Програма державного екзамену з української літератури з методикою навчання



Скачати 400.35 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації25.12.2016
Розмір400.35 Kb.
ТипПрограма
1   2   3

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ


Усна народна творчість


Жанрове і тематичне розмаїття українського фольклору.

Український героїчний епос. Жанровий склад. Періодизація та циклізація. Провідні сюжети і теми.


Українська література Х - ХVІІІ ст.

Література Київської Русі, історичні умови її виникнення та характерні риси. Монументальний історизм як «стиль епохи». Розвиток літописання.

«Слово о полку Ігоревім» як найвидатніша пам’ятка давньоруського письменства. Переклади і переспіви, мотиви і образи цього твору у пізнішій літературі.

Два табори полемістів і основні етапи розвитку. Полемічна література. Творчість Івана Вишенського. Оцінка її І. Франком.

Козацькі літописи Самовидця, Григорія Граб’янки, Самійла Величка, їх тематика, образи, патріотичний пафос, стильові особливості. Характерні риси стилю бароко.

Г.Сковорода як найвидатніший український філософ – просвітитель, педагог і письменник XVIII ст.


Українська література XIX ст.

Творчість Івана Котляревського. Жанрові та стильові особливості поеми «Енеїда». Епохальне значення цього твору.

П’єса І.Котляревського «Наталка Полтавка» та її значення у розвитку нової української драматургії.

Поняття про сентименталізм та особливості його розвитку в українській літературі. Художня манера Г.Квітки-Основ’яненка-повістяра («Маруся», «Козир-дівка»).

Байка як літературний жанр. Становлення нової української літературної байки. Розвиток цього жанру у творчості письменників XIX століття (П. Гулака – Артемовського, Євгена Гребінки, Леоніда Глібова та ін.).

Поняття про романтизм. Розвиток романтизму в українській літературі 20-60-х років XIX століття. Роль харківської поетичної школи та «Руської трійці» у цьому процесі.

Розвиток романтичної прози в українській літературі XIX століття.

Багатогранність творчої діяльності Т. Шевченка, його місце в історії літератури, у розвитку суспільно – політичної, філософської та естетичної думки. Періодизація його творчості.

Рання творчість Т. Шевченка, її романтичний характер. Поема «Гайдамаки», її ідейно-художній аналіз.

Творчість Т. Шевченка періоду «Трьох літ» (1843-1847рр.).

Творчість Т. Шевченка 1847-1857рр. Цикл «В казематі».

Політична сатира Т. Шевченка («Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим...»), оцінка її І. Франком.

Творчість Т. Шевченка 1857-1861 рр.

Світове значення творчості Т. Шевченка. Оцінка доробку Т.Шевченка в критиці.

«Чорна рада» П. Куліша – перший український історичний роман. Аналіз цього твору у контексті розвитку історичного роману другої половини XIX століття.

Антикріпосницька спрямованість творчості Марка Вовчка («Народні оповідання», «Інститутка»).

Майстерність Івана Нечуя – Левицького – повістяра. І. Франко про цього митця слова.

Тематичне та жанрове розмаїття прози І. Нечуя – Левицького.

Творчість Панаса Мирного. Соціально – психологічні романи «Хіба ревуть воли , як ясла повні?», «Повія», їх історико – літературне значення.

Тематичне і жанрове багатство доробку М. Старицького.

Внесок М. Кропивницького та І. Карпенка – Карого у розвиток української драматургії.

Народницька та неонародницька поезія. Мотиви та образи лірики П.Грабовського та Б. Грінченка.

Ідейно – художній аналіз дилогії Б. Грінченка з селянського життя «Серед темної ночі», «Під тихими вербами».

Жанрове і тематичне розмаїття лірики І. Франка, місце її у світовій літературі.

Поеми І. Франка, їх проблематика, образи, поетика.

Іван Франко як критик і літературознавець.

Жанрове і тематичне розмаїття прози І. Франка.
Українська література кінця ХІХ - початку ХХ століть

Основні мотиви лірики Лесі Українки.

Проблематика, образи, художня оригінальність драматичних поем Лесі Українки. Риси символізму у драматичній поемі «Лісова пісня».

Леся Українка як літературний критик.

Поняття про новелу та її місце в жанровій системі. Художня специфіка малої прози М. Коцюбинського та О. Кобилянської.

Глибокий психологізм і ліризм новел В.Стефаника. Роль художньої деталі.

Художнє багатство української поезії початку XX століття.

Модерністські тенденції в ній (М. Вороний, Олександр Олесь та ін.).

Художня індивідуальність В. Винниченка.

Проблема «земля і людина» у повістях М.Коцюбинського «Fata morgana» та О.Кобилянської «Земля».

Романтичне забарвлення повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків». Творчий підхід у використанні фольклору.
Українська література ХХ століття

Літературна дискусія 1925-1928 років та роль М. Хвильового у ній. Організація літературних сил в окремих спілках, гуртках, групах та об’єднаннях у 20-30-х роках XX ст.

Стильові тенденції в українській прозі 20-30-х років XX ст. (Микола Хвильовий, Григорій Косинка та ін.)

Своєрідність художнього осмислення трагізму громадянської війни у творах Миколи Хвильового.

Художня своєрідність прозового доробку Ю.Яновського.

Драматургія Микола Куліша – визначне явище у світовій літературі.

Неокласики в українській літературі. Основні мотиви і висока майстерність поезії М. Рильського.

Специфіка осмислення історичного минулого в драматургії І.Кочерги.

Неокласики в українській літературі. Основні мотиви і висока майстерність поезії М.Рильського.

О.Довженко як творець жанру кіноповісті. Основні риси його індивідуального стилю.

Художні здобутки П. Тичини. Еволюція його творчого методу.

Художні здобутки О. Гончара – романіста («Людина і зброя», «Собор» та ін.).

Самобутність індивідуального стилю М.Стельмаха.

Ідейно-художні особливості поезії І.Драча.

Тематика, проблематика, художня своєрідність прози Григора Тютюнника.

Тематичний діапазон та художні особливості новелістики О. Гончара.

Жанрові особливості творчості Ліни Костенко.

Проблеми мистецтва та образ головної героїні у романі Л.Костенко «Маруся Чурай».

Особливості поетики Ірини Жиленко.

Феномен «шістдесятництва» в українській літературі.

Ідейно-художні здобутки поезії «шістдесятників» (В.Симоненко, М.Вінграновський, Д.Павличко та ін.).
Українська література кінця ХХ – початку ХХІ століття

Притчева проза Валерія Шевчука, риси бароко і «готичності» у ній.

«Постчорнобильський синдром» в українській літературі («Марія з полином у кінці століття» В.Яворівського, «Чорнобиль» Ю.Щербака, «Сім» Б.Олійника, «Чорнобильська Мадонна» І.Драча).

Творча еволюція письменників старших генерацій на межі ХХ – ХХІ ст. (П.Загребельного, Ліни Костенко, Д.Павличка та ін.)

Поетичні здобутки «вісімдесятників» (К.Москальця, В.Герасим`юка, І.Римарука, В.Малишко, Н.Білоцерківець та ін.)

Постмодернізм як мистецько-культурний феномен. Особливості українського постмодернізму.

Українська постмодерна проза. Внесок у її розвиток Ю.Андруховича («Рекреації», «Московіада», «Перверзія», «Дванадцять обручів», «Таємниця» та ін.)

Постмодерні експерименти в українській поезії учасників груп «Бу-Ба-Бу», «Нова дегенерація», «Пропала грамота», «Лу Го Сад» та ін.

Художня своєрідність роману Ю.Винничука «Мальва Ланда».

Жанровий і стильовий діапазон творчості О.Ірванця.

Художній здобуток М.Матіос (роман «Солодка Даруся», оповідання «Не плачте за мною ніколи…» тощо)

Основні тенденції сучасної української літератури.

Основні дискурси в сучасній українській літературі. Представники.

Проблематика і поетика художньої прози О.Забужко («Польові дослідження з українського сексу», «Інопланетянка», «Казка про калинову сопілку» та ін.).

Художня своєрідність поезій О.Забужко.

Поетичний світ Тараса Мельничука.

Художня своєрідність прози С.Жадана.

Історія появи, основні риси та імена Київської школи поезії.

Поетичний світ В.Голобородька.

Художні здобутки поетів Нью-Йоркської групи.

Поетика прози Є.Кононенко.

Жанровий діапазон і поетика творчості Емми Андієвської.



МЕТОДИКА НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Теоретичний курс
Освiтньо-виховнi завдання методики навчання

української лiтератури

Лiтература як вид мистецтва i як шкiльний предмет. Мiсце літератури серед iнших шкiльних предметiв. Інтегральний характер завдань викладання: формування в учнiв високих моральних якостей, розвиток вiдтворюючої уяви, творчих здiбностей,образного i логiчного мислення, усного i писемного мовлення. Проблеми пiднесення читацької культури школярiв.


Методика навчання лiтератури як наука

Частини i джерела розвитку. Методологiчнi основи вивчення лiтератури у школi. Зв’язок методики навчання лiтератури з iншими науками. Методи наукового дослiдження. Характеристика основних етапiв розвитку методики навчання української лiтератури.


Основнi етапи розвитку методики навчання лiтератури

Передумови зародження методики навчання лiтератури як науки. Боротьба прогресивних сил країни за право кожного народу навчатися рiдною мовою. Стан вивчення української лiтератури у школах Австро-Угорської iмперії. Критика І.Я.Франком викладання лiтератури у Галичинi. Значення його педагогiчних праць для утвердження i збагачення прогресивних методичних поглядів. Рiзні течії викладання лiтератури ХIХ ст.: логiко-стилiстична, етико-естетична. Їх фундатори та послiдовники. «Порадник по вихованню дiтей» (1921р.) як перша спроба визначити обсяг знань учнiв з лiтератури. Критика «комплексної системи навчання». Метод проектiв, Дальтон-план та iншi нововведення.

Методичнi пошуки 30-х рокiв. Питання вивчення художнiх творiв учнями у працях А.П.Машкiна i О.І.Бiлецького. Першi стабiльні пiдручники з лiтератури. Удосконалення змiсту i структури лiтературної освіти школярiв. Першi спроби систематизації курсу методики навчання лiтератури. Пошуки нових методiв, форм i методичних прийомiв викладання лiтератури в роки Великої Вiтчизняної вiйни. Активізацiя методичної думки у пiслявоєнний перiод. Характеристика фундаментальних праць українських методистiв цього перiоду. Внесок у викладання лiтератури Т.Ф.Бугайко, В.О.Сухомлинського. Методичні пошуки за останнi десятирiччя. Зростання якості наукових дослiджень. Перспективи розвитку методичної науки.
Особливостi сприймання художньої лiтератури

Залежність художнього сприймання учня вiд рівня його лiтературного розвитку, життєвого досвіду, характеру його відтворюючої уяви, творчих здібностей, емоційної вразливості, читацьких інтересів та інших факторів. Основні етапи літературного розвитку школярів. Сприймання художньої літератури учнями молодшого і старшого шкільного віку. Характер сприймання мистецтва в роки ранньої юностi. Закономiрностi формування художнiх запитiв, зумовлені соціальними, нацiональними й зональними факторами. Особливостi художньої культури учнів мiських i сiльських шкіл.


Учитель-словесник i його професiйнi якостi

Основнi критерії ефективностi роботи вчителя лiтератури, його найважливiшi якостi i професiйні вмiння: любов до лiтератури, дiтей, широта ерудицii, глибина лiтературних знань, грунтовне знання текстiв художнiх творів, розумiння психолого-педагогiчних основ навчання i виховання учнiв, осмислення ними специфіки мистецтва й особливостей сприймання його дiтьми рiзного вiку, висока мовна культура i досконале володiння сучасними методами i прийомами навчання, вимогливiсть i принциповiсть, наполегливiсть, дисциплiнованiсть у роботi. Проблеми педагогiчного спiлкування учителя й учня на уроках лiтератури. Дослiдницькi, конструкторськi, органiзаторськi, комунiкативнi умiння й навички вчителя.


Методи викладання лiтератури в школi

Поняття про методи i прийоми викладання. Дискусii з приводу методів викладання лiтератури. Визначення методiв на основi джерел знань, логiчних форм мислення та iнших критерiїв. Удосконалення i пошуки нових форм i методів навчання. Необхiднiсть врахування вiкових особливостей школярiв i специфіки літератури. Система класифiкацiї методiв В.В.Голубкова (лекція, бесіда, самостiйна робота), Т.Ф.Бугайко і Ф.Ф.Бугайка (лекція, бесiда, коментоване читання, використання найсучасніших засобiв наочностi), М.І.Кудряшова (метод творчого читання, репродуктивний, евристичний, дослідницький). Багатофункцiональний характер методiв навчання; необхiднiсть багатоаспектного пiдходу до їх класифiкацій. Методи навчання i проблеми перевантаження учнiв. Творчi завдання як засiб збудження в учнiв iнтересу до лiтератури. Удосконалення форм самостiйної роботи. Семiнарськi заняття з лiтератури в старших класах. Основнi методи стимулювання i мотивації навчання, методи контролю i самоконтролю ефективностi навчання. Компенсаторні можливостi методiв, основнi фактори, вiд яких залежить їх вибiр.


Проблемнiсть на уроках лiтератури, її науковi основи

Необхiднiсть розумного поєднання на уроках лiтератури пошукових, репродуктивних форм роботи з учнями. Шляхи створення проблемних ситуацій.


Уроки лiтератури, їх типи i специфіка

Урок як основна форма навчально-виховної роботи з учнями. Своєрiдність урокiв лiтератури: специфiчнiсть художньої iнформації, яка засвоюється учнями, тональнiсть урокiв, необхiднiсть створення на них атмосфери мистецтва, внутрiшньої схвильованостi учнiв від художнiх вражень, естетичних переживань. Критерії ефективностi сучасних урокiв літератури. Забезпечення єдностi навчання, виховання й лiтературного розвитку школярiв. Взаємозв’язок на уроках фронтальних (колективних), групових та індивідуальних форм навчальної роботи. Диференціація та індивідуалізація завдань. Внутрішня цілісність уроку як одна з необхідних умов його ефективності. Навчальні ситуації та їх логічна вмотивованість. Характеристика основних елементів уроку, які продиктовані логікою навчального процесу. Формування узагальнених знань як одна з необхідних умов розумового розвитку школярів. Урок як окрема ланка в загальній системі уроків. Системний підхід до оцінки уроків. Врахування комплексу психологічних, педагогічних, гігієнічних, етичних вимог.

Проблема типології урокiв лiтератури. Класифiкацiя уроків на основi характеру дидактичних завдань, форм i методiв роботи, характеру матерiалу, що вивчається учнями, рiвнiв пiзнавальної активностi школярiв.

Особливостi урокiв з позакласного читання, їх рiзновиди. Уроки-рекомендацiї книг, уроки-конкурси, уроки-дискусii, уроки-конференції, уроки-концерти, уроки-композиції, уроки-вiкторини, їх роль i мiсце у загальнiй системі навчальних занять.


Особливостi вивчення лiтератури в середнiх i старших класах

Художнi твори у програмi 5-11-х класiв. Принципи вiдбору та систематизації матерiалу на першому етапi вивчення лiтератури у 5-8 класах. Структура iсторико-лiтературного курсу 9-11 класiв. Взаємозв’язок між усiма ланками вивчення лiтератури у школi. Дискусії з приводу побудови шкiльних програм. Прогнозування розвитку лiтературної освiти учнiв на найближче десятирiччя. Робота над художнiм твором як явищем мистецтва на перших етапах лiтературної освiти учнiв. Поступове ускладнення завдань Ознайомлення учнiв із процесом iсторико-лiтературного розвитку. Монографiчнi та оглядовi теми у шкiльному курсi лiтератури, їх взаємозв’язок i специфiка вивчення; вiдображення в них найхарактернiших рис епохи. Внутрiшньопредметнi та міжпредметні зв’язки курсу. З’ясування взаємозв’язку української i свiтової лiтератур, їх взаємозбагачення.

Вивчення життєвого i творчого шляху письменника як важлива ланка у системi шкiльного викладання лiтератури (стислi вiдомостi про митця, огляд основних етапiв його життя і творчостi, глибоке вивчення життєвого і творчого шляху). Основнi завдання, якi ставляться пiд час вивчення бiографiї письменника у середнiх i старших класах. Розгляд бiографії митця у тiсному взаємозв’язку з епохою, в яку вiн жив i творив. Письменник як людина, митець, суспiльний і полiтичний дiяч, широта його iнтересiв, показ його неповторної особистостi. Добiр матерiалу для iлюстрування бiографiчних фактiв. Листи, щоденники, записні книжки, автобiографія письменникiв, спогади про митцiв, критичнi статті, монографiї, альбоми, кiнофiльми, дiафiльми, телепередачi та iншi джерела як важливий засіб зацiкавлення учнiв особою митця і його творами.

Форми i методи вивчення бiографii письменникiв. Художня розповiдь, лекцiя, розповiдь учителя з використанням рiзноманiтних прийомiв i постановок завдань, що активiзують мислення учнiв. Прослуховування учнiвських рефератів, повiдомлень про окремi гранi дiяльностi письменника. Уроки в музеях, заочні екскурсiї по мiсцях життя i перебування письменника.
Основнi етапи вивчення художнього твору

Шкільне вивчення твору як процес у рамках одного уроку чи системи уроків. Найголовніші етапи цього процесу. Підготовка учнів до сприймання твору у середніх і старших класах, її зміст та основні форми: актуалізація опорних знань учнів, повідомлення історико-літературних фактів, історичні та історико-побутові коментарі, пояснення незрозумiлих слiв, орiєнтовна бесiда у старших класах, розгляд картин та iлюстрацій вiдомих художникiв; прослуховування музичних творів, самостiйне читання учнями окремих роздiлів пiдручника, перегляд фрагментiв кiнофiльмiв, дiафiльмiв, аналiз творчих робiт учнів, малюнків на певну тему; екскурсiя в музей, на рiдну природу, до пам’ятних мiсць, вiдображених у художній лiтературi. Залежнiсть змiсту i форм пiдготовки вiд характеру твору, життєвого досвiду школярiв i їх вiкових особливостей.



Читання твору i його види. Професiйнi вимоги до читання вчителя. Забезпечення глибини емоцiйного сприймання i колективного спiвпереживання - важлива умова вивчення лiтератури у середнiх i старших класах. Читання як праця i творчiсть. Види читання (мовчазне й голосне, класне й домашнє, суцiльне і вибiркове, iндивiдуальне, в особах, колективне, читання напам’ятъ, коментоване). Прослуховування художнiх творiв у виконаннi визначних майстрiв сцени. Місце виразного читання у засвоєнні змiсту та в аналiзi творiв, у розвитку культури усного мовлення та естетичних смакiв школярiв. Шляхи i прийоми аналiзу.

Аналiз твору. Роль аналiзу у поглибленнi на основi тексту попередніх вражень, знань учнiв про художнiй твiр як iдейно-естетичну цінність. Аналiз і лiтературний розвиток учнiв, дискусii з приводу методів шкільного аналізу. Рiвень i обсяг аналiзу залежно вiд вiкових особливостей учнiв та освiтньо- виховних завдань викладання лiтератури, забезпечення в процесi аналізу емоцiйно-образного сприймання твору. Аналiз твору вiдповiдно до принципів наукового iсторизму, єдностi змiсту i форми, зв’язку твору з життям. Єдність iсторико-генетичного та iсторико-функцiонального пiдходу до твору.

Складовi частини до аналiзу. Розгляд композиції як засобу вираження авторської iдеї. Поступовість ознайомлення учнiв з єднiстю всiх структурних компонентів твору, з основними засобами художнього зображення (розповiдь, опис та iн.). Загальнi вимоги до аналiзу образiв-персонажiв. Типовi помилки в шкiльному аналiзi персонажiв лiтературного твору: схематизм вивчення, розгляд образiв без уваги до художнiх засобiв i прийомiв їх творення та iн. Методичнi прийоми роботи над образом-персонажем‚ аналiз вчинкiв, поведiнки, оточення, портретних характеристик, мови, самохарактеристик, висловлювань iнших персонажiв тощо. Порiвняльна та групова характеристика образiв.

Вивчення мови художнього твору i стилю письменника. Принципи, шляхи, методичнi прийоми роботи над мовою художнього твору в середнiх та старших класах. Усвідомлення учнями функціональної єдності усіх засобів художнього вираження. Організацiя практичних спостережень над текстом твору. Методи проведения стилiстичного експерименту. Зiставлення рiзних редакцiй твору. Iнші види роботи.

Розкриття творчої iндивiдуальностi митця, неповторної своєрiдностi його поетичної мови. Органiзацiя спостережень над особливостями iндивiдуального стилю письменника (улюбленi теми й проблеми письменника, найулюбленіші жанри, особливостi побудови творiв, способи творення образiв та інше). Використання прийомiв порiвняння, зiставлення. З’ясування поняття про традицiї та новаторство в лiтературi. Особливостi аналiзу художнiх творiв у системі оглядового вивчення творчостi письменника.

Пiдсумковий етап у процесi вивчення твору. Мета пiдсумковогоетапу, його особливостi у середнiх i старших класах. Методичнi форми роботи: бесіда про значення твору письменника, традиції і новаторство, письмові відповіді тощо.


Шляхи i прийоми аналiзу твору

Проблема визначення шляхiв аналiзу художнiх творiв у сучасній методичній лiтературі. 3’ясування особливостей основних шляхів аналiзу (за розвитком дії композиційного, прообразного, проблемно-тематичного). Основнi фактори, від яких залежить вибiр шляхiв (характер твору, що вивчається учнями, дидактичні завдання, що розв’язуються на уроцi, вiковi можливостi учнiв та iн.). Варiативнiсть шляхiв аналiзу, їх взаємозв’язок.

Прийоми аналiзу. Єднiсть наукових лiтературознавчих та педагогiчних (шкільних) прийомiв аналiзу. Зумовленість прийомів специфiкою лiтератури. Рiзний пiдхiд до їх класифiкації. Повторне перечитування твору як засiб глибокого проникнення в його ідейно-художній зміст; прослуховування трактувань одного й того ж твору рiзними виконавцями; зiставлення у процесi аналiзу: а) елементів художньої структури твору; б) творів одного чи рiзних авторiв, близьких за тематикою, сюжетом, образами, проблемами, способами типізації дійсності; в) змісту твору з життєвими фактами, якi покладенi в його основу, г) з фактами навколишньої дiйсності; д) з сумiжними видами мистецтва; е) з особистим досвiдом учнiв та iн.
Специфiка вивчення в школi творів різних жанрів

Врахування генеалогiчноi (жанрової) природи художнього твору – неодмiнна умова ефективності його аналiзу в єдностi форми i змiсту.

Аналiз епiчних творiв. Особливостi їх сприймання учнями рiзного вiку. Усвiдомлення ними сюжету твору, його зв’язку з позасюжетними елементами. З’ясування авторської позицiї. Рiзноманiтнiсть методичних форм i прийомiв роботи. Складання плану (простий, складний / цитатний, звичайний, комбiнований) як засiб засвоєння змiсту твору, усвiдомлення окремих його компонентiв (сюжетної основи, образiв, композиції, розвитку образного i логiчного мислення та iн.). Переказ твору i його види (усний, близький до тексту, докладний, стислий, iз змiною форми викладу, переказ-витяг i тi ж види письмового переказу). Урiзноманiтнення прийомів навчального аналізу з метою розвитку творчої уяви школярiв, активiзацii їх навчальної дiяльностi (усне малювання, складання кiносценарiю, iнсценiзація твору чи його окремих епiзодiв). Органiзацiя i стимулювання домашнього читання великих за обсягом творiв.

Специфiка вивчення лiричних творiв. Жанрова своєрiднiсгь лiричних творів i особливостi сприймання їх учнями рiзних класiв. Прийоми аналiзу лiричних вiршiв, врахування характеру зображення у них дiйсностi, специфiки поетичної мови. Роль виразного читання. Текстуальне i оглядове вивчення лiричної поезiї в старших класах.

Специфiка вивчення драматичних творiв. Жанровi особливостi драматичних творiв, сприймання їх школярами. Органiзацiя читання драматичного твору.

Характер завдань, якi ставляться перед учнями, види роботи, що практикуються на уроцi. Детальний аналiз окремих епiзодiв, що становлять основу сюжету, розкривають головний конфлікт твору. Усвідомлення учнями внутрішнього змісту поведінки і вчинків персонажів. Застосування прийомів розвитку відтворюючої уяви: усний опис уявних декорацій, окремих мізансцен та ін. Перегляд фільмів-спектаклів і театральних вистав під час вивчення драматичних творів. Усні і письмові повідомлення учнів про сценічну історію драматичного твору, виконання ролей видатними акторами, власні враження від театральної вистави, виконання ролей визначними акторами.

Особливості вивчення окремих фольклорних жанрів. Сприймання учнями народних казок i специфiка їх аналiзу (дослiдження логiки тих життєвих подій, що змальованi в них, вмотивування поведiнки дiаметрально протилежних персонажів та iн.). Дидактична функцiя усного докладного переказу казки учителем і учнями, iз збереженням характерних жанрово-композиційних особливостей (традиційні зачини і кінцівки, повтори-ретардації тощо). Конструювання учнями казкових образiв. В.О.Сухомлинський про роль казки в дитячому колективi.

Методика вивчення прислiв’їв, приказок, загадок. Зiставлення прислiв’їв з окремими життєвими епiзодами. Шляхи донесения до учнiв думки про втiлення у прислiв’ях i приказках народної мудростi i практичного досвiду, Використання уривкiв з художньої лiтератури для iлюстрування змiсту прислiв’їв i приказок. Спостереження учнiв над образнiстю i красою висловiв у прислiв’ях i приказках. Учнiвськi письмовi роботи на основi прислiв’їв та приказок.

Формування в учнiв уявлень про загадку як поетичний жанр фольклору. Способи розкриття художньої структури загадки; бесiда про особливостi опису предметiв i явищ в народних загадках, зiставлення поетичних описiв, явищ, предметiв у загадцi з описами їх у наукових статтях та iн. Органiзацiя вчителем роботи по складанню загадок дiтьми.

Специфiка вивчення в школі народних пiсень та дум. Методичнi прийоми розкриття їх жанрової своєрiдностi. З‘ясування на конкретних прикладах тематичного розмаїття i художньої краси народного пiсенного репертуару. Коментоване прослуховування фонозаписiв пiсень i дум або їх фрагментiв.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал