Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти



Сторінка18/24
Дата конвертації14.12.2016
Розмір4.9 Mb.
ТипПостанова
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   24

Фізична культура

Нова навчальна програма з фізичної культури спрямована на досягнення основної її мети в середній школі: формування в учнів стійкої мотивації щодо збереження свого здоров’я, фізичного розвитку та фізичної підготовленості; гармонійнийрозвиток природних здібностей та психічних якостей; використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя.

Програма характеризується спрямованістю на реалізацію принципу варіативності, який передбачає планування навчального матеріалу відповідно до віково-статевих особливостей учнів, їхніх інтересів, матеріально-технічного забезпечення навчального процесу, кадрового забезпечення.

Навчальна програма побудована за модульною системою. Вона містить інваріантну (обов’язкову) та варіативну складову. До інваріантної частини належать: теоретико-методичні знання та загальна фізична підготовка, зміст яких реалізовується упродовж кожного уроку.

Змістове наповнення варіативної складової навчальний заклад формує самостійно із модулів, запропонованих навчальною програмою. У 5 класах учні мають опанувати 4–6 варіативних модулів. На їх опанування відводиться приблизно однакова кількість годин, але не менше ніж 18. Однак не виключається можливість мотивованого збільшення чи зменшення кількості годин на вивчення окремих модулів.

Програми варіативних модулів розроблено на пять років. Вони містять пояснювальну записку, зміст навчального матеріалу, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, орієнтовні навчальні нормативи та перелік обладнання, потрібного для освоєння модуля.

Критеріями відбору навчальним закладом варіативних модулів є: наявність матеріально-технічної бази, регіональні спортивні традиції, кадрове забезпечення та бажання учнів. Бажання учнів визначається обов’язковим письмовим опитуванням наприкінці попереднього навчального року (тобто, в кінці 4-го класу). Перед початком навчального року шкільне методичне об’єднання розглядає вибір та розподіл варіативних модулів у кожному класі.

Основною формою організації навчально-виховного процесу з фізичної культури в 5 класі є урок.

Головними вимогами до сучасного уроку фізичної культури є:

– забезпечення оптимізації навчально-виховного процесу із застосуванням елементів інноваційних методів навчання та здійснення міжпредметних зв’язків;

– забезпечення освітньої, виховної, оздоровчої, розвивальної спрямованості навчального процесу;

– формування в учнів умінь і навичок самостійно займатися фізичними вправами;

– забезпечення диференційованого підходу до організації навчального процесу з урахуванням стану здоров’я, рівня фізичного розвитку, рухової підготовленості та статі учнів, урахування мотивів та інтересів учнів до заняття фізичними вправами;

– використання вчителем різноманітних організаційних форм, засобів, методів і прийомів навчання;

– досягнення оптимальної рухової активності всіх учнів протягом кожного уроку з урахуванням стану здоров’я.

Відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затвердженої наказом МОЗ та МОН від 20.07.2009 р. за № 518/674 учні розподіляються на основну, підготовчу та спеціальну медичні групи.

Для основної медичної групи фізична підготовка проводиться в повному обсязі згідно з навчальними програмами з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини.

Учні, які за станом здоров’я віднесені до підготовчої медичної групи, відвідують обов’язкові уроки фізичної культури та опановують навчальний матеріал відповідно до вимог навчальної програми. Таким учням рекомендовано поступове збільшення фізичного навантаження без здачі навчальних нормативів та додаткові заняття у групах загальної фізичної підготовки.

Учні, які за станом здоров’я віднесені до спеціальної медичної групи, відвідують обов’язкові уроки фізичної культури, але виконують корегувальні вправи і вправи для загального фізичного розвитку, які їм не протипоказані.

Учні, незалежно від рівня фізичного розвитку та медичної групи, а також тимчасово звільнені від фізичних навантажень, повинні бути обов’язково присутніми на уроках фізичної культури. Допустиме навантаження для учнів, які за станом здоров’я належать до підготовчої та спеціальної медичних груп, встановлює учитель фізичної культури.

Домашні завдання для самостійного виконання фізичних вправ учні отримують на уроках фізичної культури. Вони мають бути спрямовані на підвищення рухового режиму у вільний час, досягнення рекреаційно-оздоровчого ефекту. У разі відставання в розвитку фізичних якостей учитель складає індивідуальну програму фізкультурно-оздоровчих занять, де вказується завдання занять, фізичні вправи, послідовність їх виконання, кількість повторень, інтервали відпочинку, засоби самоконтролю, відмітки про виконання завдання. Самостійні заняття за індивідуальною програмою надають учневі додаткові бонуси при оцінюванні навчальних досягнень.

При складанні розкладу навчальних занять не рекомендується здвоювати уроки фізичної культури. Більшість уроків доцільно проводити на відкритому повітрі за умови, що температура повітря не нижче -8°С. Рішення про неможливість проведення занять з фізичної культури на відкритому повітрі у зв'язку з несприятливими погодними умовами виносять учителі фізичної культури (наказ МОН України від 01.06.2010 № 521«Про затвердження Правил безпеки життєдіяльності під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 серпня 2010 р. за № 651/17946).

Об’єктами оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках фізичної культури можуть бути:



  1. Виконання навчального нормативу (з урахуванням динаміки особистого результату).

  2. Техніка виконання учнями фізичних вправ.

  3. Засвоєння теоретико-методичних знань.

  4. Виконання навчальних завдань під час проведення уроку.

Для оцінювання розвитку фізичних якостей використовуються орієнтовні навчальні нормативи передбачені навчальною програмою та нормативи запропоновані програмами кожного варіативного модуля по роках вивчення. Порядок складання нормативів визначає вчитель відповідно до календарно-тематичного планування.

При складанні навчального нормативу за його показником визначають рівень досягнень (низький, середній, достатній, високий), а потім з урахуванням динаміки особистого результату виставляють оцінку в балах.

Оцінюючи навчальні досягнення учнів з фізичної підготовленості, потрібно дотримуватися таких вимог:

1. Навчальні нормативи складають учні основної медичної групи, які на момент прийняття нормативу не скаржаться на погане самопочуття та стан здоров’я.

2. Кожній заліковій вправі передує спеціальна фізична підготовка (не менше як на двох заняттях).

3. Перед складанням нормативу вчитель проводить розминку, а після — відновлювальні вправи.

4. Учні мають можливість перескласти норматив на визначеному вчителем занятті.

5. Учитель зобов’язаний забезпечити безумовне дотримання правил і виконання вимог щодо безпеки під час здачі нормативів.

У період з 01.09 до 01.10 кожного навчального року з метою адаптації учнів до навантажень на уроках фізичної культури прийом навчальних нормативів не здійснюють а заняття мають рекреаційно-оздоровчий характер з помірними навантаженнями.

Невиконання нормативів з причин, незалежних від учня: непропорційний фізичний розвиток, пропуски занять з поважних причин, тимчасове перебування в підготовчій групі не є підставою для зниження підсумкової оцінки успішності.

Оцінювання техніки виконання фізичних вправ, рівня засвоєння теоретико-методичних знань, виконання навчальних завдань під час уроку може здійснюватися як комплексно так і роздільно.

При оцінюванні навчальних досягнень з фізичної культури також враховуються: особисті досягнення школярів протягом навчального року; ступінь активності учнів на уроках; залучення учнів до занять фізичною культурою в позаурочний час; участь у спортивних змаганнях усіх рівнів. На основі зазначених показників учителі можуть застосовувати різноманітні системи нарахування «бонусних» балів.



Орієнтовні нормативи для оцінювання розвитку фізичних якостей

5 клас

Показники фізичних якостей

Рівень компетентності

низький

середній

достатній

високий

Швидкість:

Біг 30 м (с)



Хл.

Більше 7,0

7,0

6,5

5,8

Дівч.

Більше 7,4

7,4

6,9

6,2

Витривалість:рівномірний біг без урахування часу (м)

Хл.

До 600

600

800

1000

Дівч.

До 500

500

800

1000

Гнучкість: нахил тулуба вперед із положення сидячи (см)

Хл.

До 2

2

3

5

Дівч.

До 5

5

7

10

Сила: підтягування (кількість разів)

Хл. у висі

До 2

2

3

4

Дівч. у висі лежачи

До 3

3

6

8

Згинання та розгинання рук в упорі лежачи

(кількість разів)



Хл. від підлоги

До 4

4

7

10

Дівч. від лави

До 4

4

6

8

Спритність: човниковий біг 4×9 м (с)

Хл.

13,3

12,6

12,0

11,4

Дівч.

14,0

13,4

12,8

12,2

Швидкісно-силові: стрибок у довжину з місця (см)

Хл.

До 120

120

140

160

Дівч.

До 110

110

120

140

Метання малого м’яча на дальність (м)

Хл.

До15

15

22

28

Дівч.

До 10

10

13

16

Піднімання тулуба в сід за 30 с (кількість разів)

Хл.

До 10

10

16

20

Дівч.

До 9

9

15

19

Директор департаменту



Методичні рекомендації щодо викладання іноземних мов у початковій школі з переходом на нові Типові навчальні плани

Процеси міжкультурної інтеграції на національному та міжнародному рівнях обумовили модернізацію змісту мовної освіти в Україні. Мова виступає як засіб пізнання картини світу, прилучення до цінностей, створених іншими народами. Одночасно мова - це ключ для відкриття унікальності і своєрідності власної народної самобутності та історичних досягнень представників інших культур. На сьогодні в українській системі мовної освіти відбулися значні позитивні зміни, як в організаційному, так і в змістовному аспектах. Істотно змінився соціокультурний контекст вивчення іноземних мов. Значно зросли їх освітня і самоосвітня функції у школі та ВНЗ, професійна значущість на ринку праці в цілому, що спричинило за собою посилення мотивації у вивченні мов міжнародного спілкування.



Нові завдання вимагають змін до рівнів володіння іноземними мовами, визначення нових підходів до відбору змісту та організації матеріалів, використання адекватних форм та видів контролю. Виходячи з вищезазначеного ми можемо виділити такі правила роботи у початковій школі:

Правило 1. Зберігати самоцінність дитинства, самоцінність кожного періоду дитячого життя. Створювати й утверджувати на уроках іноземної мови в початковій школі атмосферу дитинства – найважливіший чинник природного й гармонійного розвитку дитини: фізичного, інтелектуального, духовного.

Правило 2. Враховувати неповторну індивідуальність дитячої особистості. Пам’ятати: “All children need to feel treated and cared about аs individuals rather than as a group to be controlled”. Зважати на особливості модальності дитини, тобто на спосіб сприйняття навколишнього (слуховий, зоровий, кінетичний), на рівень її домагань (challenge), сформованість мотиваційної сфери. Орієнтуватись у навчанні на зону найближчого розвитку дитини (в термінології Л.С. Виготського).

Правило 3. Вчити й виховувати дітей, виходячи із сильних, найкращих якостей і виявів їхнього характеру, особливостей мислення, емоційно – вольової сфери. Не фіксувати помилки і слабкість учня (“Never say to a student he is wrong. Do not fuss about students’ mistakes: let them speak on”). Вірити в обдарованість кожної дитини. Створювати умови для розкриття творчого потенціалу її особистості, для формування у дитини позитивної самооцінки (Я–концепції, або self – concept, в термінах Р. Бернса3) і культивування у неї цінності іншої людини.
Правило 4. Виховувати демократичну культуру класу. Виявляти повагу до дітей. Ні в якому разі не маніпулювати своєю владою під час контролю та оцінювання рівня навченості учнів. Будувати стосунки з дітьми на засадах взаємоповаги і рівноправного партнерства за гаслом “Everyone is equal when in class”.
Правило 5. Вирішувати завдання, пов’язані з моделюванням міжособистісного і міжкультурного спілкування, зумовлені двоплановістю діяльності вчителя іноземної мови як фасилітатора (підсилювача) процесу спілкування і водночас його незалежного учасника. Пам’ятати: педагог, який знаходиться у постійному мовленнєвому контакті з учнями, сприяє успішності вивчення мови і впливає на їхні особистості. Практикувати з цією метою режими роботи (в парах, у малих групах, командах), спрямовані на забезпечення творчої співпраці і взаємодії молодших учнів, застосовуючи широкий спектр прийомів навчання іноземної мови в початковій школі.
Правило 6. Формувати у дитини внутрішню вимогливість до себе. Забезпечувати засобами розвиваючого навчання такі умови, щоб молодший учень усвідомлював себе мислячою особистістю. Вчити кожного учня працювати над іноземною мовою самостійно, на рівні його фізичних, інтелектуальних та емоційних можливостей. Реалізувати у такий спосіб індивідуалізацію і диференціацію навчального процесу, створюючи дитині можливості пізнати «радість навчання», в термінології В.О. Сухомлинського.
Правило 7. Виявляти постійну турботу про психічне, інтелектуальне і фізичне здоров’я дітей. Пам’ятати, що основою цього здоров’я є емоційна благополучність дітей у школі та в родині. Вона зумовлена здійсненням педагогом стратегії психологічної підтримки розвитку особистості дитини, наданням допомоги дітям у розв’язанні їхніх проблем, а також підживлюється творчим співробітництвом учителя з батьками.
Рекомендації з питань організації навчання і виховання учнів початкової школи ( для вчителів іноземної мови)
1.При складанні календарного планування іноземної мови в початковій школі орієнтуватися на перелік діючих програм, підручників, навчально-методичних посібників, затвердженим Міністерством освіти і науки України.

2.Вчитель повинен постійно працювати над собою, формуючи в собі вміння аналізувати та вдосконалюючи свою педагогічну діяльність.

3.Необхідно забезпечити психологічну підтримку молодшим школярам в період « кризи 7 років», орієнтуючись на комунікативно-ігрове навчання іноземній мові.

4.Комунікативно-ігрове навчання іноземній мові в початковій школі вважати єдино-оптимальним.

5.Використовувати музично-ритмічні засоби, як дійсно-результативні в процесі якісного навчання іноземній мові.

6. Сприяти створенню інформаційного банку даних щодо викладання іноземної мови в початковій школі.



^ Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів

Навчальні програми не встановлюють порядок (послідовність) вивчення предметної тематики у рамках навчального року, а лише вказують на зміст, вивчення якого є об’єктом тематичного контролю та оцінювання у рамках семестрового і підсумкового контролю.

Робочі навчальні плани для початкової школи на 2011/2012 навчальний рік складаються за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 29.11.2005 р. № 682;

Організація навчально-виховного процесу та навчально-методичне забезпечення

У загальноосвітніх навчальних закладах можe використовуватися лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Перелік рекомендованої літератури затверджується наказом Міністерства освіти і науки України та оприлюднюється через “Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України”. Із зазначеним переліком можна ознайомитись на сайті Міністерстваосвіти і науки Україниwww.mon.gov.ua.

Ознайомитися з новими Типовими навчальними планами початкової школи (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 10.06.2011р. №572) та Державним стандартом початкової загальної освіти(постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462), що визначають основні напрями навчально-виховного процесу та державні вимоги до навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів. Опрацювати лист МОН України від 02.07.2007 р. № 1/9 – 407 від 02.07.2007 р. «Організація навчально-виховного процесу у першому класі».

Перелік рекомендованої літератури для вчителів та учнів початкової школи загальноосвітніх навчальних закладів

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов. Іноземні мови 2–12 класи. – К.: Перун, 2005. – 208 с.

Р о м а н С . В . Методика навчання англійської мови у початковій школі: Навчальний посібник. – К.: Ленвіт, 2009. –С.116"130.

Г а л ь с к о в а Н . Д . , Н и к и т е н к о З . Н . Оценка и самооценка деятельности младших школьников при изучении иностранного языка//Теория и практика обучения иностранным языкам. Начальная школа: Метод. пособие. – М. : Айрис- пресс, 2004. – С.204"235.;

Н и к и т е н к о З . Н . Европейский Языковой портфель для начальной школы//Иностр. языки в школе. – 2008. – № 5. – С, 8"14.

Г е р г е л ь А. Мовний паспорт – кожному другокласнику (Європейський Мовний портфель для початкової школи в Україні)//Іноземні мови в навчальних закладах. – 2004. – № 3. – С.151–19.

Б о р о в и к о в а Е . Г . Наглядная программа для младших школьников, изучающих английский язык, и их родителей.Проблемы, поиски, решения // Иностр. языки в школе. – 1992. – № 2. – С. 14"18.

К о л о м і н о в а О.О. Навчально"методичний комплект з англійської мови у формуванні інформаційної компетенції учнів початкової школи//Педагогічний процес: Теорія і практика: Збірник наукових праць. – К.: Видавництво «ЕКМО», 2008. – С.121"133

Р о м а н С . В . та ін. Навчально"методичний комплекс “Wonderland

Бігич О. Б. Особистісно–діяльнісний розвиток молодшого школяра на уроці іноземної мови: Монографія. – К. : Вид. центр. КНЛУ, 2010. – 138 с.

Бігич О. Б. Планування уроку англійської мови в початковій школі: Посібник. – К. : Ленвіт, 2006. – 64 с.

Бігич О. Б. Теорія і практика формування методичної компетенції вчителя іноземної мови початкової школи: Навчальний посібник, рекомендований МОН України. – К.: Ленвіт, 2006. – 199 c.

Роман С. В. Планування та аналіз навчального процесу з іноземної мови у початковій школі (на матеріалі англійської мови): Навчальний посібник. –

Т.Г.Пахомова,

методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради, кандидат педагогічних наук;



Г.І.Савицька,

методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради


СТРАТЕГІЯ НАВЧАННЯ ТА ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У 2013-2014 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ
Сталий розвиток регіональної системи вивчення іноземних мов характеризується переходом на нові державні стандарти та на нову парадигму освіти: особистісно-орієнтовану, засновану на компетентнісному, когнітивно-комунікативному і діяльнісному підходах. Введення нових стандартів загальної середньої освіти повертає до школи принципи державного виховання. Найважливішим завданням нових державних стандартів загальної освіти є формування універсальних навчальних дій, що забезпечують школярам, ​які засвоюють іноземну мову, вміння вчитися, здатність до самостійної роботи над мовою, а, отже, здатність до саморозвитку та самовдосконалення. Наступність при вивченні іноземної мови у початковій, основній та старшій середній школі забезпечується за допомогою обліку внутрішньопредметних зв’язків при формуванні усіх компонентів іншомовної комунікативної компетенції.

Освіта в початковій школі є базою, фундаментом всього подальшого навчання. У першу чергу, це стосується сформованості «універсальних навчальних дій», що забезпечують «уміння вчитися». У початковій школі створюються умови для ранньої комунікативно-психологічної адаптації молодших школярів до нового мовною світу і для подолання в подальшому психологічного бар’єру у використанні іноземної мови як засобу спілкування; для розвитку мотивації до подальшого оволодіння іноземною мовою, формується елементарна комунікативна компетенція (мовна і мовленнєва) і, відповідно, розвиваються елементарні комунікативні вміння в основних видах мовленнєвої діяльності (говоріння, аудіювання, читання, письмо), а також елементарні лінгвістичні уявлення.

В основній школі посилюється роль принципів когнітивної спрямованості навчального процесу, індивідуалізації та диференціації навчання, більшого значення набуває освоєння сучасних технологій вивчення іноземної мови, формування навчально-дослідницьких умінь, усвідомлення місця та ролі рідної та іноземної мов в цілому полікультурному, тримовному світі як засобів спілкування, пізнання, самореалізації та соціальної адаптації, розвиток засобами навчального предмета таких якостей особистості, як громадянськість, національна ідентичність, патріотизм, толерантне ставлення до проявів іншої культури. В основній школі виділяються два вікових етапи, обумовлених динамікою розвитку школярів: 5-7 і 8-9 класи.

У старшій школі здійснюється подальший розвиток і вдосконалення комунікативної компетенції в сукупності її складових, а саме: мовної, мовленнєвої, соціокультурної / міжкультурної, компенсаторної та навчально-пізнавальної. Ступінь сформованості компетенцій у школярів в 10-11 класах створює реальні передумови для обліку конкретних потреб школярів у використанні іноземної мови при вивченні інших шкільних предметів, а також у самоосвітніх цілях: в галузях знань і сферах людської діяльності, які їх цікавлять (включаючи і їх професійні орієнтації і наміри ).

Основним завданням іншомовної шкільної освіти в XXI столітті стало створення сприятливих умов для сталого безперервного розвитку мовної особистості, формування у школярів іншомовної комунікативної компетенції, тобто здатності і готовності здійснювати іншомовне міжособистісне і міжкультурне спілкування з носіями мови. У іншомовній освіті України простежуються такі тенденції:

- вдосконалення освітнього процесу з іноземної мови та вдосконалення системи підготовки та перепідготовки вчителів іноземних мов, підвищення професійної компетенції педагогів;

- варіативність навчання іноземних мов, тобто можливість використання різних НМК з іноземних мов, як вітчизняних, так і зарубіжних; різних методів і технологій навчання;

- вивчення другої іноземної мови;

- індивідуалізація процесу навчання;

- відкритість і доступність освіти, прозорість методів навчання і контролю;

- перехід від формату викладання до формату навчання;

- інтернаціоналізація навчання дає можливість вчитися не тільки в Україні, але і за кордоном;

- освоєння інноваційного досвіду тих шкіл, які займаються експериментальною та інноваційною діяльністю.

Вищеназвані тенденції в цілому плідно позначилися на розвитку іншомовної освіти в Черкаській області. Продовжувалася робота за проектом Британської Ради «Фахове вдосконалення вчителів в інститутах післядипломної освіти: пілотування раніше складених модулів», учителі і методисти стали учасниками україно-канадського проекту «Учитель майбутнього». Протягом минулого навчального року навчання іншомовного спілкування спиралося на співробітництво з Британською Радою в Україні, з Американськими Радами (діяльність Корпусу Миру), Гете-інститутом (участь групи директорів шкіл області у семінарі щодо вивчення другої іноземної мови, проведення курсів для учителів німецької мови «Літній інтенсив», участь представника області у підготовці програми фахового вдосконалення учителів німецької мови), асоціацією «Україна-2 Люксембурги» (проведення семінару носієм мови для учителів французької мови).

У рамках підготовки до введення іноземної мови з 5 класу було проведено експрес-курси для учителів англійської мови (1 група), французької мови (1 група), німецької мови (4 групи), заплановано проведення семінару автором підручника «Німецька мова, 5 клас, друга іноземна мова» Світланою Іванівною Сотниковою.

Під час курсової перепідготовки учителів постійно викладаються спецкурси «Методика формування міжкультурної іншомовної комунікативної компетенції», «Методологія навчання другої іноземної мови учнів 5 класу».

У минулому навчальному році успішно виступили на Всеукраїнській олімпіаді юні знавці іноземних мов області, вони здобули 11 призових місць (3 перших, 5 других, 3 третіх).

Але, поряд із позитивними тенденціями, можна виділити такіпроблеми:

- збереження існуючого балансу у вивченні іноземних мов;

- невідповідність ряду НМК загальноєвропейським вимогам до оволодіння мовою;

- відсутність наступності в освітньому мовному полі;

- відсутність інтерактивних дощок і цифрових записуючих пристроїв у навчальних закладах, а у деяких – учителі іноземної мови навіть не мають доступу до комп’ютерного класу.

Подолання цих проблем і стане першочерговим завданням педагогічних колективів на наступний навчальний рік.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   24


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал