Професійно-технічна освіта України



Сторінка3/14
Дата конвертації23.12.2016
Розмір2.46 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Ряд вчених виділили чотири типи спілкування, що можуть сформуватися у дітей (особа до 18 років):

1. Нормальний тип (хороша взаємодія з дорослим, адекватні засоби спілкування, активне використання жестів і мови).

2. Сензитивний тип (слабкий інтерес до дорослого поєднується з надчутливістю до емоційних реакцій дорослих, контакт з дорослим часто уривається, що ускладнює спільну діяльність).

3. Некритичний тип (великий і непостійний інтерес до дорослого, легкий контакт, спроби привернути увагу і навіть керувати дорослим).

4. Аутичний тип (немає потреби в спілкуванні, не реагують на звернення, втручання дорослого тільки дезорганізовуватиме їх діяльність).

Оскільки порушення в процесі спілкування учнів із фізичними вадами може відбуватися як з їхньої сторони так і зі сторони їхнього найближчого соціального оточення, яким в даному випадку виступають однолітки, батьки та вчителі, то необхідно розглянути та виявити особливості спілкування учнів із фізичними вадами в трьох соціальних системах «учень - однолітки», «учень - батьки», «учень - вчителі». Також виявити в якій із систем є порушення комунікативних якостей особистості.



Дослідження особливостей міжособистісних відносин у родинах учнів із фізичними вадами є одним із першорядних завдань для роботи психолога навчального закладу, а також формування адекватної установки батьків на конструктивне рішення проблем, а не на пасивне очікування ними психолого-педагогічної допомоги. Ситуація хвороби неминуче порушує вироблену психологічну рівновагу в родині і створює необхідність перерозподілу відносин у сім’ї . Міжособистісні відносини в родині в значній мірі визначають особистість дитини і можуть сприяти або, навпаки, перешкоджати розвитку її комунікативних здібностей. Дисгармонія сімейних відносин може створювати на шляху взаємодії підлітків та батьків комунікативні бар'єри, що, в свою чергу, гальмують і знижують ефективність будь-яких реабілітаційних заходів. Тому аналіз міжособистісних відносин в системі «дитина - батьки» необхідний для збереження і підтримування комунікативних функцій родини дитини із фізичними вадами та взагалі для нормальної життєдіяльності всіх членів родини. Реалізація комунікативних якостей учнів найбільш яскраво виражається та розвивається саме у колективі однолітків, тому друге завдання практичного психолога є вивчення особливостей спілкування в системі «учень— однолітки». Для забезпечення більш успішного навчального процесу необхідно виявити характер розвитку комунікативних якостей учня з вчителями, тобто третім завданням є вивчення особливостей спілкування підлітка в системі «учень - вчителі».

Комплекс наступних методик дає: по - перше, характеристику комунікативним якостям особистості учня; по - друге, направлений на виявлення особливостей спілкування і характеру порушень учнів із фізичними вадами в системі «учень - однолітки - батьки - вчителі».



До першої групи комунікативних якостей відносяться експресивно-мовленнєві, які виявляються за допомогою теста-опитувальника В.О. Лабунської «Соціально-психологічні характеристики суб'єкта спілкування» в трьох соціальних системах «учень- однолітки», «учень- батьки», «учень - вчителі». Співставлення отриманих даних дозволить виявити порушення процесу спілкування зі сторони учня чи іншого суб'єкта соціального оточення і дозволить намітити напрям психокорекційної роботи практичного психолога на той чи інший суб'єкт ускладненого спілкування.

Опитувальник

«Соціально-психологічні характеристики суб'єкта спілкування»

Інструкція. Уявіть собі, що ваш партнер зі спілкування демонструє в спілкуванні з вами нижчеперелічені характеристики взаємодії. Ваше завдання полягає в тому, щоб оцінити, наскільки та або інша особливість його поведінки ускладнює ваше спілкування з ним, наприклад, така характеристика, як гучна мова. Якщо ця особливість поведінки дуже сильно (сильно, середньо, слабко й т. д.) ускладнює ваше спілкування, то поставте знак « + » у відповідній графі бланка, напроти номера характеристики; якщо ви не звертали раніше уваги на цю характеристику й не можете оцінити її впливу на ваше спілкування, то поставте знак « + » у графі «Не знаю».

Відповідаючи, намагайтеся дотримуватися наступних правил:

1. Будьте уважні, стежте, щоб номер відповіді на спеціальному бланку збігався з номером характеристики в опитувальнику.

2. Постарайтеся рідше ставити знак « + » у графі «Не знаю».

3. Не витрачайте час на обмірковування відповідей (це завдання на швидкість), тоді ви швидко зможете закінчити роботу.

Питання:

1. Тиха мова.

2. Невміння співвідносити дії та вчинки людей з їхніми якостями як особистості.

3. Байдуже відношення до іншої людини (до мене).

4. Бажання більше говорити, ніж слухати.

5. «Застигла поза», нерухоме обличчя.

6. Невміння поставити себе на місце іншої людини.

7. Підозріле відношення до інших людей (до мене).

8. Звичка перебивати розмову.

9. Тривалі паузи в мові.

10. Невміння «читати» по обличчю почуття й наміри іншої людини.

11. Неприязне (вороже) відношення до інших людей (до мене).

12. Невміння вийти зі спілкування, вчасно його припинити.

13. Небажання партнера підтримувати зоровий контакт.

14. Помилки в оцінці почуттів і настроїв іншої людини.

15. Владне відношення до інших людей (до мене).

16. Невміння аргументувати свої зауваження, пропозиції.

17. Відсутність зовнішньої привабливості.

18. Невміння продемонструвати розуміння до особливостей іншої людини.

19. Зарозуміле відношення до інших людей (до мене).

20. Невміння урізноманітнити мовні форми звертання до іншої людини.

21. Млява, невиразна жестикуляція.

22. Прагнення відносити людей до певного типу.

23. Вимогливе відношення до інших людей (до мене).

24. Прагнення займати в спілкуванні провідну позицію.

25. Невідповідність виразу обличчя партнера його словам.

26. Відсутність проникливості.

27. Страх бути смішним в очах інших людей.

28. Бажання нав'язати свою точку зору.

29. Голосна мова.

30. Звичка судити про людину за її зовнішністю.

31. Прагнення справити приємне враження.

32. Невміння виразити відношення за допомогою жестів, міміки, інтонацій.

33. Систематичне пересування під час спілкування.

34. Уміння поставити себе на місце іншої людини.

35. Зацікавлене відношення до іншої людини (до мене).

36. Уміння менше говорити, а більше слухати.

37. Прагнення систематично підтримувати зоровий контакт.

38. Уміння точно оцінювати почуття й налаштування іншої людини.

39. Довірливе відношення до інших людей (до мене).

40. Уміння слухати, вести діалог, розмовляти.

41. Приємна зовнішність.

42. Уміння «читати» по обличчю почуття й наміри іншої людини.

43. Дружнє ставлення до інших людей (до мене).

44. Уміння вчасно вийти зі спілкування, припинити його, з огляду на ситуацію й стан іншої людини.

45. Швидкий темп мови.

46. Уміння демонструвати своє розуміння до особливостей іншої людини.

47. Шанобливе відношення до інших людей (до мене).

48. Уміння прийняти точку зору іншої людини.

49. Інтенсивна жестикуляція.

50. Уміння бачити в іншій людині її індивідуальні особливості, риси характеру.

51. Добродушне відношення до інших людей (до мене).

52. Уміння пояснювати, аргументувати свої пропозиції, зауваження.

53. Відповідність виразу обличчя партнера його словам.

54. Проникливість: людей бачить «наскрізь».

55. Здатність виразити відношення за допомогою жестів, міміки, інтонацій.

56. Уміння урізноманітнити мовні форми звертання до іншої людини.

57. Часті дотики (кладе руку, поплескує по плечу й таке інше).

58. Прагнення оцінювати людей на основі уявлень, що склалися в його оточенні.

59. Прагнення займати в спілкуванні підлеглу позицію.

60. Концентрація уваги на власних почуттях і думках.

61. Тривале спілкування з тією самою людиною.

62. Присутність сторонніх осіб.

63. Великі тимчасові проміжки в спілкуванні з партнером.

64. Одночасне спілкування із групою осіб.

65. Вікові розходження.

66. Статеві розходження.

67. Посадові розходження.

68. Самопочуття (настрій, готовність до спілкування).

Кількісний і якісний аналіз результатів опитування

В опитувальнику представлені п'ять груп характеристик спілкування. Кожна група включає як позитивні, так і негативні риси, що визначають його ефективність. Сумарна оцінка ступеня впливу різних груп характеристик дозволяє виявити ступінь індивідуальної або групової чутливості до певних сторін спілкування («Профіль психологічних труднощів спілкування»), установити ступінь сензитивності до позитивних і негативних рис спілкування, створити «портрет» оптимального або важкого партнера з погляду суб'єкта або групи.

Максимальна оцінка кожної групи психологічних труднощів спілкування дорівнює 75 балів. Перша група (І) включає експресивно-мовні (ЕМ) особливості партнерів. До неї відносяться судження 1, 5, 9,13, 17, 21, 25, 29, 33, 37, 41, 45, 49, 53, 57. Друга група (II) характеристик відображає соціально-перцептивні (СП) особливості партнерів. До неї відносяться судження 2, 6, 10, 14, 18, 22, 26, 30, 34, 38, 42, 46, 50, 54, 58. Третя група (III) включає судження, що описують відносини - звертання (ВЗ) партнерів один до одного. До неї відносяться судження 3, 7, 11, 15, 19, 23, 27, 31, 35, 39, 43, 47, 51, 55, 59. Четверта група (IV) складається із суджень, що розкривають уміння й навички організації взаємодії (НВ). її складають судження 4, 8, 12, 16, 20, 24, 28, 32, 36, 40, 44, 48, 52, 56, 60. Окрема група характеристик (V) дає уявлення про вплив на виникнення труднощів спілкування таких параметрів, як інтенсивність спілкування, кількість партнерів, наявність свідків спілкування, вік, стать, статус (УО). її складають судження 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68. Первинна обробка даних складається з підсумовування балів усередині кожної групи характеристик. Потім отриманий показник по кожній групі переводиться в 20-бальну шкалу. Коефіцієнт перекладу для І- IV групи ознак дорівнює - 0,27, для V групи - 0,53. Переклад в 20-бальну систему здійснюється множенням сумарного показника на відповідний індекс. Результати переносяться на графік. Він має такий вигляд: на вертикальній прямій розташовуються показники в 20-бальній системі, на горизонтальній - найменування груп характеристик труднощів спілкування (ЕМ, СП, ВЗ, НВ, УО). Графік являє собою «Профіль психологічних труднощів спілкування» кожного з учасників дослідження або групи вцілому. На основі співвідношення ступеня оцінки кожної групи характеристик визначається тип «Профілю психологічних труднощів спілкування». Судження, що одержали оцінку 4-5 балів, виписуються окремо, потім підраховується їхня частота в даному діапазоні. Ті судження, які 50-75 % учасників дослідження оцінювали як дуже сильно (5 бал.) або сильно (4 бал.) ускладнюють процес спілкування, включаються в «портрет важкого партнера спілкування». Так складається групове уявлення про суб'єкта ускладненого спілкування. На основі аналізу цих уявлень визначаються характеристики спілкування партнера, стосовно яких спостерігається підвищена чутливість, і встановлюються кількісні і якісні розходження «портретів» залежно від досліджуваних детермінант ускладненого спілкування.

Порівнянням змісту й обсягу уявлень про важкого партнера відповідно до різних рольових позицій виявляються стійкі, типові психологічні труднощі спілкування й відповідно уявлення про суб'єкта ускладненого спілкування й варіативні, що з'являються у зв'язку зі зміною рольової позиції партнера.



Друга група складає соціально-перцептивні якості учнів - інвалідів, які можна виявити за допомогою наступних методик: «Шкала прийняття інших» Фейя, «Шкала доброзичливості» Кемпбелла, «Шкала довіри» Розенберга. Для вивчення особливостей взаємодії у системі «дитина - батьки» застосовується тест-опитувальник батьківського відношення до дітей А. Я. Варга,

В. В. Століна, який дає характеристику наступним шкалам: «прийняття - відчуження», «кооперація», «симбіоз», «авторитарна гіперсоціалізація», «маленький невдаха».

«Шкала прийняття інших» Фейя

Інструкція. Уважно прочитайте (прослухайте) судження опитувальника. Варіанти відповідей за всіма судженнями дані на спеціальному бланку. Якщо ви вважаєте, що судження правильне й відповідає вашому уявленню про себе й інших людей, то в бланку відповідей напроти номера судження позначте ступінь вашої згоди з ним, використовуючи запропоновану шкалу:

1 - завжди,

2 - часто,

3 - іноді,

4 - рідко,

5 - ніколи.



Питання:

1. Людей досить легко ввести в оману.

2. Мені подобаються люди, з якими я знайомий (а).

3. У наш час люди мають дуже низькі моральні принципи.

4. Більшість людей думають про себе тільки позитивно, рідко звертаються до своїх негативних якостей.

5. Я почуваю себе комфортно практично з будь-якою людиною.

6. Все, про що люди говорять у наш час, зводиться до розмов про фільми, телебачення й інші дурні речі подібного роду.

7. Якщо хто-небудь почав робити послугу іншим людям, то вони відразу ж перестають поважати його.

8. Люди думають тільки про себе.

9. Люди завжди чимось незадоволені й шукають що-небудь нове.

10. Примхи більшості людей дуже важко витерпіти.

11. Людям однозначно потрібен сильний і розумний лідер.

12. Мені подобається бути на самоті, далі від людей.

13. Люди не завжди чесно поводяться з іншими людьми.

14. Мені подобається бути з іншими людьми.

15. Більшість людей дурні й непослідовні.

16. Мені подобається бути з людьми, чиї погляди відрізняються від моїх.

17. Кожен хоче бути приємним для іншого.

18. Найчастіше люди незадоволені собою.

Інтерпретація результатів

Підраховується сума набраних балів.

60 балів і більше - високий показник прийняття інших;

45-60 балів - середній показник прийняття інших з тенденцією

до високого;

30-45 балів - середній показник прийняття інших з тенденцією

до низького;

30 балів і менше — низький показник прийняття інших.



«Шкала доброзичливості» Кемпбелла

Інструкція. Уважно прочитайте (прослухайте) пари суджень опитувальника. Якщо ви вважаєте, що яке-небудь судження з пари правильне й відповідає вашому уявленню про себе й інших людей, то в бланку відповідей навпроти номера судження позначте ступінь вашої згоди з ним, використовуючи запропоновану шкалу. Якщо у вас виникли які-небудь запитання, задайте їх перш, ніж почнете виконувати тест.

Питання:

1. «А». Людина найчастіше може бути впевнена в інших людях.

«В». Довіряти іншому небезпечно, тому що він може легко використати це у своїх цілях.

2. «А». Люди скоріше будуть допомагати один одному, ніж ображати один одного.

«В». У наш час навряд чи найдеться така людина, якій можна було б повністю довіритися.

3. «А». Ситуація, коли людина працює для інших, повна небезпеки.

«В». Друзі й співробітники виступають кращим гарантом безпеки.

4. «А». Віра в інших є основою виживання в наш час.

«В». Довіряти іншим рівнозначно пошуку неприємностей.

5. «А». Якщо знайомий просить у борг, краще знайти спосіб відмовити йому.

«В». Здатність допомогти іншому є однією з кращих сторін нашого життя.

6. «А». «Домовленість дорожча за гроші» - усе ще хороше правило в наш час.

«В». У наш час необхідно прагнути догоджати всім незалежно від власних принципів.

7. «А». Неможливо перестрибнути через себе.

«В». Там, де є воля, є й результат.

8. «А». У ділових відносинах не місце дружбі.

«В». Основна функція ділових відносин складається в можливості допомогти іншому.

Вибори, що відображають доброзичливе відношення до інших людей, позначені зірочкою (*).



Ключ

При збігу відповіді із ключем вона оцінюється в 1 бал, при розбіжності - в 0 балів.





Варіант відповіді

1

«А*»

2

«А*»

3

«В*»

4

«А*»

5

«В*»

6

«А*»

7

«В*»

8

«В*»

Інтерпретація результатів

Бали підсумовуються.

4 бали й менше - низький показник доброзичливого відношення до інших;

4-8 балів - середній показник доброзичливого відношення до інших;

8 балів і більше - високий показник доброзичливого відношення до інших.

«Шкала довіри» Розенберга

Інструкція. Уважно прочитайте (прослухайте) пари суджень опитувальника. Якщо ви вважаєте, що яке-небудь судження правильне й відповідає вашому уявленню про себе й інших людей, то в бланку відповідей навпроти номера судження позначте ступінь вашої згоди з ним, використовуючи запропоновану шкалу. Якщо у вас виникли які-небудь питання, задайте їх перш, ніж почнете виконувати тест.

Питання:

1. Як ви думаєте, більшості людей можна довіряти чи у взаємодії з іншими потрібно бути обережними?

«А». Більшості людей можна довіряти.

«В». У взаємодії з іншими потрібно бути обережними.

2. Могли б ви сказати, що люди найчастіше прагнуть бути корисними для інших чи вони думають тільки про себе?

«А». Прагнуть бути корисними для інших. «В». Думають тільки про себе.

3. Як ви думаєте, більшість людей спробували б обдурити вас, якби їм випала така нагода, чи поводилися б чесно?

«А». Спробували б обдурити, якби їм випала така нагода.

«В». Поводилися б чесно.

Ключ

Якщо відповідь збігається з ключем, то вона оцінюється в 1 бал, при розбіжності - в 0 балів.





Варіант відповіді

1

«А»

2

«А»

3

«В»


Інтерпретація результатів

Бали підсумовуються.

1 бал і менше - низький показник довіри;

2 бали - середній показник довіри;

3 бали й більше - високий показник довіри.

Тест - опитувальник батьківського відношення до дітей

А. Я. Варт, В. В. Століна

Шановні батьки, просимо Вас із метою з'ясування Вашого відношення до дитини, заповнити даний опитувальник.



Інструкція: якщо Ви згідні з даним твердженням - обведіть порядковий номер.

Питання:

1. Я завжди співчуваю своїй дитині.

2. Я вважаю своїм обов'язком знати все, що думає моя дитина.

3. Я поважаю свою дитину.

4. Мені здається, що поведінка моєї дитини значно відхиляється від норми.

5. Потрібно намагатися тримати дитину осторонь від реальних життєвих проблем, якщо вони її травмують.

6. Моя дитина викликає у мене теплі почуття.

7. Гарні батьки відгороджують дитину від труднощів життя.

8. Моя дитина часто неприємна мені.

9. Я завжди намагаюся допомогти своїй дитині.

10. Бувають випадки, коли жорстоке відношення до дитини приносить їй більшу користь.

11. Я відчуваю розчарування стосовно своєї дитини.

12. Моя дитина нічого не доб'ється в житті.

13. Мені здається, що інші діти насміхаються над моєю дитиною.

14. Моя дитина часто робить такі вчинки, які викликають тільки презирство.

15. Для свого віку моя дитина трошки незріла.

16. Моя дитина спеціально поводиться погано, щоб «насолити» мені.

17. Моя дитина всмоктує в себе все дурне, як губка.

18. Мою дитину важко навчити гарних манер при всьому старанні.

19. Дитину варто тримати у жорстких рамках, тоді з неї виросте порядна людина.

20. Я люблю, коли друзі моєї дитини приходять до нас у дім.

21. Я приймаю участь у долі своєї дитини.

22. До моєї дитини «липне» все дурне.

23. Моя дитина не доб'ється успіху в житті.

24. Коли в компанії знайомих говорять про дітей, мені трохи соромно, що моя дитина не така розумна і здібна, як мені б хотілося.

25. Я шкодую свою дитину.

26. Коли я порівнюю дитину з однолітками, вони здаються мені дорослішими й за поведінкою, і за судженнями.

27. Я із задоволенням проводжу з дитиною весь свій вільний час.

28. Я часто шкодую про те, що моя дитина росте й дорослішає, і з ніжністю згадую її маленькою.

29. Я часто ловлю себе на ворожому ставленні до дитини.

30. Я мрію про те, щоб моя дитина досягла всього того, що мені подобається й здається необхідним.

31. Батьки повинні пристосовуватися до дитини, а не тільки вимагати цього від неї.

32. Я намагаюся виконувати всі прохання моєї дитини.

33. Приймаючи сімейні рішення, варто враховувати думку дитини.

34. Я дуже цікавлюся життям своєї дитини.

35. У конфлікті з дитиною я часто можу визнати, що вона по-своєму права.

36. Діти рано дізнаються, що батьки можуть помилятися.

37. Я завжди рахуюся з думкою своєї дитини.

38. Я відчуваю до дитини дружні почуття.

39. Основні причини капризів моєї дитини - егоїзм, упертість і лінь.

40. Неможливо нормально відпочити, якщо проводити відпустку з дитиною.

41. Саме головне - щоб у дитини було спокійне й безтурботне дитинство, все решта додасться.

42. Іноді мені здається, що моя дитина не здатна ні на що хороше.

43. Я розділяю захоплення моєї дитини.

44. Моя дитина може вивести із себе кого завгодно.

45. Я розумію прикрості своєї дитини.

46. Моя дитина часто дратує мене.

47. Виховання дитини - це суцільне нервування.

48. Строга дисципліна в дитинстві розвиває сильний характер.

49. Я не довіряю своїй дитині.

50. За строге виховання діти потім дякують.

51. Іноді мені здається, що я ненавиджу свою дитину.

52. У моїй дитині більше недоліків, ніж достоїнств.

53. Я розділяю інтереси своєї дитини.

54. Моя дитина не в змозі зробити що-небудь самостійно, а якщо й зробить, то обов'язково не так.

55. Моя дитина подобається мені такою, яка вона є.

56. Я ретельно стежу за станом здоров'я своєї дитини.

57. Нерідко я захоплююся своєю дитиною.

58. Дитина не повинна мати секретів від своїх батьків.

59. Я невисокої думки про здібності моєї дитини й не приховую цього від неї.

60. Бажано, щоб дитина дружила з тими дітьми, які подобаються її батькам.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал