«Проектна діяльність учнів як засіб компетентісно-спрямованого навчання»



Скачати 383.47 Kb.

Сторінка2/3
Дата конвертації01.01.2017
Розмір383.47 Kb.
1   2   3
Вимірюваність результати можуть бути виміряні, порівняні з попереднім станом
Визначеність чітко визначені цільові групи, обсяг дії, сфери діяльності
Реалістичність очікувані зміни мають бути не гіпотетичними, а реальними, можливими
Визначеність у
часі чітко визначено термін діяльності у проекті, його етапи

12
ДІЯЛЬНІСТЬ - створення ініціативних груп, призначених для:
планування дій:

визначення джерел інформації;

визначення способів обробки та аналізу інформації;

формування уявлень про бажані результати (форма звіту);

встановлення процедур та критеріїв оцінки результатів процесу;

розподіл завдань (обов’язків) між членами команди.
дослідження теми проекту:

збір необхідної інформації (спостереження, робота з літературою, анкетування,
експеримент);

вирішення проміжних завдань;

спостереження за об’єктами;

проведення експериментів;

анкетування;

робота з літературою.
РЕЗУЛЬТАТИ

аналіз зібраної інформації;

формулювання висновків.
ПОДАННЯ АБО ЗВІТ

узагальнення та класифікація зібраних матеріалів;

виготовлення ілюстративного матеріалу (фотографії, графіки, малюнки, схеми);

підготовка презентаційних інформативних матеріалів;

підготовка учнів до виступу;

презентація (комп’ютерна, візуальна – малюнок, фото, діаграми, таблиці).
Перед проведенням презентації уточніть:

час і місце проведення;

для якої аудиторії вона призначена;

кого запросити на виступ.
Під час проведення презентації:

ознайомте слухачів з темою, дайте їм зрозуміти, про що ви хочете говорити;

представте слухачам матеріал за допомогою візуальних навчальних посібників;

узагальніть головні моменти;

запросіть слухачів до дискусії.
РЕФЛЕКСІЯ -

колективне обговорення - підсумок та оцінка отриманих результатів за
встановленими критеріями;

самооцінка результатів і процесу дослідження за встановленими критеріями.
Критерії оцінювання проекту:

значущість і актуальність проблеми;

коректність методів дослідження й обробки даних;

активність кожного учасника;

колективний характер рішень;

характер спілкування, взаємодопомоги;

залучення знань з інших предметів;

13

уміння аргументувати свої висновки;

естетика оформлення результатів;

уміння відповідати на запитання опонентів;

лаконічність і аргументованість кожного висновку.
Самооцінка

Чого я навчився?

Яких умінь і навичок я набув, працюючи над цим проектом?

Що сприяло роботі над проектом?

Що заважало роботі над проектом?

У чому полягають переваги роботи у команді?

У чому полягають недоліки групової роботи?

Що я зробив добре?

Якби вам довелося починати новий проект, що ви зробили б інакше?
Алгоритм реалізації проекту
9. Ресурсне забезпечення
8. Оцінка і самооцінка проекту
7. Очікувані результати
6. Обов’язки та відповідальність учасників проекту
5. Механізм реалізації проекту
4. Визначення етапів реалізації проекту
3. Мета й завдання
2. Актуальність
1. Назва проекту
Методичний паспорт проекту

Назва проекту

Керівник проекту

Тип проекту

Учасники проекту

Навчальні предмети

Проблема

Мета проекту

Завдання проекту

Актуалізація проблеми

Етапи реалізації проекту:
Діагностико-концептуальний:
1. Створення і визначення функцій пошукових груп
2. Розподіл доручень між керівниками та учасниками проекту
3. Пошук джерел інформації з поданої теми
Організаційний:
1.
Збір матеріалів з науково-популярних видань на задану тему
2.
Організація та проведення конкурсу малюнків на задану тему
3.
Проведення анкетування з даної проблеми
4.
Систематизація, аналіз та оформлення отриманого матеріалу
Практичний:

14 1.
Проведення презентації проекту
2.
Створення комп’ютерної презентації проекту
3.
Розміщення матеріалів проекту та його презентації на сайті школи

Очікувані результати
1.
Формування певних знань з даної теми
2.
Вдосконалення життєвих компетентностей учнів: інформаційної, соціально- трудової, вміння вчитися
3.
Формування навичок дослідницької роботи
4.
Вдосконалення вміння орієнтуватися в інформаційному просторі та аналізувати отриману інформацію
5.
Створення ілюстративних та інформаційних матеріалів
Ідея
Результат
Звіт
Рефлексія

формулювання проблеми;

визначення теми та мети;

вормулювання завдань проекту.

аналіз зібраної
інформації;

формулювання висновків.
Презентація

колективне обговорення;

самооцінка результатів за встановленими критеріями.
комп’ютерна візуальна
Діяльність
Планування дій
Дослідження теми проекту

визначення джерел інформації

визначення способів обробки та аналізу інформації

формування уявлень про бажані результати (форма звіту)

встановлення процедур та критеріїв оцінки результатів процесу

розподіл завдань (обов’язків) між членами команди

збір необхідної інформації

вирішення проміжних завдань

спостереження за об’єктами

проведення експериментів

анкетування

робота з літературою
Позитивні і негативні сторони проектної діяльності на уроках
(визначені на основі проведеного опитування учителів Світлодолинської ЗШ
Позитивна
Негативна
Проект дає можливість:

подання великого обсягу
інформації за короткий час;

швидкого та чіткого подання
інформації;

візуального сприйняття
інформації;

практичного використання знань;

виховання почуття обов’язку та відповідальності учнів.
Проектна діяльність вимагає:

наявності мультимедійних засобів;

великих затрат часу;

великих матеріальних затрат.
Під час неї відбувається:

відволікання від вивчення
інших предметів;

відсутність контролю на окремих етапах реалізації;

15
Учні:

проявляють ініціативу;

намагаються самостійно вирішити сформульовану проблему;

самостійно шукають опрацьовують, аналізують і систематизують інформацію;

вчаться робити висновки самостійно;

вчаться представляти результати своїх досліджень;

розвивають практичні навики роботи з комп’ютером та мультимедійним проектором;

поглиблено вивчають матеріал;

ведуть активну діяльність;

розвивають життєві компетентності;

творчо розвиваються;

розширюють свій кругозір;

встановлюють між предметні зв’язки.
Вчитель:

підвищує свій фаховий рівень;

зацікавлює учнів своїм предметом;

спонукає до науково- пошукової роботи;

згуртовує учнів;

виховує взаємоповагу та здатність до взаємодопомоги;

створює умови тісної співпраці з учнями.

глибоке опрацювання лише окремих питань теми;

необ’єктивне виставлення оцінок;

діяльність тільки сильних учнів;

перевантаженість вчителя.
Проектна діяльність не дає:

можливості розв’язувати фізичні задачі.

16
Проект: «Формування мовно-літературної грамотності учнів»

Проект: «Формування мовно-літературної грамотності учнів».
Автор проекту: заступник директора з НВР Світлодолинської ЗШ І-ІІІ ступенів, учитель української мови та літератури ІІ кваліфікаційної категорії Яценко Н.Є.
Учасники: педагогічний та учнівський колективи.
База реалізації проекту: Світлодолинська ЗШ І-ІІІ ступенів Мелітоопльської рфонної ради Запорізької області.
Характеристика проекту:

За кінцевим результатом: практико-орієнтованим;

За кількістю учасників: колективний;

За тривалістю: короткотривалий;

За ступенем самостійності: експериментально-дослідницький;

За характером контактів: внутрішній;

Термін реалізації проекту: 2009-2010 навч. рік.
Етапи проекту
Пошуковий
Визначення теми, аналіз проблеми, постановка мети, обговорення методів дослідження.
Серпень 2009 р.
Аналітичний
Аналіз вхідної інформації, пошук оптимального способу дослідження мети проекту, побудова алгоритму діяльності.
Вересень 2009 р.
Практичний
Виконання запланованих кроків.
Жовтень – травень 2010 р.
Презентаційний
Оформлення остаточних результатів.
Червень 2010 р.


Актуальність проекту
Реформування освіти у відповідності із Законом України «Про загальну середню освіту» передбачає реалізацію принципів гуманізації освіти, її демократизації, методологічної переорієнтації процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його життєвих компетентностей.
Навчальна діяльність на уроках повинна дати не лише суму знань, умінь та навичок, а й сформувати його компетентність як загальну здатність, яка базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях.
Світлодолинська ЗШ І-ІІІ ступенів працює над створенням системи формування життєвих компетентностей учнів в умовах модульно-розвиваючого навчання.. В основу роботи щколи покладено філософію життєтворчості як особливої, вищої форми виявлення творчої природи людини, бо вона сприяє самостійному творчому вибору особистістю

17 стратегій життя, вибору засобів необхідних для реалізації її індивідуального життєвого проекту.
У рамках реалізації роботи над науко-методичної проблемної теми у 2009-2010 навчальному році створено цільовий проект «Формування мовно-літературної грамотності», внесено зміни до функціональних обов’язків управлінської команди, здійснено планування, соціально-педагогічне проектування, прогнозування та планування системи управлінських дій.
Мета проекту: Удосконалення мовно-літературної грамотності в умовах особистісно зорієнтованої модульної системи навчання. Створення належних умов для поліпшення вивчення української мови та літератури, виховання шанобливого ставлення до неї.
Основні завдання:
Зміцнення статусу української мови як державної;
Створення достатньої організаційної, кадрової, науково-методичної, матеріально- технічної бази для забезпечення оптимальної ефективності процесу вивчення української мови та літератури з метою досягнення високого рівня володіння нею випускника;
Підвищення грамотності та культури мовлення учнів;
Забезпечення підготовки випускників до ЗНО;
Спрямування роботи на забезпечення високого рівня викладання української мови і літератури, формування в учнів практичних умінь і навичок;
Навчити школярів користуватися всіма багатствами мовних засобів;
Формування умінь і навичок зв’язного усного і писемного мовлення;
Забезпечення засвоєння учнями орфографічних та граматичних норм української літературної мови;
Удосконалення форм і методів роботи, впровадження в практику досягнень педагогічної науки;
Впровадження в практику сучасних освітніх технологій та інновацій;
Регулярно проводити огляд новин методичної літератури, періодичних видань; проводити індивідуальну роботу з обдарованими школярами, з учнями з низькою мотивацією до навчальної діяльності;
Організація роботи гуртків і факультативів;
Активізація позакласної роботи з навчальних предметів;
Організація колективного, індивідуального, диференційованого навчання;
Реалізація практично-дійової і творчої складових змісту навчання;
Забезпечення в основній школі до профільної підготовки учнів, у старшій школі – профільного і поглибленого вивчення української мови та літератури.
Очікувані результати

Покращення мовно-літературної грамотності учнів;

Підтримка обдарованих школярів;

Підвищення якості освіти;

Компетентний випускник, адаптований до соціуму.

18
Методологічні засади та наукове обґрунтування реалізації цільового проекту

Підвищення ролі мовлення в соціумі у ХХ-ХХІ столітті викликали поглиблення всієї філологічної підготовки учнів. У цьому зв'язку особлива роль належить українській мові та літературі як провідним навчальним дисциплінам в циклі гуманітарних предметів.
Українська мова та література як особливі світоглядні предмети повинні сформувати систему поглядів на природу й суспільство, виховувати громадянина і патріота. "Мова є одним із найважливіших засобів профілізації старшокласників, оскільки вона вербалізує картину світу і цим самим є основою світогляду кожної особистості", - справедливо зазначають Л. Мацько і О. Семеног. Сучасні дослідники приділяють значну увагу теоретичним і практичним пошукам, пов'язаним з підготовкою комунікативно компетентного випускника (О. Біляєв, С. Караман, Л. Мацько, Л. Паламар, М. Пентилюк,
М. Плющ, О. Семеног, В. Тихоша, В. Цимбалюк); визначенню принципів, форм, методів і прийомів навчально-виховного процесу в школі, спрямованих на формування комунікативної компетентності випускника загальноосвітньої школи (О. Біляєв, Т.
Донченко, М. Пентилюк, К. Плиско, Т. Симоненко, В. Шляхова та ін.); упровадженню комунікативно-діяльнісного підходу до навчання української мови (А. Богуш, М.
Вашуленко, Т. Донченко, Л. Мацько, Г. Онкович, М. Пентилюк, Г. Шелехова); удосконаленню риторичної підготовки випускника (Н. Голуб, Т. Ладиженська, Л. Мацько,
Л. Скуратівський та ін.) Потребує подальшого розв'язання проблема трансформації мовної та мовленнєвознавчої теорії в уміння й навички, що забезпечують становлення вербального складника мовної особистості. Зазначене свідчить про необхідність наукового обгрунтування формування мовної особистості .в профільній ланці.
Мета курсу української мови в школах полягає в підвищенні загальнолінгвістичного рівня учнів, розширенні диференційованого навчання відповідно до запитів і здібностей старшокласників, у формуванні вмінь самостійно здобувати лінгвістичні знання, працювати з науковою й довідковою філологічною літературою, стимулюванні інтересу до слова, розвиткові гуманітарного мислення й мовного чуття, що спирається на філологічну компетентність.
Профільна диференціація навчального плану дозволяє враховувати потреби особистості, завдяки чому удосконалюється рівень її підготовки, оволодіння попереднім матеріалом тощо. Таким чином, школи з профільною диференціацією - це гнучка
індивідуалізована система навчання й розвитку особистості.
Провідними завданнями навчання української мови і літератури є формування мотивації до вивчення мови та літератури; пізнання історії, культури народу, естетичних та моральних цінностей; формування духовного світу учнів, світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів; вироблення вмінь орієнтуватися в потоці різноманітної інформації, знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, застосовувати на практиці відомості, одержані в словесній чи іншій формі; розвиток умінь вільно спілкуватися в різних ситуаціях, формулювати й висловлювати власну думку, розуміти
інших людей, знаходити спільну мову з ними; подальший розвиток базових лексичних,

19 граматичних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок на основі узагальнення й поглиблення знань учнів про мову як суспільне явище; удосконалення навичок самостійної навчальної діяльності, розвиток інтелектуальних, творчих здібностей учнів. Визначені завдання реалізуються через мовленнєву, мовну, соціокультурну, діяльнісну (стратегічну) змістову лінії.
Важливе значення має відбір мовних відомостей, що забезпечували б ефективність навчання української мови. Мовна змістова лінія повинна бути не просто сукупністю роздрібнених теоретичних відомостей, а систематизованим викладом структурно- семантичної теорії з урахуванням внутрішньорівневих, міжрівневих і міжпредметних зв'язків. Таким чином, провідними постають семантичний і функціональний аспекти, що передбачають посилення уваги до значення й. функції мовних одиниць у мовленні.
Основною формою навчання був і залишається урок, отже, йому належить провідна роль у підвищенні результативності навчання, розвитку й виховання учнів. Урок - це
інструмент виховання й розвитку особистості. Якої б модифікації не зазнавала його структура, урок є стрижнем, навколо якого розташовуються інші форми навчальних занять.
Звичайно, урок української мови та літератури має ряд особливостей, що визначаються метою й завданнями вивчення курсу мови і літератури, особливостями контингенту учнів, змістом навчання, системою методів і прийомів, кількістю годин, відведених на опанування учнями українською мовою, використанням засобів навчання.
Особливості уроків української мови та літератури зумовлено змістом і технологією навчання Характер опрацьованого матеріалу, наявність у школярів опорних знань, набутих у попередніх класах, визначають специфіку таких занять, які будуть ефективними й підтримуватимуть інтерес до предмета за умов використання оптимального варіанта структури уроку, науково обґрунтованої організації його змісту, правильного добору методів і прийомів роботи, засобів організації пізнавальної діяльності, системи завдань і вправ, що сприяють поглибленню знань учнів, удосконаленню їхніх умінь і навичок.
Інноваційні процеси, що відбуваються сьогодні в освіті, спричиняють виникнення нових підходів до організації й проведення уроку української мови, літератури
Важливими умовами формування мовно-літературної грамотності є опора на
інтелектуальний потенціал учнів, урахування мотиваційних настанов вивчення української мови та літератури; використання в якості основного засобу навчання профільно - орієнтованого тексту як середовища функціонування мовних одиниць, що дозволяє залучити старшокласників до мовленнєвої діяльності, мотивує засвоєння лінгвістичної теорії, підвищує пізнавальний і виховний потенціал уроку; розробка навчальних комплектів, диференційованих відповідно до профілю навчання, зокрема програм, підручників, посібників, електронних засобів навчання; упровадження комп'ютерних технологій, зокрема Інтернет, дистанційних курсів, електронних посібників; підготовка й перепідготовка вчителів.
Вивчення української мови та літератури у сучасній школі необхідно вибудовувати з урахуванням методологічних і загально дидактичних особливостей предмета – засвоєння мовного матеріалу та мовленнєвої діяльності учнів із перевагою мовленнєвої практики.

20
Запорукою інноваційного типу навчання є сформованість в учнів бажання та здатності самостійно вчитися, шукати в різних джерелах інформацію та застосовувати нові знання, виробляти вміння діяти, прагнути до творчості та саморозвитку.
При розробці технологій формування мовно-літературної грамотності використані
ідеї Т.О. Харахоріної, В.С. Адаменко, Т.В. Ткачук, рекомендації Запорізького інституту післядипломної педагогічної освіти.
Засоби формування мовно-літературної грамотності учнів
впровадження акмеологічних педагогічних технологій; оновлення змісту освіти; нові підходи до методики викладання; години консультування; оновлений часовий режим; організація самоосвітньої роботи в МАН; презентація продуктів творчої самоосвітньої діяльності; проектна методика в навчально-виховному процесі;
індивідуальні години для творчого розвитку та корекції.
Інструментарій формування мовно-літературної грамотності учнів та
проведення моніторингу рівня сформованості ключових життєвих
компетентностей
банк засобів навчання; тестові технології вимірювання якості навчальних досягнень учнів з української мови та літератури; банк перевірочних робіт; анкетування і тестування; кваліметричне моделювання; моніторинг навчальних досягнень; розробка корекційних програм, алгоритмів, пам’яток, інструкцій; організація індивідуалізації та диференціації навчання відповідно до учнівських потреб.
Заходи щодо вивчення стану навчально-виховної роботи з формування мовно-
літературної грамотності учнів
Зміст роботи
Термін виконання
Відповідальні
Вхідне діагностування, аналіз результатів, моніторинг якості навчання з української мови та літератури 5-11 клас; 3-4 клас.
Моніторинг літературної грамотності 5-11 класи.
Вересень
2009
Адміністрація
Планування корекційної роботи.
Жовтень
2009
Уч. української мови
Перевірка техніки читання 4, 5. 10 клас
Вересень
2009
Адміністрація
Конкурс читців-декламаторів, вікторини з літератури.
Жовтень
2009
Уч. української мови
Огляд компۥютерних програм з предметів та вивчення
Серпень
Уч. української

21 можливості використання їх у мультимедійному класі.
2009 мови
Контроль стану ведення зошитів з української мови та літератури.
Вересень
2009
Адміністрація
Огляд навчальних кабінетів.
Серпень
2009
Адміністрація
Огляд новинок методичної літератури.
Серпень
2009
Педагоги школи
Відвідування відкритих уроків.
Жовтень
2009
Педагоги школи
Творчий обмін досвідом з покращення мовно-літературної грамотності учнів:

Шляхи підвищення мовно-літературної грамотності;

Урізноманітнення індивідуальної роботи з учнями;

Про виконання єдиного орфографічного режиму;

Робота над помилками;

Самоосвітня діяльність школярів.
Серпень-
Вересень
2009
Педагоги школи
Формування мовно-літературної грамотності учнів
Зміст роботи
Термін виконання
Відповідальні
Методична робота:
1.
Вивчення нормативних документів;
2.
Робота методичного об’єднання;
3.
Створення банку словесно-образної наочності, методичної літератури, художньо-зображувальної наочності, ТЗН;
4.
Підготовка вчителів до роботи за новою програмою;
5.
Самоосвітня діяльність педагогів;
6.
Робота творчих груп:

розробка міні-зошитів;

розробка міні-підручників;

розробка презентаційних проектів;

розробка методичного забезпечення;
7. Семінари:

«Компетентнісний підхід у навчанні школярів рідної мови»;

«Застосування мультемедійних технологій у процесі навчання української мови і літератури»;

«Формування й розвиток комунікативної культури»;

«Інноваційні технології у формуванні мовно- літературної грамотності школярів».
8. Засідання круглих столів:

«Комплексний підхід до формування мовно- літературної грамотності»;
Жовтень
Протягом року
Жовтень
Грудень
Січень
Березень
Грудень
Листопад
Педагоги школи
Заступник директора з НВР, керівник МО
Педагоги школи
Керівники гомогенних груп
Заступник директора з НВР, керівник МО
Заступник директора з НВР, керівник МО

22

«Ефективні методи підготовки до ЗНО».
9. Фестиваль педагогічних ідей:

«Проектна технологія навчання»;

«Формування самоосвітньої компетентності в ході вивчення української мови та літератури».


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал