Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника



Сторінка8/9
Дата конвертації06.12.2016
Розмір1.71 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Мета статті – проаналізувати можливі шляхи покращення диригентсько-хорової підготовки студентів двопрофільної спеціальності «Початкова освіта» та «Музика».

Виклад основного матеріалу. Диригентсько-хорова підготовка студентів як компонент фахової музично-педагогічної освіти здійснюється на основі таких спеціальних взаємопов’язаних дисциплін, як хорове диригування, хоровий клас, хорознавство. Важливість цих дисциплін обумовлена специфікою роботи вчителя музичного мистецтва, що спрямована на практичну реалізацію завдань музичного виховання учнів засобами хорового співу.

Як один з основних предметів диригентсько-хорового циклу, «Хорове диригування» спрямоване на допомогу студентам в оволодінні мистецтвом хорового диригування, знаннями теоретичних основ і практичними вміннями, необхідними для успішної організації та проведення вокально-хорової роботи у загальноосвітній школі. У навчальній програмі зазначається, що в результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:



  • технічні прийоми диригування;

  • особливості роботи з хоровою партитурою;

  • основні етапи і методику вивчення пісень шкільного репертуару;

  • пісенно-хоровий матеріал для практичної роботи на уроках музичного мистецтва та у позаурочний час;

Вміти:

  • розкривати у процесі диригування художній задум твору, виражати власне творче ставлення до закладеного у ньому музичного образу;

  • читати нескладні партитури хорових творів для дітей;

  • самостійно працювати над творами шкільного репертуару;

  • використовувати набуті професійні вміння та навички на практиці.

Однак, на противагу музично-педагогічним факультетам, в умовах навчання на двопрофільній спеціальності «Початкова освіта» та «Музика» диригентсько-хорова підготовка майбутніх учителів має ряд труднощів, пов’язаних, зокрема, з різнорівневою довузівською музичною освітою студентів (а часто і її відсутністю); браком навчального часу на освоєння дисципліни; перевантаженням навчальної програми «немузичними» предметами тощо.

Для розв’язання завдань усунення прогалин у музичній освіті студентів у процесі занять хоровим співом, підвищення статусу шкільної хормейстерської практики, виправлення недоліків мануальної техніки за умов постійного браку навчального часу О. Ночовка та Н. Дермельова пропонують проводити «моніторинг наявних перепон у процесі професійної підготовки майбутнього вчителя музики, диригента дитячого хору та створення сприятливих педагогічних умов для підвищення ефективності диригентсько-хорової підготовки, спрямованих на залучення студентів до активної самоосвітньої діяльності» [3, с.39].

Поділяючи загалом думки зазначених авторів, ми все ж вбачаємо основний недолік навчання студентів на двопрофільній спеціальності у недостатній практичній спрямованості занять з диригування, на яких значна увага приділяється, як правило, роботі над виконавським трактуванням хорових творів і меншоюй мірою – розвитку уявлень про застосування диригентських умінь і навичок у процесі навчальної вокально-хорової роботи. Це створює певні труднощі для студента при перенесенні сформованих в індивідуальному класі диригентських умінь і навичок на реальну диригентсько-виконавську практику.

Наш багаторічний досвід показує, що індивідуальна диригентська підготовка студентів повинна включати такі складові: наявність в індивідуальних програмах з диригування достатньої кількості різноманітних пісень шкільного репертуару і творів для дитячого хору; використання проблемного підходу до навчання диригуванню; робота над інтерпретацією пісень шкільного репертуару і хорових творів для дітей у поєднанні з методами їх розучування; формування навичок аналізу і оцінювання хорової звучності; розвиток глибини сприйняття музичної тканини і реакцій на несподівані зміни в ній; робота над піснями, які входять до планів уроків музичного мистецтва студента-практиканта; засвоєння методики роботи з дитячим хоровим колективом; увага до роботи над піснями, призначеними для навчальної роботи на уроці музичного мистецтва; розвиток у класі диригування навичок навчальної вокально-хорової роботи; наступність і взаємозв’язок між навчанням у класі диригування і процесом навчальної вокально-хорової роботи; розвиток навичок концертного диригування хоровими творами.

Водночас індивідуальна диригентська підготовка студентів має передбачати формування навичок керування співом, оволодіння репетиційними жестами: показ рукою звуковисотного («пластичне інтонування») або метроритмічного руху мелодії та окремих диригентських жестів; використання диригентських жестів разом з показами голосом для заміщення словесних пояснень; підсилення диригентськими жестами словесних пояснень про виконання пісні; показ рукою нотного запису мелодії пісні на дошці й окремі диригентські жести іншою рукою; використання диригентських жестів для заміщення словесних пояснень про виконання; диригування однією рукою і виконання мелодії або елементів акомпанементу на інструменті іншою рукою; диригування з «підсиленим» виконанням найбільш важливих жестів і певним обмеженням всіх інших з методичною метою; використання показів голосом для заміщення словесних пояснень; показ однією рукою звуковисотного або метроритмічного руху мелодії пісні та гра на інструменті іншою рукою; епізодичне використання диригентських жестів при виконанні акомпанементу пісні; диригування пісні у концертному плані, але дещо в уповільненому темпі; диригування пісні в концертному плані.

Поєднання диригування із грою на фортепіано та вокальним показом хорового твору, моделювання на занятті реальних умов живого спілкування зі шкільною аудиторією допоможе підготувати студентів до реалій шкільної вокально-хорової практики. Роботу над піснею шкільного репертуару на початковій стадії формування системи диригентських знань, умінь та навичок доцільно починати з нескладних творів у помірних темпах, невеликих за обсягом, які інтонаційно, ритмічно та емоційно не викликатимуть у студентів особливих труднощів. Важливо під час занять моделювати ситуації репетиційно-педагогічних умов. Студент повинен сидіти або стояти за фортепіано, звертаючись до уявного класу чи хорового колективу. При цьому функції рук треба чергувати, приділяючи особливу увагу роботі лівою рукою, яка зазвичай менш рухлива і виразна.

З метою розширення диригентсько-хорового досвіду майбутніх педагогів важливо організовувати зі студентами свого класу заняття, основним завданням яких є практичне застосування знань умінь та навичок, отриманих у процесі індивідуальної роботи з викладачем. Будь-який показовий виступ, навіть перед невеликою аудиторією, сприятиме активізації творчих пошуків студента щодо диригентсько-виконавського втілення художньо-образного змісту твору, допоможе йому у подоланні нерішучості, скутості, слабкого рівня артистичності.

Формуючи у студентів навички репетиційної роботи, слід орієнтувати їх на виконання пісні не тільки в класі, але й під час шкільних свят, концертів, конкурсів тощо. За таких умов вчитель не може у повному обсязі контролювати звучання свого вокально-хорового колективу. Тому виникає необхідність у так званому «частковому» диригуванні, що передбачає епізодичний диригентський показ лише найголовніших виконавських елементів: вступу, зняття, цезур, зміни темпу і динаміки. Важливо підкреслити, що при епізодичному диригуванні особливого змісту набуває емоційність та мімічна виразність майбутнього вчителя музичного мистецтва. Для цього треба запропонувати студентові виконувати найбільш необхідні покази лише за допомогою погляду, міміки, артикуляції.



Висновки. Отже, формування комплексу фахових диригентсько-хорових компетенцій, необхідних майбутньому вчителеві музичного мистецтва для здійснення професійної музично-педагогічної діяльності, найбільш ефективно відбувається за умови комплексної взаємодії процесу навчання техніці диригування в межах освоєння дисципліни «Хорове диригування» з моделюванням реальної вокально-хорової практики.


  1. Исскуство и школа : кн. для учителя / сост. А. К. Василевский. – М. : Просвещение, 1981. – 288 с.

  2. Мінасян Н. Хоровий ренесанс / Н. Мінасян // Мистецтво та освіта. –2003. – № 3. – С. 63–64.

  3. Ночовка О. Особливості диригентсько-хорової підготовки студентів двопрофільних спеціальностей: «Початкова освіта» та «Музика» / О. Ночовка, Н. Дермельова // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. – 2013. – Вип. 46. – С. 39–44.

  4. Фалько М. І. Музично-естетичне виховання школярів засобами хорового мистецтва / М. І.Фалько // Пед. науки : зб. наук праць. – Суми : СДПІ ім. А. С. Макаренка, 2000. – С. 439–446.


Наталія Марусик

Музично-ритмічні ігри в хореографічній роботі з дітьми дошкільного віку
У статті розкривається роль і значення музично-ритмічних ігор на заняттях з «Ритміки та хореографії» у дошкільних закладах.

Заняття хореографією в дитячому садку є одним із засобів формування особистості, фізичного, гармонійного та розумового розвитку дитини.

Ключові слова: музично-ритмічні ігри, музично-ритмічні вправи, дошкільний вік, рух, музика.
The article deals with the role and importance of musical-rhythmic games to practice with “Rhythmic and choreography” in pre-schools.

Choreography classes in kindergarten are a means of identity formation, physical, mental and harmonious development of the child.

Keywords: musical-rhythmic games, musical-rhythmic exercises, preschool age, movement, music.
Постановка проблеми. Формування особистості є однією із цілей сучасного суспільства, основи якої закладаються ще в дошкільному віці. У цей період важливою ланкою засвоєння нових знань та можливостей є ігровий підхід, який розвиває в дитині емоційність та вміння легко навчатися, сприймати і відтворювати.

Аналіз актуальних досліджень і публікацій. Проблема розвитку хореографії в дошкільних закладах засобами музично-ритмічних вправ була і залишається однією з актуальних. Тому цю проблему досліджували такі науковці, як А. П. Тараканова  у книзі «Система хореографічного виховання у школах та позашкільних закладах», О. П. Рудницька  у своїй роботі «Інтегративні зв’язки у викладанні художньо-естетичного циклу», музичні викладачі та методисти Т. Є. Рубіна, О. Д. Головнічер, Н. В. Федорова  у збірці «Музично-рухові вправи в дитячому садку» та інші.

Метою статті є розкриття значення музично-ритмічних ігор у формуванні хореографічних навичок дошкільнят.

Виклад основного матеріалу.

Дошкільний вік – один із найбільш відповідальних періодів у житті кожної людини. Саме в цьому віці закладаються основи здоров’я, гармонійного, розумового і фізичного розвитку дитини, формується особистість. У цей період дитина росте, розвивається, рух стає її необхідністю, тому фізичне виховання особливо важливе у цей період життя. Велике значення на уроках ритміки слід приділити музично-ритмічним вправам, які допомагають дитині навчитися володіти своїм тілом, координувати рухи, вчать орієнтуватися у просторі, допомагають оволодінню елементів танцю.

У процесі навчання перед учителем хореографії виникає ряд професійних проблем:


  • не всі діти мають добре розвинуте почуття ритму;

  • у багатьох дітей дошкільного віку слабо розвинута сила м’язів, неправильна постава. (Для того, щоб виправити ці недоліки, виконують комплекс вправ партерного екзерсису, які зміцнюють м’язи спини, рук та ніг);

  • діти, які хочуть займатися ритмікою та хореографією, не мають достатньої виворотності ніг, не володіють великим танцювальним кроком, гнучкістю. Для розвитку професійних фізичних даних пропонується партерний екзерсис, який чітко спрямований на кінцевий результат з підготовки до подальших занять хореографією.

Естетичне виховання дітей дошкільного віку засобами хореографії – перша і дуже важлива ланка системи хореографічного виховання. Слід зрозуміти, що під впливом різних засобів фізично-хореографічного виховання зміцнюється здоров’я, поліпшується фізичний розвиток, розвиваються фізичні якості й утворюються умови для розумового, морального, естетичного, музичного виховання дітей.

Дослідження фізіологів підтвердили свого часу велике значення фізично-хореографічних вправ для розвитку рухового аналізатора людини: вони сприяють розвитку точності рухів і прискорюють процес оволодіння різноманітними практичними операціями.

Гра – одна з найважливіших сфер у життєдіяльності дитини. За її допомогою діти пізнають світ, без гри дітям жити нудно, нецікаво. Гра дарує щохвилинну радість, задовольняє актуальні невідкладні потреби; вона спрямована в майбутнє, бо під час гри у дітей формуються чи закріплюються властивості, вміння, здібності, необхідні їм для виконання соціальних і професійних функцій у майбутньому. Для педагога процес гри стає засобом виховання, що дає змогу повністю враховувати вікові особливості дітей, розвивати ініціативу, створювати атмосферу розкутості, самостійності, творчості та умови для саморозвитку [2, с.9].

Для становлення сфери рухів, моторики дуже важливим вважається саме вік дошкільника. У цей час відбувається становлення дитячого організму, відбувається інтенсивний розвиток органів руху; прості й складні рухи визначаються невимушеністю. Пізніше моторні уміння розвиваються з ускладненням, і вже потребують від індивіда більше вольових зусиль, напруження для удосконалення [3, с.13].

Старший дошкільний вік є найбільш сприятливим для найшвидшого оволодіння дітьми різноманітними руховими діями, тому є необхідність максимально використати його для збагачення дітей різними формами рухової діяльності, зокрема необхідно звернути увагу на ефективність поєднання рухів з музикою.

Емоційний стан, настрій, які виникають у результаті музичного супроводу при виконанні рухів дитиною, значно полегшують формування й удосконалення рухових навичок і вмінь, підвищують активність, увагу дітей до рухових дій, сприяють успішності засвоєння рухів.

Такі науковці, як С. І. Акішев, О. В. Ветлугіна  та інші, зазначають, що дошкільний вік є періодом накопичення музичних вражень, інтенсивного розвитку музичного сприймання, отже, – розвитку музичних здібностей.

Розширення й урізноманітнення вражень дітей у кожному з видів музичної діяльності, зокрема у музично-руховій, сприяє розвитку музичності та чіткості руху під музику.

На думку педагога-дослідника К. В. Тарасової, відображення різноманітних життєвих образів і вражень у доступній та цікавій формі музичного руху – один з найбільш адекватних у дошкільному віці видів музично-рухової діяльності [7, с.17].

Музичні ігри і танці допомагають розвинути емоційність та образність сприйняття музики, почуття ритму, мелодійний і гармонійний слух, відчуття музичної форми та її поєднання з рухом, музичну та м’язеву пам’ять. Для того, щоб музична гра чи танець могли виконувати свої виховні завдання, необхідно навчити дітей володіти своїм тілом, координувати рухи, узгоджувати їх зі змістом музичного супроводу [7, с.18].

У період старшого дошкільного віку дитина фізично міцніє, стає більш рухливою, успішно оволодіває основними рухами, у неї з’являється гарна координація рухів при ходьбі, бігу, стрибках. Тому саме на цих основних рухах побудовані музичні ігри і танці. Вони відпрацьовуються на музично-ритмічних заняттях і готують дітей до занять хореографією в майбутньому [4, с.12].

Готуючи дітей до відтворення танцювальних рухів, необхідно пам’ятати про головну мету – розвивати у дітей здібність надавати цим рухам характер, пов’язаний з певним образом, робити їх виразними. У музично-ритмічних іграх, створюючи той чи інший ігровий образ, діти з легкістю можуть передати і різні почуття. Тим самим вони вчаться більш тонко відчувати емоційну налаштованість музичного твору та характер рухів, які виконуються під цей акомпанемент [5, с.8].

Систематичність, поступовість і послідовність – основні педагогічні принципи. Наприклад: діти не зможуть виконувати рухи під музику вільно і гарно, якщо танець чи гра розучуються відразу, без попередніх підготовчих вправ, спрямованих на освоєння необхідних рухових, танцювальних навиків. Засвоєння таких рухів та вмінь забезпечується систематичним повторенням цих танцювальних елементів. Система вправ повинна бути вибудувана за принципом “від простого до складного”, з урахуванням усіх необхідних музично-ритмічних складових і навиків виразного руху [6, с.5].

Більшість музично-рухових вправ, що носять ігровий характер, мають конкретний образ, який допомагає дітям сприймати музику і виразніше, більш чітко виконувати рухи. Значне місце в роботі займають вправи, які передають уявні дії та образовідтворювальні рухи, при виконанні яких дітям доводиться активізувати свою зорову пам’ять, спостережливість, уяву. Допомагають створенню образу атрибути в руках дітей (стрічка, квітка, лялька, прапорці тощо) [6, с.6].

Як усі рухи в цілому, так і кожен рух окремо завжди повинні мати визначений, зв’язаний з музикою і зрозумілий дітям зміст. Формальне, беззмістовне, безрадісне виконання, механічне повторення дітьми показаних рухів не приносить користі, заважає не тільки музично-руховому, але й загальному розвитку дітей. Важливо мати на увазі, що вивчення рухів без музичного супроводу, коли живий ритм музики змінюється сухим арифметичним рахунком, не може допомогти музичному розвиткові дітей. Вивчений під рахунок рух пізніше не зливається з музикою і не може бути засобом передачі музичних образів [6, с.7].

Відповідність рухів і музики допомагає посилювати, уточнювати і поглиблювати ігровий образ. Обґрунтовуваний поясненнями (розповідями, навідними питаннями, нагадуваннями) педагога, ігровий образ пробуджує і скеровує уяву дітей, наповнюючи їх рухи близьким для них та цікавим змістом, робить музику і рух більш прийнятними і зрозумілими.

З метою розвитку танцювальних імпровізацій добре використовувати різноманітні перетанцьовування. Діти з великим захопленням будуть змагатися в знаходженні нових поєднань знайомих танцювальних рухів. Рухи можуть бути одноманітними, дещо скутими. Але до кінця року більшість можуть досить виразно передати в танці характер та настрій [1, с.9].

Висновки. Музично-ритмічні вправи мають велике значення для естетичного й фізичного виховання дітей. У процесі занять ритмікою діти здобувають гарну поставу, чіткість і пластичність рухів, навчаються легко і красиво рухатися під музику. Ритмічні вправи й ігри сприяють активному сприйняттю музики, розвивають координацію рухів, увагу, м’язеву пам’ять, розумове та логічне мислення. Ігри та вправи для дітей цього віку будуються на простих рухах.

У розвиваючих іграх, танцях діти цілком сприймають емоційний зміст того чи іншого музичного твору і поступово асоціюють його з певними рухами та образами. У грі діти самостійно рухаються, колективна форма гри дозволяє їм ближче познайомитися зі своїми партнерами, привчає їх діяти відповідно до загальних правил. За допомогою гри діти краще та легше сприймають нову інформацію та пояснення. Ігрові моменти в процесі навчання є цікавим та досить дієвим засобом виховання гармонійно розвинутої та активної дитини.




  1. Бекина С. И. Музыка и движение : упражнения, игры и пляски для детей 5–6 лет / С.И.Бекина и др. – М. : Просвещение, 1984. – 45 с.

  2. Борисова З. Н. Історія дошкільної педагогіки: хрестоматія / З. Н. Борисова, В. З. Сабаль. – К. : Вища школа, 1997. – 229 с.

  3. Доман Г. Гармоническое развитие ребенка / Г. Доман. – М. : Аквариум, 1996. – 441 с.

  4. Лескова Г. П. Общеразвивающие упражнения в детском саду / Г. П. Лескова, П. П. Буцинская, В. И. Васюкова. – М. : Просвещение, 1981. – 32 с.

  5. Незайкинский Е. В. Звуковой мир музыки / Е. В. Назайкинский. – М., 1988. – 186 с.

  6. Раевская Е. П. Музыкально-двигательные упражнения в детском саду / Е. П. Раевская и др. – 3-е изд. – М. : Просвещение, 1991. – 85 с.

  7. Шевчук А. С. Українські музично-хореографічні традиції як засіб музично-рухового розвитку старших дошкільників / А. С. Шевчук. – К. : Поліфаст, 2005. – 113 с.



УДК 37.036:372.8:78 Ольга Черсак

Вплив сім’ї на музично-естетичний розвиток школярів
У статті аналізується сучасний стан сімейного музичного виховання, обґрунтовується необхідність посилення впливу сім’ї на музичний розвиток дітей, розкриваються шляхи активізації цього процесу.

Ключові слова: сім’я, сімейні традиції, школа, музика, музично-естетичне виховання, музичне мистецтво.
In the article the condition of family musical education is being analyzed, the intensification of the family influence on the musical development of pupils necessity is justified, the revitalization ways of this process are revealed.

Keywords: family, family traditions, school, music, musically-aesthetic education, musical art.
Постановка проблеми. Важливу роль у формуванні молодої полікультурної особистості відіграє музичне виховання, оскільки саме музика є потужним і яскравим засобом розвитку творчої індивідуальності та духовного становлення дитини. Закладення основ музичної культури (а через неї художньої та естетичної) відбувається в сім’ї як первинному середовищі полікультурних, зокрема музичних, впливів. Тому дослідження у цій галузі музично-педагогічної науки є винятково актуальними.

Аналіз актуальних досліджень і публікацій. Проблему впливу сім’ї на музично-естетичний розвиток школярів різноаспектно досліджували Н. Батчаєва, О. Микулинська, Е. Печерська, Т. Плахотник та інші. Ними підкреслюється виняткова значущість сім’ї у формуванні ставлення дітей до музичного мистецтва, розкриваються її музично-виховні можливості та шляхи їх реалізації. Так, Т.Плахотник, аналізуючи різноманітні методи музичного виховання дитини в сім’ї, умовно поділила їх за характером впливу на дві форми – активну і пасивну. Активна група методів характеризується тим, що суб’єкт виховання (дитина) бере безпосередню участь у виконанні пісень, грі на музичних інструментах, виконанні танців тощо. Пасивна група методів впливу характеризується тим, що дитина спостерігає, слухає, виявляє певні емоції від сприймання, але безпосередньої активної участі не бере [6, с.37]. На нашу думку, домінуючу роль у музичному вихованні дитини повинні відігравати активні методи, оскільки саме вони стимулюють вивільнення творчих потенцій дитини у процесі здійснення нею виконавських видів музичної діяльності, що, безумовно, позитивно впливає на розвиток музичних здібностей. На цьому наголошує Е. Печерська, яка вважає гру на дитячих музичних інструментах (ксилофоні, металофоні) особливо корисною для дітей з відсутньою координацією між слухом і голосом. У процесі імпровізації на музичних інструментах цим дітям набагато легше виявити свою активність [5, с.53–54].


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал