Проект стратегія розвитку Львівської області на період до 2020 року



Сторінка5/11
Дата конвертації25.12.2016
Розмір1.9 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

3.3. Порівняльні переваги, виклики і ризики розвитку області


Порівняльні переваги

(визначені в результаті аналізу сильних сторін і можливостей)

  • Сильними сторонами Львівщини є вигідне економіко-географічне розташування на кордоні з ЄС, наявність прикордонних пунктів пропуску, розвиненої транспортної мережі, міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького. Економіка регіону має високий рівень диверсифікації. Ці сильні сторони підтримуватимуться такими можливостями, як підвищення товарообігу між Львівською областю та країнами ЄС, зміцнення відносин між Україною та ЄС, підписання угоди про Асоціацію з ЄС, залучення іноземних інвестицій у високотехнологічні галузі.

  • Львівщина має значний потенціал для інтенсивного розвитку туристично-рекреаційної сфери, зокрема курортів, та розвитку зеленого туризму – це значна кількість історико-культурних й архітектурних пам’яток, у тому числі включених до світової спадщини ЮНЕСКО; велика кількість природних та рекреаційних ресурсів; широко відомі курорти та туристично-привабливі гірські території; розвинута інфраструктура готельно-ресторанного бізнесу у містах Львові та Трускавці; діє міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького. Також для області характерний незначний ступінь антропогенного забруднення довкілля (у порівнянні з іншими регіонами України) та однорідний етнічний склад населення з високим почуттям патріотизму, релігійності, з орієнтуванням на українські традиції.

  • Львів має значний економічний та науково-технічний потенціал, розвинутий сектор інформаційно-комунікаційних технологій, мережу наукових та освітніх закладів, які є порівняльною перевагою в умовах глобального розвитку ІТ-сектору та залучення іноземних інвестицій у високотехнологічні галузі.

  • Сільське господарство області є достатньо диверсифіковане. Це може бути підтримано можливостями розвитку екологічного органічного сільського господарства за умови розвитку економічних зв‘язків між Україною та ЄС.



Виклики


(визначені в результаті аналізу слабких сторін і можливостей)

  • Посилення міжрегіональної співпраці може допомогти консолідувати ресурси для вирішення пріоритетних проблем та сприяти усуненню значних диспропорцій у розвитку територій та адміністративно-територіальних одиниць області, навіть попри брак фінансових ресурсів у місцевих бюджетів.

  • Інвестування коштів «заробітчан» у місцевий бізнес та розвиток сільського зеленого туризму сприятимуть підвищенню доходів сільських домогосподарств.

  • Стан багатьох об‘єктів історико-архітектурної спадщини може бути покращений завдяки таким можливостям, як інтенсивний розвиток туристично-рекреаційної сфери, зокрема курортів, а також розвиток державно-приватного партнерства.

  • Децентралізація системи управління (від центру до громад) та розширення власних повноважень органів місцевого самоврядування збільшуватимуть фінансове забезпечення місцевих бюджетів, що призведе до покращення стану об’єктів соціальної інфраструктури та зменшення диспропорцій у розвитку територій та адміністративно-територіальних одиниць області.

  • Зміна пріоритетів соціально-економічного розвитку області в умовах військового конфлікту на сході країни та забезпечення обороноздатності через відновлення діяльності підприємств ВПК, а також підвищення енергетичної безпеки через модернізацію вугледобувних підприємств та стимулювання розвитку альтернативної енергетики.

Ризики


(визначені в результаті аналізу слабких сторін і загроз)

  • Втрата внутрішніх ринків збуту через не конкурентоспроможність вітчизняних товарів в умовах дії Угоди про зону вільної торгівлі між Україноюта ЄС.

  • Негативні демографічні тенденції (скорочення населення, висока трудова міграція за кордон, підвищення демографічного навантаження) створюють ризик для подальшого «старіння» населення та поглиблення невідповідності між пропозицією і потребами регіонального ринку праці, зокрема, в частині браку кадрів робітничих професій.

  • Розширення ареалів депресивності окремих територій формує ризики зростання рівня безробіття та погіршення якості життя населення, посилення трудової міграції до територій з вищою економічною активністю.

  • Поглиблення диспропорцій у розвитку територій та адміністративно-територіальних одиниць області в умовах фінансової децентралізації через послаблення механізмів міжбюджетного вирівнювання.

  • Невирішеність проблеми поводження з відходами, зокрема зберігання та переробки хімічних засобів захисту рослин та інших небезпечних відходів, локальні екологічні проблеми (у т.ч. підтоплення, деградація земельних ресурсів) можуть бути загострені через інтенсивне природокористування.



3.4. Сценарії розвитку області


Сценарієм називаємо деяку послідовність подій (у випадку територіальної соціально-економічної системи - станів), які можуть відбутися в майбутньому із значною долею ймовірності за певних умов. Такі умови, або фактори, можуть бути як зовнішні (задаються системою вищого рівня або формуються поза межами системи), так і внутрішні (формуються всередині самою системою).

Тому сценарій нерозривно пов’язаний з припущеннями, за яких можуть виникати ті чи інші фактори впливу.



ІНЕРЦІЙНИЙ СЦЕНАРІЙ РОЗВИТКУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Інерційний сценарій розвитку регіону формується за комплексу припущень, що тривкий у часі (горизонті планування) баланс зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на стан регіону як соціально-економічної системи залишається незмінним, тобто послідовність станів системи змінюється за інерцією. У бізнес-плануванні такий сценарій називають businessasusual, тобто «справи йдуть, як зазвичай».



Базові припущення інерційного сценарію:

  1. правове поле держави, яке регулює її економічну базу, тобто, законодавство у сферах державних фінансів, податків, економічної та промислової політики тощо, залишається без змін або змінюється поволі, «наздоганяючи» суспільні запити;

  2. у плановий період діє нинішня Конституція, яка визначає територіально-адміністративний устрій країни та систему управління регіональним розвитком, які не змінюються;

  3. рівень ресурсного забезпечення регіонів, в т.ч. Львівщини, залишається на тому самому рівні. Рівень дотаційності бюджету області, хоч і поволі, але продовжує зростати, роблячи регіон все більше залежним від центру;

  4. рівень довіри до державних інститутів підприємців і громадян залишається на тому самому рівні;

  5. рівень корупції в державних структурах усіх рівнів залишається високим;

  6. рівень зацікавленості міжнародних інвесторів до України, та, зокрема, Львівщини залишається на тому ж рівні;

  7. економічна активність малих і середніх підприємств й надалі переважатиме у сферах торгівлі і послуг;

  8. погіршення зовнішніх умов призводить до розуміння невідкладної необхідності проведення обмежених за масштабом, але цілеспрямованих реформ. Прийняті на вищому рівні заходи з підтримки стратегічно важливих галузей і нових починань в галузі торгівлі та інвестицій ведуть економіку до відновлення зростання, але не настільки щоб всебічно перетворити всю систему. Існуючі раніше структури збережені, і малі підприємства борються за можливість бути частиною нового плану розвитку. Таким чином, система знаходить нову рівновагу, але радикальних змін у ній не відбувається, а це обмежує потенціал на довгострокову перспективу.


Основні елементи інерційного сценарію

Впродовж найближчих 10 років кількість населення Львівщини буде повільно скорочуватися. У 2020 році воно становитиме близько 2,5 млн. осіб. На цьому тлі буде спостерігатися процес «старіння» населення, що призведе до зростання демографічного навантаження. Неминуче відбуватиметься також скорочення чисельності населення працездатного віку. Додатковою тенденцією буде зменшення кількості працездатної молоді внаслідок зменшення чисельності молодого населення загалом. Середній вік працездатного населення збільшиться, тому бракуватиме молодих працівників і буде зафіксовано збільшення кількості працівників старшого віку.

Виходячи з цього, працедавці регіону дедалі більше будуть відчувати нестачу трудових ресурсів.

Економічний потенціал Львівщини за означений період суттєво не змінюється: ВРП регіону зростатиме незначними темпами, не перевищуючи загальноукраїнські темпи. За рахунок випереджаючих темпів інфляції зростатиме розрив між номінальним і реальним ВРП.

Сукупний фонд заробітної плати зростатиме незначними темпами, що пов’язано з повільними темпами розвитку економіки області.

Зміни у структурі промисловості області теж будуть поступовими. Вплив держави на економічні процеси і надалі буде обмежений лише рекомендаційними програмами, відносно невеликою кількістю державних замовлень, проведенням подальшої зміни власності шляхом приватизації, незначною фінансовою підтримкою за рахунок державних інвестицій, деякими змінами податкового законодавства. Пріоритет в розвитку промисловості буде надаватися виробництвам, що не потребують значних капіталовкладень в організацію та підготовку виробництва або мають швидку економічну віддачу. В основному і надалі будуть підтримуватися низько- чи середньотехнологічні, ненаукомісткі галузі переробки сільськогосподарської сировини, харчової, деревообробної промисловості, металургії, промисловості будівельних матеріалів. При цьому якісні показники розвитку виробництва будуть залишатись на місці. Основу машинобудування складають низько- і середньоінноваційні виробництва, переважно 3-4 технологічних укладів – виробництво автокранів, автонавантажувачів, конвеєрів, елеваторів, електричної апаратури, автобусів, тролейбусів тощо. Деякі високотехнологічні та інноваційні прориви можливі в секторі виробництва громадського транспорту (львівський трамвай «Електрон»).

Зростання виробництва здійснюватиметься переважно за рахунок зазначених галузей і характеризуватиметься недостатніми та нестабільними темпами. Тенденцію до зростання матиме і частка цих галузей у загальному обсязі виробництва. В результаті структура промисловості не відповідатиме існуючому в області потенціалу. При збереженні існуючого тренду динаміки розвитку галузей промисловості, не варто сподіватися на прогресивні структурні зрушення в цій галузі11.

Структура промисловості області і надалі характеризується невисокою часткою продукції кінцевого споживання. В обсязі реалізованої продукції добувної і переробної промисловості більше половини займає сировинна продукція. На інвестиційну продукцію припадає не більше 10 %. В планований період у структурі переробної промисловості й надалі переважатимуть легка промисловість, оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, целюлозно-паперове виробництво, виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції, металургійне виробництво та машинобудування.

Незважаючи на високий інвестиційний потенціал області, її інвестиційна привабливість залишається недостатньо високою. Прямі іноземні інвестиції зберігають тенденцію до деякого зростання, однак за планований період (до 2020 року) це зростання буде на рівні статистичної похибки і кардинально ситуації не змінить. Зберігатимуться й надалі територіальні диспропорції ПІІ, при цьому нових інвесторів буде залучати все важче.

Співвідношення імпорт / експорт в товарному вимірі й надалі зростатиме на користь першого і до кінця планового періоду може вирости до 4:1.

Практично незмінною залишиться галузева структура економічної активності суб’єктів малого підприємництва Львівської області: основні види економічної діяльності, в яких вона буде сконцентрована – це торгівля, туризм, операції з нерухомістю.

Дещо збільшується рівень економічної активності у сфері надання інформаційно-консультативних послуг, комп’ютерного програмування.


ОПТИМІСТИЧНИЙ СЦЕНАРІЙ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Базові припущення оптимістичного сценарію інноваційного розвитку:

Геополітичний рівень:

  1. успішна та комплексна імплементація Угоди про асоціацію України з ЄС;

  2. за 1-2 роки буде відмінено візовий режим з країнами ЄС;

3) завершення активних військових дій у 2016році.

Національний рівень:

  1. національне законодавство поступово синхронізується із законодавством ЄС;

  2. в країні рішуче проводяться системні реформи: реформа АТУ, податкова, бюджетна тощо;

  3. на законодавчому рівні встановлюються пільги для інвестицій в реальний сектор економіки;

  4. суттєво знижуються митні тарифи на імпорт;

  5. проголошується «амністія» на виведені в офшори капіталів; як наслідок покращується інвестиційний клімат, зростає інтерес до України з боку міжнародних інвесторів;

  6. рішуче проводиться дерегуляція;

  7. даний сценарій здійснюється в умовах переходу країн з ринком, що розвивається, до моделей більш повільного, але при цьому більш стійкого зростання. Загальносвітовий попит на сировинні товари зберігається на високому рівні. Завдяки функціонуванню відкритих торговельних систем відбувається активізація торговельних операцій у середині регіону, інвестори знову проявляють інтерес до прикордонних фінансових ринків. Україна отримує користь з порівняно сприятливих умов торгівлі;

  8. комплексні реформи, що спираються на широку підтримку, сприяють значному припливу інвестицій, підвищенню рівня продуктивності та радикальної реструктуризації економічної моделі. Ці позитивні тенденції поступово створюють умови для формування добробуту всіх без винятку членів суспільства.

Регіональний рівень, економіка:

  1. розвивається прикордонна інфраструктура, відкриваються нові митні переходи;

  2. зростає транскордонний товарообмін;

  3. радикально знижується рівень контрабанди через митниці;

  4. знижується рівень корупції в державних інститутах, підвищується рівень довіри з боку підприємців і громадян;

  5. зростає рівень капітальних інвестицій в реальний сектор економіки;

  6. буде розпочато технологічну модернізацію промислових підприємств 3-4 технологічного укладу;

  7. запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності на проблемних територіях – гірських районах та зонах згортання традиційної промислової діяльності, насамперед гірничодобувної;

  8. підвищується інвестиційна привабливість області та, відповідно, зацікавленість з боку міжнародних інвесторів;

  9. нові економічно достатні громади отримують території власної юрисдикції, в т.ч. суттєвий обсяг земельних ресурсів для створення інвестиційно привабливих територій («зелених» зон);

  10. обласна рада отримує власний виконавчий орган, повноваження, ресурси та відповідальність за регіональний розвиток;

  11. відбувається поступовий вихід економіки з «тіні», зокрема у малому і середньому підприємництві;

  12. починається переорієнтація учасників прикордонної «човникової» торгівлі на робочі місця на технологічно модернізованих та нових виробництвах;

  13. зростає матеріально-фінансове забезпечення базових АТО – громад та їх можливості у місцевому економічному розвитку.

Регіональний рівень, соціальна сфера:

  1. для збереження кваліфікованих працівників роботодавці збільшують заробітну плату;

  2. частина людей, що раніше виїхали на заробітки, повертаються і відкривають власний бізнес на Львівщині.

Основні елементи оптимістичного сценарію інноваційного розвитку

За цим сценарієм Україна поступово, інтегруючи національне законодавство з європейським, створює передумови для здійснення масштабних соціально-економічних реформ.

Внаслідок радикальних системних змін правового і політичного поля та децентралізації публічної влади в країні, крок за кроком трансформується територіальна організація влади регіону: формуються економічно спроможні первинні адміністративно-територіальні одиниці, які отримують можливості для саморозвитку й реалізації свого людського й економічного потенціалу.

Широко реалізуються власні соціально-економічні та природно-ресурсні можливості й конкурентні переваги економіки області. Зона вільної торгівлі з ЄС, близькість Львівщини до європейських ринків разом із новою промисловою політикою держави створює підґрунтя для технологічного переоснащення промислових підприємств області, переводячи їх на 5 технологічний уклад. Поряд з цим, розвиваються традиційні для області виробництва, включаючи підприємства добувної промисловості, конкурентоспроможні на внутрішньому та зовнішньому ринках, а також підприємства стратегічного й оборонного значення.

Нова промислова політика спрямована на стимулювання експорту кінцевої продукції обробної промисловості при одночасному стримуванні експорту сировини та матеріалів. Інноваційний сценарій розвитку промислового комплексу області пов’язаний з всебічною модернізацією, структурною трансформацією не тільки промисловості, але й всіх основних галузей господарства – сільського господарства, транспорту, зв’язку тощо та їх інтеграцією з інноваційним та науково-освітнім комплексом регіону.

Здійснюється кардинальний підйом технічного рівня промислових підприємств регіону, відповідно – технічно переоснащені потужності промислових підприємств максимально забезпечують потреби господарства в інноваційній продукції. Сприятливим чинником реалізації цього варіанту розвитку промислового комплексу Львівської області є те, що основу виробничого потенціалу Львівської області складають підприємства машинобудування.

Становлення Львівської області як значного високоіндустріального регіону міжрегіонального значення, спеціалізованого на середньо- та високотехнологічних галузях промисловості, на період до 2025 року передбачає збільшення обсягів промислового виробництва щонайменше у 3 – 3,5 рази.

Істотної трансформації за цей період зазнає і галузева структура промислового комплексу області. У перспективі домінуючу роль у ній відіграє машинобудування, перш за все його високотехнологічні наукомісткі галузі. Частка зайнятих в цій галузі у промисловому комплексі області збільшиться до 30 %. Певним зростанням буде характеризуватись частка легкої промисловості, виробництво будівельних матеріалів, виробництво деревини та виробів з деревини. Дещо знизиться питома вага електроенергетики, видобутку енергетичних матеріалів, хімічної промисловості, металургії. Разом з тим абсолютні обсяги виробництва кожної із галузей промисловості у планований період істотно зростуть. При цьому темпи росту галузей будуть досить диференційованими. Найбільшими вони будуть у машинобудуванні (у 3-4 рази), легкій промисловості (обсяг виробництва зросте приблизно у 3 рази), целюлозно-паперовій, поліграфічній промисловості та харчовій промисловості. Значні темпи зростання виробництва будуть спостерігатись у промисловості будівельних матеріалів (у 2-3 рази).

Запровадження високоефективних технологій у всіх галузях промисловості сприятиме не тільки зниженню енерго- та матеріаломісткості виробництва, а й зростанню продуктивності праці у промисловості. Одночасно значно зросте чисельність зайнятих у промисловості. Значне поліпшення спостерігатиметься в екологічній ситуації на території області.

Характер територіальних пропорцій та розміщення основних промислових центрів на перспективу не зазнає значних зрушень.

Податкова реформа створює ґрунт для повернення в Україну виведених в офшори капіталів, які стають великим інвестиційним ресурсом, а запроваджені податкові пільги на інвестиції в реальний сектор економіки спрямують критичний обсяг інвестицій саме туди.

В регіоні відбувається активізація інвестиційної діяльності. Важливим напрямом активізації інвестиційних потоків в область стає розробка, просування та реалізація інвестиційних та інвестиційно-інноваційних проектів. На економічно проблемних територіях запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності з метою створення нових робочих місць та подолання безробіття.

Така ситуація сформує запит на розвиток та ефективне використання науково-технічного потенціалу Львівської області. Пріоритетним завданням промислової політики регіональної влади стає створення інноваційних форм організації та розміщення підприємств – логістичних центрів, технопарків, технополісів.

Завдяки суттєвому зростанню фінансових ресурсів, розвиваючи свою інфраструктуру, територіальні громади регіону поступово стають інвестиційно привабливими. Завдяки спільним зусиллям регіональної та місцевих влад покращується інвестиційний клімат, формуються нові привабливі інвестиційні пропозиції, що призводить до стрімкого зростання внутрішніх і зовнішніх інвестицій в економіку регіону, головним чином в інноваційні високотехнологічні наукомісткі виробництва. Створюються нові привабливі для працівників робочі місця, що формує підґрунтя для повернення в регіон частини заробітчан з країн ЄС, Росії, а також переорієнтацію частини учасників прикордонної човникової торгівлі на робочі місця на нових виробництвах. Водночас, деяка частина працездатного населення області мігрує в країни ЄС, що негативно відіб’ється на демографічному балансі.

Швидкими темпами виводиться з «тіні» малий і середній бізнес, переміщуючись з ніші торгівлі і послуг у сферу товарного виробництва в тісній кооперації зі стратегічними інвесторами.

Стрімко зростає сектор ІКТ та програмування.


4. Стратегічні пріоритети розвитку області

Стратегічна місія:

ЛЬВІВЩИНА – активний провідник євроінтеграційного курсу України, регіон гармонійного людського розвитку, інноваційноорієнтованої, інтегрованої в національний та світовий простір економіки, безпечного довкілля.

Стратегічне бачення:

ЛЬВІВЩИНА – регіон високотехнологічної промисловості, розвиненої транспортно-логістичної інфраструктури, ефективного сільського господарства, оздоровчого, історичного та ділового туризму, високої якості життя.

Стратегічне бачення досягатиметься через досягнення стратегічних цілей:

Стратегічна ціль 1

Стратегічна ціль 2

Стратегічна ціль 3

Стратегічна ціль 4

Стратегічна ціль 5

Конкуренто-спроможна економіка

Якість життя

Відкриті кордони

Розвинуте село

Туристична привабливість

Обрані стратегічні цілі будуть реалізовані через систему операційних цілей. Їх реалізація передбачає конкретизацію операційних цілей та завдань як для соціально-економічної системи регіону загалом, так і для окремих територій – районів, територіальних громад, міст, селищ, сіл.

Важливою стратегічною ціллю, яка забезпечуватиме прискорення соціально-економічного розвитку області, розглядається також використання чинника децентралізації публічної влади, реформування системи адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування. Вона не виділяється окремо, але відповідні операційні цілі, завдання та сфери реалізації включені практично до усіх розділів Стратегії.



Реалізація Стратегії розвитку області сприятиме модернізації її економіки, оптимізації розміщення економічних суб’єктів, ефективному використанні природного, людського та фінансового потенціалу регіону, підвищенню рівня економічної активності.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал