Проблеми сучасної мовної ситуації у вінницьких змі



Скачати 75.63 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації01.01.2017
Розмір75.63 Kb.

{ Журналістика }
207
УДК 070.48+81’272 (477.44)
Проблеми сучасної
мовної ситуації
у вінницьких ЗМІ
У статті розглянуто особливості висвітлення «мов-
ного питання в регіональній пресі, подаються мірку-
вання щодо мовної ситуації в державі після прийняття
«мовного» закону. У роботі також визначається вплив
газетних текстів на формування національних ціннос-
тей читачів.
Ключові слова українська мова, мовна ситуація, мовна
політика, засоби масової інформації, газети, інформа-
ційний простір.
The article deals with the peculiarities of coverage of the "lan-
guage issue" in the regional press. The opinions for the lan-
guage situation in the country after the adoption of the
"language" law are considered. The influence of newspaper
texts on the forming national values of readers is determined.
Key words: Ukrainian language, language situation, lan-
guage policy, media, newspapers, informational space.
Мова є найважливішим засобом людського спілкування та інтелектуального розвитку людини, визначальною ознакою держави і скарбницею, де зберігаються всі культурні здобутки народу. Проблеми мови, її розвитку й функціонування, мовної політики та мовної ситуації, мовного законодавства, стану і
статусу сучасної української мови неодноразово привертали увагу дослідників
(С. Я. Єрмоленко, Л. Т. Масенко, ОД. Пономарів, О. О. Тараненко, ОБ. Ткаченко,
Н. П. Шумарова й ін.) і досі залишаються актуальними [1–7]. ОБ. Ткаченко зауважує Українська мова має розглядатися у зв’язку як з історією українського народу, її носія, такі з іншими мовами, передусім суміжними, з якими вона контактувала впродовж історії із яким пов’язана тепер [6, с. 7]. Аналізуючи державотворчу функцію української мови, С. Я. Єрмоленко в монографії Мова і українознавчий світогляд підкреслює За пристрастями, що вирують навколо мовного питання, можна простежити глибинні со- ціально-економічні, етнокультурні, політичні процеси і згадує слова
Михайла Грушевського проте, що питання мовив Україні завжди було питанням політичним [1, с. 77].
Володимир КАЛЕНИЧ,
канд. філол. н. knukim_zbirka_170x265mm_CMYK_part1_var2_Layout 1 09.04.2013 20:34 Page 207

208
{ Український інформаційний простір Прикметно, що мовне питання хвилює не тільки науковців, політиків, громадських діячів, журналістів, ай пересічних громадян, які мають право висловлювати свої міркування, дискутувати у ЗМІ. Особливе пожвавлення викликали дискусії навколо прийнятого у 2012 р. Закону України Про засади державної
мовної політики.
Мета статті – з’ясувати особливості висвітлення мовного питання на сторінках регіональної преси. Для реалізації мети в роботі було поставлено завдання) розглянути мовну ситуацію на Вінниччині 2) визначити особливості
її висвітлення у місцевій пресі 3) виявити основні орієнтири журналістської
діяльності щодо мовних проблемі культурно-просвітницької роботи в газетній публіцистиці.
Об’єктом дослідження є вінницька преса. Предметом аналізу – особливості
проблематики мас-медійного дискурсу і висвітлення мовної політики та мовної
ситуації у регіональній періодиці. Матеріалом дослідження слугували публікації, представлені на сторінках вінницьких газет Вінниччина, Вінницька газета, й канал за 2012 р. ВВ. Лизанчук наголошує Нині найважливішим, нагальним завданням журналістів в Україні є формування у людей державницького мислення як мислення національно-морального, демократичного, патріотично-громадян- ського, відповідального за особисту долю, долю родини, України. Українському народові треба повернути національну історичну свідомість, дати, за словами
Григорія Сковороди, духовний меч якнайвищу духовну, моральну, патріотичну, естетичну цінність. Святий обов'язок журналістів – донести до всіх людей гуманістичний зміст української національної ідеї, всебічно розкрити,
показати, що незмінною її складовою сутністю є державна незалежність, самодостатня цінність особистості, розвинена національна самоповага, господарська дбайливість, чесність, порядність, патріотизм, взаємодопомога,
матеріальний добробут [2].
З-поміж публікацій у вінницькій пресі, які стосуються сучасних мовних проблему нашому суспільстві, виокремлюємо ті, що висвітлюють діяльність влади щодо мовного питання, мовної політики, й такі, що мають культурно-про- світницьке значення. Позицію міської влади щодо законопроекту Про засади державної мовної
політики» викладено в замітці Міська рада – за перенесення розгляду мовного закону (Вінниччина, 13.06.2012): На думку депутатів з Вінниці, його розглядання тепер тільки загострює ситуацію в країні і є заполітизованим».
Однак міський голова Вінниці Володимир Гройсман на сесії, після зачитаного звернення, висловився у підтримку саме української мови та відзначив, що за шість років свого головування жодного разу не почув, що у Вінниці комусь дискомфортно умовному питанні. У публікації Власний погляд на місцеве самоврядування та адміністративну реформу, закон про мовну політику та послання Президента України (Вінницька газета, 13. 07. 2012) подано міркування деяких політиків лідера КПУ,
голови фракції комуністів у Верховній Раді Петра Симоненка, народного депутата, представника Президента України у Верховній Раді Юрія Мірошниченка та народного депутата, заступника голови фракції Партії регіонів у Верховній
Раді Вадима Колесніченка, які взяли участь у черговому засіданні медіа-клубу
«На власний погляд, організованому Українським журналістським фондом у
Києві. Зокрема, Ю. Мірошниченко прокоментував особливості прийняття закону промови парламентом, наголосив, що перед його підписанням «Прези- knukim_zbirka_170x265mm_CMYK_part1_var2_Layout 1 09.04.2013 20:34 Page 208

{ Журналістика }
209
дент зважатиме на інтереси виключно українських громадян і держави, таза- значив Це питання резонансне і по-різному сприймається в різних регіонах.
Критика, яка лунала на адресу цього закону, часто була емоційною, але часом була й конструктивною, і її слід врахувати у поправках до цього закону. Один
із авторів мовного закону В. Колесніченко, роз’яснюючи власну позицію, зауважив, що нещодавно ухвалений законне шкодить українській мові й не розхитує основи державності, необхідність його ухвалення пов’язана з
європейськими стандартами мовної політики, а також аргументував особливості законодавчого статусу мов та сучасної мовної політики в Україні. Більш детально висловлювання Вадима Колесніченка щодо мовного закону на засіданні медіа-клубу висвітлює А. Трошкова у статті Мовний закон"
форсувала Рада Європи (Вінниччина, 11.07.2012). Саме ця теза, винесена в заголовок, є провідною у виступі політика, оскільки громадський рух Вадима
Колесніченка Російськомовна Україна, серед інших організацій, інформує
Раду Європи про виконання зобов’язань, взятих на себе Україною після ратифікації Європейської хартії мов. Висновок Комітету міністрів Ради Європи:
«В Україні системно і масово порушується право людини на використання рідної мови, крім того в Україні така велика кількість носіїв російської мови,
що викликає подив, чому російська мова має такий низький і невідповідний статус, що й спонукало до розробки й прийняття такого закону. Комітет
ООН з прав дитини також направив в Україну доповідь, зазначивши, що в країні не забезпечено право дитинина виховання рідною мовою. У нас були прямі рекомендації міжнародних та європейських інститутів, ми вже підпадаємо під їхній моніторинг і санкції. Далі відкладати це питання вже було не можна, – переконаний автор закону. Незважаючи на всілякі дискусії, затвердженням депутата, українська мова залишається єдиною державною і, як записано в законі, ніякі його положення не можна сприймати як такі, що урізають сферу її поширення.
У замітці Вінницької газети Президент таки підписав "мовний" закон»
увагу акцентовано на тому, що після підписання Закону № 5029-VI Про засади державної мовної політики Президент Віктор Янукович доручив Кабміну утворити робочу групу із залученням громадськості, відомих діячів освіти, науки та мистецтв, провідних фахівців із мовних питань для розробки та внесення системних пропозицій з удосконалення законодавства щодо порядку застосування мов в Україні, а також підготовки й затвердження Державної програми всебічного розвитку і функціонування української мови (Вінницька газета. А. Ярема у статті Про розквіт найкращої змов (Вінниччина, повідомляє про діяльність державної влади щодо мовної сфери Свою роботу продовжує група експертів, створена Президентом України Віктором Янукови- чем задля забезпечення розвитку української мовив усіх сферах суспільного життя та на всій території України. Одна підгрупа під головуванням Леоніда
Кравчука працювала над удосконаленням мовного законодавства. Результатом роботи другої підгрупи, на чолі з ректором Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка Леонідом Губернським, стали проект першочергових заходів щодо захисту української мови як державної та державна цільова програма щодо стратегічного розвитку української мови. Таким чином інтелігенція допомагає політикам виправляти ті помилки, які були допущені, і, на мій погляд, це вкрай необхідна і корисна допомога, – наголосила віце-прем’єр
і керівник робочої групи Раїса Богатирьова. Експерти та політологи зазна - knukim_zbirka_170x265mm_CMYK_part1_var2_Layout 1 09.04.2013 20:34 Page 209

210
{ Український інформаційний простір }
чають, що зусилля робочої групи можуть вперше в історії незалежної України створити адекватну стратегію розвитку вітчизняної культури та мистецтва, освіти та гуманітарних наук. Автор підкреслює Українська мова нині потребує
не заборони інших мова підтримки фінансової та організаційної – якісних підручників, високого рівня освіти, приводів до зростання патріотизму, таких як успішно проведене нами ЄВРО. Прийнятий Закон Про засади державної мовної політики викликав різноманітні реакції в суспільстві як прихильності, такі супротиву, а також актуалізував не лише мовні проблеми, ай суспільно-політичні. Вирішувати мовне питання необхідно з державницьких позицій, а не у запалі передвиборчої кампанії це твердження кандидата в народні депутати Оксани Калетник винесено в заголовок інтерв’ю з нею, опублікованому в газеті й канал від вересня 2012 р. Політик стверджує Безумовно, законодавство має регулювати це важливе питання, враховуючи те, що сучасна Україна є багатонаціональною політичною нацією. Але будь-який закон має стати основою для вирішення проблем, для суспільної консолідації. Але в жодному разі не підігрівати конфліктність у суспільстві Звертаючи увагу нате, що українську мову забороняли валуєвськими та «емськими» указами, утискали її носіїв, намагаючись штучно витіснити мову на узбіччя суспільного життя, обмежити її використання, О. Калетник вбачає прийнятне рішення в суспільному діалозі,
пошуку взаємного компромісу між різними народами, які формують українську громадянську націю. Крім того, слід згуртуватися в громади і відстояти свої
інтереси. Для цього необхідна спільна мова. Саме мова є духовним кодом нації, основою віднайдення творчого виходу з будь-якої ситуації. Кандидат в народні депутати звертає увагу на проблеми суспільного, політичного, законодавчого, економічного рівнів, які вже викликав цей закон, однак резюмує Завдання майбутнього складу депутатського корпусу Верховної Ради України зберегти та розвинути можливості використання мудрістю і силою, які закладені у нашу мову нашими предками. Власну точку зору щодо мовного питання висловив у листі до редакції
«33-й канал голова Вінницької обласної ради Сергій Татусяк: В Україні і на
Вінниччині має бути єдина українська державна мова, зауваживши «17 липня року 12 чергова сесія обласної ради 6 скликання на пленарному засіданні
підтримала Звернення Вінницької обласної ради до Президента України
В. Ф. Януковича з приводу прийняття Верховною Радою України законопроекту "Про засади державної мовної політики. У ньому депутати заявили Вважаємо, що небезпеки зникнення для російської мови не існує, оскільки вона функціонує як державна в Російській Федерації. Ст. 10 Конституції України та рішенням Конституційного суду України № 10-рп/99 від 14 грудня 1999 року визначено, українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території України, при здійсненні повноважень органами державної
влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя. Тому в Україні має бути лише одна державна мова – українська (й канал, 19.09.2012). Досить змістовною й полемічною є стаття кандидата філологічних наук
Т. Ткачука Що ближче вінничанам – мова чи язик, що ґрунтується на власному дослідженні мовної ситуації у Вінниці (Вінниччина, 18. 07. 2012). Автор аналізує передумови і наслідки суспільних змін, пов’язаних із прийняттям законопроекту Про засади державної мовної політики, пов’язуючи мовні проблеми із тривалою (майже 350 років) колоніальною залежністю України від knukim_zbirka_170x265mm_CMYK_part1_var2_Layout 1 09.04.2013 20:34 Page 210

{ Журналістика сусідніх держав, які впроваджували вусі сфери життя власні мови, всіляко витісняючи українську на периферію. Болючим є й питання сучасної освіти населення, зокрема рівень знань мови прямо пропорційний інтелекту людини».
Т. Ткачук зауважує Дивною видається ситуація з російськомовним населенням, яке, живучи десятки років на нашій землі, такі не спромоглося вивчити близьку до російської мову, більше того, агресивно нав’язує усім іншим язик»;
далі ставить риторичне питання Чому в поліетнічній Росії не приймають закон про регіональний статус якоїсь мови, наприклад чеченської і підкреслює, що на території Російської Федерації проживає майже 2 мільйони українців, але в Російській Думі ніхто навіть і не думає захищати інтереси цієї
величезної громади. До власних соціолінгвістичних міркувань він долучає статистичні результати опитування Українська мова домінує в офіційній та навчально-діловій сферах (нею користуються в офіційних установах, школах, університетах 80 респондентів, однак частково програє у сфері міжособистісного спілкування –
70 % респондентів користуються українською) та суттєво програє в інформаційній сфері (Інтернет – 28 %, художня література – 49 %, телебачення – 47 періодика – 66 %, професійна література – 62 %), а також у музичній сфері (58 респондентів надають перевагу російськомовній музиці. На питання Якою має бути державна мова в Україні отримано категоричні відповіді 90 % (хочуть, щоб державною мовою була українська, 6,5 % – російська (такий відсоток переважно за рахунок пенсіонерів) та 3,5 % – дві мови. У вінницькій пресі публікували й інші матеріали, присвячені дискусіям і реакціям громадян на мовну ситуацію в країні, що засвідчували небайдуже ставлення до таких змін Пристрасті довкола мови (Вінницька газета Мова – це крові душа нації (й канал, 06. 06. 2012); Заберіть язик – поверніть мову" – скандували вінничани під час протестуй канал. 06. 2012); Національною мовою не говорять лише окупанти, раби і дурні»
(«Вінницька газета, 19. 06. 2012); Вінницькі депутати пропонують розглянути мовний законопроект після виборів (Вінницька газета, 12. 06. 2012); Закон промову обурив вінничан, котрі проживають закордоном (й канал) та ін. Вінницька преса інформує також громадськість про проведення заходів умісті, спрямованих на підтримку національних традицій, розвиток української
мови. Так, стаття Без мови рідної, юначе, й народу рідного нема…» («Він- ницька газета, 02. 03. 2012) присвячена заходам з нагоди відзначення Міжнародного дня рідної мови. Зокрема, у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені К. А. Тимірязєва відбулося літературно-мистецьке свято Мова наша – серце наше, перед яким було представлено обласним краєзнавчим музеєм виставку предметів народно-ужиткового мистецтва різних національностей, які живуть на Вінниччині. Автор Олеся Шуткевич акцентує
увагу на тому, що бібліотека щороку спільно з представниками національних меншин краю у межах відзначення Міжнародного дня рідної мови організовують обласну культурно-мистецьку акцію Мови різні – душа одна. На святі глядачі не лише познайомилися з творчістю нових колективів, ай почули, як мова одного народу збагачує і доповнює іншу. У розширеній замітці Українська мова – оберіг держави журналіст А. Ба- сенко інформує про цікаве дійство Скарб, який повік не загубити, що організовано Вінницьким коледжем Національного університету харчових технологій до державного свята – Дня української писемності й мови (Він- knukim_zbirka_170x265mm_CMYK_part1_var2_Layout 1 09.04.2013 20:34 Page 211

212
{ Український інформаційний простір }
ниччина», 09. 11. 2012). У ракурсі патріотичного виховання, збереження і плекання нашої національної культури проведено конкурси декламаторів поезії,
українських пісень, фотовиставку, фестиваль вишиванок, виставку декоративно-прикладного мистецтва. Про інший захід у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці
імені К. А. Тимірязєва – літературно-мистецький вечір Дорідного слова торкаюсь душею, присвячений цьому святу, яке традиційно відзначається в цьому закладі, – йдеться в статті з цитатним заголовком Він мови знає майже всі, англійську, іспанську – "si". У нього з рідною біда де треба "так, говорить "да"» (це слова з мініатюри члена НСП України Сергія Вдовиченка) (Вінницька газета, 13. 11. 2012). У бібліотеці зберігається багато визначних пам’яток української культури й писемності стародруки XVI, XVII та І століть, виготовлені в друкарнях Києво-Печерської Лаври, Львівського братства, Чернігівській друкарні, твори класиків української літератури, сучасних письменників та поетів, переклади. На вечорі виступили письменники, які роблять вагомий внесок у розвиток та популяризацію українського слова. Зокрема, член Національної
спілки письменників України, поетеса Тетяна Яковенко наголосила Мова – це наша сутність. Вона сокровенна, глибока, дарована навіть не бабусею чи пра- бабусею, а далекими поколіннями українців.
Висновок
Отже, місцеві засоби масової інформації не лише інформують громадськість
Вінниччини про загальнодержавній міські події щодо мовних проблем, публікують міркування політиків про мовну ситуацію, державність української мови, ай формують у читачів патріотичні почуття, ведуть культурно-просвітницьку роботу,
спрямовану на збереження національних традицій. Перспективою досліджень у цьому напрямку є подальше вивчення висвітлення мовної ситуації в ЗМІ.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Єрмоленко С. Я. Мова і українознавчий світогляд : монографія / С. Я. Єрмо- ленко. – К НДІУ, 2007. – 444 с.
2. Лизанчук ВВ. Журналістська діяльність у контексті утвердження української мови як державної / ВВ. Лизанчук // Стиль і текст. – 2004. – Випуск. – Режим доступу : http://journlib. univ. kiev. ua/index. php?act=article&arti- cle=1472.
3. Мовна політика та мовна ситуація в Україні. Аналізі рекомендації / За ред.
Ю. Бестерс-Дільґер. – К Вид. дім «Києво-Могилянська академія, 2008. –
363 с.
4. Мовна ситуація в Україні між конфліктом і консенсусом. – К ІПіЕНД
імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. – 398 с.
5. Пономарів ОД. Націєтворча роль українського слова / ОД. Пономарів Публіцистика незалежної України : хрестоматія / Відкритий міжнар. унт розвитку людини "Україна" ; укл. : Олександр Глушко, Віталій Карпенко. К Університет " Україна, 2009. – С. 324–331.
6. Ткаченко ОБ. Українська мова і мовне життя світу / ОБ. Ткаченко. – К.:
Спалах, 2004. – 272 с.
7. Шумарова Н. П. Мовна компетенція особистості в ситуації білінгвізму : Монографія Н. П. Шумарова. – К Київський державний лінгвістичний університет с. knukim_zbirka_170x265mm_CMYK_part1_var2_Layout 1 09.04.2013 20:34 Page 212


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал