Професійно-технічна освіта України



Сторінка9/14
Дата конвертації23.12.2016
Розмір2.46 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

3. Принцип ідентифікації.

Полягає в необхідності контролю самостійності навчання, тому що при ДН надається більше можливості для фальсифікації навчання, ніж, наприклад, при очній формі. Контроль самостійності при виконанні тестів, рефератів і інших контрольних заходів може досягатися, крім очного контакту, за допомогою різних технічних засобів. Наприклад, ідентифікувати особистість, що здає іспит, можна за допомогою відеоконферецзв'язку.



4. Принцип індивідуалізації.

Для виконання цього принципу в реальному навчальному процесі, в ДН проводиться вхідний і поточний контроль. Наприклад, вхідний контроль дозволяє надалі не тільки скласти індивідуальний план навчання, але й провести, якщо треба, до підготовку споживача освітніх послуг з метою заповнення відсутніх початкових знань і умінь. Це дозволяє успішно проходити подальше навчання на курсі ДН. Поточний контроль дозволяє корегувати освітню траєкторію. Я, зазвичай, рекомендую проводити вхідний і поточний контроль тестуванням.



5. Принцип регламентності навчання.

Часто зустрічається думка, що оскільки час навчання в ДН жорстко не регламентовано, то для учасників курсів недоцільно вводити графік самостійної роботи. Але, досвід практичного ДН показує, що, навпаки, повинний бути твердий контроль і планування. У викладача на комп’ютері повинен бути електронний журнал, де записуються результати виконання практичних робіт та їх оцінки. Графік виконання робіт необхідно розіслати учням заздалегідь, або після тексту роботи чи завдання вказувати термін виконання.



6. Принцип педагогічної доцільності застосування засобів нових інформаційних технологій.

Принцип є ведучим педагогічним принципом і вимагає педагогічної оцінки кожного кроку проектування, створення й організації ДН. Більшості навчальних установ, що впроваджують технології ДН, властива «дитяча хвороба» захоплення засобами інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), особливо Інтернетом. Це викликано, у першу чергу, їх привабливими дидактичними властивостями і часом може привести до неправильної переважної орієнтації на якийсь окремий засіб навчання. Тому оптимальне співвідношення різних засобів ДН, виглядає в такий спосіб:



  • друковані матеріали – 40-50%,

  • навчальні матеріали на WWW-серверах – 30-35%,

  • комп'ютерна відеоконферецзв’язок – 10-15%,

  • інші засоби – 5-20%.

7. Принцип відкритості і гнучкості ДН.

Принцип відкритості виражається в «м'якості» обмежень за станом здоров’я, початковому освітньому рівні. Цей факт не знижує якість навчання, але вимагає додаткових зусиль з сторони ПТНЗ при індивідуальному навчанні учня. Важливим «показником гнучкості» є некритичність освітнього процесу ДН по відношенню до відстані, тимчасового графіку реалізації навчального процесу.



Методи, засоби і форми ДН.

Технологія дистанційного навчання (ТДН) - це система методів, специфічних засобів і форм навчання. ТДН орієнтована на дидактичне застосування професійних знань. Для ДН можуть бути рекомендовані такі прийоми навчання: демонстрація, ілюстрація, пояснення, розповідь, бесіда, вправа, рішення задач, завчання навчального матеріалу, письмові роботи, повторення.



Засоби і форми ДН.

Засоби і форми ДН можуть являти собою:



1. Навчальні книги (тверді копії на паперових носіях і електронний варіант підручників, учбово-методичних посібників, довідників і т.д.);

2. Мережеві учбово-методичні посібники;

3. Комп'ютерні навчальні системи в звичайному і мультимедійному варіантах;

4. Аудіо учбово-інформаційні матеріали;

5. Відео учбово-інформаційні матеріали;

6. Лабораторні дистанційні практикуми;

7. Тренажери;

8. Бази даних і знань;

9. Електронні бібліотеки.

Відповідно до прийнятих поглядів у традиційному навчальному процесі засоби навчання реалізуються через так звані технічні засоби навчання (ТСН) - магнітофони, відеомагнітофони, кінопроектори, діапроектори, кодоскопи, комп'ютери та інші засоби. Варто підкреслити, що в ДН засоби навчання реалізуються через засоби нових інформаційні технологій.



2.2. Проектна технологія навчання професії

При застосуванні проектної технології у навчальному процесі передбачається обов'язкове застосування теоретичних знань і практичних умінь для отримання конкретного результату, придатного до впровадження у практичну діяльність. При застосуванні проектної методики педагог стимулює інтерес учнів до певної проблеми, що передбачає володіння певними знаннями, та через проектну діяльність показує практичне застосування набутих знань. Таким чином, вибудовується ланцюжок: практичне застосування отриманих знань стимулює інтерес учнів до проблеми, а вирішення проблеми вимагає володіння певними новими знаннями та уміннями. Навчання будується на активній основі через доцільну діяльність учнів, тобто узгоджуючись із їхніми особистими інтересами в отриманні саме цих знань. У процесі реалізації проектної технології важливо зацікавити учнів у отриманні знань, які можуть і повинні стати їм у нагоді в реальному житті. Саме тому і потрібна проблема, взята з реального життя. Метод проектів завжди передбачає вирішення конкретної проблеми. Слід звернути увагу на те, що учасники проекту повинні самостійно або спільними зусиллями вирішити проблему, застосовуючи необхідні знання та практичні уміння. Тому метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову.

На уроках «Інформатики» та «Інформаційних технологій» у групах професій «Оператор комп’ютерного набору; секретар керівника» та «конторський службовець; секретар керівника» я використовую методи проектної технології. Здебільшого це інформаційні та практично орієнтовані проекти, які потребують підготовки і проведення 2-3 тижні, але учні залюбки беруть участь у цих проектах не тільки індивідуально, але й парами.

Розробляючи той чи інший проект, треба мати на увазі ознаки та характерні особливості кожного типу проекту.



Класифікація типів проектів щодо навчання дітей-інвалідів та осіб з особливими потребами

(для категорій інвалідів з фізичними вадами розвитку)

Критерій

класифікації

Тип проекту

Характеристика типу проекту,

методичні зауваження

1

2

3

Домінуюча діяльність

Дослідницький


Потребує добре обміркованої структури, що відповідає логіці дослідження; визначеної мети; актуальності предмета дослідження для всіх учасників; відповідних методів роботи (у т.ч. експериментальних і дослідницьких) та методів обробки результатів

Інформаційний


Спрямований на збирання інформації про досліджуваний об'єкт, явище.

Передбачає ознайомлення учасників проекту з отриманою інформацією, її обробку та представлення результату широкій аудиторії.

Вимагає добре продуманої структури, можливості систематичної корекції в процесі роботи над проектом


Практично-орієнтований


Результат діяльності чітко визначено й обов'язково зорієнтовано на задоволення потреб (інтересів) самих учасників. Вимагає ретельно продуманої структури, визначення функції кожного учасника. Важливим є поетапне коректування спільних й індивідуальних зусиль учнів.

Бажана зовнішня оцінка фахівця та впровадження в практику отриманих результатів.





Продовження таблиці


Кількість учасників

Груповий


Педагогу важливо правильно, з методичної точки зору, організувати групову діяльність учасників.

Парний


Важливо здійснити підбір пар залежно від поставленої мети.

Індивідуальний


Важлива мотивація діяльності учнів.

Завдання повинні відповідати рівню можливостей виконавців проекту.




Тривалість проведення

Короткостроковий

(не більше тижня)

Основна робота проводиться на заняттях з окремого предмету або за спеціальним розкладом на заняттях з декількох предметів.

Середньої тривалості

(від тижня до місяця)

Міжпредметні проекти, які містять достатньо крупну проблему або декілька взаємопов'язаних проблем. Можуть являти собою програму проектів. Такі проекти, як правило, виконуються комплексно під час занять та у позаурочний час.

Довготривалий

(понад місяць)


Предметно-змістовна спрямова-ність


Монопроект


Виконується на уроках з одного предмету. Передбачається використання знань з інших навчальних предметів, але сама проблема належить до однієї галузі знань. Повинні бути чітко позначені ті знання та уміння, які учні придбають у результаті роботи над проектом.

Міжпредметний


Передбачає інтеграцію знань із кількох навчальних предметів, потребує кваліфікованої допомоги викладачів-предметників.

Викорис-тання коммунікацій

Традиційний


Реалізується при безпосередньому контакті учасників.

Телекомунікаційний

Реалізується в мережах за допомогою засобів інформаційних технологій.

Пропоную приклад інформаційного проекту

«Мережі. Топологія мереж»

(предмет «Інформатика І курс

«Оператори комп’ютерного набору»»)

1. Розробка проектного завдання

Формулювання мети проекту, його актуальності, визначення предмета інформаційного пошуку.

(Перелік орієнтовних тем проектів надано у Додатку 4.)

У нашому випадку було визначено дві групи по 2 учні. Кожна група отримала завдання згідно класифікації мереж визначати надійність і економічну вигідність певного топологічного виду мережі (зірка та кільце). За допомогою вибраних джерел отримання інформації учні повинні були підготувати презентацію та викласти свою інформацію і зробити висновки.

2. Планування та організація діяльності

Вибір напрямів пошуку.

Визначення можливих джерел інформації (літературні, ЗМІ, бази даних, включаючи електронні, інтерв'ю, анкетування тощо).

Визначення мінімальних та максимальних об’ємів інформації, необхідних для виконання проекту.

Визначення способів оформлення результатів.

3. Діяльність учасників проекту

Збирання інформації, її первинна систематизація.

Обробка інформації, яка включає:


  • систематизацію та аналіз зібраних фактів;

  • зіставлення інформації з різних джерел та надання пояснень виявлених суперечностей;

  • узагальнення інформації;

  • інтерпретування отриманої інформації в контексті теми проекту;

  • структурування та представлення інформаційних матеріалів у різних формах (текст, таблиця, графік, схема);

  • формулювання аргументованих висновків.

За необхідністю проводиться корекція первинного напряму пошуку інформації, потім подальший пошук за уточненими напрямами, аналіз та узагальнення нових фактів, формулювання висновків і так далі до отримання даних, що задовольняють всіх учасників проекту.

4. Оформлення та представлення результатів

Обговорення, підготовка, редагування результатів проектної діяльності у вигляді статті, реферату, доповіді, мультимедійної презентації, відео тощо.

Презентація у вигляді конференції, обговорення. Обов’язково була створена експертна група з учнів ІІІ курсу (3 учні), які виступали експертами по даному питанню і давали оцінку правильно систематизованій то обраній інформації.

При оцінці проектної діяльності учня необхідно розуміти, що найбільш значущою оцінкою є громадське визнання його успішності, тому що навчальне проектування з погляду учня – це можливість максимального розкриття свого творчого потенціалу, це діяльність, яка дозволяє проявити себе індивідуально або в групі, випробувати свої сили, реалізувати свої знання, принести користь, продемонструвати публічно досягнутий результат. Тому позитивної оцінки гідний будь-який рівень досягнутих результатів.

ІІІ. Інтегративно -модульна технологія навчання професії

Головне в модульному навчанні – можливість індивідуалізації, яка не виключає і групової форми. Можуть існувати альтернативні модулі, в яких можливі різні підходи до викладання одного і того ж навчального матеріалу.



Розрізняють модулі двох типів: теоретичні і тренувально-практичні.

Теоретичний модуль – це навчальний пакет, що охоплює автономну (логічно завершену) порцію навчального матеріалу, якій відповідає певна тема конкретного навчального курсу, а також дидактичне забезпечення для індивідуального навчання.

Тренувально-практичні модулі описують логічно завершену сукупність практичних (розрахункових, обчислювальних тощо) або трудових дій (трудовий прийом, трудова операція або частина роботи) в межах практичного або виробничого завдання, професії (спеціальності) або сфери професійної діяльності. За сучасними уявленнями, в основі практичних (операційних) модулів є алгоритми навчально-практичної або навчально-виробничої діяльності, які призначені для формування в учнів практичних, виробничих умінь і навичок, розвитку професійних здібностей.

В основу розроблення модульної системи професійного навчання покладені такі принципи:

  1. Модульна програма повинна максимально відповідати вимогам конкретної роботи, а також враховувати індивідуальні особливості учнів (рівень базової освіти, здібності до навчання, інтелект тощо).

  2. Для того, щоб програми модульного навчання були гнучкі та їх можна було б легко застосовувати до конкретних умов праці, рівня загальної освіти й індивідуальних здібностей учнів, вони повинні бути складені в формі модулів.

  3. При розробці модульних програм і змісту навчання розглядається виробнича діяльність.

  4. Навчальні матеріали повинні орієнтуватись на учнів, тобто бути підготовлені в такому вигляді, щоб за ними можна було б навчатись самостійно (під керівництвом інструктора).

  5. Зміст трудових операцій повинен відповідати кваліфікаційним вимогам і вимогам стандартів до виконання робіт.

  6. Навчання повинно проводитись за принципом поступового накопичення знань, перехід до наступного рівня повинен здійснюватись після засвоєння попереднього, причому кожним учнем індивідуально.

Особливістю модульного навчання є те, що жоден наступний модуль не може бути вивчений поки не буде закріплений і вивчений попередній модуль. Для цього застосовується тестування, комплексні практичні роботи з предмету. Для учнів, як не досить добре засвоїли матеріал даного модуля пропонуються альтернативні модульні одиниці, лікувальні курси, додаткові завдання або повторення; практичний матеріал в модульному (навчальному) елементі подається в стислій формі у вигляді конкретних вказівок до виконання виробничих дій (алгоритмічно); теоретичний матеріал в навчальному (модульному) елементі подається у вигляді конкретного тексту, який супроводжується докладними ілюстраціями  невеликі за часом вивчення дози навчального матеріалу (до 10 хвилин), ув’язані з особливостями сприймання та запам’ятовування інформації, які обмежені за швидкістю.

Модульне навчання професії полягає в послідовному засвоєнні учнем модульних одиниць і модульних елементів. Найважливіше для учнів –інвалідів ПТНЗ є те, що учень частково самостійно чи повністю самостійно може працювати з запропонованою йому індивідуальною навчальною програмою, котра містить у собі цільову програму дій, бази інформації та методичне керівництво для досягнення поставлених дидактичних цілей. У цьому випадку функції викладача (майстра в/н) можуть змінюватись від інформаційно-контролюючої до консультаційно-координуючої. При модульному навчанні немає жорстко заданого терміну навчання.

Один із підходів організації модульного навчання в нашому ліцеї є метод інтегрованого підходу. Для інтегрування вибирають навчальні предмети, близькі за змістом, або котрі мають міцні міжпредметні зв’язки. У професії «Оператор комп’ютерного набору; секретар керівника » - це такі предмети як «Інформатика», «Інформаційні технології», «Технології комп’ютерної обробки інформації». Наступним етапом є встановлення глибини інтегрування, тобто з’ясування рівня міжпредметних зв’язків (перелік тем, які необхідно інтегрувати, схеми інтегрування, тобто порядок записів тем для зручності аналізу їх змісту і виконання операцій інтегрування; перелік тем чи їх частин, які доцільно вилучити з базових програм; дублюючої інформації).

Рекомендована раціональна кількість вибраних для інтегрування змісту виробничого навчання і навчальних предметів, знаходиться в межах від 2 до 7, до них відносяться програми спеціальної технології, спец обладнання, спеціальних (галузевих) питань охорони праці (ОП) тощо.

Програми виробничого навчання (в/н) і навчальних предметів, вибраних для інтегрування, переписують за окремими темами в порядку, зручному для аналізу згідно з формою, приведеною в таблиці.

Розробка інтегрованої програми професійної підготовки для груп «Конторський службовець»

(для учнів з вадами фізичного і психічного розвитку)


Програма

Бухгалтерського обліку



Програма

виробничого

навчання в/н


Програма

дисципліни «Охорона праці»



Програма «Компютерізація облікової інформації»

Інтегрована програма

1

2

3

4

5

Облік необоротних активів. – 6 год.

Облік необоротних активів – 12 год

Основні гігієнічні особливості праці за даною професією – 1 год.

Облік основних засобів, необігових активів і МШП – 2 год

Облік необоротних активів – 16 год

Облік коштів, розрахунків та інших активів. – 16 год

Облік касових операцій – 6 год

Основні гігієнічні особливості праці за даною професією – 1 год.

Облік грошових коштів – 3 год

Облік коштів, розрахунків та інших активів – 20 год.

У кожній графі (колонці) таблиці крім змісту кожної теми, вказують її номер і кількість годин на її вивчення. Для зручності аналізу теми необхідно переписувати, дотримуючись не їх порядкової нумерації, а принципу близькості за змістом. При необхідності, в інтегровану програму включають окремі теми або їх частини з програм загальноосвітніх чи загально технічних навчальних предметів.

Для професій «Оператор комп’ютерного набору » доцільно інтегрувати такі теми предметів:



Розробка інтегрованої програми професійної підготовки

Інформатика

Основи технічного редагування та оформлення тексту

Діловодство

Технології комп.обробки інф.

Інтегрована програма

1

2

3

4

5

Текстовий редактор - 11 год

Основи роботи з видавничою програмою –

22 год



Складання і оформлення службових документів – 4 год

Обробка текстової інформації – 41 год

Робота в текстовому редакторі Microsoft Word -70 год















Після засвоєння кожного модульного елементу необхідною умовою є створення тестів перевірки. Тести успішності призначаються для відносно об’єктивного установлення рівня знань і вмінь учня у поєднанні з визначеною системою оцінювання якості їх засвоєння. Як правило, для оцінювання навчальних досягнень учнів на рівні модульних елементів використовуються тести першого рівня (на упізнання, на розрізнення, на класифікацію) (Додаток1). Можливі відповіді на завдання тестів на упізнавання: «так» або «ні». Простота завдань і швидкість відповіді на них поєднуються з великою ймовірністю угадування правильної відповіді (50%). Наявність у тесті на розрізнення варіантів відповідей для вибору, кількість яких більше двох, зменшує ймовірність угадування при збільшенні кількості варіантів (альтернатив). Завдання тесту на класифікацію-зіставлення взаємно відповідних елементів. Такі види тестів дуже доцільні для інвалідів з розумовими вадами розвитку (ДЦП, аутизм), оскільки потребує мінімального рівня засвоєння знань.



Тести другого рівня. Розрізняють три різновиди тестів другого рівня: тести-підстановки, конструктивні тести, тести типові задачі (алгоритмічні). Якщо перший різновид тестів вимагає від учня доповнити висловлювання, подане у певній формі (вербальний, символічний, графічний тощо), другий – відтворення інформації по пам'яті без натяків і підказувань, то третій вимагає від учня відтворювання відомого правила дії та використання його для одержання шуканого результату. Тести цього рівня за трудністю відносяться до другого рівня засвоєння діяльності – відтворювання по пам'яті раніше засвоєної інформації. Ці тести слід застосовувати для інвалідів із фізичними вадами розвитку, порушення слуху, зору, які мають достатньо високий рівень знань.

Тести третього рівня – це нетипові теоретичні задачі та нетипові практичні завдання, які вимагають від учня евристичної діяльності. Такі види тестів застосовую для учнів з високим рівнем розумового розвитку . Ці тести відносяться до евристичного рівня засвоєння діяльності (діяльність по реконструкції або перетворенню раніше засвоєної інформації за аналогією і переносу її в нові умови діяльності) і використовуються після вивчення учнями дидактичного модуля або блоку модулів.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал