Професійна підготовка – основа особистої безпеки працівників податкової міліції



Скачати 228.49 Kb.
Дата конвертації07.06.2017
Розмір228.49 Kb.
Професійна підготовка – основа особистої безпеки працівників податкової міліції.
На нашу думку серед джерел небезпеки можна виділити три групи чинників: природні, техногенні, соціальні. До природної сфери (екологічних чинників) відносяться кліматичні, грунтові, біотичні чинники. До чинників небезпеки в техногенній сфері відносяться технічні, санітарно-гігієнічні, організаційні та психофізіологічні. До чинників небезпеки в соціальній сфері відносяться державно-правові, етно-соціальні, інформаційні, психологічні.

Коротко розглянемо державно-правові чинники небезпеки. Вони обумовлені відсутністю або ж недосконалістю законодавчо-правової бази, загальнообов’язкових норм поведінки, що встановлені чи санкціоновані державою, а також слабкою державною гарантією податківця. Це призводить до зростання протиправних дій проти фахівця податкової міліції, злочинності та криміналізації суспільства. Зрозуміло, що особиста безпека спрямована на захист працівників від небезпечних, екстремальних ситуацій, тому кожен працівник податкової міліції має знати та визначати небезпечні та екстремальні ситуації, з метою їх уникнення.

Під екстремальною ситуацією (В.С. Медведєв) розуміється таке складне узгодження умов діяльності по забезпеченню безпеки, яке має для співробітника особливу значимість; ситуації, об’єктивно наявні обставини якої, сприймаються та оцінюються співробітником як небезпечні для здоров’я та життя особи яка охороняється, так і самого співробітника.

Існують такі види екстремальних ситуацій: Швидкоплинна екстремальна ситуація – діяльність відбувається в умовах жорсткого дефіциту часу, з максимальною психологічною напругою і навантаженням, з необхідністю діяти в максимально швидкому темпі; довго триваюча екстремальна ситуація – фізично та психологічно напружена діяльність протягом довгого часу; екстремальна ситуація з елементами невизначеності – необхідність прийняття рішення при наявності альтернативних, суб’єктивно-вагомих варіантів поведінки; ситуації, що потребують постійної готовності до дії – співробітник знаходиться у звичайних монотонних умовах у чеканні екстремальних змін.

Екстремальні ситуації, що виникають в силу отримання недостовірної або можливої інформації – мають важливу особливість – необхідність у швидкому реагуванні співробітника при відсутності у нього впевненості у достовірності отриманої інформації.

Досвід праці співробітників податкової міліції свідчить про те, що в своїй професійній діяльності, яка пов’язана з ризиком та небезпекою, необхідно керуватися загально прийнятими життєвими принципами.

Виходячи з цього, кожен працівник повинен знати, що таке небезпечна ситуація, усвідомлювати до яких наслідків вона може привести і як її уникнути.

Як стверджують науковці Національної академії внутрішніх справ України Г.О.Юхновець, В.Р. Андросюк, Л.І.Казміренко): „Небезпека  це стресовий фактор, який відображає ступінь усвідомлення працівником податкової міліції обставин, при яких поведінка правопорушників, дія стихійних лих, аварій чи катастроф тощо можуть завдати йому або членам його сім’ї фізичної, матеріальної, або психологічної шкоди, призвести до нещасного випадку, можливо й загибелі”. Виділяють такі види небезпеки:

Потенційна небезпека виникає при будь-якому можливому контакті з негативними якостями об‘єктів чи суб‘єктів ситуації.

Уявна небезпека є результатом перебільшення чи хибної оцінки негативних якостей ситуації, поведінки конкретних осіб, хибного тлумачення мовних повідомлень.

Провокована небезпекавиникає внаслідок появи окремих особистісних негативних якостей працівника (агресивність, грубість, жорстокість, пиха, гонор тощо) і відповідної протиправної реакції на них з боку інших осіб.

Реальна небезпека це наслідок несприятливої динаміки оперативно-службової ситуації з реальними факторами загрози життю та здоров‘ю працівника.

Залежно від індивідуально-психологічних та психофізіологічних особливостей працівників та рівня їх професійної підготовленості безпека діяльності може бути різною. Це зумовлює необхідність своєчасного та науково-обгрунтованого визначення керівниками служб та підрозділів осіб, схильних до небезпеки, зі зниженим імунітетом до впливу небезпечних ситуацій. Розглянемо складові частини кожного з цих факторів.

1. Стійкі (сталі) протипоказання працівникам податкової міліції

до небезпечних видів діяльності: низька психологічна стійкість та схильність до психологічної дизадаптації; високі показники тривожності; емоційна неврівноваженість та імпульсивність реакції; недоліки розподілу та концентрації уваги; функціональні порушення зв‘язку між сприйманням та моторними процесами; фізичні вади органів чуття ( зору, слуху, нюху, дотику, болю тощо); функціональні непатологічні зміни в організмі ( серцево-судинної, дихальної та інших систем); уповільненість реакцій; низький інтелектуальний рівень; неврівноваженість та підвищена схильність до ризику; схильність до алкоголізації та наркотизації; інші.

2. Тимчасові фактори обмеження використання працівника податкової міліції в небезпечних ситуаціях: недостатня професійна підготовленість; недостатня психологічна підготовленість; неспостережливість; недосвідченість; втрата пильності; несприятливий стан здоров’я; інші.

3. Прояв віктимних особистих якостей, що роблять працівника уразливим щодо злочинних зазіхань: гіпертрофована довірливість; легковажність; запальність, гарячковість; конформність та навіюваність; самовпевненість, пихатість; інші.

4. Тактико-операційні фактори “ небезпечної” поведінки працівника:

низький рівень професійних знань, фізична і тактична непідготовленість, недостатнє володіння зброєю; відсутність зброї напоготові; не здійснено обшук, або здійснено не достатньо ретельно, не використано наручників; дії без підтримки (прикриття) при затриманні, супроводженні, перевірці документів; не контрольована ситуація, поведінка та психічний стан правопорушника; вибрано недоцільну, хибну тактику поведінки; невдале виконання запланованих дій;професійно-психологічна непідготовленість до екстремальної ситуації; інші.

5. Ситуативні негативні психічні стани працівника, як наслідок службових чи сімейно-побутових конфліктів, травм та критичних інцидентів, проявами яких є: тривожність,страх, депресія;низька активність, загальмованість; підвищена неадекватна активність, надмобілізованість; панікування; гостра втома, перевтома; інші.

6. Ситуативно-психологічні фактори “небезпечної” поведінки працівника

втрата пильності, ігнорування ознак небезпеки, невміння вчасно її розпізнати; переоцінка своїх можливостей, не контролювання свого психічного стану; відсутність почуття небезпеки (впевненість, що знаходження у службовому приміщенні та статус працівника податкової міліції є гарантією від фізичного насильства); стереотипні дії, розрахунок на те ,що “ буде, як завжди”; несприятливий психічний стан (перевтома, конфлікти на службі або в родині, похмільний синдром тощо); інші:.

Одним з основних факторів, що впливає на безпечну професійну діяльність працівників податкової міліції є фактор небезпеки. Небезпека – стан умов праці, при якому людина піддається певною мірою діям небезпечних та шкідливих факторів. Безпека – це такий стан умов праці, при якому з певною вірогідністю виключена небезпека, тобто можливість ушкодження здоров’я людини. Вірогідна оцінка найбільшою мірою відповідає стохастичній (випадковій) природі небезпечних та шкідливих факторів. Охорона праці – це сукупність заходів і засобів за допомогою яких забезпечується безпека. Безпека – це мета охорони праці. Таким чином, безпека і охорона праці співвідносяться між собою як мета і засіб.

Розглянемо потенційну небезпеку професійної діяльності:

Під діяльністю розуміється специфічно людинна форма активного відношення до оточуючого середовища. Будь-яка діяльність включає в себе мету, засоби, результат і безпосередньо процес діяльності. Невід’ємною характеристикою діяльності є її свідомість. Діяльність є реальною рухомою силою суспільного прогресу та умовою самого існування суспільства.

Вищою формою діяльності є праця. Класичне визначення праці дано Карлом Марксом: “Праця є насамперед процес, що здійснюється між людиною і природою, процес, в якому людина своєю власною діяльністю здійснює, регулює і контролює обмін сполук між собою і природою. Речовині природи він сам протистоїть як “сила природи”.

Аналіз суспільної практичної діяльності, що включає в себе різноманітні форми людської активності приводить до індуктивного висновку про потенційну небезпеку діяльності. Потенційність небезпеки полягає в прихованому, неявному характері проявлення при визначених, нерідко важко передбачуваних умовах. Суть небезпеки полягає в тому, що можлива така дія на людину, яка призведе до травми, захворювання, погіршення самопочуття та інших небажаних наслідків.

Праця не гра і не забава, - писав К.Д. Ушинський - вона завжди серйозна і важка, лише повна свідомість необхідності досягти тієї чи іншої мети в житті може примусити людину взяти на себе ту важкість, яка складає необхідну належність всякої істинної праці”.



Твердження про потенційну небезпеку діяльності є аксіомою, що має важливе профілактичне значення при вирішенні практичних та теоретичних питань безпеки. Небезпека – наслідок дії факторів на людину. При невідповідності факторів характеристикам людини з’являється феномен небезпеки. Неоднорідність системи – “людина - середовище” – об’єктивна основа небезпеки. Розрізняють як шкідливі, так і небезпечні фактори небезпеки: Шкідливий факторце такий вплив на людину, який при певних умовах приводить до захворювання або зниження працездатності. Небезпечний факторце такий вплив на людину який при певних умовах приводить до травми чи раптового різкого погіршення здоров’я, а у деяких випадках до загибелі.

Аналіз оперативно-службової діяльності співробітників податкової міліції у відповідності до чинного законодавства України: Законів “Про Державну податкову службу в Україні”, “Про міліцію” і “Про оперативно-розшукову діяльність”, дозволяє виділити напрями забезпечення особистої безпеки працівників податкової міліції у переважній більшості ризикованих оперативно-службових ситуацій. Такими слід вважати формування: тактико-психологічних прийомів забезпечення безпеки при затриманні правопорушників та взаємодії з об’єктами професійної діяльності; вмінь і навичок протидії шантажу і провокаціям; вмінь і навичок безпечної поведінки, спілкування на службі та в побуті; вмінь безпечного вирішення конфліктних ситуацій; психологічної готовності до застосування прийомів і заходів фізичного впливу; психологічної готовності до застосування зброї на поразку; вмінь і навичок психічного саморегулювання;психологічна адаптація після стресових ситуацій;інші.

При виконанні службових обов’язків як в буденних ситуаціях, так і в екстремальних ситуаціях на безпечну діяльність працівника податкової міліції можуть впливати небезпечні фактори. До них можна віднести: всі види вбивств, незалежно від мотивів і способів їх здійснення; зазіхання на вбивство; нанесення тілесних ушкоджень та спроба їх нанесення; викрадення та загроза викрадення співробітника, членів сім’ї та близьких родичів; психологічний терор (загрози, залякування, шантаж, вимагання); грабежі та крадіжки матеріальних цінностей, документів, документації, майна тощо; образи; протидію законним вимогам та діям співробітника податкової міліції при виконанні ним службово-професійних обов’язків; інші.



Посягання можуть бути спрямовані: на життя; на здоров’я; на свободу; на майнові та не майнові права; на особисту гідність; на службову та таємну інформацію; на службову та таємну документацію; на особисті матеріальні цінності і майно; на державні матеріальні цінності і майно; інші.

Об’єктами загрози при посяганні виступають: працівник податкової міліції; члени його сім’ї; родичі; знайомі; майно; права; виконання службових та професійних обов’язків; інші.

Джерелами загрози є: особи, які ухиляються від сплати податків; професійні злочинці (вори, кіллери, жуліки тощо.); особи з аморальною спрямованістю; психічно-хворі особи; особи, що знаходяться у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння; асоціальні елементи (наркомани, п’янички, бомжі, повії тощо); антисоціальні елементи (хулігани, розкрадачі тощо); природні, екологічні, техногенні явища оточуючого середовища; інші.

Посягання на безпеку працівника податкової міліції можуть здійснюватися: в місцях виконання службових обов’язків (в робочому кабінеті, службових приміщеннях, підприємствах, установах тощо); в місцях мешкання (житлові приміщення, дача тощо); на маршрутах пересування (пішки, власним транспортом, громадським транспортом тощо); у громадських місцях (вулиця, магазин, приміщення, кафе, бар, ресторан тощо); в домашній обстановці; у місцях проведення відпочинку та дозвілля; у місцях тимчасового знаходження (готель, гараж, басейн, сауна, тощо); інші.

Сучасні події, які відбуваються в світі та на Україні свідчать, що найбільш небезпечним видом злочину посягання на свободу людини та суверенітет Держави є здійснення терористичного акту.


Як стверджують В.І. Замковой та М.З. Ільчиков: „тероризм це здійснення насильницьких дій (вибуху, пожежі, шантажу і т.д.), що створюють небезпеку загибелі людей, спричиняють значні майнові збитки або спричиняють інші громадсько-небезпечні наслідки, якщо ці дії здійснені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення або примусу на прийняття рішення органами влади, в тому числі і конкретними посадовими особами”.

Крім державного (політичного), кримінального слід розрізняти економічний та податковий тероризм, за допомогою якого методами силового примусу кримінальні елементи намагаються отримати якісь матеріальні блага.

Методи, які застосовують терористи, – найрізноманітніші. Це використання всіх видів насилля, викрадання дітей та дорослих, захоплення транспортних засобів, заручників, різного виду диверсії, вбивства. Можливе використання методів психологічного тероризму, тобто пряме (діяння) на психіку, шантаж, залякування, загрози тощо.

Виходячи з цього співробітники податкової міліції повинні постійно готувати себе з метою ефективної протидії цим небезпечним явищам.



    1. Особиста безпека співробітників податкової міліції: особливості та принципи



В сучасних умовах становлення нашої незалежної Держави виникає багато проблем в діяльності Державної податкової служби. Працівники податкової служби щоденно відчувають на собі протидію з боку криміногенних елементів. Однією з важливих проблем є забезпечення особистої безпеки працівників податкової міліції як під час виконання службових обов’язків, так і поза службою, в буденних ситуаціях.

Розвя’занню цієї проблеми керівництво Державної податкової адміністрації та ГУПМ ДПА приділяє велику увагу. Тому що людина, яка впевнена в своїй безпеці, в безпеці своїх рідних і близьких, може якісно і принципово, з повною віддачею своїх сил виконувати покладені на нього обов’язки.

У сучасній літературі останнім часом все більше приділяється уваги проблемі забезпечення особистої безпеки працівників правоохоронних органів. Так колектив авторів НАВСУ дає слідуюче визначення “особистої безпеки”: “Особиста безпека – це система організаційно-правових, фізичних і тактико-психологічних заходів, які дозволяють забезпечити збереження життя та здоров’я працівника ОВС і підтримання високого рівня ефективності його професійних дій”.

Взагалі ми погоджуємося з цим визначенням, але маємо свій погляд на це, і вважаємо, що особиста безпека працівника податкової міліції – це комплекс основних та допоміжних заходів, спрямованих на зниження рівня небезпечних факторів до реально-можливого мінімуму, що дозволяє гарантувати збереження життя і здоров’я, нормального психічного стану і дієздатності працівника під час виконання функціональних обов’язків, професійних (оперативно-службових, бойових завдань), як у буденних, так і екстремальних, надзвичайних ситуаціях..

Розглянемо як основні, так і допоміжні заходи особистої безпеки.

Основні заходи особистої безпеки:

1. Професійні заходи передбачають набування та удосконалення досвіду службової, бойової, оперативної підготовки з метою його умілого використання.

2. Духовні заходи передбачають культуру поведінки з колегами по роботі, з платниками податків, з особами, які ухиляються від сплати податків, в сім’ї, із сторонніми особами та стійку моральну поведінку в різних ситуаціях.

3.Правові заходи - це відповідність правової нормативної бази об’єктивним умовам і завданням професійно-службової діяльності. Передбачають знання правових норм, додержання їх при виконанні службових обов’язків, та розробку відповідних нормативних актів.

4.Тактичні заходи – знання тактики дій злочинців, і з урахуванням цього уміле застосування своїх тактичних дій з метою затримання злочинця, одержання перемоги над ним з мінімальними втратами і максимальними прибутками.

5. Психологічно-педагогічні заходи – передбачають мобілізованість психіки, настроєність на більш доцільні, активні, рішучі дії та готовність до дій в складних чи небезпечних для життя чи здоров’я ситуаціях.

6. Фізичні заходи – вміння застосовувати заходи протидії злочинним посяганням на життя і здоров’я. Передбачають фізичний розвиток, володіння прийомами рукопашного бою, а також формування стійкого психомоторного стану до зовнішніх проявів небезпеки, з метою захисту виконання професійних дій.

7. Індивідуальні заходи - сукупність індивідуальних якостей і властивостей співробітника, його здібність ефективно застосовувати необхідні заходи і засоби з метою забезпечення особистої безпеки.

Допоміжні заходи особистої безпеки:

1. Кадрові заходи – забезпечення ефективної діяльності співробітників у відповідності з професійною придатністю, кваліфікаційним рівнем та перспективою удосконалення професійної майстерності працівника.

2. Організаційні заходизабезпечення організаційно управлінськими заходами згідно з чинним законодавством та спрямування діяльності працівників на виконання завдань керівництва.

3. Психомоторні заходи – розвиток у співробітників інтелектуальних, рухових та психомоторних якостей.

4. Керівні (управлінські) заходи – проведення заходів з боку керівництва по забезпеченню безпеки підлеглих. Передбачено проведення інструктажів, занять, розбір ситуацій, доведення відповідних наказів та контроль за виконанням відповідних розпоряджень та вказівок.

5. Медичні заходи – спроможність надати долікарську допомогу потерпілому як в буденних, так і екстремальних ситуаціях з використанням наявних медичних і підручних засобів.

6. Матеріально-технічні заходи – забезпеченість працівників необхідними та сучасними матеріально - технічними засобами (зброя, спеціальні засоби, спецтехніка, індивідуальні засоби, відеозйомка, зв’язок, транспорт тощо.) з метою оперативного та ефективного вирішення службових завдань та функціональних обов’язків.

7. Соціальні заходи наявність соціальних гарантій працівників податкової міліції (обов’язкове страхування у разі нещасних випадків при виконанні службових обов’язків, медичне обслуговування, створення відповідних умов для праці та відпочинку) та підвищення позитивного іміджу професії.

8. Економічні заходи – спроможність працівників задовольнити свої матеріальні потреби та потреби своєї сім’ї.

Деякі заходи як основні, так і допоміжні взаємопов’язані один з одним, можуть застосовуватися в комплексі або можуть застосовуватися як наслідок застосування попереднього заходу, в залежності від обставин.

Особиста безпека перш за все базується на достатньому рівні професійно-психологічної готовності працівника.

Професійно-психологічна готовність працівника – це сукупність якостей і властивостей особистості, що зумовлює стан мобілізованості психіки, настроєність на найбільш доцільні, активні та рішучі дії в складних чи небезпечних для життя і здоров’я умовах виконання службових обов’язків.

Структура особистої безпеки працівників податкової міліції представлена такими компонентами:

1.Орієнтаційний - (вивчення та усвідомлення умов та особливостей діяльності, способів можливих дій у різних варіантах розвитку подій, необхідних для цього властивостей та якостей особистості); 2.Мотиваційний (установка не тільки на найбільш доцільні, активні та рішучі дії, а й на власну безпеку); 3.Операційний (навички та вміння реалізовувати професійні дії); 4.Оціночний (об’єктивна оцінка ступеня небезпеки ситуації і власної підготовленості для її вирішення, прогнозування можливих результатів, внесення відповідних поправок). 5.Вольовий (самоконтроль, самомобілізація та керування своїми діями, саморегуляція);

Особиста безпека визначається специфікою умов, змісту і форм професійної діяльності; ступенем професійної захищеності працівника, у тому числі – наявністю спеціальних заходів організаційно-правового, управлінського і матеріально-технічного характеру; рівнем професійно-психологічної підготовленості працівника і наявністю у нього спеціальних знань та вмінь по забезпеченню особистої безпеки при вирішенні професійних завдань або у ситуаціях, пов’язаних з професійною діяльністю.

На нашу думку, як видно з визначення особистої безпеки, працівники податкової міліції повинні застосовувати заходи безпеки як при виконанні службових обов’язків, так і поза ними. В залежності від цього є деяка специфіка забезпечення особистої безпеки при виконанні службових обов’язків: його діяльність захищена законом; він має відповідне озброєння, спеціальну техніку, екіпірований індивідуальними засобами; керівники приділяють увагу його підготовці, проводять відповідні інструктажі, заняття; він повинен на законних підставах застосовувати вогнепальну зброю, спеціальні засоби, заходи фізичного впливу та спеціальну техніку; він завжди діє сумісно з іншими співробітниками; коли він діє індивідуально, його діяльність знаходиться під контролем;до проведення тих чи інших оперативних заходів він готується; йому доводять де, коли, як і проти кого він має діяти; та інші.

Поза виконанянм службових обов’язків: працівник податкової міліції може опинитися один на один з небезпекою; він не має відповідних спеціальних засобів та зброї; члени його сім’ї можуть опинитись у складних небезпечних ситуаціях;

він та члени його сім’ї не можуть бути застраховані від різних видів нападу з боку правопорушників; він має право на необхідну самооборону; та інші.

Деякі засоби особистої безпеки є загальними і їх однаково можна віднести до одного та другого напряму : фізична підготовленість; спеціальна фізична підготовленість; психологічно-педагогічна підготовленість; спроможність надати медичну допомогу тощо.

Треба зазначити, що будь-які заходи не можуть бути ефективними без усвідомлених зусиль самого працівника по забезпеченню особистої безпеки. Тобто як кажуть: “рятування утопаючих справа рук самих утопаючих”. Адже ситуація, в якій може опинитися співробітник, може виникнути раптово, тому рішення йому доведеться приймати миттєво і самостійно. І до цього треба серйозно і наполегливо готуватися, а саме: підвищувати свій професійний рівень; аналізувати професійний досвід своїх колег як позитивний, так і негативний; удосконалювати тактику, засоби і прийоми забезпечення запам'ятати особистої безпеки.

Зрозуміло, що кожен працівник повинен і використовувати у повсякденному житті та професійній діяльності такі поради народної мудрості:

"Береженого Бог береже", "Найбільша шкода за звичай завдається з двох причин: від розголошення таємниці та від довіри лукавим", "Чим довший язик, тим коротше життя", "За все у житті потрібно платити", "Навіть у мишоловці сир за гроші".

І найголовніше, слід не тільки засвоювати такі знання й уміння, а й формувати в собі психологічну готовність до їх реалізації у можливих екстремальних ситуаціях. Важливе місце в системі особистої безпеки займають принципи.

Забезпечення особистої безпеки – складний процес, в якому можна виділити елементарні складові, вихідні положення, ідеї, які називаються принципами. Специфіка службової діяльності, особливості виконання професійних обов’язків, різноманітність застосування засобів, заходів та тактичних прийомів – все це обумовлює значення принципів забезпечення особистої безпеки. Ці принципи мають важливе методологічне значення. Ефективне застосування комплексу заходів особистої безпеки можливо лише на підставі усвідомлення обліку принципів безпеки.

Принципи особистої безпеки необхідно розглядати у взаємозв’язку, тобто як елементи, що доповнюють один одного.

На нашу думку, принципи забезпечення особистої безпеки за ознаками їх реалізації можна поділити на групи.



1.Організаційно-правовий принцип – система об’єктивних передумов для ефективного і безпечного здійснення професійної діяльності. До організаційно-правових принципів відносять: відповідні державні структури (Кабінет Міністрів, Державна податкова адміністрація України, Головне управління податкової міліції ДПА України), головним завданням яких є науково обгрунтована реалізація правових, економічних, матеріально-технічних та інших можливостей, що надані державою для забезпечення захисту як системи в цілому, так і її конкретних працівників. Значну роль відіграє Державна податкова адміністрація України, ГУПМ ДПА України і в питаннях забезпечення соціально-психологічної захищеності: формує позитивний імідж податкової міліції через засоби масової інформації та суспільні організації, створює в колективах податкової міліції сприятливу соціально-психологічну атмосферу, удосконалює стиль керівництва тощо.

Крім цього до організаційно-правових принципів також відноситься діяльність керівників підрозділів податкової міліції, які для ефективного вирішення питань особистої безпеки працівників повинні: аналізувати організаційно-правові та соціально-економічні умови здійснення правоохоронної діяльності і фактори, що визначають реальний рівень професійного ризику; формулювати та подавати пропозиції у відповідні державні структури щодо підвищення рівня захищеності і безпеки працівників; своєчасно доводити до підлеглих накази, директиви, інструкції, практичні рекомендації та оперативну інформацію стосовно питань особистої безпеки; розповсюджувати передовий досвід та проводити з підлеглими розбір ситуацій, які привели або могли привести до нещасних випадків; здійснювати результативні контакти з державними органами (у тому числі з іншими правоохоронними органами), громадськими і приватними організаціями та об’єднаннями, засобами масової інформації, населенням з метою забезпечення більш високого рівня професійної захищеності і безпеки працівників; мобілізовувати наявні економічні і матеріально-технічні можливості для підвищення рівня особистої безпеки працівників податкової міліції; приймати спеціальні управлінські рішення з метою підвищення рівня професійної захищеності і безпеки; організовувати навчання працівників податкової міліції у системі бойової, службової та професійно-психологічної підготовки; проводити індивідуальні бесіди та аналіз виконання оперативно-службових завдань з позиції дотримання особистої безпеки; проводити навчання операційно-тактичним і психологічним прийомам безпечної поведінки у різноманітних ситуаціях оперативно-службової діяльності та поза виконання службових обов’язків; та інші.

2.Управлінський принцип – визначає взаємозв’язок між окремими стадіями і етапами процесу забезпечення особистої безпеки. До управлінського принципу відносяться способи його реалізації: комплексність, планування, контроль, управління, обов’язковість зворотного зв’язку, ефективність, ієрархічність, кадрове забезпечення ( відбір, атестація тощо), відповідальність, стимулювання, адекватність, однозначність, єдиноначальництво, взаємодія, координація, своєчасність, статистика, та інші.

3.Індивідуально-професійний принцип – система заходів забезпечення особистої безпеки та придбання необхідних навиків та досвіду;

Працівники податкової міліції для забезпечення особистої безпеки повинні: знати і неухильно виконувати відповідні накази, директиви, практичні рекомендації керівництва ДПА, ГУПМ України; знати основні тактичні прийоми забезпечення особистої безпеки у різноманітних ситуаціях професійної діяльності; навчатися основам професійної діяльності, майстерному володінню спеціальною технікою, зброєю, спеціальними засобами і засобами зв’язку та індивідуального захисту; формувати індивідуальну готовність до застосування спеціальної техніки, зброї, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу; уміти аналізувати і узагальнювати досвід безпечної поведінки колег по роботі та інших працівників у екстремальних умовах службової діяльності; знати, застосовувати і творчо збагачувати тактику, прийоми і засоби забезпечення особистої безпеки та безпеки колег; та інші.

4.Методично-педагогічний принцип – представляє собою основоположні ідеї, що визначають напрями пошуку безпечних рішень і служать методологічною та інформаційною базою. До них належать: системність, індивідуальні бесіди, аналіз виконання оперативно-службових завдань з позиції дотримання особистої безпеки, навчання оперативно-тактичним прийомам, навчання психологічним прийомам безпечної поведінки, формування умінь, навичок до дій в екстремальних ситуаціях, пошук методів зниження небезпеки, інформація; класифікація та інші.

5.Духовний принцип – культура поведінки працівника податкової міліції (формування податкової та правової культури) у всіх можливих сферах його діяльності (на службі, в побуті, в сім’ї, із сторонніми особами тощо).

Вони передбачають: податкову культуру; правову культуру; культуру праці (службової діяльності); моральні аспекти; етичні аспекти; шанування традицій; культуру спілкування з колегами по роботі та із старшими; культура поведінки з платниками податків; культуру поведінки із сторонніми особами; культуру поведінки в сім’ї (побуті); культуру проведення вільного часу; культуру форми одягу та інші.

6.Психологічний принцип – передбачає психологічну готовність “на виживання” тобто морально-поведінські установки, що сприятимуть забезпеченню особистої безпеки. Психологічна підготовленість працівників податкової міліції для забезпечення особистої безпеки передбачає: знати основні психологічні прийоми забезпечення особистої безпеки у різноманітних ситуаціях професійної діяльності;психологічні правила спілкування з колегами по роботі; психологічні правила спілкування із платниками податків; психологічні правила спілкування із сторонніми особами; удосконалення індивідуально-психологічних особливостей; формування стійкого психомоторного стану до зовнішніх проявів небезпеки; вміння адаптуватися після стресових ситуацій та інші.

7.Спеціально-тактичний принцип – передбачає навчання основам професійної діяльності, майстерному володінню спеціальною технікою, вогнепальною зброєю, спеціальними засобами, засобами фізичного впливу, засобами зв’язку та індивідуального захисту; формування готовності до застосування зброї і засобів активної оборони в екстремальних умовах .

До них належать: удосконалення професійної діяльності; майстерне володіння спеціальною технікою; узагальнення досвіду; майстерне володіння спеціальною технікою; майстерне володіння зброєю; майстерне володіння засобами спеціального захисту; майстерне володіння засобами фізичного захисту; передбачення можливих дій правопорушника; знання тактики дій злочинних елементів; забезпечення безперервного зв’язку; взаємодія; оцінка своїх сил та сил ворога; формування готовності до дій в екстремальних ситуаціях; здатність реально оцінювати ситуацію, що склалася і приймати відносно цього адекватне рішення та інші.

Теоретичне та пізнавальне значення принципів полягає в тому, що за їх допомогою визначається рівень знань відносно особистої небезпеки працівників податкової міліції і відповідно до цього формуються вимоги до проведення захисних заходів і методи їх реалізації. В практичному відношенні значення принципів дуже важливе, так як вони дозволяють знаходити оптимальні рішення захисту від небезпеки на підставі зрівняльного аналізу, придбаного досвіду, розробки нових заходів, тактичних прийомів, засобів, правил тощо.

Зрозуміло, що особиста безпека працівників податкової міліції невід’ємно пов’язана з поняттям “національної безпеки”.

Виходячи з того, що особа, суспільство та держава утворюють разом самостійний об’єкт – націю, поняття “національна безпека” охоплює різні аспекти безпеки країни (державної, суспільної, особистої). Нація знаходиться в небезпеці, коли їй потрібно принести в жертву свої національні інтереси – об’єктивні потреби матеріального та духовного існування як внутрішнього цілісного та самобутнього соціального утворення



Основними (базовими) життєво необхідними національними інтересами є: територіальна цілісність, державний суверенітет, намагання посісти гідне місце у світовому співтоваристві. Добробут громадян на основі забезпечення прав і свобод особи, а також усіх соціальних груп.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал