Проблема над якою я працюю



Скачати 135.12 Kb.
Дата конвертації09.05.2017
Розмір135.12 Kb.
Проблема над якою я працюю: Активізація розумової і пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури.

Мета: Формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань через підвищення розумової та пізнавальної активності, зацікавленості учнів.

Актуальність проблеми: Головне завдання, що стоїть перед школою і кожним педагогом, - дати учневі належну і якісну освіту. Результати ЗНО – показник якості освіти, яку діти здобули у школі. Найважливіше завдання школи з питань навчання – давати учням глибокі й міцні знання, прищеплювати навички й уміння застосовувати їх у житті, на практиці. Школа мусить навчити кожного свого випускника знаходити шляхи до розв’язання проблем, формувати в школярів здатність до самостійного, творчого мислення. Учитель відбувся тоді, коли він бачить у школярів, яких навчає і виховує, результат. Кожен учитель несе відповідальність за те, якими учні вийшли з його уроку. Тобто, після уроку в дітей не повинна згаснути жага до знань і любов до життя. На уроці учень має здобувати знання і вчитися ними оперувати, витрачаючи на це лише частку своїх сил. Якщо дитина протягом уроку працювала – вчилася встановлювати взаємозв’язки між явищами та предметами, пояснювати, аргументовано відтворювати засвоєне, захищати свою думку,і при цьому не втратила віри в себе, то урок не пройшов даремно. Не тільки мені, але й кожному вчителю важливо бачити, що діти отримують найбільшу радість і задоволення від роботи на уроці; що очі у дітей загоряються у той момент, коли їх навчають чомусь значному, важливому в житті, а не для отримання оцінки. Як допомогти розвинути в учнів пізнавальний інтерес, як домогтися того, щоб на уроках не було б байдужих спостерігачів, а лише – активні учасники навчального процесу? Розкрити особистість учня можливо,якщо учитель йде на урок не тільки зі знанням навчального матеріалу, методів і прийомів навчання, а й із різноманітними і цікавими способами й прийомами організації праці учнів. У наш час суттєва увага приділяється пошуку засобів активізації навчального процесу, питанням зацікавленості учнів у вивченні предмета взагалі й навчального матеріалу зокрема, їх діяльності упродовж уроку.

В умовах традиційних форм та методів навчання чимало школярів, пасивно отримуючи інформацію, не вміють здобувати її самостійно і застосовувати те, що знають, не готові до життя.

Чого навчати і як навчати? Як домогтися високої якості навчання на кожному уроці?

Активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів, підвищити в них інтерес до процесів здобуття знань, формування умінь і навичок – ось що я, як учитель-практик, обов’язково прагну реалізувати у своїй роботі. Цьому сприяє не тільки розвиток розумових здібностей дітей, а й добір ефективних методів та методичних прийомів, ґрунтовна мотивація теми уроку, доцільність вивчення матеріалу, наступність і послідовність його засвоєння, урахування вікових та індивідуальних особливостей дитини. На уроках усе частіше використовую активні форми і методи навчання, «пожвавлюю» заняття захоплюючими оповідями, лінгвістичними загадками, іграми тощо.

Вважаю, що найефективнішими засобами підвищення в учнів інтересу до знань є насамперед модернізація класно-урочної системи та використання інтерактивного навчання – постійної активної взаємодії всіх учнів і учителя, співнавчання, взаємонавчання, процес, коли домінування одного учасника навчального процесу над іншими неможливе.

Які сильні сторони інтерактивних методів навчання? Перш за все – підвищення коефіцієнта корисної дії процесу засвоєння інформації.. Під час інтерактивного навчання учень стає не об’єктом, а суб’єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку (це особливо важливо для старшокласників). Це забезпечує внутрішню мотивацію навчання, що сприяє його ефективності.

Завдяки ефекту новизни та оригінальності інтерактивних методів при правильній їх організації зростає цікавість до процесу навчання. На мою думку, особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що учні навчаються ефективній роботі в колективі. Вони не здатні, оскільки не вміють, а не вміють тому, що їх не навчили співпрацювати. А саме ці навички будуть корисними і постійно застосовуваними в дорослому житті. При правильному, спланованому і систематичному застосуванні інтерактивних методів цю проблему можна розв’язати. Інтерактивні методи навчання є частиною особистісно-зорієнтованого навчання, оскільки сприяють соціалізації особистості, усвідомлення себе як частини колективу, своєї ролі і потенціалу. Існують вимоги щодо реалізації інтерактивних методів навчання, невиконання яких може звести їх ефективність до нуля. Це насамперед такі:

Вважаю необхідним провести вступне заняття, адже учні абсолютно не знайомі з подібними методами роботи, що різко змінюють усталений стиль навчання. На цьому занятті слід: по-перше, чітко і зрозуміло пояснити, що таке інтерактивне навчання, по-друге, довести до відома учнів та опрацювати з ними правила роботи в групах, складені у зрозумілій формі (на практиці їх було розмножено і видано кожному учневі для вклеювання в зошит):

Правила для учнів:

Кожна думка важлива.

Не бійся висловитися!

Ми всі – партнери!

Обговорюємо сказане, а не людину!

Обдумав, сформулював, висловив!

Говори чітко, ясно, красиво!

Вислухав, висловився, вислухав!

Тільки обґрунтовані докази!

Вмій погодитися і не погодитися!

Важлива кожна роль.

Без доброзичливої атмосфери в колективі застосування інтерактивного навчання неможливе, тому потрібно її створити і постійно підтримувати.

До кожного заняття сумлінно готуюся. “Легке” за формою інтерактивне навчання надзвичайно важке для вчителя, адже добитися дисципліни і уваги за рахунок “сидіть тихо!” неможливо.

В роботі намагаюся задіювати в тій чи іншій мірі всіх учнів. Справді, сильні учні, а також особистості з високим рівнем контактності проявляють вищу активність, ніж замкнуті і слабкі. Проте постійно “втягую” їх в роботу, створюю ситуації успіху.

Інтерактивні технології – не самоціль. Постійно контролюю процес досягнення поставлених цілей (вони повинні бути чітко сформульовані і легко контрольовані), у випадку невдачі переглядаю стратегію і тактику роботи, шукаю і виправляю недоліки.

Урок не перевантажую інтерактивною роботою. Оптимально (з практики) – 1-2 методи за урок.

Поєдную взаємонавчання з іншими методами роботи – самостійним пошуком, традиційними методами. Неможливо побудувати весь процес навчання виключно на інтерактивних методах. Це один з багатьох прийомів, які допомагають досягнути мети і приносять результат тільки в поєднанні з іншими. Впровадження інтерактивних методів навчання відбувалося за схемою “від простого до складного”. На уроках української мови та літератури використовую спочатку прості інтерактивні форми роботи – робота в парах, малих групах, мозковий штурм,використання графічних систем у вигляді чумацького воза, виноградного грона, методика опалого листя, творча робота: скласти текст із словами на одну букву (Стоїть стара скирта соломи. Спека. Серпневе сонце смалить.) і т.д. Зокрема, практикую таку форму роботи з текстом як читання з позначками та класифікаційний огляд читання з позначками.

Наприклад: + - я це знаю;

! - це важливо;

!! - дуже цікаво;

? - не зрозумів.

У такий спосіб учні узагальнюють, що їм уже відомо, над чим треба попрацювати, що зацікавило.

Наші учні не завжди вміють правильно висловлювати свої думки. Тому одним із головних завдань вбачаю виховання комунікативної готовності учнів до змін, що відбуваються в житті. Цьому сприяють такі інтерактивні форми роботи на уроках як мозковий штурм, займи позицію, та інші.

Досвід впровадження інтерактивних технологій доводить, що у середніх класах найбільш ефективною є групова форма роботи. Коли діти працюють разом, вони мають багато нагод з’ясувати свої думки, ідеї. Діти починають поважати одне одного, а головне – не бояться говорити. Пара – це теж група, яка складається з двох осіб. Але найоптимальніша група – 6 осіб. Це дає можливість учням розмовляти, висловлювати свої думки, навіть сперечатися за даною темою. Вважаю, що групова робота на будь-якому уроці сприяє розвитку відповідальності та самостійності учнів. Багато проблем може виникнути під час впровадження такої форми роботи, та їх можна уникнути шляхом ретельного планування і відповідної організації, коли кожен знає та розуміє своє завдання і роль, доречно обирає прийом роботи.

Цікавою і водночас складною, на мій погляд, є пошуково-дослідницька робота у старших класах.

Знаходити істину самим, щось досліджувати учням значно цікавіше, ніж слухати шкільні лекції, читати з підручника готові думки і переконання.

Проте за умови вмілого впровадження інтерактивні методи навчання дозволяють залучити до роботи всіх учнів класу, сприяють виробленню соціально важливих навиків роботи в колективі, взаємодії, дискусії, обговорення.
При застосуванні інтерактивного навчання поглиблюється мотивація.
Після запровадження цих методів можна констатувати наступні зрушення:

- учні набули культури дискусії;

- виробилося вміння приймати спільні рішення;

- поліпшились вміння спілкуватися, доповідати;

- якісно змінився рівень сприйняття учнями української літератури – він набув особистісного сенсу, замість “вивчити”, “запам’ятати” стало “обдумати”, “застосувати”;

- якісно змінився рівень володіння головними мисленнєвими операціями – аналізом, синтезом, узагальненням, абстрагуванням.

Загалом інтерактивне навчання дає змогу наблизити викладання до нового, особистісно-зорієнтованого рівня.

При застосуванні інтерактивних методів на уроках літератури, як правило, моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри. Тому вони найбільш сприяють формуванню в учнів умінь і навичок, створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії в навчання. Приклади інтерактивних видів роботи на уроці: ігрові моменти «Хто швидше?», «Дивись, не помились»,

«Одним словом», «Дон Кіхот «за» і «проти»», використовую елементи рольової гри «Гулівер у місті Кіровське», метод «Прес» для виконання усних вправ. Наприклад, при визначенні складносурядних і простих речень в 9–му класі пропоную


  • Я вважаю, що…

  • Тому що…

  • Наприклад…

  • Отже…

Також використовую «Кодоване письмо» (вибрати і записати тільки цифри подібних речень, наприклад, тільки складносурядних), роботу в групах з текстом, знайти правильну схему речення, написати листа герою твору, галерея ілюстрацій до вивченого твору в 5-6 класах, робота в парах «Зробити зарисовки, які б відображали зміст загадок та їх відгадки (5 клас).

Проводила уроки – подорожі, урок – мандрівку, урок вільного спілкування, урок КВК, ток – шоу: « Герої твору в нашому класі».

Важливим для активізації пізнавальної діяльності є уміло організована самостійна робота. Навчати треба так , щоб учні самостійно здобували знання. Для цього спонукаю школярів до розв'язання пізнавальних завдань; оцінки подій, явищ, вчинків, дій, висловлення своїх думок у процесі диспутів; установлення причинно-наслідкових залежностей, що допоможуть виявити щось нове, незнайоме в пізнанні істини, закономірностей навколишнього світу. Такий спосіб набуття знань називаю екскурсією в особисті думки, Треба знати, що розповісти, а що залишити недомовленим як своєрідну «приманку» для домислення школярами. Захоплюю школярів самостійним пошуком у навчальній роботі. Навчаю дітей правильно сприймати й чітко виконувати мої вказівки ; швидко «включатися» в роботу і працювати в певному темпі; планувати й контролювати результати; передбачати, що потрібно для виконання завдання, визначати послідовність дій. Учні при цьому використовують свої спостереження й життєвий досвід, це підсилює впевненість в особистих діях, передбачення стають сміливішими, школярі позбавляються скованості. Ефективними формами самостійної роботи вважаю семінарські заняття з літератури, які спрямовані на глибоке осмислення учнями літературних явищ, розвиток творчих здібностей, відтворюючої уяви, пам'яті. Для самостійної роботи широко практикую різноманітні завдання, виконання яких потребує виявлення активності у пошуку, озброєння узагальненими способами аналізу художнього твору, доступними для певного віку. Самостійна робота в процесі вивчення літератури є, по-перше, джерелом знань, що забезпечує первинне ознайомлення з художнім твором. Так, наприклад, вивчення творів історичної тематики виходить за межі літературознавства у сферу наук, які з ним межують, зокрема історії. Готуючись до уроку, я даю самостійну роботу на знаходження необхідної інформації з фактів минулого за історичною та довідниковою літературою, осмислення її та пов'язування з конкретним художнім текстом. Учні характеризують історичну епоху, що породила художній твір, дають історичний коментар, складений на основі вивчення особливостей соціального чи культурного життя народу, фактів, документів, свідчень із праць історичного характеру. У художньо-історичних творах іноді подається твердження за історичним фактом — «це сталося». Учні, виконуючи самостійну роботу, шукають відповіді на питання «чому це сталося?»У такому випадку література говорить, а історія пояснює. Самостійна робота пропонується як засіб поглибленої роботи з твором, а саме: виконання пізнавальних завдань після його прочитання, знаходження цитат на підтвердження думок, підготовку рефератів, повідомлень тощо. Так, пропоную провести паралель між художньо-історичним текстом і твором мистецтва однакової тематики.

Наприклад, у процесі вивчення повісті М. Нечуя-Левицького «Микола Джеря» пропоную самостійну роботу у вигляді запитань, що поглиблюють роботу з твором:

— Про що своє думали члени сім'ї, зокрема старий Джеря, Нимидора, мати Марія, Микола?

— Чому життя Джериної родини було тяжким і нестерпним?

— Які методи боротьби використав Микола проти пана? Чи всі ви їх схвалюєте?
— Як хотіла жити вся Джерина сім'я ? До чого вони прагнули?

Такі запитання викликають у школярів потребу активізувати пізнавальну діяльність, тобто замислитися над прочитаним, зробити висновки, самостійно дібрати приклади літературних, історичних та інших джерел.

Учні 6-го класу у процесі роботи з історичними піснями можуть підготувати повідомлення за такими завданнями:

— Що я дізнався з історичних пісень і картин художників про захист рідної землі від польської шляхти та турецько-татарських нападників? (Пісні «Чи спиш, чи чуєш, пане господарю?», «Пісня про Байду», «Ой Морозе, Морозенку...», «За річкою вогні горять»; картини О. Мурашка «Похорон кошового», М. Кривенка «їхав козак на війноньку...»)

— Що нового я довідався з історичних пісень про боротьбу трудящих проти визискувачів? («Пісня про Устима Кармалюка», «Максим Залізняк», «Летіла зозуля».)
— Як український народ прославляє своїх героїв у різних видах мистецтв? Наведіть приклади.

— Створити порівняльний художній образ Устима Кармалюка на основі пісні «За Сибіром сонце сходить» та картини В. Савіна «Кармалюк».

— Порівняти портрет гетьмана Дмитра Вишневецького з тим образом-персонажем, який описано у «Пісні про Байду».

— Чим вас захоплюють пісенні герої?

Самостійна робота виконується учнями із метою закріплення, перевірки одержаних знань. Зокрема, школярі виконують такі завдання: складають план, тези, конспект, відповідають на запитання вікторини, тестів, пишуть письмові творчі роботи.

У 5-му класі для перевірки знань, умінь і навичок можна запропонувати школярам такі види самостійних робіт: скласти усний твір, невелике оповідання, казку, загадку. Починаючи з 8-го класу, учні можуть написати самостійно «художній малюнок», нарис, оповідання, репортаж, зробити опис музейних матеріалів, дослідити історію написання твору, скласти відгук про художню виставку, написати рецензію на прочитану книжку, спектакль чи кінофільм, підготувати літературні портрети цікавих людей, героїв війни та праці тощо. Наприклад, учням 5—8 класів можна дати завдання написати невеликий твір («художнє повідомлення») Школярі під час написання творів самостійно оперують історичним та літературним матеріалом, сприймають його в комплексі, а «словник епохи» є своєрідним тематичним стержнем, навколо якого групуються, систематизуються їхні думки. Треба пам'ятати, що перед учнями 5—6 класів ставиться завдання відтворити опис вчинку героя або розповісти про подію, а учні 7—8 класів пояснюють вчинок персонажа і не тільки розповідають про подію, а й умотивовують її.

На уроках використовую елементи досвіду Г.Бойка, керівника авторської школи гуманного напрямку «Філолог», створюю сприятливі умови для талановитих дітей. Чередниченко Катерина та Титко Аліса складали вірші за малюнками, а Годлевська Наталя написала твір – вірш.

Досвід показав, що використання на уроках таких форм, прийомів дає свої результати. Уроки зацікавлюють учнів, сприяють більш напруженому темпу засвоєння та закріплення матеріалу.

Розповсюдження досвіду здійснювалося в процесі:


  • Проведення відкритих уроків;

  • Проведені позакласні заходи: «Святий Миколай» (2007 рік), «Ти смієшся, а я плачу, великий мій друже» Т.Г. Шевченко ( 2009 рік).

  • Обговорення матеріалів на шкільному методоб’єднанні;

  • Виступи на педрадах школи з доповідями;

  • Виступ на педагогічних радах;

  • Член журі міських предметних олімпіад і конкурсів.


Рівень навчальних досягнень:


Участь у предметних олімпіадах.

2006- 2007 н.р. - Верьовкіна Катерина 9 клас – II місце.

2008 – 2009 н.р. – Гуров Дмитро 7 клас – I місце.

Участь у предметних конкурсах.

1.Міжнародний конкурс з української мови ім. Петра Яцека

2008-2009н.р. Сушевська Ярослава 7 клас - III місце

2009-2010 н.р. Сушевська Ярослава 8 клас – III місце.

2. Всеукраїнський конкурс « Найкращий читач України-2009»

Переможець міського та обласного турів Гуров Дмитро 7 клас.

Переможець шкільного конкурсу « Найкращий читач України» у2009-2010 році Переход Максим 7 клас.

3. «Мово моя калинова».

4. «Вірю в майбутнє твоє Україно!»

5. « Творча юнь Донбасу»

6. «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу».

7. Об’єднаймося ж, брати мої».

8. До 65 – річниці Великої перемоги «Пам’ять серця”

9. Всеукраїнський конкурс учнівської творчості, присвячений Шевченківським дням.

10.Творчість Т.Г. Шевченка, народ, суспільство, минуле, сучасне( поезія, твір – ессе).

11. Скорбні дні мого народу.



Серед учасників Верьовкіна Катерина, Єгорченко Данило, Переход Максим, Кирякин Кирило, Волбоєнко Віталій, Личман Светлана, Жабинський Віталій, Шевченко Олена, Россохата Ірина, Хоцька Марина (зарубіжна), Рублевська А., Березняк Анжела.
Література:

  1. Житник Б.О. Методичний порадник. - Харків: Основа, 2005

  2. Кондратюк О.//Бібліотека шкільного світу. - Київ: Редакції педагогічних газет, 2005

  3. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К.:АСК,2004

  4. Стребна О., СошенкоА. Інтерактивні методи Навчання в практиці роботи початкової школи. - Харків: Основа, 2005.

  5. Лернер И. Я. Проблемное обучение. — М.: Знание, 1974.— 64 с.

  6. Мазуркевич О. Р. Метод і творчість. Удосконалення методів вивчення художньої літератури в процесі розвитку і творчого застосування. — К.: Рад. школа, 1973. — 255 с.

  7. Машталер Г. В. Особливості вивчення української літератури в гімназіях: Дис. ...канд. пед. наук: 13.00.02. / Інститут педагогіки АПН України. — К., 2000. — 186 с.

  8. Степанишин Б. І. Література — вчитель — учень (Самостійне вивчення учнями літератури): Посібник для вчителя. — К.: Освіта, 1993. — 240 с.

  9. Степанишин Б. І. Викладання української літератури в школі: Методичний посібник для вчителя. — К.: РВЦ «Проза», 1995.-255 с.

  10. Волошина Н. Й. Вивчення української літератури в 5-му класі: Методичний посібник. — К.: Пед. думка, 1997. — 144 с.

  11. Ісаєва О. О. Теорія і технологія розвитку читацької діяльності старшокласників у процесі вивчення зарубіжної літератури: монографія. — К., 2003. — 380 с.

  12. В.І. Щербіна, О.В.Волкова, О.В. Романенко Інтерактивні технології на уроках української мови та літератури.- Харків Видавнича група « Основа», 2005. – 93с.

  13. К.І. Приходченко Інтеграція в системі роботи учителя – словесника. Харків. Вид. «Основа».


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал