Професійно-педагогічна самореалізація педагога в умовах інформаційно-комунікаційного простору



Сторінка6/7
Дата конвертації11.12.2016
Розмір1.4 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Список використаної літератури:

1. Большой толковый социологический словарь: В 2-х т. / Пер. с англ. - М.: Вече, АСТ, 1999.

2. Исаев И.Ф., Ситникова М.И. Творческая самореализация учителя: Культурологический подход: Учеб. пособие. - М.; Белгород: Изд-во Белгор. гос. ун-та, 1999.

3. Якиманская И.С. Личностно-ориентированное обучение в современной школе. - М., 1996.


Л. М. Федоренко, Драбівська районна рада

РЕАЛІЗАЦІЯ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВЧИТЕЛЯ ТА УЧНЯ

В СІЛЬСЬКІЙ МАЛОКОМПЛЕКТНІЙ ШКОЛІ

Можливість самореалізації особистості закладена з самого народження. Вона відіграє практично основну роль в житті кожного індивіда. Адже самореалізація являє собою механізм виявлення і розкриття задатків і талантів людини, що сприяють подальшому успішному і щасливому майбутньому. Проблема самореалізації особистості проявляється в ранньому дитинстві і супроводжує протягом всього життя. [1, с. 147]

Національна доктрина розвитку освіти України наголошує: «Створення умов для розвитку й самореалізації кожної особистості як громадянина України, формування покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства - головна мета української системи освіти».[2, с. 18]

Цілі, визначені державою, підняли проблему рівного доступу до якісної освіти всіх соціальних верств населення. Проте якість і доступність освітніх послуг ще не повністю задовольняє потреби суспільства, особливо у сільських регіонах, через не забезпеченість загальноосвітніх закладів новітніми навчальними технологіями, відсутністю доступу до Інтернет-ресурсів тощо. Тим більше, що тепер у сільській місцевості проживають різні соціальні верстви з відмінними (різними) освітніми потребами Зі школи у самостійне життя має вийти сформована особистість, здатна до самореалізації, самовдосконалення, до повної життєвої адаптації. І абсолютно не повинно мати значення, де навчалася дитина: у селі чи місті. Правда, у сільській місцевості доступ до якісної освіти обмежується багатьма чинниками: не завжди є вибір альтернативного закладу освіти, матеріально-технічна база мало того, що слабка, вона взагалі не відповідає потребам сучасності, більшість шкіл потребує капітального ремонту, сучасне навчально-методичне забезпечення доходить в останню чергу. Економічні та соціокультурні особливості села досить специфічні і не завжди сприяють формуванню мотивації до навчання у всіх дітей. А тому перед керівниками, педагогічними колективами сільських шкіл стоїть складне завдання – створити такі умови, щоб кожен учень, яким би посереднім не був рівень його здібностей, реалізував себе у чомусь, зміг би досягти успіху, адже впевненість у свої силах, у собі формується у стінах школи. [3,с. 28-30]

Школа сьогодні має орієнтуватися на потреби учня та суспільства і поєднати практику ефективної передачі знань із мотиваціями особи та прагматичними вимогами соціуму. Центральною постаттю, яка забезпечує реалізацію освітянських завдань, був і залишається вчитель. Спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток і саморозвиток особистості вимагає від учителя вміння працювати в режимі інновацій. У Степанівській ЗОШ І-ІІ ступенів Драбівського району Черкаської області, створено умови для розвитку особистості дитини. Даний навчальний заклад має свій імідж. Школа стала соціокультурним центром села. Традиції, тісна співпраця між учнівським, батьківським, педагогічним колективами закладу, місцевою громадою – те, без чого не може існувати навчальний заклад у сільській місцевості. І не просто існувати, а повноцінно працювати, давати глибокі знання, розвивати здібності та таланти кожної дитини, готувати конкурентноспроможну особистість до подальшого життєвого вибору. В нашій школі створена й апробована модель організаційно-методичної роботи з удосконалення професійної компетентності дозволяє реалізувати педагогічні ініціативи вчителів в умовах експерименту з проблеми: «Використання модульної технології як засобу організації соціально-педагогічної системи сучасної сільської школи». Для оптимізації навчального процесу години поділено на тематичні модулі, а тематичні на міні-модулі, тривалість яких 30 хвилин.

Міні-модулі:



  • І-М ( інформаційно-мотиваційний – 20% часу тематичного модуля);

  • Д-Р ( діяльнісно-розвивальний – 60% часу);

  • Р-О ( результативно-оцінювальний – 10% часу);

  • Т-У ( творчо-узагальнювальний - 10% часу).

Кожен міні-модуль має очікувані результати, прийоми педагогічної техніки.

Форми роботи щодо реалізації науково-методичної проблеми



    • Розповідь

    • Тематичні конкурси

    • Порівняльний аналіз

    • Виставки

    • Дискусія

    • Бесіда

Напрямки діяльності

    • Проведення дискусій, «круглих столів», конференцій

    • Краєзнавча робота в школі та поза її межами

    • Дослідницька робота, участь у різноманітних проектах

    • Активна участь в громадсько- політичних заходах на рівні школи, міста, району.

В нашому навчальному закладі працює технологічна студія, студія декоративно-ужиткового мистецтва, краєзнавча. Учні вивчають історію села, школи. Спільними зусиллями вчителів, дітей, батьків і громади створено музеї історії школи і краєзнавчий. Робота дітей в студії ДУМ «Оберіг» розвиває художні смаки та сприяє національному вихованню.

Отже, у сільської школи є шляхи для розв’язання суперечностей між освітніми потребами соціуму і можливостями їх забезпечити. Основними організаційно-педагогічними умовами для розвитку та самореалізації особистості вчителя і учня у сільській школі є:

- створення умов для самореалізації особистості та подолання розриву між реальним освітнім результатом сільського учня і його потребою в одержанні якісних освітніх послуг;

- створення та функціонування динамічної системи навчання і виховання учнів, яка сприяла б розвитку і формуванню соціально зрілої особистості, здатної до саморозвитку;

- ефективна підтримка належної професійної форми кожного вчителя і педагогічного колективу в цілому.

Список використаної літератури:

1. Баришева Т.А. Психологічна структура и розвиток креативності у дорослих : Дис. … доктора психол. наук: 19. 00. 13 / Т.А. Баришева. РГПУ ім. А.І. Герцена. – СПб, 2005.

2. Законодавство України про освіту. Збірник законів. – К.: Парламентське видавництво. 2002. – 18 с.

3. Іванюк Г. Специфічні чинники впливу на розвиток особистості учня в освітньому середовищі сільської школи // Рідна школа. – 2006. - №5. – С.28-30.


О. А. Харченко, м. Умань

ПРОФЕСІЙНО-ТВОРЧА САМОРЕАЛІЗАЦІЯ ПЕДАГОГА

ПІД ЧАС РОБОТИ З ДІТЬМИ В МІЖНАРОДНОМУ ПРОЕКТІ «ПІЗНАЄМО ОДИН ОДНОГО – ПІЗНАЄМО СЕБЕ »

Участь в міжнародних проектах - справа надзвичайно цікава і багатообіцяюча і для вчителів і для учнів. Ми здобуваємо досвід і враження, які важко переоцінити, крім того, це стимул до власного удосконалення, прагнення досягнути кращого, взявши з іншомовної культури і соціуму найцінніше і, при тому, не загубити власної автентичності. Отже, за характером контактів всі проекти поділяються на внутрішні, що діють в межах закладу, і міжнародні, в яких беруть участь представники різних країн.

В основі методу саме міжнародних проектів лежать: розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів, уміння орієнтуватись в інформаційному просторі, уміння самостійно конструювати свої знання, уміння інтегрувати свої знання з різних галузей,уміння критично мислити, уміння знаходити творчий підхід, уміння працювати в команді,уміння проявити якості лідера.

Основні завдання проекту:



  • сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок, тобто здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника тощо)

  • розширити коло спілкування дітей, знайомство з іншими культурами, різними точками зору на одну проблему.

  • пізнати культуру, побут, історію сусідніх держав

  • оволодіти навичками мови

  • презентувати свою країну, відчуваючи почуття гордості за приналежність до України та гордість бути українцем

  • виховувати повагу та шанобливе ставлення до інших культур

  • сприяти зміцненню дружби і взаєморозуміння між дітьми різних країн

Мета проекту: Створення платформи для співпраці польської та української шкільної молоді, здійснення міжкультурного діалогу між Польщею та Україно за допомогою шкільних обмінів.

А розпочалася співпраця між нашим містом і містом Гнєзно, Польща досить давно. Згадуємо приїзд польської делегації ще в 2008 році, спільні мистецькі проректи, поїздки наших освітян в місто Гнєзно на святкування Дня учителя в 2011,2012рр., приїзди польських делегацій. І ось, з ініціативи директора школи №3 міста Гнєзно пана Радослава Собковяка, Уманського відділу освіти та Уманського Державного педагогічного Університету ім. П. Тичини народжується проект-програма обміну, що не лише зміцнив нашу дружбу і взаєморозуміння , але й дозволив протягом 4х років роботи 40 учням та 12 педагогам відвідати Польщу. Звісно, для участі в проекті потрібно було пройти нелегкий відбірковий тур, взяти участь в тижневі Польської культури, вразити гостей підготовленими презентаціями: виконання пісні, танцю, фотовиставка «Віртуальна подорож до Польщі», найкраща страва Польської кухні. Саме переможці ставали учасниками проекту, в якому 10 учнів, 5 студентів , що вивчають польську мову і 3 опікунів мали змогу отримати незабутні враження і неоціненний досвід. Звісно, вся робота над проектом поділялась на такі етапи: підготовка,планування, участь в заходах проекту, аналіз і узагальнення, представлення проекту, оцінка результатів.



Тож, ми працювали над документами, готувались до подорожі, по приїзді брали участь у великій кількості цікавих заходів, починаючи зі знайомства, вивчення азів польської мови і культури у живому щирому спілкуванні. Ми вивчали історію і культуру, подорожували, відвідували святині, зустрічались з архієпископом, катались на конях, ходили в боулінг, на атракціони, переглядали польський фільм, готувались до фінальної частини поїздки, самостійно виготовляли декорації, розучували ролі до вистави польською мовою, навіть готувались самі її озвучувати і знімати на камеру. А ввечері вже самостійно ми готували сюрприз-концерт, щоб показати нашу творчість і таланти полякам, які були вражені нашими номерами. Останній день діти провели в польських сімя’х і змогли познайомитись з побутом, традиціями, реаліями життя поляків. Перша частина проекту завершувалась, але ми вже готувались до зустрічі польських друзів на нашій землі: планування поселення, пізнавальних турів і розваг,ознайомлення з нашою історією, традиціями, підготовка фінальної вистави. Варто зазначити, що ми постійно створювали учасникам умови для прояву самостійності, уміння виконати завдання і презентувати його( екскурсії, брошури, презентації,підготовка завдань). І разом з тим на проекті ми намагались створити атмосферу доброзичливості і взаєморозуміння: ніяких криків, мінімум зауважень, мінімум втручання і команд. Учасники самі мали усвідомити свою відповідальність і необхідність роботи в команді через індивідуальний посильний внесок. Але і через роботу на загальний кінцевий результат кожен учасник зміг проявити себе і показати всі свої уміння. Наша школа радісно зустрічала гостей, оскільки в проекті були задіяні багато наших учнів, вони захотіли познайомити своїх польських друзів зі своїми однокласниками, своєю школою. Ми вітали їх в кабінеті українсько-польської дружби, яким пишаємось, провели екскурсію, смачно пригощали. Програма в Умані була не менш насиченою, ніж в Польщі. Наші гості були здивовані і захоплені: поїздка в Київ, пікніки, концерти, дива Софіївки, фото найдивовижніших місць парку і фінал – феєрія краси і творчості: виставка фотографій, чарівний полонез, бал в родині Потоцьких, розкішні панни, елегантні кавалери. Ми всі насолоджувались святом і на фінальній вечірці плакали. Останній день польські діти провели в українських родинах, вони від’їжджали, але дружба не закінчилась, вона була в сльозах і обіймах, подаруночках-сувенірах і теплих словах. Ми не забули наших друзів, і вони ще не раз приїздили до нас. Ми продовжуємо брати участь в конкурсах , що проводяться в рамках тижнів польської культури, вітали гостей і з інших міст Польщі. До речі, в 2013 році з дружнім візитом була делегація з міста Домбров, що відвідали ряд закладів, вони насолодились творчістю наших дітей під час концерту, поспілкувались з педагогами і учнями, було підписано договір про співпрацю. Не забувають нас і друзі з Гнєзно, яких ми також вітаємо в нашій школі, даруємо свою щирість і творчість. Під час візитів іноземних делегацій наші педагоги беруть активну участь у програмі роботи: візити, концерти, екскурсії. Щоб ще краще розуміти наших друзів, наші учні відвідували гурток польської мови, а потім на запрошення пана Радослава вихованці гуртка змогли відвідати міста Ланьцут , Гнєзно, Познань, Краків (Польща) та місто Берлін (Німеччина). Незабутні враження діти отримали від відвідування селища Кишково. Знайомство з місцевим самоврядуванням, життям мешканців, дозвіллям дітей даної громади  стало надзвичайно цікавим Уманським дітям. Та найбільшого задоволення отримали саме від знайомства та спілкування з учнями та директором початкової школи селища Кишково.

Багато зустрічей приніс і наступний рік. В лютому відбувся фестиваль «Спільні риси культур України та Польщі», в якому наші учні взяли активну участь, а трохи згодом відбувся конкурс комп’ютерних презентацій «Моє рідне місто». Ми продовжуємо спілкуватись з нашими друзями. Нам приносить радість обмін дитячими роботами з декоративно-прикладного мистецтва,обмін вітальними листівками до Різдва і Паски, привітання з початком і закінченням навчального року. Плануємо і надалі брати участь в проекті-обміні. Ми маємо багато спільного і наша дружба – велика сила, адже для учнів участь у таких проектах стає прекрасною нагодою показати свої здібності, розкритись, знайти себе через пізнання своїх однолітків з інших країн.


К. О. Цюра, Золотоніська районна рада

РОЛЬ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІЙ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ ПЕДАГОГА

Реалізація педагогом себе як особистості – складний та довготривалий процес, в основі якого лежить прагнення до самовдосконалення, самоосвіта, самовиховання. Найвагомішим чинником самореалізації є професійне зростання, що супроводжується розширенням його пізнавальних інтересів та творчих можливостей. В процесі самореалізації педагог не лише застосовує набуті раніше досвід та знання, але й активно здобуває нові. Він оволодіває передовим педагогічним досвідом, пошуковою, дослідною роботою, глибше осмислює закономірності навчально-виховного процесу і вчиться педагогічно правильно сприймати кожен учинок дитини, знаходити причини конфліктів і способи їх розв'язання.

Професійне зростання, самоосвіта та самовдосконалення неможливі без систематичного ознайомлення з філософською, педагогічною та психологічною літературою, юридичними документами, що стосуються освіти, участі в семінарах та конференціях, роботи в складі методичних, наукових об’єднань і спілок.

Слід враховувати, що ми, педагоги, народившись в індустріальному та пост-індустріальному, сьогодні вже живемо і працюємо в інформаційному суспільстві. Стрімкий розвиток технологій, повальна інформатизація суспільства, сучасні засоби комунікацій з моментальним доступом до інформації, зрештою, динаміка самого життя ставлять нові вимоги і виклики перед освітянською спільнотою. В 90-х роках минулого століття Радою Європи було прийнято ряд актів, мета яких – адаптувати систему освіти до вимог інформаційного суспільства, що тільки почало зароджуватись. Вперше на офіційному рівні було використано термін «Ключові компетенції»: в проекті ЄС «Середня освіта в Європі» (1992) відмічалося, що найважливішим завданням сучасної освіти стає розвиток у учнів не лише здатності адаптуватися до поточної ситуації, але й активно освоювати все, що народжується з соціальними змінами та розвитком суспільства [2, c.179][3]. Іншими словами, базові компетенції – це не просто фундамент знань учня, а й навички життя та діяльності в сучасному динамічному суспільстві, орієнтація на вільний розвиток, творчу ініціативу, самостійність і мобільність сучасної людини.

Ряд вчених взагалі вважає [1, c.78], що основним ресурсом інформаційного суспільства є освітній капітал. З цієї точки зору, протягом життя людина весь час нарощує цей особистий ресурс, а завданням освітнього процесу в навчально-виховному закладі є створення стартового капіталу. В інформаційному суспільстві людина навчається, нарощуючи цей капітал, все життя, і саме здатність до навчання є ключовою при досягненні успіху в будь-якій сфері, і освітянська нива не є виключенням. Адже, сучасний педагог має не лише підготувати вихованців до освітнього закладу під назвою «життя», в якому освітній процес не переривається ніколи – він сам має бути активним учасником цього процесу. А це, в свою чергу, неможливо без використання сучасних технологій, особливо інформаційних.

Найбільшу роль у самореалізації особистості сучасного педагога відіграє, звичайно, Інтернет. Використовуючи пошукові системи, можна миттєво отримати доступ до інформації на будь-якому веб-сервері світу. Мережа дає змогу відвідувати віртуальні музеї та виставки, отримувати матеріали міжнародних і вітчизняних газет та журналів, віртуально подорожувати по мережевим ресурсам, знайомлячись з системами освіти різних країн світу та, звичайно, спілкуватись. Обмін досвідом, думками, методиками з колегами сьогодні стає простим, як ніколи раніше. В Інтернеті діють сотні тематичних порталів та сайтів, тисячі блогів та інтернет-конференцій професійного напрямку, безліч спільнот педагогів в соціальних мережах. Це все сьогодні дає надзвичайно широкі можливості для самоосвіти та саморозвитку, створює міцні передумови для професійної самореалізації.

В інформаційному суспільстві, в умовах інформатизації, освіта перестає бути засобом засвоєння готових знань, вона перетворюється на спосіб обміну інформацією між людьми протягом усієї їх життєдіяльності та передбачає не тільки засвоєння одержаних знань, а й віддачу своїх в обмін на одержані [4, c.52]. Адже активний інформаційний обмін – одна з головних характерних рис сучасного суспільства, сутність процесу інформатизації, зокрема, і в освітній сфері. В сучасних умовах вчитель повинен мати можливість розвиватися, пристосовуватися до мінливих умов роботи, активно застосовувати нові технології, разом з тим залишаючись джерелом цінностей як конкретного суспільства, так і людства в цілому. Адже важливим також є моральний аспект технологізації освіти: в основу кожної з нових технологій, в основу освітнього процесу має бути покладено принципи гуманістичного світогляду.

Список використаної літератури:


  1. Ганаба С.О. Перспективи розвитку освіти в інформаційному суспільстві (http://www.zgia.zp.ua/gazeta/VISNIK_45_78.pdf )

  2. Глоссарий современного образования Под общей редакцией канд. филос. наук Е. Ю. Усик ( https://books.google.com.ua/books?id=z-L4CQAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false )

  3. Зимняя И.А. Ключевые компетенции - новая парадигма результата образования (http://aspirant.rggu.ru/article.html?id=50758 )

  4. Комарова О.А. освіта у вимирі інформаційного суспільства (http://dspace.nbuv.gov.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/47819/15-Komarova.pdf?sequence=1 )


В. П. Швидка, Смілянська районна рада

ІННОВАЦІЙНІ ВИХОВНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОФЕСІЙНО-ТВОРЧІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА

Сучасний етап розвитку цивілізації, української держави, економічні, політичні обставини, в яких знаходиться людство, особливість історичного процесу через який проходить українське суспільство і весь світ, вимагає від кожної особистості творчої самореалізації [1].

Творчий початок у діяльності педагогів й учнів – це те, що здатне дійсно розкривати внутрішні резерви навчання, перебудувати весь навчально-виховний процес у навчальному закладі, вивести його на якісно новий рівень.

Активність, ініціатива й творчий пошук педагогів – необхідна умова успішного формування самостійної, креативної, творчої юної особистості, здатної вирішувати проблеми, критично мислити, із сформованими ключовими компетентностями, необхідними для самостійного життя, виконання професійних та соціальних функцій. Виховання такої особистості – справжнього господаря своєї долі – можливе за умови використання педагогом інноваційних навчальних та виховних технологій.

Так, технологія розвитку критичного мислення школярів спрямована на формування здатності школярів аналізувати та давати оцінку певній інформації; усвідомлювати і зіставляти безліч точок зору; логічно будувати свої думки, висувати тези та аргументувати їх; здатність мислити мобільно; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції [3, с.15]. Технологію розвитку критичного мислення школярів або її елементи (окремі методи) варто використовувати як на уроках, так і у виховній роботі з дітьми.

Наприклад, надзвичайно дієвим є метод «Павутинка дискусії». Його можна використовувати під час класних годин, при обговорюванні важливих питань, які потребують обговорення та спільного вирішення. Взаємодія під час даного виду діяльності відбувається в парах і в групах із чотирьох учнів.



Приклад застосування методу «Павутинка дискусії» [3, с.143].

1. Учителю необхідно підготувати бінарне запитання (можна дати відповідь «так» або «ні»), запропонувати учням підібрати аргументи на підтримку своєї позиції. Наприклад, як бінарне запитання для обговорення можна взяти таке: «Чи варто у школі запроваджувати шкільну форму?»

2. Учитель просить учнів об’єднатися у пари і підготувати таблицю «Павутинка дискусії». Парам дається до 5 хвилин, щоб продумати та записати по три аргументи на підтримку кожної позиції («так» і «ні»)

Приклад орієнтовного заповнення таблиці «Павутинка дискусії»

Питання: Чи варто у школі запроваджувати шкільну форму?




Ні, краще, якщо її не будуть вводити!

Так, шкільну форму необхідно ввести!



Аргументи

Аргументи



  1. Шкільна форма нівелює людину, робить усіх однаковими, ніби роботами.

  2. Шкільна форма не дуже зручна; вона мнеться, взимку у ній холодно, а весною жарко.

  3. Не всім личить шкільна форма; у декого вона лише підкреслює недоліки статури.




  1. Шкільна форма дисциплінує учня, налаштовує на навчання.

  2. У шкільній формі всі почуваються однаково гідно, оскільки ніхто не виділяється своїм вбранням.

  3. Знімається проблема: що одягнути в школу?

3. Кожна пара учнів об’єднується з іншою парою. Вони розглядають ті відповіді, які дали на підтримку обох сторін з цього запитання і роблять доповнення до своїх списків.

4. Чотири учні обговорюють це питання, поки не дійдуть якогось висновку. Тобто у своїй четвірці учні досягають згоди стосовно певної позиції з цього запитання та фіксують ті аргументи, які підкріплюють дану позицію. Свою позицію вони записують у комірку «Висновок» унизу таблиці «Павутинка дискусії».


ВИСНОВОК
Наприклад.
На нашу думку, шкільну форму не портібно запроваджувати, оскільки вона не дасть змоги виявити нам свою індивідуальність.

5. Учитель викликає кілька четвірок і просить їх стисло повідомити свою позицію й аргументи на її підтримку. Зав’язується дискусія.

Отже, розвиваючи критичне мислення у школярів, педагог спонукає вихованців шукати шляхи вирішення проблеми замість намагання уникнути її розв’язання, аналізувати чужі та формулювати власні аргументи, робити висновки.

Наявність критичного мислення свідчить про високий рівень сформованості особистості людини, якою неможливо маніпулювати, яка має власні переконання і вміє їх відстоювати.

Творчого вирішення потребує від педагога і проблема формування довірливої взаємодії юної особистості із соціумом. Агресивність, конфронтація, відчуженість, які спостерігаються у сучасному світі, мають поступитись місцем толерантному ставленню людей одне до одного, довірі і взаєморозумінню.

З метою формування довірливих стосунків зі світом з учнями варто проводити тематичні бесіди, інтерактивні вправи, дискусії, залучати до участі у проектах та ділових іграх.

Наприклад, ділова гра «Довіра: потреби, очікування, обіцянки» [2, с.58].

Опис гри


Учитель. Сьогодні «Довіра» є однією із найпоширеніших назв різних закладів, установ, особливо комерційних. Це і зрозуміло. Така назва має приваблювати людей скористатися тими чи іншими послугами. Зараз кожна група уявить себе керівництвом однієї із установ «Довіра». Вам потрібно зробити нескладний аналіз діяльності своєї фірми з точки зору збереження або втрати довіри клієнтів. Для цього потрібно заповнити таблиці (потреби клієнтів, очікування клієнтів, обіцянки керівництва) та зробити висновок, за яких умов діяльність установи буде успішною.

І група. Стоматологічна клініка «Довіра»

ІІ група. Кредитна спілка «Довіра»

ІІІ група. Будинок людей похилого віку «Довіра»

ІV група. Косметичний салон «Довіра»

V група. Загальноосвітня школа «Довіра»

Презентація групами виконаних завдань

Учитель. Ми проаналізували рівень довіри до різних комерційних структур з назвою «Довіра». Дійсно, це важливо – знати, кому можна, а кому не можна довірити, наприклад, гроші, догляд за волоссям або навчання і виховання дітей.

Отже, використання інноваційних технологій у професійно-творчій діяльності педагога створює можливості для гармонійного розвитку особистості, здатної довіряти світу і собі, вибудовувати свої стосунки з членами суспільства на засадах взаєморозуміння, толерантності, продуктивного спілкування, мислити критично і мобільно, бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції. Цього вимагають реалії сучасного життя.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал