Приватний вищий навчальний заклад



Сторінка4/4
Дата конвертації19.12.2016
Розмір0.63 Mb.
1   2   3   4

VІ РОБОЧИЙ ЧАС НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ




  1. Робочий час викладача визначається обсягом його навчальних, методичних, наукових і організаційних обов’язків у поточному навчальному році, відображених в індивідуальному плані роботи викладача. Робочий час науково-педагогічних працівників Інституту регламентується статтєю 56 Закону України «Про вищу освіту», кодексом Законів про працю України, наказом МОН України № 450 від 7. 08.2002 року «Про затвердження норм часу для планування й обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних та науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів», наказом ректора Інституту № 121 від 30.09.2013року«Про впровадження норм часу для планування й обліку навчальної, основних видів методичної, наукової, організаційної та виховної роботи науково-педагогічних працівників Інституту.

  2. Згідно статті 58 Закону України «Про вищу освіту» науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу зобов'язані:

2.1 забезпечувати викладання на високому науково-теоретичному і методичному рівні навчальних дисциплін відповідної освітньої програми за спеціальністю, провадити наукову діяльність (для науково-педагогічних працівників);

2.2 підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, наукову кваліфікацію (для науково-педагогічних працівників);

2.3 дотримуватися норм педагогічної етики, моралі, поважати гідність осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, прищеплювати їм любов до України, виховувати їх у дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України та державних символів України;

2.4 розвивати в осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, самостійність, ініціативу, творчі здібності;

2.5 дотримуватися статуту вищого навчального закладу, законів, інших нормативно-правових актів.

3. Індивідуальний робочий план викладача є основним документом, який визначає роботу науково-педагогічних працівників Інституту. Він призначений для планування й обліку персональної роботи викладача на навчальний рік. Бланк індивідуального плану розраховано на 5 років.

План складається з таких розділів:

І – навчальна робота;

ІІ – методична робота;

ІІІ – наукова робота;

ІV – організаційна робота;

V – перелік змін у роботі викладача;

VІ – висновок про виконання плану;

VІІ – зауваження осіб, які перевіряють роботу кафедри.

  1. Індивідуальний робочий план викладача розглядається на засіданні кафедри і затверджується завідувачем кафедри.Узагальнений облік виконання плану ведеться окремо по кожному розділу. Фактичне виконання плану візується завідувачем кафедри. Після завершення семестру, навчального року або терміну дії трудового договору (контракту) завідувач кафедри дає висновок про виконання робіт за планом і про роботу викладача в цілому.

Плани зберігаються на кафедрі протягом 3 років.

У процесі роботи до планів можуть вноситися зміни, доповнення за згодою викладача на основі рішення кафедри. Всі зміни викладач зобов'язаний внести в розділ V індивідуального плану.

Усі записи в індивідуальному плані ведуться одними чорнилами і почерком, акуратно, чітко, без виправлень.

Кожен викладач звітується про виконання індивідуального плану на засіданні кафедри за І півріччя до 1 лютого, за ІІ півріччя та навчальний рік – до 30 червня. Завідувач кафедри робить відповідні записи у VІ розділі (висновок про виконання плану) індивідуального плану, підсумки виконання індивідуальних планів викладачів оформлюються протоколами кафедри.

5. Після завершення навчального року в індивідуальному робочому плані робляться відмітки про всі види фактично виконаної роботи. Тривалість робочого часу викладача з повним обсягом обов’язків становить не більше 1548 годин на навчальний рік при середньотижневій тривалості 36 годин.

6. У випадках виробничої необхідності викладач може бути залучений до проведення навчальних занять понад обов'язкового обсягу навчального навантаження, визначеного індивідуальним робочим планом, у межах свого робочого часу. Додаткова кількість облікових годин встановлюється вищим навчальним закладом.

Обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачеві, виражений в академічних годинах, визначає навчальне навантаження викладача.

Види навчальних занять, що входять в обов’язковий обсяг навчального навантаження викладача відповідно до його посади, встановлюються кафедрою з урахуванням виконання ним методичної, наукової й організаційної роботи та особливостей і структури навчальної дисципліни, яку викладає викладач. При визначенні індивідуального навчального навантаження враховується необхідність витрат часу на розробку навчальної робочої програми, курсу лекцій, відповідного методичного забезпечення, якщо дисципліна лише запроваджується у навчальний процес.

Мінімальне навчальне навантаження викладача встановлює вищий навчальний заклад з урахуванням виконання ним методичної, наукової, організаційної та інших видів робіт.

Обов’язковий обсяг навчального навантаження викладача в межах його робочого часу, з урахуванням виконання ним інших обов’язків (методичних, наукових, організаційних), передбачається трудовим договором.

Залучення науково-педагогічних працівників до роботи, не передбаченої трудовим договором, може здійснюватися лише за їхньою згодою або у випадках, передбачених законодавством.

Графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбачених індивідуальним робочим планом викладача. Час виконання робіт, не передбачених розкладом або графіком контрольних заходів, визначається з урахуванням особливостей спеціальності та форм навчання.

Викладач зобов’язаний дотримуватися встановленого йому графіка робочого часу.

Переносити заняття з одного часу на інший поза розкладом без дозволу декана відділу забороняється.

Забороняється відволікати викладачів від проведення навчальних занять та контрольних заходів, передбачених розкладом.

Науково-педагогічні працівники підвищують кваліфікацію та проходять стажування в Україні і за кордоном. Вищий навчальний заклад забезпечує підвищення кваліфікації та стажування педагогічних, науково-педагогічних працівників не рідше одного разу на п'ять років із збереженням середньої заробітної плати.

Результати підвищення кваліфікації та проходження стажування враховуються під час обрання на посаду за конкурсом чи укладення трудового договору з науково-педагогічними працівниками.

Посади науково-педагогічних працівників, які підвищують кваліфікацію або проходять стажування з відривом від виробництва, на цей період можуть заміщуватися іншими особами без проведення конкурсу на умовах строкового трудового договору (контракту).

VІІ СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ



На виконання статті 10, статті 16 Закону України «Про вищу освіту» та Положення Інституту від16.10.14 р. система внутрішнього забезпечення якості вищої освіти передбачає здійснення в Інституті таких процедур і заходів:

  1. визначення принципів і процедур забезпечення якості вищої освіти та ухвалення їх Вченою радою;

  2. здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм;

  3. щорічне оцінювання ЗВО, науково-педагогічних працівників вищого навчального закладу та регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань на офіційному веб-сайті Інституту, на інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб;

  4. забезпечення підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників;

  5. забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, у тому числі самостійної роботи ЗВО, за кожною освітньою програмою;

  6. забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом;

  7. забезпечення публічності інформації про освітні програми, ступені вищої освіти та кваліфікації;

  8. інших процедур і заходів.

Система внутрішнього забезпечення Інститутом якості освітньої діяльності та якості вищої освіти за його поданням оцінюється Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти або акредитованими ним незалежними установами оцінювання та забезпечення якості вищої освіти на предмет її відповідності вимогам до системи забезпечення якості вищої освіти, що затверджуються Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.


VIІІ.ОРГАНІЗАЦІЯ, ЗАВДАННЯ І НАПРЯМИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІНСТИТУТУ

1. Специфіка, мета і завдання наукової діяльності Інституту.

1.1 Важливою рисою розвитку наукової роботи Інституту є органічна єдність наукового та освітнього процесів, що забезпечує ефективність наукових досліджень, постановки цілей і визначення пріоритетних напрямів наукової діяльності.

Головними завданнями цієї мети є підготовка кваліфікованих спеціалістів, наукових і науково-педагогічних кадрів на рівні міжнародних вимог і стандартів держави .

Різноманітні форми кооперування Інституту з підприємствами промисловості, державними науковими центрами, адміністративними установами в галузі практичного використання науково-дослідних результатів підвищує ефективність використання висококваліфікованих науково-педагогічних кадрів, поліпшує підготовку спеціалістів, прискорює освоєння результатів, одержаних у процесі спільних наукових досліджень.

Адміністрація Інституту широко використовує прямі і непрямі методи стимулювання наукових розробок, підвищуючи ефективність впровадження і функціонування нових форм організації науково-дослідної роботи.

1.2. Інтеграція наукової діяльності та вищої освіти в Інституті передбачає:


  • розробку нових методологій навчально-виховного процесу та їх впровадження у освітню та науково-дослідну роботу;

  • проведення спільних досліджень викладачами, науковими співробітниками, аспірантами, студентами Інституту і вченими НАНУ, галузевих Академій, та провідних наукових закладів України і світу;

  • широке залучення студентів до науково-дослідної роботи;

  • участь Інституту у безперервній підготовці кадрів із престижних напрямів розвитку науки і техніки.

1.3 Кафедральна наукова робота.

Кафедра є основною інтеграційною ланкою навчально-виховного і наукового процесів Інституту. Вона здійснює підготовку бакалаврів та спеціалістів за освітніми програмами і відповідає за її якість. Кафедра організовує наукову роботу науково-педагогічних працівників. Викладачі складають плани наукової та науково-дослідної роботи, які затверджуються і контролюються кафедрою відповідно до поточних і перспективних завдань Інституту.

1.4 Специфіка наукових досліджень в Інституті передбачає:


  • розвиток актуальних наукових розробок відповідно до специфіки та напрямків діяльності кафедр;

  • активне залучення до наукової роботи викладачів кафедр та студентів усіх спеціальностей ;

  • застосування оптимальних методів досягнення результатів наукової та педагогічної діяльності, виконання своїх професійних обов’язків.

2. Організаційна структура наукової діяльності Інституту.

2.1 Науково-організаційний відділ (НОВ) розробляє стратегію наукових досліджень, контролює їх виконання і апробацію.



      1. Координує роботу Вченої ради Інституту.

      2. НОВ організовує роботу Студентського наукового товариства Інституту.

      3. НОВ здійснює розвиток міжвузівських наукових зв’язків, взаємних стажувань викладачів і студентів у рамках Асоціації ВНЗ приватної форми власності, інших об’єднань і асоціацій, національних і закордонних освітніх закладів.

      4. Організовує проведення наукових досліджень із актуальних питань теорії і практики державного управління, місцевого самоврядування, менеджменту, інвестиційно-фінансових аспектів економічної діяльності, соціологічні дослідження, психологічні тренінги.

      5. Організовує і проводить національні та міжнародні наукові і науково-практичні конференції, семінари.

      6. Організовує розробку форм і методів підвищення наукової кваліфікації викладачів.

      7. Здійснює формування і видання “Наукових студій-ХХІ ”.

      8. Проводить щорічні міжнародні і загальноукраїнські наукові конференції і видає за їхніми результатами спеціальний випуск наукового збірника.

      9. Щорічно проводить внутрішні наукові конференції професорсько-викладацького складу і студентів Інституту.

      10. Здійснює різноманітні форми науково-просвітницької діяльності, організовує участь викладачів і студентів у науково-дослідному і громадському житті, виступи у пресі, радіо і телебаченню.

      11. Разом із кафедрами Інституту формує тематику та проведення наукових досліджень, керує науково-дослідною роботою студентів, обговоренням завершених науково-дослідних робіт і впровадженням їх результатів.

      12. Надає рекомендації Вченій раді щодо наукової вагомості поданих до публікації завершених наукових праць.

      13. Організовує роботу Студентського наукового товариства Інституту.

      14. НОВ здійснює науково-просвітницьку і видавничу діяльність: готує і видає підручники, навчальні посібники, наукові праці і переклади .

      15. Організовує проведення в Інституті етапів Всеукраїнської студентської олімпіади, інших загальнодержавних та міжнародних науково-дослідних заходів.

2.2 Вчена рада Інституту. Вчена рада (ВР) є координаційним дорадчим органом при проректорі з науково- педагогічної роботи Інституту.

      1. ВР об’єднує викладачів, наукових співробітників Інституту, які ведуть науково-дослідну роботу, керують науковою роботою студентів.

      2. ВР узгоджує напрямки і стратегію науково-дослідної роботи викладачів і студентської науково-дослідної роботи із проректором з науково-педагогічної роботи і керівництвом Студентського наукового товариства.

      3. ВР під керівництвом проректора з науково-педагогічної роботи, завідуючого науково-організаційним відділом формує тематику та проведення наукових досліджень і методи їх впровадження у освітній процес.

      4. Члени ВР всебічно забезпечують допомогу в успішній участі Інституту в різноманітних заходах наукового і суспільно-державного значення, які сприяють підвищенню іміджу та рейтингу Інституту, отриманні Інститутом додаткових джерел фінансування, міжнародної, державної і громадської підтримки.

      5. Засідання ВР проводиться не рідше одного разу на місяць.

      6. Поточну організаційну роботу ВР здійснює науковий секретар, який підпорядковується проректору з науково-педагогічної роботи.

      7. У роботі ВР можуть брати участь члени Студентського наукового товариства з правом дорадчого голосу.

2.3 Студентське наукове товариство Інституту. Студентське наукове товариство Інституту (СНТ) є добровільним об’єднанням студентів, які зацікавлені у власному інтелектуальному, творчому розвитку, набутті теоретичних і практичних знань і методів наукової, управлінської діяльності, прагнуть до формування патріотично налаштованої, суспільно відповідальної державної еліти України.

      1. Студентське наукове товариство вивчає, узагальнює і розповсюджує найкращі світові здобутки науково-дослідного, інноваційного та політико-економічного досвіду.

2.3.2 Активно сприяє і приймає участь в організації і проведенні різноманітних міжнародних, загальноукраїнських, регіональних науково-дослідних і громадсько-державних заходах.

      1. Здійснює інформаційну просвітницьку діяльність серед студентства.

2.3.4 Очолює і сприяє впровадженню методів і заходів з підвищення загальної, духовної, політико-економічної та правової культури студентів Інституту.

2.3.5 Встановлює зв’язки і розвиває відносини з молодіжними, вітчизняними, міжнародними організаціями, які здійснюють різного роду підтримку наукової, освітньої та громадської діяльності студентів.



      1. Формує Банк науково-інтелектуальної інформації з стратегічних і концептуальних напрямків дослідження СНТ.

      2. Співпрацює з кадровими агентствами і службами зайнятості для сприяння працевлаштуванню і проходженню навчальної практики студентами Інституту.

      3. Проводить соціологічні опитування, експериментальні дослідження з актуальних питань діяльності Інституту і життя студентства.

Членом СНТ може бути студент Інституту, який поділяє цілі і принципи СНТ, приймає активну участь у науковому, громадському житті, за своїми інтелектуальними, моральними та навчальними показниками відповідає критеріям Статуту СНТ.

СНТ здійснює свою діяльність у координації з Науково-організаційним відділом і Вченою радою Інституту, очолюваних проректором з науково-педагогічної роботи. Рішення і напрямки діяльності, звітність СНТ затверджуються проректором з науково- педагогічної роботи.



ІХ НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ



Науково-методичне забезпечення освітнього процесу включає:

  • стандарти вищої освіти (освітньо-професійна программа);

  • навчальні плани;

  • навчальні програми і робочі навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін;

  • програми різних видів практик;

  • підручники і навчальні посібники;

  • інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять;

  • індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін;

  • контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять;

  • контрольні роботи з навчальних, дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;

  • методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових і кваліфікаційних робіт.

Інші види науково-методичного забезпечення освітнього процесу визначаються відповідними кафедрами згідно з освітньо-професійними програмами певного рівня підготовки.








Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал