Про розроблення суб’єктами господарювання області планів реагування на надзвичайні ситуації та інструкції щодо дій персоналу у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій Відповідно до статті 130 Кодексу цивільного захисту України



Скачати 170.08 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації11.05.2017
Розмір170.08 Kb.

УКРАЇНА
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖ АВН А АДМІНІСТРАЦІЯ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
в ід /3-57
0 6
. £
0 4 6
'

м.Івано-Ф ранківськ

'/& ■ &
_____________
Про розроблення суб’єктами
господарювання області планів реагування
на надзвичайні ситуації та інструкції
щодо дій персоналу у разі загрози
або виникнення надзвичайних ситуацій
Відповідно до статті 130 Кодексу цивільного захисту України від
02.10.2012 р. № 5403-УІ, постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2001 р. № 1567 «Про затвердження плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня», з метою підвищення рівня запобігання, реагування та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, якісного розроблення планів реагування на надзвичайні ситуації
(суб’єктами господарювання з чисельністю працюючого персоналу більше
50 осіб) та інструкції щодо дій персоналу у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій (суб’єктами господарювання з чисельністю працюючого персоналу 50 осіб і менше):
1. Затвердити:
- методичні рекомендації щодо порядку складання планів реагування на надзвичайні ситуації на підприємствах, в установах та організаціях (додаються);
- методичні рекомендації для розроблення інструкції щодо дій персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій та вимоги щодо особливостей реагування на надзвичайні ситуації на малих підприємствах (додаються).
2. Головам райдержадміністрацій, міським головам міст обласного значення:
- до 06.05.2015 року затвердити перелік суб’єктів господарювання, які повинні розробити плани реагування на надзвичайні ситуації;
- надати керівникам підприємств, установ та організацій всебічну допомогу у розробці планів реагування на надзвичайні ситуації, інструкцій щодо дій персоналу у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій.
Звернути особливу увагу на розробку зазначених документів щодо об'єктів

2
транспортної та критичної інфраструктури, об'єктів, що мають важливе соціальне значення і місць масового перебування людей;
- забезпечити контроль за розробленням суб’єктами господарювання планів реагування на надзвичайні ситуації та інструкції щодо дій персоналу у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;
- до 01.09.2015 року проінформувати управління Державної служби
України з надзвичайних ситуацій в області про хід виконання цього розпорядження (стан розроблення суб’єктами господарювання планів реагування на надзвичайні ситуації, інструкцій щодо дій персоналу у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій).
3. Рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій з чисельністю працюючого персоналу більше 50 осіб у тримісячний термін розробити та затвердити плани реагування на надзвичайні ситуації.
Затверджені плани реагування довести до відома всіх працівників.
4. Рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій з чисельністю працюючого персоналу 50 осіб і менше у тримісячний термін розробити та затвердити інструкції щодо дій персоналу у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій. Затверджені інструкції довести до відома всіх працівників.
5. Координацію роботи та узагальнення інформації щодо виконання розпорядження покласти на головного відповідального виконавця - управління
Державної служби України з надзвичайних ситуацій в області (В .Чернецький).
Інформацію подати керівництву облдержадміністрацію 01.10.2015 року.
6. Контроль за виконанням розпорядження упокласти на першого заступника голови облдержадміністрації С. Басараба/
Голова обласної
державної адміністрації
Олег Гончарук
з
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядження
облдержадміністрації
в ід ££.0Ь .£О 4£"ії* ЛГА
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо порядку складання планів реагування на надзвичайні ситуації
на підприємствах, в установах та організаціях
І.
Загальні положення
Призначення планів
Призначення планів з питань цивільного захисту (далі - ЦЗ) полягає в обґрунтуванні цілей і шляхів їх досягнення на основі визначення комплексу завдань і робіт, а також ефективних методів, способів і ресурсів усіх видів, необхідних для захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.
Суб’єкти, що здійснюють планування
Суб’єктами, що організовують та здійснюють планування на відповідному рівні і забезпечують виконання розроблених планів є суб’єкти господарювання.
Організація планування
Робота з розробки планів зазвичай включає чотири основні етапи:
I етап передпланова проробка структури та змісту плану, можливих варіантів розвитку подій.
На цьому етапі здійснюється збір та аналіз вихідних даних, аналізування можливих варіантів розвитку подій, формулювання та постановка цілей і завдань, визначення шляхів досягнення поставлених цілей
і виконання завдань, попередні розрахунки фінансових
і матеріальних витрат для цієї діяльності.
II етап організаційно-підготовчий.
На цьому етапі, визначаються виконавці, здійснюється їх підготовка до роботи, визначається загальний обсяг роботи щодо розробки плану, проводиться розрахунок часу та розподіляються обов’язки.
III етап практична розробка плану.
На цьому етапі здійснюється практична розробка і оформлення проекту плану, формуються і збираються пропозиції, складається програма дій (визначається конкретний перелік заходів і робіт для досягнення поставлених цілей і виконання завдань), розраховуються необхідні ресурси та їх джерела, уточнюються розрахунки фінансових та матеріальних витрат на виконання запланованих заходів і загальний кошторис, уточнюється рішення з окремих питань, визначаються безпосередні виконавці заходів і

4
робіт, опрацьовуються питання організації взаємодії з органами управління, установами і організаціями, спільно з якими планується виконання заходів.
IV етап узгодження та затвердження плану.
На цьому етапі проект плану проходить узгодження в заінтересованих місцевих органах виконавчої влади, органах управління та організаціях, підписується та подається на затвердження відповідній посадовій особі.
Безпосередня робота щодо планування заходів ЦЗ визначається розпорядчим документом (директива, наказ, розпорядження, організаційні вказівки), у якому має бути визначено основних розробників плану
(посадові особи), посадовців, що готують пропозиції до проекту плану, основні організаційні питання з підготовки пропозицій до проекту плану, а також термін подання проекту плану на затвердження.
Пропозиції в проект плану повинні містити конкретні заходи, що мають забезпечити досягнення цілей, виконання завдань та ефективне використання ресурсів. Терміни розроблення, формування і подання пропозицій визначаються з урахуванням часу необхідного для їх розгляду та узгодження.
Планування реагування
Планування реагування на надзвичайні ситуації (далі - НС) є однією з найважливіших функцій управління у сфері ЦЗ, яке здійснюється на основі певних принципів.
Принципи це керівні положення, основні правила для будь-якої діяльності.
До загальних принципів планування реагування на НС відносять:
1) цільову направленість;
2) системність;
3) безперервність;
4) збалансованість;
5) оптимальність використання ресурсів;
6) адекватність рівня загрози та заходів реагування.
Вибір та обґрунтування цільової направленості (цілей), кінцевої мети, результатів реагування на НС є найважливішим принципом планування. Чітко та зважено визначені кінцеві цілі є вихідним пунктом планування.
Ефективність та реальність планів значною мірою залежить від ступеню реалізації принципу системності. Цей принцип вимагає, щоб планування охоплювало всі сфери діяльності суб’єкта господарювання, враховувало тенденції, зміни та зворотні зв'язки між усіма елементами
(об’єктами, процесами).
Важливою проблемою та передумовою життєздатності планування є забезпечення його безперервності. Процес планування в організації має

5
здійснюватись постійно в межах установленого циклу. Розроблені плани мають постійно змінювати один одного.
Однією із найважливіших вимог до планових рішень є забезпечення оптимальності використання застосовуваних ресурсів. Використання ресурсів повинно орієнтуватись на потреби і реальні можливості, які враховують стан суб’єкта та можливість інтенсифікації діяльності застосовуваних ресурсів (сил та засобів), максимально повну реалізацію наявних резервів тощо.
Важливою якісною характеристикою плану виступає його збалансованість, тобто необхідна і достатня кількісна відповідність між взаємозв'язаними розділами та показниками плану. Збалансованість являє собою визначальну умову обґрунтованості планів, реальності їх виконання.
Головним її проявом є відповідність між потребами в ресурсах та їх наявністю.
Принцип збалансованості вимагає також планування ресурсного забезпечення готовності до швидкої та адекватної реакції на зміни умов функціонування.
Принцип адекватності планування щодо об'єкту та умов його функціонування виходить з того, що оскільки постійної мінливості зазнають небезпечні чинники, які створюють загрозу життю і здоров’ю людей, причини їх виникнення, технології реагування на загрози, оскільки методи планування, показники та розділи планів, організація самого процесу їх розробки повинні постійно переглядатись, а при необхідності розроблюватись та застосовуватись поліпшені або принципово нові методи та процедури планування.
II.
Організаційні основи (підходи до) розроблення планів реагування на
НС
Відповідно до положень Кодексу цивільного захисту України реагування на НС та ліквідація їх наслідків це скоординовані дії суб’єктів забезпечення цивільного захисту, що здійснюються відповідно до планів
реагування на надзвичайні ситуації, уточнених в умовах конкретного виду та рівня НС, і полягають в організації робіт з ліквідації наслідків НС, припинення дії або впливу небезпечних факторів, викликаних нею, рятування населення і майна, локалізації зони НС, а також ліквідації або мінімізації її наслідків, які становлять загрозу життю або здоров’ю населення, заподіяння шкоди території, навколишньому природному середовищу або майну.
Сутність планування, як функції управління, полягає в обґрунтуванні цілей реагування на НС і шляхів їх досягнення на основі визначення комплексу завдань і робіт, а також ефективних методів, способів і ресурсів усіх видів, необхідних для виконання цих завдань та встановлення їх взаємозв'язку.

6
Планування є основною ланкою та організаційним початком всього процесу реалізації цілей реагування на НС.
Мета планування полягає у створенні системи планових документів, які визначають зміст та певний порядок дій для забезпечення ефективного реагування на НС. Процес планування повинен передбачати можливість коригувати процеси і приводити їх до необхідної рівноваги до, під час та після виникнення НС.
Планування повинно бути реальним, цілеспрямованим, конкретним, точним, гнучким, перспективним, базуватися на глибоко продуманих рішеннях, обґрунтованих розрахунках та враховувати специфіку і особливості об’єктів суб’єкту господарювання. Воно має проводитися завчасно та забезпечувати своєчасне введення планів в дію, особливо під час раптового виникнення НС.
Основні питання, що мають бути відображені у планах реагування на
НС на об’єктах суб’єкта господарювання є:
постановка та актуалізація цілей і завдань реагування на НС; визначення функцій, обов'язків та взаємовідносин між учасниками реагування;
встановлення порядку, правил, обмежень, графіків і планів виконання заходів і робіт;
отримання інформації про загрозу або виникнення НС та доведення
її до керівництва;
оповіщення про загрозу або виникнення НС працівників, населення й зацікавлені (взаємодіючі) організації;
моніторинг, прогнозування та оцінка обстановки, управління ризиками виникнення НС;
прийняття оперативних рішень і доведення їх до виконавців, реєстрація ключових рішень і підстав для їх прийняття; управління силами і засобами; організація взаємодії; контроль виконання прийнятих рішень.
Зміст і структура планів реагування на НС, організація їх розроблення, узгодження, затвердження, коригування та введення в дію визначаються керівником територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного (далі - ЄДСЦЗ), до складу якої входить суб’єкт господарювання з урахуванням рекомендацій ДСНС України та її територіальних підрозділів.
Плани підписуються керівником, який відповідає за стан ЦЗ суб’єкта господарювання, погоджуються з керівниками відповідних ланок територіальної підсистеми ЄДСЦЗ і територіальних підрозділів ДСНС
України та затверджуються керівником суб’єкта господарювання.
Розроблені в плані реагування заходи повинні знайти узгоджене, правильне і адекватне відображення в планах реагування на НС відповідних структур територіальної підсистеми ЄДСЦЗ, або галузі,

7
області, району, а також територіальних підрозділів ДСНС України і формувань цивільного захисту, які планується залучати до реагування на
Н С .
III.
Структура та зміст плану реагування на надзвичайні ситуації на
об’єктах (об’єкті) суб’єкта господарювання.
Структура плану
План реагування на
НС на об’єктах
(об’єкті) суб’єкта господарювання складається з: титульного аркуша; текстової (оперативної) частини;
додатків (текстових, графічних, картографічних та довідкових документів);
аркуша погодження.
Текстова частина складається з п ’яти розділів та додатків до плану:
Розділ І. Загальні положення.
Розділ II. Висновки з аналізу небезпеки на об’єктах суб’єкта господарювання.
Розділ
III.
Організація
і порядок виконання заходів щодо попередження НС (в режимі повсякденного функціонування).
Розділ IV. Організація і порядок виконання заходів при загрозі та/або виникненні НС.
Розділ V. Організація забезпечення дій щодо реагування на НС.
Додатки.
У розділі І. Загальні положення викладаються:
Призначення та мета плану реагування. Основні завдання реагування на НС та цілі, які заплановано досягти.
Порядок введення розділів плану в дію (в залежності від встановленого режиму функціонування).
У розділі II. Висновки з аналізу небезпеки на об’єктах суб’єкта господарювання викладаються:
Перелік виробництв (цехів, відділень, виробничих дільниць) і окремих об'єктів, на яких існує загроза виникнення аварій.
Перелік усіх можливих небезпечних подій (аварій), в тому числі й малоймовірних, можливості
і умови їх виникнення на об’єктах
(технологічних блоках, апаратах, машинах тощо), сценарії їхнього розвитку і оцінка наслідків, у т. ч.:
наявність небезпечних речовин, небезпечних режимів роботи обладнання і об'єктів;
потенційні види небезпеки для кожного об’єкту (технологічного блоку, апарату, машини тощо) і процесу, що проходить у ньому;
прогнозовані сценарії виникнення і розвитку можливих аварій, що призводять до реалізації потенційних небезпек;
небезпечні чинники, що притаманні визначеному виду небезпеки, який реалізується під час аварії;
наслідки впливу небезпечних чинників аварії (масштаби зон руйнування, ураження людей і зараження місцевості тощо) на сусідні об'єкти (території) і людей з урахуванням властивостей цих об'єктів і
їхнього взаємного розташування для кожного рівня аварії;
безпечні зони й місця захисних споруд (сховищ, укриттів, споруд) та шляхи евакуації (такі, що не потрапляють під вплив небезпечних чинників аварії).
Розподіл аварій в залежності від їх масштабу:
перший рівень - аварії, що характеризуються розвитком подій в межах одного виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці), яке є структурним підрозділом підприємства (об’єкта);
другий рівень - аварії, що характеризуються переходом за межі структурного підрозділу і розвитком подій в межах підприємства (об’єкта);
третій рівень - аварії, що характеризуються розвитком і переходом за межі території підприємства (об’єкта), можливістю впливу небезпечних чинників аварії на населення та інші підприємства (об'єкти), що розташовані поблизу, а також на довкілля.
Оцінка можливості та умов переходу аварії від нижчого до вищого рівня.
У розділі III. Організація і порядок виконання заходів щодо попередження надзвичайних ситуацій
(в режимі повсякденного функціонування) викладаються:
Функції та обов'язки керівного складу і сил реагування до виникнення аварії, під час і після аварії, а також взаємовідносини між учасниками реагування.
Порядок, правила, обмеження, терміни та графіки виконання заходів
і робіт:
заходи та порядок моніторингу, прогнозування, оцінки обстановки, управління ризиками виникнення аварій;
заходи щодо попередження аварій, забезпечення безпеки персоналу та населення, стійкого функціонування об’єктів;
заходи з підготовки керівного складу, органів управління та сил до реагування;
навчання персоналу та позаштатних аварійних формувань діям в умовах аварії;
заходи щодо створення резервів матеріальних і фінансових ресурсів для запобігання та ліквідації наслідків аварій, умови та порядок їх використання;
заходи з підтримання готовності органів управління та сил до реагування.

9
У розділі IV. Організація і порядок виконання заходів при загрозі та/або виникненні НС викладаються:
Функціонування у режимі підвищеної готовності
Порядок введення режиму підвищеної готовності.
Організація оповіщення про загрозу виникнення аварії та порядок
інформування про ситуацію, що складається, прогноз її розвитку.
Обов’язки посадових осіб щодо подання інформації та проведення оповіщення, хто, кому, куди, у які терміни, якими каналами (способами) передає інформацію (сигнали оповіщення).
Перелік, порядок та терміни виконання заходів у режимі підвищеної готовності.
Організація управління силами і засобами.
Організація взаємодії.
Організація контролю виконання плану.
Функціонування у режимі надзвичайної ситуації
Порядок введення режиму надзвичайної ситуації.
Організація термінового оповіщення про виникнення аварії та порядок інформування про ситуацію, що складається, прогноз її розвитку.
Обов’язки посадових осіб щодо подання інформації та проведення оповіщення, хто, кому, куди, у які терміни, якими каналами (способами) передає інформацію (сигнали оповіщення).
Перелік, порядок та терміни виконання заходів у режимі НС.
Організація управління силами і засобами при проведенні аварійно- рятувальних та інших невідкладних робіт.
Перелік, порядок та терміни виконання заходів щодо захисту персоналу, населення та майна.
Організація взаємодії між органами управління і силами задіяними у реагуванні на аварію.
Організація контролю виконання запланованих заходів та прийнятих оперативних рішень.
У розділі V. Організація забезпечення дій щодо реагування на НС.
Спостереження та аналіз обстановки:
завдання спостереження та аналізу обстановки;
сили що залучаються до ведення спостереження та аналізу;
організація проведення спостереження, узагальнення та аналізу отриманих даних.
Медичне забезпечення:
завдання медичного забезпечення;
сили та засоби, що залучаються до виконання завдань медичного забезпечення;
організація надання медичної допомоги постраждалим.

10
Хімічне забезпечення (при необхідності):
завдання хімічного забезпечення;
сили та засоби, що залучаються до локалізації та ліквідації хімічного зараження.
Інженерне забезпечення: завдання інженерного забезпечення;
сили та засоби, що залучаються до виконання завдань інженерного забезпечення.
Протипожежне забезпечення:
завдання протипожежного забезпечення;
сили та засоби, що залучаються до виконання завдань протипожежного забезпечення.
Матеріально - технічне забезпечення:
завдання матеріально - технічного забезпечення; сили та засоби, що залучаються до виконання завдань матеріально - технічного забезпечення.
У додатках до плану доцільно викласти наступне:
1. Аналітична довідка про результати аналізу небезпеки на об’єктах суб’єкта господарювання, яка має містити:
використану вихідну інформацію або посилання на документи, в яких вона міститься;
опис використаних методів аналізу й методик оцінки або відповідні посилання на них;
результати розрахунків, оцінок, прогнозів.
2. Календарний план підготовки та реагування на загрозу та/або виникнення НС.
3. Перелік органів управління, сил і засобів що залучаються до реагування на загрозу та/або виникнення НС (у т. ч. взаємодіючих), їх реквізити, призначення та можливості.
4. Схема організації управління та взаємодії при реагуванні на загрозу та/або виникнення НС.
5. Схема зв’язку при реагуванні на загрозу та/або виникнення НС.
6. Цільові плани ліквідації наслідків НС (по кожному виду прогнозованих НС).
Начальник Управління
Державної служби України з
надзвичайних ситуацій в області
В о л о д и м и р Чернецький

11
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядження
облдержадміністрації
Б І Д
Я.Є'.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для розроблення інструкції щодо дій персоналу суб’єкта
господарювання при загрозі або виникненні надзвичайних ситуацій
1. Загальні положення.
Залежно від існуючої або прогнозованої обстановки з питань цивільного захисту (далі ЦЗ) та надзвичайних ситуацій (далі НС) на підприємстві, в установі, організації, закладі (далі - підприємство) може бути встановлений один із трьох режимів функціонування об’єктової ланки функціональної або територіальної підсистеми єдиної державної системи
ЦЗ, зокрема: режим повсякденного функціонування; режим підвищеної готовності та режим надзвичайної ситуації. Режими встановлюються органами виконавчої влади, а у окремих випадках на території підприємства - його керівником.
Усі працівники підприємства, не залежно від займаних посад, повинні знати і суворо виконувати вимоги інструкції щодо дій персоналу підприємства при загрозі або виникненню надзвичайних ситуацій. За невиконання вимог
інструкції персонал підприємства може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.
2. Характеристика можливої обстановки в районі підприємства
при виникненні НС.
У розділі перелічуються можливі джерела потенційної небезпеки на території самого підприємства або поблизу від нього, додається характеристика можливої обстановки при виникненні НС, яка пов'язана з руйнуванням або іншим негативним впливом.
Відомості про джерела і характер їх впливу на підприємство надають районні державні адміністрації, виконавчі комітети міських рад міст обласного значення.
3. Порядок оповіщення адміністрації та персоналу про загрозу
виникнення НС.
Оповіщення адміністрації, робітників та службовців підприємства щодо НС проводиться за завчасно розробленою схемою.

12
Адміністрація у неробочий час оповіщається по телефону (вказується відповідальний виконавець). У залежності від обстановки оповіщається і решта персоналу.
У робочий час персонал підприємств оповіщається про НС
(вказується яким способом).
При отриманні інформації вмикають сирени, виробничі гудки, що буде означати подання попереджувального сигналу "Увага всім", після чого негайно проводиться у готовність радіотрансляційні та телевізійні приймачі для прослуховування початкового повідомлення.
Кожний працівник підприємства повинен знати сигнали оповіщення
ЦЗ та вміти правильно діяти в умовах загрози та виникнення НС.
4. Порядок укриття персоналу у захисних спорудах ЦЗ.
На випадок виникнення НС, яка пов'язана із загрозою або початком забруднення повітря хімічно небезпечною, радіоактивною речовиною всі працівники підприємства підлягають укриттю у захисних спорудах цивільного захисту (вказується адреса, кому належить).
Для термінового укриття працівників у разі забруднення хімічно небезпечною речовиною використовуються загерметизовані приміщення
(вказується адреса), забезпечується перебування у н ьо м у
, без подачі
повітря протягом годин.
При отриманні інформації про радіоактивну небезпеку працівники укриваються (вказується приміщення, адреса), яке забезпечує захист осіб, які переховуються від ураження іонізуючим випромінюванням при радіоактивному зараженні у_______раз.
5. Порядок видачі персоналу засобів індивідуального захисту.
Засоби індивідуального захисту (вказуються які) видаються після отримання відповідного розпорядження або за рішеням керівника підприємства (вказується місце видачі).
Працівники, які отримали такі засоби повинні перевірити їх стан, провести підбір та мати постійно при собі або на робочому місці.
Протигази переводяться у бойовий стан по команді або самостійно, при наявності небезпеки забруднення повітря.
6.
Порядок
виділення
автомобільного
транспорту
для
проведення евакуаційних заходів.
При проведенні термінової евакуації персоналу з небезпечних зон залучається весь наявний службовий, а також особистий транспорт працівників підприємства, які повинні надавати його у розпорядження адміністрації для термінової евакуації із небезпечної зони працівників та відвідувачів підприємства.

13
7.
Вимоги до персоналу щодо додержання протиепідемічних
заходів
при
загрозі
розповсюдження
особливо
небезпечних
інфекційних захворювань.
Якщо на території підприємства або поблизу його виникла небезпека розповсюдження особливо небезпечних інфекційних захворювань, усі працівники повинні суворо виконувати вимоги санітарно-епідеміологічної служби щодо проведення термінової профілактики та імунізації, ізоляції і лікування виявлених хворих; дотримуватися режиму, який запобігає розповсюдженню інфекції. При необхідності працівники, які прибули на роботу, повинні проходити санітарну обробку (вказується місце її проведення, дезінфекцію або міняти одяг, а водії транспортних засобів - здійснювати спеціальну обробку автотранспорту (вказується місце її проведення), а також виконувати
інші вимоги та заходи, які перешкоджають розповсюдженню особливо небезпечних інфекційних захворювань.
8.
Заходи щодо зберігання матеріальних цінностей у період
загрози та виникнення НС.
Усі працівники підприємства повинні вжити необхідних заходів щодо зберігання матеріальних цінностей при загрозі або виникненні надзвичайних ситуацій.
У період виконання заходів із захисту від НС або при ліквідації їх наслідків необхідно вживати заходів, які направлені на попередження або зменшення можливих збитків підприємству від НС, на забезпечення охорони майна та обладнання.
Відповідальність за організацію охорони покладається на
(вказується посада, прізвище).
9. Особливості дій працівників при деяких НС.
При загрозі ураження хімічно небезпечною речовиною оповіщаються усі працівники та відвідувачі, які знаходяться на території підприємства.
Вентиляційні установки та кондиціонери терміново виключаються, закриваються вікна, двері, кватирки, приміщення герметизується. Вихід із будівлі й вхід до неї припиняється до особливого розпорядження адміністрації.
Працівникам видаються засоби індивідуального захисту, одночасно приймаються заходи щодо забезпечення відвідувачів ватно-марлевими пов'язками.
Відповідальні за забезпечення герметизації приміщень (посада, прізвище), за забезпечення працівників та відвідувачів засобами
індивідуального захисту (посада, прізвище).
При виявленні у приміщенні, де укриваються працівники, хімічно небезпечної речовини, працівники повинні вийти (вказати куди) або з

14
дозволу адміністрації залишити зону забруднення. Виходити з неї необхідно тільки у засобах індивідуального захисту і рухатися в напрямку, перпендикулярному напрямку вітру.
При виникненні пожежі на підприємстві всі працівники зобов'язані суворо виконувати вимоги інструкції з пожежної безпеки, евакуацію проводити згідно з планом евакуації.
Відповідальність за дотриманням заходів пожежної безпеки та організацію дій персоналу при загрозі або виникненні пожежі покладається на (посада, прізвище).
При радіоактивному забрудненні території підприємства або при загрозі забруднення всі працівники повинні уважно слідкувати за мовним повідомленням структурного підрозділу з питань цивільного захисту місцевих органів виконавчої влади, яке передається по радіо і телебаченню після попереджувального сигналу "Увага всім", за інформацією інших засобів масової інформації про обстановку в місті, і суворо виконувати рекомендації із захисту від радіоактивного зараження.
Працівник
(посада, прізвище) організовує на території підприємства контроль за радіаційною обстановкою за допомогою побутового дозиметра (називається тип приладу) і постійно інформує про результати вимірювань адміністрацію підприємства, структурного підрозділу з питань цивільного захисту місцевого органу виконавчої влади.
При перевищенні гранично припустимих норм опромінення організовується облік доз опромінювання. Відповідальний за виконання цього заходу (посада, прізвище).
Скорочується до мінімуму вхід у будівлю та вихід з неї. Контроль за дотриманням режиму поводження й роботи працівників, який дозволяє максимально понизити наслідки радіоактивного опромінення покладається на (посада, прізвище).
При загрозі або виникненні катастрофічних стихійних лих працівник підприємства за розпорядженням адміністрації повинен зупинити виробництво, виконати необхідні протипожежні заходи, відключити від електромережі електрообладнання, підготуватися до евакуації, або вивезення у безпечні місця найбільш цінних матеріальних засобів.
Контроль за обстановкою на території підприємства при стихійних лихах і за прийняті заходи захисту персоналу покладається на (посада, прізвище).
Якщо з'явилися постраждалі - надається перша медична допомога.
Залучаються санітарні дружини підприємства або санітарні пости, які створені. Приймаються заходи щодо госпіталізації постраждалих до спеціалізованих медичних закладів.
Працівник (посада, прізвище) постійно слідкує за інформацією, яку надає структурний підрозділ з питань цивільного захисту місцевого органу

15
виконавчої влади, про обстановку у місті та доводить її до адміністрації і персоналу підприємства.
При надходженні анонімної інформації про загрозу на території підприємства або поблизу нього терористичного акта, працівник який прийняв її повинен терміново доповісти керівнику підприємства і у правоохоронні органи і діяти згідно з розпорядженнями і рекомендаціями.
Керівник підприємства__________________________________
Підписи працівників, які ознайомилися з інструкцією (вказується посада, прізвище)
Начальник Управління
Державної служби України з
надзвичайних ситуацій в області
Володимир Чернецький

16
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядження
облдержадміністрації
від £ 5 Р З.Л О ^ ^ 3
Вимоги щодо особливостей реагування
на надзвичайні ситуації на малих підприємствах
Як свідчить аналіз надзвичайних ситуацій (далі - НС) за останні 5-8 років, значна кількість різноманітних НС виникає на об’єктовому рівні, до якого належать і невеликі (малі) підприємства, установи, організації, заклади (далі - підприємства) з чисельністю працюючого персоналу 50 осіб
і менше. До таких малих підприємств відносяться підприємства з виготовлення продукції, підприємства які здійснюють зберігання продукції, торговельні центри, великі розважальні центри, заклади освіти і науки, лікувальні заклади тощо.
Тому від ефективності розроблення та впровадження у життя заходів щодо запобігання та ліквідації НС у разі її виникнення залежатиме життя та здоров’я працюючого персоналу, відвідувачів та розміри заподіяної шкоди.
Відповідно до Кодексу цивільного захисту України підготовка персоналу на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності і господарювання до дій у НС здійснюється за спеціально розробленою схемою заходів захисту населення і територій від них.
Для великих і малих підприємств система заходів захисту від НС включає:
планування і здійснення необхідних заходів для захисту своїх працівників, об’єктів господарювання;
розроблення планів локалізації і ліквідації аварій (катастроф) з подальшим погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру;
підтримання у готовності до застосування сили і засоби із запобігання виникненню та ліквідації наслідків НС;
створення та підтримання матеріальних резервів для попередження та ліквідації НС;
забезпечення своєчасного оповіщення своїх працівників про загрозу виникнення або при виникненні НС.
Наведені вище заходи мають загальний характер, вони не повністю враховують специфіку діяльності конкретного підприємства, чисельність працівників, обсяг і вид виробництва та інші особливості.
Основною особливістю дій малих підприємств при загрозі або виникненні небезпечних подій та надзвичайних ситуацій є в першу чергу захист персоналу підприємства та відвідувачів.

17
Зважаючи на це, статтею 130 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що на підприємствах з чисельністю працюючого персоналу
50 осіб і менше розробляються та затверджуються інструкції щодо дій персоналу підприємств при загрозі або виникненні НС.
Розроблена інструкція не повинна суперечити положенням та вимогам Кодексу цивільного захисту України.
Інструкція розробляється
і підписується посадовою особою підприємства з питань цивільного захисту і затверджується керівником такого підприємства та доводиться до відома всіх працівників.
Крім інструкції на невеликому (малому) підприємстві завчасно розробляється план евакуації при пожежі або загрозі вибуху. Особливо це важливо для тих об’єктів, на території яких у робочий час може знаходитись значна кількість відвідувачів.
Деякі конкретні заходи, які не відображені в плануючих документах, потребують того щоб їх було включено в посадові інструкції працівників.
Крім того, на малому підприємстві необхідно розробляти і доводити до всіх працівників порядок оповіщення керівництва і працівників у випадку загрози або виникнення НС в будь-який час доби у тому числі в неробочий час.
Усі заходи з попередження і ліквідації можливих НС повинні бути продумані та обґрунтовані і включені в інструкцію.
Всі працівники повинні бути завчасно навчені діям, чітко знати свої обов’язки і неухильно їх виконувати. Це також відноситься і до адміністрації невеликого підприємства, яка в екстремальній обстановці не може приймати помилкові рішення або віддавати необгрунтовані розпорядження.
Уникнути цього дозволить якісно розроблена інструкція щодо дій персоналу малого підприємства при загрозі або виникненні надзвичайних ситуацій.
Начальник Управління
Державної служби України з
надзвичайних ситуацій в області
Володимир Чернецький


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал