Професійно-педагогічна самореалізація педагога в умовах інформаційно-комунікаційного простору



Сторінка7/7
Дата конвертації11.12.2016
Розмір1.4 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Список використаної літератури:

  1. Вітвицька С. С. Творча самореалізація педагога в контексті ідей В.О.Сухомлинського // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zavantag.com/docs/2053/index-37212-1.html

  2. Котова І. С. Тренінгові заняття з лідерами учнівського самоврядування за Програмою формування довіри / І.С.Котова // Зарубіжна література в школах України. – 2015. – №2

  3. Технології розвитку критичного мислення учнів / Кроуфорд А. та ін.; наук. ред. О.І.Пометун. – К.: Вид-во «Плеяди», 2006. – 220 с.


Т. О. Юркова, Христинівська районна рада

ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНА САМОРЕАЛІЗАЦІЯ ПЕДАГОГА В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ

Інформаційно-комунікаційні системи, що бурхливо розвиваються, сприяють створенню всесвітнього (глобального) інформаційного простору як умови обігу інформації. Комунікаційний простір інформаційного суспільства насичений інформацією, яка регулює і нормує масову свідомість.

Стрімке поширення інформації впливає на специфіку спілкування, ціннісно-світоглядні настанови. Ці нові комунікаційні форми створюють нове соціокультурне середовище. Інформація є своєрідним інструментом, що сприяє функціонуванню та розвиткові культури. Вона забезпечує збирання, зберігання, переробку й поширення відомостей, що відтворюють культурні явища. Сучасну цивілізацію більшість дослідників називають інформаційною. Це зумовлено медіатизацією культурного простору, коли нові технології стосуються всіх сфер життя. Нові засоби інформації стали не тільки передаточними механізмами, але і засобом виробництва сучасної культури, формування ціннісних структур особистості. А так як школа є невід’ємною частиною суспільства, то ці питання актуальні і для освіти.

Початок третього тисячоліття вважається новим етапом розвитку – виникнення глобального інформаційного суспільства, для якого характерне встановлення загального планетарного інформаційно-комунікативного простору. Говорячи про простір, дослідники мають на увазі набір певним чином пов'язаних між собою умов, які можуть впливати на людину [1]. М. О. Василик визначає його як систему численних комунікативних зв'язків, що виникають між різними агентами комунікації, якими можуть бути окремі люди, групи людей, соціальні інститути. Комунікаційний простір характеризується інтенсивністю і кількістю взаємодій між компонентами комунікативної взаємодії [4].



Національна доктрина «Освіта (Україна ХХІ століття)», Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, Державна цільова соціальна програма підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року висувають вимоги підвищення якості освіти (фізичної зокрема) до рівня світових стандартів. Поліпшенню якості навчально-виховного процесу на уроках сприятиме активізація пізнавальної діяльності учнів, яка В.І. Лозовою, Г.І. Щукіною, М.Я. Ігнатенком та іншими науковцями [2]. трактується як перехід до більш високого рівня активності та самостійності учнів у процесі навчання, що стимулюється розвитком пізнавального інтересу, та відбувається завдяки удосконаленню методів та прийомів навчального процесу. Отже, важливу роль у пізнавальній діяльності відіграють пізнавальні потреби, мотивація і пізнавальний інтерес.

У працях М.І. Жалдака, Ю.О. Жука, Н.В. Апатової В.В. Лапінського, Ю.І. Машбиця [6], зазначається, що одним з шляхів активізації пізнавальної діяльності є застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), які зможуть зробити процес здобуття освіти більш гнучким, індивідуалізованим і одночасно нададуть змогу учням використовувати глобальні ресурси для навчання, спілкуватись та обмінюватись досвідом з учнями інших міст, країн тощо. Ці положення у повній мірі стосуються і викладання біології.

Не раз замислююсь і розмірковую над тим, якими хочу бачити своїх учнів. Я прагну, щоб кожний учень став не тільки освіченим, а і готовим до всіх труднощів дорослого життя. Для цього потрібні не тільки теоретичні знання, а й уміння інтегруватися, створювати та формувати унікальні ідеї, обговорювати різні точки зору та знаходити компроміс, орієнтуватися в інформаційно- комунікаційному просторі. Прагну, щоб всі учні стали творчими особистостями. Саме для цього я поставила перед собою мету - визначити оптимальні методи і форми активізації пізнавальної діяльності учнів на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій при вивченні біології, а саме: визначити ефективні шляхи використання ІКТ у підвищенні активності учнів у навчально-виховному процесі; на основі ІКТ розробити систему творчих завдань з біології для організації самостійної діяльності учнів; засобами ІКТ розвивати пізнавальний інтерес учнів до вивчення біології.

Згідно літературних джерел існує три рівня засвоєння інформації:

- Перший - запам'ятовування і відтворення матеріалу, який вивчили. Цей рівень сприяє накопиченню знань, фактичних відомостей.

- Другий - використання знань на практиці, вміння користуватися знаннями в подібних обставинах, за зразком .

- Третій - використання знань в незвичних ситуаціях. Це творчий підхід до вирішення задач, самостійна оцінка явищ та фактів.

Саме на уроці здійснюється вироблення всіх трьох рівнів засвоєння. Головна вимога до уроку - це досягнення мети, засвоєння вивченого матеріалу.

Виклад навчального матеріалу повинен бути варіативним за своєю структурою. Більше ставити проблем і шукати шляхи їх розкриття. Створюються умови для навчання дитини, зосередження, бажання пізнавати оточуючий світ, самостійно шукати відповіді. Коли учню цікаво, він прагне виявити кмітливість, швидкість реакції.

Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах: як при підготовці до уроку, так і в процесі навчання: при поясненні нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі.http://rudocs.exdat.com/pars_docs/tw_refs/11/10847/10847_html_m764e1c53.gif

При цьому комп'ютер виконує такі функції:



  • джерело навчальної інформації;

  • наочний посібник;

  • тренажер;

  • засіб діагностики і контролю.

Уроки з використанням комп'ютера проводжу поряд зі звичайними заняттями, де можливо і доцільно використання комп'ютерів для вирішення приватних завдань уроку, щоб дитина глибше зрозуміла, відчула тему уроку, творчо проявила себе. Кожен комп'ютерний урок є, в принципі, інтегрованим - на ньому, крім завдань предметних вирішуються завдання курсу інформатики .

Основними типами уроків у процесі навчання з інформаційною підтримкою, є:



  • комбінований урок,

  • урок - контролю і корекції,

  • урок вдосконалення знань і умінь .

Я вважаю, що засобами ІКТ можна досягти стійкої позитивної мотивації учнів до вивчення біології і на цій основі – розвивати у них здібності до проведення дослідів, досліджень, спостережень різноманітних біологічних явищ у навколишньому середовищі. І, як наслідок, – становлення творчої особистості, яка вміє застосовувати накопичені знання у нових нестандартних ситуаціях, здатної до самостійного подальшого розвитку на благо своєї країни, що і послужить доказом результативності процесу навчання біології. Розвиток пізнавальної активності має відбуватися на основі врахування здібностей, інтересів, життєвого досвіду та створення умов для самореалізації кожного учня у різних видах діяльності на уроках біології шляхом оптимального поєднання ІКТ та інших інноваційних технологій. 

На уроках я широко використовую ІКТ:

- поєдную комп'ютерний експеримент з демонстраційним;

- використовую готові програмні продукти з предмету;

- застосовую цифрові освітні ресурси з предмету;

- використовую презентації, розроблені як учнями , так і власні.



Однією із форм навчання, що стимулює учнів до активізації пізнавальної діяльності, є створення одним учнем або групою учнів мультимедійної презентації для вивчення будь-якої теми курсу, дослідження явища або супроводу доповіді учнів на семінарських заняттях або наукових конференціях. Тут кожен має змогу самостійно обрати форму представлення матеріалу, скомпонувати дизайн слайдів та оптимально використати засоби ІКТ, для того, щоб подати матеріал цікаво, пізнавально та доступно. Учні не лише виступають у ролі доповідачів, а й із задоволенням оцінюють роботи своїх однокласників згідно розроблених критеріїв.

Презентація є інформаційним забезпеченням фронтальної роботи вчителя з класом і складається зі слайдів. Основні форми цієї інформації – фото, текст, малюнки, відео та звуковий або музичний супровід. Досвід застосування електронних презентацій, виконаних в програмі PowerPoint показав, що підвищується якість уроку. Комп'ютерні презентації - це найсучасніші технології подання інформації. Форми і місце використання презентації на уроці залежать від змісту цього уроку, від мети, яка ставиться на уроці. При вивченні нового матеріалу використання презентації дозволяє ілюструвати навчальний матеріал. Навчальна презентація може представляти собою конспект уроку. У цьому випадку вона складається з основних складових традиційного уроку: зазначається тема, мета, план роботи на уроці, ключові поняття, домашнє завдання.

Слайди презентацій можуть містити:


  • текст;

  • діаграми;

  • таблиці;

  • фотографії та малюнки;

  • відеокліпи;

  • звуковий супровід

Окрім PowerPoint можливо застосувати і інші програми: графічний редактор Paint, що існує для створення зображень; Word, для створення текстових документів; Excel, для створення таблиць.

У власній професійній діяльності я використовую такі види програм: навчально-інформуючі; контролюючо-тестові; графічний редактор Paint; програма презентацій Power Point; навчально-ігрові; електронні підручники та енциклопедії.

На уроках  з біології і в позаурочний час я використовую такі електронні  підручники: Біологія 8-9 Людина, Загальна біологія 10, Віртуальна лабораторія. Біологія людини 8-9, власні уроки-презентації, тести з біології. У своїй практичній роботі я найчастіше використовую презентації, створені з допомогою програми Microsoft Power Point. При цьому я використовую різні типи презентацій: комп’ютерні фільми з використанням елементів анімації, презентації для повторювально-узагальнюючий. Як один із способів перевірки знань, використовую тести. Вони дають змогу перевірити як володіє учень такими прийомами розумової діяльності як синтез, аналіз, порівняння. Учень з кількох відповідей має вибрати правильну. Тести на аналогію дають змогу виявити і рівень логічного мислення.

Використовую матеріали, опубліковані в Іпtегпеt, сайти вчителів-предметників, інформаційні сайти. Під час роботи на комп’ютері: здійснюється індивідуальний підхід до кожного учня; знання учнів оцінюються об'єктивно; відповіді аналізуються, що дає можливість учням впевнитися у своїх знаннях, або звернутися за допомогою до вчителя чи програми; підвищується якісний рівень використання наочності на уроці; підвищується продуктивність уроку; установлюються міжпредметні зв’язки; в учнів з'являється можливість організації проектної діяльності зі створення навчальних програм під керівництвом викладачів біології та інформатики; в учнів змінюється ставлення до комп’ютера. Діти починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності. Як приклад, – наукові конференції: для учнів 11 класу – «Генетично модифіковані організми – за і проти», для учнів 10 класу – «Віруси – загадкові організми», для учнів 8 класу – «Середовища існування організмів» та ін.



Сприяє підвищенню пізнавальної активності учнів ще один застосовуваний мною прийом: демонстрація відеофрагменту чи відеодосліду без звуку, під час якого учням пропонується скласти та озвучити «текст для диктора», а потім, ввімкнувши звук, можна тут же перевірити правильність пояснень учня.

Цінною для розвитку пізнавальної активності учнів є робота в групах, яка спонука до колективної роботи учнів всього класу, не залишаючи жодного пасивним. Кожен вносить хоча б невеликий вклад у вирішення поставленого завдання. Один із видів колективної роботи, який сприяє розвитку пізнавальної активності учнів, – метод проектів. У процесі вивчення біології учнями створюються різні типи проектів. Цікавими є міжпредметні, які дають змогу досліджувати проблему з різних точок зору ( біологія, хімія, географія). Учні захищають такі проекти , як - от: «Видатні вчені -натуралісти», «СНІД - глобальна проблема людства» та ін. Метод проектів дозволяє кожному учневі реалізувати себе: розвиває навички роботи з різними джерелами інформації, формує навички роботи в мережі Інтернет, учить використовувати комп’ютер для різних видів робіт. Все це приносить учням задоволення, дозволяє відчути себе творчими особами і побачити результат своєї праці.

Самооцінка формується в діяльності і через усвідомлення результатів діяльності учень приходить до оцінки своїх можливостей. У процесі навчання поєдную різні види контролю. Активно впроваджую комп’ютерне тестування з використанням програми MyTest та форм Google Docs. Розмаїття методів і форм роботи з уроку в урок впливають на розвиток моїх учнів. В процесі творчої співпраці з ними я теж підвищую свій професійний рівень.

Таким чином, використання на заняттях біології інтерактивних методів навчання, інформаційних та ігрових технологій, в тому числі технологій мультимедіа, сприяє розвитку пізнавального інтересу учнів, підвищує якість засвоєння навчального матеріалу, полегшує виконання завдань, пов'язаних із дослідженням різних об'єктів, розкривають широкі можливості щодо істотного зменшення навантаження під час навчально-пізнавальної діяльності.



Отже, використання нових ІКТ у навчально-виховному процесі не лише дозволяє інтенсифікувати процес навчання, зробити його більш наочним і динамічним, а й розвивати пізнавальну активність, формувати уміння працювати з інформацією, сприяти становленню особистості «інформаційного суспільства», формувати в учнів дослідницькі уміння, розвивати комунікативні здібності. Це забезпечує швидке і якісне опанування навчального матеріалу, розвиває пізнавальні здібності та розумові якості учнів, сприяє активізації їх пізнавальної діяльності.

Список використаної літератури:

1. Ильганаева В. А. Влияние информатизации на культурогенез современного общества / В. А. Ильганаева // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія.  2004.  №1.

2. Ильганаева В. А. Гармонизация культурной среды в условиях информационного общества / В. А. Ильганаева.  Х. : ХДАК, 2003

3. Шарков Ф. И. Основы теории коммуникации. / Ф. И. Шарков.  М. : Перспектива, 2003

4. Абдеев Р. Ф. Философия информационной цивилизации / Р. Ф. Абдеев.  М. : ВЛАДОС, 1994

5. Основы теории коммуникации / [под ред. М.А. Василика].  М. : Гарда- рика, 2003

6. Жалдак М.І. Проблеми інформатизації навчального процесу в школі і вузі // Сучасні інформаційні технології у навчальному процесі: Зб. наук. праць, К.: КДПІ, 1991, 

7. Лозова В.І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів. - Х. «ОВС», 2000.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал