


Міжвоєнне двадцятиліття

  1. Загальна характеристика літератури міжвоєнного двадцятиліття. Поезія. Творчість поетів «Скамандра». Футуризм. Краківський авангард.

  2. Нова література у новій державі. Поетичні рухи перших років незалежності. Група «Скамандр». Експресіоністи. Ентузіазм і пошуки вираження нових настроїв, пов’язаних із поверненням незалежності. Часопис «Pro Arte et Studio» і середовище нових поетів. Поезія групи «Скамандр»: Ю. Тувім, К. Вєжинський, Я. Лехонь, Я. Івашкевич, М. Павліковська-Ясножевська. Культ таланту, увага до повсякдення, гумор. Автори-експресіоністи, згуртовані довкола часопису «Zdrój», пошуки власного шляху.

  3. Футуристи та авангардисти. Форми поетичного експерименту. Футуристичний рух у міжвоєнній Польщі: найважливіші маніфести, акції. Постаті Є. Янковського, А. Вата, А. Штерна. Творчість і діяльність Б. Ясенського. «But w butonierce», «Слово про Якуба Шелю», «Палю Париж». Програма і творчість Краківського авангарду. Гасло «Місто. Маса. Машина». Постать Т. Пайпера. Поетична творчість Ю. Пшибося, А. Важика.

  4. Проза міжвоєнного двадцятиліття. Реалісти та експериментатори. Реалісти («традиціоналісти») в контексті нових естетичних віянь. Соціальність і психологізм.

  5. Міжвоєнна проза С. Жеромського та М. Домбровської: соціальне заангажування та моральний ідеал. Психологічна проза М. Кунцевічової («Чужоземка», «Характери»). Роль жінки, проблеми емансипації. Оповідання Я. Івашкевича («Міст над Утратою», «Мати Йоанна від ангелів», «Битва на рівнині Седжмур», «Бжезина»): історія і сучасність, проблеми пам’яті, пошуку тотожності.

  6. С. І. Віткевич: письменник, філософ, митець. Становлення творчої особистості, стосунки з батьком. Естетичні пошуки, ідея «чистої форми». Монадологічна філософія С. І. Віткевича (Віткація), естетичні погляди. Драматургія (п’єса «В малому дворику»). Найважливіші романи: «Прощання осені», «Невситимість». Проблема митця в суспільстві. Антиутопічні ідеї, критика історії.

  7. Творчість Б. Шульца та В. Ґомбровича. Б. Шульц: естет-»єретик». Мистецькі ідеї, концепція «міфологізації дійсності». Прозові цикли «Цинамонові крамниці» та «Санаторій під клепсидрою». Творення індивідуального світу, «книги шифрів». В. Ґомбрович як психолог і критик культури у романі «Фердидурке». Проникнення у безодню людського несвідомого в романах «Порнографія», «Космос». «Щоденники» В. Ґомбровича: роздуми борця з національними культурними ідолами.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал