Природнича компетентність молодших школярів та умови її розвитку



Скачати 236.04 Kb.
Дата конвертації01.01.2017
Розмір236.04 Kb.
Природнича компетентність молодших школярів та умови її розвитку

Виняткової значущості нині набуває проблема становлення екологічної особистості – з її реалістичним баченням та науковим світосприйняттям. Особистості, яка усвідомлює, що вищою цінністю для людини є гармонійний розвиток як себе самої, так і природи.

Природнича компетентність молодших школярів вимагає певних умов для

реалізації своїх завдань:

природне розвивальне середовище;

створення умов для спілкування дітей з об'єктами природи;

організація активної діяльності дітей у природі.

Головна з цих умов – природне розвивальне середовище у приміщенні (класних кімнатах –куточок природи) на території навчального закладу (город, квітник, сад ), та у найближчих до території школи природних угрупуваннях (парк, сквер, водойма).

Про значущість природного розвивального середовища у розвитку природничої компетентності молодших школярів свідчать різні види діяльності на них, як-от:

спостереження;

ігрова діяльність;

практична діяльність, складовими якої є пошуково-дослідницька і природоохоронна діяльність учнів;

спілкування дітей з природними об'єктами.

В обладнаних куточках природи зібрано велику кількість кімнатних рослин, за якими доглядають учні та спостерігають, як залежить їхній стан від правильного догляду.

Спілкування дітей з рослинами і тваринами допомагає їм усвідомити, що природні об'єкти – живі організми, а не посібники чи іграшки; дає змогу упереджувати жорстокість у взаємодії з ними; виховувати відповідальність.

Учні вчаться обстежувати природні об'єкти, визначати їхні характерні ознаки і стани ( здоровий чи потребує допомоги ). Турбота дітей про рослин і тварин активізується у праці, яка спрямована на створення та підтримку умов, необхідних для проживання живих організмів.

На території школи є город, квітники, газони, сад. Квітники прикрашають ділянки навчального закладу, створюють затишок. З ранньої весни і до пізньої осені школярі спостерігають за появою сходів, розвитком і цвітінням рослин, визріванням насіння, за комахами. Учні садять рослини, доглядають за ними.

Розуміючи, що найкращий засіб виховання – це особистий приклад, педагоги багато уваги приділяють організації спільної з учнями праці в природі, до якої залучають і батьків. Уже традиційними стали весняні висаджування дерев, кущів, квітів, прибирання берегу Осташівського ставу, вирощування овочів на городі тощо.

Побачену красу, свої почуття від милування нею діти передають під час малювання, ліплення… .

Існує чимало форм роботи з дітьми, що допомагають прищепити їм любов до природи. Ефективними є такі:

спостереження за природою під час прогулянок до лісу, парку, скверу, річки, озера, ставка, джерела;

екскурсії;

залучення дітей до посильної праці в природі та природоохоронної діяльності, до участі в народних іграх, відгадуванні загадок, до перевірки народного прогностика;

дослідницька діяльність;

виготовлення виробів із природних матеріалів, композицій із рослин;

читання та обговорення казок, художніх творів про природу;

відвідування художніх музеїв, виставок, книжкових магазинів, ботанічних садів, зоопарків;

виготовлення та прикрашення годівничок або будиночків для птахів.

Методичний інструментарій ( форми, методи, засоби, прийоми роботи ) мають бути досить різноманітними і сприяти розв'язанню таких завдань:

формування естетичної спостережливості та здатності до концентрації уваги під час сприймання об'єктів і явищ природи;

сприяння розвитку судження, тобто вміння висловити думку щодо суттєвих та естетичних властивостей природних об'єктів;

виховання естетичних почуттів, співчутливого ставлення до об'єктів живої природи;

сприяння розвитку допитливості та творчої уяви.

Пошукові пізнавальні завдання перетворюють красу природного довкілля на одне з найпривабливіших для школярів явищ, активізують їхнє прагнення до пізнання нових об'єктів, їх суттєвих та естетичних властивостей. При цьому в учнів виникають запитання: «Чим відрізняються красиві явища від некрасивих? Чи боляче рослинам? Як можна допомогти тваринкам?»

Найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Пісня весняного струмочка, шепіт лісу, щебетання дзвінкоголосих пташок, пахощі квітів, срібні струни дощів – все це дорога серцю, ні з чим незрівнянна природа рідного краю.

Природа – це Батьківщина. Наш дім. Ми маємо навчитися жити у цьому домі так, щоб у ньому завжди вистачало місця всім: і пташці в небі, і звірям у лісі, і черв'ячку в землі, травинці і квітці, високому дереву і маленькій стеблинці, і, звичайно ж людині.

Дослідження свідчать про те, що спостереження розкриває перед дитиною реальний світ природи, дає багато знань про неї, розширює коло знань дитини, розвиває її розумові здібності і кмітливість, критичність і самостійність думки, цілеспрямовану увагу, аналізуючи сприймання, спостережливість.

Спостерігаючи, дитина вчиться зіставляти факти, аналізувати їх, робити висновки, тобто вчиться активно, творчо, самостійно мислити.

Навчально-виховне значення екскурсій

Навчальні екскурсії ( від лат. exurcio –поїздка, прогулянка) визначаються в педагогіці як форма і метод навчально-виховної роботи, що дає змогу організувати спостереження та вивчення різноманітних предметів і явищ у природних умовах.

Екскурсії в природу роблять життя школярів цікавим, допомагають ліпше зорієнтуватися в довкіллі: у лісі, на луці, в парку чи сквері, на ставку тощо. Під час екскурсій учні ознайомлюються з новими об'єктами, отже, збагачується їх словник, розвивається мовлення.

Природничі екскурсії забезпечують чудові умови для розвитку сенсорної культури школярів. Природа є найбільшим розмаїттям форм, барв, звуків, запахів. Ці чинники впливають на чуттєву сферу дитини діють комплексно, у природній гармонії. Об'єкти і явища природи володіють таємничою магією життя, привертають увагу, цікавлять і збуджують допитливість школярів. А інтерес – велика рушійна сила розвитку пізнавальних процесів. Природа має фантастичну властивість кожен день робити сюрпризи тим, хто цікавиться нею: розпустилася квітка, прилетіли снігурі, з'явилася веселка – лише встигай усе помічати!

У процесі спостережень розвивається така універсальна якість особистості, як спостережливість, дуже необхідна людині у сучасному динамічному ритмі життя.

Під час екскурсії – чудова можливість для естетичного виховання школярів. Сприймання мальовничих пейзажів, розглядання квітів, яскравих комах – усе це допомагає навчитися дітям відчувати прекрасне, викликає у них бажання милуватися природою, оберігати її, самим творити красу та добро.

Неможливо не оцінити значення екскурсії для фізичного розвитку дитини. Перебування на свіжому повітрі, рух – все це стимулює обмін речовин, дає змогу загартувати організм.

Види, зміст екскурсій у природу та їхня структура

За змістом екскурсії у природу умовно можна поділити на два види:

природничі ( до лісу, водойми, на луки, тобто до природних рослинних угрупувань, а також до ботанічного саду, парку, скверу – штучних рослинних угрупувань);

сільськогосподарські ( на город, у сад, оранжерею, на поле, ферму, у зоопарк).

За методами проведення виділяють три типи екскурсій:

ілюстративну ( переважає метод готових знань);

дослідницьку (переважає метод пошуку);

комбіновану ( присутні два методи).

Під час природничих екскурсій учні не лише спостерігають за об'єктами природи, але й можуть побачити працю людей, спрямовану на поліпшення природного середовища ( у лісі, парку, сквері, саду).

Організовуючи сільськогосподарські екскурсії , педагоги привертають увагу учнів не лише на працю людей, але й на ріст та розвиток рослин, тварин у саду, теплиці, зоопарку.

Практика показує, що міські природничі екскурсії найчастіше проводяться на одне й те саме місце, але у різні пори року – з метою встановити послідовність сезонних змін та ознайомити школярів з їхніми характерними особливостями. Сільськогосподарські екскурсії проводяться епізодично.

У практиці використовують структуру екскурсії:

встановлення зв'язку навчальної інформації з попереднім досвідом учнів;

повідомлення мети екскурсії;

колективне спостереження;

збирання природного матеріалу ( доцільно восени);

дидактична гра ( закріплення знань в ігровій формі);

підбиття підсумків.

У структурі екскурсії на сільськогосподарські об'єкти замість дидактичної гри і збирання природного матеріалу вводиться розповідь педагога чи працівника підприємства, де проводиться екскурсія, в якій розкривається послідовність трудового процесу,поведінка тварин, значення праці людини.

Чим же відрізняється екскурсія від повсякденної прогулянки?

Екскурсія – це заняття, яке проводиться за межами школи.

Прогулянка – повсякденна форма роботи і здійснюють її, в основному на пришкільній ділянці.

Під час екскурсії учні засвоюють значно більший обсяг програмового матеріалу тому, що її повністю присвячено ознайомленню дітей з природою. Ознайомлення ж дітей з природою на прогулянці є лише одним з її компонентів – поряд з проведенням рухливих та творчих ігор, праці.

Екскурсія більш подібна до цільової прогулянки, але це не тотожні поняття. Цільова прогулянка відрізняється від екскурсії, обсягом програмового матеріалу. Обсяг завдань, що намічаються для реалізації на цільовій прогулянці, значно менший від того, який передбачається розв'язати на екскурсії.

Орієнтовна довжина маршруту цільової прогулянки – 2,5км. Метою прогулянки є не тільки здобуття певних знань, а й збагачення естетичних і моральних вражень дітей або ж виконання учнями нескладних практичних завдань. Бажано вести щоденник цільових прогулянок і екскурсій.

Застосування дослідів для формування екологічної культури молодших школярів

Екологічна освіта та виховання школярів передбачає не тільки одержання учнями певної суми інформативного матеріалу про довкілля, вивчення властивостей предметів природи, явищ, засвоєння правил поведінки в природі, а й встановлення зв'язків і взаємовідносин між предметами і явищами, тобто провідною ідеєю при вивченні природничого оточення повинна бути ідея єдності природи. Усвідомлення учнями цієї ідеї значною мірою забезпечується здійсненням систематичних цілеспрямованих спостережень у природі. Не менш ефективним прийомом є постановка дослідів.

Навчальний дослід – це елементарний навчальний експеримент. Він є одним із важливих методів пізнання природи, накопичення чуттєвого досвіду. Інформація здобута таким шляхом, є основою певних теоретичних висновків, узагальнень, встановлення закономірностей або підтвердження вже засвоєних.

Необхідність проведення дослідів у початкових класах зумовлена насамперед тим, що діти мають незначний чуттєвий досвід, а більшість природознавчих уявлень і елементарних понять формується тільки на його основі. Це стосується тієї частини змісту, засвоєння якої іншими методами буде неефективним. Зокрема:

Ознаки і властивості, які безпосередньо чуттєво не сприймаються. Наприклад, скільки б діти не спостерігали за зразком корисної копалини, вони не зможуть визначити, міцна вона чи крихка, горить чи не горить, тоне у воді чи плаває. Для цього необхідно спробувати її розламати, підпалити, вкинути у воду, тобто виконати досліди.

Причинно-наслідкові зв'язки між об'єктами та функціональні залежності між величинами, які їх характеризують. Наприклад, залежність об'єму рідини від нагрівання і охолодження, значення води, тепла, світла, повітря для життя рослин.

Застосування дослідів має цілий ряд переваг для формування екологічної культури, оскільки передбачає:

активну участь школярів у навчально-виховному процесі;

нагромадження суми достовірних конкретно-образних уявлень про навколишнє середовище;

усвідомлення, що предмети і явища природи можуть змінюватись, в тому числі під впливом діяльності людини;

виявлення факторів негативної дії на довкілля та пошуки шляхів їх усунення чи хоча б послаблення їх впливу.



Приклади дослідів.

Досліди з повітрям

Завдання: експериментальним шляхом довести, що повітря має вагу. Закріпити знання учнів про те,що повітря є скрізь навколо нас, його містять всі оточуючі порожнисті предмети, такі матеріали, як пісок, грунт, глина, вода тощо. Уточнити уявлення дітей про те, що повітря – складова життя людини. Розвивати уважність, допитливість.

Дослід №1.

Припущення: повітря всередині нас.

Хід досліду

Запропонуйте дітям подути в соломинку або тоненьку трубочку, один кінець якої занурений у склянку з водою. З'явилися бульбашки. Що це? Повітря.

Звідки взялося? З наших легенів, ми вдихнули його. Отже припущення підтвердилося: повітря є всередині нас.

Дослід№2.

Припущення: якщо гумову кульку наповнити повітрям, вона стає легшою за ту, яку не наповнено повітрям.

Хід досліду

Запропонуйте учням зважити на терезах з двома чашами дві однакові гумові кульки. Зважування показало,що їх вага однакова. Тепер одна кулька наповнюється повітрям і вдруге зважуються обидві кульки. (Чаша, на якій кулька з повітрям, опускається вниз, отже ця кулька важча). Тож припущення не підтвердилося – повітря має вагу.



Дослід №3

Припущення: всередині цеглини, піску, поролону, глини, грунту повітря немає.

Хід досліду

У банку з водою по черзі вкиньте цеглину, жменьку піску,поролону, глину. В другу баночку – грудочку грунту. Спостерігайте появу бульбашок навколо предметів. Що це? (повітря). Звідки взялися бульбашки, що містять повітря? Воно містилося всередині вкинутих у воду речовин. Отже, повітря не видно, бо воно прозоре, але воно є в речовинах. Тож припущення не підтвердилося.



Дослід №4.

Припущення: у воді немає повітря.

Хід досліду

Продемонструвати наявність повітря у воді можна за допомогою живця елодеї. Гілочку елодеї розріжте навпіл (взято для розмноження рослини) і опустіть зрізом униз у банку з водою. Спостерігайте появу бульбашок,які з'явилися на місцях зрізів. Звідки взялися вони в рослині? З води. Запропонуйте дітям розглянути через збільшене скло будову стебла елодеї, воно має трубчату будову, завдяки чому рослина легко поглинає повітря, що міститься у воді.

Дослід№5

Припущення:у бульбі картоплі поживної речовини (крохмалю )немає.

Хід досліду

Зітріть картоплини на тертці й отриману кашоподібну масу змішайте зі склянкою води. З утвореної суміші виділіть м'якуш за допомогою марлі, а решту суміші дайте відстоятись. Злийте воду . Що це? На дні посудини залишилась речовина сірувато-білого кольору. Це крохмаль. Залишіть його висихати. Капнувши йоду, переконайтеся, що виділена речовина – крохмаль (він має посиніти). Тож припущення не підтвердилося.

Дослід№6

Припущення: насіння не дихає.

Хід досліду

Банку, наполовину заповніть попередньо намоченим насінням пшениці і щільно закрийте кришкою. Через 2-3 доби відкрийте банку і піднесіть до її отвору запалений сірник. Що сталося з сірником? Він погас, тому що під час дихання насіння кисню не стало, залишився вуглекислий газ, який не підтримує горіння. Припущення не підтвердилося, насіння дихає.

Додаток

За чим спостерігати



У вересні

Вересень – рання осінь. Тепла ясна погода. Повітря сухе, чисте, прозоре.

Жовтіють перші листочки на березі.

Дозрівають жолуді.

Початок збору картоплі, городини.

Ластівки збираються великими зграями для відльоту. Відлітають на південь журавлі.

У жовтні

Жовтень – пора золотої осені. Температура знижується, частіше бувають дощі і сильні вітри. Тумани.

Масове пожовтіння листя більшості дерев.

Вдруге квітнуть кульбаби, конюшина, лучні волошки.

В теплі погожі дні в повітрі з'являються срібні павутинки «бабиного» літа.

У листопаді

Листопад – пізня осінь. Погода стає прохолодна, похмура, туманна, часто мрячить дощ.

Випадання першого снігу.

Масовий листопад у більшості дерев і кущів.

Жовтіє трава.

Поява великої кількості ворон, галок, сорок, граків у місті.

У грудні


Найпохмуріший місяць зими, сонце в ньому – рідкий гість. Тріщить мороз, дме холодний вітер.

Горобці у сильні морози ховаються під дахи будинків. Галки, сороки, граки сидять на верхівках дерев, настовбурчивши пір'я.

Прилітають снігурі.

Замерзають водойми.

У січні

Січень, як правило, найхолодніший місяць зими.



Лід стає товстішим. На ставках, озерах замерзають ополонки.

Утворюється стійкий сніговий покрив, іній, кристалічна паморозь.

Поява «котиків» у середині зими – одне з найцікавіших явищ у житті природи.

У лютому


Сніг лежить на полях білою ковдрою. Тільки у сонячні дні іноді чується дзвінка пісня відлиги.

Сонце вище піднімається над горизонтом, помітно довшає день,ополудні капає вода з дахів, а надвечір по їх краях утворюються льодяні бурульки.

Голосно цвірінькають горобці. Повну пісню співає велика синиця.

Інколи у кінці лютого з'являються перші проталини.

У березні

День дорівнює ночі. Помітно теплішає.

На зміну снігу та інею приходить дощ і тумани.

Бубнявіють бруньки більшості дерев та кущів.

Небом пливуть купчасті хмари.

Скинула лусочки, засріблилася своїми котиками верба.

Зацвітають підсніжники, проліски, гусяча цибулька, крокуси.

З'являються перші комахи:кропив'янки, денне павичеве око, лимонниця.

Прилітають жайворонки, шпаки. Чути пісню зяблика.

У квітні


Сходить сніговий покрив. Починається повінь.

Зацвітають медунка, анемона, ряст, сон-трава.

Прокидаються мурашки.

У водоймах з'являються личинки комах, бабок; жуки-плавунці.

На полях кипить робота – оранка, сівба.

Позеленіли трави. Розгортання перших листочків черемхи.

У травні

Ще можливі приморозки на поверхні грунту.

Дерева і кущі повністю вкриваються листям.

Починають цвісти культурні і дикорослі квіти.

Розпочинаються «концерти» ставкових жаб.

Перші роси. Перші грози.

Активно ліплять гнізда ластівки.

Вечорами гудуть хрущі.

Наприкінці травня голівки кульбаб вкриваються білим пухом.

Осінь


Танок осіннього листя. Таємниця листопаду.

Осіннє листя

Настала осінь. Холодом

Повіяло навкруг.

Все більш береться золотом

Зелений ліс і луг.

Від вітру коливаються

Пожовклі дерева,

А листя з них зривається

І пісеньку співа:

Зриваємось ми зграями

З топольок і беріз,

Злітаємо, кружляємо

І падаємо вниз.



Наталя Забіла

У осені - обнова. Вона придбала дивовижний килим! Зітканий він візерунками жовтого, червоного, коричневого кольорів. Застелила осінь ним усю землю!

Де ж придбала вона його, у якій крамниці?

Як називається це явище, коли з дерев опадає листя?

Доторкніться до землі. Яка вона на дотик? (Холодна), а якою стала вода у ній? (Холодна).

З настанням холодів дерева і кущі всмоктують воду з грунту, як ви вважаєте?(Ні, листочки залишаються без води, від цього вони сохнуть, стають ламкі, опадають.)

Листопад – корисне явище, чи ні? Поясніть? (Корисне, дерева менше витрачають води і їм легше прожити без дощу).

Зима


Розвішування годівничок у «Пташиному містечку»

Сьогодні екологічна стежинка поведе нас у Пташине містечко. Там на нас уже чекають, як ви гадаєте, хто? (Птахи)

Кого можна побачити взимку? (Горобчиків, синичок, ворон,голубів, повзиків, сорок).

А які птахи до нас прилітають? (Снігурі, омелюхи.)

Як називаються ці птахи? (Зимуючі.)

Що птахам страшніше – холод чи голод? (Так, саме голод.)

Голод – найбільша небезпека для тендітної пташки взимку. Сита пташина не замерзне навіть у люті морози. І тому ми разом розвісимо годівниці у Пташиному містечку. Насипимо в них корму і щодня будемо спостерігати, хто прилітатиме до наших їдалень. Який саме?

Насіння соняшнику (несмажене!) для снігурів і синиць.

Овес – для горобців.

Просо, пшоно.

Крихти білого хліба.

А ось ягоди горобини, калини ми залишили на рослинах. Буде пожива для снігурів, дроздів, омелюхів.

Весна

Перші весняні квіти



Нас запросив у гості Весняний День.

Який він сьогодні? Він пропонує нам завітати у ліс до дивовижного царства квітів і познайомитись з маленьким принцом.

Хто він?, ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку:

У промінцях сонця ніжних

Край веселого струмка

Білий, росяний…

Раптом блиснув з-під листка. (Підсніжник.)

Розгляньте квітку. Яка вона?

Яке у неї стебло?

А які листочки?

Чи має квітка запах?

А як ви гадаєте, чому квітку назвали підсніжником?

Чому підсніжник може першим зацвісти, коли ще так мало тепла, і земля повністю не зігрілась? ( Його сила - у його цибулинці! Ця цибулинка має так багато поживних речовин, що рослині не потрібно чекати, коли прокинуться живильні соки землі.)

Чи можна зривати квіти? Чому?

Бережіть цю красу. Бо тільки краса зможе врятувати світ!

Екскурсія в парк

Зима. Дерева взимку.

Мета. У ході спостережень виявляти характерні ознаки зими у живій і неживій природі, як дерева пристосувалися до зими. Навчити визначати властивості снігу і його значення для живої природи. Розширювати знання дітей про листяні та хвойні дерева. Виховувати бережливе ставлення до рослин.

Обладнання: дерев'яний кілочок для вимірювання глибини снігу, лопатки для розгрібання снігу, корм для птахів.

Підготовка до екскурсії.

Підготовка педагога: визначення місця екскурсії , підбір цікавого матеріалу.

Підготовка учнів: ведення спостережень за змінами у живій і неживій природі, повторити класифікацію дерев.

Хід екскурсії

Яка пора року настала після осені?

Які знаєте зимові місяці?

Які зміни відбулися у природі?

Який зимовий день?

Яке зимове небо?

Які знаєте зимові прикмети?

Чому стало холодно?

Дорога біла стелиться,

І краю їй нема.

Сніжок мете. Метелиця.

Прийшла до нас…

Зима.


Помилуйтеся красою зимового пейзажу. Як можна назвати зиму за таку красу? ( Чарівницею, художницею, скульптором, майстринею.) Вкрила зима білим снігом і землю. З чим можна порівняти землю? (З білим килимом, ковдрою, периною, скатертиною).

Які зміни відбулися взимку з деревами?

Замість листочків, віти прикрашає білий сніг.

Зимонька-зима дбайливо притрусила снігом все довкола. А у деяких місцях намела цілі кучугури.

Практичні завдання.

Виміряти глибину снігу на відкритому місці.

Дослідити властивості снігу:

*колір;


*на дотик;

*на вологість (сухий, вологий,сирий);

*на твердість (твердий, м'який,жорсткий).

Розгорніть лопатками сніг. Що побачили? (травичку,зелені рослинки, коричневі листочки).

Сніг приносить користь чи шкоду для рослин? Поясніть?

Як рослини пристосувалися до зими?

А чи всі дерева стоять голі?

Як називаються дерева, які скинули листя? А дерева, які мають листочки?

Порівняльна характеристика листяних і хвойних дерев (стовбур, забарвлення кори, високо чи низько ростуть гілки, їхній напрямок.)

Гра «Хто більше?»

( Клас ділиться на дві команди «Листяні» і «Хвойні». Кожна команда по черзі називає свої дерева. Виграє команда, яка назве більше дерев.)

Спостереження за станом бруньок. Збір матеріалу для спостереження. (Порівнюємо стан бруньок на різних деревах. Зрізуємо по одній гілочці для подальших спостережень у куточку живої природи.)

Кладемо «гостинці» для птахів.

Підсумок.

То як пристосувалися дерева до зими?

Чим листяні дерева відрізняються від хвойних?

Яке значення має сніг для живої природи?

Весняна екскурсія

Таємниці струмочка

Мета: вчити розпізнавати водяних комах, виховувати інтерес і правильне ставлення до них.

Обладнання: скляна банка, сачок.

Підготовка до екскурсії.

Підготовка педагога: визначення місця, підбір цікавого матеріалу.

Підготовка учнів: розгляд картин із зображенням різноманітних водойм: річки, моря, ставка, болота, струмка; повторення правил поведінки під час перебування поблизу водойм.

Хід екскурсії

Які рослини ростуть біля водойми, а які у воді?

Які зміни сталися на водоймі?

Які комахи живуть у воді?

Нас у гості запрошує струмочок. Скільки цікавого він сьогодні нам розкаже і покаже. Тож вирушаймо відкривати таємниці струмка.

Станьте навколо так, щоб всім було видно. Поспостерігайте, хто ж у воді поселився? (комахи)

Які вони? Кого нагадують?

Перед вами жуки-водомірки. Їх часто можна побачити у воді.

Чому ж вони не провалюються, чому не тонуть?( на лапках є щетинки, густо змащені жиром)

А ось ще один водяний житель. Поспостерігайте за його поведінкою.

Що він весь час робить? (вертиться).

Його так і назвали –вертячка. У нього свої хитрощі, щоб жити у воді(лапки вкриті густими волосинками, рухає ними як веслами, вишукуючи здобич – маленьких тваринок). А допомагають їм бачити цікаві очі –верхня частина ока бачить над водою, а нижня – під водою. Вони дуже не люблять брудної води. А ще як пощастить можна побачити павука-сріблянку. Це той павучок, який із пухирців повітря будує свою повітряну хатинку.

Багато цікавинок підготував нам струмочок. Подякуємо йому.

Практичне завдання: випаровування калюжі.

1.Знайдіть калюжу на асфальті.

2.Обведіть її крейдою.

3.Через день зробіть нові заміри.

4.Зазначте час, коли ви це робили, щоб порівняти час випаровування калюж різних розмірів.

5.Простежте, якою мірою швидкість випаровування залежить від глибини калюжі.

Підсумок екскурсії.

Яких ви знаєте комах, що живуть у воді?

Як вони пристосувалися до життя у воді?

Осіння екскурсія

Спостереження за осінніми змінами у неживій природі

Мета: дати поняття про туман як явище неживої природи; уточнити уявлення дітей про процес випаровування води і характерні її властивості; пояснити, чому осінь – пора туманів; розвивати спостережливість, допитливість; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Обладнання: натуральні листочки рослин, плоди, насіння, мішечки.

Підготовка до екскурсії.

Підготовка педагога: визначення місця екскурсії, підбір цікавого матеріалу.

Підготовка учнів: проведення досліду з вивчення властивостей води.

Хід екскурсії

Принцеса-осінь підготувала нам сюрприз.

Якою є ранкова погода?(холодною, похмурою,вологою)

Так, осінь – сира пора року. Поясніть чому?

Погляньте навколо – немов хмари опустилися на землю! Оце так сюрприз!

Як називається це цікаве і красиве явище! (туман)

Якого кольору туман?

На що схожий?

А що робить туман?(лежить, стелиться)

Подивіться на предмети навколо. Які вони на дотик? (мокрі)

А яке обличчя? (мокре , немов після дощу)

То що ж таке туман, як ви гадаєте?

Як утворюється туман? (Від холоду водяна пара, яка є у повітрі, перетворюється на крапельки води. Ці краплинки такі малі, що не падають на землю, зависають у повітрі.)

У великих містах туман затримує у собі пил, вихлопні гази автомобілів, частинки диму. Такий брудний туман називають смог. Смог небезпечний для людей, тварин, рослин.

Практичне завдання: збір природного матеріалу

1.Вияснити, які дерева і кущі ростуть на даній місцевості.

2.Зібрати плоди і листя дерев, кущів, насіння трав'янистих рослин.

3.Оформити гербарій із листя і колекцію із плодів.

Підсумок.

Що таке туман?

Коли зникає туман?

В яку пору року найчастіше бувають тумани?

Який місяць – найтуманніший?

Проведення самопідготовки у вигляді сюжетно-рольової гри

« Подорож до казкової Африки»

Стук у двері. Листоноша вручає вихователю лист і промовляє такі слова: « Я не знав куди його віднести, тому що на конверті не було вказано адресу. Я його прочитав, але теж не знаю, що робити. Може, ви мені допоможете?»

Вихователь зачитує лист:

«Ми потрапили у велику біду. Приїдьте, лікарю, до Африки скоріш, порятуйте наших малюків. У них ангіна, скарлатина, фарингіт і дифтерит. Вони плачуть і кричать, горлечка й животики у них болять. Як їх лікувати, ми не знаємо, а лікарів у нас немає. Врятуйте наших малюків!

Слониха, черепаха, страусиха та інші.»

Діти, допоможемо тваринкам?

А до якого лікаря звертаються матусі хворих звірят, як ви гадаєте?

Так, це лікар Айболить (вихователь вивішує ілюстрацію).

Він теж готовий вирушити на допомогу хворим тваринкам. І приготував ось цю валізу.

Інтелектуальна розминка.

(За правильну відповідь, нагорода. Буква Д.)

Але як Айболитю їхати до Африки, якщо він не знає, де вона знаходиться? (розповідь дітей)



(За правильну відповідь, нагорода. Буква Я.)

Що може допомогти лікарю? (карта)



(Вихователь вішає карту-схему)

Для того, щоб дістатись до Африки, Айболитю потрібен корабель. І треба точно розрахувати маршрут.



( Діти виконують математичні обчислення.)

Молодці! Ви добре впорались із завданням і отримуєте букву К.

Вирушаємо в путь океаном. Фізкультхвилинка.

Хвилі бавляться та б'ються,

Наче неслухи-хлоп'ята.

І стрибають, і сміються:

Вітер їм лоскоче п'яти.

Вгору, вниз і знову вгору

Підганяє дужий вітер.

Розгойдав він океан –

Як же хвилям не радіти!

На нашому шляху лежить невеликий острів. Тут живуть дикі мавпи. Вони не бажають пропускати Айболитя далі.

Якщо ви виконаєте завдання з мови, вони пропустять корабель.

(Хто перший впорався, отримує букву У)

На нашому шляху зустрівся ще один корабель, піратський. Пірати не пропускають Айболитя. Їм на кораблі теж потрібен лікар. Але Айболить поспішає до Африки.

Пірати згодні відпустити його, тільки вам слід гарно прочитати текст.

(За читання діти отримують букву Ю).

Ми вже підпливли до Африки.



А тепер давайте складемо слово із отриманих вами літер (діти складають слово « Дякую»).

Так , Айболить дякує вам за те, що ви допомогли йому дістатися до Африки. Тепер він врятує хворих звірят-малят.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал