Професійно-технічна освіта України Інноваційний досвід




Сторінка5/10
Дата конвертації01.01.2017
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Тематика методичних розробок
1. Методика та організація викладання предметів професійно-теоретичної підготовки.
2. Методика та організація проведення виробничого навчання.
3. Методика та організація проведення окремих уроків.
4. Методика та організація проведення уроків з окремих тем програми.
5. Методика та організація проведення уроків з окремих розділів програми.
6. Використання окремих методів навчання.
7. Наочні засоби у викладанні та методика використання їх.
8. Вивчення та впровадження в навчальний процес досягнень науки і техніки.
9. Вивчення та впровадження в навчальний процес інноваційних технологій виробництва.
10.Підготовка викладача (майстра виробничого навчання) до уроку.
11.Робоча документація викладача (майстри виробничого навчання) на уроці.
12. Методика проведення бінарних уроків.
Розглянемо більш детально кожну з тем методичних розробок.
Методика і організація проведення уроків. В методичній розробці щодо методики і організації проведення окремих уроків занять слід торкатися

55 всіх аспектів проведення уроку — від першого слова викладача (майстра виробничого навчання) до останнього. Структура і зміст таких розробок детально будуть описані нижче.
Організація проведення окремих тем програми і уроків з цілих тем і
розділів програм (предметів). В методичних розробках з організації проведення окремих тем програми, проведення уроків з цілих тем і розділів програм (предметів), крім описання методики та організації проведення окремих уроків, треба рекомендувати розподілення матеріалу по окремих уроках, послідовність проходження теми (розділу), організацію повторення і контролю знань учнів, використання методів навчання тощо.

з/п
Орієнтовна схема методичної розробки
з предмета професійно-теоретичної підготовки
1
Розподіл програми предмета на теми
2
Характеристика кожної теми
3
Розподіл кожної теми на підтеми і уроки
4
Комплексне методичне забезпечення кожної теми
5
Навчально-виховні завдання, що реалізуються під час вивчення теми
6
Характеристика навчально-матеріальної бази, яка має бути задіяною при вивченні теми
7
Організація та методика кожного уроку теми:
– тема уроку;
– мета уроку;
– тип уроку;
– структура уроку;
– зміст уроку (план-конспект уроку);
– форми роботи;
– методичні рекомендації до проведення уроку;
– список рекомендованої літератури для викладача та учнів.

з/п
Орієнтовна схема методичної розробки з виробничого навчання

1
Розподіл програми виробничого навчання на теми
2
Характеристика кожної теми:
– роль і місце в загальній структурі виробничого навчання;
– основні навчально-виховні завдання;
– особливості вивчення навчального матеріалу;
– рівень формування вмінь і навичок;
– зв '
язок з предметами загальнопрофесійної та професійно-теоретичної підготовок.
3
Розподіл теми на підтеми та уроки
4
Послідовність вивчення прийомів та методів виконання робіт на кожному уроці:
– зміст і послідовність виконання вправ;
– розподіл часу;
– методика керівництва вправами: вступний інструктаж, поточний
інструктаж, заключний інструктаж.
5
Матеріально-технічне забезпечення на кожний урок:

інструменти;
– пристосування;
– матеріали;
– прилади;

56
– засоби навчання учнів самоконтролю та взаємоконтролю;
6
Рекомендації щодо підбору навчально-виробничих робіт для кожного уроку:
– навчально-технічні вимоги;
– орієнтовний перелік виробничих робіт;
7
Навчально-технічна документація на кожний урок:

інструкції;

інструкційно-технологічні карти;
– таблиці типових помилок;
– критерії оцінювання робіт.
8
Технічні та наочні засоби на кожний урок:
– плакати;
– схеми;
– моделі;
– макети;
– тренажери.
9
Методичні рекомендації щодо організації та проведення занять за даною темою. Рекомендації даються до:
– теми в цілому;
– вузлових розділів;
– проведення окремого уроку;
– структурного елементу уроку.
10
Форми та послідовність проведення занять виробничого навчання з умовах виробництва:
– програма виробничого навчання в умовах виробництва;
– організація та методика керівництва роботою учнів;
– шляхи вирішення навчально-виховних завдань;
– характеристика типових об '
єктів роботи;
– складання графіка переміщення учнів по робочих місцях;
– методичні рекомендації щодо проведення виробничого навчання в умовах виробництва до теми в цілому та основних підтем.
11
Форми та послідовність проведення виробничої практики:
– програма виробничої практики;
– способи засвоєння передових прийомів праці.
– зв '
язки з виробничим колективом;
– методичні рекомендації щодо проходження виробничої практики.
У навчальному процесі значну увагу треба приділяти інноваційним технологіям і техніці, науковим досягненням.
Цінними можуть бути розробки, присвячені обладнанню аудиторій,
лабораторій та майстерень. Виходячи з аналізу вимог кваліфікаційних характеристик, змісту програм та рівня підготовки учнів, в методичних розробках слід подати опис розташування та обладнання робочих місць з педагогічним обґрунтуванням.
Методичних розробок заслуговують питання активних методів і форм
навчання, в яких можна описати як слід проводити активне навчання на теоретичних і практичних заняттях.
Успіх викладача і майстра виробничого навчання в значній мірі залежить від їхньої підготовки до занять (уроку). Ця підготовка складається з:
1) читання спеціальної літератури;
2) вивчення всіх новинок з даної теми;

57 3) ознайомлення з підготовкою учнів до даного питання;
4) самостійне виконання роботи (завдання) викладачем і майстром виробничого навчання;
5) продумування методики проведення занять тощо.
Усі ці питання можуть бути висвітлені в методичних розробках, що може стати ефективним засобом допомоги молодим викладачам і майстрам виробничого навчання.
Учнів треба вчити самостійно опановувати новими машинами і механізмами, інноваційними технологіями тощо. В стінах навчального закладу треба вчити їх користуватися технічною документацією. Методичні_рекомендації_можуть_бути_присвячені_питанням_якими_довідниками,_альбомами,_кресленнями,_керівництвами,_таблицями,_бібліотечними'>Методичні
рекомендації можуть бути присвячені питанням якими довідниками,
альбомами, кресленнями, керівництвами, таблицями, бібліотечними
каталогами треба навчитися користуватися учням і як це зробити.
Будь-яке питання навчально-виховної роботи може бути темою методичної розробки і ними треба займатися. Але методичні розробки можуть бути повноцінними, якщо в них буде глибоке обґрунтування всього рекомендованого, якщо вони написані за формулою:
Що дати, пояснити, показати тощо;
Як — дати, пояснити, показати тощо;
Чому — дати саме це, саме так, а не інакше.
Із усіх розглянутих методичних розробок найскладнішими за формою та змістом ті, що присвячені описанню окремих уроків (занять) теоретичного і практичного навчання.
Методичні

розробки

з

уроків

теоретичної

підготовки

Структура методичних розробок з уроків теоретичної підготовки може бути поділена на два розділи:
1) характеристика і навчально-виховна задача теми уроку;
2) методичні рекомендації з проведення уроку.
1. Характеристика і навчально-виховна задача теми уроку
У цьому розділі варто висвітлити такі питання:
1) роль і значення матеріалу даної теми в підготовці кваліфікованого робітника.
2) ступінь складності теми загалом або окремих її частин;
3) характерні особливості даної теми;
4) характеристика підготовленості учнів до сприйняття матеріалу теми;
5) зв'язок матеріалу даної теми з матеріалом наступних тем;
6) знання та вміння, що будуть отримані та розширені на даному уроці;
7) виховні задачі, що мають бути вирішені на уроці.
У методичній розробці слід чітко визначити знання та вміння, що учні мають отримати на даному уроці. Бажано, щоб знання та вміння були розділені на дві групи. В одну з них входять ті, що отримуються вперше, а в другу — ті, що на цьому уроці удосконалюються і розширюються. Це в подальшому дозволить визначити методи проведення уроку і вимоги до учнів.

58
Кожний урок передбачає вирішення якихось виховних задач. Тому в методичній розробці уроку має бути визначена певна виховна задача, яка буде вирішуватися на цьому уроці.
2. Методичні рекомендації з проведення уроку
Цей розділ методичної розробки являється основним за змістом і значенням. В ньому мають розглядатися такі питання:
1) засоби, що забезпечують зацікавленість учнів матеріалом уроку;
2) послідовність викладення матеріалів уроку;
3) методи викладання, що рекомендуються для всього уроку або окремих його частин;
4) наочні засоби, що рекомендуються для проведення даного уроку, методика демонстрації їх;
5) використання класної дошки на уроці;
6) використання підготовленості учнів при викладанні нового матеріалу;
7) приклади і порівняння, що можуть бути використані упродовж пояснення;
8) шляхи і засоби досягнення свідомості і міцності засвоєння учнями матеріалу уроку;
9) методи забезпечення максимальної активності учнів на уроці;
10) методи вирішення виховних задач даного уроку;
11) методи досягнення доказовості і переконливості пояснення;
12) зв '
язок теоретичного матеріалу уроку з практикою, життям;
13) описання засобів, що забезпечать розвиток розумових здібностей учнів на уроці;
14) зв'язок матеріалу, що подається, з раніше пройденим і тим, який буде вивчатися у подальшому;
15) відображення на уроці досягнень науки і техніки з викладеного питання
(теми);
16) головні думки, положення, що повинні бути виділені викладачем на уроці;
17) характер і зміст домашнього завдання;
18) методика закріплення викладеного матеріалу та перевірка засвоєння його учнями;
Успіх будь-якого уроку значною мірою залежить від того, наскільки викладач зможе зацікавити учнів матеріалом теми. Ступінь зацікавленості найчастіше визначається практичним значенням вивченого матеріалу.
Тому в розробці слід привести якнайбільше прикладів застосування на практиці отриманих на уроці знань.
Вирішальною умовою, яка визначає якість викладення і засвоєння його учнями, є правильна послідовність висвітлення питань теми. Далеко не завжди ця умова враховується програмами та послідовністю в підручниках. Крім того, при підготовці до уроку треба користуватися і допоміжною літературою —
інструкціями, довідниками тощо. Тому найкраща послідовність визначається самим викладачем, який в методичних розробках може рекомендувати в якій послідовності краще викласти матеріал теми з відповідним обґрунтуванням.
Автор має показати, що дає рекомендована ним послідовність:
– забезпечує висвітлення матеріалу в логічній послідовності;

59
– сприяє максимальній активності учнів на уроці;
– ставить питання таким чином, щоб учні намагалися вирішувати його самостійно тощо.
Педагогіка рекомендує використовувати на уроці різні методи. Тому в методичній розробці слід дати описання методів проведення всього уроку чи окремих його частин. Рекомендації застосування якогось метода мають бути аргументовані (обґрунтовані). Якщо мова йде , наприклад, про бесіди, автор має переконати читача в можливості застосування в даному випадку цього метода, довести його переваги. Після цього слід дати описання того, як саме варто провести бесіду:
– які поставити перед учнями запитання;
– як підвести учнів до необхідного висновку;
– як і який зробити висновок тощо.
Якщо автор рекомендує метод вправ, то крім аргументації доречності цього методу, слід визначити і зміст вправи, наприклад, задачі або приклади, що треба учню виконати. Якщо рекомендується лекція, оповідання-пояснення, і в цьому випадку треба довести, чому цей метод є найбільш ефективним, описати проведення заняття цим методом.
Не менш важливу роль у процесі навчання грає наочність. В методичній розробці з питання наочності автор має вказати, що з наглядних засобів необхідні для перевірки знань учнів з матеріалу минулих занять, а які — для викладення нового матеріалу. Крім того, не слід вважати, що чим більше на уроці використано різних наочних засобів, тим краще. Використання чи невикористання наочних засобів на уроці має визначатися конкретними цілями.
Тому це питання в методичній розробці не повинно обмежуватися простим перерахуванням плакатів, вузлів, деталей, макетів, моделей, схем тощо, а рекомендація певних засобів повинна бути чітко обґрунтована з описанням методики використання її.
Визначення методики використання наочних засобів треба супроводжувати поясненнями в процесі демонстрації, як переводити увагу учнів з одної частини на другу, як демонструвати наочний засіб у русі тощо.
Добрим помічником у роботі викладача є класна дошка, яка при вмілому використанні підвищує наочність навчання, про що в методичній розробці також має сказати автор. Слід порекомендувати схеми, рисунки, креслення, що викладач може демонструвати під час пояснення матеріалу; описати методику виконання креслення, схем. Можливі два варіанти використання дошки, наприклад:
1) креслення повністю виконується до початку пояснення і учні зразу бачать його у готовому вигляді;
2) креслення виконується поступово, на очах учнів, по ходу пояснення матеріалу.
Віддавати перевагу одному з них не варто. На перших порах навчання, наприклад, коли учні ще не знайомі з кресленнями, краще застосовувати другий варіант — виконувати креслення поступово на очах учнів з постійним поясненням кожної лінії. З часом можна вже частіше давати учням креслення в готовому вигляді, з метою розвивати в учнях вміння розбиратися в кресленнях

60 або вміти читати креслення. Якщо методична розробка рекомендує креслити по частинах, то в ній треба привести рисунки з демонстрацією всіх стадій виконання креслення.
Педагогіка вимагає, щоб матеріал, який пояснюється, грунтувався на отриманих раніше знаннях. Один із методів використання отриманих раніше знань — це проведення уроку методом бесіди. У методичній розробці слід порекомендувати план бесіди, сформулювати запитання до учнів, визначити узагальнення та висновки, що будуть зроблені викладачем на кінець бесіди.
Можливо, викладач зробить висновок, що на знання, що мають учні, варто просто послатися по ходу пояснення нового матеріалу. Тоді треба описати, як це треба зробити. Використовують варіант простого пояснення нового у порівнянні зі старим, у результаті якого будуть вирішуватися задачі: засвоєння нового матеріалу та повторення старого.
У процесі засвоєння нового матеріалу велику роль виконують порівняння, прикмети, що наводить викладач по ходу пояснення. Але ми не завжди завчасно продумуємо їх, покладаємося на свій досвід і на те, що зможемо зорієнтуватися по ходу пояснення. Та досвід показує, що у результаті такої
імпровізації найчастіше згадуються далеко не кращі із можливих прикладів.
Тому краще їх ретельно продумати до початку уроку. Автор методичних розробок повинен порекомендувати наведення певних прикладів і порівнянь, якими слід користуватися для підкріплення нового матеріалу, щоб зробити викладення його яскравим і образним.
Однією з умов міцності знань є свідоме засвоєння. Тому автор методичних розробок повинен порекомендувати викладачам, як пояснити матеріал, щоб учні не тільки запам'ятали його, а і глибоко зрозуміли. Можливо, це буде описання зв'язку даного матеріалу з законами та положеннями загальноосвітніх та загальнотехнічних предметів, або опис того, як зробити своє пояснення бути переконливим і доказовим.
Іншим методом забезпечення міцності засвоєння знань є вправи.
Неправильно думати, що вправи притаманні тільки практичному навчанню — вони широко використовуються і на теоретичних заняттях. Вправи можуть проводитися у вигляді вирішення задач, прикладів.
Досвідчені викладачі вважають, що активність на уроці є важливим засобом розвитку розумових здібностей учнів, сприяє більш міцному і свідомому засвоєнню. Бути активним на уроці — це:
– виступали;
– відповідати на запитання викладача;
– робити самостійні висновки.
Крім того, активність залежить від того, як викладач будує своє пояснення, особистий показ, демонстрація наочних засобів або прийомів. Автор методичної розробки може порекомендувати такий метод пояснення і демонстрації, щоб учні напружено думали, самі приходили до висновків, іноді випереджали викладача.3, історичні умови тощо.
Разом з новими знаннями викладачі допомагають учням відпрацьовувати професійні вміння, але не треба забувати і другий аспект навчання — виховання в учнях позитивних рис, звичок. Тому автор методичної розробки

61 має порекомендувати, як використовувати особливості даного матеріалу, щоб виробити в учнях певні якості, наприклад: посидючість та наполегливість, охайність, звичку працювати технічно безпечно і дотримуватися вимог культури праці, здатність критично сприймати, аналізувати і оцінювати події та явища. Важливо, щоб всі рекомендації автора методичних розробок витікали з особливостей матеріалу теми.
Чим більш переконливо і доказово викладач подає матеріал, тим повніше він вирішує навчально-виховні задачі. Це забезпечує міцність засвоєних знань, привчає учнів аналізувати, більш практично сприймати реальність, відпрацьовувати в собі здібності до майбутньої самостійної роботи, робити правильні висновки. Тому автор методичної розробки повинен не тільки перерахувати, що треба повідомити і показати учням, а і розповісти як зробити пояснення таким, щоб учні запам'ятали і переконалися в справедливості та достовірності сказаного. Треба привчати учнів перевіряти отримані знання.
Дуже важливо, щоб в методичній розробці знайшло своє місце питання про необхідність зв'язку навчання з практикою, з життям. Особливо це стосується викладачів загальноосвітніх та загальнотехнічних предметів. Тому треба підтверджувати наведену інформацію положеннями, розрахунками на прикладах підприємств, сільськогосподарських виробництв, конкретних реально існуючих передовиків і новаторів.
Важливою задачею навчання є розвиток розумових здібностей учнів, як основи їхньої творчої роботи в майбутньому. У методичній розробці треба пов'язати це питання з обранням такої послідовності викладення, яка б забезпечила не тільки розуміння матеріалу, а і ставила учнів перед необхідністю висловлювати свої думки. Для цього автор розробки має порекомендувати запитання, що можна чи необхідно залишати учням для самостійного вирішення, і таке за змістом і формою пояснення, яке б викликало найбільше напруження на уроці, але було посильне для них.
Кожна тема і кожне запитання мають головні, основні та другорядні питання. Тому основні положення в методичній розробці повинні бути виділеними або підкресленими. На урок виноситься, як правило, чимало матеріалу. Учням буває важко чи, навіть, неможливо без допомоги викладача виділити головне, щоб сконцентрувати на ньому увагу. Виділяти головне треба тоном мови або більш детальним поясненням, або винесенням на закріплення тощо.
У навчальному процесі велике значення має правильна організація домашнього завдання. Автор методичної розробки повинен вказати характер, зміст, обсяг домашнього завдання, буде воно простим повторенням матеріалу за підручником чи розв'язання задач, прикладів, складання схем, таблиць, карт тощо. В кожному окремому випадку це питання має вирішуватися з урахуванням характеру матеріалу теми.
Дуже добре, коли в методичній розробці буде розміщений розгорнутий план уроку. Цей план може бути розміщений як на початку розробки так і в кінці її. У першому випадку методична розробка буде носити характер описання того, як висвітити передбачені планом питання; у другому випадку – план буде логічним завершенням методичної розробки.

62
Методичні

розробки

з

практичних

занять
Подані нижче рекомендації стосуються методичних розробок як з
лабораторно-практичних занять, так і з навчальної та виробничої
практики. Методичні розробки з практичних занять мають складну структуру.
Практичне заняття, яке проводить майстер виробничого навчання, складається з таких частин:
– вступний інструктаж;
– поточний інструктаж (самостійна робота учнів);
– прийом робіт учнів;
– заключний інструктаж.
У методичній розробці повинно бути описання методики проведення кожної частини заняття. Рекомендуємо таку структуру методичних розробок з практичних занять:
1) характеристика і навчально-виховні задачі теми (завдання);
2) розбивка теми (завдання) на заняття;
3) обладнання та оснащення робочого місця учнів;
4) методичні рекомендації з проведення вступного інструктажу;
5) методичні рекомендації з організації самостійної роботи учнів та поточного інструктажу викладача і майстра виробничого навчання;
6) методичні рекомендації з прийому робіт учнів;
7) методичні рекомендації з проведення заключного інструктажу майстра виробничого навчання;
8) методичні рекомендації з домашнього завдання;
9) додатки.
1. Характеристика і навчально-виховні задачі теми (завдання)
Зміст цього підрозділу буде аналогічним змісту відповідного розділу розробки з теоретичних уроків. Різниця буде полягати лише в тому, що в даному випадку трохи більше уваги має бути приділено описанню підготовки, яку отримали учні на теоретичних заняттях.
2. Розбивка теми (завдання) на заняття
Цей розділ буде містити розробки з тем або завдань, на які програмою відводиться більше шести навчальних годин. Дуже важливо описати послідовність виконання учнями завдань. Щоб обґрунтувати свою рекомендацію, автор має дати характеристику кожній вправі у логічній послідовності або від простого до складного, або від меншого бо більшого.
Крім того, автор має визначити термін виконання кожної з вправ, що входять у тему (завдання), щоб мати можливість запропонувати таку розбивку, яка забезпечить більш-менш рівномірне завантаження учнів на кожному занятті.
3. Обладнання та оснащення робочих місць учнів
У цьому розділі автор має дати рекомендацію щодо всього обладнання,
інструментів і пристроїв, що необхідні учням для виконання завдання. Крім того, все це треба поділити на дві групи:
1) обладнання та інструмент особистого користування;
2) обладнання та інструмент загального користування.

63
Стандартні рекомендовані обладнання, інструмент, пристрої треба назвати, а на нові запропоновані пристрої треба дати креслення, фотографію, описання їх та рекомендації для виготовлення.
Як правило, учнів навчають на досвіді виробничників-новаторів, а ті, в основному, користуються своїми, власноручно зробленими інструментами та пристроями. Тому в розробці дуже важливо рекомендувати і такі інструменти та пристрої, з описанням конструкції, правил користування ними.
4. Методичні рекомендації з проведення вступного інструктажу
У підготовці до уроку викладач і майстер виробничого навчання мають у всіх деталях передбачити зміст і методику проведення вступного інструктажу.
У цьому підрозділі мають бути висвітленими такі питання:
1) зміст інструктажу (якщо в програмі теми чи завдання нема відповіді на це питання);
2) питання, на які викладач і майстер виробничого навчання повинні обов'язково зробити наголос;
3) кількість часу на проведення інструктажу;
4) послідовність пояснення та методика особистого показу (демонстрації);
5) методи проведення всього інструктажу;
6) обладнання робочого місця викладача і майстра виробничого навчання;
7) схеми, рисунки та креслення, що слід виконувати викладачу і майстру виробничого навчання по ходу інструктажу;
9) методи пробудження в учнів зацікавленості до даної теми (завдання);
10)методи, за допомогою яких викладач і майстер виробничого навчання виховує в учнях почуття відповідальності в процесі виконання завдання;
11) методика висвітлення питань техніки безпеки;
12) методика висвітлення питань культури праці від час роботи над виконанням завдання;
13) документація, з якою буде стикатися учень у процесі виконання завдання, методика ознайомлення з нею;
14) методика перевірки засвоєння і закріплення учнями викладеного викладачем і майстром виробничого навчання матеріалу.
У рекомендаціях до змісту вступного інструктажу автор має враховувати знання, що необхідні учням для виконання завдання і ті, що вони отримали раніше. Не варто наполягати в рекомендаціях на повторенні того, що вже відомо учням з теоретичних занять, що були перед практичними. Було б правильно, якби автор нагадав у вступному інструктажі ті питання, що на попередніх заняттях були учнями недостатньо засвоєні або специфічними чи складними.
У зміст вступного інструктажу слід вносити і особистий показ викладачами і майстрами виробничого навчання методів чи прийомів виконання окремих частин завдання. Тому автор розробки має дати рекомендації, що саме викладач і майстер виробничого навчання особисто повинні показати учням. На занятті, що триває довго, не доцільно на початку показувати чи демонструвати все, з чим будуть стикатися учні, бо щось вони можуть забути. Тому в розробці треба відвести час на поточний інструктаж.

64
Автор може порекомендувати кращу методику особистого показу
(демонстрації), наприклад, виконання всієї операції чи її частини в робочому чи уповільненому темпі, вказати ті частини, що необхідно повторювати тощо.
У процесі показу (демонстрації) велике значення має вміле пояснення.
Тому в розробці повинна бути рекомендація такого змісту пояснення, який би не відволікав учнів від головного — спостерігання за діями викладача і майстра виробничого навчання, а допомагав би зрозуміти їх, притягував увагу учнів до того, що є головним у даний момент.
Якщо матеріал теми має якусь аналогію з матеріалом, вже засвоєним учнями на попередньому занятті з даного предмета чи спорідненого, слід рекомендувати метод бесіди. Треба привести детальний та обгрунтований план бесіди, приблизний зміст узагальнень відповідей учнів.
Якість інструктажу залежить від чіткої послідовності висвітлення питань теми. Тому в своїй розробці кожний автор зобов'язаний дати рекомендацію про найкращу послідовність, бо не можна допускати єдиного трафарету з цього питання. Під час інструктажу викладач і майстер виробничого навчання часто користуються класною дошкою. Рисунки, схеми, креслення, що будуть на ній виконуватися, повинні бути попередньо ретельно продумані, а в методичній розробці важливо вказати послідовність їхнього виконання.
Автор методичної розробки повинен проаналізувати матеріал вступного інструктажу і виділити питання:
1) основні, що принципово визначають матеріал теми, складні для
{розуміння, нові для учнів;
2) другорядні, що пояснюють основні питання, вже знайомі учням з попередніх занять тощо.
До виділених питань автор розробки має порекомендувати питання, що треба виділити, підкреслити. Крім того, порекомендувати методи виділення:
– підкреслювання голосом;
– попередження учнів про важливість поданих питань;
– приведення прикладів;
– закріплення і перевірка розуміння учнями матеріалу тощо.
Одним з найважливіших питань практичного заняття є навчити учнів техніці безпечних прийомів роботи. Тому в цьому розділі розробки необхідно не просто перелічити правила техніки безпеки, яких мають дотримуватися учні під час виконання даної роботи, а дати методику висвітлення їх:
– як переконати учнів у тому, що саме такий, а не інший спосіб є безпечним;
– як пояснення цих питань зробити яскравим, щоб запам'яталися;
– як здійснити особисто показ безпечних методів роботи.
Одним з найефективніших методів засвоєння знань є закріплення. Тому автор повинен дати рекомендації щодо змісту і методики проведення закріплення правил безпеки праці.
Викладачу і майстру виробничого навчання важливо навчити учнів дотримуватися вимог культури праці. Тому це питання має знайти своє місце в методичній розробці: як у процесі інструктажу ознайомити учнів з питаннями культури праці під час виконання завдання. У розмові на цю тему мова має йти про організацію робочого місця, застосування потрібного інструменту,

65 пристроїв та обладнання, про безпечні прийоми праці. Найбільш часто зустрічається таке порушення, як застосування для виконання окремих операцій або прийомів не того обладнання, що передбачено технологічним процесом. Дуже важливо, щоб у методичній розробці були дані рекомендації про те, як переконати учнів застосовувати саме той, а не якийсь інший
інструмент.
Вирішальною умовою забезпечення успіху навчання є інтерес учня до кожного заняття. Буде зацікавленість — буде і посидючість, прагнення краще засвоїти і зрозуміти роботу. Тому в розробці треба дати рекомендації, що можуть допомогти пробудити в учнів інтерес до завдання, наприклад:
1) висвітлення значення даної теми (завдання) для майбутньої практичної діяльності учнів;
2) розмова про важливість даного матеріалу для розуміння і засвоєння наступного;
3) показати зв'язок з роботою новаторів виробництва тощо.
Завдання автора розробки з усіх можливих методів відібрати і рекомендувати найбільш доцільні, що витікають з характеру даного завдання
(теми). Дуже важливо виховати в учнів почуття відповідальності. Цьому питанню також треба було відвести гідне місце в кожній методичній розробці.
В ній має бути рекомендація, яка на вступному інструктажі повинна дати характеристику роботі, щоб учні почали виконання з усією серйозністю та відповідальністю.
Також важливо навчити учнів користуватися технічною документацією.
На практичних заняттях для цього надається значно більше можливостей, ніж на теоретичних. Ось чому в цій частині методичної розробки автор повинен рекомендувати якою документацією повинен учень користуватися на занятті та як знайомитися з нею.
Ефективність вступного інструктажу в значній мірі залежить від того, як організовані перевірка розуміння учнями викладеного матеріалу і закріплення його. Тому в розробці повинні бути рекомендації з питань, за якими можна перевірити розуміння учнями матеріалу. Не менш важливе значення має і метод перевірки. Питання не треба ставити прямолінійно, бо в такому випадку учні повторюють те, що почули від викладача і майстра виробничого навчання, майже механічно, а треба, щоб вони розуміли викладений матеріал. Запитання, що їх автор розробки рекомендує для перевірки знань учнів, мають бути чітко сформульовані. У процесі перевірки і закріплення знань велику увагу треба приділити не тільки відповідям учнів на поставлені запитання, а і перевірці
їхніх практичних вмінь. Тому треба вказати ті прийоми та вміння, що учні повинні продемонструвати в ході закріплення та перевірки.
Більша частина практичного заняття має бути використана для самостійної роботи учнів над виконанням завдання, тому вступному
інструктажу треба відводити мінімум часу. Розподіл часу в методичній розробці вказується орієнтовно, залежно від змісту заняття.
Якість вступного інструктажу значною мірою визначається станом робочого місця викладача і майстра виробничого навчання, тому в розробці важливо дати детальне описання його, а саме, наприклад: верстак, стіл,

66 демонстраційний верстак тощо, тобто перерахувати все обладнання, всі види наочних засобів (натуральні, штучні, об'ємні, пласкі тощо). Якщо якийсь із рекомендованих наочних засобів є оригінальним, створеним самим автором розробки або відомий лише вузькому колу викладачів і майстрів виробничого навчання, необхідно дати креслення або фотографію і детально описати не тільки будову, а і метод виготовлення.
Для самостійної роботи учнів на практичному занятті велике значення має теоретична підготовка. Викладач повинен привчити учнів до того, щоб, готуючись до практичного заняття, вони відновили в пам'яті необхідні для цього знання, отримані на теоретичних заняттях. Цього можна досягти тільки в результаті систематичної перевірки знань учнів перед початком практичних занять. Автор методичної розробки повинен рекомендувати, обґрунтувати і сформулювати запитання для такої перевірки, дати методику її проведення


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал