Проект стратегія розвитку Львівської області на період до 2020 року



Сторінка7/11
Дата конвертації25.12.2016
Розмір1.9 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Очікувані результати:

  • покращення інвестиційного клімату;

  • створення за участі інвесторів нових підприємств;

  • створення нових робочих місць.

Індикатори:

  • індекси ВРП;

  • фінансові результати від операційної діяльності;

  • обсяги інноваційної продукції;

  • динаміка обсягів капітальних та ПІІ на одну особу (з врахуванням та без врахування міста Львова);

  • частка ПІІ в реальному секторі економіки;

  • кількість створених за рахунок ПІІ підприємств;

  • кількість створених робочих місць.




Завдання

Орієнтовні сфери реалізації проектів

1.1.1. Ефективне регуляторне середовище та інвестиційні стимули

  • Створення сприятливого інституційного поля для залучення приватних та муніципальних інвестицій у модернізаційні проекти в регіоні.

  • Створення умов для тіснішої співпраці області з європейськими організаціями та фондами, що займаються фінансовою підтримкою регіонального розвитку.

  • Обґрунтування та створення територій пріоритетного розвитку у гірських та інших економічно й соціально проблемних районах.

1.1.2. Сучасні інструменти фінансової підтримки бізнесу

  • Створення регіональної інституційної платформи для діалогу між представниками банків, бізнес-асоціацій та бізнесу щодо покращення доступу МСП до кредитних ресурсів і фінансових послуг.

  • Розробка методичних підходів до відбору отримувачів кредитної підтримки з урахування екологічних норм і сучасних стандартів.

1.1.3. Розвиток інфраструктури підтримки підприємництва

  • Підтримка розвитку жіночих і молодіжних підприємницьких ініціатив, а також ініціатив осіб з особливими потребами (інвалідів). Реалізація спеціалізованих проектів і конкурсів у цій сфері.

  • Створення Центрів підтримки бізнесу.

  • Створення мережі інформаційно-консультаційних пунктів, зокрема на базі центрів надання адміністративних послуг, агенцій місцевого розвитку, інших організацій з метою надання безкоштовних консультацій суб'єктам підприємницької діяльності щодо процедур реєстраційної та дозвільної системи.

  • Створення та підтримка діяльності агенцій регіонального розвитку.

  • Запровадження електронних послуг через центри надання адміністративних послуг.

  • Використання механізмів корпоративно-соціального партнерства для стимулювання розвитку бізнес-середовища та інфраструктури підтримки бізнесу.

1.1.4. Розвиток кластерів та індустріальних парків

  • Популяризація діяльності кластерів на регіональному, національному та зовнішньоекономічному рівнях.

  • Формування ефективної методичної, інформаційно-консультаційної та освітньої підтримки реалізації кластерної політики на галузевому і регіональному рівнях.

  • Створення індустріальних парків у малих містах, у тому числі на територіях старих промислових зон.

1.1.5. Реструктуризація (приватизація) державних та комунальних підприємств

  • Підвищення ефективності діяльності державних підприємств.

  • Розробка інвестиційних пропозицій для оздоровлення підприємств державного та комунального секторів.

1.1.6.Збільшення/диверсифікація високотехнологічного експорту та імпортозаміщення

  • Реалізація системи заходів інформаційно-консультаційного змісту щодо практичної реалізації Угоди про зону вільної торгівлі з країнами ЄС.

  • Стимулювання внутрішньогалузевої та міжрегіональної кооперації щодо виробництва високотехнологічної продукції експортного призначення.

  • Сприяння налагодженню зовнішньоекономічних бізнес-зв’язків з партнерами з країн-членів ЄС.

1.1.7. Інвестиційні продукти

  • Розробка критеріїв відбору інвестиційних пропозицій, зокрема вимог екологічного спрямування.

  • Розробка комплексних інвестпропозицій: від вибору земельної ділянки до детальних розрахунків по проектам.

  • Формування системи моніторингу інвестиційних проектів, що реалізуються в рамках державно-приватного партнерства, та контролю за їх реалізацією.

  • Інформаційна підтримка розробки інвестиційних продуктів на рівні територіальних громад.

1.1.8. Інвестиційний маркетинг та промоція регіону

  • Дослідження та активна промоція інвестиційних пропозицій районів області.

  • Проведення щорічної рейтингової оцінки інвестиційної привабливості адміністративно-територіальних одиниць області.

  • Розробка та впровадження маркетингових заходів із залучення інвестицій.

Операційна ціль 1.2: Високотехнологічна економіка

Економіка Львівщини потребує цілковитого оновлення, тобто необхідне створення нової економіки 21-го століття - високоефективних високотехнологічних та наукомістких промислових підприємств – насамперед, великих і середніх – у перспективних галузях економіки регіону, серед яких, насамперед, машино- та приладобудування, легка, харчова промисловості, транспортно-логістична сфера, зв’язок, ІТ-сектор.



Головними завданнями в рамках реалізації цілі є:

  • Підвищення конкурентоздатності продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

  • Стимулювання бізнесу до збільшення/диверсифікації високотехнологічного експорту.

  • Залучення підприємств області до виконання завдань із забезпечення обороноздатності держави, а також відновлення потенціалу військово-промислового комплексу регіону.

  • Розвиток галузей промисловості з високою доданою вартістю.

  • Підтримка проектів у сфері екологічно безпечних та енергоефективних технологій.

  • Модернізація вугільної промисловості.

Очікувані результати:

  • Збільшення кількості підприємств, які функціонують у високотехнологічних галузях промисловості.

  • Збільшення частки експортної високотехнологічної продукції.

  • Збільшення кількості найманих працівників на промислових підприємствах.

  • Збільшення надходжень до місцевих бюджетів від діяльності підприємств, які функціонують у високотехнологічних галузях промисловості.

  • Збільшення обсягівдержзамовлень з виробництва продукції оборонного комплексу

  • Збільшення частки ІТ-сектору, а також зайнятих в ІТ-секторі регіону.

Індикатори:

  • Кількість підприємств, які функціонують у високотехнологічних галузях промисловості.

  • Кількість робочих місць, створених у таких галузях.

  • Частка експортної високотехнологічної продукції.

  • Динаміка обсягів експортної продукції, виробленої в високотехнологічних галузях.

  • Динаміка надходжень до місцевих бюджетів від діяльності підприємств у галузях з високою доданою вартістю.

  • Динаміка середньої заробітної плати на промислових підприємствах.

  • Динаміка обсягів виробництва продукції оборонного комплексу

  • Кількість підприємств залучених до виконання держзамовлень з виробництва продукції оборонного комплексу.

  • Динаміка зайнятих на підприємствах ІТ-сфери.

  • Частка ІТ-сфери в економіці області.



Завдання

Орієнтовні сфери реалізації проектів

1.2.1. Розвиток компаній військово-промислового комплексу. Участь у державних та міжнародних програмах та проектах

  • Залучення підприємств регіону до виконання оборонних держзамовлень.

  • Відновлення виробничих потужностей та кадрового потенціалу підприємств ВПК регіону.

  • Налагодження взаємодії між науковими установами та підприємствами оборонного комплексу та підвищенню рівня інноваційності його продукції.

1.2.2. Розвиток галузей промисловості з високою доданою вартістю (машинобудування, деревообробка, фармація та ін.)

  • Створення умов для розвитку наукоємного машинобудування.

  • Модернізація меблевої та деревообробної промисловості в умовах дії мораторію на експорт лісоматеріалів.

  • Стимулювання розвитку високотехнологічних галузей економіки.

1.2.3. Підтримка проектів у сфері екологічно безпечних та енергоефективних технологій

  • Підтримка розвитку інженерних розробок у сфері екологічно безпечних та енергоефективних технологій.

  • Організація консалтингових послуг у сфері енергоефективності для потреб підприємств та населення.

  • Розвиток відновлюваної та альтернативної енергетики на власній сировинній базі.

  • Розробка та реалізація регіональних та місцевих програм з енергозбереження.

1.2.4. Модернізація вугільної галузі. Будівництво сучасних шахт

  • Залучення інвестицій у технічне переозброєння шахт.

1.2.5. Розвиток новітніх технологій видобування, переробки та транспортування енергетичних та інших ресурсів

  • Розбудова мережі енерго- та продуктопроводів.

  • Інтеграція в європейську енергетичну інфраструктуру.

Операційна ціль 1.3. Наука та інновації

Переваги інноваційного фактору в забезпеченні конкурентоспроможності підприємств сьогодні є очевидними, а його вплив на виробництво – радикальним і комплексним. Важливо розуміти, що інновації, зокрема наука, що їх продукує, нині менш доступні, ніж найцінніші природні ресурси. Крім цього, володіння інноваціями, які є стимуляторами розвитку підприємства, забезпечує перевагу у конкурентній боротьбі. Інноваційні проблеми набувають специфічного характеру в період ринкової трансформації. Сьогодні вирішення проблем активізації інноваційної діяльності підприємств – головна запорука забезпечення успіху ринкових реформ. Крім цього, світовий досвід показує, що вихід з економічної кризи неможливий без активізації інноваційної діяльності. Для більшості підприємств інновації стають головним фактором розвитку.

Стан інноваційної діяльності на Львівщині сьогодні є на рівні загальноукраїнського. Так, за даними Головного управління статистики у Львівській області, у 2013 році інноваційні заходи здійснювало 116 промислових підприємств Львівщини, що становить 16,6% від загальної кількості промислових підприємств області. За цим показником Львівська область серед інших регіонів України посіла 14 місце (у 2012 році – 20)12.

Ефективна інноваційна діяльність не може відбуватися без активної взаємодії між підприємствами та науково-дослідними установами. За даними дослідження «Інвестиційна привабливість регіонів», здійсненим Київським міжнародним інститутом соціології у партнерстві з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій на замовлення Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України, рівень взаємодії вітчизняних підприємств із науково-дослідними установами у Львівській області є нижчим, ніж середній по Україні13.

Аналіз стану інноваційної інфраструктури області, виконаний в рамках Регіональної програми інноваційного розвитку Львівської області на 2012 – 2015 роки, виявив такі проблеми інноваційного розвитку Львівської області:


  • відсутність пільг та пільгового кредитування суб’єктів інноваційної діяльності;

  • низька поінформованість учасників сфери інноваційної діяльності;

  • відсутність комплексного підходу до реалізації інноваційної політики на загальнодержавному рівні;

  • недосконалість механізму створення та функціонування регіонального інноваційного фонду;

  • недостатній взаємозв’язок між ланками наука – підприємство – влада.

Зазначені дані свідчать про очевидну недостатність та недоліки інноваційної діяльності в регіоні. Операційна ціль 1.3. скерована на підвищення рівня інноваційної діяльності в регіоні та розвитку галузей з високою доданою вартістю.

Втручання у сферу передбачено у таких напрямах:



  • розвиток сучасної дослідницької бази та інфраструктури передачі технологій при аналітичних установах та ВНЗ;

  • розвиток сфери «економіки знань»;

  • підтримка кращих наукових шкіл та дослідницьких колективів;

  • створення технологічних парків та бізнес-інкубаторів для науковців та малого бізнесу.

Очікувані результати:

  • Збільшення кількості підприємств, які здійснюють інноваційні заходи.

  • Збільшення обсягів інноваційної продукції промислових підприємств області.

  • Збільшення обсягів інвестицій, залучених підприємствами області для реалізації інноваційних проектів.

  • Розвиток та підвищення ефективності інноваційної інфраструктури області.

  • Підвищення інноваційної активності як дослідної сфери, так і суб’єктів малого та середнього бізнесу.

  • Створення ефективних форм взаємодії науково-дослідного та приватного секторів.

  • Розвиток освітньої інфраструктури «економіки знань».

  • Підвищення інноваційної активності школярів та студентів.

  • Збільшення кількості молоді, що займається науковою, науково-технічною, дослідно-конструкторською діяльністю.

Індикатори:

  • Частка підприємств, які реалізують інноваційні проекти.

  • Частка інноваційної продукції в загальному обсязі продукції промислових підприємств області.

  • Частка інвестицій для реалізації інноваційних проектів у загальному обсязі інвестицій.

  • Кількість впроваджених інноваційних технологічних процесів у промисловості.

  • Кількість освоєних нових видів продукції у промисловості.

  • Кількість організацій, які виконують наукові і науково-технічні роботи.

  • Частка науковців, зайнятих дослідницькою діяльністю.




Завдання

Орієнтовні сфери реалізації проектів

1.3.1. Розвиток дослідницької бази та інфраструктури передачі технологій при академічних установах та ВНЗ

  • Проведення форумів, конференцій, міжнародних програм обміну.

  • Стимулювання розвитку інжинірингу.

  • Активізація співпраці освітньо-наукових установ, бізнесу та органів влади у сфері розробки і реалізації інноваційних проектів.

1.3.2. Впровадження інноваційних продуктів в управління регіональним та муніципальним розвитком

  • ГІС-технології (облік земельних ресурсів та ін.).

  • GPS-трекери на громадському транспорті.

  • Інформаційні технології в музейній сфері.

  • Впровадження проектів smart-city.

1.3.3. Розвиток сфери «економіки знань»та науково-виробничої кооперації

  • Розвиток освітньої інфраструктури.

  • Розробка та впровадження регіональної програми участі у міжнародних наукових конференціях та підтримка програм обмінів.

  • Розширення можливостей навчальних закладів у сфері підготовки ІТ-спеціалістів.

1.3.4. Розвиток сектору інформаційних технологій

  • Підготовка та реалізація інвестиційних проектів у сфері ІТ.

  • Широке впровадження інформаційних технологій у процеси взаємодії влади,населення та бізнесу.

1.3.5. Підтримка кращих наукових шкіл та дослідницьких колективів

  • Створення інноваційних наукових лабораторій для молоді.

1.3.6. Створення технологічних парків та бізнес-інкубаторів для науковців та малого бізнесу

  • Створення ІТ бізнес-інкубаторів.

  • Створення Центру комерціалізації інновацій для забезпечення інформаційно-консультативного супроводу інноваторів, зацікавлених комерціалізувати свої розробки.

1.3.7. Підтримка інноваційних ініціатив на етапі виготовлення, випробування і доведення дослідних зразків

  • Фінансова та грантова підтримка проектів на етапі виготовлення дослідних зразків.

  • Конкурси проектів.

  • Створення коворкінгів.

Стратегічна ціль 2: ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

Якість життя населення є головною передумовою розвитку людського капіталу та одночасно засобом і метою посилення конкурентоспроможності на рівні регіону та країни. Підвищення якості життя населення є одним із ключових чинників конкурентоспроможності регіону, оскільки є чинником залучення інвестиційних та трудових ресурсів, інтелектуального капіталу та, з іншого боку, стримує відтік людського і фінансового капіталу за кордон.

Безумовно, більшість позицій, за якими визначається рівень якості життя, залишаються під впливом політики національного рівня. Однак, є ряд аспектів якості життя, на які можна впливати на обласному рівні. Серед них:


  • сприяння зайнятості населення, підвищення якості освітніх послуг, їх відповідності потребам ринку праці, створення механізмів гнучкого балансування пропозиції та попиту на ринку праці;

  • розвиток людського та соціального капіталу, збереження історико-культурного середовища регіону, розвитку сфери культури і мистецтва, духовного формування нації і задоволення культурних потреб населення, розвиток системи підтримки сім'ї, дітей і молоді, забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків;

  • покращення соціальної інфраструктури, забезпечення максимальної доступності базових соціальних послуг широким верствам населення;

  • популяризація здорового способу життя, підвищення фізичної активності населення;

  • поліпшення екологічної ситуації, формування культури споживання, енергоощадності, поводження з побутовими відходами.

Враховуючи те, що якість життя як базис для розвитку людського капіталу впливає на приплив інвестицій, міграційні процеси, ефективність праці, можна стверджувати, що якість життя є чинником конкурентоспроможності Львівщини. Підвищення якості життя мешканців Львівщини – комплексна мета розвитку області, досягнення якої забезпечується в результаті реалізації всіх стратегічних цілей стратегії. Вона досягається на основі оптимізації використання внутрішнього потенціалу регіону, врахування особливостей організації економічної діяльності, а також етнокультурних цінностей населення.

Основні переваги, що стосуються якості життя на Львівщині, включають: розвинене підприємницьке середовище, високий рівень ділової активності; високий рівень освіченості населення; розвинене міжнародне наукове співробітництво; значний економічний, науково-технічний, туристичний, культурний потенціал; менший ступінь антропогенного забруднення довкілля у порівнянні з іншими регіонами України; велику кількість рекреаційних ресурсів (мінеральні води, природні та ландшафтні парки); широко відомі курорти та туристично-привабливі гірські території; однорідний етнічний склад населення з високим почуттям патріотизму, релігійності, з орієнтуванням на українські традиції.

Однак існує кілька недоліків, які обмежують перспективи, пов’язані з розблокуванням зростання потенціалу. Найбільш очевидними недоліками, що гальмують розвиток, є: «старіння» населення; високий рівень безробіття, дисбаланс у можливостях доступу жінок і чоловіків до економічних ресурсів (робота, зарплата, кар’єрне зростання, послуги), низька купівельна спроможність; невідповідність освітніх послуг потребам регіонального ринку праці; низькі доходи сільських домогосподарств; недостатня кількість та аварійний стан об’єктів соціальної інфраструктури в селах (у першу чергу – брак дошкільних навчальних закладів); незадовільний технічний стан доріг; брак фінансових ресурсів у місцевих бюджетах; невирішеність проблеми поводження з побутовими і промисловими відходами, локальні екологічні проблеми; значні території області є потенційно підтоплюваними; значні диспропорції у розвитку територій та адміністративно-територіальних одиниць області.

Стратегічна ціль 2. Якість життя

Операційна ціль 2.1.

Операційна ціль 2.2.

Операційна ціль 2.3.

Операційна ціль 2.4.

Операційна ціль 2.5

Безпека

Комфортне середовище

Розвиток особистості

Чисте довкілля

Децентралізація та місцеве самоврядування

Значний вплив на підвищення якості життя населення будуть мати ініціативи, передбачені для досягнення решти стратегічних цілей, оскільки важливими результатами досягнення вищезазначених цілей буде створення нових робочих місць та збільшення доходів домогосподарств та місцевих бюджетів. Поряд з цим, діяльність у межах цієї стратегічної цілі буде доповнювати досягнення решти стратегічних цілей, оскільки в основі виконання будь-якого проекту завжди знаходиться людина.

Очікується, що реалізація стратегічної цілі 2 у середньостроковій перспективі призведе до таких результатів:



  • Зміцнення безпеки життєдіяльності мешканців регіону шляхом зниження рівня корупції, запобігання надзвичайним ситуаціям.

  • Підвищення загальнокультурного, інтелектуального та професійного рівня населення.

  • Громадської та ментальної єдності спільноти мешканців.

  • Зменшення захворюваності.

  • Збільшення середньої очікуваної тривалості життя.

  • Зниження рівня безробіття, особливо серед молоді.

  • Більш повне та якісне надання соціальних, комунальних, адміністративних та інших послуг населенню.

  • Підвищення екологічної свідомості населення.

  • Досягнення сучасних стандартів якості повітряного та водного басейну, екологічного стану земель.

  • Покращення поводження з відходами й припинення їх неорганізованого складування.

  • Збільшення кількості та площі об’єктів природно-заповідного фонду.

Операційна ціль 2.1: Безпека

Потреба в безпеці притаманна будь-якій системі, зокрема соціально-економічній. Безпека є однією з найважливіших умов функціонування держави, регіону, підприємства, особи. У сучасних умовах відбувається трансформація економічної безпеки в соціально-економічну. Така трансформація зумовлена посиленням впливу людського чинника в зовнішньому та внутрішньому середовищі функціонування будь-якої системи.



Соціально-економічна безпека особи виступає головним об’єктом системи соціально-економічної безпеки та являє собою стан захищеності її життєво важливих інтересів. Соціально-економічна безпека особи виражається в збереженні найважливіших інтересів індивіда, включеного до соціально-економічних відносин та становить основу його поступального розвитку. При цьому особа виступає не тільки об’єктом, але і реальним суб’єктом соціально-економічних відносин, а це означає, що її безпека відображає як стан, так і спроможність особи у певних умовах реалізовувати природне право на якісний рівень життя. 

Поряд з цим, сучасному українському суспільству притаманна низка соціально-економічних загроз, які проявляються на рівні особи. Серед них:

- високий рівень корупції та тінізації економіки;

- неефективна система запобігання надзвичайним ситуаціям;

- низька дієвість системи соціального забезпечення, що не дозволяє забезпечити реалізацію соціальних стандартів уразливим категоріям населення;

- невідповідність соціальної інфраструктури потребам населення.

Зазначені проблеми загострились у зв’язку із розгортанням збройного конфлікту з Російською Федерацією на сході країни, що спричинило значне зростання кількості внутрішньо переміщених осіб, які потребують забезпечення житлом, послугами соціальної інфраструктури, працевлаштування тощо, а також числа учасників антитерористичної операції та членів їх сімей, які потребують медико-соціального супроводу.

На подолання окреслених загроз спрямована операційна ціль 2.1. Безпека.



Очікувані результати:

  • Підвищення якості бізнес-клімату в регіоні.

  • Зниження проявів девіантної поведінки населення.

  • Послідовне реформування системи соціального забезпечення.

  • Підвищення якості соціальної інфраструктури.

  • Забезпечення дітей послугами дошкільних навчальних закладів відповідно до потреб населення регіону.

  • Забезпечення медичною та соціально-психологічною допомогою учасників АТО та включення їх в соціальне, економічне та політичне життя регіону.

  • Реалізація прав та соціальних гарантій внутрішньо переміщених осіб, сприяння у їхньому працевлаштуванні та започаткуванні власного бізнесу.

Індикатори:

  • Кількість правопорушень, пов’язаних із корупційними діями.

  • Зростання рівня охоплення дітей дошкільною освітою та збільшення місткості дошкільних навчальних закладів.

  • Кількість учасників АТО, що потребували та отримали необхідний вид допомоги.

  • Кількість працевлаштованих осіб з числа учасників АТО.

  • Динаміка кількості лікарняних ліжок в розрахунку на 1 мешканця.

  • Кількість ВПО, що потребували та яким було надано необхідний вид допомоги.

  • Частка працевлаштованих та осіб, яким було надано допомогу у відкритті власної справи у структурі працездатного населення з числа ВПО.

  • Рівень охоплення малозабезпечених осіб наданими соціальними послугами.

  • Частка малозабезпечених домогосподарств в загальній структурі домогосподарств.

Завдання

Орієнтовні сфери реалізації проектів

2.1.1. Громадська безпека

  • Патрулювання вулиць, вдосконалення роботи поліції.

  • Вуличне освітлення.

2.1.2. Формування антикорупційної культури

  • Усунення корупційних чинників у діяльності представницьких органів влади.

  • Проведення інформаційної кампанії щодо заходів з реалізації антикорупційної політики.

  • Активізація громадськості у здійсненні моніторингу діяльності органів влади на усіх етапах прийняття та виконання управлінських рішень.

  • Детінізація системи соціально-трудових відносин на регіональному ринку праці.

  • Посилення відповідальності роботодавців за умови праці, зокрема, в частині виплат заробітної плати, на основі об’єктивної їх оцінки.

  • Посилення соціальної відповідальності усіх суб’єктів економіки регіону (органів влади, підприємницьких структур, громадських організацій, домогосподарств), в частині чіткого виконання законодавства.

2.1.3. Ефективна система запобігання надзвичайним ситуаціям

  • Розробка та впровадження Комплексної регіональної програми екологічної безпеки області.

  • Створення автоматизованих систем попередження паводкової загрози, загроз викидів та скидів отруйних речовин.

2.1.4. Вдосконалення системи соціального забезпечення

  • Зниження рівня бідності для соціально уразливих категорій населення.

  • Підвищення адресності соціальних допомог.

  • Послідовне реформування системи надання пільг громадянам.

  • Упорядкування реєстру осіб, які мають право на пільги.

  • Вдосконалення нормативного забезпечення надання пільг у сфері транспортних пасажирських перевезень окремим категоріям осіб.

  • Розвиток мережі закладів та організацій для надання соціальних слуг у громаді.

Операційна ціль 2.2: Комфортне середовище

Одним із основних критеріїв ефективності розвитку регіону є забезпечення комфортного, безпечного середовища життєдіяльності для людини на всій території регіону, незалежно від розташування місцевості. Громадяни мешкають у конкретних містах, селищах і селах, тому повсякденно мають вирішувати проблеми життєзабезпечення.

Не зважаючи на те, що Львів є найбільшим транспортним вузлом західної України, для Львівщини властива проблема низької транспортної доступності окремих територій. Найгострішою ця проблема є для гірських сіл Львівщини, які не мають залізничного сполучення. Залізничні шляхи утворюють основну мережу, від якої відгалужуються інші транспортні шляхи, які є менш розвинутими. Найчіткіше така ситуація спостерігається у Старосамбірському районі, де понад 20 сіл поза лініями залізничної колії є важкодоступними. Найгірша транспортна доступність спостерігається у Турківському та Сколівському районах, а також у гірській частині Дрогобицького району не має залізничного сполучення, що утруднює доступ для сільського населення як до місць праці, так і до отримання соціальних та адміністративних послуг.

Рівень та якість послуг у сфері житлово-комунального господарства (ЖКГ) є показовим індикатором комфорту, якості та безпеки повсякденного життя громадян. Поряд з цим, послуги ЖКГ є невід’ємною складовою споживчого ринку, від ефективного, стабільного функціонування якого значною мірою залежить соціальна стабільність на місцях. Започатковане у 2014 року підвищення тарифів на послуги ЖКГ, реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади (відповідно до якої утримання сфери ЖКГ передається на низовий рівень громад) надають особливого значення пошуку шляхів розвитку ЖКГ на Львівщині. Наразі у Львівській області традиційною є досить низька якість надання населенню житлово-комунальних послуг.

За останні роки в галузі житлово-комунального господарства нагромаджено багато проблем, що ставлять під загрозу можливість його подальшого сталого функціонування.

Фізичне та моральне старіння основних фондів, погіршення технічного рівня виробництва та зниження якості послуг, взаємна невідповідність чинних тарифів і реальних витрат на надання послуг на підприємствах житлово-комунального господарства, постійне підвищення вартості енергоносіїв при незмінних тарифах на послуги, зростання заборгованості споживачів щодо оплати наданих послуг, значне зменшення обсягів державного інвестування – ось основні причини неефективного та збиткового функціонування підприємств галузі.

Львівщина відноситься до регіонів з найвищим рівнем забезпечення населення доступом до мережі Інтернет, який у 2013 р. становив 9,7%, широкосмуговим доступом – 9,6%, рівень проникнення мобільного широкосмугового доступу – близько 4,7% та залишилися майже незмінними щодо 2012 р. Основними проблемами залишилися низький рівень проникнення мобільного (мереж 3G та 4G) та фіксованого широкосмугового доступу у сільську місцевість, що обумовлено відсутністю зацікавленості провайдерів виходити за межі великих міст. Усунення проблеми обумовлюватиметься розробкою єдиної політики забезпечення населення широкосмуговим доступом, яка визначатиме перелік пільг для приватних провайдерів для розвитку інфраструктури в сільській місцевості.

Операційна ціль 2.2. спрямована на забезпечення комфортного середовища мешканців Львівської області, незалежно від місця проживання за такими напрямками як транспортна доступність, доступність адміністративних послуг, підвищення якості житлово-комунального господарства, розвиток інформаційно-комунікативної інфраструктури.

Очікувані результати:

 Оновлення та модернізація об‘єктів житлово-комунального господарства.

 Підвищення якості дорожнього покриття.


  • Розвиток транспортної інфраструктури регіонального та районного значення.

  • Підвищення ефективності енергоспоживання у побуті і комунальній сфері.

Індикатори:

 Рівень зношеності об‘єктів житлово-комунального господарства.

 Довжина доріг регіонального та місцевого значення, що мають тверде покриття неналежної якості.

 Річний обсяг енергоспоживання в комунальній сфері.



 Річний обсяг енергоспоживання населення.

  • Рівень забезпечення населення доступом до мережі Інтернет.



Завдання

Орієнтовні сфери реалізації проектів

2.2.1. Транспортна доступність

  • Розвиток транспортної інфраструктури в регіоні, зокрема у гірських районах.

  • Розбудова дорожньої мережі обласного і районного значення, а також в межах населених пунктів.

  • Розвиток ринку послуг з перевезення пасажирів.

2.2.2. Доступність адміністративних послуг

  • Подальша децентралізація системи надання адміністративних послуг.

  • Розширення спектру послуг, що надаються через ЦНАП, та підвищення ефективності їх діяльності.

  • Налагодження взаємодії ЦНАП з органами місцевого самоврядування.

  • Забезпечити підготовку необхідної кількості адміністраторів для ЦНАП, а також регулярне підвищення їх діяльності.

2.2.3. Підвищення якості житлово-комунальних послуг

  • Модернізація житлово-комунального господарства регіону.

  • Удосконалення системи управління житлово-комунальними послугами.

  • Скорочення питомих показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів.

  • Спрощення процедури та інформаційна і юридична підтримка оформлення ОСББ.

  • Здійснення оцінки системи відповідності якості житлово-комунальних послуг у формі відкритого інформаційного майданчика для споживачів і надавачів комунальних послуг.

  • Благоустрій територій районних центрів та малих міст.

  • Створення конкурентного середовища на ринку комунальних послуг.

2.2.4. Відповідність соціальної інфраструктури потребам населення

  • Забезпечення реалізації проектів капітального будівництва об’єктів соціальної інфраструктури, в тому числі за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку.

  • Оптимізація існуючої мережі дошкільних навчальних закладів та збільшення їх місткості.

  • Приведення мережі закладів охорони здоров’я у відповідність до європейських стандартів.

  • Розвиток спеціальної інфраструктури для осіб з обмеженими можливостями.

2.2.5. Соціальна інтеграція внутрішньо переміщених осіб (ВПО)

  • Реалізація регіональних і локальних програм адаптації потенціалу внутрішньо переміщених осіб зі створенням умов їхнього працевлаштування, самозайнятості, ведення бізнесу, соціальної інтеграції.

  • Реалізація прав дітей з числа вимушених переселенців на навчання, оздоровлення та відпочинок без обмеження реалізації цих прав для місцевого населення.

  • Співпраця з міжнародними, всеукраїнськими, обласними громадськими організаціями, об’єднаннями і фондами, релігійними і благодійними структурами в частині надання гуманітарної допомоги.

2.2.6. Медико-соціальний супровід учасників АТО і членів їх родин

• Відновлення психологічного та фізичного стану учасників АТО.

• Забезпечення засобами реабілітації та пересування учасників АТО, які отримали тілесні ушкодження.

• Покращення матеріального стану родин учасників АТО.

• Реалізація права забезпечення земельними ділянками учасників АТО та житлом членів родин загиблих.

• Розвиток волонтерського руху та активізація діяльності громадських та благодійних організацій та фондів.


  • Підвищення рівня поінформованості громадськості з питань соціального захисту учасників АТО.

2.2.7. Розвиток інформаційно-комунікативної інфраструктури

  • Розширення мобільного (мереж 3G та 4G) та фіксованого широкосмугового доступу у сільській місцевості.

  • Створення міжрегіональних та внутрішньорегіональних інформаційних і комунікативних мереж.

  • Забезпечення широкосмугового доступу до Інтернет, особливо у сільській місцевості.

  • Розвиток регіональної стаціонарної телекомунікаційної мережі.

  • Проведення інформаційно-навчальних заходів з розвитку навичок користування Інтернет для мешканців сільських територій.

Операційна ціль 2.3: Розвиток особистості

Львівська область належить до найбільш населених регіонів країни з високою щільністю населення та високим рівнем урбанізації. Зважаючи на незначне збільшення коефіцієнтів народжуваності та стабільні показники смертності, можна стверджувати, що демографічна ситуація в області складна. Особливо це стосується молодих працівників та осіб дітородного віку, кількість яких прогнозовано значно зменшиться. Наслідки, спричинені низькими коефіцієнтами народжуваності на початку 1990-х рр., будуть відчутні упродовж наступних 20 років, коли люди, народжені в той період, почнуть працювати та народжувати дітей. Отже, чисельність працездатного населення зменшуватиметься упродовж періоду дії Стратегії, що вплине на економічний потенціал області в майбутньому.



Зменшення чисельності молодого населення працездатного віку негативно вплине на забезпечення економіки області ресурсами праці. Тому в рамках Стратегії слід докласти зусиль, аби збільшити продуктивність робочої сили для забезпечення економічного зростання, незважаючи на зменшення кількості та процес старіння населення. Щоб вирішити проблему щодо старіння населення, слід розробити спеціальні програми та проекти, спрямовані на зміну способу життя, продовження активного соціального життя та покращення фізичного здоров’я осіб літнього віку.

Очікувані результати:

  • Більш гнучка, практично орієнтована, доступна для населення система вищої та професійно-технічної освіти.

  • Оптимізована мережа професійно-технічних навчальних закладів, покращення їх матеріальної бази для підготовки за потрібними в регіоні професіями.

  • Підвищення рівня працевлаштування випускників ВНЗ регіону.

  • Систематичний моніторинг ринку праці та узгодження навчальних програм із потребами ринку праці.

  • Зменшення рівня безробіття, особливо серед молоді.

  • Покращення системи соціально-трудових відносин між роботодавцями та працівниками на регіональному ринку праці.

  • Зменшення рівня захворюваності та зниження рівня смертності населення.

Індикатори:

  • Покращення показників працевлаштування молоді, зокрема випускників ВНЗ та професійно-технічної освіти, за отриманою професією.

  • Зменшення рівня безробіття, зокрема, серед працездатної молоді.

  • Кількість вперше виявлених захворювань, на 10000 осіб населення.

  • Коефіцієнт смертності.

  • Коефіцієнт смертності населення у працездатному віці.

  • Частка курців, нарко- та алкозалежних в населенні регіону, кількість суїцидів.



Завдання

Орієнтовні сфери реалізації проектів

2.3.1. Підвищення якості освітніх послуг

  • Проведення реорганізації системи професійно-технічної освіти відповідно до потреб ринку праці.

  • Посилення ролі закладів вищої та професійно-технічної освіти в практичній підготовці фахівців з формуванням схильності до самозайнятості, ведення малого і середнього бізнесу.

  • Покращення матеріальної бази професійно-технічної освіти та організації баз практики.

  • Покращення роботи з талановитою учнівською та студентською молоддю з метою запобігання її відтоку на навчання та працевлаштування за кордон.

  • Стимулювання волонтерства як етапу до майбутньої зайнятості.

  • Промоція роботодавців з кращими умовами праці і розвитку трудового потенціалу працівників.

  • Стимулювання самозайнятості як прогресивної форми розвитку трудового потенціалу.

2.3.2. Формування здорового способу життя та розвиток сфери охорони здоров’я

  • Формування у населення прихильності до здорового способу життя.

  • Посилення профілактики та забезпечення раннього виявлення захворювань.

  • Популяризація участі населення в добровільному медичному страхуванні.

  • Підвищення якості послуг сфери охорони здоров’я.

2.3.3. Розвиток культури і народних традицій


  • Проведення конкурсів народної творчості.

  • Підтримка діяльності шкільних гуртків народних ремесел.

  • Розвиток традиційних народних промислів.

  • Розвиток міжрегіональних і міжнародних зв’язків та співпраця з міжнародними організаціями.

  • Проведення інвентаризації об’єктів традиційної культурної спадщини регіону.

  • Популяризація елементів традиційної культури.

  • Впровадження сучасних інформаційних систем в музейно-культурну сферу.

  • Підтримка культури та мистецтва національних та етнічних меншин, що проживають на Львівщині.

2.3.4. Підтримка інституцій громадянського суспільства

  • Створення сприятливих умов, спрямованих на задоволення інтересів, захист прав і свобод людини і громадянина.

  • Подальше становлення громадянського суспільства.

  • Налагодження співпраці органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства для задоволення потреб розвитку області.

Операційна ціль 2.4. Чисте довкілля

Соціально-економічний розвиток області тісно і нерозривно пов’язаний з екологічним станом довкілля, усуненням екологічних проблем та ризиків у регіоні. Оцінка стану довкілля Львівської області свідчить, що компоненти екосистеми зазнають негативного антропогенного впливу, а серед екологічних проблем області, які потребують вирішення, найважливішими є забруднення атмосфери викидами промислових підприємств та автотранспорту, забруднення водних ресурсів комунальними та промисловими стоками (у 2014 році в поверхневі водойми було скинуто 45,1 млн. куб. м забруднених зворотних вод, з них понад 90 % - комунальні); підтоплення територій та карстові прояви у зонах гірничих розробок; вкрай архаїчне поводження з відходами та неналежна їх утилізація; порушення екологічної рівноваги на значних територіях внаслідок попередньої діяльності підприємств гірничо-хімічної промисловості Львівщини тощо.

Забруднення навколишнього природного середовища та порушення екологічної рівноваги несумісні із засадами сталого розвитку, що обумовлює актуальність вирішення наявних проблем охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності населення як невід’ємних умов розвитку регіону. Цілі та завдання Стратегії при цьому мають виключати можливі негативні наслідки для довкілля та містити заходи і проекти, спрямовані безпосередньо на досягнення екологічної безпеки життєдіяльності в регіоні.

Євроінтеграційний курс України та прикордонне розташування області створюють сприятливі умови для спільного вирішення регіональних екологічних проблем, в т.ч. транскордонних, з країнами ЄС.



Очікувані результати:

  • Зменшення та припинення шкідливого впливу на довкілля промислових і побутових відходів, перехід на європейські стандарти поводження з відходами.

  • Усунення загроз техногенної небезпеки в регіоні, стабілізація й відновлення екологічної рівноваги на територіях, порушених гірничими розробками.

  • Зменшення обсягів та припинення скидів забруднених зворотних вод у поверхневі водойми та підземні горизонти, досягнення встановлених стандартів якості поверхневих та підземних вод.

  • Реалізації басейнового принципу управління водними ресурсами, раціональне використання води.

  • Протипаводковий захист території.

  • Зменшення рівня забруднення та досягнення стандартів якості атмосферного повітря.

  • Лісовідновлення, оптимізація структури лісонасаджень і захист лісів від несприятливих природних явищ та шкідників.

  • Поліпшення екологічного стану ґрунтів та рекультивація порушених земель.

  • Розширення мережі об’єктів природно-заповідного фонду.

  • Заміщення традиційних джерел енергії відновлюваними, раціоналізація використання природних багатств.

  • Підвищення екологічної поінформованості та свідомості населення.

Індикатори:

  • Питома частка утилізованих, перероблених відходів та видалених у спеціально відведені місця чи об’єкти.

  • Зменшення обсягів відходів у місцях неорганізованого зберігання.

  • Індекс забруднення атмосфери.

  • Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел забруднення.

  • Площа еродованих, хімічно забруднених, порушених земель та земель, що зазнають підтоплення.

  • Обсяг скидання забруднених стічних вод.

  • Площа лісів та лісовкритих площ, обсяг відновлення лісів.

  • Частка енергії, отриманої з відновлюваних джерел, у її загальному виробництві.

  • Частка домогосподарств, які використовують відновлювані джерела енергії.

  • Частка екологічних навчальних курсів в програмах шкільних та вищих навчальних закладів.

  • Частка екологічної інформації та соціальної реклами природоохоронного спрямування, що регулярно поширюється засобами масової інформації.




Завдання

Орієнтовні сфери реалізації проектів

2.4.1. Запровадження європейських стандартів у поводженні з відходами

  • Підготовка та реалізація планів щодо управління відходами та програм попередження утворення відходів згідно з вимогами Директиви ЄС № 2008/98/ЄС.

  • Розробка та реалізація планів очистки існуючих місць захоронення відходів (Директива № 1999/31/ЄС).

  • Впровадження новітніх технологій та обладнання зі збирання, сортування, транспортування, переробки й утилізації ТПВ, у т.ч. специфічних та небезпечних.

  • Будівництво полігонів зі складування відходів, які відповідають встановленим стандартам; закриття та рекультивація існуючих сміттєзвалищ.

  • Будівництво сміттєсортувальних і сміттєпереробних комплексів.

  • Сприяння використанню відходів у якості вторинної сировини.

  • Проведення паспортизації місць зберігання хімічних засобів захисту рослин та розробка і реалізація програм утилізації накопичених агрохімікатів.

  • Проведення знешкодження гудронів, завезених з Угорщини, та кислих гудронів акумульованих у ставках накопичувачах ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод».

  • Запобігання появі нових несанкціонованих звалищ твердих побутових відходів.

  • Впровадження та функціонування системи моніторингу обігу відходів, інформаційного забезпечення щодо їх переробки та утилізації, створення єдиного банку даних.

2.4.2. Зменшення забруднення повітряного басейну та поліпшення стану водних об’єктів

  • Встановлення систем оцінки якості атмосферного повітря та запровадження планів щодо якості повітря для зон і агломерацій, де спостерігаються понаднормативні забруднення (Директива № 2008/50/ЄС).

  • Розробка та впровадження програм зі зменшення до допустимого рівня промислових викидів у атмосферу.

  • Залучення підприємствами-забруднювачами фінансових ресурсів на модернізацію виробництва через механізми Кіотського протоколу.

  • Оптимізація міських транспортних потоків та модернізація транспортних магістралей і розв’язок для уникнення понад нормативного забруднення повітря автотранспортом, будівництво об‘їзних автодоріг біля крупних населених пунктів області.

  • Забезпечення функціонування басейнових управлінь водними ресурсами у відповідності до Директиви № 200/60/ЄС.

  • Запровадження програм моніторингу якості води (Директива № 2000/60/ЄС).

  • Запровадження планів управління ризиками затоплення (Директива 2007/60/ЄС).

  • Підготовка технічної та інвестиційної програми з імплементації вимог до очистки міських стічних вод (Директива № 91/271/ЄЕС), зокрема щодо будівництва, розширення та реконструкція очисних споруд населених пунктів та систем роздільної каналізації.

  • Повна реалізація на території області завдань Державної цільової програми комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністра, Пруту та Серету.

  • Забезпечення створення водоохоронних зон, дотримання режиму прибережних і прируслових смуг.

2.4.3. Розвиток мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду

  • Проведення інвентаризації та винесення в натуру меж існуючих територій та об’єктів ПЗФ.

  • Створення нових територій і об’єктів ПЗФ, включаючи транскордонні, та забезпечення їх фінансування.

  • Розробка та реалізація заходів з дотримання на території області вимог щодо захисту диких птахів, збереження природного середовища існування, дикої флори та фауни (Директиви № 2009/147/ЄС, № 92/43/ЄС).

  • Розвиток інфраструктури природоохоронних об’єктів, в тому числі під’їзних доріг.

2.4.4. Виховання екологічної свідомості населення

  • Розробка та впровадження концепції екологічної освіти в шкільних та вищих навчальних закладах.

  • Стимулювання участі громадськості в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.

  • Проведення просвітницької роботи, спрямованої на підвищення культури поводження з відходами.

  • Поширення екологічної інформації через ЗМІ, Інтернет.

  • Друк просвітницької літератури на природоохоронну тематику (газети, журнали, брошури).

  • Організація постійно діючих стаціонарних, тимчасових та пересувних фотовиставок екологічного змісту, екологічних фестивалів (шкільних, університетських, молодіжних), олімпіад, конкурсів.

  • Створення і підтримка діяльності еколого-просвітницьких та візит центрів у природному заповіднику, національних природних та регіональних ландшафтних парках.

2.4.5. Енерго- та ресурсозбереження й енергоефективність

  • Створення сучасних систем моніторингу і контролю витрат енергоресурсів, проведення енергоаудиту об‘єктів комунальної власності.

  • Розробка та реалізація програм щодо впровадження енергозберігаючих заходів у житловому секторі та на комунальних об’єктах.

  • Стимулювання переходу до використання відновлюваних джерел енергії у промисловості, комунальному господарстві, побуті.

  • Розробка та реалізація регіональної програми розвитку відновлюваної енергетики.

  • Популяризація енергозберігаючих технологій серед мешканців.


Операційна ціль 2.5. Децентралізація та місцеве самоврядування

Надмірна централізація управління та бюджетна централізація в Україні стала певним гальмом соціально-економічного розвитку країни в цілому та її регіонів. Існуючі інструменти державної підтримки регіонального розвитку при цьому виявили свою низьку ефективність. Стратегія сталого розвитку «Україна-2020» одним з ключових напрямів реформування суспільно-економічних відносин визначає децентралізацію публічної влади та зростання ролі місцевого самоврядування в подальшому поступі держави. Основними засадами децентралізації розглядаються:



  • відхід від надмірно централізованої моделі управління;

  • створення інституційних умов для забезпечення спроможності місцевого самоврядування;

  • реалізація положень Європейської хартії місцевого самоврядування, розмежування повноважень державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, запровадження принципів субсидіарності та повсюдності місцевого самоврядування;

  • підвищення рівня прозорості й ефективності в управлінні публічними фінансами, відповідні зміни міжбюджетних відносин.

При цьому передбачається внести зміни до фактично успадкованої від радянських часів системи адміністративно-територіального устрою, посилити роль територіальних громад як первинної його ланки, на рівні якої слід забезпечити якісне й доступне надання більшості публічних послуг, з оптимальним розподілом повноважень між ними та районним і регіональним рівнем місцевого самоврядування.

Посилення бюджетної спроможності територіальних громад, перехід управлінських функцій від місцевих держадміністрацій до органів місцевого самоврядування, розкриває ширші можливості в територіальному управлінні на рівні громад, районів, регіонів. Вони підкріплюються також новими підходами до організації державної підтримки розвитку громад і регіонів.



Очікувані результати:

  • Підвищення рівня функціональності системи адміністративно-територіального устрою.

  • Управлінська самостійність місцевого самоврядування.

  • Розширення доходної бази місцевих бюджетів.

  • Зростання бюджетного потенціалу територіальних громад та запровадження прямих відносин громад з державним бюджетом.

  • Державна фінансова підтримка формування інфраструктури територіальних громад.

  • Гарантовані державою трансферти (базова дотація, медична та освітня субвенції тощо).

  • Нова система бюджетного вирівнювання та стимулювання бюджетонаповнюючої ініціативи територіальних громад і регіонів.

  • Гарантовані та прогнозовані можливості отримання коштів з державного фонду регіонального розвитку.

  • Нові інвестиційні можливості розвитку громад та регіонів.

  • Активізація потенціалу саморозвитку територіальних громад та регіонів.

Індикатори:

  • Приріст ВРП.

  • Зростання обсягів місцевих бюджетів.

  • Приріст інвестицій.

  • Зменшення безробіття.

  • Зростання середньомісячної заробітної плати працівників.

  • Зростання доходів домогосподарств.

  • Кількість нових чи реконструйованих об’єктів інфраструктури.

  • Кількість реалізованих регіональних та локальних проектів з економічного, соціального, екологічного розвитку.

Завдання

Орієнтовні сфери реалізації проектів

2.5.1. Формування та реалізація нової моделі організації територіальних громад

  • Організаційна та консультативна допомога у процесі добровільного об’єднання громад.

  • Формування спроможних територіальних громад з достатнім людським та фінансовим потенціалом.

  • Організація навчання та підвищення професійного рівня посадових осіб та працівників органів місцевого самоврядування для роботи в нових умовах.

2.5.2. Використання економічного потенціалу об’єднаних територіальних громад

  • Організаційне та консультаційне забезпечення розробки проектів місцевих бюджетів, насамперед новостворених територіальних громад.

  • Розробка планів соціально-економічного розвитку територіальних громад.

  • Прискорення розробки містобудівної документації: схем планування території адміністративних районів та територіальних громад, генеральних планів населених пунктів, планів зонування території, проектів землекористування тощо.

  • Завершення формування містобудівного кадастру області.

  • Виконання умов щодо отримання державної фінансової підтримки на формування інфраструктури територіальних громад згідно з планами їх соціально-економічного розвитку.

  • Використання можливостей міжмуніципального співробітництва задля реалізації спільних інфраструктурних та інших проектів.

  • Підготовка проектів для фінансування в рамках операційних програм Європейського інструменту сусідства на 2014-2020 роки, отримання фінансування від міжнародних фондів розвитку.

  • Розробка проектів для фінансування з Державного фонду регіонального розвитку.

2.5.3. Фінансова підтримка об’єднаних територіальних громад

  • Розробка механізмів фінансування проектів розвитку нових територіальних утворень.

2.5.4. Інформаційно-консалтингове забезпечення децентралізації на місцевому рівні

  • Створення баз даних відкритого доступу, орієнтованих на підвищення якості державного управління.

  • Запровадження системи дистанційного електронного врядування.

  • Уніфікація стандартів функціонування інформаційних ресурсів органів влади різних рівнів.

  • Модернізація системи технічного оснащення та використання сучасних інформаційних технологій для налагодження співпраці органів влади різних рівнів.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал