Програма для студентів 2 курсу освітньо-професійного рівня «бакалавр» за напрямом підготовки 040102 "біологія"



Скачати 158.49 Kb.

Дата конвертації23.12.2016
Розмір158.49 Kb.
ТипПрограма

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Навчально-науковий центр «Інститут біології»


Кафедра фізіології людини і тварин

Укладач(і): проф. Янчук П.І., доц. Лященко Т.П.





«Анатомія людини»


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів 2 курсу освітньо-професійного рівня «бакалавр» за напрямом підготовки 6.040102 - “біологія”
Затверджено
на засіданні кафедри
Протокол № ___
від „___”___________2011 р.

Зав. кафедри
_____________ Макарчук М.Ю.
Директор ННЦ «Інститут біології»
_____________ Остапченко Л.І.




КИЇВ – 2011

2
Робоча навчальна програма з дисципліни «Анатомія людини».
Укладач(і): проф., д.б.н. Янчук Петро Іванович, доц., к.б.н. Лященко Тарас Петрович.







Лектор(и): проф., д.б.н. Янчук П.І., доц., к.б.н. Лященко Т.П.

Викладач(і): доц., к.б.н. Куценко Т.В., доц., к.б.н. Комаренко В.І., доц., к.б.н. Кравченко В.І., к.б.н. Данилов С.А., к.б.н. Карбовська Л.С.








Погоджено з науково-методичною комісією
Протокол Вченої ради
ННЦ «Інститут біології» №____ від «____» ____________2011 р.
Голова НМК

_____________
Кілочицький П.Я.


3

Методичні рекомендації по вивченню дисципліни

Дисципліна “Анатомія людини” є базовою нормативною дисципліною для спеціальності “біологія”, що читається в IV семестрі в обсязі 3 кредитів (за
Європейською Кредитно-Трансферною Системою ЕСТS), обсягом 108 год., з яких 48 години аудиторних занять, з них 32 годин лекцій, 16 годин лабораторних занять і 60 годин самостійної роботи і підсумовується заліком.
Мета і завдання навчальної дисципліни “Анатомія людини”: ознайомити студентів з закономірностями будови та розвитку тканин, органів та їх систем людського організму. При вивченні анатомії людини слід пам’ятати, що структура органів, ії систем і
їх функціональне призначення взаємно визначають один одного, і одне із важливих завдань полягає в розшифруванні фізіологічної ролі анатомічних структур. Тому вивчаючи анатомію, студент повинен звертати особливу увагу на зв’язок клітинних і тканинних структур з функцією і його значення для організму.
Завдання дисципліни:
1) сформувати уявлення про походження і загальні закономірності еволюційного розвитку тканин, органів і їх систем;
2) засвоїти основи номенклатури органів згідно з міжнародною анатомічною номенклатурою;
3) дати студентам уявлення про сучасні тенденції та напрямки фундаментально- наукових та прикладних досліджень у анатомії і суміжних з нею науках для майбутньої орієнтації.
Предмет навчальної дисципліни “Анатомія людини” охоплює вивчення будови людського організму на рівні тканин, органів та їх систем, їх розвитку і змін в різноманітних умовах життєдіяльності. В ході вивчення дисципліни наводиться чи демонструється практичне застосування і значення окремих методів і понять в галузі науки та в інших сферах суспільної діяльності ( тваринництво, медицина).
Вимоги до знань та вмінь.
Вміти:
- розрізняти на анатомічних препаратах тканини, органи.
- описувати, в якому функціональному стані знаходиться орган.
- вибирати методи для вивчення і описання певних анатомічних структур.
- набути навичок самостійного вивчення анатомічних препаратів і вивчення анатомічної літератури.
- Користуватись приладами (в першу чергу, світловим і стереоскопічним бінокулярним мікроскопами) та атласами, необхідними для морфо функціонального аналізу анатомічних структур.
Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна “Анатомія людини” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” за напрямом «біологія», є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін як “біохімія”, “фізіологія людини та тварин”,
“біофізика”, “зоологія хребетних”.
Дисципліна є базовою для засвоєння знань і вмінь зі спеціальних дисциплін у системі професійної підготовки освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст» і «магістр», зокрема: «Порівняльна фізіологія», «Вікова фізіологія», «Основи патологічної фізіології».
У цій дисципліні людський організм вивчається на рівні органів і систем. Методи та прийоми анатомічних досліджень можуть застосовуватись як у дослідженнях суміжних наук, так і в міждисциплінарних.
Система контролю знань та умови складання іспиту. Навчальна дисципліна
“Анатомія людини” оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з трьох модулів: до першого входять 1-2 теми, до другого 3-5 теми до третього 6-7 теми.

4
Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.
Форми поточного контролю: оцінювання усних відповідей та доповнень на лабораторних заняттях, включаючи роботу з альбомом; контрольних робіт, знання анатомічних препаратів, перевірка альбомів для лабораторних занять. Максимальна кількість балів, яку студент може отримати за виконання завдань поточного контролю в кожному зі змістовних модулів наведена у таблиці.
Модульний контроль: 3 модульні контрольні роботи.
Змістовий модуль 1.
Вид роботи
Бали
Усні відповіді та доповнення на практичних заняттях
2
Оформлення альбомів для лабораторних занять
2
Знання анатомічних препаратів
1
Модульна контрольна робота 1.
15
Сума
20

Змістовий модуль 2.
Вид роботи
Бали
Усні відповіді та доповнення на практичних заняттях
2
Оформлення альбомів для лабораторних занять
2
Знання анатомічних препаратів
1
Модульна контрольна робота 2.
15
Сума
20

Змістовий модуль 3.
Вид роботи
Бали
Усні відповіді та доповнення на практичних заняттях
2
Оформлення альбомів для лабораторних занять
2
Знання анатомічних препаратів
1
Модульна контрольна робота 3.
15
Сума
20
З кожного з розділів курсу студенти отримують підсумкову рейтингову оцінку за 100- бальною шкалою яка розраховується за накопичувальною системою як сума балів, отриманих студентом за поточні модулі. В таблиці представлена максимальна кількість балів за змістові модулі та розрахунок підсумкової оцінки за накопичувальною системою з курсу «Анатомія людини», який складається з 3 змістових модулів і має загальний обсяг рівний 3 кредитам (32 години лекцій, 16 годин лабораторних занять, 40 годин самостійної роботи студента, всього 108 годин).

Загальна кількість балів, які можуть отримати студенти з курсу «Анатомія
людини»
Змістовий модуль 1
Змістовий модуль 2
Змістовий модуль 3
Поточний контроль тест Поточний контроль тест Поточний контроль тест
Залік Підсумкова оцінка
Максимальна кількість балів
5 15 5
15 5
15 40 100
Сума
20
20
20
40
100

5
Підсумкова рейтингова оцінка з курсу «Анатомія людини» виставляється після обов’язкового відпрацювання всіх лабораторних занять. У випадку відсутності студента, він може відпрацювати пропущене заняття через написання реферату та усне опитування у позааудиторний час ( але не більше половини від загальної кількості семінарських занять). В разі відсутності студента при написанні модульної контрольної роботи з поважних причин, які підтверджені документально, він має право на його складання впродовж двох тижнів. При неявці студента у зазначений термін без поважних причин кількість балів даного модуля рівна нулю.
Отримана кількість балів переводиться в традиційну п’ятибальну систему та виставляється в залікову та екзаменаційну відомість.


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ
Кількість годин
№ лекції
НАЗВА ТЕМИ
лекції
Лабора- торні заняття
Самостійна робота

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1
“Опорно-руховий апарат”
1.
Остеологія. Скелет людини. Сполучення кісток.
4 2
8 2.
Міологія. Топографія, будова та функції окремих груп м’язів людини.
4 2
8
Модульна контрольна робота 1

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2
“ Сенсорна та регуляторні системи ”
3.
Будова нервової системи людини.
4 2
10 4.
Будова органів чуття.
2 2
6 5.
Структурна організація ендокринних залоз.
2 6
Модульна контрольна робота 2

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3
“Будова і функції вісцеральних органів”
6.
Серцево-судинна, лімфатична та дихальна системи.
8 4
10 7.
Системи травлення, виділення, розмноження.
8 4
12
Модульна контрольна робота 3
Всього годин за семестр 108
32
16
60
Загальний обсяг годин – 108
Лекцій - 32 годин
Лабораторних занять – 16 годин
Самостійна робота - 60 годин



6
Теми лекцій, лабораторних занять та завдання для самостійної роботи

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. “Опорно-руховий апарат”.

ТЕМА № 1. Остеологія. Скелет людини. Сполучення кісток.

Лекція 1. Будова скелету людини. Кістки тулуба і голови. – 2 год.
Вчення про кістки (остеологія). Будова кісток. Кістки тулуба (хребет, грудна клітка, ребра, грудина) і голови (мозковий і лицевий череп).
Лабораторне заняття 1. Будова скелету людини. Кістки тулуба і голови.
Розглянути і вивчити будову та розвиток кісток. Замалювати (схематично): хребці- атлант, епістрофей, грудний, позначивши подібні і відмінні елементи на них. Замалювати схему розташування кісток лицьового відділу черепа людини. -2 год.

Лекція 2. Кістки верхньої та нижньої кінцівок. З’єднання кісток. – 2 год.
Кістки верхнього та нижнього поясів кінцівок (лопатка, ключиця, таз), кістки вільних верхньої та нижньої кінцівок (плече, передпліччя, кисть, стегно, гомілка, стопа).

Завдання для самостійної роботи студентів. - Кістки верхньої та нижньої кінцівок.
З’єднання кісток. Розглянути і вивчити будову кісток верхнього і нижнього поясів кінцівок та кісток вільних верхньої та нижньої кінцівок. Ознайомитись з видами сполучень кісток. Звернути увагу на сполучення кісток черепа, хребців у складі хребтового стовпа, хребта з черепом, ребер, сполучення кісток поясів кінцівок та вільних кінцівок. Замалювати типи сполучень кісток та зазначити їх складові. Замалювати будову суглоба.
Скласти таблицю класифікації суглобів з наведенням прикладів. – 8 год.
Назва
Суглобові поверхні Тип
Осі руху
Функція





ТЕМА № 2. Міологія. Топографія, будова та функції окремих груп м’язів людини.

Лекція 1. М’язи та фасції тулуба, шиї і голови. – 2 год.
М”язи голови: мімічні (коловий ока, коловий рота, щічний), жувальні (власне жувальний, скроневий). М”язи шиї: груднинно-ключично-сосцеподібний. М”язи грудей: великий грудний, передній зубчастий, міжреберні (зовнішні і внутрішні), діафрагма. М”язи живота: прямий, зовнішній і внутрішній косі. М”язи спини: трапецієподібний, найширший спини, задні зубчасті (верхній і нижній), крижово-остистий.
Лабораторне заняття 2. Будова м’язів та фасцій тулуба, шиї і голови.
Ознайомитись з гістологією м”яза на мікрофотографіях та анатомією за малюнками та муляжами. Звернути увагу на класифікацію м”язів за анатомічними та функціональними ознаками та на допоміжні апарати м”язів. Зробити схематичні малюнки м”язів різної форми, показати розташування сухожиль. Розглянути основні м”язи голови, шиї, грудей, живота, спини. – 2 год.
Лекція 2. М’язи та фасції верхньої і нижньої кінцівок. – 2 год.
М”язи верхньої кінцівки: дельтоподібний, великий круглий, двоголовий, триголовий, передпліччя (круглий пронатор, променевий згинач кисті, ліктьовий згинач кисті, квадратний пронатор, довгий променевий розгинач кисті, ліктьовий розгинач кисті, супінатор передпліччя), кисті (м”яз, що протиставляє великий палець). М”язи нижньої кінцівки: клубово-поперековий, великий сідничний, великий привідний, чотириголовий,

7 кравецький, двоголовий, гомілки (довгий малогомілковий, передній великогомілковий, триголовий), стопи (короткий розгинач пальців).
Завдання для самостійної роботи студентів. - Будова м’язів та фасцій верхньої і нижньої кінцівок. Розглянути основні м”язи верхньої та нижньої кінцівок у зв”язку з рухами, які вони забезпечують у відповідних суглобах. Заповнити таблицю:

Назва
Тип
Початок
Прикріплення Функція

Взяти нижчеперераховані




М”язи верхньої кінцівки: дельтоподібний, великий круглий, двоголовий, триголовий, передпліччя (круглий пронатор, променевий згинач кисті, ліктьовий згинач кисті, квадратний пронатор, довгий променевий розгинач кисті, ліктьовий розгинач кисті, супінатор передпліччя), кисті (м”яз, що протиставляє великий палець). М”язи нижньої кінцівки: клубово-поперековий, великий сідничний, великий привідний, чотириголовий, кравецький, двоголовий, гомілки (довгий малогомілковий, передній великогомілковий, триголовий), стопи (короткий розгинач пальців). - 8 год.

Модульна контрольна робота.
Питання до змістового модуля 1.

1. З яких відділів складається скелет? Основні кістки кожного відділу?
2. З чим пов”язані відмінні риси в будові хребців різних відділів хребта?
3. Особливості будови атланта і епістрофея.
4. Як утворений хребтовий канал і що в ньому міститься?
5. Кістки хребета.
6. Кістки грудної клітки.
7. Які схожі і відмінні риси в будові кісток і суглобів верхніх та нижніх кінцівок?
8. Кістки верхнього і нижнього поясів кінцівок.
9. Кістки вільних верхньої та нижньої кінцівок.
10. Як забезпечується рухливість хребта і грудної клітки?
11. Чи всі відділи хребта мають однакову рухливість? Яке значення такого пристосування?
12. Кістки лицевого відділу черепа.
13. Кістки мозкового відділу черепа.
14. Чим відрізняються лицевий і мозковий відділи черепа? З чим це пов”язано?
15. Які є сполучення кісток?
16. Як називаєься сполучення кісток мозкового черепа, ребер, кісток таза із стегном?
17. Яка будова суглоба?
18. Чим відрізняється плечовий суглоб від ліктьового?
19. Класифікація суглобів.
20. Класифікація кісток.
21. Фіброзні та хрящові з’єднання.
22. Що таке нейромоторна або рухова одиниця?
23. Як забезпечується фіксація м”язів на кістках?
24. Мімічні та жувальні м”язи голови.
25. Будова м’язів та фасційі шиї.
26. Будова м’язів та фасцій спини.
27. Будова м’язів та фасцій живота.
28. Роль фасцій, сухожильних піхв, сумок?
29. Яка роль з”язок і сесамоподібних кісток

8 30. Як утворюється паховий канал?
31. Що таке діафрагма? Яке її положення і значення?
32. Що таке біла лінія?
33. Що спричиняє утворення гриж? Слабкі місця, де найчастіше можуть утворюватись грижі?
34. М’язи та фасції верхньої кінцівки.
35. М’язи та фасції нижньої кінцівки.
36. Які м”язи: а) забезпечують рухи голови та нижньої щелепи; б) утримують тіло у вертикальному положенні; в) підтримують грудну клітку; г) піднімають та опускають руку; д) згинають, розгинають, пронують, супінують передпліччя; ж) згинають і розгинають ногу в кульшовому суглобі; коліні?
37. В яких випадках згиначі і розгиначі кисті діють як : а) антагоністи; б) синергісти?
38. Дихальні м”язи (головні і допоміжні).
39. Будова гладеньких м’язів.
40. Специфічний серцевий м’яз.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. “ Сенсорна та регуляторні системи”.
ТЕМА № 3. Неврологія. Будова центральної та периферичної нервової системи.
Автономна нервова система.

Лекція 1. Будова нервової системи людини. Спинний мозок. Периферична та автономна нервові системи. – 2 год.
Топографія спинного і головного мозку, оболонки, морфологія та внутрішня будова.
Рефлекторна дуга. Аферентний, еферентний і вставний нейрони. Будова синапса. Провідні шляхи спинного мозку (висхідні: тонкий і клиноподібний, передній і задній спинно- мозочкові, латеральний спинно-таламічний; низхідні: кортико-спінальний, рубро- спінальний, ретикуло-спінальний, вестибуло-спінальний). Основні спинномозкові нерви та ділянками їх іннервації. Будова симпатичного і парасимпатичного відділів автономної нервової системи (центри, периферичні відділи, сплетення).
Лабораторне заняття 3. Структурна організація нервової системи. Будова спинного мозоку, периферичної та автономної нервової системи.
Ознайомитись з топографією спинного і головного мозку, морфологією та внутрішньою будовою. Розглянути будову спинного мозку. Зробити схематичний малюнок поперечного зрізу спинного мозку (зобразивши будову білої і сірої речовини, спинномозковий ганглій і симпатичний ганглій). На цьому ж малюнку замалювати схему будови найпростішої
(моносинаптичної) рефлекторної дуги, рефлекторної дуги із одним вставним нейроном і симпатичної рефлекторної дуги. На малюнку вказати тіла аферентного, еферентного і вставного нейронів та синапси між ними, рецептори і ефектори. Замалювати провідні шляхи спинного мозку (висхідні: тонкий і клиноподібний, передній і задній спинно- мозочкові, латеральний спинно-таламічний; низхідні: кортико-спінальний, рубро- спінальний, ретикуло-спінальний, вестибуло-спінальний). Замалювати схему будови симпатичного і парасимпатичного відділів автономної нервової системи. – 2 год.
Лекція 2. Головний мозок. Оболонки спинного і головного мозку. – 2 год.
Довгастий мозок, міст мозку, мозочок, середній та проміжний мозок. Кінцевий мозок
(півкулі, кора і підкірка, лімбічна система). Черепномозкові нерви. Провідні шляхи спинного і головного мозку.
Завдання для самостійної роботи студентів. - Будова головного мозку.

9
Намалювати фронтальний переріз кінцевого мозку в районі першого та другого шлуночків. Позначити структури навколо них. Зробити схематичні малюнки поперечного
перерізу середнього мозку та сагітального перерізу проміжного мозку. Ознайомитись із зовнішньою та внутрішньою будовою великих півкуль (звивини і борозни, частки і поля кори, цитоархітектоніка кори, підкірка, провідні шляхи, структури лімбічної системи).
Замалювати латеральну поверхню лівої півкулі головного мозку з позначенням: а) основних борозен і закруток; б) ядер аналізаторів слуху, зору, шкірного чуття, ядра рухового аналізатора; в) ядра рухового, слухового і зорового аналізаторів мови (мається на увазі - у “правшів”); г)асоціативних ділянок кори. – 10 год.

ТЕМА № 4. Будова органів чуття.
Лекція 1. Органи чуття. – 2 год.
Будова зорового, слухового, вестибулярного, смакового, нюхового та соматовісцерального (механічної чутливості шкіри, пропріорецепції, температурної чутливості та больової чутливості) аналізаторів.
Лабораторне заняття 4. Будова органів чуття.
Скласти схему зорового аналізатора від рецептора до проекційної ділянки кори. Показати місця переключення нейронів та відходу основних колатералей (з назвою структур мозку, куди ці колатералі прямують). Замалювати будову сітківки. Показати напрямок світлових променів. – 2 год.
Завдання для самостійної роботи студентів. - Розглянути та замалювати схему слухового та вестибулярного аналізаторів. Показати місця переключення нейронів.
Замалювати поперечний переріз через канал завитки. Замалювати будову смакових, нюхових та соматовісцеральних рецепторів. – 6 год.
ТЕМА № 5. Структурна організація ендокринних залоз.
Лекція 1. Особливості будови ендокринних залоз. – 2 год.
Будова щитоподібної та паращитоподібних залоз. Вилочкова (загрудинна) залоза.
Особливості будови гіпофізу та його судинної системи. Епіфіз мозку – шишкоподібне тіло. Надниркова залоза. Параганглії – хромафінні органи. Ендокринна частина підшлункової та статтевих залоз.

Завдання для самостійної роботи студентів. - Структурна організація ендокринних залоз.
Замалювати схему гіпоталамо-гіпофізарної системи та будову щитоподібної і статевих залоз (загальний план і гістологічний зріз ). – 6 год.
Модульна контрольна робота.
Питання до змістового модуля 2.

1. Яка будова нервової тканини?
2. Нейрон, його тіло і відростки, специфічні включення.
3. Що таке синапс? Типи синапсів.
4. Мієлінізовані і немієлінізовані нервові волокна.
5. Які відростки (відгалуження) формує спинномозковий нерв по виході із каналу?

10 6. Де знаходяться прегангліонарні і постгангліонарні нейрони симпатичної і парасимпатичної нервової системи?
7. Які є периферичні вегетативні ганглії? Що таке інтрамуральна нервова система?
8. Яким чином спинний мозок утримується у спинномозковому каналі?
9. Де знаходиться спинномозкова рідина?
10. Оболонки спинного і головного мозку.
11. Скільки сегментів має спинний мозок?
12. Що означає - “аферентні” і “еферентні” нейрони? Чому всі аферентні нейрони знаходяться за межами центральної нервової системи?
13. Будова рефлекторної дуги.
14. Що таке “кінський хвіст”? Як він утворюється?
15. Що таке сіра і біла речовина в центральній нервовій системі?
16. Довгастий мозок.
17. Міст мозку і його зв’язки з іншими відділами мозку.
18. Мозочок і його зв’язки з іншими відділами мозку.
19. Яка будова кори мозочка?
20. З якими структурами проміжного мозку пов”язані нижні і верхні горбики чотиригорбкового тіла?
21. Будова середнього мозку.
22. Черепномозкові нерви.
23. Проміжний мозок.
24. Які форми зв”язку існують між гіпоталамусом і гіпофізом?
25. Кінцевий мозок (півкулі, кора і підкірка, лімбічна система).
26. Які основні зони і поля виділяють у корі?
27. З яких шарів складається нова кора великих півкуль? (Чи у всіх ділянках вона однакова? Чи відрізяється від нової кори стара і древня кора?)
28. Які найбільші борозни мають півкулі?
29. Які структури входять до складу підкоркових ядер?
30. Яка будова провідних шляхів спинного і головного мозку? З якими ділянками кори пов”язані висхідні шляхи?
31. Які з висхідних шляхів починаються від спинномозкових аферентів, а які від черепномозкових?
32. Від яких структур мозку починаються низхідні шляхи?
33. Де відбуваються переключення з одних нейронів на інші?
34. Що таке лімбічна система?
35. Будова зорового аналізатора.
36. Будова оптичної системи ока.
37. М’язи очного яблука.
38. Будова сітківки ока.
39. Шляхи зорового аналізатора.
40. Будова слухового аналізатора
41. Будова середнього вуха
42. Будова внутрішнього вуха.
43. Шляхи слухового аналізатора.
44. Вестибуло-завитковий орган.
45. Шляхи статокінетичного аналізатора.
46. Будова смакового аналізатора
47. Розташування смакових рецепторів на язиці.
48. Будова нюхового аналізатора.
49. Будова соматовісцерального аналізатора (механічна чутливість шкіри
і пропріорецепції; аналізатор температурної чутливості; аналізатор больової чутливості).

11

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3.

БУДОВА І ФУНКЦІЇ ВІСЦЕРАЛЬНИХ ОРГАНІВ

ТЕМА № 6. Серцево-судинна, лімфатична та дихальна системи.

Лекція 1. Будова серця - 2 год.
Загальна характеристика будови серця. Шари серцевої стінки – ендокард, міокард, епікард, перикардіальна сумка. Клапанний апарат серця. Провідна система серця.
Лабораторна робота 5. Будова серця.
Розглянути, вивчити та замалювати використовуючи підручники, муляжі та атласи будову серця – 2 год.

Завдання для самостійної роботи студентів – Морфологічні особливості серцевого м’яза
– 2 год.
Лекція 2. Будова судин. Лімфатична система – 2 год.
Загальна характеристика судинної системи. Клітинні елементи, шари судинної стінки –
інтима, медіа, адвентиція. Відмінності між будовою артерій, капілярів і вен. Будова лімфатичних судин і проток.
Завдання для самостійної роботи студентів – Кровоносні судини та лімфатична система. Розглянути, вивчити та замалювати використовуючи підручники, муляжі та атласи будову судин великого кола кровообігу, а також будову лімфатичної системи – 4 год.

Лекція 3. Будова повітроносних шляхів - 2 год.
Загальна характеристика будови дихальної системи. Верхні і нижні повітроносні шляхи.
Будова гортані, трахеї, бронхіального дерева.
Лабораторна робота 6. Верхні повітроносні шляхи.
Розглянути, вивчити та замалювати використовуючи підручники, муляжі та атласи будову гортані, стінки трахеї – 2 год.

Лекція 4. Будова легень – 2 год.
Загальна характеристика будови легень. Альвеола – морфо-функціональна одиниця легень. Будова плеври. Дихальні м’язи. Механізм дихання.
Завдання для самостійної роботи студентів – Легені.
Розглянути, вивчити та замалювати використовуючи підручники, муляжі та атласи будову легень. Морфологічні особливості альвеоли. Замалювати її будову. – 4 год.

ТЕМА № 7. Системи травлення, виділення, розмноження.

Лекція 1. Будова шлунково-кишкового тракту - 2 год.
Загальна характеристика будови травної системи. Ротова порожнина, глотка, стравохід, шлунок, тонкий та товстий кишечник.
Лабораторна робота 7. Будова шлунка.

12
Розглянути, вивчити та замалювати використовуючи підручники, муляжі та атласи будову шлунка – 2 год.

Лекція 2. Головні травні залози – 2 год.
Макро- і мікроскопічна будова печінки. Кровопостачання печінки. Портальна система.
Жовчовивідні шляхи. Будова і функції підшлункової залози.
Завдання для самостійної роботи студентів. - Будова печінки. Замалювати схему кровопостачання печінки та жовчовивідних шляхів. Розглянути, вивчити та замалювати використовуючи підручники, муляжі та атласи будову підшлункової залози та селезінки –
6 год.

Лекція 3. Будова органів виділення - 2 год.
Загальна характеристика будови видільної системи. Макро- і мікроскопічна будова нирки.
Нефрон - морфо-функціональна одиниця нирки. Кровопостачання нирок. Сечовивідні шляхи.
Лабораторна робота 8. Сечовивідні шляхи.
Розглянути, вивчити та замалювати використовуючи підручники, муляжі та атласи будову сечоводів, сечового міхура, сечовиків у чоловіків та жінок – 2 год.
Завдання для самостійної роботи студентів. – Детально ознайомитись та замалювати будову нефрона. – 2 год.
Лекція 4. Статеві органи – 2 год.
Загальна характеристика зовнішніх та внутрішніх статевих органів у чоловіків і жінок.
Вікові особливості будови і функціонування статевої системи.
Завдання для самостійної роботи студентів. - Жіночі молочні залози, яєчники та яєчка.
Розглянути, вивчити та замалювати використовуючи підручники, муляжі та атласи внутрішню будову молочної залози, яєчника та яєчка. – 4 год.
Література[1-7]

Модульна контрольна робота.
Контрольні запитання до змістовного модуля 3.

1. Загальна будова серцево-судинної системи людини.
2. Склад плазми крові.
3. Формені елементи крові.
4. Будова стінок серця.
5. Велике коло кровообігу.
6. Мале коло кровообігу.
7. Провідна система серця.
8. Іннервація серця.
9. Топографічне положення серця.
10. Особливості серцево-судинної системи у дітей.

13 11. Гістологіччна будова артерій.
12. Гістологічна будова вен.
13. Судини великого кола кровообігу.
14. Судини малого кола кровообігу.
15. Кровопостачання серця.
16. Кровопостачання головного мозку.
17. Будова аорти.
18. Лімфатична система.
19. Вікові особливості лімфатичної системи.
20. Кровообіг плоду.
21. Будова і функції плаценти.
22. Онтогенетичний розвиток кровоносної системи.
23. Філогенез кровоносної системи.
24. Загальна будова органів дихання.
25. Верхні дихальні шляхи.
26. Нижні дихальні шляхи.
27. Розвиток органів дихання.
28. Будова гортані.
29. Будова трахеї та бронхіального дерева.
30. Будова легень.
31. Вісцеральний і парієнтальний листки плеври.
32. Проекція легень на грудну клітку.
33. Вікові особливості органів дихання.
34. Механізм дихання.
35. Будова і топографія органів середостіння.
36. Загальна будова органів травлення.
37. Будова ротової порожнини.
38. Морфо-функціональна характеристика слинних залоз.
39. Будова, розташування і функції язика.
40. Будова зуба. Диференціація зубів.
41. Особливості будови м”якого і твердого піднебінь.
42. Будова глотки.
43. Будова стравоходу.
44. Морфо-функціональна організація шлунка.
45. Особливості м”язової стінки шлунка.
46. Будова і особливості функціонування тонкої кишки.
47. Будова і функції товстого кишечника.
48. Будова печінки.
49. Будова жовчного міхура.
50. Жовчовивідні шляхи.
51. Мікроскопічна організація печінкової балки.
52. Будова і особливості організації підшлункової залози.
53. Будова та функції селезінки.
54. Серозна оболонка черевної порожнини (очеревина).
55. Топографія органів черевної порожнини.
56. Ембріогенез органів травлення.
57. Органи сечостатевої системи.
58. Загальна характеристика органів виділення.
59. Розташування нирок.
60. Мікроскопічна будова нирки.
61. Кровопостачання нирок.
62. Будова нефрона.

14 63. Організація ниркової миски.
64. Будова сечовивідних шляхів чоловіка.
65. Будова сечовивідних шляхів чоловіка.
66. Розвиток органів виділення.
67. Загальна організація статевих органів.
68. Внутрішні чоловічі статеві органи (загальний огляд).
69. Будова сім”яників.
70. Сім”явивідна протока та сім”яний пухирець.
71. Будова і функції передміхурової залози.
72. Зовнішні чоловічі статеві органи (загальний огляд).
73. Будова калитки.
74. Морфо-функціональна організація чоловічого статевого члена.
75. Організація чоловічого сечівника.
76. Вікові особливості чоловічих статевих органів.
77. Внутрішні жіночі статеві органи (загальний огляд).
78. Будова яєчника.
79. Організація матки.
80. Маткові фаллопієві труби.
81. Будова і функції піхви.
82. Вікові особливості жіночих статевих органів.
83. Зовнішні жіночі статеві органи (загальний огляд).
84. Будова великих і малих соромітніх губ.
85. Будова клітора і бартолінієвих залоз.
86. Особливості організації луковиці переддвер”я та промежини.
87. Будова та функції жіночих молочних залоз.
88. Розвиток статевих органів.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна література

1. Сапин М.Р.Ю Билич Г.М. Анатомия человека. М.2002..
2. Сауляк-Савицька М.М. Анатомія людини. К. 1966 3. Л.И.Старушенко. Анатомия и физиология человека. К. 1989 4. Хоменко К. Анатомія людини (практикум)
5. Свирідов С.А. Анатомія людини, К.,2000 6. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. Л.1974 7. Ромер А., Парсонс Т. Анатомия позвоночных. М. «Мир», 1992.

Додаткова література

1.Гистология / Под ред. Афанасьева Ю.И., Юриной Н.А. – М.:Медицина,2002.
2.Гистология /Под ред.Улумбекова Э.Г.,Челышева Ю.А.-М.:ГЭОТАР-Мед.,2004.
3. Луцик В.І. Гістологія людини.-Львів.-2005.
4.КузнецовС.Л.,Мушкамбаров
Н.Н.,Горячкина
В.Л.
Цитология, гистология и эмбриология.-М.:2005.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал