Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі



Сторінка1/6
Дата конвертації17.03.2017
Розмір0.79 Mb.
  1   2   3   4   5   6
описание: d:\liga\session\tsign.gif

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ


НАКАЗ

15.08.2014

м. Київ

N 1348/5/572

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
20 серпня 2014 р. за N 990/25767

Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі

Відповідно до статті 116 Кримінально-виконавчого кодексу України, статті 6 Основ законодавства України про охорону здоров'я та з метою вдосконалення організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі



НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити Порядок організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, що додається.

2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, керівникам структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити виконання цього наказу.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства охорони здоров'я України від 18 січня 2000 року N 3/6 "Про затвердження нормативно-правових актів з питань медико-санітарного забезпечення осіб, які утримуються в слідчих ізоляторах та установах виконання покарань Державного департаменту України з питань виконання покарань", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09 березня 2000 року за N 143/4364 (зі змінами);

наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства охорони здоров'я України від 27 квітня 2000 року N 79/91 "Про затвердження Інструкції про порядок проведення медико-соціальної експертизи інвалідів, які відбувають покарання в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 травня 2000 року за N 320/4541 (зі змінами);

наказ Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10 травня 2012 року N 710/5/343 "Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги засудженим", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15 травня 2012 року за N 769/21082.

4. Департаменту взаємодії з органами влади Міністерства юстиції України (Мартиненко С. В.) подати цей наказ у встановленому порядку на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року N 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра юстиції України Ємельянову І. І. та першого заступника Міністра охорони здоров'я України Салютіна Р. В.

 

Міністр юстиції України

П. Петренко

Міністр охорони
здоров'я України

О. Мусій

ПОГОДЖЕНО:

 

Голова Всеукраїнської
організації інвалідів
"Союз організацій інвалідів 
України"

В. В. Назаренко

Голова Державної
пенітенціарної служби України

С. Є. Старенький

В. о. Голови Держстату
України

В. О. Піщейко

Міністр соціальної політики
України

Л. Денісова

 


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України
15 серпня 2014 року N 1348/5/572

Зареєстровано


в Міністерстві юстиції України
20 серпня 2014 р. за N 990/25767


ПОРЯДОК
організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі


I. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає основні засади організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі та взаємодію закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - заклади охорони здоров'я ДКВС) із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги засудженим.

2. У цьому Порядку терміни мають такі значення:

заклад охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників;

заклади охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України - заклади охорони здоров'я, до яких входять: лікарняні заклади (спеціалізована туберкульозна лікарня, спеціалізована дерматовенерологічна лікарня, спеціалізована психіатрична лікарня, багатопрофільна лікарня, багатопрофільна лікарня для інвалідів I та II груп, які потребують постійного медичного нагляду та реабілітації), амбулаторно-поліклінічні заклади (амбулаторія, амбулаторно-профілактичні відділення, медична частина установи виконання покарань, пункт охорони здоров'я), аптеки;

медичний працівник - лікар або фельдшер (медична сестра) закладу охорони здоров'я ДКВС;

медична частина установи виконання покарань - заклад охорони здоров'я ДКВС, який здійснює діяльність у сфері охорони здоров'я, контроль за станом здоров'я засуджених шляхом проведення медичних оглядів, обстежень, здійснення диспансерного нагляду, надання первинної медичної допомоги, екстреної медичної допомоги, амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги відповідно до Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" (далі - медична частина).

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Законі України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" та інших законодавчих актах, що регулюють відносини з питань, пов'язаних з охороною здоров'я.

3. У закладах охорони здоров'я ДКВС надаються екстрена медична допомога, первинна медична допомога, спеціалізована (вторинна) медична допомога, здійснюються санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи, організовується забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення, проводиться реабілітаційне лікування після захворювань і травм.

4. Медична допомога засудженим у закладах охорони здоров'я ДКВС надається відповідно до системи стандартів у сфері охорони здоров'я, клінічних протоколів надання медичної допомоги в порядку, передбаченому законодавством.

5. Екстрена медична допомога засудженим у закладах охорони здоров'я ДКВС надається відповідно до Закону України "Про екстрену медичну допомогу" та Порядку надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року N 1122.

6. Медична допомога хворим на туберкульоз засудженим, які тримаються в установах виконання покарань, надається відповідно до вимог законодавства.

7. Надання психіатричної допомоги засудженим здійснюється відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу".

8. При проведенні первинного медичного огляду, повного медичного обстеження в дільниці карантину діагностики та розподілу, профілактичного медичного огляду, направленні до лікарняного закладу із засудженими проводиться співбесіда з питань профілактики інфекційних захворювань, у тому числі ВІЛ/СНІДу, та пропонується проведення тестування на ВІЛ-інфекцію за згодою засудженого, яка фіксується у формі первинної облікової документації N 025/о "Медична карта амбулаторного хворого" (далі - медична карта N 025/о) або формі N 003/о "Медична карта стаціонарного хворого" (далі - медична карта N 003/о), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року N 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за N 661/20974.

Перед та після проведення добровільного тестування на ВІЛ проводиться передтестове та післятестове консультування відповідно до Порядку добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію (протокол), затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 серпня 2005 року N 415, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2005 року за N 1404/11684 (зі змінами).

9. До консультування, обстеження та лікування хворих засуджених можуть залучатися лікарі закладів охорони здоров'я.

Орієнтовний перелік закладів охорони здоров'я для надання медичної допомоги засудженим (далі - орієнтовний перелік) визначається Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннями (головними управліннями) охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та управліннями (відділами) Державної пенітенціарної служби України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, місті Києві та Київській області, областях з урахуванням спеціалізації закладів охорони здоров'я та наявності умов, які дозволяють забезпечити ізоляцію засуджених.

10. Засуджений має право на вільний вибір лікаря.

11. У разі звернення засудженого до лікаря закладу охорони здоров'я ДКВС з проханням про допуск обраного лікаря медичний працівник закладу охорони здоров'я ДКВС протягом однієї доби готує медичну довідку про стан здоров'я засудженого та запит до керівництва установи виконання покарань (далі - УВП).

12. Керівництво УВП забезпечує допуск лікаря до засудженого протягом трьох робочих днів після представлення обраним лікарем паспорта громадянина, документа про освіту та сертифіката спеціаліста.

13. Висновок медичного обстеження, консультації та дані щодо проведеного лікування лікарем в обов'язковому порядку включаються до медичної карти N 025/о або медичної карти N 003/о.

14. Відшкодування витрат, пов'язаних із наданням обраним засудженим лікарем медичної допомоги, здійснюється за рахунок власних коштів засудженого або його родичів.

Відшкодування витрат, пов'язаних з наданням засудженому медичної допомоги за наслідками нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які настали до засудження, здійснюється відповідно до законодавства.

Засуджені, що є потерпілими внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, які настали до засудження, яким висновком медико-соціальної експертної комісії визначено потребу в медичній та соціальній допомозі, забезпечуються відповідно до законодавства.

15. Консультування, обстеження і лікування обраним засудженим лікарем здійснюються в умовах закладу охорони здоров'я ДКВС у присутності медичного персоналу.

16. У разі потреби в додаткових обстеженнях, які не можуть бути здійснені в закладах охорони здоров'я ДКВС (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), їх проведення здійснюється на базі закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку, де таке обстеження може бути проведено.

17. Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення засудженого до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку, медичний працівник закладу охорони здоров'я ДКВС готує медичну довідку про стан здоров'я такого засудженого, в якій визначає строк, протягом якого керівництво УВП має направити засудженого для проведення такого обстеження, та запит до керівництва УВП.

18. Керівництво УВП не пізніше строку, визначеного лікарем у медичній довідці, забезпечує направлення засудженого на обстеження до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.

19. Якщо за результатами огляду чи обстеження засудженого встановлено, що він потребує надання медичної допомоги в закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку, лікар закладу охорони здоров'я ДКВС готує медичну довідку про стан здоров'я засудженого та звертається із запитом до керівництва УВП.

20. Керівництво УВП не пізніше строку, визначеного лікарем у медичній довідці, забезпечує перевезення засудженого до такого закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.

21. Керівництво УВП організовує та забезпечує цілодобову охорону засудженого під час лікування у закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку відповідно до вимог законодавства.

22. При направленні хворого у заклад охорони здоров'я обов'язково надається форма первинної облікової документації N 027/о "Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого" (далі - виписка з медичної карти N 027/о), затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року N 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за N 661/20974.

Усі висновки медичних обстежень, консультацій та дані щодо проведеного лікування в обов'язковому порядку вносяться до медичної карти N 025/о або медичної карти N 003/о.

23. Документи, що містять відомості про стан здоров'я засудженої особи та надання їй необхідної медичної допомоги, повинні зберігатися з додержанням умов, що гарантують конфіденційність цих відомостей. Порядок доступу до медичної документації персоналу УВП визначається окремим наказом керівника цієї установи.

24. Закупівля, отримання, облік, контроль за зберіганням та використанням лікарських засобів, виробів медичного призначення, дезінфекційних засобів, антисептиків, технічних та інших засобів реабілітації здійснюються відповідно до вимог законодавства.

25. Засуджені забезпечуються лікарськими засобами, виробами медичного призначення і технічними та іншими засобами реабілітації відповідно до вимог законодавства України.

Лікарські засоби (або їх аналоги), вироби медичного призначення і технічні та інші засоби реабілітації можуть бути отримані від родичів засуджених або інших осіб за умови їх призначення лікарем та погодження з начальником закладу охорони здоров'я ДКВС.

26. Для передачі лікарських засобів (їх аналогів), виробів медичного призначення і технічних та інших засобів реабілітації родичі засудженого або інші особи подають заяву за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку, яка надалі зберігається у медичній карті N 025/о або медичній карті N 003/о. Після отримання передачі засуджений ознайомлюється з переліком лікарських засобів, виробів медичного призначення і технічних та інших засобів реабілітації, які були передані для його лікування, про що особисто розписується в заяві.

27. Отримані від родичів засуджених або інших осіб лікарські засоби (їх аналоги) та вироби медичного призначення зберігаються в закладах охорони здоров'я ДКВС в окремих шафах та знаходяться на обліку, який відображається в карті обліку лікарських засобів та їх аналогів, виробів медичного призначення і технічних та інших засобів реабілітації, отриманих від родичів та інших осіб, за формою, визначеною у додатку 2 до цього Порядку, де засуджений ставить особистий підпис після закінчення курсу лікування.

Технічні та інші засоби реабілітації використовуються засудженими за призначенням і під контролем лікаря медичної частини УВП.

28. Усі особи, які вибувають з УВП, проходять медичний огляд з проведенням флюорографічного обстеження (крім осіб, яким флюорографічне обстеження було проведено менше ніж 11 місяців тому). Після закінчення огляду робиться висновок щодо стану здоров'я кожного, хто вибуває, який заноситься у медичну карту N 025/о.

Медичний працівник, який здійснював огляд, ставить свій особистий підпис під висновком на відкритій довідці особової справи засудженого, який вибуває з УВП.

29. При звільненні з УВП засуджений, який за висновком лікаря закладу охорони здоров'я ДКВС потребує надання екстреної медичної допомоги, транспортується бригадою екстреної (швидкої) медичної допомоги (за письмовою згодою засудженого) до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку з випискою з медичної карти N 027/о, крім хворих на туберкульоз, механізм супроводу яких при звільненні визначається Порядком взаємодії установ виконання покарань та суб'єктів соціального патронажу під час підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України від 28 березня 2012 року N 478/5/180/375/212/258, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 березня 2012 року за N 487/20800.

30. У разі смерті засудженого факт біологічної смерті засвідчує лікар закладу охорони здоров'я ДКВС. Патолого-анатомічний розтин трупа засудженого проводиться відповідно до положень статті 72 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" у найближчому закладі охорони здоров'я, де такий розтин може бути проведено.



II. Медичне обслуговування засуджених у медичних частинах

1. Первинний медичний огляд засуджених

1. Після прибуття в УВП усі засуджені протягом доби проходять первинний медичний огляд з метою виявлення осіб, яким заподіяно тілесні ушкодження, осіб, які становлять епідемічну загрозу для оточення або потребують надання медичної допомоги, та осіб з педикульозом.

2. Результати первинного медичного огляду фіксуються у медичній карті N 025/о, яка надсилається зі слідчого ізолятора разом з особовою справою засудженого.

3. У разі виявлення у засудженого тілесних ушкоджень медичний працівник негайно повідомляє керівництво УВП і складає довідку у трьох примірниках, у якій детально описуються характер ушкоджень, їх розміри та розташування. Два примірники довідки долучаються до матеріалів особової справи та медичної карти N 025/о, а третій примірник видається особисто засудженому.

4. Про факт виявлення тілесних ушкоджень у засудженого керівництво УВП упродовж доби з моменту виявлення тілесних ушкоджень письмово інформує прокурора, а також фіксує у журналі обліку виявлення тілесних ушкоджень в осіб, які прибули до УВП, форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку.

5. Під час проведення первинного медичного огляду в разі виявлення у засудженого захворювання медичний працівник медичної частини УВП оцінює стан здоров'я засудженого та можливу небезпеку, яку несе наявне в засудженого захворювання для оточення, а також визначає можливість надання медичної допомоги в умовах медичної частини УВП чи направлення засудженого до лікарняного закладу або закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.

У випадку необхідності направлення засудженого до лікарняного закладу або до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку медичний працівник медичної частини УВП готує медичну довідку про стан здоров'я такого засудженого, в якій визначає строк, протягом якого керівництво УВП має направити засудженого на лікування.

Медична допомога засудженому надається негайно в умовах медичної частини УВП. При неможливості надання такої допомоги в повному обсязі засуджений направляється до лікарняного закладу або до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку не пізніше строку, визначеного медичним працівником у медичній довідці.

6. Усі ВІЛ-інфіковані, які прибувають до УВП, беруться на диспансерний облік відповідальним за перед- та післятестове консультування медичним працівником, який призначається наказом начальника УВП.

7. Під час взяття ВІЛ-інфікованого засудженого на диспансерний облік заповнюється реєстраційна карта ВІЛ-інфікованої особи (далі - форма N 502-1/о), затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05 березня 2013 року N 180, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 березня 2013 року за N 495/23027 (далі - форма N 502-1/о,) у якій проставляється підпис медичного працівника, відповідального за перед- та післятестове консультування, після чого зазначена карта долучається до медичної карти N 025/о.

8. Медичний працівник, відповідальний за перед- та післятестове консультування, спільно з начальником медичної частини у триденний строк після оформлення первинної облікової документації надсилає її оригінали на паперових носіях поштою до обласного (міського) центру профілактики та боротьби зі СНІДом. Копії облікової документації надсилаються до відділу (сектору) охорони здоров'я територіального органу ДПтС України та зберігаються в медичній частині протягом п'яти років.

9. Після первинного медичного огляду засуджені направляються в дільницю карантину, діагностики та розподілу.



2. Медичне обстеження засуджених у дільниці карантину, діагностики та розподілу

1. Протягом чотирнадцяти діб перебування засуджених у дільниці карантину, діагностики та розподілу вони підлягають повному медичному обстеженню, яке здійснюють лікарі медичної частини відповідно до фахової спрямованості, а також флюорографічному обстеженню (крім осіб, яким флюорографічне обстеження було проведено менше ніж 11 місяців тому).

2. До повного медичного обстеження входять: збір анамнестичних даних; антропометричні дослідження (зріст, вага тіла); об'єктивне обстеження органів та систем; гінекологічний огляд жінок з мазками на цитологічне обстеження, у дівчат - пальцьове обстеження через пряму кишку (за показаннями); визначення гостроти зору і слуху; туберкулінова діагностика в УВП - неповнолітнім особам; аналіз крові (визначення ШОЕ, рівня гемоглобіну, кількості лейкоцитів, цукру в крові за показаннями); загальний аналіз сечі; ЕКГ; пальцьове обстеження прямої кишки (за показаннями); пневмотахометрія (за показаннями); жінкам - пальпаторне обстеження молочних залоз; огляд лікарем-терапевтом, психіатром, стоматологом (зубним лікарем) та за показаннями - огляд лікарями інших спеціальностей; виявлення осіб, які мають симптоми, що вимагають обов'язкового обстеження на туберкульоз за результатами клінічного скринінгу (продуктивний кашель з виділенням мокротиння, що триває понад два тижні, втрата маси тіла, підвищення температури тіла, нічна пітливість, кровохаркання, біль у грудній клітці), при виявленні таких осіб проведення дворазового дослідження мокротиння методом мікроскопії мазка мокротиння.

За результатами повного медичного обстеження лікар медичної частини проводить добір неповнолітніх, які за станом здоров'я потребують оздоровчого режиму, медичного нагляду та посиленого харчування, в оздоровчі групи, які створюються при стаціонарах медичних частин.

3. Під час повного медичного обстеження засудженого з метою встановлення діагнозу лікарі медичної частини УВП використовують дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи засудженого, результати попередніх оглядів, лабораторних, рентгенологічних та функціональних методів дослідження.

Після закінчення обстеження (отримання результатів обстеження) лікарем негайно готується висновок про стан здоров'я засудженого (з установленням діагнозу) з рекомендаціями щодо працевлаштування, який заноситься у медичну карту N 025/о.

4. У випадках, коли лікарі медичної частини не можуть самостійно встановити діагноз, до обстеження залучаються фахівці закладів охорони здоров'я відповідно до розділу I цього Порядку.

5. Залежно від стану здоров'я та встановленого діагнозу засудженому негайно надається необхідна медична допомога.

6. Подальший медичний контроль за станом здоров'я засуджених здійснюється під час профілактичних медичних оглядів, а також у разі звернень засуджених зі скаргами на стан здоров'я до медичної частини.

7. У разі заяви засудженого щодо перебування його на диспансерному обліку людей, які живуть з ВІЛ, начальник УВП направляє до закладу охорони здоров'я, у якому засуджений перебуває на обліку, запит щодо направлення медичної документації пацієнта для ведення його обліку та здійснення медичного нагляду за ним, форма якого визначена додатком 2 до Порядку ведення обліку людей, які живуть з ВІЛ, та здійснення медичного нагляду за ними, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 липня 2013 року N 585, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2013 року за N 12555/23787.

8. Діагноз ВІЛ-інфекції засудженим встановлюється відповідно до Порядку встановлення діагнозу ВІЛ-інфекції, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 липня 2013 року N 585, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2013 року за N 1254/23786, комісією у складі медичного працівника, відповідального за проведення перед- та післятестового консультування на ВІЛ, начальника медичної частини та лікаря-інфекціоніста.

9. Засуджені, у яких уперше виявлено ВІЛ-інфекцію, беруться під медичний нагляд відповідно до вимог пунктів 6 - 8 глави 1 цього розділу та Порядку ведення обліку людей, які живуть з ВІЛ, та здійснення медичного нагляду за ними, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 липня 2013 року N 585, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2013 року за N 1255/23787.

10. Після встановлення діагнозу ВІЛ-інфекції лікарем-інфекціоністом спільно з медичним працівником медичної частини УВП, який відповідає за перед- та післятестове консультування, визначаються показання для призначення антиретровірусної терапії та вживаються заходи, передбачені Порядком взаємодії закладів охорони здоров'я, територіальних органів внутрішніх справ, установ виконання покарань і слідчих ізоляторів у частині забезпечення послідовності диспансерного спостереження за ВІЛ-позитивними особами, здійснення клініко-лабораторного моніторингу за перебігом хвороби та проведення антиретровірусної терапії, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України від 05 вересня 2012 року N 692/775/1311/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 вересня 2012 року за N 1615/21927.

11. Медична допомога ВІЛ-інфікованим надається відповідно до Порядку організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 липня 2013 року N 585, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2013 року за N 1256/23788.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал