Програма аналітико-діагностичних відстежень та



Скачати 368.48 Kb.
Дата конвертації27.01.2017
Розмір368.48 Kb.
ТипПрограма


Анотація


Забезпечення якісної освіти на всіх етапах і рівнях, оцінка досягнутої якості, проведення порівняльних досліджень – це завдання сучасного педагогічного управління. На сучасному етапі основним засобом контролю за якістю освіти є моніторинг. Проведення якого та порівняння зі стандартизованими показниками дає можливість прийняти ефективне і своєчасне управлінське рішення, адекватне реальному стану функціювання і прогнозування розвитку навчального закладу.

В даній збірці представлено моніторинг Школи сприяння здоров’ю та якості успішності методом квадрант-аналізу.

Метою яких було дослідження, ефективного планування роботи по впровадженню здоров’язберігаючих технологій та оцінкою досягнення мети і завдань Школи сприяння здоров’ю та застосування методу квадрант-аналізу для прийняття управлінських рішень та вивчення системи роботи вчителя по таблиці аналізу за Хлєбніковою.

Посібник розроблено для керівників навчальних закладів та керівників методичних об’єднань.

Методист районного

методичного кабінету Т. М. Вишневська

Зміст

Вступ …………………………………………………………….4

Розділ I. Моніторинг Школи сприяння здоров’ю


  1. Вступ ……………………………………………………………..6

  2. Програма аналітико-діагностичних відстежень та

експертної оцінки моделі Школи сприяння здоров’ю … ……10

  1. Аналітико-діагностичні відстеження …………................ ..... ..17

  2. Підсумкова матриця оцінки сформованості

педагогічної системи .. …………………………………………32

  1. Основні завдання розвитку Школи сприяння здоров’ю ..........34

Розділ II. Моніторинг якості освіти

методом квадрант-аналізу

  1. Вступ ……………………………………………………………. 36

  2. Теорія методу квадрант-аналізу................................................. 37

  3. Застосування методу квадрант-аналізу для прийняття

управлінських рішень..................................................................39

  1. Вивчення системи роботи уроків учителя основ здоров’я......41

Бібліографія…………………………………………………….44

ВСТУП


Проблеми управління якістю освіти належать до одних з актуальних проблем сучасної школи. У Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, а якість освіти визначена пріоритетним напрямом державної політики в галузі освіти. Забезпечення якісної освіти на всіх етапах і рівнях, оцінка досягнутої якості, проведення порівняльних досліджень – це завдання сучасного педагогічного управління.

Якісна освіта (сесія ООН) – це не рівень академічних досягнень, а ступінь оволодіння учнями основними життєвими навичками й розвиток особистості як суб’єкта і проектувальника життя (освоєння технології соціального успіху та соціальної співпраці на основі ідеї соціальної відповідальності перед суспільством).

На сучасному етапі основним засобом контролю за якістю освіти є моніторинг. Проведення якого та порівняння зі стандартизованими показниками дає можливість прийняти ефективне і своєчасне управлінське рішення, адекватне реальному стану функціювання і прогнозування розвитку навчального закладу.

За М. Реймерсом освітній моніторинг слід розглядати як систему збору, обробки, зберігання та поширення інформації про освітню систему або її окремі елементи, що орієнтована на інформаційне забезпечення управління, дозволяє робити висновки про стан об’єкта у будь-який момент часу та дає прогноз його розвитку, як безперервне стеження за станом навколишнього середовища з метою попередження небажаних відхилень за найважливішими параметрами.

ВСТУП

Демократичний напрямок розвитку суспільно-економічних відносин, обраний Україною, вимагає від системи освіти якісно нових підходів до стратегії формування особистості молодої людини.



Взагалі всі проблеми освіти можна звести до кінцевого результату – сформована компетентна особистість випускника, який не тільки знає, а й вміє використовувати свої знання, приймає адекватні рішення у ситуаціях, коли вони потрібні, несе відповідальність за наслідки цих рішень для себе, оточуючих та громадськості.

Але наріжним каменем всього життя особистості був, є і буде феномен здоров’я. Адже здоров’я означає свободу діяльності, воно є обов’язковою умовою повноцінної участі у фізичній та розумовій праці, у громадянському та особистому житті.

Стан здоров’я є одним із вирішальних чинників формування особистості молодої людини. Тому в Павлівському Першому НВК I-II ст. створена Школа сприяння здоров’ю, основна ідея якої базується на формуванні в учнів мотивації здорового способу життя й свідомого ставлення до свого здоров’я.

Мета і завдання Школи сприяння здоров’ю:



  • виховання здорового способу життя;

  • оволодівання навичками психологічного захисту від соціальних факторів;

  • саморозвиток;

  • розуміння екологічної цінності оточуючого світу;

  • прищеплення любові до всього живого світу, культури, до людей і самого себе.

МОДЕЛЬ ЗДОРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОЇ ОСОБИСТОСТІ




МОДЕЛЬ ШКОЛИ СПРИЯННЯ ЗДОРОВ’Ю
Пізнавальну компетентність колективу

Профілактично – оздоровчій діяльності

Кращому педагогічному досвіді

Тренінгових формах навчання

Розвиток життєвих навичок

Взаємодію з громадськістю, батьками

Саморозвиток

З метою дослідження, ефективного планування роботи та оцінкою досягнення мети і завдань Школи сприяння здоров’ю проводиться моніторинг.

За М. Реймерсом освітній моніторинг слід розглядати як систему збору, обробки, зберігання та поширення інформації про освітню систему або її окремі елементи, що орієнтована на інформаційне забезпечення управління, дозволяє робити висновки про стан об’єкта у будь-який момент часу та дає прогноз його розвитку, як безперервне стеження за станом навколишнього середовища з метою попередження небажаних відхилень за найважливішими параметрами.

Система моніторингу Школи сприяння здоров’ю включає в себе збір, систематизацію та аналіз інформації про взаємостосунки всіх учасників навчально-виховного процесу, психологічний мікроклімат в педагогічному та учнівському колективах, про виховне середовище закладу, про стан формування в учнів мотивації здорового способу життя й свідомого ставлення до свого здоров’я, про стан здоров’я вихованців та рівень задоволеності учнями та їх батьками шкільним життям.


Модель системи моніторингу Школи сприяння здоров’ю
Спостереження за освітньою системою

Оцінювання фактичного стану

Прогнозування стану освітньої системи

Оцінювання прогнозованого стану

Управління станом освітньої системи

Блок прогнозування має найбільшу кількість зв’язків, тому що його існування можливо тільки за наявністю достатньої кількості інформації.

Прогнозування певних перспектив змін та розвитку є однією з функцій моніторингу. Всі прогнози мають імовірнісний, стохастичний характер і ґрунтуються на поточному та ретроспективному аналізах.

Оцінювання прогнозованого стану або експертне педагогічне оцінювання – це сукупність процедур, необхідних для одержання колективної думки у формі експертного судження про педагогічний об’єкт.

Існує чимало експертних методів, які найбільш часто використовуються в педагогіці:


  • індивідуальна експертна оцінка;

  • морфологічний експертний метод;

  • оцінювання (рейтинг);

  • метод самооцінки;

  • метод педагогічного консиліуму;

  • метод групових експертних оцінок (метод Дельфі).

Метод Дельфі – груповий метод прогнозування або оцінювання, під час якого виключається пряма взаємодія між членами групи і проводиться індивідуальне опитування провідних фахівців (експертів) з використанням індивідуальних карток для з’ясування думок щодо конкретних або гіпотетичних подій. До переваг методу слід віднести адекватність колегіальної експертної оцінки явища або процесу, яка позбавлена суб’єктивізму, особистої антипатії та орієнтації на думку начальства. Процедура роботи експертів передбачає три етапи:

  1. Експерти дають відповіді на питання або оцінюють їх.

  2. Експерти знову оцінюють ті самі питання, з попереднім ознайомленням з оцінкою інших експертів.

  3. Експерти ще раз аналізують відповіді або оцінки та остаточно заповнюють експертні картки.

Оцінки експертів суттєво підвищують надійність прогнозів, що були отримані внаслідок інших методів прогнозування.

ПРОГРАМА

АНАЛІТИКО-ДІАГНОСТИЧНИХ ВІДСТЕЖЕНЬ ТА ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ МОДЕЛІ ШКОЛИ СПРИЯННЯ ЗДОРОВ’Ю

Мета програми: вивчення якісного та кількісного рівня сформованості Школи сприяння здоров’ю.

Завдання програми:

1. Провести діагностичні відстеження за факторами



  • стан здоров’я учнів;

  • комфортність освітнього середовища і раціональне харчування;

  • рівень особистнісно орієнтованих стосунків;

  • психолого-педагогічний потенціал педагогічних кадрів;

  • наявність особливої атмосфери в комплексі, пов’язаної зі здоровим способом життя;

  • соціальний статус навчального закладу.

2. Проаналізувати результати та зробити висновки для прийняття адекватного рішення щодо перспектив розвитку Школи сприяння здоров’ю.

Технологія відстеження відбувається за наступним алгоритмом:
Первинна діагностика

Аналіз результатів діагностики

Розробка заходів

Вторинна діагностика

Аналіз результатів заходів

Реалізація заходів

Аналіз результатів, прогноз корекція

Аналіз результатів, прогноз, корекція

Управлінські рішення, щодо планування розвитку системи
Критерії оцінювання
Критерій 1. Кваліфікаційний склад педагогічних кадрів

Показники: рівень педагогічної культури, кваліфікація педагогічного персоналу, його стабільність, здоров’я.

100% - пріоритети, цілі та завдання діяльності відображають національну доктрину освіти, спрямовані на формування здорової компетентної особистості, відстежується позитивна динаміка;

75% - цілі та завдання відповідають всім вимогам, проте в них є непринципові проблеми, упущення, що пов’язані з окремими фактами, але мають суттєвий вплив на перспективи розвитку закладу;

50% - цілі формальні, робота відбувається за накатаним сценарієм, домінує диктат;

25% - замість конкретних цілей та завдань – загально педагогічні ідеї та заклики, авторитарний стиль управління, відсутня творчість;

0% - освітній процес некерований, конфліктний.
Критерій 2. Структура контингенту комплексу

Показники: організація інфраструктури навчання, рівень педагогічної освіти батьків, рівень соціального захисту учнів.

100% - всі вимоги чинного законодавства щодо соціального захисту дітей виконуються планово та своєчасно, рівень освіти батьків дає можливість комплексно впроваджувати здоров’язберігаючі технології;

75% - всі вимоги виконуються, але є щодо організації системи виховання з деякими батьками, несуттєві упущення щодо поточного планування соціального захисту дітей;

50% - робота ведеться формально, батьки мало цікавляться формуванням здорового способу життя дітей, відсутня система роботи з планування соціального захисту дітей;

25% - всі заходи носять аморфний характер, взаємини з батьками ситуативні;

0% - повна відсутність зацікавленості батьків, педколективу не виявляє бажання змінити ситуацію.
Критерій 3. Стан здоров’я дітей

Показники: позитивна динаміка фізичного та психічного стану здоров’я дітей.

100% - розвинута диференційована система оздоровчих заходів для всіх груп дітей комплексу, здійснюється методична робота щодо проблем запровадження здоров’язберігаючих технологій;

75% - фізичною культурою захоплюються всі діти, про те не всі діти і батьки усвідомлюють значимість заходів для підтримки здорового способу життя;

50% - уроки фізичної культури не відповідають вимогам, багато хворих дітей;

25% - діти байдуже ставляться до уроків фізкультури та валеологічної освіти, підвищена агресивність, постійно відчувається погане самовідчуття;

0% - поширені випадки куріння, зловживання алкоголем та наркотиками на території комплексу.
Критерій 4. Організація освітнього середовища і раціональне харчування

Показники: створення умов щодо забезпечення харчування дітей та оформлення приміщень, організація навчальної роботи дітей.

100% - в закладі дотримуються санітарно-гігієнічних вимог щодо організації навчально-виховного процесу: розклад, розміри приміщень, освітлення, тощо, всі діти забезпечені повноцінним харчуванням;

75% - є деякі проблеми з спортінвентарем, не всі діти забезпечені повноцінним харчуванням;

50% - в закладі є не грубі порушення щодо дотримання санітарно-гігієнічних вимог;

25% - байдуже ставлення до дотримання санітарно-гігієнічних вимог;

0% - повна відсутність дотримання санітарно-гігієнічних вимог.
Критерій 5. Особистнісно орієнтовані стосунки

Показники: рівень гуманістичних взаємин між вчителем і учнем.

100% - у стосунках домінують моральні цінності, гуманне ставлення одне до одного, характерний демократичний стиль стосунків;

75% - стосунки побудовані на основі довіри, гуманістичного характеру, але трапляються випадки лібералізму;

50% - стосунки мають аморфний характер, переважає командний стиль спілкування з учнями;

25% - відверто ліберальні стосунки, відсутній самоконтроль з боку вчителя і учнів;

0% - повне відчуження.

Критерій 6. Психологічна компетентність

Показники: наявність позитивної атмосфери в педагогічному колективі, психолого-педагогічний потенціал та обмеження.

100% - у взаєминах учителів толерантність, взаємоповага при вирішенні виробничих і міжособистісних питань;

75% - локальні непорозуміння, що викликані внаслідок неузгодженості індивідуальних дій, але вони не порушують загальну сприятливу для роботи атмосферу;

50% - час від часу виникають колізії, які переростають у особистісні конфлікти, але не набувають системного характеру;

25% - стійка конфронтація між угрупуваннями, конфлікти мають відкритий характер;

0% - нездорове суперництво.
Критерій 7. Наявність особливої атмосфери в комплексі, пов’язаної зі здоровим способом життя.

Показники: наявність позитивної атмосфери в учнівському колективі, вміння відстоювати свою позицію, володіти навичками здорового способу життя.

100% - у взаєминах дітей домінує толерантність, моральні цінності, відповідальність за свої вчинки та їх наслідки;

75% - учнівський колектив неконфліктний, атмосфера позитивна;

50% - соціальні цінності мають розмитий характер, спостерігаються конфлікти;

25% - є прошарок учнів, схильних до асоціальної поведінки, які провокують конфлікти, негаразди;

0% - велика кількість учнів відчуває дискомфорт, відмічаються факти насильства, приниження гідності.
Критерій 8. Підтримка традицій виховання у відповідності до валеологічних цінностей комплексу.

Показники: вміння адекватно оцінювати себе та інших, соціальна адаптація, вихованість дітей, сформованість знань з права та наслідків шкідливих звичок, демократичний стиль взаємодії між всіма учасниками виховного процесу.

100% - у навчальному закладі сформована система учнівського самоврядування, характерна відповідальність за власне здоров’я та всього колективу, високий рівень вихованості;

75% - свідома правова та валеологічна поведінка учнів, високий рівень вихованості, але всі позитивні процеси відбуваються лише за рахунок зусиль педагогічного колективу;

50% - об’єднання учнів мають формальний характер, збираються лише для організації дозвілля, рівень вихованості достатній, відомі факти паління, немає дружби між класами;

25% - середній рівень знань про наслідки шкідливих звичок, наявність дрібних правопорушень, рівень соціальної адаптації та вихованості у більшості знижений;

0% - низький рівень вихованості, шкідливі звички сприймаються як невід’ємна частина повсякденного життя, систематичні проблеми з правоохоронними органами.
Критерій 9. Соціальний статус навчального закладу.

Показники: задоволеність батьків, учнів, вчителів та громадськістю освітніми послугами та організацією навчально-виховного процесу.

100% - високий рівень задоволеності освітніми послугами та організацією навчально-виховного процесу всіма учасниками;

75% - достатній рівень задоволеності освітніми послугами та організацією навчально-виховного процесу всіма учасниками;

50% - заклад має високі потенціальні можливості, недостатній рівень задоволеності освітніми послугами та організацією навчально-виховного процесу;

25% - спостерігається незадоволеність освітніми послугами та організацією навчально-виховного процесу;

0% - низький рівень освітніх послуг та організація навчально-виховного процесу.
Критерій 10. Зовнішня привабливість навчального закладу.

Показники: комфортність умов для учня і вчителя, задоволеність учнями умовами навчання, а вчителями умовами роботи, дотримання державних стандартів та вимог.

100% - повна відповідність державним вимогам та стандартам, високий рівень естетичності приміщень, відповідна забезпеченість навчальних кабінетів, зон відпочинку, подвір’я;

75% - є недоліки з оснащення навчальних кабінетів та естетичного оформлення окремих приміщень, але це не має стуттєвого впливу на загальну позитивну ситуацію;

50% - існує часткова невідповідність з оснащенням навчальних кабінетів до вимог державних стандартів, що пов’язано у першу чергу з об’єктивними причинами;

25% - організація створення комфортних умов та надання послуг потребує невідкладних заходів;



0% - нормам не відповідає.
Матриця експертної оцінки сформованості педагогічної системи


Рівень досягнень


оцінка в %


бали


Низький (Н)

25%-50%

2

Середній (С)

50%-70%

3

Достатній (Д)

70%-90%

4

Високий (В)

90%-100%

5


СХЕМА АНАЛІТИКО-ДІАГНОСТИЧНИХ ВІДСТЕЖЕНЬ


Фактори

Критерії ефективності

Діагностичні методики

1.Кваліфікаційний склад педагогічних кадрів

Рівень педагогічної культури, кваліфікація педагогічного персоналу, його стабільність, здоров’я

Аналіз складу педколективу

  • рівень кваліфікації;

  • підвищення кваліфікації;

  • участь у МО, педрадах, у виставках ППД;

  • здоров’я соматичне вчителів, тощо

2.Структура контингенту комплексу

Організація інфраструктури навчання, рівень педагогічної освіти батьків, рівень соціального захисту учнів

Аналіз структури контингенту всіх учнів:

  • за соціальним паспортом;

  • планування соціального захисту



3. Стан здоров’я дітей

Позитивна динаміка фізичного та психічного стану здоров’я дітей

Вивчення стану викладання фізкультури, опитування, медогляд, результати медичного огляду учнів


4. Організація освітнього середовища і раціональне харчування

Створення умов щодо забезпечення харчування дітей та оформлення приміщень, організація навчальної роботи дітей

Вивчення стану охорони праці в закладі


5. Особистнісно орієнтовані стосунки

Рівень гуманістичних взаємин між вчителем і учнем

Опитувальники: «Вчителі очима дітей»


6. Психологічна компетентність


Наявність позитивної атмосфери в педагогічному колективі, психолого-педагогічний потенціал та обмеження

Дослідження психологічного мікроклімату в педколективу та позитивного мислення


7. Наявність особливої атмосфери в комплексі, пов’язаної зі здоровим способом життя.

Наявність позитивної атмосфери в учнівському колективі, вміння відстоювати свою позицію, володіти навичками здорового способу життя


Соціометричні дослідження, анкета «Чи маєш ти шкідливі звички?»



8. Підтримка традицій виховання у відповідності до валеологічних цінностей комплексу

Вміння адекватно оцінювати себе та інших, соціальна адаптація, вихованість дітей, сформованість знань з права та наслідків шкідливих звичок, демократичний стиль взаємодії між всіма учасниками виховного процесу

Методики «Джерела отримання інформації щодо шкідливих звичок та зацікавленість в профілактичних програмах» та «Будуємо дім без насильства»



9. Соціальний статус навчального закладу

Задоволеність батьків, учнів, вчителів та громадськістю освітніми послугами та організацією навчально-виховного процесу


Методика «Ефективність профілактики шкідливих звичок серед учнівської молоді»

«Школа очима батьків»



10. Зовнішня привабливість навчального закладу

Комфортність умов для учня і вчителя, задоволеність учнями умовами навчання, а вчителями умовами роботи, дотримання державних стандартів та вимог


Вивчення профкомом комфортності умов


АНАЛІТИКО-ДІАГНОСТИЧНІ ВІДСТЕЖЕННЯ

Результати медичного огляду учнів
Аналіз результатів медичного огляду учнів за 2007, 2008, 2009 рр.:

майже не змінився відсоток захворювання органів зору, опорно-рухового апарату, дуже мало знизився відсоток захворюваності органів дихання.

Висновок: спрямувати роботу колективу школи на попередження цих захворювань.


Дослідження психологічного клімату в педагогічному колективі


  1. Чи подобається Вам ваша робота?




  1. Чи подобається Вам ваш колектив?




  1. Як Ви оцінюєте атмосферу в колективі? Поставте бали: «1» відповідає нездоровій нетоваристській атмосфері, «9» - атмосфері взаєморозуміння і взаємоповаги.


Дослідження позитивного мислення

1. Як ви переносите неприємності на роботі?


2. Чи «виплескуєте» ви свої проблеми на інших?


3. Чи хвилюєтесь ви за майбутнє?



  1. Чи є у вас запасні варіанти при плануванні майбутнього?


  1. Хто винен у ваших невдачах?

Аналіз дослідження психологічного клімату в педагогічному колективі: більшість членів колективу люблять свою роботу, мають гарну професійну підготовку, прагнуть підвищити свою кваліфікацію. Відносини в колективі базуються на принципах співробітництва, доброзичливості, взаємодопомозі , хоча бувають і конфлікти. У важких випадках колектив об’єднується, відчувається емоційна підтримка один одного. Є в колективі люди, які проявляють байдужість до своїх колег, а є такі що виплескують всі свої негаразди на оточуючих: своїх колег, учнів.

Висновок: на засіданнях психолого-педагогічного семінару вивчати психологічну культуру та вивчати і практикувати позитивне мислення.

Джерела отримання інформації про шкідливі звички та небезпечні інфекції



  1. З яких джерел ви найчастіше дізнаєтесь про шкідливість таких звичок як паління, наркоманія, алкоголізм?




  1. З яких джерел ви найчастіше дізнаєтесь про інфекції, що передаються статевим шляхом?



  1. З яких джерел ви найчастіше дізнаєтесь про ВІЛ/СНІД?



  1. Про які шкідливі звички та небезпечні інфекції вели бесіду з вами батьки?

Аналіз методики «Джерела отримання інформації про шкідливі звички та небезпечні інфекції»: найбільше інформації по цьому питанню учні отримують в школі, а найменше в сім’ї, «вулиця» дає більше «знань», ніж батьки.

Висновки: активізувати просвітницьку роботу серед батьків.

Чи маєш ти шкідливі звички?


  1. Скільки років тобі було, коли викурив першу цигарку?




  1. Чи палиш ти на даний час?




  1. Скільки тобі було, коли ти вперше скоштував алкогольний напій?




  1. Хто вперше запропонував тобі випити?



  1. Як часто ти випиваєш?




  1. Чому ти випиваєш?



  1. Як ти думаєш, твої однокласники вживають наркотики (курять коноплю)?




  1. У тебе є друзі, що курять коноплю?




  1. Як ти думаєш, чому діти твого віку вживають наркотики?

Аналіз: серед учнівської молоді, як і в суспільстві не сформовано стійкого негативного відношення до шкідливих звичок. Близько 80% підлітків перший досвід з вживанням тютюну, алкоголю, наркотиків отримують у віці до 15 років, в компанії друзів чи родичів. Вживання алкогольних напоїв (особливо слабоалкогольних) в невеликих дозах вважається нормою в середовищі підлітків та їх батьків. До вироблення шкідливих звичок у дітей призводить бажання справити враження на інших, цікавість та наслідування старших. Більшість батьків вважають, що краще нехай дитина набуде досвіду вживати алкоголь в їх присутності, ніж на вулиці і при цьому впевнені що це не переросте у нащадка в шкідливу звичку. Вони не задумуються над тим, що шкідливі звички, які формуються у підростаючого покоління в шкільному віці, катастрофічно впливають на подальше особисте життя людини і як наслідок, на соціальний та економічний стан суспільства, моральне та фізичне здоров’я нації.

Висновки: продовжити просвітницьку роботу по профілактиці шкідливих звичок як серед підлітків, так і серед їх батьків.


Методика «Будуємо дім без насильства»


  1. Чи траплялося тобі терпіти приниження або знущання зі сторони однокласників?



  1. Чи траплялося тобі терпіти приниження або знущання зі сторони ровесників?



  1. Чи вважаєш що це:

4а) Чи був ти свідком насилля на вулиці?
4б) Якщо так, то якого роду насилля було?
5. Які почуття в тебе виникають коли принижують, обзивають чи б’ють?

Аналіз дослідження «Будуємо дім без насильства»:

всі підлітки якщо не були жертвою насильства, то були його свідком у реальному житті, а не тільки з екрана телевізора чи монітора комп’ютера. Хвилює те, що ненормативна лексика чи крик та подібні їм прояви насильства настільки стали звичними, що вважаються нормою. Про це багато пишуть, говорять, сперечаються та суспільна поведінка залишається без змін, тому що вважається нормальним:


  • якщо батьки кричать на дитину;

  • учитель кричить на учня, вкрикуючи йому поняття доброти і милосердя.

Висновок: продовжити роботу з профілактики насильства; з вивчення та впровадження в життя школи культури поведінки та психологічної культури, як дітей так і дорослих.

Ефективність профілактики шкідливих звичок серед учнівської молоді


  1. Як ви вважаєте, на що спрямовані заходи щодо профілактики шкідливих звичок та небезпечних інфекцій?


  1. Заходи, яким учні надають перевагу для набуття нових знань і навичок здорового способу життя.



  1. Які методи ви використовували про проведенні занять з профілактики шкідливих звичок?



  1. Які знання особисто вам потрібні для підвищення професійної підготовки з питань профілактики шкідливих звичок та небезпечних

інфекцій?

Аналіз: і вчителів, і учнів найбільше цікавлять новітні методики профілактики.

Висновок: на психолого-педагогічному семінарі вивчати новітні методики профілактики шкідливих звичок. У виховній, позакласній роботі, на уроках використовувати навчальні методи, що ґрунтуються на активній участі всіх учнів: обговорення, рольові ігри, робота в групах, тренінги і т. д.

«Школа очима батьків»


  1. Чи почувається комфортно Ваша дитина в середовищі однокласників?


  1. Педагоги доброзичливо ставляться до Вашої дитини?


  1. Педагоги справедливо оцінюють досягнення у навчанні Вашої дитини?



Підсумкова матриця оцінки сформованості педагогічної системи




Фактори

Оцінка (%)

Бали

(1-10)




1.Кваліфікаційний склад педагогічних кадрів

75

7,5

Д

2.Структура контингенту комплексу

60

6,0

С

3. Стан здоров’я дітей

65

6,5

С

4. Організація освітнього середовища і раціональне харчування

70

7,0


Д


5. Особистнісно орієнтовані стосунки

80

8,0

Д

6. Психологічна компетентність

85

8,5

Д

7. Наявність особливої атмосфери в комплексі, пов’язаної зі здоровим способом життя.

65

6,5

С

8. Підтримка традицій виховання у відповідності до валеологічних цінностей комплексу

70


7,0


Д


9. Соціальний статус навчального закладу

75

7,5

Д

10. Зовнішня привабливість навчального закладу

60

6

С



Таблиця аналізу


Сильні сторони

  • Наявність позитивної атмосфери в педагогічному колективі.

  • Сприятливий психологічний мікроклімат в педколективі.

  • Прагнення колективу до інноваційних змін.

  • Гуманістичні взаємовідносини між учителем та учнем.

  • Санітарно-гігієнічні умови відповідають нормам.

  • Демократизація управління комплексом.

  • Вихованість учнів

  • Дисциплінованість дітей під час НВП



Можливості організації

  • Сприйняття і розвиток педколективом сучасних освітніх технологій (в тому числі і здоров’язберігаючих)

  • Покращення навчальної бази

  • Можливість розвитку свого професійного рівня на курсах та в роботах МО.

  • Можливості організації просвітницької роботи серед батьків.

  • Покращити естетичність оформлення приміщень

Слабкі сторони

  • Робота з батьками.

  • Відношення батьків до здорового способу життя.

  • Стан здоров’я учнів.

  • Валеологічна культура вчителів.

  • Невисокий рівень ініціативи учнів.

  • Недостатня інтенсивність впровадження здоров’язберігаючих технологій в початковій ланці.

  • Організація роботи з обдарованою молоддю.

  • Середній рівень науково-методичної підготовки педперсоналу.

Загрози для організації

  • Відсутність спортивного залу.

  • Обмеженість фінансових можливостей.

  • Прихильність батьків до традиційних форм та методів виховання.

  • Відсутність професійного медичного супровіду.

  • Зношуваність та невідповідність сучасним вимога навчальної техніки.

Основні завдання розвитку Школи сприяння здоров’ю


  1. Модернізувати та вдосконалити модель Школи сприяння здоров’ю.

  2. Скласти перспективний план роботи Школи сприяння здоров’ю.

  3. Вдосконалити річний план Школи сприяння здоров’ю.

  4. Спрямувати управлінську діяльність на усталеність оздоровчої функції закладу.

  5. Оптимізувати рівень комфортності освітнього середовища комплексу.

  6. Відпрацювати на якісному рівні взаємозв’язки між учасниками навчально-виховного процесу (учні, батьки, педагоги).

  7. Впроваджувати нові форми роботи з батьками.

  8. Урізноманітнити форми підвищити ефективність валеологічної освіти дітей, батьків, учителів.

  9. Нормалізація навчального навантаження (оптимізація навантаження на уроках та дозування домашніх завдань, врахування індивідуальних, вікових особливостей дітей).

  10. Розвивати творчість і спорт (свідоме заняття спортом, участь у змаганнях, тощо).

ВСТУП


Проблеми управління якістю освіти належать до одних з актуальних проблем сучасної школи. У Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, а якість освіти визначена пріоритетним напрямом державної політики в галузі освіти. Забезпечення якісної освіти на всіх етапах і рівнях, оцінка досягнутої якості, проведення порівняльних досліджень – це завдання сучасного педагогічного управління.

  • Якісна освіта (сесія ООН) – це не рівень академічних досягнень, а ступінь оволодіння учнями основними життєвими навичками й розвиток особистості як суб’єкта і проектувальника життя (освоєння технології соціального успіху та соціальної співпраці на основі ідеї соціальної відповідальності перед суспільством).

На сучасному етапі основним засобом контролю за якістю освіти є моніторинг. Проведення якого та порівняння зі стандартизованими показниками дає можливість прийняти ефективне і своєчасне управлінське рішення, адекватне реальному стану функціювання і прогнозування розвитку навчального закладу.

Будь-якому дослідженню передує визначення об’єктів, створення моделі.

Основні об’єкти моніторингу якості освіти в школі


Об’єкти

Критерії

учні

навчальні досягнення

педагоги

ефективність роботи

Модель моніторингу якості освіти в школі

Аналіз стану викладання предмету

Квадрант-аналіз

Управління стану якості освіти

Вчитель

Атестація педпрацівників

Учень

Контрольні зрізи, ДПА



КВАДРАНТ-АНАЛІЗ

Метод квадрант-аналізу дає можливість встановити залежність між рівнем кваліфікації вчителів та рівнем навчальних досягнень учнів. На його результатах можна сформулювати висновки про результативність роботи вчителя або методичного об’єднання та прийняття управлінського рішення з покращення роботи, усунення недоліків цього вчителя чи МО.

Встановлення взаємооднозначної відповідності між рівнем кваліфікації педагогів та рівнем навчальних досягнень учнів.

Високий


Достатній

Середній


Початковий

Шкала рівня

навчальних досягнень

Спеціаліст II категорії

Спеціаліст I категорії

Спеціаліст вищої категорії

категорії

Спеціаліст

Шкала рівня кваліфікації

педагогічних працівників

Шкала оцінювання рівня кваліфікації

педагогічних працівників



Кваліфікаційна категорія

Назва рівня

Числовий інтервал

Спеціаліст

початковий

1< х< 3

Спеціаліст II категорії

середній

4< х< 6

Спеціаліст I категорії

достатній

7< х< 9

Спеціаліст вищої категорії

високий

10< х< 12

Відповідність між рівнем кваліфікації вчителів

та рівнем навчальних досягнень учнів



Нижчий

рівень

кваліфікації

вчителів

Вищий рівень навчальних досягнень учнів

Вищий

рівень

кваліфікації

вчителів

Нижчий рівень навчальних досягнень учнів

+



+

–_



+

--------


+

Особливості підбиття підсумків квадрант-аналізу



За допомогою квадрограми здійснюється диференціація стану викладання предмету за кожним учителем чи МО:

  1. угрупування, яке знаходиться в I чверті квадранту (+, +) має, у порівнянні з середнім показником (по школі чи району), найбільш високий рівень якості освіти:

  • рівень навчальних досягнень учнів знаходиться у відповідності до рівня кваліфікації вчителів;

  • система підвищення кваліфікації учителів відповідає сучасним вимогам.

  1. угрупування, яке знаходиться в II чверті квадранту (-, +) має недостатній, у порівнянні з середнім показником (по школі чи району), рівень кваліфікації вчителів та досить високий рівень навчальних досягнень учнів і це свідчить про можливо:

  • насамперед, недостатній контроль з боку адміністрації за виконанням вимог щодо якісної організації процесу атестації вчителів;

  • недостатнє знання і недотримання критеріальної бази щодо навчальних досягнень учнів;

  • недооцінка адміністрацією результатів педагогічної діяльності вчителів;

  • у психологічному плані – можливо, занижена самооцінка вчителями своїх професійних можливостей;

  1. угрупування, яке знаходиться в III чверті квадранту (-, -) має найнижчий, у порівнянні з середнім показником (по школі чи району), рівень навчальних досягнень учнів та рівнем кваліфікації вчителів, і це свідчить про можливо:

  • недостатню професійну компетентність вчителів, щодо організаційно-методичного забезпечення процесу викладання, а також про деякі психологічні, комунікаційні та інші фактори та перешкоди, які провели до зниження рівня навчальних досягнень учнів;

  • що функціонуюча система підвищення кваліфікація вчителів не забезпечує необхідного рівня їх професіоналізму, ефективність роботи МО щодо якості викладання предмету на низькому рівні;

  • що особиста дисциплінованість вчителів, їх працелюбність, здатність до самоконтролю не завжди відповідає сучасним вимогам;

  • робота вчителя чи МО потребує термінового втручання адміністрації чи методичних служб на предмет надання дієвої допомоги у вирішенні навчально-методичних питань;

  1. угрупування, яке знаходиться в IV чверті квадранту (+, -) має нижчий, у порівнянні з середнім показником (по школі чи району), рівень навчальних досягнень учнів та високий рівень кваліфікації вчителів, і це свідчить що можливо:

  • перерозподіл власних повноважень адміністрацією навчального закладу на основі формальної довіри не забезпечується дієвим контролем за виконанням вчителями нормативних вимогам навчального процесу;

  • вчителі у процесі навчання формально дотримуються критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів;

  • у вчителів завищена самооцінка своїх професійних можливостей;

  • при проведенні атестації недостатньо приділяється увага аналізу результативності педагогічної діяльності вчителів, спрямованої на підвищення рівня навчальних досягнень учнів;

  • адміністрації необхідно перейти від заформалізованих форм керівництва закладом до виконання дієвого контролю, спрямованого на підвищення продуктивності навчального процесу, зростання якості освіти в закладі.



Застосування методу квадрант-аналіз для прийняття управлінських рішень
Розглянемо квадрант-аналіз суспільно-гуманітарного та природничого циклів за результатами контрольних зрізів: рівень навчальних досягнень учнів з біології, англійської мови, математики і географії відповідає районному середньому балу та рівневі кваліфікації учителів цих предметів. З основ здоров’я рівень навчальних досягнень учнів високий порівняно з кваліфікацією вчителя, з української мови – низький з обох параметрів. Висновок: вивчити систему роботи вчителів основ здоров’я та української мови.

Вивчення системи роботи вчителя основ здоров’я
Основи здоров’я в 5-9 класах викладає Тертишна Наталія Анатоліївна, освіта вища, педстаж 4 роки, за фахом учитель біології і географії, та валеології.

Систему роботи має кожен учитель. Ця система має бути спрямована на вирішення всього розмаїття виховних і освітніх завдань, використання різних методів, врахування обставин, умов педагогічного процесу. Якщо система роботи спрямована лише на вирішення частини освітніх та виховних завдань, то це свідчить про недостатнє знання свого предмета або вчитель не має достатньо педагогічних знань.

Систему роботи вчителя основ здоров’я будемо здійснювати за методикою Т. М. Хлєбнікової.

Ефективність уроку визначається за формулою:

у = (балів × 100%) / 51

Якщо ефективність уроку ≥ 80% - урок відмінний;

якщо ефективність уроку 69 – 79% - урок добрий;

якщо ефективність уроку 60 – 68% - урок задовільний;

якщо ефективність уроку < 60% - урок незадовільний.
Таблиця оцінки уроків основ здоров’я, аналіз яки проведено за Хлєбніковою

Дата, клас / кількість набраних балів

1

0,75

0,5

0,25

0

∑ у

оцінка

уроку


08.10.09 9 кл

0

46

5

0

0

73%

добрий

12.10.09 6 кл

25

26

0

0

0

87%

відмінний

14.10.09 5 кл

11

37

3

0

0

79%

добрий

15.10.09 7 кл

20

29

2

0

0

84%

відмінний

15.10.09 8 кл

45

6

0

0

0

97%

відмінний

19.10.09 6 кл

1

40

10

0

0

71%

добрий

21.10.09 5 кл

6

27

17

1

0

69%

добрий

22.10.09 7 кл

8

38

5

0

0

76%

добрий

22.10.09 8 кл

48

3

0

0

0

99%

відмінний

Згідно даних аналізу учительТертишна Н. А. на уроках основ здоров’я, забезпечує нормативні рівні і стандарти навчання і виховання, використовує сучасні форми і методи навчання та виховання, що ґрунтуються на активній участі всіх учнів.



Бібліографія

  1. Болгаріна В. С. «Культурологічний підхід до управління школою» Видавництво «Основа», 2006.

  2. Болгаріна В. С. «Культурологічний підхід до управління школою» Видавництво «Основа», 2006.

  3. Васильченко Л. В. «Управлінська культура і компетентність керівника школи» Видавництво «Основа», 2007.

  4. Васильченко Л. В. «Управлінська культура і компетентність керівника школи» Видавництво «Основа», 2007.

  5. Вдовиченко Р. П. «Управлінська компетентність керівника школи» Видавництво «Основа», 2007.

  6. Вдовиченко Р. П. «Управлінська компетентність керівника школи» Видавництво «Основа», 2007.

  7. Гречаник О. Є. «Управління виховною діяльністю в загальноосвітньому навчальному закладі» Видавництво «Основа», 2009.

  8. Житник Б. О. «Проведення моніторингових процедур за допомогою методу квадрант-аналізу» Журнал «Управління школою» №28 Видавництво «Основа», 2009

  9. Кириленко С. В., Михайлов О. М., Павлютенков Є. М., Сергієнко В. П. «Моніторинг школи культури здоров’я» Видавництво «Основа», 2008

  10. Ланін В. Д. «Моніторинг якості освіти» Журнал «Управління школою» №3 Видавництво «Основа», 2007

  11. Лях Т. В. «Моніторинг виховної роботи» Журнал «Виховна робота в школі» №2 Видавництво «Основа», 2007

  12. Мармаза О. І. «Стратегічний менеджмент: траєкторія успіху» Видавництво «Основа», 2006.

  13. Мармаза О. І. «Стратегічний менеджмент: траєкторія успіху» Видавництво «Основа», 2006.

  14. Правий В. П. «Сучасний моніторинг уроку» Журнал «Управління школою» №1 Видавництво «Основа», 2007

  15. Приходько В. М., Матвейшина С. М. «Моніторинг виховної діяльності» Журнал «Виховна робота в школі» №11 Видавництво «Основа», 2006

  16. Хлєбнікова Т. М. «Управління навчальною діяльністю» Видавництво «Основа», 2008.

  17. Чернуха-Гадзецька К. М. «Технологія управління» Видавництво «Основа», 2009.

  18. Чернуха-Гадзецька К. М. «Технологія управління» Видавництво «Основа», 2009.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал