Про організацію навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році



Скачати 472.79 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації25.12.2016
Розмір472.79 Kb.
  1   2   3   4
Про організацію навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах

у 2016-2017 навчальному році
Станом на 1 січня 2016 року в Україні розроблено понад 30 нормативно-правових документів з інклюзивної освіти та підготовлено статті 6, 16, 17 проекту Закону України «Про освіту» щодо навчання дітей з особливими освітніми потребами шляхом організації інклюзивного навчання.

У Полтавській області підготовлено наказ Департаменту освіти і науки Полтавської облдержадміністрації від 02.03.2016 р. № 72 «Про затвердження регіонального плану заходів щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітньому просторі» та відповідний наказ Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського від 21.03.2016 р. № 106.

Полтавським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського розроблено Дорожні карти інклюзивного навчання у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах, які орієнтовані для батьків дітей з особливими освітніми потребам та регламентуються існуючою в Україні нормативно-правовою базою (додається).

За даними державної статистики в Україні у 2015-2016 н.р. на 25% збільшилася кількість класів з інклюзивним навчанням (1798 класів) та на 19% учнів з особливими освітніми потребами (2720 осіб); на 36% уведено більше посад асистентів учителя (994 посади) порівняно з попереднім роком.

Відповідно до Порядку комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах у Полтавській області функціонує 18 ДНЗ де перебуває 65 дітей з особливими освітніми потребами на інклюзивній формі навчання.

У 2015-2016 н.р. році в області нараховувалося 10 спеціальних класів, 80 інклюзивних шкіл (у 2014 р. – 71), що становить 12% від загальної кількості ЗНЗ області в яких навчалося 197 дітей з особливими освітніми потребами (у 2014 р. – 183 дитини). Найбільше таких закладів у містах Полтава, Кременчук, Комсомольськ, Гадяцькому, Карлівському та Новосанжарському районах (діаграма додається).



По кількості дітей, які навчалися на інклюзивній формі навчання у 2015-2016 н. р. Полтавська обл. на 4 місці в Україні після м. Київ, Київської і Херсонської областей.

У 2012 році Міністерством освіти і науки України було прийнято рішення про введення посади асистента вчителя до Переліку посад педагогічних і науково-педагогічних працівників та до Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів із розрахунку 0,5 ставки на клас. У 2012 році в області налічувалося 7 ставок асистента вчителя у 2016 році – 51,25 ставок асистента вчителя інклюзивного класу.

Навчально-виховний процес для дітей з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього навчального закладу у 2016-2017 н.р. буде здійснюватися відповідно до Типових навчальних планів та програм загальноосвітніх навчальних закладів та Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 р. № 607.

Міністерством освіти і науки України розроблено Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих для використання в загальноосвітніх навчальних закладах для навчання дітей з особливими освітніми потребами (за нозологіями) у 2016/2017 навчальному році (лист МОН від 29 червня 2016 року № 1/9-332 «Про Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах для навчання дітей з особливими освітніми потребами (за нозологіями) у 2016/2017 навчальному році», розміщено на сайті: www.mon.gov.ua., http://poippo.pl.ua/inkl-osv/normatyvno-pravova-baza ).

Особливості проведення уроку в школі з інклюзивним навчанням:

– під час проведення уроку будь-яку методику, технологію розглядати в контексті можливостей дітей з особливими освітніми потребами, віддаючи перевагу груповим та індивідуальним методам навчання;

– велику увагу приділяти психологічному клімату, урок починати з емоційного настрою на позитив, які спрямовані на формування в дітей з особливими освітніми потребами впевненості в собі та своїх можливостях;

– забезпечувати корекційну спрямованість кожного уроку;

– поєднувати словесні і наочні методи роботи для запобігання вербалізму, а в подальшому формалізму знань учнів;

– складати план-конспект уроку, в якому інтегрувати навчальний матеріал загальноосвітніх і корекційних програм так, щоб на одному занятті діти з різним психофізичним розвитком вивчали одну тему, але на тому рівні засвоєння, який доступний кожному з них;

– закріплювати та відпрацьовувати здобуті знання, уміння і навички на різному дидактичному матеріалі, дібраному для кожного учня з особливими освітніми по требами індивідуально;

– теми, які засвоюються важко учнями з особливими освітніми потребами виносити на індивідуальні корекційні заняття з учителем-дефектологом, асистентом вчителя.



Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюється за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 № 329, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за №566/19304.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів повинна бути стимулюючою. З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів може бути використаний метод оцінювання портфоліо, тобто накопичувальна система оцінювання, що передбачає формування уміння учнів ставити цілі, планувати і організовувати власну навчальну діяльність; акумуляцію різних видів робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку; активну участь в інтеграції кількісних і якісних оцінок; підвищення ролі самооцінки. (Лист МОН від 13.08.2014 № 1/9-413 «Про організацію навчально-виховного процесу учнів з розумовою відсталістю та затримкою психічного розвитку).

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «МОВИ І ЛІТЕРАТУРА»

Специфіку вивчення української мови учнями з особливими освітніми потребами зумовлюють загальні психофізіологічні порушення, які притаманні цим дітям: обмежений обсяг знань і уявлень про оточуючий світ; порушення моторики; знижена пізнавальна активність; відставання у розвитку наочно-образного мислення; уповільнене отримання і відтворення інформації; низька комунікабельність і недостатній розвиток мовлення.

Недорозвинення усного мовлення у більшості дітей з порушеннями психофізичного розвитку визначається у структурі основного дефекту і не є фатально обмежуваним фактором, який стримує їхній загальний розвиток.

Першочерговими корекційно-розвивальними завданнями є: подолання мовленнєвого недорозвитку у дітей з психофізичними порушеннями; розвиток у них мовленнєвої та дрібної моторики, вироблення навичок свідомого сприймання та розуміння зверненого мовлення; розвиток можливостей слухо-зорового сприймання мовлення; тренування у використанні мовних засобів висловлення думки.



Основне змістове наповнення освітньої галузі “Мови і література” для різних категорій учнів з особливими освітніми потребами в цілому співпадає, водночас, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів дещо скориговано відповідно до їхніх пізнавальних та інтелектуальних можливостей. Представлений зміст з курсу мовних дисциплін може слугувати основою для розробки індивідуальних навчальних планів, за якими навчатимуться учні з особливостями психофізичного розвитку у “масовій” загальноосвітній школі.

Зміст освіти

Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня

Комунікативна лінія

Мовлення. Усне і писемне мовлення, їх основні ознаки (артикуляція, літературна вимова, інтонація, паузи, темп, сила голосу, логічні наголоси; оформлення речень тексту, вживання великих літер, розділових знаків, друковані рукописні тексти). Джерела усної і письмової інформації

Розрізняти усне і писемне мовлення, правильно та зв’язно говорити, використовуючи певні виражальні засоби та дотримуючись етики мовної поведінки. Уважно слухати невеликі усні повідомлення, читати вголос, напівголосно та мовчки невеликі за обсягом тексти, розуміти і запам’ятовувати повідомлення, уміти вичленовувати головні та другорядні ознаки предметів, подій, явищ, встановлювати спільне, схоже та відмінне, узагальнювати, визначати причинно-наслідкові та часові зв’язки, доводити свою думку. Самостійно та з допомогою вчителя визначати основний зміст невеликих текстів

Форми висловлення ввічливості зі значенням прохання, відмови, побажання, подяки, вибачення, запрошення, вітання тощо

Брати участь у розмові (уміти звернутися один до одного і до старших, ставити запитання, давати аргументовану відповідь, правильно висловлювати власні думки, толерантно ставитися до думок інших), користуючись адекватною мімікою та жестами. Відповідно до норм етикету відрекомендуватися, попросити, подякувати тощо. Знати особливості українського національного етикету

Переказ (усний і письмовий) тексту-розповіді та опису за колективно складеним планом

Переказувати тексти близько до змісту, усно і письмово, від свого імені чи від імені дійової особи, послідовно передаючи основний зміст прослуханого та прочитаного

Усне і писемне висловлювання на вільно обрану чи задану вчителем тему про почуте, прочитане, побачене

Складати усні і письмові невеликі за обсягом висловлювання, твори-мініатюри на визначену вчителем чи самостійно обрану тему з дотриманням одержаних орфоепічних, граматичних, правописних і мовленнєвих знань і умінь, з орієнтацією на слухача і читача. Вдосконалювати власні висловлювання відповідно до порад учителя та однокласників

Лінгвістична лінія

ТЕКСТ. Будова, тема і основна думка тексту, заголовок, абзац. Основні типи текстів: розповідь, опис, міркування (практичне ознайомлення)

Практично розрізняти типи текстів за їх будовою. Визначати тему і основну думку тексту. Добирати заголовок до тексту, ілюстрації, рельєфного та сюжетного малюнків. Знати роль абзаців у тексті.

РЕЧЕННЯ, види простих речень за метою висловлювання. Головні (підмет і присудок) і другорядні члени речення. Однорідні члени речення. Уявлення про складне речення (найпростіші види)

Знаходити межі речень; розрізняти речення за метою висловлювання, правильно їх інтонувати; виділяти підмет і присудок у простому реченні; розпізнавати і вживати однорідні члени речення; будувати різні речення за зразком

СЛОВО. Лексичне значення слова. Багатозначні слова. Найуживаніші синоніми, антоніми, омоніми. Уявлення про фразеологізми. Навчальні словники: тлумачний, орфографічний

Пояснювати пряме значення уживаних у мовленні слів і переносне (у найпростіших випадках), розпізнавати у текстах найуживаніші омоніми, синоніми та антоніми, вміти добирати з ряду синонімів слова, які найбільш доречні. Уміти пояснити значення найуживаніших фразеологізмів; користуватися словниками

БУДОВА СЛОВА. Основа і закінчення: корінь, префікс, суфікс. Спільнокореневі слова. Словотвір

Знаходити в словах складові значущі частини: основу і закінчення, корінь, префікс, суфікс (у нескладних випадках), розпізнавати і підбирати спільнокореневі слова

ЧАСТИНИ МОВИ. Іменник, прикметник, дієслово, особові займенники, числівники. Найуживаніші прислівники, прийменники, сполучники. Загальні відомості про рід, число, відмінки іменників; змінювання прикметників за родами, числами, відмінками; час, особу, число дієслова

Розпізнавати іменники, прикметники, дієслова, особові займенники і числівники, наводити приклади, правильно вживати змінні слова вивчених частин мови в належних формах

ЗВУКИ І БУКВИ. Голосні і приголосні звуки. Український алфавіт. Склад. Наголос, наголошені і ненаголошені голосні. Приголосні тверді і м’які, дзвінкі і глухі. Найуживаніші правила вимови голосних і приголосних звуків

Розрізняти звуки і букви голосні і приголосні, тверді і м’які. Знати український алфавіт. Знаходити слова за алфавітом у словнику. Правильно ділити слова на склади, дотримуватись найважливіших правил вимови та позначення на письмі голосних і приголосних

Лінгвоукраїнознавча лінія

ПРАВОПИС. Найуживаніші орфографічні правила про: вживання великої букви на початку речення; у власних назвах (прості випадки); написання ненаголошених голосних, що перевіряються і не перевіряються наголосом (із орфографічного мінімуму)

Практично застосовувати вивчені правила правопису на письмі за слухом, під час списування, самостійного письма. Правильно і грамотно писати на слух текст, який диктується, зазначеного в програмі обсягу, з вивченими орфограмами і пунктограмами.

Тематичні групи слів - назв предметів і реалій матеріальної та духовної культури українського народу

Розуміти значення слів, що стосуються предметів побуту, народних звичаїв та усталених історично, уміти пояснити їх значення, в окремих нескладних випадках – походження, уміти використовувати тематичні групи слів народознавчого змісту в мовленні

Українська народна творчість як відображення народного досвіду

Знати українські прислів’я, приказки, фразеологічні звороти, загадки, казки, пісні, уміти доречно використовувати їх у усному і писемному мовленні

Діяльнісна лінія

Уміння аналізувати, порівнювати, виділяти головне, узагальнювати (практично) мовний матеріал на основі полісенсорного сприймання

Виділяти у мовних одиницях (слові, реченні, тексті) їх складові, головне у мовних одиницях: корінь слова, основу речення, тему і основну думку тексту; робити елементарні висновки на основі спостереження мовних явищ, узагальнювати мовні факти на основі їх аналізу і порівняння

Корекційно-розвивальна лінія

МОВЛЕННЄВИЙ РОЗВИТОК

Вміти правильно вимовляти слова різного звукового складу, розрізнювати всі звуки рідної мови за акутистико-артикуляційними ознаками та використовувати їх у власному мовленні. Розуміти значення слів з різним рівнем узагальненого лексичного значення (конкретні, збірні, абстрактні) в контексті, ситуаціях спілкування та ізольовано.Уміти граматично правильно оформлювати власні вислови.

Розуміти значення основних граматичних категорій. Володіти продуктивними формами словотвору. Використовувати у власному мовленні синтаксичні конструкції, різні за рівнем складності (просте непоширене, просте поширене, складне із сурядним та підрядним зв’язком). Уміти трансформувати синтаксичні конструкції у напрямку спрощення, ускладнення. Розуміти складні логіко-граматичні конструкції (порівняльні, обернені, інвертовані, дистантні). Володіти розгорнутим діалогічним та монологічним (опис, переказ, розповідь) мовленням (з опорою на наочність, за запитаннями вчителя, за планом, без опори).

Засвоїти елементарні теоретичні відомості з фонетики, будови слова, морфології, синтаксису, орфографії, графіки та пунктуації, вміти свідомо застосовувати їх на практичному рівні. Для дітей з порушеннями зору. Називати предмети і явища довкілля, суспільного життя, маючи про них конкретні уявлення, співвідносити слово з реальним предметом, явищем. Вміти граматично правильно будувати будь-яке висловлювання, логічно й образно висловлюватися, дотримуючись етикетних норм спілкування. Мати достатній запас узагальнюючої та емоційно забарвленої лексики, доречно нею користуватися.

Для дітей з порушеннями слуху

Дотримуватися правильної звуковимови (відповідно до можливостей дитини), знаходити помилки у власних мовленнєвих усних і письмових висловлюваннях і виправляти їх.



СЕНСОМОТОРНИЙ РОЗВИТОК

Мати добре розвинену слухову пам’ять і мовленнєву моторику. Вміти точно, повно, самостійно виконувати всі рухові дії, необхідні для письма. Мати навичку правильно обирати поставу під час письма, орієнтуватися в зошиті, підручнику, приладді для письма

Вміти адекватно сприймати, розрізняти, класифікувати предмети, явища довкілля за допомогою дотику, слуху, зору, нюху, смаку позначати їх словесно.

Співвідносити та запам’ятовувати враження, отримані від різних збережених аналізаторів з мовленнєвими одиницями;

Актуалізувати уявлення для розуміння змісту сприйнятого мовленнєвого матеріалу

Зосереджуватися на звукових сигналах, з допомогою пригадування, домислювання, прогнозування; виділяти корисну інформацію із сприйнятого


РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Уміти практично використовувати порівняння, аналіз, узагальнення, класифікацію у процесі вивчення мовного матеріалу. Виділяти суттєві ознаки в мовних одиницях. Зіставляти і протиставляти (порівнювати) слова, речення, тексти.

Робити елементарні висновки на основі аналізуючого полісенсорного спостереження.

Уміти висловлюватися логічно, образно.

Запам’ятовувати, утримувати в пам’яті та відтворювати образний і вербальний матеріал.

Усвідомлено сприймати, спостерігати за предметним світом, мовленням і мовними явищами.

Співвідносити реальні предмети та явища, малюнки, враження з власного досвіду з мовленнєвими одиницями.

Аналізувати, порівнювати, групувати явища довкілля та

мовні явища.



ОСОБИСТІСНИЙ РОЗВИТОК

Виявляти пізнавальну активність, самостійність, допитливість під час вивчення мовного матеріалу, пізнавальний інтерес до слова, його значення і походження; увагу до правопису слова, орфографічну пильність, спостережливість. Уміти мобілізувати увагу, волю, зібраність для виконання завдань вчителя, самостійних видів письмових робіт, здійснювати адекватну самооцінку. Виявляти творчий підхід до виконання завдань, ініціативу і комунікабельність.

Усвідомлювати значення української мови як державної, необхідність користуватися нею, щоб бути громадянином України. Уміти самостійно оперувати одержаними знаннями

з державної мови. Виявляти пізнавальний інтерес до вивчення другої мови, розвивати здатність до словесної творчості, міжсуб’єктної взаємодії державною мовою.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал