Проблема соціально-психологічної ідентифікації внутрішньо переміщених осіб в контексті сучасного інформаційного суспільства в Україні



Скачати 116.51 Kb.
Дата конвертації10.05.2017
Розмір116.51 Kb.
Проблема соціально-психологічної ідентифікації внутрішньо переміщених осіб в контексті сучасного інформаційного суспільства в Україні

Д.І. Головченко, аспірант,

Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

e-mail:kovalerchyk@ukr.net

Науковий керівник: Циганенко Галина Валентинівна, кандидат психологічних наук

Анотація

У статті розглядається проблема соціально-психологічної ідентифікації внутрішньо переміщених осіб в контексті сучасного інформаційного суспільства в Україні. Визначено вплив інформаційної війни проти України на формування соціально-психологічної ідентичності не лише внутрішньо переміщених осіб, а й всього українського суспільства. При цьому, висунуто положення, що метою інформаційної війни проти України з боку Російської Федерації є «крах» або «розмиття» соціально-психологічної ідентичності українців, та як наслідок, крах суспільної єдності і дезінтеграція українського соціуму.

Показано, що особистісна ідентичність є основою ефективної спрямованої діяльності людини, а базисною соціальною функцією ідентифікації є включення в систему соціальних взаємозв’язків. Визначено, що соціально-психологічна ідентичність є необхідною умовою реінтеграції внутрішньо переміщених осіб в соціум.

Ключові слова: соціально-психологічна ідентичність, реінтеграція внутрішньо переміщених осіб, інформаційне суспільство, інформаційна війна.



Проблема. Військові дії, обстріли населених пунктів, захоплення державної влади проросійськими найманцями та повна втрата Україною контролю в Донецькій та Луганській областях, жорстокі дії стосовно мирних жителів і руйнування економічної інфраструктури цілого регіону – все це призвело до вимушеного переміщення великих груп населення та мало суттєвий вплив на життя і психіку людей.

Згідно з даними Міністерства соціальної політики України станом на 6 червня 2016 року за весь період від початку військових дій із Донецької, Луганської областей, а також Автономної республіки Крим та міста Севастополь до безпечних регіонів України виїхало 1 785 740 вимушених переселенців [16]. За даними Центру моніторингу з питань внутрішньо переміщених осіб Норвезької ради з питань біженців, Україна посідає восьме місце в світі за кількістю вимушених переселенців після Південного Судану та Нігерії [17].

У такій ситуації гостро постає питання щодо соціально-психологічної адаптації внутрішньо переміщених осіб до нових умов життя, їх реінтеграції в соціум.

Військові дії на сході нашої держави, або так звана «гібридна війна» супроводжуються не лише бойовими діями, але і масштабною інформаційною атакою з боку Російської Федерації. Так, не вдаючись до подробиць, можемо відзначити лише деякі факти інформаційної атаки. Це, наприклад, сюжет про «розп’яту українською армією дитину», який було показано на першому російському каналі, що є досить популярним серед російських глядачів. [15]. Такі відверто брехливі новини або «фейки» неодноразово демонструвались центральними каналами російського телебачення. Метою такої інформаційної війни є спотворення реального образу української нації, «знищення» або «розмиття» соціально-психологічної ідентичності самих українців, особливо тих, які проживають на підконтрольних бойовиками територіях, дискредитація владних структур а також створення ворожого настрою з боку росіян до українців. Російська Федерація продовжує вести масштабну інформаційну війну проти України не лише на теренах пострадянських країн але і в світовому інформаційному просторі.

Такі обставини ускладнюють процес реінтеграції внутрішньо переміщених осіб в соціум та сприяють посиленню суспільних дезінтеграційних процесів в Україні.

Мета статті: розглянути проблему формування соціально-психологічної ідентичності внутрішньо переміщених осіб в контексті сучасного інформаційного суспільства в Україні.

Невпинний розвиток та все зростаюче впровадження інформаційно-комунікаційних технологій сприяли появі нового «інформаційного суспільства». Сучасне життя та економічний розвиток майже немислимі без інформаційних технологій. Разом з тим, поширення інформаційно-комунікаційних процесів може мати реальні загрози для особистості та суспільства. Маніпуляції масовою свідомістю з допомогою інформаційних технологій стало звичним явищем в повсякденному житті, економічній конкуренції та політичній боротьбі. Такою ж реальною загрозою стали інформаційно-психологічні війни, в яких широко використовуються сучасні технології, що можуть вестись поряд з реальними бойовими діями

В психології під поняттям «психологічна війна» розуміється: «сукупність різних форм, методів та засобів впливу на людей з метою зміни в бажаному напрямку їх психологічних характеристик (поглядів, думок, настроїв, мотивів, установок, стереотипів поведінки), а також групових норм, масових настроїв, суспільної свідомості в цілому» [3, с. 383].

Зарубіжні та російські вчені виділяють такі види впливу в психологічній війні: інформаційно-психологічний, психогенний, психоаналітичний, нейро-лінгвістичний, психотропний та психотронний [1, с. 14].

Інформаційно-психологічний вплив (часто його називають інформаційно-пропагандистським, ідеологічним) - ця дія словом, інформацією. Психологічна дія такого виду ставить своєю основною метою формування певних ідеологічних (соціальних) ідей, поглядів, уявлень, переконань, одночасно він викликає у людей позитивні або негативні емоції, почуття і навіть бурхливі масові реакції [1, с. 16].

Метою таких маніпуляцій також є:

• внесення в суспільну та індивідуальну свідомість ворожих шкідливих ідей та поглядів;

• дезорієнтація та дезінформація мас;

• послаблення певних переконань, устоїв;

• залякування свого народу образом ворога;

• залякування супротивника власною могутністю [4, с. 210].

Дослідження проблем вимушених переселенців та біженців в різних країнах світу (Сирія, Ірак, Йорданія, Ліван, Турція, Албанія, Боснія та Герцеговина так ін.) свідчать про те, що тяжкі наслідки перебування в місцях, де проходять бойові дії, або навіть поряд, можуть привести до психологічних порушень на емоційному, когнітивному та поведінковому рівнях, дезадаптації, втраті ідентичності та зниженню рівня психологічного благополуччя особистості [7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14]. Все це значно посилюється інформаційними атаками проти України.

Отже, на нашу думку, метою інформаційної війни проти України з боку Російської Федерації є «крах» або «розмиття» соціально-психологічної ідентичності українців, та як наслідок, крах суспільної єдності і дезінтеграція українського соціуму.

На противагу суспільній дезінтеграції, під соціальною інтеграцією розуміють «наявність впорядкованих відносин між індивідами, групами, організаціями, державами тощо» [4, с. 210].

Необхідною умовою соціальної реінтеграції є соціально-психологічна ідентичність особистості. Це стабільний образ «Я», усвідомлення в собі певних особистісних якостей, індивідуально-типологічних особливостей, рис характеру, способів поведінки, які визнаються своїми, достовірними. Ідентичність є тією основою, тими «окулярами» через які особистість сприймає як зовнішній, так і власний, внутрішній світ.

На думку В. А. Ядова соціальна ідентичність являє собою «усвідомлення, відчуття, переживання своєї належності до різних соціальних спільнот – таких, як мала група, клас, сімя, територіальна спільнота, етнонаціональна група, народ, суспільний рух, держава, людство в цілому…Відчуття належності до соціальної спільноти покликано виконувати важливі соціальні та соціально-психологічні функції: забезпечує підпорядкування індивіда соціальній групі (конформність), але, разом із тим – груповий захист і критерії оцінки і самооцінки» [2, с. 589].

Базисною соціальною функцією соціальної ідентифікації є включення в систему соціальних взаємозв’язків, намагання індивіда злитись зі спільнотами та групами, які забезпечать захист їх життєвих інтересів; основних потреб в самозбереженні, розвитку та самовираженні перед лицем реальної або уявної загрози притиснення базисних потреб іншими групами, спільнотами, або індивідами.

Саме елементи особистісної ідентичності (цілі, цінності, переконання) є за твердженням А. Ваттермана «основою свідомого спрямування життя людини, його смислоутворення, а також формування нового фундаменту для подолання будь-яких психічних криз» [2, с. 473].

Узагальнення думок вчених (З. Фрейд, Е. Еріксон, А. Ваттерман, Дж. Марсіа, Дж. Мід та ін.) [2] дає змогу зробити висновок, що в структурі особистості ідентичність є головним соціально-психологічним механізмом пристосування людини до певних умов спілкування та взаємодії з членами референтних соціальних груп.

Ідентичність особистості формується протягом всього життя, але може бути раптово втраченою. Причинами цього, як свідчать соціологічні дослідження є:


  1. Кардинальні психічні зміни, що перетворюють, а то й спотворюють, зміст і форми домінантної життєдіяльності людини;

  2. Швидкі та значні зміни в оточенні – як певній частині соціального середовища. [2, с. 477].

Відповідно деформації стабільного психічного стану пов’язуються із природою цих причин і об’єктивно - суб’єктивною (перша група) та суб’єктивно – об’єктивною (друга група).

У першому випадку деструктивні впливи на особистість підсилюються або послаблюються залежно від індивідуальних особливостей психіки людини, від її вродженої активності.

Другий варіант руйнування стану психічної стабільності пов’язується із зовнішніми щодо особистості причинами, наприклад із соціальною, політичною або економічною кризою в країні.

Фактично, в умовах середовища, яке швидко змінюється, особистість зазнає краху або деформації соціально-психологічної ідентичності, що значно посилюється впливом наслідків військових дій та інформаційної війни проти України.

Втрата людиною своєї ідентичності супроводжується спустошенням арсеналу внутрішніх сил для підтримки процесів самоорганізації, саморегулювання тощо.

Динаміку розвитку ідентифікації в умовах нестабільного суспільства досліджував Петер дю Приз (ЮАР). Процеси, які відбуваються в таких умовах він назвав «психосоціальною акселерацією». Психосоціальна акселерація складається з послідовності соціальних явищ, які Приз назвав «активаторами» (наприклад, наявність конфліктуючих культурних проектів, крах економіки, виникнення воєнізованих груп, зміни в структурних позиціях, ідеологічне пояснення подій, заколоти тощо) [2, с. 611].

Психологічним наслідком цих «активаторів» стають на думку П. дю Приза почуття тривожності, страху, постійний стан «пошуку ворога», декларування потреби «сильного лідера» та ін., яким піддаються чисельні групи населення.

На думку Ядова, «соціальна ідентифікація особи в нестабільному, кризовому суспільстві випробовує несподівані, незвичні дії. У їх числі: мінливість соціальних взаємозв'язків, функцій основних соціальних інститутів, плюралізм культур і ідеологій, протиборство корпоративних (групових) інтересів» [6].

Усе це разом створює напруженість у взаєминах людей, заважає у встановленні контактів, руйнує схеми співробітництва і взаємодії, заважає реінтеграції різних соціальних груп.

Отже, автоматичне включення до змінених або нових умов життя і праці стає вкрай проблематичним, значно ускладнює процес реінтеграції внутрішньо переміщених осіб в соціум.

Ситуація загострюється, як це сталося в Україні, масованою інформаційною атакою з боку ворожих ЗМІ, що є причиною додаткових аберацій свідомості не лише внутрішньо переміщених осіб, але і всього українського суспільства.

Висновки. Складовими соціально-психологічної ідентичності є цілі, цінності і переконання. Це, зокрема, означає, що не дивлячись на перепитії будь-якої кризової ситуації, кожна задіяна в ній людина є носієм більш або менш розвиненої самосвідомості, яка актуалізується у відповідній системі ведучих цілей, цінностей, переконань особистості. Зазначені елементи соціально-психологічної ідентичності і стають об’єктом ворожих інформаційних атак, які спрямовані на «підрив» або «розмиття» української національної єдності.

Отже, створення інформаційно безпечного середовища є актуальною і нагальною потребою не лише в контексті реінтеграції внутрішньо переміщених осіб, але і для всього українського суспільства. Вивчення впливу сучасного інформаційного середовища в Україні на соціально-психологічну ідентичність людей не втратить свою актуальність допоки існують загрози інформаційних атак в нашій державі.



Література

1. Крысько В. Г. Секреты психологической войны (цели, задачи, методы, формы, опыт) / Владимир Гаврилович Крысько.Мн. : Харвест, 1999. – 448 с.


2. Психология самосознания. Хрестоматия / [ред. -состав. Райгородский Д.Я.]. – Самара : Издательский Дом «БАХРАХ- М», 2000. – 672 с.

3. Социальная психология: словарь-справочник / [авт.-состав. Крысько В.Г.]. – Мн. : Харвест, 2004. – 688 с.



4. Философский энциклопедический словарь / [Гл. ред.- Л.Ф. Ильичев, П.Н. Федосеев, С.М. Ковалев, В.Г. Панов]. – М. : Сов. Энциклопедия, 1983.– 840 с.

5. Горбань Ю.О. Інформаційна війна та засоби її ведення [Электронный ресурс] / Ю.О. Горбань // Вісник НАДУ.– 2015. – №1. – С. 136-141. – Режим доступу :

http://visnyk.academy.gov.ua/wp-content/uploads/2015/04/20.pdf.

6. Ядов В.А. Социальная идентификация в кризисном обществе [Электронный ресурс] / В.А. Ядов  // «Социологический журнал». – 1994.– №1. — С. 35-52. – Режим доступу до журн. :

http://jour.isras.ru/upload/journals/1/articles/35/submission/original/35-62-1-SM.pdf

7. Bogic M. Long-term mental health of war-refugees: a systematic literature review [Электронный ресурс] / Bogic Marija, Njoku Anthony, Priebe Stefan // BMC International Health and Human Rights. – 2015.– Published: 28 October 2015. –

Режим доступу до журн.:

https://bmcinthealthhumrights.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12914-015-0064-9

8. Budosani B. Evaluation of one mental health psychosocial intervention for Syrian refugees in Turkey [Электронный ресурс] / Budosani Boris, Benner Marie Theres, Abras Batoul, Aziz Sabah // International NGO Journal. –Vol. 11(2) – P. 12-19 –

Режим доступу до журн. :

http://www.academicjournals.org/journal/INGOJ/article-full-text-pdf/727C48058926

 9. Fazel Mina. Prevalence of serious mental disorder in 7000 refugees resettled in western countries: a systematic review [Электронный ресурс] / Fazel Mina, Wheeler Jeremy, Danesh John // THE LANCET. – Vol. 365 N. 9467. – P.1281–1360. –

Режим доступу до журн. :

http://www.thelancet.com/journals/lancet/article/PIIS0140-6736(05)61027-6/abstract

10. Nabi F. The Impact of the Migration on Psychosocial Well-Being: A Study of Kurdish Refugees in Resettlement Country [Электронный ресурс] / Nabi Fatahi // Journal of Community Medicine & Health Education. – 2014. – Vol.4, Issue 2. –

Режим доступу до журн. :

http://www.omicsonline.org/the-impact-of-the-migration-on-psychosocial-wellbeing-a-study-of-kurdish-refugees-in-resettlement-country-2161-0711.1000273.php?aid=23066

11. Macksoud M. Assessing War Trauma in Children: A Case Study of Lebanese Children [Электронный ресурс] / Macksoud S. Mona // Journal of Rufugee studies. – Vol. 5. No. 1. –

Режим доступу до журн. : http://jrs.oxfordjournals.org/content/5/1/1?ijkey=0e28302088bbd901708ff27d88f697a285bf6f27&keytype2=tf_ipsecsha

12. Quosh C. Mental health of refugees and displaced persons in Syria and surrounding countries: a systematic review [Электронный ресурс] / Quosh Constanze, Eloul Liyam, Ajlani Rawan // Intervention. Journal of Mental Health and Psychosocial Support in Conflict Affected Areas. – 2013 – Vol.11 Num. 3 – P. 276 – 294. –

Режим доступу до журн.:

http://www.interventionjournal.com/sites/default/files/Mental_health_of_refugees_and_displaced_persons_in.5.pdf

13. Turner S. Mental health of Kosovan Albanian refugees in the UK [Электронный ресурс] / Turner W. Stuart, Bowie Cameron, Dunn Graham, Shapo Laidon, Yule William // The British Journal of Psychiatry. – 2003. – Vol.182 N.5 – P.444 – 448. –

Режим доступу до журн. :

http://bjp.rcpsych.org/content/182/5/444

14. Warfa N. Migration experiences, employment status and psychological distress among Somali immigrants: a mixed-method international study [Электронный ресурс] / Warfa Nasir, Curtis Sarah, Watters Charles, Carswell Ken, Ingleby David, Bhui Kamaldeep // BMC Public Health. – Vol.12 – Published: 7 September 2012. –

Режим доступу до журн. :

http://bmcpublichealth.biomedcentral.com/articles/10.1186/1471-2458-12-749

http://www.dissercat.com/content/subektivnoe-blagopoluchie-kak-faktor-samoaktualizatsii-lichnosti

15. Распятие в эфире Первого канала [Электронный ресурс]. – Режим доступа : https://www.youtube.com/watch?v=kgfkWExDrUQ

16. Інформація про переміщених осіб [Електронний ресурс] : за даними Міністерства соціальної політики України станом на 6 червня 2016 року. /– Режим доступу: http://www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk/publish/article?art_id=189926&cat_id=107177.

17. Інформація про переміщених осіб [Електронний ресурс] : за даними Центру моніторингу з питань внутрішньо переміщених осіб Норвезької ради з питань біженців 2015 р. / – Режим доступу:



http://www.internal-displacement.org/database.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал