Примітки до річної фінансової звітності за 2015



Скачати 440.38 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації07.01.2017
Розмір440.38 Kb.
  1   2   3

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінком-Інвест"

ПРИМІТКИ ДО РІЧНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

За 2015 рік
1. Загальні відомості

2. Принципи підготовки звітності

3. Основні принципи облікової політики

4. Основні припущення, оцінки та судження

5. Основні засоби

6. Нематеріальні активи

7. Оренда

8. Необоротні активи утримувані для продажу

9. Фінансові активи та грошові кошти

10. Витрати майбутніх періодів

11. Дебіторська заборгованість

12. Дебіторська заборгованість з бюджетом за податками та іншими розрахунками

13. Резерви

14. Інші оборотні активи

15. Товарно-матеріальні запаси

16. Капітал

17. Кредиторська заборгованість та зобов’язання

18. Дохід від реалізації послуг

19. Собівартість реалізації

20. Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати

21. Інший сукупний дохід

22.Інші витрати

23. Прибутки та збитки

24. Операції з пов’язаними сторонами

25. Чинники фінансових ризиків

26. Управління капіталом

27. Події після звітної дати





1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінком - Інвест» (далі – Компанія) зареєстроване та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України. Компанія була створена 25 січня 2011 року, Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи номер 1 074 102 0000 038788 .

Юридична та фактична адреса Компанії: 03062, м. Київ, вул. Естонська, буд. 120

Основним видом діяльності компанії є посередництво за договорами по цінних паперах або товарах - 66.12.

Компанія має наступні ліцензії:

- Ліцензія серії АД № 034488 видана НКЦПФР 01.04.2011 р. Брокерська діяльність, термін дії до 01.04.2016 р.

- Ліцензія серії АД № 034489 видана НКЦПФР 01.04.2011 р. Дилерська діяльність, термін дії до 01.04.2016 р.

- Ліцензія серії АЕ № 286633 видана НКЦПФР 10.10.2013 р. Депозитарна діяльність депозитарної установи термін дії необмежений.

Компанія пропонує юридичним та фізичним особам послуги з торгівлі цінними паперами, брокерська діяльність, депозитарна діяльність, дилерська діяльність відповідно ліцензіям.

Власники 

Станом на 31 грудня 2015 року Учасником Товариства виступає:




Учасники

Резиденство

Відсоток участі голосуючих акцій,%

ТОВ "Фінансова компанія "Власний дім»

резидент

100


2. ПРИНЦИПИ ПІДГОТОВКИ ЗВІТНОСТІ

Заява про відповідність

Фінансова звітність Компанії є фінансовою звітністю загального призначення, яка сформована з метою достовірного подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності та грошових потоків Компанії для задоволення інформаційних потреб широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень.

Фінансова звітність Компанії підготовлена ​​відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності («МСФЗ»)

При формуванні фінансової звітності Компанія керувалась також вимогами національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не протирічать вимогам МСФЗ.



Основи складання звітності 

Дана фінансова звітність була підготовлена ​​на основі принципу оцінки за історичною собівартістю, та оцінки за справедливою вартістю окремих фінансових інструментів відповідно до МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», з використанням методів оцінки фінансових інструментів, дозволених МСФЗ 13 «Оцінки за справедливою вартістю». Такі методи оцінки включають використання біржових котирувань або даних про поточну ринкову вартість іншого аналогічного за характером інструменту, аналіз дисконтованих грошових потоків або інші моделі визначення справедливої вартості. Передбачувана справедлива вартість фінансових активів і зобов’язань визначається з використанням наявної інформації про ринок і відповідних методів оцінки.


Функціональна валюта та валюта подання звітності

Дана фінансова звітність представлена ​​в національній валюті України (гривні), яка є грошовою одиницею України, функціональною валютою Компанії і валютою представлення звітності. Функціональна валюта визначалася як валюта основного економічного середовища, в якій Компанія здійснює свою діяльність.



Припущення про безперервність діяльності

Фінансова звітність Компанії підготовлена виходячи з припущення безперервності діяльності, відповідно до якого реалізація активів і погашення зобов’язань відбувається в ході звичайної діяльності. Фінансова звітність не включає коригування, які необхідно було б провести в тому випадку, якби Компанія не змогла продовжити подальше здійснення фінансово-господарської діяльності відповідно до принципів безперервності діяльності.



Форма та назви фінансових звітів

Перелік та назви форм фінансової звітності Товариства відповідають вимогам, встановленим НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».



Методи подання інформації у фінансових звітах

Згідно НП(С)БО 1 Звіт про сукупний дохід передбачає подання витрат, визнаних у прибутку або збитку, за класифікацією, основаною на методі "функції витрат" або "собівартості реалізації", згідно з яким витрати класифікують відповідно до їх функцій як частини собівартості чи, наприклад, витрат на збут або адміністративну діяльність. Проте, оскільки інформація про характер витрат є корисною для прогнозування майбутніх грошових потоків, то ця інформація наведена в п. 7.2, 7.4, 7.5 цих Приміток.

Представлення грошових потоків від операційної діяльності у Звіті про рух грошових коштів здійснюється із застосуванням прямого методу, згідно з яким розкривається інформація про основні класи надходжень грошових коштів чи виплат грошових коштів. Інформація про основні види грошових надходжень та грошових виплат формується на підставі облікових записів Товариства.

3. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ
Облікова політика - конкретні принципи, основи, домовленості, правила та практика, застосовані суб'єктом господарювання при складанні та поданні фінансової звітності. МСФЗ наводить облікові політики, які, за висновком РМСБО, дають змогу скласти таку фінансову звітність, яка міститиме доречну та достовірну інформацію про операції, інші події та умови, до яких вони застосовуються. Такі політики не слід застосовувати, якщо вплив їх застосування є несуттєвим.

Облікова політика, викладена нижче, послідовно застосовувалася до всіх періодів, представлених у цій фінансовій звітності.



Основні засоби

Компанія визнає матеріальний об'єкт основним засобом, якщо він утримується з метою його використання у процесі своєї діяльності , надання послуг, або здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) якого більше одного року та вартість якого більше 6000 грн.

Об'єкти основних засобів відображаються за первісною вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та нарахованих збитків від знецінення. Нерухоме майно у власності компанії не обліковується. Справедлива вартість основних засобів що відносяться до інших об'єктів основних засобів визначалася на основі залишкової відновної вартості. Історична вартість включає витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням об'єктів основних засобів

Амортизація нараховується в цілях списання вартості або переоцінки активів з використанням прямолінійного методу протягом очікуваного терміну корисного використання відповідних активів. Строки корисного використання об’єктів встановлені з урахуванням пункту 145.1 статті 145 Податкового кодексу України:




Групи

Строк корисного використання, роки

Будівлі та споруди

20

Машини та обладнання

5

з них ЕОМ, ін.. машини для оброблення інформації, зчитування

2

Меблі

4

Інструменти,прилади та інвентар

4

У тому випадку, якщо об'єкт основних засобів складається з кількох компонентів, які мають різний строк корисного використання, такі компоненти враховуються як окремі об'єкти основних засобів. Компанія визнає вартість заміненого компоненту об'єкта основних засобів у складі його балансової вартості на момент виникнення, коли існує ймовірність того, що в майбутньому можуть бути отримані економічні вигоди від використання такого основного засобу і дані витрати можуть бути надійно оцінені. Замінні компоненти списуються у витрати в момент заміни. Усі інші витрати відображаються у звіті про фінансові результати в якості витрат по мірі їх виникнення.

Амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання. Амортизацію активу припиняють на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікують як утримуваний для продажу, або на дату, з якої припиняють визнання активу



Нематеріальні активи

Нематеріальні активи обліковуються за собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопиченого збитку від знецінення або зменшення корисності.

Амортизація нараховується прямолінійним методом протягом строку корисного використання нематеріальних активів. Очікувані строки корисного використання та метод нарахування амортизації аналізуються на кінець кожного звітного року, при цьому всі зміни в оцінках відображаються в обліку і звітності за наступні періоди. 

Очікуваний строк корисного використання по класах нематеріальних активів представлений таким чином:






Ліцензії

Програмне забезпечення та авторські права

Витрати на модернізацію та розробку

Термін корисного використання

Обмежений – 5 років

Обмежений – 2 років

Обмежений – 2 років

Застосований метод амортизації

Амортизується прямолінійним методом (постійні відрахування протягом строку корисної експлуатації)

Амортизується прямолінійним методом (постійні відрахування протягом строку корисної експлуатації)

Амортизується прямолінійним методом (постійні відрахування протягом строку корисної експлуатації)

Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається Компанією самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років .

Зменшення корисності основних засобів та нематеріальних активів

На кожну звітну дату Компанія оцінює, чи є якась ознака того, що корисність активу може зменшитися. Компанія зменшує балансову вартість активу до суми його очікуваного відшкодування, якщо і тільки якщо сума очікуваного відшкодування активу менша від його балансової вартості. Таке зменшення негайно визнається в прибутках чи збитках, якщо актив не обліковують за переоціненою вартістю згідно з МСБО 16. Збиток від зменшення корисності, визнаний для активу (за винятком гудвілу) в попередніх періодах, Компанія сторнує, якщо і тільки якщо змінилися попередні оцінки, застосовані для визначення суми очікуваного відшкодування. Після визнання збитку від зменшення корисності амортизація основних засобів коригується в майбутніх періодах з метою розподілення переглянутої балансової вартості необоротного активу на систематичній основі протягом строку корисного використання.



Визнання інвестиційної нерухомості

До інвестиційної нерухомості Компанія відносить нерухомість (землю чи будівлі, або частину будівлі, або їх поєднання), утримувану на правах власності або згідно з угодою про фінансову оренду з метою отримання орендних платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей, а не для:

- використання у виробництві чи при постачанні товарів, при наданні послуг чи для адміністративних цілей;

- продажу в звичайному ході діяльності.

Інвестиційна нерухомість визнається як актив тоді і тільки тоді, коли:

- є ймовірність того, що Компанія отримає майбутні економічні вигоди, які пов’язані з цією інвестиційною нерухомістю;

- собівартість інвестиційної нерухомості можна достовірно оцінити.

Якщо будівлі включають одну частину, яка утримується з метою отримання орендної плати та другу частину для використання у процесі діяльності Компанії або для адміністративних цілей, в бухгалтерському обліку такі частини об'єкту нерухомості оцінюються та відображаються окремо, якщо вони можуть бути продані окремо.



Первісна та послідуюча оцінка інвестиційної нерухомості

Первісна оцінка інвестиційної нерухомості здійснюється за собівартістю. Витрати на операцію включаються до первісної вартості. Собівартість придбаної інвестиційної нерухомості включає ціну її придбання та будь-які витрати, які безпосередньо віднесені до придбання. Безпосередньо віднесені витрати охоплюють, наприклад, винагороди за надання професійних юридичних послуг, податки, пов’язані з передачею права власності, та інші витрати на операцію.

Оцінка після визнання здійснюється за справедливою вартістю на дату оцінки. Прибуток або збиток від зміни в справедливій вартості інвестиційної нерухомості визнається в прибутку або збитку. Амортизація на такі активи не нараховується.

Справедлива вартість інвестиційної нерухомості зазвичай визначається із залученням незалежного оцінювача. Періодичність перегляду справедливої вартості зумовлюється суттєвими для обліку коливаннями цін на ринку подібної нерухомості. Справедлива вартість незавершеного будівництва дорівнює вартості завершеного об’єкта за вирахуванням витрат на закінчення будівництва.

Якщо оцінити справедливу вартість неможливо, Компанія обирає для оцінки об’єктів інвестиційної нерухомості модель оцінки за собівартістю відповідно до МСБО 16 та застосовує такий підхід до всієї інвестиційної нерухомості, при цьому розкриваються причини, з яких не використовується справедлива вартість.

Визнання та оцінка фінансових інструментів

Компанія визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання у балансі, коли і тільки коли воно стає стороною контрактних положень щодо фінансового інструмента. Операції з придбання або продажу фінансових інструментів визнаються із застосуванням обліку за датою розрахунку.

Компанія визнає такі категорії фінансових активів:


    • фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку;

    • фінансові активи, що оцінюються за амортизованою собівартістю.

Компанія визнає такі категорії фінансових зобов'язань:

    • фінансові зобов'язання, оцінені за амортизованою собівартістю;

    • фінансові зобов'язання, оцінені за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку.

Під час первісного визнання фінансового активу або фінансового зобов'язання Компанія оцінює їх за їхньою справедливою вартістю.

Грошові кошти та їх еквіваленти

Грошові кошти складаються з готівки в касі та коштів на поточних рахунках у банках.

Еквіваленти грошових коштів – це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Інвестиція визначається зазвичай як еквівалент грошових коштів тільки в разі короткого строку погашення, наприклад, протягом не більше ніж три місяці з дати придбання.

Грошові кошти та їх еквіваленти можуть утримуватися, а операції з ними проводитися в національній валюті та в іноземній валюті.

Іноземна валюта – це валюта інша, ніж функціональна валюта.

Грошові кошти та їх еквіваленти визнаються за умови відповідності критеріям визнання активами.

Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості.

Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті здійснюється у функціональній валюті за офіційними курсами Національного банку України (НБУ).

У разі обмеження права використання коштів на поточних рахунках в у банках (наприклад, у випадку призначення НБУ в банківській установі тимчасової адміністрації) ці активи можуть бути класифіковані у складі непоточних активів. У випадку прийняття НБУ рішення про ліквідацію банківської установи та відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і їх вартість відображається у складі збитків звітного періоду.

Дебіторська заборгованість

Дебіторська заборгованість – це фінансовий актив, який являє собою контрактне право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого суб’єкта господарювання.

Дебіторська заборгованість визнається у звіті про фінансовий стан тоді і лише тоді, коли Товариство стає стороною контрактних відношень щодо цього інструменту. Первісна оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює вартості погашення, тобто сумі очікуваних контрактних грошових потоків на дату оцінки.

Після первісного визнання подальша оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за амортизованою собівартістю із застосуванням методу ефективного відсотка.

Якщо є об'єктивне свідчення того, що відбувся збиток від зменшення корисності, балансова вартість активу зменшується на суму таких збитків із застосуванням рахунку резервів.

Резерв на покриття збитків від зменшення корисності визначається як різниця між балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків. Визначення суми резерву на покриття збитків від зменшення корисності відбувається на основі аналізу дебіторів та відображає суму, яка, на думку керівництва, достатня для покриття понесених збитків. Для фінансових активів, які є істотними, резерви створюються на основі індивідуальної оцінки окремих дебіторів, для фінансових активів, суми яких індивідуально не є істотними - на основі групової оцінки. Фактори, які Компанія розглядає при визначенні того, чи є у нього об'єктивні свідчення наявності збитків від зменшення корисності, включають інформацію про тенденції непогашення заборгованості у строк, ліквідність, платоспроможність боржника. Для групи дебіторів такими факторами є негативні зміни у стані платежів позичальників у групі, таких як збільшення кількості прострочених платежів; негативні економічні умови у галузі або географічному регіоні.

Сума збитків визнається у прибутку чи збитку. Якщо в наступному періоді сума збитку від зменшення корисності зменшується і це зменшення може бути об'єктивно пов'язаним з подією, яка відбувається після визнання зменшення корисності, то попередньо визнаний збиток від зменшення корисності сторнується за рахунок коригування резервів. Сума сторнування визнається у прибутку чи збитку. У разі неможливості повернення дебіторської заборгованості вона списується за рахунок створеного резерву на покриття збитків від зменшення корисності.

Дебіторська заборгованість може бути нескасовно призначена як така, що оцінюється за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, якщо таке призначення усуває або значно зменшує невідповідність оцінки чи визнання (яку інколи називають «неузгодженістю обліку»), що інакше виникне внаслідок оцінювання активів або зобов’язань чи визнання прибутків або збитків за ними на різних підставах.

Подальша оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює вартості погашення, тобто сумі очікуваних контрактних грошових потоків на дату оцінки.

У разі змін справедливої вартості дебіторської заборгованості, що мають місце на звітну дату, такі зміни визнаються у прибутку (збитку) звітного періоду.



Фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю

До фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, відносяться цінні папери та паї (частки) господарських товариств.

Після первісного визнання Компанія оцінює їх за справедливою вартістю.

Справедлива вартість цінних паперів, які внесені до біржового списку, оцінюється за біржовим курсом організатора торгівлі.

Якщо цінні папери мають обіг більш як на одному організаторі торгівлі, при розрахунку вартості активів такі інструменти оцінюються за курсом на основному ринку для цього активу або, за відсутності основного ринку, на найсприятливішому ринку для нього. За відсутності свідчень на користь протилежного, ринок, на якому Товариство зазвичай здійснює операцію продажу активу, приймається за основний ринок або, за відсутності основного ринку, за найсприятливіший ринок.

При оцінці справедливої вартості активів застосовуються методи оцінки вартості, які відповідають обставинам та для яких є достатньо даних, щоб оцінити справедливу вартість, максимізуючи використання доречних відкритих даних та мінімізуючи використання закритих вхідних даних.

Оцінка цінних паперів , що входять до складу активів Компанії та перебувають у біржовому списку організатора торгівлі і при цьому не мають визначеного біржового курсу на дату оцінки, здійснюється за останньою балансовою вартістю.

Для оцінки цінних паперів, що входять до складу активів Компанії та не перебувають у біржовому списку організатора торгівлі, та паїв (часток) господарських товариств за обмежених обставин наближеною оцінкою справедливої вартості може бути собівартість. Це може бути тоді, коли наявної останньої інформації недостатньо, щоб визначити справедливу вартість, або коли існує широкий діапазон можливих оцінок справедливої вартості, а собівартість є найкращою оцінкою справедливої вартості у цьому діапазоні.

Якщо є підстави вважати, що балансова вартість суттєво відрізняється від справедливої, Компанія визначає справедливу вартість за допомогою інших методів оцінки. Відхилення можуть бути зумовлені значними змінами у фінансовому стані емітента та/або змінами кон’юнктури ринків, на яких емітент здійснює свою діяльність, а також змінами у кон’юнктурі фондового ринку.

Справедлива вартість цінних паперів , обіг яких зупинено, у тому числі цінних паперів емітентів, які включені до Списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, визначається із урахуванням наявності строків відновлення обігу таких цінних паперів, наявності фінансової звітності таких емітентів, результатів їх діяльності, очікування надходження майбутніх економічних вигід.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал