Професійно-технічна освіта України



Сторінка4/11
Дата конвертації14.12.2016
Розмір2.22 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Педагогічний досвід з питань професійної підготовки інвалідів, осіб з особливими потребами у професійно-технічних навчальних закладах



Ушеренко Г.М. – майстер виробничого навчання

Київського вищого професійного училища

швейного та перукарського мистецтва


В 1998 році прийшла працювати в швейне училище № 46, а привело мене те, що не стало кому передавати свої знання та уміння надбані роками та поколіннями моєї родини.

В той час в училищі не було такої професії як «Вишивальниця, кравець» от заступник директора навчально-виробничої роботи Катерина Василівна Воробей взялася відкривати групу вишивальниць, зробила програму, створили майстерню.

На початку були учні з середніх шкіл, а потім постало питання брати дівчаток з шкіл-інтернатів. Мудре прислів’я говорить: «Хочеш дати кусочок хліба дитині навчи її робити своїми руками».

То і почалися будні. Групи складались з учнів середніх шкіл та шкіл-інтернатів. Потрібно було налагоджувати мікроклімат, давалось не так легко, програма для всіх однакова. Тут не ставало питання – ти слабший, а я сильніша. Тут потрібно іти «в ногу».

Починали роботу з початкових швів, потім прозоро-рахункова група, потім рахунково-нашивна і так далі. Перед Новим роком здавали тренувальні, а потім працювали над курсовою роботою де у виріб втілювали освоєні техніки вишивки.

Звичайно з дівчатками із шкіл-інтернатів було важко. Сьогодні вивчили матеріал, а на завтра забули. Доводилось повертатись кожен день до попередніх тем.

У дітей зі шкіл-інтернатів, якщо робота не виходить, то у них не вистачає витримки, терпіння, а тому доводиться знову і знову повторювати, показувати. Тут починаєш працювати, як психолог, розказую значення вишитих елементів, семантику кольорі. Говорю: «Взяла голочку в руки і проклала стіночок, от уже пішла у шитво твоя енергетика, «душа» і вона повинна приносити тепло, радість, а це є бумеранг. Зроби людині добро от воно і повернеться втричі до тебе». Звичайно потрібно вкладувати не тільки уміння, а й повагу – перш за все до себе, до оточуючих, повагу до своєї України.

Пройшли роки і моє рідне училище перейменували в Київське вище професійне училище швейного та перукарського мистецтва. І не випадково, бо в училищі працює творчий склад педагогів на чолі з Наталією Аркадіївною Горбатюк, яка «штурмує» все нові і нові ідеї.

Ставляться ще складніші питання, нова програма, нові вимоги.

Працювати не легко, але цікаво, творчо. Вишивка – процес творчий, він приносить радість, дозволяє виразити себе, побачити в звичайному, повсякденному красу і гармонію, смак, майстерність.

Для того, щоб оволодіти всіма секретами української вишивки й навчитись виконувати узори так, як це вміють народні майстри, потрібно дуже багато працювати. Як відомо, майстерність набувається практикою.

Існує понад сто технік виконання від простих до дуже складних, що потребують клопіткої роботи у виконанні. Тому всю свою роботу заздалегідь планую, в тому коректива, готую наочні матеріали. Працюю за принципом «від знайомого до незнайомого, від теорії до практики». Працюю дуже багато індивідуально, намагаючись підвести кожного учня до творчої роботи. Адже ще Конфуцій казав «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я не пам’ятаю. Те, що я роблю, я розумію».

Як допомогти учням працювати творчо? Насамперед, намагаючись створити умови для відчуття учнями радості праці, радості успіху в навчанні, збудження в їхніх серцях, почуття гордості, власної гідності, віри в себе.

Головна особистість творчої людини – це віра у власні сили та у свої можливості.

Як тільки людина повірить у це – в неї звільнюється творче начало і його ніхто потім не може приборкати. Саме про це, говорить В.О.Сухомлинський «Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, як породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися». Американський професор У.Глассер вважав, що учитель повинен враховувати, що в становленні учня, як творчої особистості, особливе значення має перший, хоча б незначний творчий успіх у житті.

Багато часу приділяю особисто працювати з кожним учнем, вести діалог про працю батьків, пращурів, про світогляд, щоб міг цінувати все те прекрасне в родині, а не найгірше. Виховувати в собі, свідомість до культури поведінки, дисциплінованість.

Досвід роботи з інвалідами, особами з особливими потребами показав, що в сім’ї немає належного виховання, того щирого відношення, не розуміють «ціни життя». Український народ дуже високо цінував родинні стосунки, піклування про дітей, повагу до старших. Особливо значним був культ матері, а зараз ми це все втрачаємо.

Надолужити згаяне – це наш обов’язок, обов’язок нашої національної гідності. То ж гасло Григорія Сковороди «Пізнай себе» звучить нині актуально.

Новацький підкреслює «Праця рук вивела людину на її сучасну позицію в природі… Цей духовний світ побудований на досвіді і матеріальних здобутків рук, що працюють».

На уроках виробничого навчання пов’язано міжпредметний зв'язок, це дуже важливо – предмет матеріалознавства, композиції, малюнок. Програма складна. Для учнів з низьким рівнем знань та слабкою логікою мислення дуже важко. Знаходжу шляхи, передбачаю шляхи протиріч.

Практика показує, що при кожному досягненні і переході від розряду до розряду учні удосконалюються, відчувають впевненість, віру в себе.

Незважаючи на всі негаразди бачу результат своєї роботи в кінці навчального року і не дарма прожила рік.



Комплексно-методичне забезпечення професійної підготовки інвалідів, осіб з особливими потребами у професійно-технічних навчальних закладах і шляхи його удосконалення


Тараненко О.М. – викладач

Київського вищого професійного училища

швейного та перукарського мистецтва
Національне відродження нашої держави протягом останніх десятиліть, що відбуваються в соціально-економічні, політичні та культурні процеси, за роки незалежності безпосередньо торкнулися й галузі освіти. Переосмислення пріоритетів загальнолюдських цінностей, ставлення до дитини як до найвищої соціальної цінності, розвиток демократичних інститутів гуманізація, реформування національної системи освіти на демократичних засадах, оновлення її змісту та структури, нові освітні вимоги – все це ознаки освіти сьогодення.

Такі тенденції поширюються й на спеціальну освіту, зокрема на сурдопедагогіку. Кожна галузь знань розвивається й удосконалюється, спираючись на попередні здобутки, враховуючи помилки і досягнення минулого. Тож вивчення тривалого досвіду справи навчання та виховання осіб із вадами слуху, історії виникнення та розвитку сурдопедагогіки як галузі дефектології надзвичайно важливі для подальшого удосконалення спеціальної освіти в цілому. Відповідно цілісний, науково-обґрунтований підхід до вивчення сурдопедагогічної теорії й практики на різних етапах має особливе значення для удосконалення і подальшого поступу цієї галузі спеціальної педагогіки. Назріла нагальна потреба вивчення, осмислення й узагальнення основних теоретичних і методичних засад навчання та виховання дітей із розладами слуху, які розроблялися та втілювалися в освітню практику, а з огляду на це – і окреслення перспектив майбутнього розвитку сурдопедагогіки в цілому.

Теорія і практика навчання і виховання осіб із вадами слуху має достатньо тривалий період розвитку (близько двох століть). Того часу в усіх союзних республіках вирішувалася важлива проблема забезпечення загальної середньої освіти молодого покоління (і з розладами слуху в тому числі). З огляду на це науковим і практичним працівникам спеціальної освіти необхідно було удосконалювати систему навчання. В Україні поштовхом до внесення докорінних змін у зміст навчання став Закон "Про зміцнення зв'язку школи з життям і подальший розвиток системи народної освіти в країні". Змінилися строки навчання у школі для глухих. Вона стала 12-річною і забезпечувала знання, вміння і навички в обсязі, що відповідав неповній середній освіті (8-річна масова школа).

Однією з проблем є визначення обов'язкового освітнього рівня осіб із вадами слуху. У Законі "Про загальну середню освіту" зазначено, що повна загальна середня освіта є обов'язковою ланкою в системі освіти. Що ж стосується учнів з ураженням слухової функції, то, очевидно, загальнообов'язковою має бути базова середня освіта. Наступним же етапом є диференційоване навчання учнів залежно від їх можливостей, нахилів, інтересів і здібностей. Тому враховуючи, що ці діти здобувши середню освіту в достатньо свідомому віці обираючи подальше навчання.

Неабияка увага приділялася й питанням неперервності навчання, підготовки глухих і слабочуючих до самостійного життя і праці, свідомого вибору професії, розширенню профілів професійної підготовки, соціально-трудової адаптації.

Досить складним завданням є визначення змісту навчання, розроблення Державних стандартів освіти. Спеціальна школа має встановити тісний зв'язок із попередньою ланкою – дошкільними закладами, а також з наступною ланкою – вечірніми школами, професійно технічними навчальними закладами, середніми спеціальними навчальними закладами. Потребують вдосконалення методи навчання з метою підвищення якості підготовки випускників до майбутньої навчальної та трудової діяльності.

Усі ці завдання можна вирішити лише за умови ґрунтовного вивчення кожної категорії дітей із вадами слуху, а також індивідуальних особливостей кожного учня.

Складним і досить специфічним завданням у процесі навчання дітей із вадами слуху є формування й удосконалення засобів спілкування. Це стосується оволодіння як словесною мовою, так і мовою жестів. На сучасному етапі проблема білінгвізму в навчанні глухих є надзвичайно актуальною у сурдопедагогічній теорії та практиці. Володіючи жестовою мовою, це дає змогу мені одночасно говорити і пояснювати тему уроку за допомогою жестів.



p1010046

Також, я застосовую на уроках інші засоби для кращого сприйняття теми такі, як кольорові плакати, тому що вони краще дають змогу запам’ятовувати, презентації в електронному вигляді створені в програмі Power Point та відео.



Для опрацювання теми розроблено короткі конспект уроку в якому висвітлена тема уроку саме основне та важливе, що потрібно для вивчення.

При виконанні лабораторно-практичної роботи опрацьовуємо на технічних засобах для кращого запам’ятовування.

Для актуалізації опорних знань застосовую кросворди, картки-завдань, контрольні запитання та експрес-диктанти для кращого логічного мислення.

І, нарешті, останньою складовою неперервної освіти є самопідготовка. Для осіб із вадами слуху це надзвичайно важливо. Адже впродовж усього життя поруч із ними не буде сурдопедагога та перекладача. Для подальшого розвитку, самовизначення, самовдосконалення й успішної соціально-трудової адаптації винятково важливу роль відіграють самоосвіта, вміння працювати самостійно, підвищення свого загального та мовного розвитку. І тут варто підкреслити, що такі вміння зумовлені ефективністю та якістю всієї системи попередньої освіти.

Отже, ідея неперервної освіти може бути успішно реалізованою і стосовно осіб із вадами слуху – за певних соціально-педагогічних умов, створених у нашій країні.

Розвиток кожного з цих напрямів, розроблення навчально-методичної літератури, підготовка і перепідготовка педагогів, висвітлення наукового досвіду на конференціях, семінарах, педагогічних читаннях сприяли впровадженню результатів проведених досліджень у практику навчальних закладів.

З урахуванням вагомих здобутків сурдопедагогічної теорії та практики вирішуються актуальні проблеми спеціальної педагогіки сьогодення. Йдеться насамперед про нові вимоги до організації процесу навчання в професійній освіті дітей із вадами слуху. Про розробку Державних стандартів змісту освіти; підготовку нових програм і підручників. Нині у галузі сурдопедагогіки залишаються актуальними проблеми підвищення якості навчання та освітнього рівня глухих, удосконалення системи спеціальної освіти; диференційованого навчання різних категорій дітей із вадами слуху; місця і ролі мови жестів у процесі навчання; професійної та вищої освіти осіб з вадами слуху; розширення профілів профпідготовки; комплексної реабілітації; забезпечення максимального рівня розвитку осіб з вадами слуху; навчання і виховання глухих і слабочуючих, які мають складні вади; узагальнення здобутків попередніх років та багато іншого.

Сучасна вітчизняна спеціальна педагогіка перебуває в пошуках нової освітньої парадигми. Шлях до її створення – не стільки створення нового, скільки переосмислення тривалого досвіду. Духовний і культурний плюралізм, який змінює наше сьогодення та, сподіваємося, ще більшою мірою наше майбутнє, зумовлює можливість та необхідність розроблення такої концепції освіти дітей із розладами слуху, яка передбачатиме різноманітність підходів, розвиток, співпрацю та взаємозбагачення всіх існуючих (і тих, які ще мають виникнути) напрямів.

Характерні методичні особливості підготовки сліпих та слабозорих дітей за професією «оператор комп»ютерного набору»
Коваль О.А. – майстер виробничого навчання

Міжрегіонального вищого професійного училища зв’язку м. Києва
І. Актуальність деталізації характерних методичних особливостей підготовки сліпих та слабозорих дітей за професією «Оператор комп’ютерного набору»

Як свідчить практика, для ефективної роботи незрячі користувачі повинні вивчати комп’ютерні системи набагато глибше, навіть не тому, що вони повинні мати перевагу в знаннях, а тому що наявна тифлотехніка недосконала і потребує використання таких систем, які не застосовуються в загальнокористувацькому плані. Так, операційна система DOS в звичайних школах практично не вивчається, тому що вона непотрібна, але усі брайлівські принтери, більшість брайлівських строк і речових синтезаторів працюють тільки під DOS, тобто для нас ця система залишається життєво необхідною. Однак, не дивлячись на дані особливості, рівень незрячих ні в якому разі не повинен бути нижчим за загально користувацький. Через об’єктивні причини зрячі і незрячі користувачі комп’ютером досягають цього рівня різними шляхами: зрячі спираючись на візуальні відчуття, на аналогії з буденним життям, незрячі – більшою частиною за допомогою аналітичного мислення, більш глибокого знання основ. Так, «необхідне» більш глибоке вивчення DOS, файлової структури допомагає незрячому краще розібратися у принципі дії «вікон», «кнопок» та інших структур загальновживаної системи Windows.

Навчання дітей з вадами зору роботі за комп’ютером є одним з важливих завдань, які стоять на сучасному етапі перед спеціальними школами та навчально-реабілітаційними центрами. Потреба в оволодінні комп’ютерною технікою є багатогранною. Це, насамперед, необхідно для молоді і, особливо, для тієї її частини, що має намір вступити до навчальних закладів освіти та здобути обрану спеціальність. По-друге, залучення такої молоді до перспективних професій, таких як: програміст, юрист, перекладач, викладач тощо. По-третє, така потреба обумовлюється необхідністю забезпечення конкурентоспроможності молодих спеціалістів що, є інвалідами по зору, під час працевлаштування за спеціальністю. По-четверте, досвід роботи з комп’ютерною технікою необхідний також спеціалістам-інвалідам по зору, з метою забезпечення їм можливості самостійно, переважно без залучення секретарів працювати в обраній ними галузі.

Як свідчить досвід роботи, користування комп’ютерною технікою значно полегшує людям з проблемами зору підготовку до семінарських занять, екзаменів, написання контрольних, реферативних, курсових, дипломних й інших письмових робіт. У порівнянні з використанням магнітофонів, диктофонів, друкарських машинок, шрифту Брайля й інших засобів, людині з проблемами зору значно легше і скоріше відшукати і користуватися необхідною для цього літературою (потрібні глави, сторінки у підручниках, статті законодавчих актів і таке інше) в комп’ютері.

Саме у дітей с патологією зорового аналізатора було виявлено ряд особливостей розвитку процесу навчання роботи з комп’ютером, а саме: наявність початкової фази «на підготовчому етапі навчання», на якій уявлення про дії, вміння, поняття неадекватні об’єкту. Насамперед діти взагалі не мають поняття про значення і можливості комп’ютера. Тобто формування знань та вмінь роботи за комп’ютером носить фазовий характер. Перша фаза є підготовчою. На цій фазі діти не мають чіткого поняття взагалі. Друга фаза є ввідною – діти починають розуміти призначення комп’ютера та деякі дії на ньому чи з ним. Наступні фази такі самі як і у зрячих, але вони затягнуті у часі.

Так, встановлено, що виникають і дуже повільно долаються труднощі у порівнянні «дія-озвучення», коли учні працюють з додатками «Windows» за допомогою голосового інтерфейсу JAWS. Ці труднощі викликані: 1) недоліками сенсорного сприймання, малим досвідом оперування з необхідними предметами (клавіатурою, мишкою, сканером), недостатність сформованості предметно-практичних дій; 2) відсутністю необхідних заходів навчання (брайлівських дисплеїв, рельєфних зображень екранів, схем діалогів); 3) стереотипами, що формуються при використанні рельєфно-крапкового шрифту Брайля (бо текст читають у напрямку вправо, а пишуть навпаки, вліво).

Як показує аналіз сучасного стану інформатизації освіти в Україні, у системі спеціальної корекційної освіти ще недостатньо уваги приділяється формуванню комп’ютерної грамотності сліпих дітей і таких що погано бачать. Водночас, вміння користуватися комп’ютером є однією з вимог, яку висуває інформатизоване суспільство до тих хто пропонує себе на ринку праці. Саме тому є необхідним своєчасне ознайомлення такої дитини із засобами інформаційних і комунікаційних технологій, їх програмним забезпеченням. Розвиток необхідних навичок користувача названими засобами має забезпечити учнів спеціальних шкіл потрібними життєвими знаннями. Використання комп’ютера в навчанні дітей з ушкодженим зоровим аналізатором в подальшому забезпечує наступність в навчанні між всіма ланками освіти, адаптує їх до вимог сучасного життя, позбавляє можливих труднощів при навчанні у вищих навчальних закладах, де використання засобів інформаційних і комунікаційних технологій є обов’язковим. Все це визначає актуальність досліджень у галузі педагогічних та психологічних вимог до формування системи методичних підходів до навчання сліпих і слабозорих дітей використанню засобів інформаційно-комунікаційних технологій.

ІІ. Досвід у підготовці сліпих та слабозорих дітей за професією «Оператор комп’ютерного набору» у МВПУ зв’язку

Комп’ютерне навчання дітей з проблемами зору вимагає великої уваги викладача до кожного учня. У даному випадку групи учнів змішані, тобто складаються з слабозорих і тотально сліпих. Група повинна бути не більше 8 учнів, в ідеалі - 5. В іншому випадку виробниче навчання (практичні уроки) не дають потрібного результату.



Існує два варіанта навчання учнів інвалідів по зору роботі на ПК:

  • З використанням тактильного дисплея і мовного синтезатора (тотально сліпі учні);

  • З програмами збільшення екрану на стандартному відеодисплеї (слабозорі учні).

Нам доводиться використовувати суміш з цих двох методів.

На початку співпраці МВПУ зв’язку зі школою-інтернат № 5 була створена творча група, яка, ознайомившись з методикою викладання, психологією спілкування з дітьми, які не мають можливості бачити оточуючий світ, розробила дві навчальні експериментальні програми. Зараз ми працюємо за трирічною програмою, яку треба суттєво доопрацювати і де в чому спростити. Починали навчання з вивчення операційної системи MS DOC, зараз вже перейшли до більш поглибленого вивчення мережі Інтернет. Треба підкреслити, що навчання проводиться на звичайних комп’ютерах, які адаптуються до специфіки їх використання. Результат досягається завдяки наполегливості, працездатності і жаги до навчання дітей.

Також кожного року з’являються нові версії нових озвучувальних програм і спеціалізованих розмовних програм. Це все змушує викладачів постійно підвищувати свій рівень володіння комп’ютером. На протязі трьох років навчання підготовка ведеться за такими предметами: «Історія виникнення і розвитку комп’ютерної техніки», «Основи ІВМ РС», «Машинопис», «Комп’ютерний набір текстових документів», «Спецтехнологія», «Виробниче навчання».

Основними цілями курсу навчання є:


  • формування у учнів навичок використання засобів інформаційних і комунікаційних технологій для досягнення власних навчальних цілей;

  • виховання у дітей відповідного ставлення до засобів інформаційно-комунікаційних технологій і інформаційних систем;

  • навчати учнів працювати з інформацією з використанням засобів інформаційних і комунікаційних технологій;

  • сформувати в учнів початкові знання про поняття в галузі інформаційно-комунікаційних технологій.

Основними завданнями навчання дітей-інвалідів по зору професії «Оператор комп’ютерного набору» на нашу думку є:

  • Навчання учнів інвалідів по зору основам комп’ютерної грамотності та поглибленим засвоєнням спеціальних комп’ютерних технологій;

  • Початкова професійна підготовка і підвищення рівня професіоналізму при використанні комп’ютерних технологій;

  • Надання консультативної допомоги та комп’ютерного часу незрячим учням;

  • Підготовка та накопичення методичних матеріалів, спеціальних програм і зручних програм для незрячих учнів, з метою забезпечення ефективної роботи учнів за ПК.

Глянемо у минуле, перші тактильні пристрої вводу почали використовуватись досить рано.

Спочатку вони були розраховані на один знак, потім на більш розширені – брайлівські – монітори. Швидкому розвитку даних апаратів заважало – і на даний момент заважає – їх велика ціна. Однак наприкінці 70-х – початку 80-х років були сконструйовані спеціальні комп’ютери для сліпих.

Іншими посередником між сліпим користувачем і комп’ютером є синтезатор мови. Введення синтезатора у часі запізнилось ніж тактильні засоби. Ціна їх значно нижче, але проявились недоліки в порівнянні з Брайлем. Найнеприємний з них мовна обмеженість. Скільки буде використовуватись мов, стільки потрібно мовних систем, у той час як система Брайля є практично інтернаціональною, особливо якщо користуватись шестикрапковою (тобто не комп’ютерною) брайлівською системою.

Але все ж таки на мовній основі були створені декілька спеціальних комп’ютерів для сліпих.

Пройшло багато часу поки з’явились перші програми, які наближають, якоюсь мірою, багатовіконну систему до сліпого користувача. Зараз мовні програми-посередники випередили брайлівські, прийшовши до нас з США раніше за інших.

Програма аудіодоступу Jaws озвучує меню, повідомляє про те, які з пунктів активні, вимовляє всі системні повідомлення, повідомляє про кнопки та радіокнопки, які на даний час є на екрані і дозволяє обрати потрібну. Jaws достатньо зручний у системі, однак русифікована версія не досить зручна для редагування текстів. Одною з брайлівських програм доступу до Windows – є Virgo з Німеччини.

Відмінні зчитувальні програми для Windows дозволяють незрячому рухатися системним меню і обирати бажані розділи, служби. Це перш за все стосується основних додатків Microsoft. Зовнішні додатки Windows, нажаль, не завжди відповідають нормам, в наслідок чого зчитувальна програма потребує налагодження або просто замовкає. Ці налагодження високоякісних зчитувальних пристроїв іноді може зробити сам користувач, але найчастіше потрібна допомога зрячого.

Тепер можна зупинитись на питанні навчання і перейти до досвіду підготовки операторів комп’ютерного набору тільки з брайлівським дисплеєм і мовним синтезатором. Для багатьох незрячих достатньо важко розрізняти процес управління комп’ютером і вікном брайлівського дисплею, тобто коли потрібно користуватись клавішами переміщення курсору ПК, а коли – клавішами переміщення вікна брайлівського дисплея. Витрачається багато часу на огляд всього екрану, так як рядок складає 40 символів. Але все ж учні поступово звикають до розподілу цих функцій. Окремий час на заняттях відводиться для вивчення латинської та української клавіатури та оволодінню методом десятипальцевого друку. Діти спеціалізованої школи завдяки наполегливості і в силу того, що в них життя сприймається на дотик, оволодівають сліпим десятипальцевим методом друкування швидше і помилок роблять значно менше. Для цього є навчальна програма, однак вона орієнтована на розвиток високої швидкості друку і не узгоджена з програмою збільшення екрану, мовним синтезатором та тактильним дисплеєм. Тому необхідно розробити нову програму, яка б відповідала новим вимогам. Зараз вже є програма-тренажер для друку англійських і російських текстів зі звуковим сигналом у випадку помилки. Існує також програма для підвищення швидкості друку. Учень читає одне речення, запам’ятовує його та друкує протягом 5 хвилин. Коли інтервал часу закінчується програма повідомляє середню швидкість та кількість помилок.

Вірогідно, ці неприємності пов’язані з труднощами, які лягають на плечі учнів. А труднощів багато.

По-перше, спочатку потрібно оволодіти клавіатурою ПК латиницею, а за короткий час не вдається досконало оволодіти нею, що сильно уповільнює роботу. По-друге, необхідно вивчити комп’ютерний Брайль, який відрізняється від літературного, в позначенні розділових знаків і цифр, а також багатьох інших спеціальних символів. По-третє, звичне читання двома руками доведеться замінити читанням однією рукою, оскільки друга зайнята клавішами ПК, що значно уповільнює працю, особливо у випадку коли володіння Брайлем не особливо вільне. По-четверте достатньо складним є для початківця правильне натискання клавіш без зачіпання інших, так як замість однієї літери при затриманні пальця на клавіші постійно з’являється дві різних або три-чотири однакові, що дуже псує настрій. Однією зі складностей є те, що доводиться запам’ятовувати дуже багато спеціальних незвичних термінів, назв англійською мовою, багато незрозумілого. Це сильно розсіює увагу і заважає засвоєнню матеріалу.

Наступним етапом в оволодінні комп’ютером є читання за допомогою комп’ютера різноманітних текстів, навчальних посібників, спеціальної та художньої літератури.

Незрячі користувачі ПК забезпечуються спеціальними навчальними програмами, а також програмами необхідними їм для роботи на власних ПК.

Основна проблема – це «зависання» ПК. Тому користувачу рекомендується частіше зберігати введену інформацію та як найбільше параметрів налагодження записувати у файли конфігурування, щоб при «зависанні» ПК як найшвидше поновити потрібний режим роботи. При налагодженні мовного синтезатора встановлюємо вікна для читання так, щоб отримувати максимум необхідної інформації та мінімум непотрібної, що заважає роботі та сповільняє її.

За допомогою стандартних засобів можливо вирішити ще одну серйозну проблему для інвалідів по зору: читання плоского тексту. Сучасні планшетні сканери дозволяють отримувати придатні для розпізнання зображення для широкого діапазону шрифтів без додаткового налагодження сканеру на середніх значеннях його параметрів. У більшості випадків достатньо тільки відсканувати лист і запустити розпізнання. Для розпізнання використовуємо, наприклад Fine Reader Professional. Достовірно розпізнаний текст можна прочитати вголос за допомогою програми Говорящая мишь (стандартна програма написана для незрячих). Що дає змогу учням використовувати тексти для подальшої обробки та створення на їх основі доповідей, курсових робіт і рефератів.



Первинне ознайомлення учня з функціональними кнопками брайлівського принтера

Для слабозорих при роботі на комп’ютері використовується мовний синтезатор. На даний момент він є найбільш доступним технічним засобом для незрячих користувачів комп’ютером через малу ціну у порівнянні з брайлівським дисплеєм.

При роботі слабозорих учнів на ПК виникають наступні труднощі:


  1. Необхідність дивитись на екран з близька, що вимагає від учня знаходження у незручній позі, яка призводить до швидкої втоми;

  2. Зайнята рука у тих учнів, які використовують лупу при роботі з плоскодрукованими матеріалами, що сповільняє роботу на клавіатурі;

  3. Якщо слабозорий учень не володіє методом «сліпого» десятипальцевого друку, необхідність дивитись на клавіатуру підвищує втому і уповільнює його роботу, так як нижча швидкість пошуку потрібних клавіш;

  4. При роботі з графічними програмами, зокрема у Windows, ускладнений пошук курсору миші на екрані.

Використовування програми збільшення екрану дозволяє вести навчання на відео дисплеї при гостроті зору від 2 %, найчастіше без додаткових оптичних засобів. Достатньо щоб учень мав мінімальні навички читання плоского тексту.

Суттєві ускладнення виникають при вивченні середовища Windows: дрібний шрифт текстів, пошук курсору миші на екрані. Часто стверджують, що засобами самої графічної оболонки в системі Windows можна легко збільшити всі елементи екрану. Нажаль це не відповідає дійсності. Засобами самої Windows можна змінити розмір шрифту лише для окремих видів текстової інформації, але не можливо збільшити текст в діалогових панелях, розмір курсору миші. До того ж кратність збільшення часто буває недостатньою. Крім того деякі налагодження діють тільки в самій оболонці Windows і не стосуються Windows-додатків.

Не менш важливим пізнавальним критерієм в оволодінні комп’ютером є ознайомлення та опрацювання офісних додатків: редактору текстів (Word), табличного редактору (Excel). Цей напрямок дає можливість самостійно складати листи, заяви та інші документи, необхідні в побуті і на роботі.

Сьогодні в Інтернет можна отримати найрізноманітнішу інформацію будь-якою мовою. Це як можливість отримати освіту методом дистанційного навчання, так і інформація про лікувальні заклади всього світу з переліком послуг, різноманітна навчальна та наукова інформація, політичні новини сьогодення, розклади потягів та літаків, інформацію про наявність білетів і можливості замовлення їх мережею та багато іншого.

З підключенням до мережі Інтернет акценти змінилися і в програмі підготовки. Більша увага приділяється роботі у всесвітньому «павутинні». Це і робота з електронною поштою, і відпрацьовування навичок з пошуковими системами.

Робота в мережі Інтернет розширює доступ до необмеженої інформації, дозволяє використовувати її як для роботи, так і для навчання, підвищення кваліфікації, і, що важливо для дітей позбавлених зору, інформація, отримана з Інтернету, дає можливість відчувати себе рівними з іншими дітьми. Таким чином вони ознайомлюються з періодикою, художньою літературою, прогнозами погоди, спортом, довідковою інформацією й таке інше. А все це разом значно підвищує шанси на працевлаштування в майбутньому.

Поява русифікованої програми Jaws дала можливість незрячим вивчати Windows і користуватися Інтернетом. Вона дозволяє користуватись програмою Internet Explorer, зчитує тексти українською, російською та англійською мовами.

Після завершення навчання тільки одна людина користується ПК з брайлівським дисплеєм на роботі (міської бібліотеці для сліпих), інші використовують на роботі або вдома програму збільшення зображення на екрані відеодисплея або мовний синтезатор.

Перевага даної курсової підготовки полягає в тому, що використовується матеріально-технічна база школи (дітям не потрібно їхати до МВПУ зв’язку через усе місто). Викладач чи майстер виробничого навчання училища виїжджає до школи. Співпраця училища зі школою є запорукою успішного результату в навчанні.

На даний час основне навчання проходить у комп’ютерному класі оснащеному, нажаль, комп’ютерами для зрячих, які до того ж дуже давно не поновлювалися. З 2007 - 2008 навчального року у школі-інтернат обладнаний спеціалізований сучасний комп’ютерний тифлокабінет. Використовуємо його в контексті ознайомлення учнів з спеціалізованою технікою (брайлівські монітори (строки), брайлівські клавіатури, брайлівські принтери), адже повний перехід на даний вид техніки неможливий. Оскільки, в громадських місцях по Україні комп’ютерів обладнаних такою технікою налічуються одиниці.

ІІІ. Висновки

Сьогодні людина з вадами зору може працювати з Windows, але можливості її обмежені. У той час коли зрячий користувач рідко використовує клавіатуру, адже все легше і швидше робити мишею, сліпий залишається обмеженим клавіатурою і повинен терпляче «прогулюватися» доступними йому меню. У всякому разі сліпий, який прагне до співпраці зі зрячими, повинен прийняти нову систему.

Ефективність розвитку алгоритмічного мислення, збагачення понятійного апарату з навчального предмета залежить головним чином від рівня пізнавальної активності учнів, обумовленої використанням засобів інформаційних і комунікаційних технологій.

Одним з висновків є те, що для реалізації можливостей інформаційних та комунікаційних технологій у процесі навчання, їх потрібно розглядати як елемент цілісної структури навчальної діяльності, який не може входити в протиріччя з методиками традиційного навчання. Особливо актуальним є не епізодичне, а систематичне включення засобів інформаційно-комунікаційних технологій в процес навчання. Отже, необхідним є розробка системи навчання із залученням засобів інформаційно-комунікаційних технологій, цілеспрямована підготовка вчителів спеціальних шкіл до використання названих технологій у навчальному процесі.

Навчання з застосування засобів інформаційних і комунікаційних технологій – це якісно новий різновид навчання, можливості якого ще далеко не розкриті. Водночас, у процесі розробки комп’ютерних програм навчального призначення варто враховувати і негативні сторони використання комп’ютера. Так спостереження свідчать, що по-перше, перебільшення часу використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій може призвести до деякого збідніння мови. Це обумовлене тим, що у процесі роботи (діалогу) з недосконалими програмними засобами від учня вимагаються однотипні відповіді, спрощені конструкції пропозицій. По-друге, інколи в учнів виникає прагнення замінити спілкування з навколишнім світом тільки спілкуванням з комп’ютером.

Надалі представляється цікавим вивчити, як залежить успішність оволодіння навчальним матеріалом від індивідуальних особливостей учнів з особливими потребами, зокрема при використанні різного виду та типу педагогічних програмних засобів.

Для успішної курсової підготовки сліпих дітей за професією «Оператор комп’ютерного набору» потрібна суттєва спеціалізована методична підготовка, видання методичних посібників, співпраця з європейськими центрами, які мають на озброєнні і кращу техніку і практичних педагогів у галузі навчання.

Держава повинна суттєво змінити своє ставлення до цієї проблеми: за прикладом Центрів зайнятості населення створити Центри професійної підготовки дітей-інвалідів. Також завдання забезпечити навчання сліпих дітей комп’ютерній грамотності не на адаптованих комп’ютерах, а на спеціально сконструйованих. Нехай їх буде не десять, а один, але результат від цього буде в десять разів кращим, ніж від десяти адаптованих, хоча вони значно дорожчі за звичайні.

Особливо важливим є оволодіння комп’ютером як засобом компенсації сліпоти для учнів з метою їх успішної інтеграції до громадянського суспільства. Це дає їм змогу самостійно готувати курсові роботи та багато інших документів.

Набуття досвіду роботи з комп’ютером є необхідним для дітей з вадами зору та дорослих спеціалістів різних професій з названими проблемами – юристів-практиків, викладачів, перекладачів та інших, оскільки це значно полегшує, вдосконалює, підвищує рівень виконання ними своїх завдань та професійних обов’язків. Навчаючи дану групу осіб необхідно виходити з того, що для них є необхідним не лише засвоїти навички роботи з комп’ютером, а й набути досвід роботи, зокрема, з нормативною, довідковою та іншою спеціальною літературою. Юристи, зокрема, мають навчитися вести юридичну документацію, викладачі – до лекційних, семінарських та інших занять, виконувати наукову роботу і таке інше, використовуючи комп’ютер. Саме на вирішення зазначених завдань та розв’язання проблем, що виникають у процесі навчання, і повинні спрямовувати свої зусилля викладачі, програмісти, а також повинні допомагати у цьому учні, багато з яких бачать дану проблему зсередини.

Проте, не можна таку справу перекладати на особистості. Цим повинна опікуватись держава. Так, навчання професії коштує дорого, а навчання дітей-інвалідів потребує ще більших затрат. І дуже шкода, що така співпраця не підтримується державою.
Професійна освіта інвалідів, осіб з особливими потребами у

Міжрегіональному вищому професійному училищі зв’язку м. Києва
Слизьконіс М.О. – заступник директора;

Коваль О.А. – майстер виробничого навчання

Міжрегіонального вищого професійного училища зв’язку м. Києва
Співпраця Міжрегіонального вищого професійного училища зв’язку м. Києва і Київською загальноосвітньою спеціалізованою школою-інтернатом № 5 для сліпих дітей ім. Я.П.Батюка почалась у 1999 році. Підготовка ведеться згідно укладеного договору між МВПУ зв’язку та школою-інтернат № 5.

За пропозицією начальника Управління професійно-технічної освіти м. Києва керівництво училища розглянуло можливість проведення підготовки сліпих дітей за професією «Оператор комп’ютерного набору». Перша реакція – абсолютне не сприймання цієї ідеї, адже педагогічні працівники не мали ні досвіду, ні уяви, як навчати сліпих дітей та дітей з вадами зору. Постало непросте завдання - дати знання відповідно до професійної підготовки, підібравши методику та психологічні аспекти навчання сліпих дітей.

Але, врахувавши важливість справи, певну зацікавленість (зможемо ми це зробити чи ні), а також бажання допомогти дітям з обмеженими можливостями, педагогічні працівники МВПУ зв’язку взялися за цю нелегку, але дуже потрібну справу.

Вивчили історію школи-інтернат № 5 для сліпих дітей, її заснування, становлення, хто навчався, хто навчав. Почали вивчати методику викладання, психологію спілкування з дітьми, які не мають можливості бачити оточуючий світ. Треба підкреслити, що навчання проводиться на звичайних комп’ютерах, які адаптуються до специфіки їх використання. Результат досягається завдяки наполегливості, працездатності і жаги до навчання дітей.

Комп’ютерна техніка має чудову з точки зору прогресу властивість змінюватися, але це негатив виходячи з матеріальних можливостей навчальних закладів. Адже ми не в змозі оновлювати комп’ютери навіть через 5 років. Так як постійно змінюються операційні системи, основні і спеціалізовані програми, викладачі повинні всі ці зміни відслідковувати.

На початку співпраці була створена творча група, яка розробила дві навчальні експериментальні програми. Одна була розрахована на два роки навчання (11, 12 класи), інша - на три роки (10, 11, 12 класи). Зараз ми працюємо за трирічною програмою, яку треба постійно доопрацьовувати згідно вимог інформатизації суспільства. Також кожного року з’являються нові версії озвучувальних програм і спеціалізованих розмовних програм. Це все змушує викладачів постійно підвищувати свій рівень володіння комп’ютером. На протязі трьох років навчання підготовка ведеться за такими предметами: «Історія виникнення і розвитку комп’ютерної техніки», «Основи ІВМ РС», «Машинопис», «Комп’ютерний набір текстових документів», «Спецтехнологія», «Виробниче навчання».

Навчальний заклад протягом 25 років готує секретарів керівника (організації, підприємства, установи). В основу підготовки секретарів було покладено сліпий десятипальцевий метод набору тексту з клавіатури. Треба сказати, що учбовий заклад досяг в цій справі досить суттєвих результатів. Учні неодноразово ставали переможцями конкурсів професійної майстерності м. Києва, друкуючи сліпим десятипальцевим методом по 200-300 знаків за хвилину. Для навчання зрячих дітей цьому методу перед майстрами виробничого навчання та викладачами завжди поставала проблема подолання психологічного бар’єру, аби учні не дивилися на клавіатуру комп’ютера. З цією метою іноді вдавалися до заклеювання клавіш клавіатури.

Діти спеціалізованої школи завдяки наполегливості і в силу того, що в них життя сприймається на дотик, оволодівають сліпим десятипальцевим методом друкування швидше і помилок роблять значно менше.

Наступним етапом в оволодінні комп’ютером є читання за допомогою комп’ютера різноманітних текстів, навчальних посібників, спеціальної та художньої літератури.

Не менш важливим пізнавальним критерієм в оволодінні комп’ютером є ознайомлення та опрацювання офісних додатків: редактору текстів (Word), табличного редактору (Excel). Цей напрямок дає можливість самостійно складати листи, заяви та інші документи, необхідні в побуті і на роботі.

З підключенням до мережі Інтернет акценти змінилися і в програмі підготовки. Більша увага приділяється роботі у всесвітньому «павутинні». Це і робота з електронною поштою, і відпрацьовування навичок з пошуковими системами.

Робота в мережі Інтернет розширює доступ до необмеженої інформації, дозволяє використовувати її як для роботи, так і для навчання, підвищення кваліфікації, і, що важливо для дітей позбавлених зору, інформація, отримана з Інтернету, дає можливість відчувати себе рівними з іншими дітьми. Таким чином вони ознайомлюються з періодикою, художньою літературою, прогнозами погоди, спортом, довідковою інформацією й таке інше. А все це разом значно підвищує шанси на працевлаштування в майбутньому.

Комп’ютерне навчання дітей з проблемами зору вимагає великої уваги викладача до кожного учня. У даному випадку всі учні фактично незрячі. Група повинна бути не більше 8 учнів, в ідеалі - 5. В іншому випадку виробниче навчання (практичні уроки) не дають потрібного результату.

Перевага даної курсової підготовки полягає в тому, що використовується матеріально-технічна база школи (дітям не потрібно їхати до МВПУ зв’язку через усе місто). Викладач чи майстер виробничого навчання училища виїжджає до школи.



Один з комп’ютерних класів школи-інтернат

Навчання проходить у двох комп’ютерних класах оснащених комп’ютерами для зрячих та спеціалізованою тифлотехікою.

Клас школи є групою навчального закладу, тобто зараховується до загального контингенту учнів (вік, мотивація і рівень базової підготовки однакові), а це дуже важливо.

Співпраця училища зі школою є запорукою успішного результату в навчанні.



Урок «Спецтехнології»

Так, училище підготувало і дало путівку в життя за професією «Оператор комп’ютерного набору» 116 випускникам училища із контингенту учнів спеціалізованої школи-інтернат № 5 для сліпих дітей. По закінченню навчання учні отримують свідоцтво про здобуття робітничої кваліфікації. Училище кожного року вручає більше 600 дипломів за різними професіями. Колектив МВПУ зв’язку пишається тим, що серед 600 випускників є 8-9 учнів школи-інтернату. І горді з того, що залучені до цієї святої справи, що праця кожного року, хай не в повному обсязі, але дає можливість тотально сліпим дітям побачити світ через оволодіння комп’ютером.

Добре, що чудова людина – директор школи-інтернату – Коваль Людмила Сергіївна, знайшла спільну мову з не менш дбайливою і сердечною особистістю – директором МВПУ зв’язку – Петровичем Василем Сергійовичем, для яких учень є сенсом життя.

Проте не можна таку справу перекладати на особистості. Цим повинна опікуватись держава. Перефразовуючи Екзюпері, держава має відповідати за тих, кого вона навчає. Так, навчання професії коштує дорого, а навчання дітей-інвалідів потребує ще більших затрат. І дуже шкода, що така співпраця не підтримується державою.



Директор школи-інтернат Коваль Людмила Сергіївна з учнями

27 травня 2011 року на базі Київської загальноосвітньої школи-інтернат № 5 для сліпих дітей ім. Я.П.Батюка відбудеться урочисте вручення атестатів про середню освіту та свідоцтв про отримання робітничої кваліфікації, яке надає Міжрегіональне вище професійне училище зв’язку м. Києва, згідно договору між навчальними закладами, за спеціальністю «Оператор комп’ютерного набору».

Від училища на свято Випускного вечора до школи прибуде делегація у складі: директора – Петровича Василя Сергійовича; заступника директора з НВР – Слизьконіса Михайла Олександровича; заступника директора з НВР та СП – Волошкової Лади Миколаївни; викладача та майстра в/н – Коваль Олександри Анатоліївни, яка є куратором від училища груп сліпих дітей школи-інтернат.

Привітати випускників до школи-інтернат завітають Вокально-інструментальний ансамбль «Перлинки» під керівництвом Гутова Сергія Петровича та Духовий оркестр «Либідь» під керівництвом Прокопенко Ярослави Віталіївни.

Адміністрація, учні школи-інтернат та їх батьки завжди висловлюють щиру подяку керівництву училища, педагогічному колективу за турботу та увагу до дітей з вадами зору, яку вони відчували протягом навчання. Адже всі учні МВПУ зв’язку в рамках училищної соціальної служби опікуються кожним учнем школи-інтернат.

Додаток


ДОГОВІР

про спільну роботу Міжрегіонального вищого професійного училища зв’язку міста Києва і Київської загальноосвітньої

спеціалізованої школи-інтернат І - Ш ступенів № 5

для сліпих дітей ім. Я.П.Батюка

“___” _______________ 20 __р. №___

м. Київ

Міжрегіональне вище професійне училище зв’язку міста Києва, яке іменується в подальшому “Училище”, в особі директора Петровича Василя Сергійовича, з однієї сторони, та Київська загальноосвітня спеціалізована школа-інтернат І – ІІІ ступенів № 5 для сліпих дітей ім. Я.П.Батюка, яка іменується в подальшому “Школа”, в особі директора КОВАЛЬ Людмили Сергіївни, з іншої сторони, уклали цей договір про таке:

1. Училище зобов'язується:



    1. Провести підготовку на протязі трьох років на основі базової середньої освіти по робітничій професії «Оператор комп'ютерного набору» учнів школи для сліпих дітей.

    2. Керуючись нормативними документами розробити та узгодити з школою і затвердити в Головному управлінні освіти Київської державної адміністрації навчальні плани по професії "Оператор комп'ютерного набору".

    3. Навчальний процес організувати на виробничій базі школи з залученням викладачів та майстрів виробничого навчання як училища, так і школи.

    4. Теоретичне і виробниче навчання, згідно розкладу училища за погодженням з розкладом школи проводити в навчальних аудиторіях та класах школи.

    5. Забезпечити організацію навчально-виробничої, професійної підготовки не порушуючи навчальних планів та програм. Не допускати залучення учнів школи на роботи, що не пов'язані з професійною підготовкою.

    6. Навчальний процес проводити забезпечуючи відповідні санітарно-гігієнічні і безпечні умови праці та навчання.

    7. Зарахувати учнів школи до контингенту слухачів училища із записом до поіменної книги (П-СПН) та книги наказів училища.

2. Школа зобов'язується:

2.1. Підготувати документи для зарахування учнів школи в училище. Укомплектувати групи по професіям в кількості, згідно нормативним документам.

2.2. Передбачити в навчальних планах школи час для навчально-виробничої підготовки учнів робітничим професіям.

2.3. Направляти для навчання в училище учнів, які мають базову середню освіту і пройшли відповідну підготовку в початкових класах.

2.4. Надавати умови і виділяти висококваліфікованих вихователів, які знають методику навчання сліпих дітей, для співпраці з викладачами та майстрами виробничого навчання училища.

2.5. Надати навчальні класи (комп'ютерний клас, укомплектувати його сучасними комп'ютерами та методикою, яка б покращила підготовку сліпих дітей по професії «Оператор комп'ютерного набору»).

2.6. Сприяти інженерно-педагогічним працівникам училища, які будуть залучатись для навчання робітничим професіям учнів школи, в стажуванні на споріднених навчальних площадках як України, так і країнах, які мають суттєві досягнення в навчанні сліпих дітей роботі на комп'ютерній техніці.

3. Загальні положення:

3.1. Дійсний договір може бути продовжений, змінений, або розірваний за згодою сторін, що заключили його, зі складанням протоколу, котрий буде складовою частиною дійсного договору.

3.2. Одностороння відмова від виконання окремих положень і умов договору не допускається.

3.3. Про рішення продовжити чи розірвати договір сторона ставить до відома другу сторону офіційним листом не пізніше чим за шість місяців до початку чергового навчального року.

3.4. Цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 1 вересня 2011 року.

4. Юридичні адреси сторін:


“Училище”

“Школа-інтернат”

01032, м.Київ, Шевченківський район,

м.Київ, Подільський район,

бул. Т.Шевченка, 56

вул. Вишгородська, 35

Тел. 234-31-23

Тел. 430-10-18


Директор Міжрегіонального вищого

Директор Київської

професійного училища зв’язку міста

загальноосвітньої спеціалізованої

Києва

школи-інтернат І-ІІІ ступенів № 5 для




сліпих дітей ім. Я.П.Батюка

___________________

В.С.Петрович

____________________

Л.С.Коваль


Застосування тестових видів контролю для учнів з особливими потребами під час проведення уроків виробничого навчання з професії «Складальник верху взуття»
Галат І.П. – майстер виробничого навчання

Київського вищого професійного училища технологій та дизайну виробів із шкіри
Вступ

Останнім часом в нашій країні відбулися суттєві зміни стосовно ставлення до людей з особливими потребами. Основою цих змін є визнання рівності прав людей з особливими потребами на повноцінне навчання та створення реальних умов для цього.

ДПТНЗ «Київське вище професійне училище технологій та дизайну виробів із шкіри» в умовах жорсткої конкуренції на вітчизняному ринку праці дає можливість кожній людині з особливими потребами долучитися до професійного навчання, відчути себе повноцінним громадянином суспільства.

Першочерговим завданням є розвиток у учня з особливими потребами типу мислення, який забезпечить йому можливість адекватно оцінювати нові обставини та формувати стратегію подолання проблем, які повсякчас виникатимуть в «дорослому» житті, уможливить пристосування випускника до нових, часом не передбачуваних політичних, економічних або інших обставин.

Формування професійних навичок майбутніх робітників з особливими потребами забезпечують викладачі спеціальних дисциплін та майстри виробничого навчання, які працюють над розвитком майбутнього робітника, який є не лише носієм певної суми знань, але й здатен вирішувати виробничі завдання на достатньому рівні і з відповідним ступенем ризику.  З перших уроків викладачі спеціальних дисциплін та майстри виробничого навчання повинні зацікавити учнів з особливими потребами до опанування обраної професії та сприяти всебічному розвитку, тільки тоді буде позитивний кінцевий результат. Учні з особливими потребами – це люди з певними обмеженнями інтелектуального розвитку. Однак при правильно підібраних методах спеціального навчання та за умови коректної перевірки знань, умінь та навичок учні здатні досягти достатнього рівня загального розвитку, що дозволяє їм бути компетентними у своїй праці.

У системі навчання тестування (як із використанням комп’ютерних технологій, так і традиційне - на паперових носіях) є одним із методів, який застосовують для діагностики й контролю знань учнів. Від інших засобів контролю й оцінювання результатів навчальної діяльності воно відрізняється більшою точністю й доступністю вимірювань. Тестування найчастіше використовують під час проведення тематичних контрольних робіт. Зазначимо, що надійний результат викладач та майстер виробничого навчання можуть отримати тільки в тому разі, коли тести складені методологічно й методично грамотно. Саме тому розроблювачу тестів необхідно дуже ретельно добирати збірники завдань у тестовій формі для проведення тематичних контрольних робіт.

Якщо результати тестування частини учнів виявляться незадовільними, майстер виробничого навчання чи викладач через систему діагностичних тестів точніше визначає прогалини в навчанні й розробляє індивідуальну коригувальну програму для кожного з них.

Складність запровадження такої системи діагностики й контролю полягає в тому, що навчальні заклади досі не мають достатнього матеріального забезпечення для максимального використання тестових технологій у навчальному процесі. У пригоді можуть стати сучасні комп’ютерні технології, які дають можливість розв’язати багато проблем.



  1. Види тестового контролю

У процесі навчання в професійно - технічних навчальних закладах застосовуються чотири види контролю:
   1. поточний;
   2. тематичний;
   3. рубіжний;
   4. підсумковий.
   Відповідно до цих видів контролю можна виділити і види тестового контролю, або види тестування:
   1. поточне тестування;
   2. тематичне тестування;
   3. рубіжне тестування;
   4. підсумкове тестування.
   Розглянемо кожний вид тестового контролю.

Поточний тестовий контроль відбувається систематично на заняттях у процесі навчання з метою отримання інформації про засвоєння учнями матеріалу та формування у них знань, навичок та вмінь, а також інформації про доцільність застосування тих чи інших методів і прийомів навчання. Завдяки результатам можна простежити за ефективністю навчання і своєчасно коригувати помилки і недоліки.

Специфіка поточного тестового контролю визначається тим, що:


   - в тестах переважають знання дискретного характеру, тобто вони спрямовані на перевірку окремого вміння, а відповіді здебільшого вибіркові;
   - тести розробляються самим викладачем чи майстром виробничого навчання;
   - тести не проходять стандартизацію;
   - викладач чи майстер виробничого навчання проводить тестування учнів і підраховує його результати;
   - результати поточного тестування не є офіційними.
   Нагадаємо, що під офіційністю у методиці тестування розуміють спрямованість тестування на визначення навчальних досягнень тестованих з метою їх офіційного оцінювання, тобто з виставленням оцінки в офіційному документі (наприклад, журналі).

  



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал