Проектування – інновація в управлінні виховної діяльності класного колективу



Скачати 109.96 Kb.
Дата конвертації27.03.2017
Розмір109.96 Kb.
С. М. Прищепа,

кандидат педагогічних наук,

старший викладач кафедри загальної педагогіки,

педагогіки вищої школи та управління

м. Умань
ПРОЕКТУВАННЯ – ІННОВАЦІЯ В УПРАВЛІННІ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЛАСНОГО КОЛЕКТИВУ
Анотація. У статті з’ясовано сутність, підходи педагогічного проектування як інновації в управлінні виховною діяльністю класного колективу. Розкривається необхідність в організації та управлінні виховного процесу у загальноосвітній школі. Подаються основні етапи проектування виховної діяльності. У статті розглядаються важливі дії на кожному з етапів.

Ключові слова: проектування, виховний процес, класний колектив, технологія, класний керівник-вихованці.
Summary. The article founds out the essence, approaches of pedagogical planning as innovations in educate activity management of class collective. A necessity for organization and management of an educate process is opened up at general school. Gives basic stages of planning of an educate activity. The article consideres important actions on each stage.

Key words: planning, educate process, class collective, technology, class a leader, pupils.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями. В Законах України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, у Національній програмі виховання, Конвенції ООН про права дитини сформульовано основні принципи гуманістичної педагогіки, якими має визначатися державна політика в галузі виховання. Оскільки, держава ставить насамперед важливе та основне завдання – виховання нового покоління, здатного не тільки осягнути сутність існування людини, а й творчо вирішувати їх згідно з вимогами часу.

Cьогодні вчителі приділяють більше уваги організації навчального процесу, а не виховного. Акцент робиться на ті процеси, які більше контролюють результати, які оцінюються керівництвом. Як показує практика навчальних закладів більшість інноваційних процесів орієнтовані на вдосконалення саме навчальної діяльності учнів. Але, ми впевнені, що пріоритетним напрямом діяльності школи має бути саме виховання. Тому варто звернути якомога більше уваги на проблеми виховання, побудови виховної системи школи та класу, управління та організацію виховного процесу як на уроці, так і в позаурочний час.



Аналіз останніх досліджень та публікацій, в яких започатковано розв’язання цієї проблеми і на які спирається автор. Розв’язання такої ситуації вимагає нових підходів до виховання, які докорінно змінили б позицію учня: з пасивного об’єкта впливу він має перетворитися в активного суб’єкта власного виховання. А це можливо за умов створення і реалізації науково обґрунтованого проекту виховної діяльності, що дасть можливість забезпечити переведення існуючого виховного процесу в класному колективі у якісно новий стан, оптимізувати його зміст, організацію та управління. Власне педагогічне проектування досліджують В. Безрукова, В. Беспалько, А. Лігоцький, М. Наказний, О. Киричук, О. Коберник, М. Сибирская та ін.

У наукових публікаціях О. Коберник розглядає проектування як творче попереднє конструювання програми діяльності суб’єктів педагогічного процесу, на думку С. Єлканова це уявна побудова кінцевого результату виховної діяльності.



Вирішення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Дослідники торкалися проблем типології проектування, його функцій, сутності. Проте не розглянута проблема системного проектування виховної діяльності класного колективу.

Формулювання мети статті – з’ясувати особливості проектування як системи в управлінні виховної діяльності класного колективу.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.

Виховний процес здійснюється без конкретного адресата, користувача, замовника, організовується з усіма і для всіх, не забезпечує єдності всіх ланок системи безперервної освіти й виховання, наступності у визначенні цілей, завдань, видів діяльності. Він спрямований переважно на розумовий розвиток особистості, що складає певну суму знань, умінь і навичок. При цьому процес гармонійного особистісного розвитку індивіда, його фізичний, інтелектуальний, соціальний і духовний розвиток зазвичай залишаються без уваги класних керівників.

Провідним керівником та організатором виховання в школі є класний керівник, тому, на нашу думку, саме йому у своїй роботі потрібно приділяти значної уваги системі проектування у вихованні дітей. Адже важливість проектування виховної діяльності класного колективу спричинена рядом чинників: по-перше, проблемою ефективності виховного процесу; по-друге, необхідністю поступового переходу на гуманістичні парадигми виховання учнів; по-третє, утвердженням нової особистості, яка здатна до самовизначення, самоорганізації, самоактуалізації в умовах сучасності.

Щоб краще зрозуміти сутність “проектування” звернемося до визначень цього поняття.

Терміни “проект”, “проектування” широко вживаються в різних галузях знань і мають кілька значень. У “Сучасному словнику іншомовних слів” “проект” (від латинського projectus) означає “кинутий уперед”, визначається як 1) технічний документ, розроблений план для зведення споруд, виготовлення машин, приладів; 2) попередній текст якогось документа; 3) план, задум. “Проектування” – 1) процес створення проекту; 2) креслення проекції, зображення фігури або предмета на площині [4, с. 563].

Термін “проектування виховної діяльності” був введений у науковий обіг вітчизняної педагогіки А. Макаренком. Саме він наголошував на важливості забезпечення проектування виховного процесу: “проектування – це необхідний початковий момент в організації виховного процесу. Як не можна без проекту побудувати будинок, так не можна і виховати потрібних людей, не маючи уявлення про те, які якості їм повинні бути притаманні. Тільки через проектування можна включити виховні цілі в організації об’єктивного процесу виховання дітей” [3, с. 120].

У сучасних наукових публікаціях О. Коберника зазначено, що проектування – це цілеспрямоване творче попереднє визначення і конструювання програми сумісної діяльності суб’єктів педагогічного процесу та її подальшої реалізації, спрямованої на забезпечення особистісно-розвивального підходу у досягненні мети виховання [2, с. 22].

Досить близьким до даного визначення є думка І. Волкова “ уміння розробляти план роботи учнів відповідно до заздалегідь заданого кінцевого результату, особливу увагу приділяючи самостійній і творчій роботі учнів” [1].

Аналіз психолого-педагогічної літератури дає змогу стверджувати, що науковці умовно виділяють три підходи до проектування педагогічного процесу.

Функціональний підхід (Н. Білокур, С. Кисельгоф, Н. Кузьміна, К. Левітан, С. Смірнов, М. Томін, А. Щербаков) дозволяє розглядати проектування через аналіз змісту конструктивних та проектних умінь.

Підхід на основі теорії педагогічного управління (Ю. Кузьміна, В. Сластенін, Л. Спірін, Г. Сухобська) базується на управлінській діяльності педагога і керівника.

Системний підхід (В. Безрукова, С. Висоцька, О. Дубасенюк, В. Киричук, О. Коберник, В. Краєвський, А. Лігоцький) обґрунтовує проектування як самостійну педагогічну діяльність, яка передбачає послідовність розгортання та здійснення основних компонентів.

Ми вважаємо, що проектування виховної діяльності класного колективу це попереднє, цілеспрямоване визначення і творче моделювання програми виховної діяльності класного колективу та її подальшої практичної реалізації, спрямованої на забезпечення формування особистісної активності учнів.

Сьогодні в загальноосвітніх навчальних закладах України впроваджують педагогіку партнерства, сучасні моделі та системи виховання, в яких учень виступає як творча індивідуальність. Реалізація запропонованої концепції виховання учнів дасть очікувані та заплановані результати за умови набуття і систематизації класним керівником ґрунтовних науково-методичних знань про управління процесом формування особистості, колективу.

Значна роль педагогічного проектування як особистісно-розвивальної технології полягає в тому, що вона є проміжною ланкою, між теорію та практикою виховання. Ця діяльність має бути спрямована на забезпечення особистісно-розвивального підходу до виховання не лише окремої особистості, але й до класного колективу в цілому.

Технологія відрізняється точним управлінням, детальною розробкою програми виховного процесу.

Саме принцип технологізації виховного процесу передбачає послідовні дії педагога та правильно організовані ним дії вихованців, які підпорядковані досягненню спеціально спроектованих виховних завдань, що відповідають психологічним особливостям розвитку особистості. Так спроектований виховний процес гарантує позитивний кінцевий результат.

У результаті аналізу психолого-педагогічної літератури, на нашу думку, проектування виховної діяльності класу має складатися з наступних кроків:



  1. Початковий етап – в межах даного етапу використовується діагностика цілепокладання, планування виховної діяльності.

  2. Етап проектування – реалізація проектної діяльності, моделювання педагогічної взаємодії вчителя та учнів, взаємин між учнями колективу; вибір та добір оптимальних форм та методів проектування виховної діяльності.

  3. Етап впровадження проекту – виконання запланованих проектних дій та простежування динаміки росту їх життєвої активності.

  4. Етап корекції проекту – оцінка результатів протікання проекту та можливість проведення корекції процесу.

  5. Заключний етап – визначення результатів даної проектної діяльності та вибір варіантів щодо продовження проектування виховної діяльності.

Наведемо особливості реалізації кожного етапу більш детально.

Перш ніж спроектувати виховну діяльність класного колективу, необхідно отримати інформацію про особистості кожного із вихованців та класу загалом. Саме ця інформація є важливою для початку проектування виховної діяльності, яка може бути отримана в результаті психолого-педагогічної діагностики всіх рівнів розвитку учнів. На основі результатів діагностики окреслюються основні суб’єкти виховного впливу, добираються виховні завдання, встановлюються найбільш оптимальні форми стилю керівництва виховним процесом, з’ясовуються загальні методи та процедури моніторингу динаміки особистісної активності учнів.

Психолого-педагогічна діагностика є одним із основних компонентів процесу проектування, вона має розв’язувати завдання:

а) виявити особистісні якості учнів та рівні їх вихованості;

б) визначити особливості взаємодії “вчитель - учень”;

в) окреслити взаємини учнів в колективі;

г) досліджувати умови та чинники, які б забезпечили повноцінний розвиток особистості.

На етапі діагностики варто застосовувати проблемно-інформаційний пошук, опитування, анкетування, експрес-діагностику та діагностику поглибленого типу.

Для того, щоб розпочати проектування виховної діяльності, потрібно створити в уяві образ об’єкта, якого хотілося б бачити у майбутньому. Співвіднести теперішній стан ситуації з майбутнім, тобто визначити виховні цілі, їх уточнити та конкретизувати, здійснити наступну дію початкового етапу – цілепокладання. Одним із головних моментів даного етапу є те, щоб виховні завдання були важливими не лише для учнів, але й для суспільства, людей, які їх оточують. На даному етапі майбутнє бачення ідеального уявлення учнів починається із конструювання сучасної ситуації, що переходить до кінцевого формування образу. Такий образ має відповідати актуальним потребам суспільства. Цілі мають бути конкретними, реальними, спрямовуватися на проблеми сьогодення, які можна вирішити за допомогою проектування.

З вищевказаного очевидним є те, що класний керівник, спираючись на результати психолого-педагогічної діагностики, визначає основні цілі виховної діяльності, конкретизує їх через низку завдань, які забезпечують бажаний результат.

На основі отриманих результатів психолого-педагогічної діагностики та визначенні основних завдань класний керівник здійснює попереднє планування. Саме на цьому етапі окреслюються кінцеві результати початкового планування.

На етапі проектування, який містить процедуру прогнозування, добирається оптимальний варіант проектування виховної діяльності класного колективу. Одночасно окреслюється формування критеріїв, їх рівнів, які мають відповідати цілям та принципам самої діяльності.

Основними завданнями даного етапу є:


  • визначення характеру досягнення цілей;

  • виділення різних варіантів виховної діяльності та обрання серед них найрезультативнішого.

Ще одним із етапів проектування є моделювання, який зазначає структуру та зміст послідовності виховних завдань, вибір оптимальних форм та методів для реалізації проекту.

Особливістю моделювання виховної діяльності є: дослідження основних принципів виховної діяльності, в результаті якого отримують інформацію про виховний процес, його структуру, добираючи різні варіанти проведення виховної діяльності.

Не менш важливою складовою етапу проектування є остаточне планування, при якому відбувається точний розрахунок запланованих дій. Для виконання даного етапу потрібно співвіднести обсяг виховних завдань із часом, розподілити відведені терміни на підготовку, та проведення виховної діяльності. Дуже важливо, щоб після закінчення даного етапу були розроблені програми, плани, які б конкретизували зміст проекту.

Наступний етап – етап впровадження проекту, який забезпечує втілення змісту проекту у виховний процес. На цьому етапі основним, на нашу думку, є усвідомлене ставлення всіх учасників до проектування виховної діяльності класного колективу.

Важливість даного етапу ґрунтується на сумлінному виконанні кожного із завдань, адже їх реалізація дає можливість для швидкого та результативного завершення проекту.

Одним із найважливіших етапів проектування виховної діяльності є етап корекції проекту, оскільки саме даний етап визначає відповідність результатів із початковим задумом проекту. Звичайно, після отримання відповідних початкових та кінцевих результатів можливе проведення корекції проекту.

Заключний етап проектування виховної діяльності класного колективу передбачає остаточні висновки та визначення оцінки щодо майбутнього використання даного проекту у виховному процесі чи винайдення нового. На даному етапі проходить завершення проекту, виділяють останні результати та їх об’єктивну оцінку.

Ми вважаємо, що під проектуванням виховної діяльності класу варто розуміти спільну діяльність класного керівника, дітей та дорослих для визначення цілей, змісту та способів організації життєдіяльності класу. Варто зазначити, що всі етапи проектної діяльності є важливими та взаємодоповнюючими.

Отже, досконала діяльність класного керівника можлива лише за умови чіткого проектування виховної діяльності в класі, адже це сприяє визначенню цілісної виховної системи, проектуванню розвитку усього колективу класу і окремих його членів.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку.

Отже, у системі педагогічного проектування завдання щодо розвитку учнів складаються на основі конкретних визначених проблем та можливостей учнів у класних колективах, за результатами педагогічного аналізу та прогнозу розвитку усіх учасників навчально-виховного процесу. Основний зміст проектування полягає у виокремленні засобів, способів, які дозволяють вирішувати актуальні проблеми в організації та управлінні виховної діяльності класного колективу.



Література:

  1. Волков, И. Проектный анализ : учебник для студ. вузов / И. Волков, М. Грачева. – М. : ЮНИТИ, 1998. – 423 с.

  2. Коберник, О. Організація виховного процесу на засадах психолого-педагогічного проектування / О. Коберник // Рідна школа. – 2004. – № 5. – С. 22-25.

  3. Лихачев, Б. Сущность, критерии и функции научной педагогики / Б. Лихачев // Педагогика. – 1997. – № 6. – С. 21-26.

  4. Сучасний словник іншомовних слів : близько 20 тис. слів і словосполучень / [уклад. : О. Скопненко, Т. Цимбалюк]. – К. : Довіра, 2006. – 789 с.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал