Професійно-технічна освіта України



Сторінка7/11
Дата конвертації14.12.2016
Розмір2.22 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Тема № 9: Складання заготовок напівчеревиків

Завдання 1-12 мають три варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Оберіть, на Вашу думку, правильний варіант відповіді, позначте його галочкою. Будьте уважні.



1. Які небезпечні місця має швейна машина?

  • механізм пуску, голка, ниткопритягувач

  • промисловий стіл, головка, махове колесо

  • зубчаста рейка, шпулька, прижимний ролик

2. Яку назву має взуття, заготовка верху якого закриває тильну частину стопи до щиколоток, має берці з розрізом і пристосуванням для застібання?

  • туфлі

  • напівчеревики

  • сандалії

3. Яку назву має технологічна операція складання заготовки напівчеревиків, зображена на малюнку?





                • скошування країв берців.

                • загинання країв берців.

                • обпалювання країв берців



4. Яку назву має операція складання заготовки напівчеревиків, зображена на малюнку?

.





  • зістрочування задніх країв берців переметувальним швом

  • пристрочування заднього зовнішнього ременя

  • нанесення клею на берці

5. На якому малюнку зображено технологічні нормативи настрочування заднього зовнішнього ременя?


  


6. Яку назву має технологічна операція складання заготовки напівчеревиків, зображена на малюнку?





        • строчіння канту

        • пробивання отворів

        • наклеювання міжпідблочників

7. Які інструменти застосовують при загинанні країв берців та ЗЗР напівчеревиків ручним способом?

  • загинальний молоточок, ножиці, пензлик

  • ножиці, голка, викрутка

  • молоток, ножиці, пробійник

8. Яку назву має технологічна операція складання заготовки напівчеревиків, зображена на малюнку?





  • пристрочування язичка до союзки

  • обстрочування язичка

  • пристрочування до язичка підкладки під язичок



9. Яку назву має технологічна операція складання заготовки напівчеревиків, зображена на малюнку?





  • наклеювання підкладки на союзку

  • наклеювання міжпідкладки на союзку

  • наклеювання боковинок на союзку



10. На якому з малюнків зображено пристрочування до підкладки під союзку підкладки під язичок?


  


11. Наклеювання й дублювання деталей міжпідкладкою виконують для:

  • зміцнення деталей верху завтовшки менш 1,3 мм

  • утеплення деталей верху

  • прикрашення деталей верху

12. На якому з малюнків зображено пристрочування берців до союзки?



Тема № 10: Складання заготовок черевиків

Завдання 1-12 мають три варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Оберіть, на Вашу думку, правильний варіант відповіді, позначте його галочкою. Будьте уважні.



  1. На якому ескізі зображено заготовку черевиків?



  1. Яку назву має технологічна операція складання заготовки черевиків, зображена на малюнку?





  1. Яку назву має технологічна операція складання заготовки черевиків, зображена на малюнку?



  • настрочування задніх зовнішніх ременів

  • пристрочування штаферок

  • зістрочування задніх країв підкладки під берці



4. Яку назву має технологічна операція складання заготовки черевиків, зображена на малюнках?



  • загинання країв берців

  • загинання країв союзок

  • загинання країв штаферок



5. На якому з малюнків зображено настрочування ЗЗР?



  
6. Яку назву має технологічна операція складання заготовки черевиків, зображена на малюнку?







  • строчка канта берців

  • вставка блочків

  • наклеювання міжпідблочників на берці

7. Яку назву має технологічна операція складання заготовки черевиків, зображена на малюнку?





  • пристрочування підблочників до текстильної підкладки

  • пристрочування штаферок до текстильної підкладки

  • пристрочування носків до союзок

8. На якому з малюнків зображено пристрочування носків до союзок?

  


9. Яку назву має технологічна операція при складанні заготовки черевиків, зображена на малюнку?





  • пробивання отворів

  • скріплення берців

  • шнурування берців



10. На якому малюнку зображено скріплення берець?


  


11. На якому малюнку зображено обметування язичка?



  


12. На якому малюнку зображено пристрочування союзок до берців?



  


Тема №11: Складання заготовок чобітків.

Завдання 1-12 мають три варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Оберіть, на Вашу думку, правильний варіант відповіді, позначте його галочкою. Будьте уважні.



1. На якому ескізі зображено заготовку чобітків?



.


  

2 Яку назву має зовнішня деталь верху взуття, що закриває гомілку, іноді її частину або стегно?

  • перед

  • халява

  • манжета

3. Яку назву має технологічна операція складання заготовки чобітків, зображена на малюнку?

  • зістрочування задніх країв берець

  • пристрочування задинок до берець

  • пристрочування задинкової частини халяви до союзкової частини халяви

4. Яку назву має технологічна операція складання заготовки чобітків, зображена на малюнку?





  • пристрочування застібки – блискавка халяви

  • пристрочування штаферок

  • зістрочування халяв



5. Установіть відповідність між малюнками та назвами технологічних операцій.

А Б В






























1

2

3



А Б В 1. зістрочування передніх країв халяв зшивним швом

2. зістрочування задніх країв халяв зшивним швом

3. пристрочування задинкової частини халяви до союзкової частини халяви

6. Яку назву має технологічна операція складання заготовки чобітків, зображена на малюнку?


  • розгладжування шва та наклеювання липкої стрічки

  • пристрочуваня декоративних прикрас

  • загинання країв деталей

7. Яку назву має технологічна операція складання заготовок чобітків, зображена на малюнку?





  • пристрочування ЗЗР на халяви

  • пристрочування шкіряної кишені на підкладку під халяви

  • пристрочування блискавки на халяви

8. Яку назву має технологічна операція складання заготовок чобітків, зображена на малюнку?





  • пристрочування підблочників до текстильної підкладки

  • окантовування верхніх країв халяв

  • пристрочування штаферки

9. На якому з малюнків зображено пристрочування носків до союзок?

  


10. Яку назву має технологічна операція складання заготовок чобітків, зображена на малюнку?





  • окантовування краю халяв по лінії розрізу під застібку – блискавка

  • зістрочування халяв

  • пристрочування переду до халяв

11. Яку назву має технологічна операція складання заготовок чобітків, зображена на малюнку?





  • пристрочування застібки

  • пристрочування задинок

  • пристрочування клапана під застібку до підкладки

12. Яку назву має технологічна операція складання заготовок чобітків, зображена на малюнку?

  • пристрочування застібки – блискавка до внутрішньої халяви другою строчкою

  • приклеювання застібки – блискавка до внутрішньої халяви

  • окантовування краю халяв по лінії розрізу під застібку – блискавка



Досвід роботи з дітьми з особливими потребами
Орлова В.А. – практичний психолог

Кіровоградського вищого професійного училища № 4
Вступ

За даними Організації Об’єднаних Націй, в світі нараховується приблизно 450 мільйонів людей з особливими потребами і близько 200 мільйонів з них - діти.

Останнім часом у нашій країні відзначається значне збільшення числа дітей-інвалідів. В Україні за останні 20 років рівень інвалідності з дитинства збільшився приблизно у 3,6 рази. Основними причинами збільшення числа дітей-інвалідів є внутрішні (генетичні аномалії, спадкові хвороби, вроджені вади, причинами яких можуть бути погіршення умов життя, які негативно починають діяти вже в період розвитку плоду; погіршення умов праці жінок; погіршення екологічної обстановки) та зовнішні (механічні, фізичні, хімічні, біологічні, психічні, несприятливі умови життєдіяльності).

Україна працює над вирішенням проблем дітей з особливим потребами шляхом реалізації державної політики щодо забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами на здобуття якісної освіти, інтеграції їх у суспільство. Результатом чого стало затвердження Концепції розвитку інклюзивного навчання. Приєднавшись до основних міжнародних договорів у сфері прав людини (Декларації ООН про права людини, Конвенцій ООН про права інвалідів, про права дитини), Україна взяла на себе зобов’язання щодо дотримання загальнолюдських прав, зокрема, щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами.

Вивчення і аналіз соціально-психологічних проблем дітей-інвалідів, розробка програми психологічної допомоги – одна з актуальних проблем психологічної служби в закладі освіти, яка вирішується і в нашому навчальному закладі.

Ми пропонуємо методичні рекомендації, які стануть в нагоді практичним психологам, соціальним педагогам, методистам, заступникам директорів з виховної роботи, членам Ради учнівського самоврядування та іншим педагогічним працівникам.



Психологічні особливості дітей з особливими потребами

Суть особистісної проблеми дитини з особливими потребами полягає в її ізольованості від суспільства, в якому їй належить жити і рости.

Учні ВПУ №4, яким забезпечене інклюзивне навчання, належать до вікової категорії раннього юнацького віку — період у розвитку людини, що відповідає переходу від підліткового віку до самостійного дорослого життя. Формування особистості на етапі ранньої юності визначається соціальною ситуацією розвитку - питання психологічної готовності юнаків та дівчат до самовизначення, особливості становлення їх самосвідомості, розвитку соціальних і пізнавальних мотивів тощо.

Аналіз вивчення вікових, індивідуальних особливостей розвитку особистості у ранній юності, психологічних новоутворень дає змогу виділити основні моменти цього віку:



  • особистісне самовизначення є основним новоутворенням ранньої юності, яке визначає всі інші види самовизначення юнаків та дівчат;

  • визначальну роль в особистісному самовизначенні на цьому етапі відіграє самосвідомість, що виступає основою побудови відношення особистості до себе та взаємодії з іншими людьми;

  • найважливішою психологічною умовою виникнення і розвитку самовизначення є ціннісні орієнтації;

  • становлення особистісного самовизначення відбувається внаслідок складної взаємодії зовнішніх і внутрішніх факторів розвитку. Вплив соціальних факторів, насамперед специфіка соціокультурних умов життя, переломлюючись через комплекс психологічних особливостей (мотиви, інтереси, досвід тощо), проявляється в особливостях ставлення до себе, до власної діяльності, поведінки.

Результати досліджень з цієї проблематики свідчать про те, що на перший план у юнаків з особливими потребами виступають соціальні та емоційні труднощі в комунікації та взаємодії з близьким оточенням. Функціональні обмеження, насамперед ускладнюють процес спілкування інваліда і стоять на заваді задоволення багатьох базових потреб, — серед яких і потреба у прийнятті і потреба у коханні. Молодь з обмеженою дієздатністю відчуває труднощі у спілкуванні з однолітками, у неї практично немає можливості встановлювати близькі стосунки з партнером. Такі юнаки частіше, ніж їхні здорові однолітки, перебувають у стані фрустрованості актуальних потреб, тому більше потребують соціального визнання і частіше зорієнтовані на інтереси й цінності оточення. Вони хочуть бути "гарними для всіх" і задля цього готові підкорюватись, поступатись власними бажаннями та інтересами, приймати роль "жертви". Інвалідізація також значною мірою обмежує можливості професійного самовизначення молодої людини. Вони часто не в змозі реалізувати свій потенціал, що пов’язане з індивідуально-психологічними особливостями, наприклад, їм дуже складно проявляти свої лідерські якості у середовищі однолітків.

Аналіз співвідношення субшкал локусу контролю – «Я» та локусу контролю – «життя» вказує на те, що для юнаків з обмеженою дієздатністю значущим є зниження показників за шкалою локус контролю – «Я». Таке зниження характеризує досліджуваних як невпевнених у собі, неспроможних контролювати події власного життя і є показником зниження віри у власні можливості, що призводить до виникнення таких емоційних станів, як неврівноваженість, тривожність, підозрілість та агресивність. Невіра у власні сили щодо можливості досягнення поставленої мети стає на перешкоді формування навичок здійснювати життєвий вибір, приймати рішення, спираючись на власні цілі та уявлення про сенс буття.

Юнаки з обмеженою дієздатністю виявляють такі амбівалентні тенденції, як покірність та прагнення домінувати, що можна пояснити невпевненістю у собі, особливим ставленням до них оточення. Загалом у молоді з обмеженою дієздатністю переважають пасивні риси характеру: поступливість, довірливість, добросердечність, чуйність, конформні стратегії у спілкуванні.

Юнаки з обмеженою дієздатністю мають знижений показник загальної осмисленості життя, що може свідчити про невизначеність або відсутність цілей у майбутньому.

Дослідження моделі майбутнього дітей-інвалідів показали, що вона змінена порівняно з моделлю майбутнього здорових дітей. В 14-15 років 36% дітей з особливими потребами мріють про поліпшення здоров'я і всі 100% - про одержання конкретної професії. Але, в 15-16 років уявлення про майбутнє звужене - життя планується на 3 роки і тільки відносно роботи. Емоційне забарвлення майбутнього негативне. Діти не впевнені у своїх шансах. Модель майбутнього бідна, обмежена в змісті і часовій характеристиці, в емоційному плані вона негативна.

У структурі моделі майбутнього з'являються суперечливі моменти. З одного боку, бажане майбутнє компенсує обмеження реальних можливостей, має позитивне забарвлення і відображає захисний механізм від можливих невдач. З іншого боку, низький рівень задоволеності собою породжує внутрішньоособистісний конфлікт з подальшим формуванням різних неврозів, серйозно ускладнюються міжособистісні стосунки.

Невизначеність цілей поєднується з невдоволенням самореалізацією, результатом прожитого життя. Єдиним, що надає сенсу життя юнакам з особливими потребами, є власне процес життя, тобто його емоційна насиченість.

У кожній родині, яка має дитину з обмеженими можливостями життєдіяльності, існують свої особливості, свій психологічний клімат, який так чи інакше впливає на дитину , або сприяє його реабілітації, або ,навпаки, гальмує її.

Такий фактор, як включеність батька в виховання дитини-інваліда, значно впливає на її психологічне самопочуття. Внаслідок відсутності включеності батька в виховання, а також в силу інших причин, діти—інваліди часто відчувають дискомфорт в сімейних відносинах. Дитина—інвалід в таких сім'ях має подвійне навантаження: неприйняття суспільством і схильність до феномену відчуження у власній родині.

Отже, для юнаків з обмеженими можливостями соціально-психологічної адаптації характерними є невизначеність майбутнього та недостатньо розвинена здатність до рефлексії, яка допомагає усвідомити власне життя та виробити ціннісні орієнтири у майбутньому. Тому інтерес до життя виявляється тільки в емоційно насичених контактах з оточенням. Таке зміщення життєвих орієнтирів відбувається внаслідок незадоволеності потреб безпеки та захисту в колі сім'ї і фрустрованості потреби належності до референтної групи (відсутність або незадоволеність міжособистісними контактами).

Таким чином, суть психологічної реабілітації дітей-інвалідів передбачає зняття нервово-психічного напруження; корекцію самооцінки; розвиток психічних функцій - пам'яті, мислення, уяви, уваги; подолання пасивності; формування самостійності і відповідальності та активної життєвої позиції; подолання відчуженості і формування комунікативних навичок.

Методи психологічної реабілітації включають в себе бесіди, індивідуальні психологічні консультації, психологічну допомогу, рольові ігри, психологічні тренінги, групи психологічної взаємодопомоги і взаємної підтримки, як для дітей-інвалідів, так і для членів їх сімей.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал