Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника



Сторінка4/10
Дата конвертації27.03.2017
Розмір1.78 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Прищеплення навиків читання нот з листа в навчанні гри на фортепіано студентів спеціальності «Початкова освіта» спеціалізація «Музика»
У статті досліджується один з основних аспектів навчання студентів гри на фортепіано читання нот з листа, що є важливим елементом становлення професійного музиканта, розвитку його мислення, кругозору і загальної музичної культури.

Ключові слова: гра на фортепіано, читання з листа, виконавська майстерність, метро-ритмічна організація, звуковисотність, музичний образ, навики гри.
This article explores reciting notes from the letter — one of the main aspects of learning playing the piano by students. Reciting notes from the letter is the fundamental part of becoming a professional musician, developing one's outlook, thinking and contemplation, general musicical culture and tastes.

Keywords: playing piano, reciting from the letter, mastery, metro-rhythmic organization, range of sound, music image, playing skills.
Постановка проблеми. Навчання гри на фортепіано є складним психо-фізіологічним процесом. Зосередження уваги педагога на розвитку навиків читання нот з листа у роботі зі студентами є одним із важливих елементів навчання, що сприяє професійному становленню і загальному музичному розвитку студента.

Мета статті. Акцент на важливості розвитку теоретичних знань і практичних навиків у читанні нот з листа на уроках основного інструменту (фортепіано) студентам спеціальності «Початкова освіта» спеціалізація «Музика».

Педагогічний досвід проведення уроків зі студентами свідчить про важливість володіння ними навиками читання з листа. Особливо ця проблема відчувається у роботі зі студентами, які не мають базової шкільної музичної підготовки.

Визначні музичні педагоги минулого і сучасності надавали великого значення читання нот з листа, вважаючи, що це сприяє розвитку музичного кругозору і професійних навиків студентів [1, с.17]. Читання з листа не слід ототожнювати з вивченням твору. Мета читання з листа – ознайомлення з музичним твором, визначення його змісту і форми; при цьому намічається характер виконання твору. Щодо вивчення музичного твору,то це в основному технічне оволодіння труднощами і виконавське втілення задуму. Тому читання з листа є початковим етапом у вивченні музичного твору.

Необхідною умовою успішного читання нот з листа є вміння виконавця вдумливо і аналітично його розібрати, при цьому важливим є знання музично-теоретичних дисциплін.

Перед вивченням музичного твору рекомендується заздалегідь вивчити його зорово. Насамперед слід визначити метро-ритм і тональність як конкретну висоту ладу. Для визначення тональності слід звернути увагу на приключеві знаки і закінчення твору (каданс). Дуже важливо для музиканта чути нотний запис без інструменту, а це можливо лише при наявності розвинутого внутрішнього слуху. З ускладненням нотного матеріалу і розширенням теоретичних знань поглиблюється і характер зорового аналізу твору.

Більш музично підготовлені студенти одночасно з цим можуть простежити за побудовою і розвитком музичного твору, відчути і визначити його характер, темп; простежити за розвитком мелодичної лінії, за роллю акомпанементу або за функцією інших голосів.

Зміст і форму музичного твору визначає багато елементів. Але найважливішим є звуковисотність, що зводиться до уяви мелодичного малюнку, а також до відчуття ладу. На початковому етапі навчання головна увага звертається на виховання у студента висотного відчуття тонічного центру і ладу. Розвиток метро-ритмічного відчуття студентів зводиться до виховання відчуття сильної долі, такту, метричної пульсації, співвідношень різних тривалостей. Звуковисотність і ритм визначають первинну уяву учнів про музичний твір. Форма твору, його гармонія і поліфонія доступні для аналізу лиш на наступних етапах навчання.

Тісна взаємодія, взаємозв’язок музики, яку “бачимо” , “внутрішньо чуємо”, з виконавськими елементами, здатними її відтворити, слід розглядати як єдиний ланцюг виконавського процесу [5, с.71] . Виконавець бачить, чує, відчуває музичний образ в єдності з тими засобами, які здатні цю музику реально відтворити.

Отже, при зоровому аналізі твору виникає нове завдання: намітити конкретні шляхи, необхідні для того, щоб виразно, яскраво й осмислено виконати музичний твір.

Правильна аплікатура – це раціональне і вигідне розташування пальців на клавіатурі. Вона спрощує і полегшує виконання творів. Аплікатура та педалізація впливають на характер виконання і сприяють основній і вирішальній меті – кращому, найбільш цілісному виявленню музичного задуму. Вдалому вибору аплікатури сприяє автоматизація рухів. У визначенні аплікатури не повинно бути випадковостей. Все повинно бути доцільним і продуманим. Важливо звернути увагу студента на те, що вибір аплікатури не може бути для всіх однаково зручним. Вибір аплікатури залежить від ряду індивідуальних особливостей рук, а також від підготовки виконавця.

Здатність бачити, прочитувати і запам’ятовувати нотний текст раніше за його виконання впливає на якість читання нот з листа. Оволодіння цим навиком у кінцевому результаті дає можливість грати з листа без зупинок [2, с.52].

Ступінь охоплення зором нотного запису залежить від фактури твору, його характеру, складності викладу матеріалу, від музичного кругозору виконавця, його вміння здогадуватись про логічне продовження музичного речення і від ряду інших індивідуальних рис музиканта [4, с.29]. Тому в одному випадку виконавець зорово випереджає свою гру на такт, два і більше; в інших випадках йому вдається прочитати заздалегідь лиш акорд або кілька звуків. Не можна допустити читання з листа, як послідовність одного звуку за другим, без точного відтворення метро-ритмічних тривалостей. У таких випадках гра стає хаотичною і виконавець тратить уяву про музичний твір. Це відбувається на початковому етапі навчання студентів читці. Тільки тоді, коли зорове сприймання твору буде випереджати його виконання, гра набуде осмисленого характеру [6, с.25] .

При читанні з листа дуже часто студенти відчувають труднощі, коли їм доводиться зосереджувати увагу на нотному тексті і грати, не дивлячись на клавіатуру. Замість того, щоб послідовно і безперервно читати нотний текст, вони “шукають” на клавіатурі потрібний звук, клавішу або перевіряють взятий акорд, не довіряючи своєму слухові. Це викликає часті зупинки в грі, що, в свою чергу, не дає можливості уявити музичний твір у його розвитку, розібратися в змісті і формі твору. Для подолання цього недоліку педагогуові варто рекомендувати грати повільні твори із плавним розвитком мелодії і нескладним супроводом.

При регулярному читанні з листа виконавці набувають навиків читати музичний твір, орієнтуватись чисто на його графічний малюнок. Суть цього – у читанні тексту не нота за нотою, а за контуром руху мелодії.

Для “графічного читання” важливим є визначення першого звуку. За графічним малюнком ми читаємо послідовність секвенції, імітації, що зустрічаються в музичній літературі, зокрема в етюдах. Подібно до цього студент звикає читати акорд за його розміщенням на нотному стані. Однак навиками “графічного читання” нотного тексту (як допоміжним елементом при читанні з листа) можна користуватись тільки тоді, коли виконавець внутрішньо чує, відчуває звуковисотність і ритм тієї музики, яку він графічно прочитав [3, с.47].

Добре читання із листа не є вродженою здібністю, а результатом систематичного тренування в даній царині музикантів різноманітного профілю. Для оволодіння мистецтвом біглості, грамотності , виразності й усвідомленості читання з листа насамперед необхідні систематичні знання. Читання з листа повинно стати невід’ємною частиною занять студента. Практика показує, що після довгої перерви в читанні з листа подальші заняття в цій царині тимчасово утруднюються. Отже, цим слід займатися щодня 15-20 хвилин, ознайомлюючись з невідомими музичними творами різноманітних видів, жанрів і стилів.

Роботу музиканта з вивчення нового музичного твору можна поділити на два етапи:

1) початковий етап зводиться до програвання творів від початку до кінця, до загального ознайомлення виконавця з музичним твором у цілому;

2) другий етап – більш детальна робота над окремими епізодами, фразами і зворотами.

У початковому виконанні музичного твору допускаються деякі відступи від авторського тексту, програвання в більш повільному темпі, без динамічних відтінків, складні і незрозумілі місця можна повторювати. Такі відступи допускаються, коли робляться свідомо, з метою спрощення або полегшення виконання, і зовсім недопустимі на наступних етапах ознайомлення із твором.

Наступне: читання твору від початку до кінця без зупинок. Темп може бути повільним відповідно до авторських вказівок, але гра повинна бути безперервною, а відтворення тексту близьким до оригіналу.

І нарешті: програвання повинне бути таким, щоб можна було судити про музичний твір у цілому, про його художню концепцію, про авторський замисел.

Для читання нот з листа суттєве значення має підбір репертуару. На початковому етапі навчання студентів рекомендується використовувати твори із нескладним супроводом, у повільних темпах; мелодична лінія не повинна мати великих скачків. Можна використовувати твори, в яких мелодія переривається паузами або зупинками. Такі зупинки в грі, викликані музичним темпом (довгі ноти, паузи, фермати), ніяким чином не повинні переривати наше читання. У цей час необхідно зорово випереджувати виконання, фіксуючи увагу на наступному тексті. Більш підготовленим студентам рекомендується складніша література. Але і в цьому випадку бажано, щоб у цих прикладах були зупинки в розвитку мелодії у вигляді цілих нот, пауз або фермат, щоб мелодична лінія природно і логічно розвивалась, щоб у мелодії та акомпанементі не було скачків і швидкого руху.

Прищеплювати студентам навики читання із листа слід з перших уроків гри на фортепіано, вчити аналізувати свою гру.

Студенти систематично допускають при розборі фальшиві ноти. Для боротьби з цим недоліком необхідно звернути особливу увагу на розвиток слуху та на музично-теоретичний розвиток учня. Корисно окреслити місця, де найчастіше трапляються фальшиві ноти і де треба бути особливо уважним. У більшості випадків неправильні ноти виникають там, де багато випадкових знаків. Часом студенти плутають випадкові знаки в акорді, особливо в тісному його розміщенні, допускають помилки при наявності додаткових лінійок і зміні ключів. Отож, самоконтроль студента є дуже актуальним у боротьбі за гру без фальшивих нот.

“Каменем спотикання” у розборі-прочитанні музичного твору є царина ритміки. Рахунок корисний як допоміжний засіб для вияснення ритмічних співвідношень. Він допомагає осмислити й зосередитись на труднощах і різноманітті ритмічних побудов.



Читання твору з листа, розбір його, яким закінчується початковий етап роботи, не означає припинення вивчення нотного тексту. Над текстом потрібно працювати системно і систематично навіть після того, як він добре вивчений напам’ять. Повертаючись знову до гри по нотах, виконавець зауважує нові дрібниці, яких він раніше не помічав.

Висновки. Виховання навиків грамотного розбору і читання з листа повинно бути в центрі уваги педагога. Важливо, щоб він поступово знайомив студента з основними принципами методики розбору і читання з листа та насамперед виховував осмислене ставлення до тексту, привчав не лише бачити всі позначення, але йчути в них музичний зміст, усвідомлювати цілісність музичного твору у його багатогранності.


  1. Гітліц В. Посібник для читання нот з листа / В.Гітліц. – К.: Музика,1971. – 17 с.

  2. Герасимович Д. Методика навчання гри на фортепіано / Д.Герасимович. – К., 1962. – 52 с.

  3. Голубовская Н. Искусство педализации / Н.Голубовська. – Л.: Музыка, 1974. – 47 с.

  4. Любомудрова Н. Методика обучения игры на фортепиано / Н.Любомудрова. – М.: Музыка, 1982. – 29 с.

  5. Михайличенко О.В. Основи загальної та музичної педагогіки: історія та теорія: навч. посіб. (двомовний) / О.В.Михайличенко. – Суми: Козацький вал, 2009. – 71 с.

  6. Нейгауз Г.Г. Об искусстве фортепианной игры: Записки педагога / Г.Г.Нейгауз. 5-е изд. – М.: Музыка, 1988. – 25 с.


УДК 371.134:78:372.4 Ірина Івасишин

Готовність майбутнього вчителя музики до організації музично-виконавської діяльності учнів початкової школи як педагогічна проблема
У статті досліджується проблема готовності майбутнього вчителя музики до організації музично-виконавської діяльності учнів початкової школи. Автор детально аналізує основні показники готовності майбутнього вчителя музики до даного виду діяльності.

Ключові слова: вчитель музики, готовність, виконавська діяльність.
In the article the problem of the preparedness of future music teacher for the organization of elementary school pupils’ musical performance is revealed. The author analyzes the indications of the preparedness of the future music teacher for this kind of activity.

Key words: music teacher, preparedness, performance activity.
Постановка проблеми. Проблема формування готовності до професійної діяльності – одна з важливих проблем педагогіки вищої школи. Метою професійної підготовки вчителя музики є готовність здійснювати навчальний процес у загальноосвітній школі засобами музичного мистецтва. Враховуючи сутність і зміст музично-виконавської діяльності, готовність майбутнього вчителя музики до організації музично-виконавської діяльності має бути представлена педагогічною і музичною підготовкою.

Аналіз актуальних досліджень. Питання готовності майбутнього вчителя музики до професійної діяльності є однією з основних у музичній педагогіці вищої школи, адже саме у вищому навчальному закладі закладається фундамент професійної досконалості та готовності до майбутньої музично-педагогічної діяльності.

Готовність до окремих видів діяльності досліджували А. Арчажникова, М. Дяченко, В. Моляко, Б. Рубінштейн, В. Сластьонін, Д. Узнадзе та ін. Вчені розглядають готовність як активнодіючий стан особистості, що ставить завдання та умови його виконання (ступінь складності завдань, проблемність, обставини діяльності, мотивацію, самооцінку власних можливостей).

А. Линенко вважає готовність багатогранним і складним явищем, що виникає як результат певного досвіду людини. З одного боку, воно є особистісною (емоційно-інтелектуальною, вольовою, мотиваційною, що включає інтерес, ставлення до діяльності, почуття відповідальності, впевненість в успіху, потребу виконання поставлених завдань на високому професійному рівні, керування власними почуттями, мобілізацію сил, подолання невпевненості, побоювань тощо); з іншого – операційно-технічною, що включає інструментарій педагога (його професійні знання, вміння, навички, способи і засоби педагогічного впливу) [2, с.29].

Із психолого-педагогічної точки зору поняття професійної готовності трактується як категорія теорії діяльності, категорія теорії особистості, категорія професійної підготовки до педагогічної діяльності. Готовність визначається залежно від об’єкта діяльності: готовність до дії, готовність до навчання, вольову готовність, розумову готовність, особистісну готовність, готовність до професійної діяльності. Готовність до дії визначається як озброєність суб’єкта необхідними для успішного виконання дій знаннями, уміннями і навичками [4, с.78].

Психологічна готовність будується на власних здібностях і можливостях особистості, необхідних для здійснення професійної діяльності; практична готовність – на оволодінні професійними знаннями, уміннями й навичками; моральна – на перспективній значущості даного виду діяльності.

Готовність до вибору професійної діяльності має такі компоненти, як мотиваційний (потреба у виборі, формування провідних мотивів вибору); особистісний (розвиток значущих професійних якостей); вольовий (прагнення до розвитку професійно важливих якостей); операційний (знання про професію) [1, с.217].

В.Моляко вважає, що поняттям загальної готовності є поняття установки як стану готовності до певної активності, психологічну готовність визначає як складне особистісне утворення, як багаторівневу і багатопрошаркову систему якостей і властивостей, що у поєднанні дозволять певному суб’єкту більш чи менш успішно виконувати конкретну діяльність [3, с.24].

Мета статті – розкрити основні показники готовності майбутнього вчителя музики до організації музично-виконавської діяльності учнів початкової школи.

Виклад основного матеріалу. Під готовністю студентів до організації музично-виконавської діяльності слід розуміти готовність до здійснення й організації даного виду діяльності, враховуючи її взаємозв’язок з педагогічним і музичним компонентами. Професійна готовність вчителя музики до організації музично-виконавської діяльності зумовлена рівнем його психолого-педагогічної, спеціальної музичної і методичної підготовки, а також рівнем розвитку професійних особистісних якостей.

Показники готовності майбутнього вчителя музики до організації музично-виконавської діяльності визначаються:



  • наявністю у майбутнього вчителя музики позитивних мотивацій і відповідних професійно-особистісних якостей, котрі необхідні для здійснення даного виду діяльності;

  • володінням відповідними знаннями, уміннями та навичками для організації музично-виконавської діяльності;

  • володінням методикою організації музично-виконавської діяльності.

Важливим показником готовності майбутнього вчителя музики до організації музично-виконавської діяльності є володіння ним відповідними знаннями, уміннями і навичками. Знання, уміння і навички майбутні вчителі музики здобувають при вивченні окремих дисциплін, котрі входять до навчального плану музично-педагогічних факультетів. Для готовності вчителя музики до організації музично-виконавської діяльності учнів початкової школи необхідні педагогічні знання та музичні знання.

Для здійснення організації музично-виконавської діяльності майбутній вчитель музики повинен володіти уміннями: на професійному рівні володіти музичним інструментом та іншими видами музичного виконавства, професійно виконувати музичні твори з урахуванням вікових особливостей учнів, на належному рівні проводити уроки музики, бесіди, лекції-концерти, володіти організаторськими здібностями та навичками.

Навички – дії, складові частини яких у процесі формуванні стають автоматичними. при наявності навичок діяльність людини відбувається швидше і продуктивніше. Відповідно до видів дії розрізняють і види навичок: рухові, мислительні, мовні, інтелектуальні, сенсорні (дії за сприйманням), перцептивні тощо. Навички необхідні в усіх видах діяльності: навчальній, трудовій, ігровій тощо. Формуються навички на основі застосування знань про відповідний спосіб дії, шляхом цілеспрямованих планомірних вправлянь. Навички є необхідними компонентами уміння [1, с.221].

Існують етапи формування навичок:



  • ознайомлювальний (осмислення дій, ознайомлення з прийомами їх виконання);

  • підготовчий (аналітичний) – свідоме, але неуміле виконання, оволодіння окремими елементами дії;

  • стандартизуючий (синтетичний) – автоматизація елементів діяльності, підвищення якості;

  • варіюючий (ситуативний) – дозволяє пристосуватися до ситуації, вільно регулювати виконання дій [1, с.118].

Музично-педагогічні уміння і навички формуються в процесі вивчення спеціальних дисциплін: клас основного музичного інструменту, сольфеджіо, гармонії, аналіз музичних творів, хоровий клас та робота з хором, клас хорового диригування та читка хорових партитур, клас вокалу.

Для здійснення організації музично-виконавської діяльності можна виділити основні педагогічні уміння і навички:



  • організаційні – уміння залучати учнів до музично-виконавської діяльності через вплив на їхню мотиваційну сферу;

  • комунікативні – уміння створити позитивні відносини з учнями в процесі музично-виконавської діяльності;

  • розвивальні – уміння розвивати художньо-творчі здібності учнів;

  • конструктивні – уміння підібрати репертуар, враховуючи вікові особливості учнів, для їх музично-виконавської діяльності;

  • орієнтаційні – уміння виявити зацікавленість школярів через окремі ситуації для даного виду діяльності;

  • мобілізаційні – уміння активізувати знання та виконавські здібності учнів для музично-виконавської діяльності;

  • дослідницькі – уміння аналізувати свій досвід та методичну літературу для здійснення музично-виконавської діяльності.

Важливим показником готовності майбутнього вчителя музики до організації музично-виконавської діяльності є володіння методикою організації даного виду діяльності, що включає в себе:

  • знання завдання музично-виконавської діяльності;

  • знання сутності і змісту даного виду діяльності;

  • знання методики навчання музичного виконавства;

  • уміння планувати музично-виконавську діяльність;

  • уміння визначити виховне та навчальне завдання даного виду діяльності;

  • володіти уміннями і навичками організації музично-виконавської діяльності.

Всі показники готовності вчителя музики до організації музично-виконавської діяльності: мотиваційно-особистісний, теоретичний, практичний і методичний – знаходяться в тісному зв’язку один з одним.

На основі головних показників готовності майбутнього вчителя музики до організації музично-виконавської діяльності учнів початкової школи: наявність позитивних мотивацій і професійно-особистісних якостей у майбутніх вчителів музики, необхідних для здійснення ним даного виду діяльності (мотиваційно-особистісний); наявність психолого-педагогічних знань для здійснення організації музично-виконавської діяльності (теоретичний); володіння методикою організації музично-виконавської діяльності школярів (методичний) – можна визначити основні рівні готовності майбутнього вчителя музики до організації музично-виконавської діяльності учнів початкової школи. Вони такі:



  • низький рівень готовності майбутнього вчителя музики до організації музично-виконавської діяльності, що характеризує відсутність позитивних мотивів до організації музично-виконавської діяльності учнів, коли студенти не виявляють інтерес до педагогічної діяльності, їхні цілі не передбачають професійного розвитку, у них недостатній рівень володіння знаннями, низький рівень сформованості практичних умінь і навичок, необхідних для здійснення організації музично-виконавської діяльності, стиль викладання хаотичний;

  • середній рівень готовності майбутнього вчителя музики до організації музично-виконавської діяльності характеризується наявністю потреб, прагнень, установок до музично-виконавської діяльності, усвідомлення значущості даного виду діяльності, майбутні вчителі музики володіють достатнім рівнем знань, достатнім рівнем сформованості практичних умінь і навичок, для індивідуального стилю викладання характерне уміння комбінувати методичні прийоми на основі зразка;

  • високий рівень готовності майбутнього вчителя музики до організації музично-виконавської діяльності характеризується тим, що у майбутніх вчителів музики спостерігаються яскраво виражені потреби, прагнення, установки. Майбутні вчителі музики проявляють глибоку зацікавленість педагогічною діяльністю, у них спостерігається високий рівень педагогічних та фахових знань, у них на високому рівні сформовані практичні уміння та навички, які майбутні вчителі музики використовують для творчої самореалізації в професійній діяльності, вони методично грамотно та творчо вдосконалюють зміст предмета, індивідуальний стиль викладання характеризується оригінальним розв’язанням методичних завдань.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал