Проект стратегія розвитку Львівської області на період до 2020 року



Сторінка8/11
Дата конвертації25.12.2016
Розмір1.9 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Стратегічна ціль 3: ВІДКРИТІ КОРДОНИ


Євроінтеграцію, як головний вектор розвитку регіону відтвореновідбито у стратегічному Баченні розвитку області до 2020 року.. Особливої актуальності цей вектор набуває у зв’язку з підписанням Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. Євроінтеграція в своїх найважливіших аспектах – політичному, економічному, соціальному, культурному - червоною ниткою проходить крізь всі стратегічні цілі розвитку регіону., однак, окремі види діяльності в рамках стратегії вимагають виокремлення її як окремої стратегічної цілі Особливої актуальності цей вектор набуває у зв’язку з підписанням Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, що зумовлює виокремлення стратегічної цілі щодо міжнародного та транскордонного співробітництва в контексті європейської інтеграції.

Підписання Угоди про асоціацію України з ЄС відкриває шляхи для розвитку не тільки прикордонним районам області, а всьому регіону. Послаблення торгових обмежень з країнами Європи дозволяє підприємствам Львівщини географічно диверсифікувати свої зовнішні ринки, які значно зменшилися у зв’язку з агресією з боку Російської Федерації. Так, у 2014 році товарний експорт підприємств Львівської області до країн ЄС збільшився на понад 10%.

Стратегічна ціль «Відкриті кордони» виводиться зі специфіки тривалого розвитку Львівщини як активного учасника транскордонного регіону, - зокрема область від 1993 року входить до «Карпатського Єврорегіону» та з 2000-го року два райони Львівської області – Сокальський і Жовківський – входять до Єврорегіону «Буг». За цих півтора десятка років було напрацьовано багато ефективних механізмів співпраці, створено не одне міцне міжнародне партнерство. , нарешті,Так, у 2013 роціку розроблено Стратегію транскордонного співробітництва Люблінського воєводства, Львівської області, Волинської області та Брестської області на 2014-2020 роки.

Євроінтераційні процеси в регіоні значною мірою пожвавлюються транскордонною співпрацею, яка спрямована, насамперед, на розв’язання спільних проблем прикордонних регіонів через встановлення взаємовигідних та добросусідських відносин між територіальними громадами, бізнес-середовищами, інституціями громадянського суспільства прикордонних регіонів, мешканцями прикордонних територій. Водночас, ефективність цієї співпраці значною мірою залежить від стану інфраструктури. Отож, втручання у сферу в рамках стратегічної цілі передбачено саме у цих двох напрямах. Виходячи з вищезазначеного виокремлено наступні два напрямки досягнення цілі «Відкриті кордони»:активізація міжнародного співробітництва та удосконалення прикордонної інфраструктури.



Стратегічна ціль 3. Відкриті кордони

Операційна ціль 3.1.

Операційна ціль 3.2.

Операційна ціль 3.3.

Міжнародне співробітництво

Транскордонна співпраця

Прикордонна інфраструктура


Очікувані результати:

  • Збільшення товарного експорту та експорту послуг у країни Європейського Союзу.

  • Встановлення нових взаємовигідних соціально-економічних зв’язків між територіальними громадами Львівської області та регіонами Європейського Союзу.

  • Реалізація транскордонних проектів на розв’язання спільних проблем територій Львівської області та Підкарпатського і Люблінського воєводств Польщі.

  • Розвиток нових форм транскордонного співробітництва – транскордонні кластери, транскордонні партнерства тощо.

  • Активні програми міжнародної співпраці в академічному середовищі.

  • Популяризація нових об’єктів культурної спадщини.



  • Впорядкування міжнародних пунктів пропуску та розвинена прикордонна інфраструктура.



Операційна ціль 3.1. Міжнародне співробітництво


Міжнародне співробітництво відіграє важливу роль для прикордонних територій України, які стали об’єктом регіональної політики ЄC. Узагальнення досвіду транскордонної співпраці країн – членів ЄС і їх сусідів – важлива база для реалізації стратегії України щодо вступу до ЄС.

Динаміка розвитку єврорегіональної співпраці свідчить про значну її активізацію, пов’язану, передусім, з реалізацією загальноєвропейської мети – розмивання кордонів між країнами – членами Європейського Союзу і вирівнювання диспропорцій розвитку периферійних та центральних регіонів у кожній з держав.

Основною організаційною формою транскордонного співробітництва14 є єврорегіони, практика функціонування яких в останні роки показала свою ефективність у справі ліквідації бар’єрів для вільного руху людей, товарів, послуг, капіталів. Сьогодні у Європі налічується понад 180 єврорегіонів і їх кількість продовжує зростати.

Потенціал єврорегіонів, членом яких є Львівська область, а саме «Карпатського Єврорегіону» та єврорегіону «Буг», використовується не повністю, головним чином через низький рівень їх інституційної спроможності. Очевидним є, що потенційним учасникам проектів транскордонної співпраці в рамках цих єврорегіонів – самоврядним територіальним громадам, підприємцям, установам культури та освіти, громадським організаціям - самостійно складно знайти партнерів для спільних проектів, джерела фінансування цих проектів тощо.

Досвід країн ЄС вказує про ефективність розвитку нових форм транскордонного співробітництва, зокрема транскордонних кластерів. У 2013 році об’єднання зусиль суб’єктів та учасників транскордонного співробітництва щодо спільного наукового, інформаційного і статистичного забезпечення розвитку українсько-польського транскордонного регіону та з метою використання потенціалу транскордонного співробітництва створено Науковий інформаційно-статистичний транскордонний кластер «Інфостат» за участю української та польської сторони.

Операційна ціль «Розвиток транскордонної співпраціМіжнародне співробітництво» скерована на підсилення інституційної спроможності суб’єктів та учасників транскордонного співробітництва, цих міжнародних транскордонних об’єднань, що зумовитьпризведе до:



  • активізаціюї соціальних, економічних, науково-технічних, екологічних, культурних та інших зв’язків між територіальними громадами прикордонних регіонів на розв’язання їх спільних з територіальними громадами Підкарпатського і Люблінського воєводств Польщі проблем;

  • пожвавлення співпраці освітніх установ регіону у розвитку міжнародних студентських обмінів, реалізації нових міжнародних навчальних програм, формуванні єдиного інформаційного простору для науково-дослідних установ та ВНЗ;

  • покращення доступності використання суб’єктами економічних відносин потенціалу транскордонного співробітництва,

  • захисту та промоціюї об’єктів світової культурної спадщини.

Очікувані результати:

  • Діючі дирекції «Карпатського єврорегіону» та єврорегіону «Буг».

  • Діючі партнерства територіальних громад транскордонних регіонів Львівської області та Підкарпатського і Люблінського воєводств Польщі.

  • Реалізація спільних транскордонних проектів соціально-економічного розвитку територіальних громад Львівської області та Підкарпатського і Люблінського воєводств Польщі.

  • Реалізація спільних проектів культурного, екологічного спрямування на вирішення спільних проблем територіальних громад Львівської області та Підкарпатського і Люблінського воєводств Польщі.

  • Реалізація взаємовигідних бізнес-проектів підприємницьких середовищ Львівської області та Підкарпатського і Люблінського воєводств Польщі.

  • Реалізація спільних програм освітніх та культурних обмінів, грантових програм на підтримку талановитих студентів академічних середовищ Львівської області та Підкарпатського і Люблінського воєводств Польщі.

  • Створення реєстрів об’єктів світової культурної спадщини транскордонних регіонів Львівської області та Підкарпатського і Люблінського воєводств Польщі.

Індикатори:

  • Обсяги залученої міжнародної технічної допомоги.

  • Кількість діючих партнерств територіальних громад.

  • Кількість реалізованих проектів соціально-економічного розвитку територіальних громад.

  • Кількість проектів культурного, екологічного спрямування на вирішення спільних проблем територіальних громад транскордонних регіонів.

  • Кількість спільних бізнес-проектів підприємницьких середовищ Львівської області та інших країн.

  • Кількість спільних програм академічних середовищ Львівської області та інших країн.

  • Створений реєстр об’єктів світової культурної спадщини транскордонного регіону.

  • Кількість представництв міжнародних інституцій в області.

  • Кількість спільних заходів суб’єктів та учасників транскордонного співробітництва.

  • Кількість нових форм транскордонного співробітництва.



Завдання

Орієнтовні сфери реалізації проектів

3.1.1. Використання можливостей міжнародної технічної допомоги

  • Активізація роботи щодо залучення коштів із фондів ЄС, зокрема в межах транскордонного, міжрегіонального та міжгалузевого співробітництва.

  • Надання допомоги районним державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування щодо підготовки проектів для залучення грантів програм міжнародної технічної допомоги Європейського Союзу, в т. ч. для Карпатського Єврорегіону.

  • Ррозробленняити із залученням фахівців та проектів міжнародної технічної допомоги регіональних (територіальних) паспортів пріоритетних видів економічної діяльності.

  • Сприяння залучення потенційних учасників транскордонного співробітництва щодо використання міжнародної технічної допомоги.

  • Розвиток громадянського суспільства регіону.

3.1.2. Налагодження міжрегіональної та муніципальної співпраці

  • Сприяння встановленню і поглибленню економічних, соціальних, науково-технічних, екологічних, культурних та інших відносин між територіальними громадами України та інших держав.

  • Підтримка програм міжнародних обмінів студентами, аспірантами, викладачами.

3.1.3. Розширення мережі представництв міжнародних інституцій в регіоні

  • Залучення міжнародних інституцій та сприяння у відкритті їх представництв в межах області.

  • Створення сприятливих умов для локалізації представництв міжнародних інституцій в регіоні.

3.1.4. Міжнародна промоція регіону

  • Представлення регіону на міжнародних виставках, ярмарках, семінарах тощо.

  • Промоція області як освітнього та наукового центру.

  • Промоція туристичних можливостей та культурно-історичної спадщини Львівської області.

  • Сприяння захисту світової культурної спадщини. Здійснення заходів, спрямованих на включення українських об`єктів культурної спадщини до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

  • Активізація роботи з розширення сфер співпраці та сприяння спільній підприємницькій діяльності прикордонних регіонів у сфері малого і середнього бізнесу.

3.1.5. Підтримка центрів та розвиток мережі комунікацій з українською діаспорою

  • Освітні, культурні та економічні програми та проекти з розвитку комунікації з українською діаспорою.

  • Спільні заходи для української молоді за кордоном.



Операційна ціль 3.2. Транскордонна співпраця


Завдання

Орієнтовні сфери реалізації проектів

3.2.1. Сприяння залученню підприємств, організацій та установ до програм транскордонного співробітництва в рамках операційних програм Європейського інструменту сусідства на 2014-2020 рр.

  • Забезпечення умов для використання організаційних, фінансових, інституційних можливостей суб'єктів і учасників транскордонного співробітництва України у розробленні та здійсненні заходів щодо реалізації проектів (програм) транскордонної співпраці.

  • Сприяння встановленню і поглибленню економічних, соціальних, науково-технічних, екологічних, культурних та інших відносин між територіальними громадами України та інших держав.

  • Створення сприятливих умов для ефективної співпраці суб'єктів та учасників транскордонного співробітництва України.

  • Розв'язання спільних проблем прикордонних регіонів та здійснення євроінтеграційних заходів.

3.2.2. Розвиток мережі прикордонних логістичних та торгівельних центрів

  • Формування сучасної інфраструктури та сприяння розвитку пришвидшеної та уніфікованої процедури оформлення вантажів.

  • Створення Східноєвропейського логістичного центру.

3.2.3. Підтримка інституційної мережі в сфері транскордонного співробітництва

  • Підвищення спроможності прикордонних територіальних громад області щодо використання потенціалу транскордонного співробітництва.

  • Розвиток нових форм транскордонного співробітництва – транскордонних кластерів, транскордонних партнерств тощо.


Операційна ціль 3.3. Прикордонна інфраструктура


Розвиток зовнішньої взаємодії суб’єктів економічних відносин Львівщини в контексті європейської інтеграції потребує розширення інфраструктурної підтримки. Без інфраструктурної підтримки економічні та культурно-соціальні зв’язки Львівщини та прикордонних воєводств Польщі в контексті європейської інтеграції ефективно розвиватися не можуть.

В межах Львівської області довжина українсько-польського кордону складає 280 км.

На межі області станом функціонують:


  • Шість міжнародних автомобільних пунктів пропуску – «Рава-Руська-Гребенне», «Краковець-Корчова», «Шегині-Медика», «Смільниця-Кросцєнко», «Грушів-Будомєж»15, «Угринів-Долгобичув»16.

  • Чотири залізничних пункти пропуску – «Рава-Руська – Гребенне», «Мостиська–Пшемисль», «Хирів-Кросцєнко», «Рава-Руська-Верхрата».

  • пішохідний пункт пропуску «Шегині-Медика».

Усі пункти пропуску мають статус міжнародних. Рівень технічного оснащення та пропускна спроможність пунктів пропуску не відповідає реальним потребам і міжнародним нормам. Відкриття та облаштування міжнародних пунктів є компетенцією держави. В контексті підписання Угоди про асоціацію України та ЄС з’являється шанс на підвищення якості інфраструктури українських МПП, зокрема на українсько-польському кордоні, до рівня європейських стандартів.

Крім інфраструктури самих МПП, важливе значення має залізнична та дорожня інфраструктура в регіоні. Автомобільні шляхи сполучення від м. Львова до МПП (автодороги М09, М10 та М11) були значною мірою модернізовані в процесі підготовки країни до «Євро-2012», однак і зараз вони далекі від європейських стандартів. Активне будівництво на території Польщі міжнародної автомагістралі А4 (транспортний коридор № 3 за Крітським протоколом) до МПП «Краковець» підіймає проблемне питання будівництва відтинку концесійної дороги Краковець-Львів з її включенням в міжнародну трасу «Київ-Чоп» (транспортний коридор № 5).

Розвиток мережі логістичних центрів сприятиме активізації суб’єктів економічних відносин в умовах дії Угоди про асоціацію України та ЄС. До важливих об’єктів прикордонної інфраструктури має належати передбачений Стратегією (СЦ№1. Прискорення економічного зростання) Східноєвропейський логістичний центр. Його будівництво передбачається за кошти інвесторів.

Додатковим облаштуванням прикордонних територій має стати добре розвинена придорожня інфраструктура (готелі, кафе, місця відпочинку тощо) з залученням , що має забезпечити малого ийіта середньогоій бізнесу.



Розвиток прикордонної інфраструктури дасть поштовх для активізації різноманітних форм міжнародної співпраці, зокрема, міжнародні ярмарки на кордоні, міжнародні фестивалі, конференції тощо. Разом з тим, враховуючи вплив функціонування транскордонних ринків, на розвиток прикордонних територій, зокрема залучення значної частки мешканців, підприємців транскордонного регіону, доцільно розвивати інфраструктуру транскордонних ринків товарів і послуг.значну частку населення Львівщини, яка неформально зайнята в транскордонній торгівлі., доцільно розвивати інфраструктуру транскордонних ринків това

Очікувані результати:

  • Модернізовані за європейськими стандартами МПП.

  • Будівництво Східноєвропейського логістичного центру.

  • Відкриття концесійної дороги Краковець-траса Київ-Чоп.

  • Створення придорожньої інфраструктури.

  • Започаткування форм міжнародної співпраці.

Індикатори:

  • Кількість модернізованих за європейськими стандартами МПП.

  • Діючий Східноєвропейський логістичний центр.

  • Діюча концесійна дорога Краковець-траса Київ-Чоп.

  • Кількість об’єктів придорожньої інфраструктури.




Завдання

Орієнтовні сфери реалізації проектів

3.3.1. Модернізація та розбудова міжнародних пунктів пропуску

  • Сприяння відкриттю нових та модернізації наявних міжнародних пунктів пропуску.

  • Розвиток ділової прикордонної інфраструктури та співпраці між місцевими і регіональними громадами країн-сусідів.

  • Сприяння поліпшенню дорожньої доступності міжнародних пунктів пропуску і розвитку автодоріг.

  • Сприяння модернізації транскордонної залізничної інфраструктури.

3.3.2. Розбудова інженерно-транспортної інфраструктури

  • Підвищення якості транспортної мережі та транспортного обслуговування міжнародних транспортних коридорів.





  • Ефективне використання інфраструктури Міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького; підвищення його економічної ефективності.

  • Розвиток мережі летовищ в регіоні.

  • Ефективне використання магістральних трубопроводів та ліній електропередач.

3.3.3. Реалізація концесійних інфраструктурних проектів

  • Реалізація проекту з будівництва Краковець-траса Київ-Чоп на засадах концесії.

  • Використання концесії для модернізації житлово-комунальної інфраструктури.

3.3.4. Розвиток Міжнародного аеропорту «Львів» як європейського регіонального хабу

  • Сприяння залученню нових авіакомпаній, в тому числі лоукостерів.

  • Розширення маршрутної мережі.

3.3.5. Модернізація прикордонної залізничної мережі

  • Забезпечення залізничного перевезення вантажів і пасажирів між Львовом і Євросоюзом з використанням колії європейського стандарту (проект «Євроколія до Львова»).



Стратегічна ціль 4: РОЗВИНУТЕ СЕЛО

У Львівській області станом на 1 січня 2015 р. 39% населення (близько 1 млн. осіб) проживає на сільських територіях. Однак умови життєдіяльності тут суттєво відрізняються від міських, а сільське господарство є майже безальтернативним видом економічної діяльності, який, однак, є недостатньо ефективним і не забезпечує рівня доходів, необхідного для активного розвитку сільськогосподарських підприємств та формування належного рівня життя населення, зайнятого в цій сфері.

Незважаючи на відносно кращі показники демографічного та соціального розвитку, актуальними для сільських територій Львівської області залишаються проблеми бідності населення, безробіття, монофункціонального розвитку території, нерозвиненості виробничої та соціальної інфраструктур тощо. Загострюються проблеми охоплення дітей дошкільними та шкільними закладами у сільській місцевості. Слабкою ланкою на сільських територіях є також стан медичного обслуговування.

Характерний розподіл населення (вища, ніж в середньому по Україні частка сільського населення) впливає і на співвідношення типів суб‘єктів, що здійснюють виробництво сільськогосподарської продукції: 61,2% продукції рослинництва та 72,3% продукції тваринництва в області виробляють господарства населення. Разом з тим,існують загрозливі тенденції спаду обсягів виробництва продукції тваринництва, що за окремими позиціями вже сьогодні не відповідають актуальним споживчим потребам області, а також характеризуються збитковістю, внаслідок чого відсутніми є стимули для їх розвитку.

Важливі зрушення у вирішенні питань підвищення якості життя сільського населення слід пов’язувати з децентралізацією публічної влади та розвитком місцевого самоврядування. Зростання фінансової спроможності, кадрового потенціалу та управлінської самостійності місцевого самоврядування сприятиме як розвитку людського потенціалу, так і підвищенню соціально-економічних й екологічних стандартів проживання населення.

Ключові проблеми розвитку сільських територій Львівщини:



  • низький рівень матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва, високий ступінь зносу основних засобів;

  • рівень оплати праці в сільському господарстві один із найнижчих в економіці країни;

  • значна концентрація виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції (картоплі, овочів, молока, м’яса ВРХ) у господарствах населення, які є менш фінансово спроможними порівняно з великими підприємствами, а, отже, нездатні забезпечити високу якість та конкурентоспроможність виробленої продукції;

  • поступове скорочення обсягів виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції, передусім у секторі тваринництва;

  • незадовільний стан інфраструктурного забезпечення сільських територій, що проявляється у критичному стані доріг, відсутності систем водопостачання та водовідведення, низькому рівні забезпечення об’єктами соціальної інфраструктури.

На подолання означених проблем спрямована стратегічна ціль «Розвинуте село». Основними завданнями в межах цілі є реалізація реформи місцевого самоврядування та децентралізації (як шляху зміцнення економічної спроможності сільських територіальних громад), розвиток економіки села (зокрема ефективне використання потенціалу аграрного сектора), а також забезпечення соціальних стандартів життя сільських мешканців.

Стратегічна ціль 4. Заможне село

Операційна ціль 4.1.

Операційна ціль 4.2.

Економіка

Соціальні стандарти

До основних очікуваних результатів по цій стратегічній цілі слід віднести:

  • активне просування нової моделі територіальних громад Львівщини та запуск процесів об’єднання громад;

  • забезпечення розвитку територіальних громад на основі ефективного використання власного соціально-економічного потенціалу;

  • зміцнення продовольчої безпеки Львівської області;

  • поетапне укрупнення господарської діяльності малих виробників;

  • виробництво сільськогосподарської продукції з високою доданою вартістю;

  • нарощування експортного потенціалу сільського господарства;

  • розвиток людського потенціалу сільських територій;

  • підвищення соціально-економічних стандартів проживання сільського населення;

  • підвищення рівня добробуту сільських мешканців.

Операційна ціль 4.1. Економіка

Сільське господарство області продовжує залишатись вагомим сегментом економіки,хоча його частка у створені валової доданої вартості області постійно скорочується.

Сільськогосподарським виробництвом займаються понад 200 тис. одноосібних господарств та 1,4 тис. сільськогосподарських агроформувань. Структура сільськогосподарського виробництва за останні 20 років зазнала значних змін, що, відповідно, призвело до зміни в якості життя мешканців сільських територій. Ціна на сільськогосподарські товари і харчову продукцію для споживачів доходять до рівня розвинутих країн Європи, у той час, як заняття землеробством і тваринництвом не дає більшого прибутку працівникам і їх сім’ям у сільській місцевості. Окремі види продукції рослинництва і тваринництва залишаються низькорентабельними та збитковими. Сільськогосподарські підприємства та фермери, особливо невеликі, зіткнулися з проблемою впровадження прогресивних технологій виробництва.

Брак ефективних ринкових важелів управління в галузі тваринництва призвели до зменшення поголів'я худоби. Має місце виснаження ґрунтів через відсутність достатньої кількості органічних добрив. Обсяги виробництва та переробки продукції власного виробництва не забезпечують потреб у споживанні населенням області м'яса яловичини та свинини, молока, плодів і ягід.

Виробничий потенціал аграрного сектора економіки Львівщини є потужним, проте використовується не у повному обсязі. Створення сприятливих умов для ведення галузі забезпечить продовольчу безпеку області та нарощення експортного потенціалу.

Ключові проблеми економіки села:



  • основні виробники, домогосподарства населення, не маючи власної інфраструктури первинної переробки, зберігання, транспортування, логістики і маркетингу, практично «витіснені» з організованого ринку сільськогосподарської продукції і у короткостроковій перспективі взагалі не можуть бути її учасниками у зв’язку з новими вимогами до безпечності та якості харчових продуктів;

  • втрачені позиції малих господарств та домогосподарств на організованому ринку картоплі, овочів, плодів і ягід некомпенсовані за рахунок вільних продаж на продовольчих ринках;

  • значна частина продукції втрачається при зберіганні, майже половина картоплеовочевої продукції використовується для годівлі тварин;

  • при збереженні темпів падіння обсягів виробництва молока збільшиться дефіцит молочної продукції, що спровокує ріст спекулятивних цін на внутрішньому ринку;

  • висока ресурсо- та енергоємність виробництва сільськогосподарської продукції;

  • нерозвинутість складових інфраструктури аграрного ринку;

  • наростання процесів стихійної концентрації земельних ресурсів інтегрованими структурами;

  • розпорошування бюджетних коштів та фрагментарний «точковий» вплив;

  • низька громадянська ініціативність та підприємницька активність селян;

  • недостатній рівень налагодженості системи та механізмів зворотного зв’язку між владою, підприємницькими структурами і сільськими громадами.

Очікується, що реалізація операційної цілі 4.2 у середньостроковій перспективі призведе до таких результатів:

  • збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції;

  • підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва;

  • збільшення споживання населенням області продуктів харчування вітчизняного виробництва;

  • підвищення доходів сільськогосподарських товаровиробників;

  • створення нових робочих місць в аграрному секторі;

  • поетапне укрупнення господарської діяльності малих виробників;

  • підвищення рівня знань та практичних навичок сільського населення;

  • розвиток інформаційної та маркетингової інфраструктури аграрного ринку регіону;

  • реалізація інвестиційних проектів зі створення інфраструктури доробки, зберігання, передпродажної підготовки плодоовочевої продукції;

  • зростання самозайнятості сільського населення.

Індикатори:

  • динаміка обсягів виробництва сільськогосподарської продукції;

  • динаміка доданої вартості у сільськогосподарському виробництві;

  • ефективність сільськогосподарського виробництва;

  • динаміка обсягів експорту сільськогосподарської продукції;

  • рівень прибутковості сільськогосподарських товаровиробників;

  • рівень зайнятості сільського населення.



Завдання

Орієнтовні сфери реалізації проектів

4.1.1. Розвиток сільської кооперації

  • Створення:

  • сімейних молочних ферм;

  • асоціацій виробників однотипних видів аграрної продукції;

  • сільськогосподарських кооперативів, у т.ч. за участю середніх та великих сільськогосподарських та переробних підприємств.

  • Сприяння малим господарствам у придбанні сучасного обладнання для зберігання та первинної переробки продукції.

4.1.2. Підвищення рівня знань та професійних навичок сільського населення

  • Створення навчально-консультативних центрів на базі навчальних та науково-дослідних установ, дорадчих служб, проектів допомоги.

4.1.3. Розвиток інформаційної та маркетингової інфраструктури аграрного ринку регіону

Створення:

  • інформаційної електронної площадки аграрного сектору;

  • електронних торгових площадок з реалізації продукції і забезпечення доступу широкого кола виробників та споживачів до поширюваної ними інформації.

4.1.4. Впровадження технологій екологічно чистого вирощування сільськогосподарських культур

  • Підтримка розвитку органічного виробництва в частині його сертифікації.

4.1.5. Розвиток сучасної системи насінництва та формування генетичного потенціалу в тваринництві

  • Відновлення роботи селекційно-племінного центру тварин.

  • Формування регіонального ринку насіння.

4.1.6. Розвиток сільгосппереробки

  • Залучення інвестицій в галузь харчопереробки та експорту продукції харчової галузі.

4.1.7. Розвиток інфраструктури зберігання та дистрибуції сільгосппродукції

  • Розвиток мережі доробки, довготривалого зберігання, передпродажної підготовки плодоовочевої продукції (на базі проекту Агро-Львів).

  • Інвестиційні проекти зі створення інфраструктури доробки, зберігання, передпродажної підготовки плодоовочевої продукції.

4.1.8. Нарощування експортного потенціалу сільського господарства

  • Адаптація сільгоспвиробників до міжнародних стандартів якості та безпеки харчових продуктів.

  • Виробництво сільськогосподарської продукції, що відповідає вимогам і стандартам ЄС.

4.1.9. Покращення якості ґрунтів та агрокультура

  • Збереження, відтворення та підвищення родючості ґрунтів.

  • Інформаційна політика щодо дотримання правил сівозмін.

  • Розроблення рекомендацій щодо ефективного використання агрохімікатів


Операційна ціль 4.2. Соціальні стандарти

Якість життя населення безпосередньо залежна від рівня забезпечення публічними послугами, в т.ч. соціальними, комунальними, транспортними, адміністративними, з благоустрою тощо. Якщо у містах обласного значення їх надання за доступністю та якістю можна вважати задовільним, то у більшості інших населених пунктів воно є проблемним. Посилення ролі місцевого самоврядування у процесі адміністративно-територіальної реформи створить умови для вирівнювання якісних та кількісних показників надання публічних послуг у містах та інших населених пунктах.



Управлінська й фінансова самостійність територіальних громад при зростанні їх бюджетної спроможності дозволить формувати необхідну інфраструктуру й підвищуватиме соціально-економічні стандарти проживання мешканців громад. У залежності від гостроти потреб поетапно формуватимуться об’єкти дорожньої, освітньої, медичної, комунальної інфраструктури. При цьому використовуватимуться власні та залучені кошти громад, кошти державних субвенцій.

Очікувані результати:

  • Поліпшення транспортно-комунікативних можливостей та мобільності населення.

  • Підвищення доступності до місць праці, центрів надання публічних послуг.

  • Поліпшення медичного забезпечення мешканців.

  • Зростання якості освіти.

  • Поліпшення соціального забезпечення.

  • Задоволення потреб з водозабезпечення, водовідведення й очищення комунальних стічних вод.

  • Вища якість послуг з теплопостачання, забезпечення населення паливом.

  • Зростання благоустрою населених пунктів.

  • Наближення до мешканців та підвищення якості адміністративних послуг.

Індикатори:

  • Протяжність автодоріг за категоріями.

  • Зниження захворюваності сільського населення.

  • Частка сільських дітей, охоплених послугами дитячих дошкільних установ.

  • Частка малокомплектних шкіл у сільській місцевості.

  • Результати зовнішнього незалежного оцінювання рівня знань учнів.

  • Водоспоживання на одиницю населення.

  • Відсоток домогосподарств, охоплених централізованим водопостачанням та водовідведенням.

  • Відсоток населення, яке користується послугами з теплопостачання чи забезпечення паливом.

  • Відсоток доріг з облаштованими тротуарами.

  • Відсутність скарг з приводу надання адміністративних послуг.



Завдання

Орієнтовні сфери реалізації проектів

4.2.1. Поліпшення стану дорожньої мережі та транспортного сполучення

  • Ремонт та реконструкція доріг в населених пунктах територіальних громад та між ними.

  • Облаштування доріг населених пунктів тротуарами, освітленням.

  • Вдосконалення пасажироперевезень у населених пунктах та між ними.

4.2.2. Оптимізація і розвиток соціальної інфраструктури у сільській місцевості

  • Створення (ремонт, реконструкція) та організація утримання об’єктів з надання медичних послуг мешканцям територіальних громад.

  • Будівництво (ремонт, реконструкція) та організація утримання об’єктів дитячого дошкільного виховання.

  • Будівництво (ремонт, реконструкція) та організація утримання шкільних об’єктів та об’єктів позашкільного виховання (мистецького, спортивного тощо).

  • Оптимізація малокомплектних шкіл.

  • Розвиток мережі та належне утримання соціально-культурних об’єктів (театри, музеї, будинки культури тощо), організація та розвиток на їх базі культурно-мистецького життя громад.

  • Розвиток мережі та належне утримання спортивних об’єктів (стадіони й спортивні майданчики, палаци спорту тощо), організація та розвиток на їх базі спортивно-масового життя громад.

  • Інтеграція культурно-мистецьких заходів «місто-село».

  • Створення умов для надання інших соціальних послуг населенню.

4.2.3. Розбудова комунальної інфраструктури та благоустрій населених пунктів

  • Будівництво систем водопостачання та водовідведення.

  • Будівництво споруд з очищення комунальних стоків.

  • Раціональне планування та озеленення населених пунктів.

  • Створення полігонів для зберігання твердих побутових відходів та будівництво підприємств з переробки відходів.

  • Облаштування місць поховань.

4.2.4. Надання якісних і доступних адміністративних послуг

  • Запровадження електронного врядування.

  • Належне облаштування місць надання адміністративних послуг.

  • Організація надання адміністративних послуг за сучасними методами (єдине вікно тощо).

Стратегічна ціль 5: ТУРИСТИЧНА ПРИВАБЛИВІСТЬ

Важливість цієї цілі для Стратегії визначається значним туристично-рекреаційним потенціалом Львівщини. Це не лише історико-культурні й природні ресурси - ліси та гори Карпат чи мінеральні води, а й туристично-рекреаційні продукти цих ресурсів - гірськолижні курорти, туристичні маршрути Карпат та Розточчя, відомі далеко за межами України бальнеологічні лікувальні курорти Моршина, Трускавця та Східниці, туристичні центри з багатою архітектурною спадщиною тощо. Стратегія розвитку Львівської області на період до 2020 року визначає розвиток туристично-рекреаційної сфери як один з пріоритетних напрямків соціально-економічного та культурного розвитку регіону. Розвиток туристично-рекреаційної діяльності на сільських територіях, де зосереджена основна частка її потенціалу, створюватиме нові можливості соціально-економічного зростання сіл та селищ.

За час підготовки до чемпіонату з футболу «Євро-2012» та після його проведення дещо розширилася й покращилася туристично-рекреаційна інфраструктура, якість доріг, прикордонні транспортні коридори, збільшилася кількість спеціалістів у сфері туризму. Разом з тим, в цілому рівень розвитку туристично-рекреаційної галузі регіону не відповідає його потенційним можливостям. Передусім, це стосується лікувально-оздоровчих комплексів Трускавця, Моршина та ін. Повільно в регіоні зростали туристичні потоки, хоча у 2014 – 2015 роках спостерігалися тенденції до їх збільшення, які, з подоланням економічного спаду в країні, можуть наростати.

Від 2005 року нішу туристичного бізнесу все більше займає приватний сектор, що демонструють показники кількості готельних закладів, які є у власності фізичних осіб, а також зростання відрахувань до бюджету підприємцями, які діють у туристично-рекреаційній сфері. Разом з тим, бюджетонаповнююча роль туристично-рекреаційної сфери в області лишається низькою. Однією з причин цього є тіньова зайнятість.

Стратегічна ціль «туристична привабливість» має на меті підвищення ефективності використання туристично-рекреаційного потенціалу регіону та формування повноцінної туристичної індустрії.


Стратегічна ціль 5. Туристична привабливість

Операційна ціль 5.1.

Операційна ціль 5.2.

Операційна ціль 5.3.

Туристична інфраструктура

Збереження архітектурної спадщини та розвиток мистецтва

Туристичні продукти

В рамках цієї Стратегічної цілі для подальшого підвищення конкурентоспроможності туристично-рекреаційної сфери регіону (включаючи курортну) та утримання її стійких позицій на ринку ставляться такі завдання:



  • поліпшити транспортну доступність туристично-рекреаційних і курортних центрів;

  • сприяти розвитку мережі туристично-рекреаційних об’єктів та туристично-рекреаційної й курортної інфраструктури;

  • ініціювати необхідні зміни у законодавчо-нормативному забезпеченні та розвивати сільський зелений туризм;

  • формувати та просувати нові туристичні продукти, зокрема з ділового, фестивального туризму, поєднання туристичних та лікувально-оздоровчих послуг, транскордонного туризму;

  • забезпечити проведення масових культурних, ділових, спортивних та туристичних заходів міжнародного й міжрегіонального рівня;

  • вдосконалити підготовку професійних кадрів для туристичної галузі;

  • розробити та впровадити систему маркетингу туристичного потенціалу області, розширити мережу туристичних інформаційних центрів для забезпечення якісної та достовірної інформації, інтенсифікації інформаційно-рекламної діяльності;

  • забезпечити збереження та раціональне використання цінних рекреаційних ландшафтів, курортних факторів, автентичних екосистем, збереження культурно-історичних пам’яток;

  • забезпечити розвиток територій та об’єктів природно-заповідного фонду, природоохоронних територій, екосистем.


Операційна ціль 5.1. Туристична інфраструктура

Виходячи зі стратегічного аналізу туристично-рекреаційної сфери регіону, можна визначити пункти спрямування зусиль у цій сфері, які можуть призвести до підвищення її ефективності. Це стосується, зокрема, розвитку транспортної інфраструктури, розширення мережі туристично-рекреаційних об’єктів та туристично-інформаційних центрів, формування сучасної інженерної, комунальної, екологічної інфраструктури туристично-рекреаційних центрів та курортів.

Найбільшою на сьогодні перешкодою ефективного розвитку туристично-рекреаційної сфери є відсутність якісних доріг до популярних туристичних центрів і об’єктів. Необхідно передбачити реконструкцію найбільш стратегічно значущих для розвитку туристично-рекреаційної діяльності ділянок доріг, зокрема до таких туристичних центрів як Славське, Тисовець, Розлуч, Белз тощо.

Важливим для розвитку туризму в області є потенціал спортивних баз і споруд, гірськолижних центрів, а також зеленого туризму. Одним з факторів потенційного розвитку курортів є незадіяні досі природні джерела мінеральних та термальних вод.



Проблемним залишається стан однієї з найпривабливіших атракцій області «Золотої підкови Львівщини». Замкові споруди, які формують цей туристичний маршрут, потребують реставраційних робіт.

Очікувані результати:

  • Покращення туристично-рекреаційної й курортної інфраструктури.

  • Вдосконалення дорожнього покриття та транспортного сполучення з туристичними центрами.

  • Розвиток мережі туристично-рекреаційних об’єктів.

Індикатори:

  • Кількість туристів, які відвідують регіон, в т.ч. іноземних.

  • Чисельність зайнятих у сфері туристично-рекреаційної діяльності.

  • Кількість реконструйованих та новостворених об’єктів туристично-рекреаційної інфраструктури.

  • Кількість місць в об’єктах розміщення туристів, відпочиваючих та курортників.



Завдання

Орієнтовні сфери реалізації проектів

5.1.1. Вдосконалення дорожньої мережі туристичних і курортних центрів та шляхів сполучень між ними й обласним центром

  • Включення до планів соціально-економічного розвитку громад, натериторії яких наявні туристично-рекреаційні центри, заходів з ремонту й реконструкції їх дорожньої мережі та відповідне фінансування цих заходів.

  • Ремонт та реконструкція автомобільних доріг, які з’єднують рекреаційні центри зі Львовом та адміністративними центрами районів.

5.1.2. Розширення мережі туристично-рекреаційних об’єктів та інфраструктури рекреаційних центрів


  • Розширення мережі центрів гірськолижного туризму й об’єктів туристичного профілю у перспективних рекреаційних зонах.

  • Створення спортивно-туристичних центрів міжнародного рівня шляхом реконструкції існуючих спортивних баз (Тисовець).

  • Формування мережі туристичних шляхів загального користування для активного туризму як складової регіональних й національної мережі туристичних шляхів у єдиній системі із загальноєвропейською (згідно з ДСТУ 7450).

  • Створення візуальної туристично-інформаційної інфраструктури на автодорогах області (ДСТУ 4100).

  • Облаштування відпочинкових територій, місць для автокемпінгів, наметових полів.

  • Інфраструктурне забезпечення рекреаційних центрів (насамперед з водопостачання, водовідведення й очищення стічних вод, поводження з відходами).

  • Створення та розвиток мережі туристично-інформаційних центрів.

5.1.3. Запобігання деградації рекреаційних зон та втрати туристично-рекреаційних ресурсів

  • Налагодження моніторингу екологічного стану рекреаційних зон.

  • Запровадження регуляторних обмежень для недопущення надмірних рекреаційних навантажень на ландшафти.

  • Запобігання втраті, раціональне використання й збереження курортних факторів території області.

  • Забезпечення рекреаційних центрів та курортів усіма необхідними об’єктами екологічної інфраструктури.

  • Збереження, відновлення, реконструкція історико-культурних й архітектурних пам’яток, об’єктів культурної спадщини ЮНЕСКО.

5.1.4.Модернізація державних та комунальних закладів санаторно-курортного комплексу



  • Інвестиційні проекти з модернізації санаторіїв та будинків відпочинку.

  • Покращення маркетингу санаторно-курортного комплексу в державному секторі.

  • Міжнародна наукова співпраця з санаторно-курортними установами за кордоном.

5.1.5. Розвиток готельної мережі високого рівня

  • Залучення «мережевих» готелів.

Операційна ціль 5.2. Збереження архітектурної спадщини та розвиток мистецтва

Завдання

Орієнтовні сфери реалізації проектів

5.2.1. Реставрація та консервація пам’яток архітектури Львова та області

  • Підвищення привабливості пам’яток архітектури для громадян України та іноземних гостей.

  • Проведення інвентаризації об’єктів традиційної культурної спадщини регіону.

  • Збереження дерев’яної та сакральної архітектури.

5.2.2. Відродження традиційних місцевих ремесел та історико-культурних ареалів

  • Проведення конкурсів народної творчості.

  • Підтримка діяльності шкільних гуртків народних ремесел.

  • Розвиток традиційних народних промислів.

  • Популяризація елементів традиційної культури.

5.2.3. Підтримка культури та мистецтв національних та етнічних меншин, що проживають на Львівщині

  • Підтримка існуючих та створюваних творчих колективів у місцях компактного проживання національних меншин.

  • Сприяння участі аматорських колективів національних меншин, окремих виконавців району у міжнародних, всеукраїнських, обласних конкурсах, фестивалях, святах та оглядах.

5.2.4. Розвиток музейно-культурної сфери на основі впровадження сучасних інформаційних систем

  • Створення ефективного регуляторного та інституційного середовища в музейній сфері.

  • Підвищення кваліфікації працівників в сфері управління культурою та мистецтвом.

  • Впровадження сучасних інформаційних продуктів (в т.ч. додатків до смартфонів).

Операційна ціль 5.3. Туристичні продукти

Поряд з розвитком мережі туристичних об’єктів та вдосконаленням туристично-рекреаційної інфраструктури важливим чинником зростання туристичної привабливості області слід розглядати створення й просування нових конкурентоспроможних туристичних продуктів, використання при цьому усіх внутрішніх ресурсів, транскордонних можливостей, покращення координації діяльності туристичних підприємств.



Туристично-рекреаційна сфера не може ефективно розвиватися без сучасного маркетингу її потенціалу. Слід активізувати такі форми та засоби як форуми і фестивалі, просування рекламних публікацій у вітчизняних і світових ЗМІ, використання соціальних мереж, поширення довідково-інформаційних матеріалів (атласи, мапи, путівники). Необхідним є створення календаря туристичних та культурних подій, який охоплював би усі райони та міста області. Для просування туристичних приваб області ширше слід використовувати фактор володіння нею об’єктами світової спадщини ЮНЕСКО.

Очікувані результати:

  • Створення нових туристичних продуктів.

  • Підвищення якості послуг у сфері туризму.

  • Розвиток маркетингового комплексу туристично-рекреаційної сфери.

Індикатори:

  • Кількість туристів, які відвідують регіон, в т.ч. іноземних.

  • Обсяг наданих туристично-рекреаційних та курортних послуг.

  • Частка податкових надходжень від туристично-рекреаційної діяльності.

Завдання

Орієнтовні сфери реалізації проектів

5.3.1.Створення та просування нових туристичних продуктів (в т.ч. культурних та мистецьких проектів)

  • Створення та просування продуктів з курортного туризму, туризму для осіб з особливими потребами.

  • Активізація просування продуктів з етнокультурного, фестивального й бізнес-туризму.

  • Створення нових туристичних маршрутів на основі міжмуніципальної співпраці.

  • Розвиток пізнавально-екологічного туризму з використанням рекреаційних можливостей національного й регіональних ландшафтних парків та інших об’єктів природно-заповідного фонду.

  • Розвиток транскордонного туризму (маршрути для ознайомлення з пам’ятками культурної спадщини ЮНЕСКО, палацо-замковими комплексами та сакральними пам’ятками, пам’ятками природи, в т.ч. велосипедні маршрути).

5.3.2. Розвиток зеленого, активного, спортивного та вело- туризму

  • Створення «Школи зеленого туризму», організація навчання для власників осель сільського зеленого туризму.

  • Стандартизація та сертифікація послуг, що надаються в оселях сільського зеленого туризму.

  • Вдосконалення інформаційно-пошукових ресурсів зеленого туризму.

  • Налагодження співпраці між туристичними операторами та власниками осель сільського зеленого туризму.

  • Розвиток активних видів туризму (велосипедний, водний, гірськолижний, пішохідний тощо).

  • Маркування туристичних маршрутів і шляхів активного туризму.

5.3.3. Підтримка діяльності асоціацій та агенцій в сфері туристичної індустрії

  • Проведення українських та іноземних виставкових заходів.

  • Проведення навчальних семінарів та інших заходів для підвищення професійного рівня фахівців туристичного супроводу.

  • Надання інформаційної, консультаційної та методичної підтримки агенціям та асоціаціям.

  • Проведення промотурів для туристичних агенцій.

5.3.4. Маркетинг туристично-рекреаційних продуктів

  • Створення та популяризація кадастру туристично-рекреаційних й курортних ресурсів області.

  • Проведення міжнародних та міжрегіональних форумів, виставок, фестивалів з популяризацією туристичного потенціалу регіону.

  • Цільове маркетингове використання ЗМІ та соціальних мереж.

  • Здійснення прямого та інтерактивного маркетингу.

  • Застосування нових каналів просування й продажу туристичних й курортних послуг, включаючи Інтернет (туристичні й курортні сайти, соцмережі, мобільні додатки тощо).

  • Підготовка та поширення інформаційно-довідкових матеріалів.

  • Створення та просування календарів культурних й туристичних подій Львівщини.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал