Правове регулювання діяльності організацій колективного управління майновими правами



Скачати 231.67 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір231.67 Kb.
Тема: Правове регулювання діяльності організацій колективного управління майновими правами

Зміст
Вступ………………………………………………………………………...……..3

Розділ 1. Історичні аспекти виникнення організацій колективного управління майновими правами………………………………………………………...….6

1.1. Статус організацій колективного управління…………………..….6

1.2. Особливості здійснення колективного управління авторськими і суміжними правами…………………………………………………………..21

Розділ 2. Організації колективного управління майновими правами, як особливі суб’єкти……………………………………………………………….29


2.1. Функції організацій колективного управління майновими правами.............................................................................................................29

2.2. Реалізація управління майновими правами органами колективного управління………………………………………………………………………..35

Розділ 3. Перспективні напрямки вдосконалення правового регулювання діяльності організацій колективного управління майновими правами……48

3.1.Проблеми регулювання діяльності організацій колективного управління майновими правами…………………………………………….48

3.2. Шляхи вдосконалення правового регулювання діяльності організацій колективного управління майновими правами………………...75


Висновки………………………………………………………………………....82

Список використаної літератури……………………………………………….87

Додатки………………………………………………………………………...…92

Вступ
Для забезпечення реалізації майнових прав авторів у випадках, коли їх практичне здійснення в індивідуальному порядку важко або неможливо, більше двохсот років тому була створена система колективного управління правами авторів.

Історично перші товариства по управлінню виникли в Європі в 18 столітті. Передумови для створення таких організацій існували і в нашій країні. Законодавством СРСР забезпечувався дуже низький рівень правової охорони прав як творців творчих досягнень, так і тих осіб, які набували права на їх використання. Характерною рисою законодавства в даній сфері було широке втручання держави у взаємини авторів творів та їх користувачів, авторське законодавство дозволяло вільно використовуватись випущенними у світ твори в кіно, на радіо і телебаченні, в газетах. Авторське право допускало можливість видачі примусових дозволів на використання творів.

У 90-х роках почалася реформа законодавства, присвяченого охороні інтелектуальної власності, був прийнятий блок законів.

Конституція України в розділі, що стосується прав і свобод людини і громадянина, гарантує охорону інтелектуальної власності.

Однак до кінця дев'яностих з'явилося безліч різних комерційних і некомерційних структур, які називають себе організаціями по колективному управлінню авторськими правами, авторськими товариствами.

За оцінками експертів, потенційна місткість ринку авторських прав в Україні становить, як мінімум, 100 мільйонів доларів на рік. Грошові потоки не малі, тому недивна конкуренція, яка розгортається між учасниками цього ринку.

Закон “Про авторське право”, відповідно до якого відбувалося утворення суспільства, експерти знаходять прогресивним і дають йому позитивну оцінку. Але багато хто відзначає і недоліки, які є в розділі, що стосується колективного управління майновими правами. Переваги, якими наділяється одна організація - очевидні.

По відношенню до діяльності авторського товариства не застосовуються обмеження, передбачені антимонопольним законодавством. Іншими словами, одна організація може одноосібно контролювати весь ринок прав, і ніякий державний орган не завадить такій організації, якщо її діяльність не виходить за рамки правового поля.

Закон передає питання утворення та функціонування організацій по колективному управлінню правами авторів цілком на розсуд самих авторів і правовласників суміжних прав, не передбачаючи ліцензування даного виду діяльності.

Товариство може видавати ліцензії користувачам від імені всіх власників прав, включаючи і тих, які не передали організації повноважень. Так, по суті, будь-яка організація може збирати винагороду з користувачів за використання будь-яких незареєстрованих творів.

Аналіз практики застосування Закону дозволив виявити ряд прогалин у правовому регулюванні сфери колективного управління майновими правами авторів. Наприклад, відсутність суворого законодавчого закріплення допустимих сфер колективного управління, неможливість реального контролю з боку авторів і правовласників за діяльністю організацій, які управляють їх майновими правами на колективній основі, в тому числі за рухом фінансових коштів і багато іншого. Недоліки необхідно ліквідувати.

Таким чином, все вищеперелічене обумовлює актуальність теми дослідження роботи та свідчить про назрівання потреби вдосконалення системи колективного управління зокрема і законодавства як цивільного, так і в сфері авторського права, в загальному.

Об'єктом представленої роботи є аналіз правового регулювання системи колективного управління майновими правами авторів та інших правовласників, дослідження діяльності організацій по колективному управлінню.

Предметом дослідження виступають основні принципи та інститути авторського та суміжного з ним права, які в сукупності створюють необхідну правову базу для проведення аналізу, а також економічні та юридичні аспекти відносин колективного управління майновими правами.

Незважаючи на створення в Україні певної правової бази, що регламентує сферу діяльності організацій по колективному управлінню правами, залишається ще ряд проблем, які не були дозволені. Багато питань викликає тлумачення правових норм з позицій специфіки правовідносин по колективному управлінню правами.

У зв'язку з цим метою дипломного дослідження є вивчення нормативної бази існуючої системи колективного управління, розробка рекомендацій щодо вдосконалення вітчизняного законодавства для такого виду діяльності.

У відповідності з поставленою метою задачами дослідження є:

1. Розгляд принципів роботи організацій по колективному управлінню правами авторів;

2. Дослідження законодавчої бази України стосовно галузям управління правами;

3. Проведення оцінки діяльності організацій колективного управління майновими правами;

4. Виявлення спірних моментів, що виникають у процесі колективного управління майновими правами, а також формулювання деяких рекомендацій щодо їх подолання і вдосконалення діяльності;

5. Розробка можливих варіантів внесення змін до існуючого законодавства в області колективного управління майновими правами.

Структура дипломної роботи визначена її метою і завданнями. Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел.


Розділ 1. Історичні аспекти виникнення організацій колективного управління майновими правами


1.1. Статус організацій колективного управління

Перш ніж визначити саму концепцію колективного управління і представити її основні особливості коротко розглянемо, що означає саме авторське право і суміжні права.

Якщо яка-небудь особа створює літературний, музичний, науковий або художній твір, то вона є власником цього твору і може вільно приймати рішення щодо його використання. Ця особа (називана «творець» або «автор», або «правовласник») може контролювати долю цього твору. Оскільки відповідно до закону твір охороняється авторським правом з моменту його створення, немає необхідності дотримувати які-небудь формальності, такі як реєстрація або депонування, як умову для одержання цієї охорони. Охороняються не самі ідеї, а лише спосіб їхнього вираження.

Авторське право – це правова охорона, надана правовласнику на оригінальний твір, що він створив. Воно включає дві основні групи прав: майнові й особисті немайнові права.[23,c.27]

Майнові права – це право на відтворення, віщання, публічне виконання, переробку, переклад, публічне читання, публічний показ, поширення і т.д. Особисті немайнові права включають право автора заперечувати проти будь-якої зміни його твору, що може завдати шкоди його честі або репутації. [23,c.27]

Обидві групи прав належать авторові, що може реалізовувати їх. Здійснення прав означає, що він може використовувати твір сам, може давати кому-небудь дозвіл використовувати твір або може заборонити кому-небудь іншому використовувати цей твір. Загальний принцип полягає в тому, що охоронювані авторським правом твори не можуть використовуватися без дозволу правовласника. Однак, у національних законах про авторське право передбачені деякі виключення з цього правила. Охорона діє протягом життя автора і мінімум 50 років після його смерті.

Ці правові аспекти зазначені в міжнародних конвенціях, учасниками яких у даний час є більшість країн. До моменту приєднання держави-члени повинні мати національне законодавство, що відповідає міжнародним стандартам.

На міжнародному рівні майнові й особисті немайнові права надаються відповідно до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів, звичайно називаної «Бернська конвенція». Цю Конвенцію, прийняту в 1886 р., неодноразово переглядали для того, щоб узяти до уваги вплив нових технологій на рівень наданої охорони. Адміністративні функції Конвенції здійснює Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), одна зі спеціалізованих міжнародних установ Організації Об’єднаних Націй.

У той час як права, надані авторським правом, застосовуються до авторів, «суміжні права» стосуються інших категорій правовласників, а саме: виконавців, виробників фонограм і організацій ефірного віщання.

Суміжні права – це права, що належать виконавцям, виробникам фонограм і організаціям ефірного віщання відповідно у відношенні їхніх виконань, фонограм і теле- радіопередач. [23,c.28]

Суміжні права відрізняються від авторського права тим, що вони належать власникам, що вважаються посередниками при виготовленні, записі або поширенні творів. Зв’язок з авторським правом викликаний тим фактом, що три категорії власників суміжних прав є допоміжними ланками в процесі інтелектуальної творчості, оскільки вони сприяють авторам при повідомленні творів останніх до загального відома. Музикант виконує музичний твір, написаний композитором; актор відіграє роль у п’єсі, написаної драматургом; виробники фонограм або частіше називані як «записуюча індустрія» записують і випускають пісні і музику, написані авторами і композиторами, що виконуються музикантами або співаками; організації ефірного віщання передають твори і фонограми на своїх радіо або телестанціях. [26,c.56]

На міжнародному рівні суміжні права надаються відповідно до Римської конвенції по охороні інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій віщання, більш відомої як «Римська конвенція». Ця Конвенція була прийнята в 1961 р. і з тих пір жодного разу не переглядалася. Адміністративні функції цієї Конвенції виконують спільно – Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Міжнародна організація праці (МАРНОТРАТ) і ВОІВ.

Угода по торговельних аспектах прав інтелектуальної власності 1994 р. (або Угода ТРІПС), адміністративні функції якого здійснює Всесвітня торговельна організація (ВТО), включає положення по такій міжнародній охороні або посилається на них. [37,c.21]

Сучасний ринок інтелектуальної власності багатогранний і досить складний. Будь-які цивільно-правові операції з об'єктом інтелектуальної власності тривалі, дорогі і копіткі. Сам автор далеко не завжди може передбачити наслідки тієї чи іншої угоди, у момент підписання якої йому обіцяли немалі вигоди. Ліцензійні договори досить складні за своїм змістом і автор об'єкта інтелектуальної власності не завжди може знати про ті чи інші елементи, нюанси, які необхідно включити до договору.

Процес управління майновими правами, що належать автору того чи іншого об'єкта інтелектуальної власності, від часу оформлення прав на нього і до закінчення прав на користування та розпорядження зазначеними правами досить трудомісткий, має свою специфіку. Управління майновими правами суб'єктів інтелектуальної власності потребує спеціального професійного підходу.

Уже сам процес оформлення прав на той чи інший об'єкт інтелектуальної власності часто буває просто не доступний автору. Авторам доводиться звертатися за допомогою до фахівців. Передусім договори з цього приводу мають бути укладені з максимальним урахуванням інтересів автора твору чи науково-технічного досягнення.

Для надання необхідної професійної допомоги з тих чи інших питань авторам творів та науково-технічних досягнень уже давно почали з'являтися спеціальні фахівці. Пізніше такі фахівці почали об'єднуватися у спеціалізовані організації і розмежовуватися між собою за характером послуг, які вони надавали творцям нового. Так виникла сфера діяльності, яку стали називати галузь управлінням майновими правами авторів.

Зазначені організації чи окремі фізичні особи, які професійно займаються тим чи іншим видом цієї діяльності, виконують ряд функцій.. Однією з основних функцій зазначених осіб є функція захисту прав і інтересів автора чи винахідника. Патентний повірений чи будь-яка інша довірена особа діє від імені і в інтересах того чи іншого суб'єкта інтелектуального права. Ця особа мусить виконувати свої обов'язки сумлінно, професійно і своєчасно.

Важливою функцією зазначених осіб є захист прав і інтересів держави.

Патентний повірений та інші правомочні особи надають допомогу суб'єктам права інтелектуальної власності у відносинах з іноземними партнерами.

Подібного роду організації створені у більшості країн світу. Створені і міжнародні організації, що здійснюють охорону прав суб'єктів інтелектуальної власності. Наприклад, чинне законодавство Німеччини передбачає обов'язкове створення організацій, які б забезпечували захист авторських прав. Подібного роду організації Франції надають істотну допомогу авторам, композиторам, продюсерам віком за 55 років. Ці самі організації надають матеріальну допомогу авторам, доходи яких з тих чи інших причин знизилися, оплачують усі витрати на лікування. Такі організації створені у багатьох інших країнах світу. У багатьох країнах створені організації для захисту прав виконавців. Вони збирають і розподіляють гонорари відповідно до прав виконавців. У деяких країнах створюються колективні організації, що регулюють відносини між організаціями виконавців і організаціями виробників фонограм.

Такі самі функції виконують організації, створені на міжнародному рівні - Незалежна міжнародна асоціація кінопродюсерів, Міжнародна організація акторів, Міжнародна організація музикантів.

Укладаються колективні угоди з організаціями масового мовлення, що мають своїм завданням передусім захистити права виконавців за рахунок обмеження так званого часу голки. Цим поняттям визнається час використання комерційних записів для радіомовлення. Цей час за загальним правилом визначається на тиждень. Обмеження часу голки має метою захистити інтереси виконавців шляхом забезпечення включення в програми радіомовлення «живого» голосу виконавця. У цьому заінтересовані як самі виконавці, так і слухачі.

У багатьох країнах створюється кілька систем колективного управління майновими правами авторів. Можуть бути загальні організації, що здійснюють захист прав авторів різних жанрів і видів, а можуть створюватися організації для захисту прав авторів якогось одного виду творчості. У разі дії кількох подібних організацій вони мають чітко розмежувати свою компетенцію. За загальним правилом організації з управління майновими правами авторів на колективній основі налагоджують контакти з подібними зарубіжними організаціями та організаціями, які слідкують за виконанням міжнародних конвенцій і двосторонніх угод. Організації з колективного управління майновими правами авторів однієї країни на підставі відповідних договорів можуть доручати подібній зарубіжній організації виконання окремих доручень щодо захисту прав і інтересів авторів за кордоном. [25]

Зазначені організації здійснюють контроль за використанням об'єктів інтелектуальної власності і своєчасною виплатою винагороди як усередині своєї країни, так і за кордоном, адже самі автори такої можливості не мають. Ці організації всілякими способами сприяють створенню сприятливих умов для найбільш раціонального використання об'єктів інтелектуальної власності. Вони покликані доступними їм засобами сприяти розвитку всіх видів творчості.

До розпаду колишнього СРСР в Україні не було подібних організацій, їх функції виконували творчі спілки, які за своїм характером були професійними об'єднаннями творчих працівників і виконували функції профспілок. Творчі працівники були заінтересовані у членстві таких об'єднань, оскільки вони надавали істотну матеріальну допомогу своїм членам. Тому доступ до таких об'єднань був досить обмеженим. Фактично майновими правами авторів управляла держава в особі таких творчих об'єднань. [42,c.139]

Створення організацій, що управляють майновими правами авторів на колективній основі, може істотно впливати на процес розвитку будь-якого виду творчості шляхом створення сприятливих умов.

Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) розробила проект закону про авторські права для країн СНД – Типовий закон про авторське право і суміжні права (примірне положення про охорону творів науки, літератури і мистецтва, виконань, фонограм, передач організацій мовлення). Цей Типовий закон пропонує конкретні правові засади щодо створення та існування організацій з управління майновими правами авторів. Принциповим положенням є те, які зазначені організації створюються самими авторами та особами, що мають авторські і суміжні права. Зазначені організації діють у межах лише тих повноважень, якими їх наділили засновники. [50,c.271]

За своїм характером організації з управління майновими правами авторів є некомерційними. Вони не можуть свою діяльність базувати на меті одержання прибутків від своєї діяльності. Повноваження, якими наділяються зазначені організації, передаються їм авторами та іншими особами, які мають авторські або суміжні права, у формі лише письмових договорів. Обмеження, передбачені антимонопольним законодавством, не поширюються на діяльність цих організацій.

Отже, автори творів науки, літератури і мистецтва, виконавці, виробники фонограм, відеограм та інші володільці авторських і суміжних прав з метою практичного здійснення належних їм майнових прав (публічного виконання, сповіщення в ефір чи по кабелю, відтворення твору шляхом механічного магнітного та іншого запису, репродрукування тощо) вправі створювати на визначених засадах організації, що мають своїм завданням управляти майновими правами авторів і осіб, які мають авторське право, на колективній основі.

Допускається утворення окремих організацій, що управляють певними категоріями майнових прав певних категорій суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, або організацій, що управляють різними майновими правами в інтересах різних категорій суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав. [42,c.140]

Організації, що управляють майновими правами авторів на колективній основі (організації колективного управління), створюються самими суб'єктами авторських і суміжних прав і набувають статусу юридичної особи від дня їх реєстрації в загальному порядку, встановленому для реєстрації громадських (некомерційних) організацій. [30,c.216]

Компетенція зазначених організацій визначається тими повноваженнями, які їм передали суб'єкти авторських і суміжних прав. На підставі переданих організаціям повноважень розробляється і в установленому порядку затверджується статут організації. Він має обов'язково містити лише ті положення, що відповідають чинному законодавству. Відмова у реєстрації може мати місце у разі порушення вимог чинного законодавства.

Керівництво діяльністю зазначених організацій, визначення основних напрямів їх діяльності у межах закону визначаються лише загальними зборами суб'єктів авторських і суміжних прав, майновими правами яких управляє дана організація. Вищим органом такої організації є збори її учасників, які визначають розмір винагороди й умови видачі ліцензій користувачам, способи розподілу і виплати зібраної винагороди, вирішують інші принципові питання.

Договори, на підставі яких суб'єкти авторських і суміжних прав передають повноваження на управління своїми майновими правами, можуть бути віднесені до типу договорів доручення. Слід зазначити, що ці договори, зважаючи на їх недавнє виникнення, ще не піддавалися науковому дослідженню, проте вони існують. Стороною даного договору може бути тільки юридична особа, яка управляє майновими правами суб'єктів авторських суміжних прав на колективній основі.

Об'єктом договору на управління майновими правами є суб'єктивні права суб'єктів авторських і суміжних прав. Обсяг прав, що передаються організаціям колективного управління, визначається самими суб'єктами авторських і суміжних прав. На основі переданих прав визначаються основні функції і завдання організацій з управління майновими правами авторів.

Основними завданнями і функціями організацій колективного управління можуть бути: пропагування і реклама творів науки, літератури і мистецтва широкій громадськості, підприємцям та будь-яким іншим особам для використання; укладання ліцензійних договорів з користувачами, здійснення контролю за користуванням зазначеними творами; підготовка зразкових договорів на використання творів чи об'єктів суміжних прав; збір гонорарів за використання творів та їх розподіл; юридичне консультування авторів та інших суб'єктів авторських і суміжних прав; збір інформації про використання або можливе використання творів чи об'єктів суміжних прав. До наведеного переліку варто віднести і налагодження ділових контактів з творчими спілками та благодійними фондами; створення банку даних про авторів, суб'єктів суміжних прав, можливих користувачів як вітчизняних, так і зарубіжних.

Для здійснення останньої функції організація повинна виявляти можливих користувачів за кордоном, вивчати кон'юнктуру ринку творів та об'єктів суміжних прав. З цією метою відповідними зарубіжними організаціями укладаються угоди про взаємне представництво ділових інтересів. Коло таких інтересів може бути досить широким – публічний показ і публічне виконання, звуко- і відеокопіювання, використання комп'ютерних програм, баз даних та інших об'єктів авторських і суміжних прав.

Відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права» організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі одержаних від них повноважень такі функції:

а) погоджувати з особами, які використовують об'єкти авторського права і (або) суміжних прав, розмір винагороди під час укладення договору;

б) укладати договори про використання прав, переданих в управління;

в) збирати винагороду за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав у випадках і на підставах, передбачених цим Законом;

г) розподіляти і виплачувати зібрану винагороду суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону;

д) здійснювати інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для охорони прав, управління якими здійснює організаці.

Організації колективного управління можуть управляти на території України майновими правами іноземних суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, у тому числі й про взаємне представництво інтересів.

Організації колективного управління можуть доручати на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями управляти на колективній основі за кордоном майновими правами українських суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі й про взаємне представництво інтересів. [42,c.143]

На основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

При здійсненні своїх функцій організації колективного управління повинні діяти лише у межах наданих їм повноважень, чинного законодавства України, принципів взаємності і справедливості. При укладанні ліцензійних договорів з користувачами мають бути чітко визначені відповідні способи використання творів науки, літератури і мистецтва та об'єктів суміжних прав. Умови надання ліцензій мають бути однаковими для всіх користувачів однієї категорії. Зазначені організації не можуть відмовити тому чи іншому користувачеві у наданні ліцензії.

Особливістю укладання ліцензійних договорів організаціями колективного управління є те, що вони мають право видавати ліцензії на використання об'єктів авторського права чи суміжних прав не лише тих авторів та інших суб'єктів авторського чи суміжних прав, які передали цій організації своє повноваження, а й тих, які не передавали своїх повноважень організації. Тобто будь-який автор, його правонаступники, спадкоємні та інші володільці авторських чи суміжних прав, що охороняються чинним законодавством, має право передати здійснення своїх майнових прав такій організації. Зазначена організація зобов'язана взяти на себе здійснення цих прав на колективній основі, якщо управління такою категорією прав належить до статутної діяльності цієї організації. [25]

Усі можливі майнові конфлікти суб'єктів авторських чи суміжних прав, що виникають у зв'язку з використанням об'єктів авторського права чи суміжних прав, до користувачів, мають бути врегульовані організацією, яка видала ліцензію.

У зв'язку з виконанням своїх функцій у межах наданих повноважень організації колективного управління мають право вимагати від користувачів творів чи об'єктів суміжних прав надання їм документів, що містять точні відомості про використання зазначених об'єктів, необхідні для збирання та розподілу авторської винагороди.

Організації колективного управління зобов'язані здійснювати свою діяльність передусім в інтересах авторів та інших суб'єктів авторських та суміжних прав, як тих, що є членами даної організації, так і тих, які не є членами даної організації.

Зібрана організацією авторська винагорода має бути використана виключно на виплату володільцям авторських та суміжних прав. Ніякі відрахування на розвиток організації не допускаються. Із зібраних коштів організація має право утримувати лише суми, необхідні для покриття фактичних витрат зі збору, розподілу і виплати авторської винагороди. Організація має також право відраховувати із сум винагороди до спеціальних фондів, що створюються цією організацією виключно за рішенням володільців авторських і суміжних прав, які входять до цієї організації.

Організація зобов'язана розподіляти і своєчасно виплачувати зібрані суми винагороди пропорційно фактичному використанню творів науки, літератури і мистецтва та об'єктів суміжних прав. Суб'єкти авторських і суміжних прав мають право знати, а організації колективного управління зобов'язані надавати їм повні звіти про обсяг, способи використання їх творів чи об'єктів суміжних прав.

Автори та інші суб'єкти авторських чи суміжних прав, які не передали організації своїх повноважень на збір винагороди, також мають право вимагати від організації виплати їм належної винагороди за використання творів чи об'єктів суміжних прав відповідно до здійсненого розподілу. Зазначені володільці авторських та суміжних прав можуть вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із ліцензій, що надаються цією організацією користувачам.

Іноземна організація, що управляє майновими правами на колективній основі, має право вимагати від відповідної організації в Україні надання їй відомостей про розподіл винагороди, що належить іноземним володільцям авторських чи суміжних прав, представником яких є зарубіжна організація. Вона також має право вимагати надання їй іншої необхідної інформації про діяльність організацій колективного управління на території України згідно з договором про взаємне представництво.

Організації колективного управління мають право резервувати на своєму рахунку суми незапитаної винагороди, що надійшла їм від користувачів. Після трьох років від дня надходження на рахунок організації сум незапитаної винагороди ці суми можуть бути використані для чергових виплат суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав або спрямовані на інші цілі, передбачені їх статутами, в інтересах осіб, які мають авторське право і суміжні права.

Організації колективного управління зобов'язані надавати Установі таку інформацію:

– про зміни, що вносяться до статуту організації;

– про укладання даною організацією двосторонніх та багатосторонніх договорів з іншими організаціями колективного управління, у тому числі іноземними;

– про управління майновими правами осіб, які не передали організації повноважень на колективне управління майновими правами на основі договорів, укладених у письмовій формі;

– про рішення загальних зборів членів організації, що стосуються договорів управління правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав;

– про річний баланс, річний звіт, результати аудиторських перевірок;

– про осіб, уповноважених представляти організацію. [21,c.217]

Облік організацій колективного управління та нагляд за їх діяльністю здійснює Державна служба інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. Організація колективного управління зобов’язана стати на облік у ДСІВ протягом 30 днів після її державної реєстрації. У разі пропущення зазначеного строку організація  повинна надати ДСІВ пояснення у письмовій формі з обґрунтуванням причин, які призвели до затримки подання документів у встановлений строк. Про взяття на облік організації колективного управління ДСІВ видає свідоцтво про облік встановленого зразка. Право на діяльність організація колективного управління отримує з моменту видачі свідоцтва про облік організації колективного управління. Облік організацій колективного управління є засобом державного контролю дотримання організаціями колективного управління вимог законодавства щодо таких організацій. [35,c.283]

Організація може бути взята на облік, якщо вона:

а) є юридичною особою;

б) не має на меті безпосередньо або опосередковано одержувати прибуток;

в) метою діяльності є – управління на колективній основі майновими правами суб’єктів авторського  права  і  (або)  суміжних прав;

г) не має права займатися господарською комерційною діяльністю чи використовувати будь-яким чином об’єкти авторського права і (або) суміжних прав, доручені їй для управління;

ґ) поширює свою діяльність на територію всієї України і має місцеві відділення або представництва у більшості областей України;

д) створена засновниками, об’єднує членів (учасників) організації, які є суб’єктами авторського права і (або) суміжних прав і передали на підставі договорів власні майнові права в колективне управління цій організації;

е) має статут, що відповідає вимогам законодавства, зокрема у сфері авторського права і суміжних прав.

Організація колективного управління підконтрольна Державному департаменту інтелектуальної власності. Вона зобов’язана надавати ДСІВ інформацію для здійснення нагляду в такі строки:

а) про укладення двосторонніх чи багатосторонніх договорів з іншими організаціями  колективного управління, у тому числі іноземними, та про управління майновими  правами суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі осіб, які не передали організації колективного управління відповідні повноваження – один раз на півроку; 

б) про зміни, що вносяться до статуту організації – протягом п’яти робочих днів після оформлення внесення відповідних змін згідно із законодавством;

в) про укладання договорів управління майновими правами суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав – один раз на півроку;

г) про результати  аудиторських перевірок – не пізніше п’яти робочих днів після оформлення висновку перевірки;

ґ) інформація про річний баланс, річний звіт за формою відповідно до законодавства – до 20 березня, наступного року за звітним;

д) про осіб, уповноважених представляти організацію – протягом 10 робочих днів кожного разу, коли обрання (призначення) чи звільнення з посади має місце. [21,c.219]

Інформація, одержана під час виконання функцій нагляду, не може бути розголошена без згоди організації, крім випадків, які передбачені чинним законодавством. За порушення цих вимог передбачена відповідальність згідно з чинним законодавством. 

За порушення вимог законодавства України у сфері авторського права і (або) суміжних прав до організації колективного управління застосовуються такі санкції:



  1. попередження;

  2. тимчасова заборона (зупинення) права організації колективного управління на укладання договорів про збір винагороди чи договорів про надання дозволу на використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на строк до трьох місяців;

  3. зняття з обліку.

Попередження ДСІВ  надається організації колективного управління у формі письмового сповіщення із зазначенням порушень. Організація, яка отримала попередження, зобов’язана в установлений в попередженні строк усунути вказані  порушення,  про що письмово повідомити ДСІВ.
У разі невиконання або неналежного виконання вимог, зазначених у попередженні ДСІВ, до організації застосовується тимчасова заборона (зупинення) права організації колективного управління на укладання договорів про збір винагороди чи договорів про надання дозволу на використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на строк до трьох місяців.

У разі продовження порушення вимог законодавства у сфері авторського права і (або) суміжних прав після застосування санкцій, у вигляді попередження та тимчасової заборони (зупинення) ДСІВ приймає рішення про зняття організації з обліку організацій колективного управління.


Зняття з обліку організації колективного управління зумовлює припинення права займатись діяльністю, пов’язаною з колективним управлінням майновими правами авторів. У разі анулювання свідоцтва про облік організації колективного управління така організація може бути взята на облік організацій колективного управління не раніше ніж через один рік від дати прийняття рішення ДСІВ про зняття з обліку.
Організацію колективного управління  також може бути знято з обліку у таких випадках:

  1. припинення організації як  юридичної  особи  в установленому законодавством порядку;

  2. заяви організації про зняття з обліку організації колективного управління;

  3. рішення суду. [21,c.216]

  4. Текущий документ не содержит источников.

У разі припинення організації як юридичної особи в установленому законодавством порядку процедура розподілу та виплати винагороди після анулювання свідоцтва здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Таким чином, організації колективного управління створюються суб’єктами авторського права і суміжних прав, вони мають статус юридичної особи після державної реєстрації (здійснюється у загальному порядку, встановленому для некомерційних організацій). Такі організації діють на підставі затверджених свідоцтв та в межах повноважень, одержаних від суб’єктів авторського права і суміжних прав.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал