Проект «Система виховних заходів»



Скачати 343.44 Kb.

Сторінка1/6
Дата конвертації01.12.2016
Розмір343.44 Kb.
  1   2   3   4   5   6

1
Миколаївський обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти
Лабораторія виховної роботи
та захисту прав дитини



Проект «Система виховних
заходів»

(відповідно до програми
«Основні орієнтири виховання
учнів 1 – 11-х класів загальноосвітніх
навчальних закладів України»)















2








Проект «Система виховних
заходів»

(відповідно до програми
«Основні орієнтири виховання
учнів 1 – 11-х класів загальноосвітніх
навчальних закладів України»)













3










Автори-упорядники: педагоги-органгізатори загальноосвітніх навчальних закладів області:

Баланюк М. М., Бохна С. О., Камінська І. О., Кореновська О. П.,
Веремчук Г. Ю., Гавриш Р. К., Кравчук Н. Є., Личкань Т. А.,
Гибець С. В., Горлова Л. Л., Орлова В. М., Пластамак О. С.,
Железняк Л. Г., Калітвенцева І. А. Портяник М. С., Ренконвальд Л. І.,
Садовська О. Р., Терещенко Н. М., Феняк О. К., Шевчук Ю. В




Керівник проекту: А. І. Тюпа, методист лабораторії виховної роботи та захисту прав дитини МОІППО



4
І. Формування ціннісних ставлень особистості:
теоретичний аспект
Зміцнення української державності, її поступальний розвиток, інтеграція України у світову та європейську спільноту потребують суттєвого оновлення системи національного виховання учнівської молоді, його змісту як на державному, так і регіональному рівнях.
Соціалізація учнівської молоді відбувається в умовах різкого звуження кола загальновизнаних духовно-моральних цінностей, внаслідок чого в ціннісно-смисловій сфері дітей та юнацтва переважають прагматичні чи асоціальні цінності. Це обумовлює необхідність підпорядкувати зміст виховання дітей та молоді в сучасній школі формуванню у них ціннісних ставлень та орієнтирів. Від того, на які цінності орієнтуватиметься особистість залежить її гармонійний розвиток, ставлення до світу, громадянське становлення, самовизначення у громадській і професійних сферах.
Світогляд гармонійно розвинутої, національно свідомої особистості характеризується низкою громадянських і духовно- моральних ціннісних орієнтацій, а саме: істина, справедливість, свобода, краса, любов, добро, повага, пізнання, творчість тощо.
На наш погляд, якраз названі цінності є визначальними
(базовими) для громадянського, духовно-морального
і особистісного становлення зростаючого покоління в сучасних соціальних умовах.
Проблема виховання дітей та молоді як процесу формування у них ціннісних ставлень до оточуючого світу і його пізнання обґрунтована в Національній стратегії розвитку освіти, Указах
Президента України «Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та здорового способу життя громадян», «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні», програмі «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів Україні» та ін. Механізми, чинники, засоби і шляхи формування ціннісних орієнтацій і ціннісних ставлень особистості розкриті в дослідженнях низки вітчизняних і зарубіжних філософів, психологів, соціологів та педагогів, а саме:
О.Вишневського,
Л.Архангельського,

5
М.Кагана, В.Сіверга, І.Беха, Л.Божовича, М.Боришевського,
Г.Бала, О.Докуніної, Т. Дем’янюк, І.Єрмакова, С.Кириленко,
О.Кононко, В.Мачуського, Н.Митропольської, В.Оржеховської,
К.Чорної та інших.
Змісту виховання зростаючої молоді ґрунтується на системі загальнокультурних і національних цінностей і відповідній сукупності соціально значущих якостей особистості, які характеризують її ставлення до суспільства і держави, людей, сім’ї, родини, самої себе, праці, природи і мистецтва. Важливим у змісті виховання є формування в учнівської молоді ціннісного ставлення до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю.
Система цінностей і якостей особистості розвивається і виявляється через її власні ставлення. Цей процес передбачає поєднання інтересів особистості – вільного саморозвитку і збереження її індивідуальності; суспільства – саморозвиток особистості має здійснюватись на моральній основі; держави, нації – підростаюче покоління має зростати національно свідомими громадянами, патріотами, здатними забезпечити гідне місце країні в цивілізованому світі.
Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави виявляється у таких якостях, як патріотизм, національна свідомість і самосвідомість, правосвідомість, політична культура та культура міжетнічних стосунків.
Патріотизм є проявом особистістю любові до свого народу, поваги до українських традицій, відчуття своєї належності до
України, усвідомлення спільності власної долі з долею
Батьківщини, досконале володіння українською мовою, турбота про піднесення її престижу і функціонування в усіх сферах суспільного і особистого життя і побуту.
Національна свідомість і самосвідомість включає особисту
ідентифікацію із своєю нацією, віру в її духовні сили та майбутнє; волю до праці на користь народу; вміння осмислювати моральні та культурні цінності, історію, звичаї, обряди, символіку; систему вчинків, які мотивуються любов’ю, вірою, волею, осмисленням відповідальності перед своєю нацією, здатністю бути носієм національної культури та історії рідного народу. Важливими якостями національно свідомої особистості є громадянська відповідальність
і мужність, суспільна

6
ініціативність та активність, зріла самодіяльність, добродійність, готовність працювати задля розквіту держави і творити її майбутнє.
Розвинена правосвідомість виявляється в усвідомленні особистістю своїх прав, свобод, обов’язків, свідомому ставленні до законів та державної влади. Важливими якостями особистості
є її законослухняність, готовність жити в гармонії із законом, уникати протиправних вчинків та дій, справедливість, почуття законності обраної мети, правомірність шляхів і засобів її реалізації, активна життєва позиція у правовій сфері.
Політична культура включає формування політичної компетентності, толерантного, лояльного й, водночас, вимогливого ставлення громадян до держави, її установ, органів влади; знання політичного життя суспільства, здатність і готовність брати активну участь в політичному житті України.
Важливими якостями особистості є її готовність до реалізації політичних установок держави, повага і терпимість до політичних поглядів та інтересів інших людей.
Культура міжетнічних відносин передбачає наявність у дітей та учнівської молоді полікультурної компетентності, поваги до прав людини; інтересу до представників інших народів і доброзичливе до них ставлення; толерантне ставлення до їх цінностей, традицій, мови, вірувань; вміння йти на компроміси з різними етнічним та релігійними групами заради соціального миру; оволодіння досягненнями світової і національної культури; формування мотивації приносити користь рідній державі, народові, нації, вболівати за долю українського народу та інших народів, творити добро іншим.
Реалізація мети і завдань виховання ціннісного ставлення до суспільства й держави передбачає орієнтацію на особистість як прогресивну систему ціннісних стосунків.
У підлітковому віці важливо формувати духовно осмислений, рефлексивний патріотизм, який поєднує любов до свого народу, нації, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів, своїх і чужих прав та свобод.
У старшому шкільному віці пріоритетними рисами ціннісного ставлення до Батьківщини є відповідальність і дієвість. Старшокласники не лише ідентифікують себе з українським народом, але й прагнуть жити в Україні, пов’язати з

7 нею свою долю, служити Вітчизні на шляху становлення як суверенної і незалежної, демократичної, правової і соціальної держави; працювати на її благо, захищати її; поважати
Конституцію України і виконувати норми Законів; бережно ставитися до етно-етичної культури народу України; володіти рідною та державною мовою; визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість.
Ціннісне ставлення особистості до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю передбачає розвиток історичної свідомості та пам’яті засобами вивчення історії рідного краю; розуміння історичних і культурних процесів, які відбувалися і відбуваються у краї; особистісне усвідомлення досвіду історії рідного краю; єдність поколінь на основі віри у національну ідею; знання звичаєвості (вдача, мораль, духовні святині) населення рідного краю; прищеплення рис традиційної української і крайової гостинності, відкритості, щирості, доброзичливості; прагнення берегти та примножувати культурну і духовну спадщину рідного краю. Важливим якостями особистості є
інтелігентність, совість, душевність, благодушність, свобода, віра, надія, любов, відповідність її прагнень і потреб існуючим умовам, розуміння сенсу життя, здатність до подолання життєвих труднощів, духовне самоствердження, відповідність власних позицій ідеалам духовності, здатність приносити користь людям.
Ціннісне ставлення особистості до сім’ї, родини, людей включає, перш за все, формування сімейно-родинної ментальності особистості, причетне ставлення до родоводу, спрямованість на його підтримку, здатність виявляти турботу про батьків, молодших членів родини, милосердя до слабких і людей похилого віку; виявляється в усвідомленні, розумінні, відчутті та необхідності забезпечення духовної єдності поколінь, духовно- моральних цінностей родоводу, мотивації на збереження родинних традицій, сімейних реліквій; моральній активності особистості, прояві чуйності, чесності, правдивості, працелюбності, справедливості, гідності, толерантності, совісті, миролюбності, готовності допомогти іншим, обов’язковості, добросовісності, ввічливості, делікатності, тактовності; вмінні працювати з іншими; здатності прощати і просити пробачення, протистояти проявам несправедливості, жорстокості. Показником моральної вихованості особистості виступає єдність моральної

8 свідомості та поведінки, єдність слова і діла, наявність активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції.
Характер ставлення особистості до соціального довкілля змінюється з віком.
У підлітковому віці зростає цінність дружби з однолітками, відбувається емансипація від безпосереднього впливу дорослих, розширюється сфера соціального спілкування, засвоюються соціальні цінності, формуються соціальні мотиви поведінки, виникає критичне ставлення як регулятор поведінки.
В юнацькому віці збільшується кількість виконуваних старшокласником соціальних ролей, зростають вимоги до відповідальності за дії та вчинки, формуються мотиви самовизначення, вдосконалюється вміння керуватися свідомо поставленою метою, зростає роль самостійних форм діяльності; формуються ціннісні орієнтації на суспільну активність.
Ціннісне ставлення особистості до себе виступає важливою умовою сформованості у дітей та учнівської молоді активної життєвої позиції і передбачає сформованість у зростаючої особистості вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил.
Ціннісне ставлення до свого фізичного «Я» характеризує вміння особистості позитивно оцінювати свою зовнішність, тілобудову, поставу, розвиток рухових здібностей, фізичну витривалість, високу працездатність, функціональну спроможність, швидке відновлення сил після фізичного навантаження, статеву належність, гігієнічні навички, корисні звички, стан власного здоров’я, турботу про безпеку власної життєдіяльності, здоровий спосіб життя, активний відпочинок, вольові риси особистості.
Процес формування ціннісного ставлення до власного здоров’я та здорового способу життя передбачає врахування вікових особливостей вихованців.
Основними завданнями виховання учнів середнього шкільного віку є формування свідомого ставлення до власного здоров’я та здорового способу життя, позитивних звичок, розвиток зібраності, фізичної готовності до навчання.
Основним завданням фізичного виховання учнів старшого шкільного віку є формування умінь і навичок зміцнення власного

9 здоров’я, ведення здорового способу життя; розвиток власних фізичних якостей; попередження шкідливих звичок.
Ціннісне ставлення до свого психічного «Я» передбачає виховання у дітей та учнівської молоді культури пізнання власного внутрішнього світу — думок, переживань, станів, намірів, прагнень, цілей, життєвих перспектив, ідеалів, цінностей, ставлень. Важливо навчити зростаючу особистість приймати себе такою, якою вона є, орієнтуватися у своїх позитивних і негативних якостях, сприяти формуванню у неї реалістичної Я- концепції, готовності та здатності до самовдосконалення, конструктивної самокритичності.
У старшому шкільному віці актуалізується виховання самоповаги, звички адекватно оцінювати власні стани, настрої, мрії, плани, стратегії, вміння регулювати їх. Виховуючи зростаючу особистість, педагог-виховник має брати до уваги, що
її ціннісне ставлення до свого соціального «Я» виявляється: у здатності орієнтуватися у нових умовах життя, пристосовуватися
і конструктивно на них впливати; у визначенні свого статусу в соціальній групі, налагодженні спільної праці з дорослими та однолітками, вмінні попереджувати конфлікти, виходити із них з найменшими втратами; справедли­вому і людяному поводженні стосовно партнерів у спілкуванні.
Характер ціннісного ставлення особистості до свого соціального «Я» суттєво змінюється з віком.
У підлітковому віці інтенсивно розвивається прагнення до самоствердження, з’являється хворобливе переживання неуспіху, зростає роль самооцінки в регуляції поведінки. В юнацькому віці актуалізується потреба у самовизначенні (у тому числі й професійному), оцінці своїх здібностей і можливостей; виникає свідоме ставлення до визначення смислу життя та свого місця у ньому. У процесі виховання педагог має брати до уваги вікові особливості соціального розвитку особистості.
Ціннісне ставлення особистості до природи виявляється у таких ознаках: усвідомлення цінності природи в житті людини, самоцінності природи; почуття особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них; здатність особистості гармонійно співіснувати з природою, поводитися компетентно, екологічно безпечно; активна участь у практичних природоохоронних заходах; здійснення

10 природоохоронної діяльності з власної ініціативи; посильне екологічне просвітництво. Ціннісне ставлення до природи і сформована на його основі екологічна культура є обов’язковою умовою сталого розвитку суспільства, узгодження економічних, екологічних і соціальних чинників розвитку.
У виховному процесі слід врахувати, що ставлення вихованців до природи має специфічні вікові особливості.
Ставлення до природи учнів основної школи характеризується суперечливістю. У середньому підлітковому віці природа розглядається як об’єкт охорони, а не користі; ступінь психологічної близькості з об’єктами природи вищий, ніж з усіма «значущими іншими». У старшому підлітковому з’являється установка користі, однак прагматичні установки нерідко поєднується з природоохоронними мотивами.
Старшокласникам властиве сприйняття природи як об’єкта; ставлення до неї обумовлене більше естетичними мотивами, аніж настановами користі. У цьому віці остаточно складається структура ставлення до природи, властива дорослим. Під впливом виховання у старшокласників природа займає вищі позиції в ієрархії цінностей, ніж у дорослих.
Важливою складовою змісту виховання є розвиток ціннісного ставлення особистості до праці, яке передбачає усвідомлення дітьми та учнівською молоддю соціальної значущості праці, розвинену потребу в трудовій активності, ініціативність, схильність до підприємництва; розуміння економічних законів і проблем суспільства, шляхів їх розв’язання, готовність до творчої діяльності, конкурентноспроможності й самореалізації в умовах ринкових відносин, сформованість працелюбності й мобільності як базових якостей особистості.
Важливим є формування у дитини вміння оволодівати основами наукової організації праці, визначати мету, розробляти реальний план її досягнення, організовувати своє робоче місце, раціонально розподіляти сили і засоби з метою досягнення бажаного результату з мінімальними затратами, аналізувати процес і результат власних трудових зусиль, вносити необхідні корективи.
Ціннісне ставлення до праці учнів основної школи спрямовується на знайомство з працею людини у різних галузях економіки; формування вміння працювати у колективі,

11 становлення професійних інтересів, формування реального образу «Я». У підлітковому віці формується свідоме ставлення до власних інтересів, здібностей, суспільних цінностей, пов’язаних з вибором професії та свого місця у суспільстві; виховується ставлення до майбутньої професійної діяльності як засобу апробації власних сил, розкриття своїх можливостей, самореалізації, формування адекватного образу
«Я»; систематизуються знання щодо сучасних професій та потреб суспільства. Головними завданнями виховної діяльності зі старшокласниками є формування у них здатності до усвідомленого вибору майбутньої професії, розвиток загально- трудових і професійно важливих якостей особистості; включення їх в суспільно-корисну продуктивну працю (трудові об’єднання, шкільні малі підприємства, кооперативи, самообслуговування тощо).
Ціннісне
ставлення
особистості
до
мистецтва виявляється у відповідній естетичній ерудиції, широкому спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках, пов’язаних із мистецтвом.
Особистість, якій властиве таке ставлення, володіє системою елементарних мистецьких знань, адекватно сприймає художні твори, здатна збагнути і виразити власне ставлення до мистецтва, прагне та вміє здійснювати творчу діяльність у мистецькій сфері.
Важливими якостями особистості є здатність збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва; сприймати довкілля як естетичну цінність; мати власний погляд на світ, вміти радіти - як ознака духовної зрілості.
Формулою успіху педагогів-виховників у вихованні має стати наступна істина: без історії – немає культури; без культури – немає духовності; без духовності – немає виховання; без виховання – немає Людини; без Людини – немає Народу.










12
ІІ. Виховні заходи



Тема:
Кожна дитина має право…

Розділ програми:
формування ціннісного ставлення до суспільства та держави.


Клас:
6-7


Форма виховної діяльності:
бесіда з елементами
інсценізації.

Мета:
поглибити знання учнів про свої права в незалежній
Україні, розвивати бажання брати активну участь у суспільному житті держави, виховувати почуття поваги до прав інших людей.

Завдання:
дати уявлення про систему прав людей, знайомити з механізмом їх забезпечення, ознайомити з основними положеннями Декларації прав дитини.

Підготовка виховної діяльності:
створити творчі групи, опрацювати методичну літературу , підібрати наочний матеріал, організувати виставку основних правових документів з теми, розподілити обов’язки між членами творчих груп.


Обладнання.
наочні матеріали, музичний супровід, сценічні костюми.

План проведення

1.
Вступна частина.
2.
Основна частина (інсценізація).
3.
Підсумки. Загальні висновки.

13
Хід заходу

Ведуча: Погляньте на цю книжечку, що я тримаю в руках.
Хто її впізнає? Так, це Конституція України, в якій записано всі закони, по яких ми живемо в нашій країні.
Та сьогодні ми поговоримо ще про інші важливі документи.
Сьогодні я хочу вам розповісти про Декларацію прав дитини, яка оголошує про основні права дітей, та Конвенцією прав дитини, яка є міжнародним договором багатьох держав.
У мене в ріках чарівна скринька, а в ній найцінніший скарб планети Земля. Зазирніть до неї, але поки що не розповідайте про те, що там побачили, аж доти, доки всі найцікавіші і найсміливіші не зазирнуть до скриньки.
(Діти по черзі заглядають у скриньку, яку підносить ведуча.
Скринька відчиняється під звуки чарівної музики).
– То кого ви побачили в чарівній скриньці?
(Себе! – відповідають діти, на дні скриньки дзеркало!)
Так, ви побачили в чарівному дзеркалі кожен себе, людину – найцінніший скарб. Кожен із вас – неповторна особистість, людина, яка живе сьогодні і саме такої більше на цій землі немає
і ніколи не було.
Кожна доля єдина, клина!
І вона не повториться знов!
Неповторна кожна людина,
Неповторна кожна любов!

(Звучить аудіо запис пісні О.Білозір “Неповторна кожна
людина”)
Видатний поет В.Симоненко, який прожив життя – ніби спалах (28 років), написав про неповторність кожного, кому батьки подарували життя.
Ти
знаєш,
що
ти
людина?
Ти знаєш про це, чи ні?
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.
Більше тебе не буде
Завтра на цій землі.
Інші ходитимуть люди,

14
Інші кохатимуть люди –
Добрі, ласкаві й злі
Сьогодні усе для тебе:
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба
Кохати спішити треба –
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі – людина,
І хочеш того чи ні –
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина
Очі твої одні.
В стародавній Спарті слабких, кволих дітей кидали із скелі в прірву, вважаючи, що з них не виростуть сильні і здорові воїни. В часи кріпацтва дітей насильно відбирали у матерів і продавали, наче річ.
Аж у 17-18 ст. на дітей, нарешті, починають звертати увагу – шиють дитячий одяг, створюють дитячі іграшки, пишуть дитячі книги, дитячі пісні та музику.
Аж у 1924 р. у м. Женеві було прийнято Декларацію прав дитини.
1959 р. розроблена і втілена в життя нова Декларація прав дитини.
А 1989 р. у Нью-Йорку всі прогресивні країни світу підписалися під Конвенцією прав дитини.
В 1991 р. Україна приєдналася до Конвенції.
В 1993 р. в м. Києві створено Всеукраїнський комітет захисту дітей.
Згідно з Конвенцією Україна у квітні 2001 р. прийняла Закон про охорону дитинства.
Про все це ми сьогодні з вами і поговоримо.
(Демонстрація плакатів з правами)
1-й учень
Декларація – це просто
Оголошення всіх прав,
Є права й в дітей, звичайно,
Треба, щоб усяк їх знав.


15
2-й учень
Знайте, що усі ви рівні,
Від народження в правах,
І людина – змалку вільна,
Наче в небі синім птах.

3-й учень
Знайте ж, змалечку всіх діток
Треба вчить, оберігать,
І ніхто в усьому світі
Їх не сміє ображать.

4-й учень
Треба дітям всього світу
Не сваритись, а дружить
І по правилах хороших.
По закону треба жить.

Ведуча:
Отже в Конвенції прав дитини записано: «Дитиною вважається кожна людська особа до досягнення нею 18-ти років.
Дитина потребує особливої охорони і піклування як до, так і після народження.»

5-ий учень
1. Кожна дитина має невід’ємне право на життя.
У неньки народилося дитя,
Дитя моє! Бог дав тобі життя.
І щоб ніхто не заподіяв школи
Тобі, малесенький громадянин, -
Бог дав закони нашому народу.
Від дня народження до іменин,
Він твій, цей світ широкий за вікном.
Ти на життя і щастя маєш право
Під золото – блакитним знаменом
Своєї Української держави.

1-ий учень
2. Кожна дитина має право на ім’я і громадянство з
моменту народження.
І дівчатко, і хлоп’ятко
Мають право на ім’я.

16
Ти – Надійка, я – Василь,
А оцей малюк – Максим.
Мають Дмитрик і Оленка
Ще й по батькові ім’я.

2-ий учень
“Я – Дмитро Ілліч Орленко!” –
каже впевнено хлоп’я.
І великі, і малі
Мають власну Батьківщину,
Найріднішу на землі.
Мають право називати
Україну словом мати
Бо вона дітей завжди
Оборонить від біди.

3.Всі діти мають право на повноцінне і здорове
харчування.
4.Всі діти мають право на медичне обслуговування.
5.Всі діти мають право на навчання.
1.Всі діти мають право на піклування і любов.
2.Всі діти мають право на гру.
3.Всі діти рівні.
4.Діти можуть зустрічатись з ким бажають.
5.Діти мають право вибирати віросповідання.
1.Діти мають право на інформацію.
2.Всі діти мають право висловлювати свої думки.
3.Жодна дитина не може бути примушена до праці.
4.Жодна дитина не повинна бути скривджена і зневажена.

17
Ведуча: Отже, ви сьогодні дізналися про те, які права має кожна дитина. Існує також міжнародна організація – комісія з прав дитини.
Уявимо собі, що всі ми працюємо в цій комісії захисниками.
Отже, захисники! Сьогодні ми розглядаємо справу про порушення прав дитини в одному казковому королівстві.
(Звучить музика).

Ведуча.
Колись в одному королівстві
Жила лісничого родина.
Аж господиня захворіла
Й померла, доньку залишивши,
Роки минали. Батько знову
Щоб стало легше, одружився.
Узяв за жінку він вдовицю
З двома дочками. Ще й недобру.
(Попелюшка сидить на підлозі і чистить каструлю).

Мачуха: – Попелюшко! Знову сидиш. Підлогу не замела, вогню не розпалила, грядок не скопала.
(Потягуючись і позіхаючи виходять двоє дівчаток).
– Пташенята ви мої! Вже прокинулися? Як вам спалося любі донечки?

Дівчатка. – Снідати ще не кликали?

Мачуха. – Зараз дам вам чаю! Попелюшко, неси чай.
(Виходять).

Попелюшка. – Ой як мої сестри схожі на свою матір: і обличчям, і вдачею. Усе їм не так, як і їй. І чому вони мене не люблять? Мачуха змушує мене виконувати всю важку роботу й чистить казани і каструлі, мити східці, прибирати у кімнатах. І хоч як би я не старалася, ніхто мене не похвались.

Ведуча. – Дякуємо героям казки. Діти, ви пригадали її назву.
Як ви гадаєте, чому мачуха ображала Попелюшку?
Чому сестри не любили її? А чи мали вони право ображати дівчинку?
– Які саме права дитини порушені в цій казці?

18
– Так, правильно, кожна дитина має право на любов і
піклування, на сім’ю. Вона вільна висловлювати свої думки,
спілкуватися з ким бажає.
– Жодну дитину не можна примушувати до праці.
А чи мала Попелюшка час гратися? Оте, порушувалося право
дитини на гру.
– А чим закінчується ця казка? Дівчинка, яку в сім’ї всі зневажали, стала справжньою принцесою.
Наша подорож триває далі. Запрошуємо героїв наступної казки.
(Звучить музика, з’являється Білосніжка).
Вона ходить по галявині і збирає квіти).

Ведуча. Давно колись жила маленька принцеса на ім’я
Білосніжка. Вона була лагідна, добра і гарна. Жила вона зі злою мачухою королевою.
(Виходить королева з люстерком, милується собою.
Білосніжка сідає і розглядає квіти).
– Королева крім себе нікого не любить і вважала себе найвродливішою та найрозумнішою у всьому королівстві.

Королева. (милується в люстерко).
–Чи ж я в світі наймиліша
Найгарніша, розумніша?

Ведуча.
А люстерко їй відповідає:
– Ти чудова слів немає,
Але є у нашім краї
Диво справжнє – гарне й ніжне
І це диво – Білосніжка.
І тоді королева покликала вірного слугу.

Королева.
Заведи принцесу в хащу,
В темряві одну залиш.
Там страшні у звірів пащі –
Їй додому не прийти.
(Слуга забирає Білосніжку, мачуха теж виходить).

Ведуча.
– Дякуємо казковим героям.

19
– То яка назва цієї казки? Чому мачуха наказала відвести.
Білосніжку до лісу?
– Які права дитини тут порушено?
Головне право – право на життя, А ще ми знаємо, що жодна дитина не може бути скривдженою і зневаженою.
– Наша подорож триває далі.
Запрошуються герої наступної казки.
(Звучить музика).

Ведуча. Жила собі маленька дівчинка. Бабуся на день народження подарувала їй гарненьку червону шапочку. І відтоді усі стали називати дівчинку Червоною Шапочкою.
– Одного разу пішла Червона Шапочка навідати хвору бабусю.
(Назустріч Червоній Шапочці виходить Вовк).
– Дорогою до бабусиної хатинки зустріла вона Вовка.
Вовк. Куди йдеш, Червона Шапочко?
Червона Шапочка. Йду до своєї бабуся й несу й пиріжки.
Вовк. І я хочу навідати твою бабусю.
Червона Шапочка. Ходімо.
Ведуча. Вовк побіг коротким шляхом. Підступом потрапив він у бабусину хатину й проковтнув стареньку. А сам приготувався до зустрічі з Червоною Шапочкою.
(Вовк сідає на стільчик, загортається в хустку).
Червона Шапочка. Добридень, бабусю! Я принесла тобі пиріжків.
Вовк. Заходь, онучко, сідай біля мене.
Червона Шапочка. Бабусю, чому в тебе такі великі руки?
Вовк. Щоб міцніше обіймати тебе, дитя моє.
Червона Шапочка. Бабусю, чому в тебе такі великі вуха?
Вовк. Щоб краще чути тебе, дитя моє!
Червона Шапочка. Бабусю, чому в тебе такі великі очі?

20
Вовк. Щоб краще бачити тебе, дитя моє!
Червона Шапочка. Бабусю, чому в тебе такі великі зуби?
Вовк. Щоб швидше з’їсти тебе!
Ведуча. Не встала Червона Шапочка і охнути, як Вовк накинувся на неї і проковтнув.
Ведуча. Ви впізнали казку? Кого зустріла в лісі Червона
Шапочка?
– Як ви думаєте, діти, яке з правил безпеки життєдіяльності порушила дівчинка?
(Не можна вступати в розмову з незнайомими,
розповідати їм про те, куди ідеш).
– А як ви гадаєте, які права дитини порушені в цій казці?
(Права дитини на життя. З Червоною Шапочкою сталася біда, бо дівчинка була дуже довірлива. До речі, коли Вовк проковтнув бабусю, він зайняв її житло. Чи мав Вовк на це право? Кожна людина має право на житло. Ніхто не має право силоміць забиратись у наш дім. Дорослі і діти, мають почуватись у себе вдома у повній безпеці.
Наша казкова подорож закінчилась. Я дякую вам за те, що ви виступили як справжні дорослі захисники дітей і правильно захищали права казкових героїв.
Сьогодні ви також ознайомились зі своїми правами. Ви повинні навчатися ще й користуватися ними. Коли з вами трапляється щось погане, вас кривдять, принижують, жорстоко караюсь, примушують до непосильної праці, ви повинні звернутися по захист до батьків, родичів, вчителів.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал