Програма для шкіл з навчанням польською мовою, укладена відповідно до вимог Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти



Скачати 499.36 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка1/5
Дата конвертації09.05.2017
Розмір499.36 Kb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Програма
з української мови
для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою
2017
1

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Суспільство України – багатонаціональне, тому об'єднавчим,
державотворчим чинником є українська мова.
Статус української мови як державної зумовлює її пріоритетне вико- ристання у всіх сферах суспільного життя. Володіння нею має особливе значення для соціалізації громадян України різних національностей, успішної
інтеграції в культуру українського народу, формування спільної відпові- дальності за розвиток держави, яка є рідною не тільки для корінного етносу, а й для представників інших національних спільнот. Саме як державну українську мову вивчають у загальноосвітніх закладах з навчанням польською мовою. Це зумовлює її важливість як навчального предмета. Знання української мови має
бути достатнім для того, щоб випускник школи міг успішно і якнайповніше реалізуватися в житті, встановлювати міжособистісні контакти, розвиватися як конкурентоспроможна, креативна, всебічно розвинена та повноцінна особис- тість, яка уміє адаптуватися до сучасного життя.
Саме на розв'язання цих завдань спрямована нова, вперше розроблена програма для шкіл з навчанням польською мовою, укладена відповідно до вимог Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти,
затвердженого з урахуванням Загальноєвропейських рекомендацій з мовної
освіти. До цього часу процес викладання спирався на програми для шкіл з навчанням українською або російською мовою. Тому укладення такої
програми продиктоване вимогами часу та освітньою потребою. Ця програма модернізована відповідно до освітніх стандартів Нової української школи, що
ґрунтуються на "Рекомендаціях Європейського парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя". Серед компетентностей виділено як ключову спілкування державною (і рідною у разі
відмінності) мовами. ЇЇ формують через вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди, через здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ- у навчанні, вдома, у вільний час та через усвідомлення ролі ефективного спілкування. Отже, формування цієї ключової компетентності повинно здійснюватися в ході аналізу актуальних навчальних і життєвих проблем, у розв'язанні яких учні бачать особистісний сенс, унаслідок чого виробляються
їхні пізнавальні мотиви щодо вивчення мови.
Програму розроблено на основі таких дидактичних та лінгводидактичних принципів:
1)
наступності між початковою й основною ланками, між класами основної школи, між основною та старшою ланками школи;
2)
практичної спрямованості та комунікативної орієнтації навчання;
3)
доступності й системності навчального матеріалу, а також врахування специфіки оволодіння українською мовою;
4)
здоров'язбережувальної технології;
5)
особистісної орієнтації навчання;
2

6)
поєднання навчання мови і мовлення;
7)
демократизації та гуманізації навчання.
Мета вивчення української мови у загальноосвітніх закладах з навчанням польською мовою полягає у створенні оптимальних умов для формування такої особистості, яка володіє вміннями та навичками вільно,
комунікативно доцільно користуватися засобами мови в усіх видах мовленнєвої діяльності, розширювати культурно-пізнавальні інтереси,
самонавчатись та самовдосконалюватись, орієнтуватися в інформаційному просторі, тобто забезпечує належний рівень комунікативної компетентності.
Відповідно до визначеної мети головними завданнями навчання української мови є:
·
виховання стійкої мотивації до вивчення української мови;
·
вироблення компетенцій комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях;
·
формування мовних умінь і навичок через засвоєння норм української
літературної мови, її виражальних засобів;
·
збагачення словникового запасу;
·
вироблення умінь сприймати мову як витвір духу народу, як естетичну цінність;
·
формування гуманістичного світогляду, громадянської позиції, духовного світу учнів на основі засвоєння через мову загальнолюдських цінностей.
Наявність у змісті програми теоретичних відомостей про мову та мовлення сприяє виконанню зазначених завдань.
Учасники навчально-виховного процесу в школах з навчанням польською мовою свою діяльність будують у контексті українсько-польської
двомовності. Одним із чинників цього явища є мовне оточення, оскільки учні
поза межами школи перебувають в українськомовному середовищі. Це не лише сприяє підвищенню мотивації до вивчення української мови, а й служить своєрідним показником мовної та комунікативної компетентності, полегшує
процес засвоєння та оволодіння державною мовою. Українська та польська –
споріднені мови, однак під час визначення змісту курсу державної мови для шкіл з навчанням польською мовою потрібно спиратися на систему і норми української мови, тобто мови, яка є предметом вивчення, враховуючи специфіку її засвоєння учнями польської національності.
Згідно з концептуальними засадами, метою і завданнями курсу, в програмі визначено зміст навчання української мови для 5, 6, 7, 8 та 9 класів разом із вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів зазначених класів, який структуровано за чотирма взаємопов'язаними лініями:
мовленнєвою, мовною, соціокультурною та діяльнісною. Осучаснення програми передбачає також вирішення наступних завдань:
1) імплементація компетентнісного підходу;
2) активізація міжпредметних зв'язків;
3) доцільність та вироблення ключових компетентностей.
3

Запровадження компетентнісного підходу здійснюватиметься через методику наскрізних тем, що є соціально значущими і важливими як в освітньому процесі, так і в сучасному суспільстві:
1) здоров'я і безпеки;
2) громадянської відповідальності;
3) підприємливості і фінансової грамотності;
4) сталого розвитку та екологічної грамотності.
Слід зазначити, що елементи цих наскрізних тем уже були у змісті даної
програми, тому осучаснення торкається лише окремих конкретних аспектів.
Відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної
середньої освіти, мовленнєва лінія забезпечує вироблення й удосконалення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні,
говорінні, письмі); мовна – засвоєння системних знань про мову;
соціокультурна – засвоєння українських та загальнолюдських цінностей, які
сприяють культурному розвиткові учнів; діяльнісна (стратегічна) – формування загальнонавчальних умінь та навичок, які визначають мовленнєву діяльність,
соціально-комунікативну поведінку учнів і спрямовані на розв'язання навчальних завдань і життєвих проблем. Зазначені лінії в комплексі охоплюють усі головні й предметні компетентності.
Дві змістові лінії (мовленнєва і мовна) є основними, вони визначають без- посередній предмет навчання, його структуру, супроводжуються вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, кількістю годин, що виділяються на
їхнє засвоєння, а дві інші (соціокультурна й діяльнісна ) є засобом досягнення основної освітньої мети. Вимоги до соціокультурної та діяльнісної змістових ліній мають загальний характер, що підпорядковується освітнім завданням перших двох змістових ліній, тому їхню реалізацію здійснюють опосередковано, через вимоги до засвоєння мовленнєвого та мовного компонентів змісту програми.
Основне призначення мовленнєвої змістової лінії полягає у визначенні
змісту роботи щодо формування в учнів комунікативної компетенції, суть якої
розкривається у формулюванні мети курсу. Комунікативний блок програми репрезентує функціональний підхід до мовлення в єдності чотирьох його складових – аудіювання, читання, говоріння, письма. Роботу над мовною теорією, формування знань та вмінь з мови підпорядковують інтересам розвитку мовлення. Тому зміст програмового матеріалу в кожному класі
розпочинається мовленнєвою змістовою лінією. У ній містяться також відомості про мовлення та перелік основних робіт з кожного виду мовленнєвої
діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письма). Зміст мовленнєвої лінії
викладено за принципом структурної систематичності, який передбачає
поступове ускладнення і поглиблення мовленнєвознавчих понять, формування умінь в усіх видах мовленнєвої діяльності. Реалізація змісту мовленнєвої лінії
здійснюється не лише на спеціальних уроках розвитку мовлення, але й на
інших уроках, тому зміст і результати навчання аудіювання, читання, говоріння
і письма подано окремо. Слід зазначити, що серед вимог до рівня
4
загальноосвітньої підготовки учнів переважають ті, які стосуються застосування знань на практиці. Більшу увагу приділено вдосконаленню змісту,
структури та мовного оформлення усних і письмових висловлювань учнів.
Зміст мовленнєвої лінії осучаснено через побудову діалогів, створення монологічних висловлювань на тему фінансової грамотності відповідно до вікових особливостей учнів, на тему здоров'я та безпеки, громадянської
відповідальності особистості. Визначено обсяг знань про ділові папери, зміст навчального матеріалу для перекладу.
Переклад є активною та розвивальною формою порівняння мовних явищ,
ефективним прийомом засвоєння української мови, вдосконалює всі види компетенцій. Його використання є закономірним саме в умовах двомовності.
Тому у змісті мовленнєвої лінії передбачено усний і письмовий переклад з польської на українську мову.
Зміст мовної лінії подано за лінійним принципом з використанням функціонального підходу, що реалізується у процесі засвоєння учнями системних знань про мову і формування на їх основі мовної компетенції. Мовна змістова лінія містить актуальні питання функціонування української мови,
теоретичні відомості про її систему, рівні й аспекти, основні поняття фонетики і
орфографії, лексикології і фразеології, будови слова і словотвору, морфології,
синтаксису і пунктуації. Навчальний матеріал мовної змістової лінії подано так,
щоб упродовж навчання від 5 до 9 класу учні засвоїли весь курс української
мови. Обсяг теоретичних відомостей наближається до курсу української мови як рідної. Такий підхід зумовлений насамперед вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, спільністю предмета вивчення (українська мова) та врахування специфіки засвоєння української мови польсьмовними учнями. З метою оптимізації засвоєння знань та вмінь з орфографії у 5 класі
запропоновано вивчення будови слова та словотвору, а вивчення лексикології
та фразеології заплановано у 6 класі. Посилено увагу до стилістичних можливостей мовних одиниць різних рівнів. У кожному розділі лінгвістичного блоку програми виділено курсивом питання, що стосуються культури мовлення, і визначено зміст роботи над нормами української літературної мови,
зокрема тими, які викликають труднощі для польськомовних учнів з огляду на вплив рідної мови. У програмі передбачено, щоб учитель звертав увагу учнів на ті явища і факти української мови, які мають суттєві розбіжності з подібними в рідній, а також на специфічні, властиві тільки мові вивчення питання культури мовлення, які не пов'язані з впливом польської мови. Тому особливе місце посідають завдання з культури мовлення, перекладу,
словникова робота. Рекомендовано також використовувати міжпредметні
зв'язки курсу мови з літературою, історією, образотворчим мистецтвом. Опора на вже відомі поняття дасть змогу учням глибше усвідомити матеріал, що засвоюється.
Вивчення мовних понять, явищ, закономірностей, норм має здійснюватися не
ізольовано від мовлення, а на основі висловлювань, що пов'язані з життєвим досвідом учнів, зацікавили б їх, зближували реальну і навчальну діяльність,
мали б чітке виховне спрямування.
5

Соціокультурна змістова лінія втілює один із основних концептуальних підходів до мовної освіти. Змістове наповнення цієї лінії здійснюється на основі
вимог Державного стандарту та відповідно до основних сфер використання мови: особистісної, суспільної, освітньо-професійної, а також реалізується у відповідному розділі програми у вигляді проблематики. Ця змістова лінія
ґрунтується на суспільній та культуроносній функціях мови і містить матеріали з історії, географії, екології, які розкривають національно-культурну специфіку українського народу, місце і роль України у світі. Адже важливим напрямом роботи над соціокультурною лінією є стимулювання зацікавленості культурою народу, мову якого вивчають учні, уміння оцінити її багатство, виховання толерантного ставлення до людей іншої національності, свідомого бажання вивчати державну мову. У змісті соціокультурної лінії передбачено висвітлення питань, що стосуються приватного і суспільного життя людини, морально- етичних уявлень, естетичних уподобань, цінності та унікальності людського життя, захисту природи. Проблематика змісту соціокультурної лінії поширена з урахуванням запитів сучасних учнів: відмінності за статтю, походженням,
екологія людини, зокрема збереження здоров'я, роль спорту та вплив технічних винаходів. Зміст соціокультурної лінії для кожного класу доповнено такими темами: я- громадянин України, екологія людини, безпечний Інтернет,
навчання упродовж життя, ринок праці, міграційні процеси, життя он-лайн.
Соціокультурну лінію потрібно реалізовувати на основі текстів відповідної
тематики, які вчитель добирає і використовує як дидактичний матеріал мовленнєвої та мовної змістових ліній. Години на реалізацію цієї змістової лінії
окремо не виділено.
Діяльнісна (стратегічна) змістова лінія становить багатомірну систему найважливіших інтелектуальних умінь і навичок, необхідних для формування загальної культури учнів, їх готовності до пізнавальної та творчої діяльності,
самовдосконалення та успішної самореалізації як особистостей, громадян і
фахівців. Становлення цих умінь відбувається на уроках рідної мови. З огляду на це, перелік загальнонавчальних умінь та навичок подано наприкінці
змістової частини кожного класу. Актуальним залишається, однак, оволодіння стратегією успішної мовленнєвої діяльності і формування ключових компетентностей.
У програмі подано орієнтовний розподіл навчального часу для засвоєння матеріалу мовленнєвої та мовної змістових ліній. Резервні години учитель має
право використовувати на свій розсуд.
6

5 клас
(122,5 год, 3,5 год на тиждень, резервний час – 4,5 год)
МОВЛЕННЄВА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ
(38 год)
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів
Відомості про мовлення
Загальне уявлення про мову та мовлення; види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо); форми мовлення; ознайомлення з вимогами до мовлення (змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність).
Ситуація спілкування (тема та основна думка висловлювання), основні правила спілкування (практично).
ТЕКСТ
Ознаки тексту: тема й основна думка, зв'язок речень за змістом, завершеність, поділ на абзаци. План готового тексту (простий)
(повторення).
Ознайомлення з мовними засобами зв'язку речень у тексті. Помилки у змісті
(практично).
СТИЛІ МОВЛЕННЯ
Загальне уявлення про стилі мовлення, сфери вживання розмовного, наукового, художнього стилів. Поняття про стилістичну помилку (практично).
ТИПИ МОВЛЕННЯ
Розповідь, опис, роздум (практично).
Особливості побудови розповіді на основі власного досвіду, опису окремих предметів і тварин, елементарного роздуму
(вдосконалення умінь).
АУДІЮВАННЯ
Аудіювання текстів вивчених стилів і типів
Учень/ учениця
розрізняє мову і мовлення, види і форми мовлення, обґрунтовує їхню специфіку;
дотримується основних вимог до мовлення;
узгоджує власну мовленнєву поведінку із ситуацією і правилами спілкування;
з'ясовує змістові та формальні ознаки тексту;
аналізує текст: визначає його тему й основну думку, послідовність речень, добирає заголовок, ділить текст на смислові частини, складає простий план;
визначає засоби зв'язку речень у тексті;
знаходить недоліки в змісті тексту і виправляє їх;
створює тексти відповідно до визначених вимог;
розрізняє вивчені стилі мовлення;
розпізнає та виправляє стилістичні помилки у тексті;
використовує знання про стилі мовлення у побудові та вдосконаленні власних висловлювань; розрізняє і виділяє у тексті вивчені типи мовлення;
використовує знання про типи мовлення у побудові та вдосконаленні власних висловлювань;
концентрує увагу під час слухання;
7
мовлення.
Усунення мовних труднощів розуміння тексту.
З'ясування змісту, причиново-наслідкових зв'язків, основної думки аудіотексту.
Добір заголовка до прослуханого тексту.
Поділ аудіотексту на смислові частини.
Розуміння фактичного змісту прослуханого тексту (вибір правильного варіанта відповіді на запитання з кількох даних).
ЧИТАННЯ
Формування читацького інтересу і потреби читати книжки.
Читання вголос і мовчки з використанням вивчального та ознайомлювального видів читання.
З'ясування значень та нормативного акцентування незнайомих слів.
Розширення словникового запасу.
Користування словниками різних видів(тлумачний, перекладний).
З'ясування змісту, причиново-наслідкових зв'язків та основної думки тексту.
Відповіді на запитання за змістом тексту.
Виділення смислових опор у тексті.
Поділ тексту на смислові частини.
Перефразування прочитаних речень.
Прогнозування змісту на основі заголовка, частини тексту.
Оцінка прочитаного.
Складання простого плану.
Розуміння фактичного змісту тексту (вибір правильного варіанта відповіді на запитання з кількох даних).
Застосування правил читання, додержання гігієни читання.
Розвиток техніки читання.
ГОВОРІННЯ
Діалогічне мовлення.
Відновлення деформованого діалогу.
Самостійне розширення реплік діалогу.
Складання діалогу за опорними словами, за поданим початком: “Як розумно витрачати гроші?”; “Як долучитися до формування сімейного бюджету?”.
Конструювання реплік діалогу.
Розігрування готового діалогу з опорою на текст.
Складання діалогу відповідно до запропонованої ситуації спілкування.
слухає і розуміє зміст тексту;
самостійно або з допомогою вчителя з’ясовує значення незнайомих слів; дає оцінку прослуханому;
добирає заголовок,
вибирає правильний варіант відповіді на запитання;
дотримується правил та гігієни читання;
удосконалює техніку читання текстів різних стилів, типів мовлення;
прогресує в техніці читання вголос та мовчки;
практично опановує вивчальний та ознайомлювальний види читання;
визначає стиль і тип тексту;
знаходить у тексті незнайомі слова, з'ясовує
їхнє значення, нормативне наголошування, користується тлумачним, перекладним словниками, систематично поповнює словниковий запас;
розуміє зміст, основну думку тексту;
виділяє смислові частини, ключові слова тексту;
перефразовує речення, вчиться прогнозувати зміст тексту, давати оцінку прочитаному;
відтворює готовий діалог;
складає діалог за зразком, конструює репліки діалогу;
складає власний діалог;
досягає комунікативної мети, веде діалог, дотримуючись мовленнєвого етикету і правил спілкування;
уміє вести діалог;
відповідає на запитання за змістом тексту;
складає простий план і докладно переказує текст за планом;
складає підготовлені усні висловлювання з урахуванням умов спілкування, мети й
8

Монологічне мовлення.
Відповіді на запитання за змістом тексту.
Докладний переказ текстів вивчених стилів мовлення з елементами опису (предметів, тварин) і роздуму за планом.
Монологічного висловлювання за планом, опорними словами, за картиною.
Наведення власних доказів на підтвердження даної тези.
Усна розповідь на основі власного досвіду.
Усний опис окремих предметів, тварин.
Усний роздум на тему, пов'язану з життєвим досвідом учнів.
ПИСЬМО
Написання докладних переказів художніх текстів розповідного характеру з елементами опису (предметів, тварин) і роздуму.
Написання творів (за готовим планом і без нього).
Твір-розповідь на основі власного досвіду
(захист тварин, боротьба щодо запобігання жорстокого поводження з ними).
Твір-оповідання про випадок із життя.
Твір-опис (предметів, тварин, за картиною).
Твір-роздум на тему, пов'язану з життєвим досвідом учнів (громадянська відповідальність).
Лист.Адреса.
Електронне повідомлення, електронний лист.
Лист захиснику Вітчизни.
Переклад
Переклад з польської мови на українську слів, словосполучень, речень, текстів вивчених стилів і типів мовлення.
адресата мовлення, підпорядковує висловлювання темі та основній думці, користується вивченими типами і стилями мовлення;
практично користується графічною системою та орфографією української мови;
відтворює текст з урахуванням виду переказу,
враховує комунікативне завдання, розкриває тему й основну думку, доцільно вживає мовні засоби, дотримується стилістичної єдності тексту;
удосконалює написане, користується орфографічним, перекладним словниками;
складає твори зазначених видів, будує їх з урахуванням особливостей кожного; складає твори за картиною, використовуючи знання з інших предметів (зокрема з образотворчого мистецтва);
удосконалює зміст, структуру і мовне оформлення тексту;
пише приватні листи з урахуванням комунікативного завдання, правильно надписує конверт;
правильно пише короткі електронні повідомлення, електронний лист;
перекладає з польської мови на українську окремі слова, словосполучення, речення, тексти, користуючись вивченим мовним матеріалом і перекладними словниками.
Міжпредметні зв'язки
Література: художній твір і його частини, тема та ідейний зміст художнього твору, розповідь
і опис у вивчених творах, роздуми про вчинки героїв художніх творів.
9

Образотворче мистецтво: усний опис змісту і художніх засобів у творах живопису, що зображують предмети, тварин, усна розповідь за змістом жанрової картини, спостереження за предметами під час малювання з натури.
10

МОВНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів
ВСТУП
(1 год)
Значення мови в житті суспільства.
Українська мова – державна мова в Україні.
ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В
ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ
(5 год)
Частини мови, правопис. Повторення вивчених правил.
ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ ТА
ПУНКТУАЦІЇ
(13 год)
Словосполучення. Будова словосполучення.
Синоніміка словосполучень різної будови.
Практичне засвоєння словосполучень, у яких
допускаються помилки у формі залежного
слова (зокрема словосполучень, що різняться
в українській та польській мовах).
Речення. Порядок слів у реченні. Логічний наголос.
Види речень (за метою висловлювання,
інтонацією, наявністю другорядних членів,
кількістю граматичних основ).
Розділові знаки в кінці речень (повторення).
Інтонування речень різних видів.
Учень/учениця
розуміє значення мови у житті суспільства;
обґрунтовує роль української мови як державної в Україні; розпізнає і класифікує за ознаками вивчені в початкових класах частини мови, використовує їх в усному та писемному мовленні;
знаходить вивчені орфограми, пояснює їх за допомогою правил;
розрізняє словосполучення і речення;
виділяє словосполучення в реченні;
робить синтаксичний розбір словосполучень;
складає словосполучення за заданими схемами;
добирає різні за будовою словосполучення для вираження того самого смислу;
складає зі словосполучень речення;
знаходить і виправляє граматичні помилки на вивчені правила;
правильно і доречно вживає у мовленні засвоєні словосполучення; обґрунтовує порядок слів у реченні з урахуванням основних позицій головних і другорядних членів;
змінює порядок слів відповідно до нового смислу речень;
дотримується правильного порядку слів як одного із засобів організації речення і висловлювання;
розрізняє види речень (за метою висловлювання, інтонацією, наявністю другорядних членів, кількістю граматичних основ); наводить приклади;
правильно ставить розділові знаки у кінці речень;
11

Використання речень різних видів у вивчених
стилях мовлення.
Синонімічність простих речень різних видів.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал