Практикуму «Шляхи запровадження спеціально організованих педагогічних впливів в системі креативної освіти»



Сторінка3/4
Дата конвертації05.01.2017
Розмір0.79 Mb.
ТипПрактикум
1   2   3   4
Запровадження педагогічних впливів засобами сучасних інформаційних технологій на уроках фізики Кремень М.А., вчитель фізики та інформатики

Двадцять перше століття кидає виклик усьому, що нас оточує. Людство сьогодні перебуває в технологічній фазі науково-технічної революції, коли стрімко міняється техніка й технології, і щоб встигнути за запаморочливими новинками, щоб не відчувати себе викинутим за борт сучасного життя, треба постійно вчитися. «Навчання» стає категорією, яка супроводжує людину протягом усього життя. Основна мета цього етапу – інформатизація всіх сторін життя. Освіта є інформаційним процесом і тому використання сучасних технологій навчання із застосуванням комп’ютера особливо важливе.

Одним із викликів нашого часу, які гостро стоять перед школою, є соціалізація учня, тобто завдання школи полягає в тому, щоб випускник школи був пристосованим до вимог суспільства, що змінюється, умів зберегти свою індивідуальність та протистояти поганому. Сучасний світ змінюється настільки швидко, що в межах життя одного покоління відбуваються кардинальні зміни, які стосуються  всіх сторін існування людини. Всі ці зміни вимагають від суспільства винахідливості, гнучкості, творчого підходу до розв’язання проблем, уміння застосовувати знання в реальному житті. Однак ці вміння не беруться нізвідки, їх треба формувати і розвивати. Тому школа, яка розуміє дійсне значення цих процесів соціуму, несе на собі особливу відповідальність за вміння пристосовуватися до змін. Якщо необхідність соціалізації учня усвідомлена і визнається вчителем (що, звичайно, свідчить про його сучасний рівень ерудиції, професіоналізм), то він закладатиме цю ідею перш за все в завдання уроку. І, проектуючи урок, думатиме, шукатиме зміст, методи, форми, засоби, створюватиме умови, щоб мета соціалізації була виконана. У контексті євроінтеграційних освітніх процесів особливої актуальності набуває питання щодо застосування методів навчання, спрямованих на формування соціально-психологічних компетентностей школяра, серед яких велику роль, на мою думку, відіграє інформаційно-інтелектуальна компетентність. Адже «людина освічена та, яка знає, де знайте те, чого вона не знає» (Георг Зіммель, німецький соціолог)[7].

Революція у сфері інформаційних технологій змінила суспільство. На перший план вийшли засоби інформаційно-комунікаційних технологій, за допомогою яких  інформація та знання отримуються людиною на якісно вищому рівні.

Інформаційно-комунікаційні технології поступово трансформують усі сфери суспільного життя, формують нові системи потреб, спосіб життя, демократизують процес навчання, роблять процес пізнання творчим, стимулюють заняття самоосвітою. Активне впровадження інформаційних технологій в усі сфери діяльності суспільства торкнулося і системи освіти. Традиційні форми навчання поступово змінюються новітніми технологіями, спрямованими на формування навичок та умінь, що відповідають вимогам суспільства. Сучасні вимоги суспільства до освіти примушують фахівців у багатьох країнах світу переглянути якість і рівень шкільної освіти, що зумовило необхідність її реформування. Змінюються цілі та завдання, що постали перед сучасною освітою в інформаційному суспільстві, поступово на зміну традиційній системі навчання приходить особистісно-орієнтована, традиційні методи змінюються інноваційними, що передбачають зміщення акцентів у навчальній діяльності, її спрямування на інтелектуальний розвиток учнів за рахунок зменшення долі репродуктивної діяльності. Навчальний процес сьогодні повинен бути орієнтований на особистість учня і враховувати його індивідуальні особливості та здібності. У зв’язку з цим зрозуміло, що в основній школі назріла гостра необхідність в адаптації вчителів до нових умов роботи, ролей і мети, що швидко змінюються. Адже на уроці в комп’ютерному класі вчитель виступає вже не в ролі розповідача, а стає для своїх учнів швидше помічником й інструктором, «… менеджерами з навчання, а учні – їх клієнтами, як сьогодні ми є клієнтами юристів або професійних консультантів» (Дейвід Керр) [7].

Використання новітніх технологій у сучасному суспільстві стає необхідним практично в будь-якій сфері діяльності людини. Оволодіння навичками цих технологій ще за шкільною партою багато в чому визначає успішність майбутньої професійної підготовки нинішніх учнів. Оволодіння цими навичками протікає набагато ефективніше, якщо відбувається не тільки на уроках інформатики, а знаходить своє впровадження й розвиток на уроках інших предметів, що сприяє розвитку вмінь і навичок застосовувати, набуті на уроках інформатики, знання на практиці та в реальному житті. Однак цей підхід висуває нові вимоги до підготовки вчителя-предметника, ставить перед ним нові проблеми, змушує освоювати нову техніку й створювати нові методики викладання, засновані на використанні сучасних інформаційних технологій.



Застосування інформаційних технологій під час навчально-виховного процесу на уроках фізики та астрономії

 Засоби організації навчально-виховного процесу

Світ останнім часом невпізнанно змінився і продовжує змінюватися. Визначальним чинником сучасної цивілізації стала інформація й усе, що пов’язане з її накопиченням, оновленням, передавання та використання. Крім того, швидкий розвиток науки, техніки та технологій дає можливість просуватися сучасній цивілізації до інформаційного суспільства. Тому сьогодення вимагає від освіти посісти більш вагомі позиці, оскільки вона відіграє спонукальну роль у забезпеченні інноваційного розвитку суспільства.

З появою персональних електронно-обчислювальних машин з’явилися нові інформаційні технології навчання, використання яких у навчальному процесі зумовлене такими аспектами:



  • умови розвитку суспільства змусили шукати нових засобів організації навчально-виховного процесу, зокрема застосування персонального комп’ютера;

  • стрімке збільшення потоку наукової інформації у період технічного прогресу людства потребує своєчасного й адекватного відображення її в навчальному процесі;

  • педагоги-практики свідчать, що зараз спостерігається зниження рівня мотивації й пізнавальної активності учнів під час вивчення навчальних предметів, зокрема фізики, що вказує на необхідність вдосконалення методики навчання, модернізації форм і прийомів роботи вчителя.

Як зазначається в Національній доктрині розвитку освіти України у     ХХІ столітті, одним з пріоритетів розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційних технологій, які розширюють можливості учнів щодо якісного формування системи знань[8], умінь і навичок, їх застосування у практичній діяльності, сприяють розвитку інтелектуальних здібностей до самонавчання, створюють сприятливі умови для навчальної діяльності учнів і вчителя.

Сучасний учитель займається різними видами професійної діяльності: викладацькою, виховною, науковою, методичною, управлінською. Залежно від того або іншого виду діяльності існують різні можливості використовувати комп’ютерні або інформаційні технології, що дають можливість отримувати, передавати, систематизувати, обробляти інформацію, а також здійснювати комунікацію між колегами, учнями, їх батьками і так далі.

Із збільшенням кількості комп’ютерів в школах зростає їх роль як ефективного засобу підвищення результативності навчання при застосуванні їх як нового засобу навчання. При цьому комп’ютер може бути використаний і для автоматизації робочого місця вчителя (АРМ учителя) і як засіб навчання тих, хто вчиться. Його застосування дозволяє підвищити інтелектуальний рівень учнів і полегшує вирішення практичних задач. Він може бути використаний як:

ü інформаційна система, що допомагає вирішувати різні питання;

ü джерело інформації для розробки творчих проектів;

ü для суттєвого розширення наочності навчання;

ü оперативного контролю за засвоєнням знань і умінь.

Застосування комп’ютерів як засобу навчання підвищує мотивацію навчання за рахунок інтересу учнів до діяльності, пов’язаної з комп’ютером.

Щоб іти в ногу з часом, учитель повинен володіти основами інформаційних технологій, мати уявлення про найбільш поширену в даний час операційну систему Windows, уміти працювати в поширених комп’ютерних програмах, зокрема, Microsoft Word, Ехсеl, РоwerPoint і низкою інших спеціалізованих програм, пов’язаних з предметною діяльністю вчителя, користуватися Інтернетом, а також уміти використовувати знання учнів про комп’ютер, котрі останні отримують на уроках інформатики.

На допомогу вчителю фізики, астрономії для організації занять за допомогою комп’ютера сьогодні випускається безліч навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки, інтернет.

Виділимо основні напрями застосування комп’ютерної техніки на уроках фізики і астрономії:

v підготовка друкованих роздаткових матеріалів (контрольні, самостійні роботи, дидактичні картки для індивідуальної роботи);

v мультимедійний супровід пояснення нового матеріалу (презентації, аудіо-, відеозаписи реальних лекцій, навчальні відеоролики, комп’ютерні моделі фізичних експериментів);

v інтерактивне навчання в індивідуальному режимі;

v проведення комп’ютерних лабораторних робіт;

v обробка учнями експериментальних даних (побудова таблиць, графіків, створення звітів);

v контроль рівня знань з використанням тестових завдань;

v використання на уроках і при підготовці до них інтернет-ресурсів.

Причин комп’ютеризації  навчання фізиці та астрономії можна назвати багато. У мережі є багато програмних продуктів, які учителі-предметники можуть використати під час проведення уроків із застосуванням  нових інформаційних технологій. Подібні уроки дозволяють підвищити інтерес до вивчення предметів природничо-математичного циклу, активізувати їх пізнавальну діяльність, сприяють формуванню наукового світогляду.

У нашій школі комп’ютер використовується практично на кожному уроці фізики та астрономії:

- при поясненні нового матеріалу (комп’ютерні демонстрації досліджуваних фізичних явищ);

- при розв’язуванні завдань (електронні розв’зники);

- при проведенні лабораторних робіт (віртуальних фізичних лабораторій);

- під час перевірки знань учнів.

Крім готових програмних засобів часто використовуються й власні методичні розробки, наприклад, презентації, які сприяють розвитку інтересу до предмету і розширюють знання учнів з даної теми.

Комп’ютер як інформаційна система

Людина, що освоїла персональний комп’ютер (ПК), швидко переконується, що з його допомогою писати, малювати, креслити і робити безліч інших справ можна більш продуктивно, ніж без нього. Набрати на комп’ютері і роздрукувати на принтері завдання для контрольної роботи значно швидше і зручніше, ніж писати їх вручну. Один раз уведені в пам'ять комп’ютера, вони можуть бути роздруковані, причому у разі потреби зміст завдань легко відкоригувати. Комп’ютер, що має доступ до Інтернету, може допомогти вчителю, учню в отриманні різноманітної і корисної додаткової інформації.

За допомогою текстових та графічних редакторів учителі можуть значно розширити базу різноманітних диференційованих навчальних матеріалів, а учні, маючи навички роботи з комп’ютером, можуть гарно оформити результати своїх навчально-дослідницьких чи реферативних робіт, що допомагає виховує в них естетичну культуру та ще більш ширше використовувати комп’ютер в своїх цілях. Адже чим більше працюєте з певною технікою, тим швидше певні дїї доходять до автоматизму і ви вже починаєте працювати, не задумуючись над кожною своєю дією.

Програмне забезпечення, яке встановлено в комп’ютерах  у вигляді продуктів MS Offise, дозволяє вчителям значно швидше підготуватися до уроку і провести його на більш високому рівні. Продукт MS Offise – це пакет продуктів, серед яких:



  • Word – текстовий редактор;

  • Exсel – табличний процесор;

  • Eccess – бази даних;

  • Power Point – створення мультимедійних презентацій.

Текстовий редактор Word дозволяє створювати широку базу роздаткового матеріалу, що дозволяє швидко і ефективно провести оцінювання якості знань учнів на різних етапах та виявити прогалини в їхніх знаннях.

Програма Microsoft Excel дуже ефективна в плані економії навчального часу, коли учням треба показати, як залежить той чи інший процес від зміни певної фізичної величини. Це прекрасний засіб для автоматичного обчислення різних даних, записаних у табличній формі. Також ця програма зручна для графічного представлення фізичних процесів, для аналізу та порівняння отриманих графіків.

Access дозволяє створювати, переглядати й редагувати бази даних, які є в наявності вчителя. Стосовно фізики можна створити базу даних знаменитих фізиків, навчальних відеофільмів, наявність устаткування та унаочнень у кабінеті фізики та астрономії. Така інформація дозволяє вчителеві оперативно знаходити й використовувати потрібні дані на уроці й позаурочний час.

Power Point  призначена для створення й демонстрації презентацій ділового характеру. Ніхто, я думаю, не буде заперечувати, що від якості представлення того чи іншого продукту залежить його популярність. Так само і у фізиці. Від представлення того чи іншого явища, поняття, приладу залежить його розуміння, запам’ятовування.

Комп’ютер універсальний, він – набагато краща «контролююча машина», ніж ті, що розроблялися раніше; при роботі з ним можна використовувати всі корисні напрацювання програмованого навчання, їм можна замінити телевізор і кінопроектор, таблиці, плакати, кодограми, калькулятори і багато іншого.



Експериментально-дослідницька установка

Створення персонального комп’ютера породило нові інформаційні технології, які помітно підвищили якість засвоєння інформації, прискорили доступ до неї, що дозволило застосовувати обчислювальну техніку в найрізноманітніших галузях діяльності людини. Мультимедійні програми з інтерактивним інтерфейсом, обладнані графічним, відео- і звуковим супроводом, перетворюють роботу користувача у творчу працю, що приносить задоволення. Це почуття особливо цінне для учнів у процесі пізнання. Настав час революційних перетворень у клопіткій праці школяра й учителя. На зміну традиційним технічним засобам навчання (епі- і діапроекції, кінофрагментам, магнітофонним аудіо- і відеозаписам) приходить інструмент, що здатний замінити усі вище перераховані ТЗН, перевершивши їх за якістю. Мені можуть заперечити, що на сьогодні персональний мультимедійний комп’ютер занадто дорогий. Однак, персональний комп’ютер – дітище прогресу, а прогрес, як відомо, тимчасові економічні труднощі зупинити не можуть. Щоб не відставати від сучасного рівня світової цивілізації, комп’ютери слід упроваджувати по можливості в кожному кабінеті. Майже в кожного школяра вже є комп’ютери, а в багатьох уже й підключений інтернет.

Добре відомо, що курс фізики середньої школи включає розділи, вивчення і розуміння яких вимагає розвиненого образного мислення, уміння аналізувати, порівнювати. Насамперед мова йде про такі розділи, як «Молекулярна фізика», деякі розділи «Електродинаміки», «Ядерна фізика», «Оптика» і ін. Багато явищ в умовах шкільного фізичного кабінету не можуть бути продемонстровані. Наприклад, явища мікросвіту, або процеси, що швидко протікають, або досліди із приладами, відсутніми в кабінеті. В результаті учні зазнають труднощі їхнього вивчення, оскільки не в змозі їх уявити. У таких ситуаціях на допомогу учневі приходять сучасні технічні засоби навчання й у першу чергу персональний комп’ютер.

В даному розділі я крім того, що охарактеризував деякі програмні засоби, хочу вказати на методи їх використання та недоліки.

На даний час існує велика кількість навчальних програмних засобів. Серед усіх варто виділити продукт «Квазар-мікро», який я використовую як для проведення фронтального експерименту, так і для виконання лабораторних робіт. Але ніякий комп’ютер не замінить реальний фізичний експеримент, тому до використання комп’ютера для проведення лабораторних робіт слід підходити обережно.

Навчальні програми з фізики змінюються значно швидше, ніж обновлюється чи створюється нове програмне забезпечення. Однак це не означає, що потрібно відмовлятися від використання ППЗ з фізики чи астрономії.

«Бібліотека електронних наочностей» разом з «Віртуальною фізичною лабораторією» дозволяють комплексно підходити до викладання навчального матеріалу з фізики, використовуючи конструктор уроків. «Електронний задачник» для 7-8 класів дозволяє персонально (при використанні мережі) підійти до розв’язування задач і виявити можливі прогалини  в знаннях  учнів.

На уроках астрономії широко використовую віртуальну модель зоряного неба «Stellarium» при вивченні зоряного неба, планет Сонячної системи, зоряних скупчень, галактик та багатьох інших, як навчальні моделі.

Також особливої уваги заслуговує ППЗ «Дрофа», «Репетитор», «Илекса», але використання їх обмежене через російськомовний інтерфейс та озвучення.

ППЗ «Фізики та астрономія» містить в собі велику кількість моделей для вивчення фізики, відеороликів про вчених-фізиків та 8 навчальних фільмів з астрономії. Демонстрація відеороликів про вчених стимулює до вивчення предметів, через знайомство з життям вченого. Демонстрація фрагментів навчальних фільмів в багатьох випадках дозволяє дітям при їх перегляді знайти додаткові приклади того чи іншого явища, а також приклади його застосування.

Використання ППЗ на уроках фізики та астрономії необхідне, але завжди (коли це можливе) в комплексі з реальними дослідами, тому що фізика – наука експериментальна. Не слід зловживати ППЗ і перетворювати реальний експеримент на віртуальний. Будь-яке ППЗ, яке б воно добре не було, повинно мати межі свого використання, а тому не слід зациклюватися тільки на ньому, необхідно використовувати й інші методи навчання.

Мультимедійні презентації

Реформування шкільної освіти має на меті зробити її більш якісною шляхом забезпечення широких можливостей для розвитку, навчання та виховання творчої особистості, в результаті яких вона буде підготовлена до активного, самостійного життя в суспільстві. Таке складне завдання можна вирішити шляхом використання інноваційних технологій навчання, серед яких чільне місце займають мультимедійні технології. Вони відкривають нові, ще недостатньо досліджені можливості вдосконалення навчальної діяльності.

Найсучаснішим комп’ютерним засобом навчання є мультимедіа, що ґрунтується на спеціальних апаратних і програмних засобах. Мультимедіа (у перекладі – багатоваріантне середовище) є новою інформаційною технологією, тобто сукупністю прийомів, методів, способів продукування, обробки, зберігання й передавання аудіовізуальної інформації, заснованої на використанні компакт-дисків. Це дає змогу поєднати в одному програмному продукті текст, графіку, аудіо- та відеоінформацію, анімацію. А комп’ютери, оснащені мультимедіа, можуть відтворювати одночасно кілька видів інформації самого різноманітного характеру, що впливає на перспективи розвитку та форми сучасного процесу навчання. Важливою властивістю мультимедіа також є інтерактивність, що дає змогу користувачеві отримати зворотний зв’язок.

Однією з беззаперечних переваг засобів мультимедіа є можливість розроблення на їх тоснові інтерактивних комп’ютерних презентацій з фізики. Презентація – це набір послідовно змінюючих одна одну сторінок – слайдів, на кожній з яких можна розмістити будь-який текст, малюнки, схеми, відео-, аудіо- фрагменти, анімацію, використовуючи при цьому різні елементи оформлення. Вони не вимагають особливої підготовки вчителів й учнів та активно залучають останніх до співпраці.

Мною створено ряд комп’ютерних презентації за допомогою MS Power Point з використанням різноманітних ППЗ, рекомендованих Міністерством освіти і науки, та інтернет-ресурсів. Вони являють собою мультимедійні презентації, які складені відповідно до чинної програми з фізики. На мій погляд, презентація – це зручна конструкція, в якій легко орієнтуватися. Аналіз науково-методичної літератури та періодичних видань показав, що мультимедійні презентації здатні реалізувати багато проблем у процесі навчання, а саме:


  • використовувати передові інформаційні технології;

  • змінювати форми навчання та види діяльності в межах одного уроку;

  • полегшувати підготовку вчителя до уроку та залучати до цього процесу  учнів;

  • розширювати можливості ілюстративного супроводу уроку, подавати історичні відомості про видатних вчених, тощо;

  • реалізувати ігрові методи на уроках;

  • здійснювати роботу в малих групах або індивідуальну роботу;

  • дають можливість роздруківки плану уроку та внесення в нього заміток та коментарів;

  • проводити інтегровані уроки, забезпечуючи посилення міжпредметних зв’язків;

  • організовувати інтерактивні форми контролю знань, вмінь та навичок;

  • організовувати самостійні, дослідницькі, творчі роботи, проекти, реферати на якісно новому рівні з можливістю виходу в глобальний інформаційний простір.

Отже, на сучасному етапі розвитку шкільної освіти проблема застосування комп’ютерних технологій на уроках фізики набуває дуже великого значення. Комп’ютер з мультимедіа в руках учителя стає дуже ефективним технічним засобом навчання. Одночасно впливаючи на зоровий та слуховий аналізатори він оперативно відповідає на дії користувача, підтримуючи справжній зворотний зв'язок, тобто працює в інтерактивному режимі. Все це дозволяє: вивести сучасний урок на якісно новий рівень;

  • підвищувати статус вчителя;

  • впроваджувати в навчальний процес інформаційні технології;

  • розширювати можливості ілюстративного супроводу уроку;

  • використовувати різні форми навчання та види діяльності в межах одного уроку;

  • ефективно організовувати контроль знань, вмінь та навичок учнів;

  • полегшувати та вдосконалювати розробку творчих робіт, проектів, рефератів.

Проведення уроків при комплексному застосуванні традиційних та мультимедійних технологій забезпечує набуття учнями не тільки глибоких та міцних знань, а й вміння розвивати інтелектуальні, творчі здібності, самостійно набувати нових знань та працювати з різними джерелами інформації.

Висновки

Нам, вчителям, часто здається, що ми володіємо ключами від знань і що саме ми маємо передати їх дітям, вдало і старанно пояснивши, розтлумачивши. Але життя змінилось так, що школа більше не є монополістом знань і тому необхідно використовуючи сучасні інформаційні технології, йти в ногу з життям, щоб не бути викинутими не узбіччя.

Актуальність проблеми використання інформаційних засобів на уроках фізики полягає в тому, що сучасні досягнення науки та техніки вимагають сучасних уроків, які враховують ці досягнення. Інформаційні засоби потрібно використовувати як комп’ютерну підтримку уроку в поєднанні з класичними методами навчання основам фізики.

Особливим аргументом використання комп’ютерної підтримки на уроці став великий інтерес учнів до інформатики та їхнє бажання оволодіти навичками роботи з комп’ютером.

Використання інформаційних технологій дає можливість:


  • здійснювати експериментально-дослідницьку діяльність (комп’ютерне  моделювання);

  • формувати інформаційну культуру, уміння обробляти інформацію;

  • розвивати мислення;

  • готувати учнів до майбутньої професійної діяльності.

Важлива можливість використання інформаційних технологій для інтесифікації викладання фізики:

  • підвищення ефективності, якості, результативності процесу навчання;

  • забезпечення спонукальних стимулів, що зумовлюють активізацію пізнавальної діяльності (комп’ютерна візуалізація навчальної інформації);

  • поглиблення міжпредметних зв'язків.

Слід відзначити позитивні моменти використання мультимедійних засобів:

  • яскраві образи надовго запам’ятовуються;

  • відтворення фізичних процесів;

  • керування відображеними на екрані моделями різних об’єктів, явищ, процесів;

  • автоматичний контроль (самоконтроль) результатів навчальної діяльності, тестування;

  • створення позитивної атмосфери.          

Мультимедійні засоби можна використовувати в різних ситуаціях:

  • під час вивчення нового матеріалу;

  • для узагальнення та систематизації знань;

  • для повторення;

  • для контролю засвоєного матеріалу;

  • семінари, вікторини, позаурочні заходи.

Основною перевагою інформаційних технологій є те, що комп’ютерні демонстрації можуть бути органічною складовою будь-якого уроку та можуть ефективно допомогти вчителеві й учневі. Іншою важливою обставиною є те, що існують такі фізичні процеси або явища, які неможливо спостерігати візуально в лабораторних умовах.

Розробка комп’ютерних уроків вимагає особливої підготовки. Вважаємо, що до таких уроків потрібно писати сценарії, органічно «вплітаючи» в них і справжній експеримент, і віртуальний (реалізований на екрані монітора). Особливо хочеться відзначити, що моделювання різних явищ ні в якому разі не замінює  «живих» дослідів, та в поєднанні з ними дозволяє на більш високому рівні пояснити зміст того чи іншого навчального матеріалу. Такі уроки викликають в учнів справжній інтерес, примушують працювати всіх і якість знань при цьому помітно зростає.

Хочеться зауважити, що інформаційно-комп’ютерні технології – це досить потужні механізми, які мають багато можливостей. Але вони не заміняють викладача, а можуть бути тільки інструментом у руках викладача. Причому таким інструментом, який є  потужним у своїх функціях, і має дуже великий ресурс використання. 

Інструмент «виконує» завдання того, хто ним керує. Таким чином, і ставитися до цих технологій треба лише як до інструменту, зробленого для полегшення праці, а не до генератора команд та ідей.

         Таким чином, настав час озброїти вчителя новим інструментом і результат негайно позначиться на наступних поколіннях.

Система формування географічної культури та інформаційної компетентності учнів у системі профільної географічної освіти

Маханько І.В., вчитель географії та економіки

У сучасному світі, в умовах постіндустріального суспільства, у якому міцно укорінились соціальні мережі, ресурси Інтернет, ведучим фактором розвитку стає інформація.

Формування географічної культури та інформаційної компетентності у старшокласників ефективне лише в умовах цілісної, інтегрованої системи всіх форм організації навчання: урочної, позаурочної та позакласної, епізодичної, які органічно доповнюють одна одну.

Розділяючи думку Бернарда Шоу: «Діяльність та практика – єдиний шлях до знання», прагнемо, щоб кожний введений у шкільну практику курс за вибором був практично-спрямованим, цікавим, свого роду, відкриттям та засобом самореалізації для учнів, а для педагога надав можливість для творчого пошуку.

Інформаційні здібності підростаючого покоління – зерна, які лежачі в грунті, перебувають чекаючи: тільки при сприятливих умовах вони проростуть і зацвітуть. Такими сприятливими умовами у позаурочній діяльності є форми організації занять, методи та педагогічні прийоми, які б спонукали учнів до наукового пошуку, застосування креативного, діяльнісного підходів.

На перших заняттях курсу за вибором ефективними є емоційно-забарвленні форми роботи, які б сприяли кооперації слухачів, і не вимагала від них особливої підготовки.

Такими є різоманітні тренінгові форми работи, зокрема, графіті, активний пошук інформації, аукціон ідей, тематична реклама, країнознавчий брендинг.

А також: ігрові форми роботи: тематична підказка, географічна показуха, впізнай регіон на смак, хто швидше? (країна), за відеодобіркою визначте країну; дієвими є і використання відеоматеріалів: віртуальні подорожі столицями світу, аналіз географічного змісту художніх фільмів, тематичні документальні програми НешінелДжеографік, ВВС. Аналіз новинок, експрес-відеопитання.

Зокрема, яка країна може похвалитись таким унікальним явищем? (Північне та Балтійське моря).

На наступних заняттях можна переходити вже до формування умінь перетвореня інформації, наприклад, при вивченні спецкурсу «Глобальні проблеми світу», підбір та опрацювання інформації при підготовці до письмових дебатів, зокрема: «Бідність – гальмо прогресу», «Тероризм – син демократії» та дискусій: «Як напоїти спраглу планету», «Життя Землі без людей», «Як жити сьогодні, щоб побачити завтра?» та ін.

При вивченні змін клімату, обробці та аналізі реальних даних Криворізької метеостанції слухачі спецкурсу відпрацьовують уміння найпростіших операцій у програмному забезпеченні Ексель, намагаються самостійно розробити макроси для автоматизації значної кількості математичних розрахунків, зокрема, середньомісячних температур та річних амплітуд, будують порівняльні діаграми, графіки та складають прогнози щодо змін середньорічної температури на Криворіжжі. Так, у ході роботи, виникла ідея написання наукового дослідження «Острови тепла» на Криворіжжі», з якою Юровський Д. став призером міської олімпіади з екології.

Перевіркою сформованих інформаційних умінь можуть слугувати практичні заняття, наприклад, після участі учнів у роботі круглого столу, «Енергозбереження: міф чи реальність» - інтерактивне тестування «Чи знаю я та застосовую енергозберігаючі технології». Наприкінці якого учні дізнавались обсяги електроенергії, яку вони зможуть зекономити, якщо застосовуватимуть ті або інші способи економії.

Дослідження актуальних проблем сьогодення продовжується учнями на спецкурсах «Екологічні проблеми міст» та «Майбутнє мого краю у дзеркалі глобальних проблем».

Де старшокласники долучаються до найпростіших соціологічних досліджень, розробляють опитувальники та проводять тематичне анкетування респондентів. Зокрема, «Жахи доріг мікрорайону 173-квартал», «Потворне поряд – проблема стихійних смітників району». А після моніторингових досліджень тютюнопаління серед учнів і дорослих десятикласники ініціювали у школі роботу мобільно-просвітницького пункту «Палити вже не модно!».

У процесі складання рейтингового списку актуальних проблем жителів урбанізованого середовища, учні виділяли надмірну агресивність та страждання стресовими станами. Тут же, виникла ідея розробити проект рекомендацій щодо посилення стресостійкості для слухачів курсу, а група дівчат від слів перейшли до діла і демонстрували вправи йоги на заняттях.

З метою аналізу проблем зайнятості у нашому місті та профорієнтаційної роботи організовуємо екскурсії до центру зайнятості, де учні поспілкувались із фахівцями, ознайомились із сучасним станом ринку праці Криворіжжя, отримали рекомендації для вибору майбутньої професії, пройшли інтерактивне тестування щодо власних схильностей та здібностей до різних професій.

Звичайно, проблема молодіжного безробіття на Криворіжжі не залишила байдужими, і учні 11 класу - Кітченко Тетяна та Юровський Дмитро, зібравши об’ємний матеріал, готуючись до дискусії на цю тему, підтримали ідею написання науково-дослідної роботи «Сучасні тенденції молодіжного безробіття на території Криворіжжя», з якою Юровський Д. у поточному навчальному році посів ІІ місце на міському конкурсі «Юний економіст» та почесне ІІІ місце на обласному етапі конкурсі-захисту науково-дослідних робіт учнів-членів МАН у секції «Географія».

Особливим інтересом наших учнів користується спецкурс «Країнознавство», який обирають щороку 10-класники, він органічно доповнює і поглиблює шкільний курс «Соціальна та економічна географія світу».

Слухачі спецкурсу «Країнознавство» у минулому році стали призерами міського конкурсу-захисту екскурсійних маршрутів «Подорожуємо Європою віртуально». А методична розробка – брошура - занять з теми: «Скандинавські країни. Данія – щасливе королівство» посіла І місце на обласному конкурсі методичних матеріалів з тем євроосвіти.

Враховуючи інтерес старшокласників до країн світу та значення євроатлантичної інтеграції, для 11 класу у цьому навчальному році був запропонований спецкурс «Країни Європи на політичній карті світу», що є «творчім, яскравим» доповненням до проведення, вже традиційного для нашого закладу, курсу «Європейський вибір України».

У пояснювальній записці програм спецкурсів, рекомендованих Міністерством, стисло вказані цілі та кінцеві результати – продукт навчально-розвивальної співпраці. Від ступеня виконання нашими учнями цієї творчої роботи і залежить їх оцінювання - в системі «зараховано» - «незараховано».



Проте, при проектуванні змісту навчання курсів за вибором кожному педагогу слід сприяти не лише формуванню предметних та інформаційних компетенцій, але й розвитку особистісних якостей учнів, зокрема, креативності, ініціативності, толерантності, та розвитку адекватної самооцінки та власного учнівського іміджу. З цією метою на прикінці вивчення курсів влаштовуємо виставки-презентації персональних брендів слухачів курсу, творчих поробок, фото-екскурсії, відкритті та розширенні заняття-захисти мультимедійних проектів, презентацію власних інтерактивних ігор: від простих – дешифратор, закодований географічний об’єкт, до складніших, наприклад, «О, щасливчик». Крім того, слухачів спецкурсів спонукаємо і до практичного застосування набутих знань та інформаційних компетенцій шляхом суспільно-корисних справ.

Одним із пріоритетів стратегічного розвитку нашої держави визнано інтеграцію України в Європейське співтовариство. І нам – класним керівникам – треба першими слідувати заданому курсу. Однією з ефективних форм розширення знань про Європу та інформування громадськості є позакласна співпраця вчителів, батьків та учнів.

Так, за ініціативи слухачів спецкурсів «Країнознавство» та «Європейський вибір України» було проведено тиждень Європи - єврофест «Крок назустріч». Методична розробка якого визнана кращою на обласному конкурсі на кращий масовий захід з євроосвіти – 2012 р.

Впевнена, один в полі не воїн, тому до організації та проведення єврофестивалю, за підтримки адміністрації нашої школи, долучились: учні, небайдужі батьки та творчі класні керівники і педагоги школи. Яким єврофестиваль надав можливість посилити зв’язки у системі «родина-школа», сприяв формуванню атмосфери довіри в колективі «учні-вчителі-бтьки», розширив напрямки творчої співпраці, сприяв активізації сімейного виховання.

Програма інтегрованого єврофесту включала 5 днів, кожний з яких був присвячений певній тематиці. Пропоную вашій увазі експрес-екскурс сторінками фотоальбому єврофестивалю та найяскравіші форми роботи.

День перший. День добра та толерантності, що пройшов під гаслом: «Доброта і людяність – європейські чесноти». Як стверджував Річард Бах: «Справжня людина визначається не фізичними параметрами, а її духовними цінностями та моральними вчинками».

День розпочався всешкільним єврофорумом «Крок назустріч», на якому кожний клас обрав за жеребкуванням країну ЄС, яку буде представляти протягом тижня.

На інтерактивних класних міні-уроках учні та батьки ближче познайомились з країною Європи, яку вони представлятимуть на фестивалі, в цікавій формі дізнались про її звичаї та традиції, окреслили план дій щодо участі у шкільному тижні Європи.

З «прильотом» метелика розпочалась волонтерська кампанія щодо збору пожертв на допомогу онкохворим дітям Криворіжжя, в якій приймали активну участь всі класні учнівсько-батьківські колективи, особливо відзначились - 10 – 11 класів. Також, у понеділок пройшли тренінгові заняття «Післязавтра», «Сходинки до толерантності».

День другий. День європейської моделі суспільного добробуту. Дефініції якого: «Ми – європейці за здоровий спосіб життя і суспільне благополуччя». «Життя довге, якщо ним вміло користуватися» (Сенека)​​.

Покликали замислитись і учнів, і батьків шкільна афіша здоров’я «Подолай шкідливу звичку – врятуй життя», робота мобільного просвітницького пункту «Вже не модно!», особливо, антитютюновий флешмоб «Кидай курити в реальному часі», під час якого учні всіх класів продемонстрували власну розробку тематичного флешмобу.

Протягом дня проводились й відео-перерви «Країни ЄС – країни суспільного добробуту» для учнів 7-11 класів, «Фестиваль європейських казок» для – 1- 6 кл.

Третій - День довкілля «Європейські стратегії виходу з екологічної кризи – умова збереження екосистеми Землі, девізом якого стали слова І. Гете: «Природа не визнає жартів; завжди серйозна, завжди сувора; вона завжди права; помилки ж - від людей».

Екомітинг-реквієм трагічних сторінок історії «Чорнобильський слід» та символічна свічка пам’яті сприяли об’єднанню однодумців – вчителів, учнів різних класів та їх батьків. Пізнавальними були виступи та можливість інтерактивної бесіди із батьками – свідками тих подій.

Особливий інтерес викликало відкрите, театралізоване засідання суду «Народ проти атому», де всі охочі могли стати спостерігачами та, за бажанням, його учасниками - свідками у справі. Учні старших класів та бажаючі батьки були залученні до роботи постійної екологічної студії «Чорнобильські дзвони».

В рамках театру екологічної моди «Нова хвиля» батьки учнів початкової школи мали ще одну змогу творчо реалізувати себе і особисто залучитись до єврофестивалю

Особливий інтерес викликав інтелектуальний battle для старшокласників: «батьки – учні. Хто кого?».

День четвертий - День європейської культури. Епіграфом якого були слова Т. Шевченка: «…і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь...».

Проведено благодійний ярмарок національної кухні «Відчуй Європу на смак», готуючись до якого плідно попрацювали учні та їх батьки; на ярмарку кожна країна – клас демонстрували свої національні забави, для бажаючих діяло єврокараоке «У ритмі серця», експрес-клас «Євроденс». За всі кошти вилучені на ярмарку була надана адресна допомога на лікування онкохворим.

Результатами своєї творчої роботи на виставці для батьків поділились учасники фото-квесту «Толерантність очима дітей» та конкурсу журналістів-початківців «Європейські цінності нас єднають», які проведені за ініціативи учнівської Ради Менеджерів органу співврядування «Шкільна Кампанія».

Урізноманітнив та пожвавив перерви фестиваль європейської музики, для якого композиції підбирали самі учні.

П’ятий день європейських цінностей «Всі ми різні – всі ми рівні». «Цивілізація може бути зрозуміла лише тими, хто цивілізований» - впевнений А.Уайтхед.

Кульмінацією тижня Європи «Крок назустріч» були віртуальна мандрівка «Галопом по Європах» та костюмований парад «Будуємо Європу разом», де кожний класний колектив мав змогу прорекламувати країну Європи та здійснити віртуальну мандрівку її перлинами.

Епілогом інтегрованого фестивалю креативних заходів з євроосвіти «Крок назустріч» став інтерактивний соцмоб, де кожний учень, вчитель, представник батьківської громадськості мали змогу відтиском власної руки продемонструвати, що вони розділяють європейські цінності, а також, написати свої враження від участі у тижні Європи і висловити побажання, власну оцінку роботі.

По закінченню шкільного єврофестивалю «Крок назустріч» учні виявили ініціативу щодо його щорічного проведення. Так, створені умови для подальшого інформування громадськості з питань Європейської та Євроатлантичної інтеграції, підготовки молоді та їх найближчого оточення до існування у європейському просторі.

Людська особистість невичерпна: кожен може стати творцем, що залишає після себе слід. Чого бажаю кожному з нас.



Система роботи з формування читацьких компетенцій на уроках літератури

Мулявко К.М., вчитель світової літератури
В історії розвитку людства читання завжди відігравало важливу роль. Сьогодні читання пронизує всі сфери нашого життя. Воно покладене в основу інформаційної, освітньої, пізнавальної, професійної, а також щоденної діяльності людини. Важко уявити людину, яка б не послуговувалася читанням у повсякденному житті .

Проблема читання - одна з найважливіших і в навчально-виховному процесі в школі. Читацькі вміння починають і фактично закінчують формуватися в учнів на уроках читання в початкових класах.

На уроках в основній і старшій школах уміння читати не є об'єктом цілеспрямованого, систематичного опрацювання, тому спеціально в учнів не розвиваються. Однак уміння, сформовані на уроках читання в початковій школі, не можуть повною мірою забезпечити необхідний рівень подальшої інформаційно-інтелектуальної діяльності сучасних учнів.

Зараз, коли реформування загальної середньої освіти у відповідності до закону України «Про загальну середню освіту» передбачає реалізацію принципів гуманізації освіти, його демократизацію і методичну переорієнтацію процесу навчання та розвиток особистості учня, формування його основних компетентностей, ми повинні доводити до свідомості як дітей, так і батьків, думку, що читання та письмо залишаться головними інструментами культури у світі різноманітних засобів масової інформації.

Соціальні зміни, зорієнтовані на національне відродження українського суспільства, ставлять нові вимоги до викладання літератури в школі. Формування особистості засобом виховання кваліфікованого читача є головним завданням учителя-словесника. У Національній доктрині розвитку освіти особлива увага звертається на формування світогляду, розвиток творчих здібностей, читацьких умінь і навичок учнів з метою самореалізації особистості. Цей процес має відбуватися неперервно, утворюючи певну систему протягом усього шкільного вивчення літератури .

З огляду на це виникає необхідність пошуку нових прийомів у викладанні світової літератури, формування читацьких умінь в учнів, спрямоване на досягнення цілісності сприймання систематичного курсу літератури, побудови системи уроків, що допомагає простежити зростання учня-читача у процесі вивчення предмета .

Водночас шкільна практика, публікації фаховових видань останніх років дають підстави констатувати загальне падіння читацької культури в суспільстві, зниження інтересу до літератури. Особливо гостро ця проблема стоїть при вивченні літератури у старших классах, коли проконтролювати сам процес читання не є можливим.

Серед причин, що спричинили розвиток негативної тенденції, можна виділити такі чинники об'єктивного та суб'єктивного характеру, як зниження економічного та морально-культурного рівня життя нашого суспільства, засилля мас-медійної культури, захоплення сучасної молоді комп'ютерними технологіями та інтернетом, а звідси – небажання школярів читати.

Шкільної практика свідчить про низький рівень сформованості у старшокласників системних, узагальнених спеціальних читацьких умінь.

Система методів та засобів формування читацьких компетенцій на уроках літератури

Сформувати читацьку компетенцію вчитель літератури зможе, як вважає проф. О.Ісаєва, тільки у процесі комплексного вирішення таких завдань:

зацікавити учнів читанням;

розвивати цей інтерес до створення постійної потреби у читанні;

навчити вибирати літературу, враховуючи вікові та особистісні інтереси;

створити належні психолого-педагогічні умови для сприйняття, розуміння та оцінки прочитаного;

забезпечити певні знання з теорії та історії літератури, літературної критики; формувати навички аналізу художнього твору;

організовувати дослідницьку роботу школярів;

розвивати усне та писемне мовлення учнів;

працювати над постійним удосконаленням естетичного смаку школярів.

Вочевидь, якщо вчитель комплексно підійде до вирішення цих завдань, то у справі формування справжнього читача він досягне успіху.

Звичайно, питома вага серед цих завдань належить вмінню вчителя організувати навчально-виховний процес на уроках літератури, зробити його цікавим, змістовним. Для цього необхідно ґрунтовно знати методику навчання літератури, вміло користуватися всією палітрою методів, прийомів, технологій навчання, як традиційних, так і інноваційних. Необхідно пильну увагу приділяти мотивації навчання, щоб допомогти учням поновити попередні знання, пробудити їхню цікавість і спонукати до постійного пошуку, пам’ятаючи при цьому, що, як зазначив свого часу відомий український вчений-методист Євген Пасічник: «... важливими є методи навчання. Але не менш важливим є і сам учень, як особистість, його потреби, особливості, внутрішні психологічні стани». На етапі мотивації, або як називають етапі евокації, для зацікавлення учнів доцільно використовувати ігрові прийоми, розгадування кросвордів, пошук ключових слів у формулюванні теми, літературні диктанти, вікторини, проблемні запитання, евристичну бесіду тощо.

Учитель, навчаючи дітей читати, водночас вчить їх розуміти художні твори. Адже кожен твір, яким би він не був довершеним, ніколи не справить на читача відповідного враження, якщо той не розуміє його до кінця. Школярі не завжди і не все сприймають після першого читання. Дуже часто вони йдуть до розуміння через емоції, що виникли під час ознайомлення з текстом. Тому до першого ознайомлення з твором дітей потрібно готувати, налаштовувати їх на сприйняття, допомагати засвоювати невичерпне багатство ідейно-художнього змісту, моральні принципи героїв.

На цьому етапі варто використовувати методи бесіди, усного малювання, їх використання має на меті ввести учнів у коло змальованих у творі образів, відчуттів і настроїв, спонукати до активної діяльності пам'ять і знання дітей, без чого неможлива дальша робота читця. Слова вчителя завжди мають спиратися на емоційно підготовлений ґрунт. Створюючи умови для активного сприймання твору учнями, педагог повинен пам'ятати, що використання будь-яких допоміжних засобів на уроках читання, літератури підпорядковується головному — художньому слову. Готуючи школярів до розуміння твору, учитель одночасно готує їх до цілеспрямованих спостережень над текстом, в подальшому розвиває у них мистецтво образного бачення .

Але основним у роботі вчителя-словесника є, безперечно, вміння організувати роботу з текстом художнього твору, його аналіз. Саме цьому мають бути підпорядковані всі структурні елементи літератури, як навчального предмета: основи історії та теорії літератури, окремі літературно-критичні статті, розвиток усного і писемного мовлення, фонові знання. Вчитель має підійти до проблеми шкільного аналізу художнього твору зі всією серйозністю, адже  якщо йому вдалося зацікавити учня твором, пробудити в ньому інтерес до його прочитання, то ні в якому разі не можна все зіпсувати нецікавою, шаблонною, моралізаторською розмовою про цей твір на уроці у процесі його обговорення. Основне завдання вчителя – допомогти читачеві-учню максимально наблизитися у сприйнятті твору до авторського задуму, побачити, відчути всі проблеми, які порушує автор, і які торкнулися душі реципієнта, читача-учня. А потім, використовуючи всі структурні елементи уроку, різноманіття методичної палітри, основи герменевтичної діяльності, навчити його виходити за межі художнього твору, робити власні висновки і формувати власні закони життя.

Відповідно до вікових особливостей учнів середньої ланки на етапі роботи з художнім твором, або як його ще називають, на етапі усвідомлення, можна використовувати читання у ролях, переказ ланцюжком, читання з використанням системи позначок «Поміч», поєднання читання з аналізом прочитаного, читання з передбаченням, переказ від імені героя, формулювання запитань письменнику, літературному герою та інше.

Для підлітків є характерним, сприйняття літературного твору лише у співвіднесенні з власним внутрішнім світом. Це час у розвитку дитини, коли дуже важливо не підмінити аналіз твору аналізом власних переживань. Важливо зуміти сфокусувати увагу учня на проблемних питаннях і шляхах їхнього вирішення. З цією метою доцільними будуть розігрування ситуацій за ролями, такі інноваційні технології, як «мозковий штурм», «обери позицію», коли учень пояснює власний вибір, вчиться сприймати інші точки зору на поставлену проблему.

У старших класах учень уже розрізняє власну моральну площину поведінки і певну умовність, створену уявою письменника. Щоб залучити учня до сприйняття морального досвіду людства через літературний твір, допомогти йому зрозуміти причини і наслідки буття, необхідна поглиблена робота з різними видами контексту, зростає значущість дослідницької, пошукової діяльності. Тому можна використовувати, окрім зазначених вище, такі види роботи, як зіставлення твору з іншими художніми творами, зіставлення аргументів (групи учнів презентують дібрану інформацію про бачення проблеми з різних точок зору), зіставлення підрядника і кількох варіантів перекладу, зіставлення художнього твору з його екранізацією, постановкою на сцені тощо.

Обов’язковим є узагальнення, підбиття підсумків кожного уроку, тобто етап рефлексії. На цьому етапі можна запропонувати учням поставити запитання (написати листа) письменнику або герою, створити сенкан, узагальнити знання за допомогою гронування, можна запропонувати закінчити речення «Сьогодні на уроці я зрозумів...», «Образ допоміг письменнику висловити думку...» тощо.

Таким чином, поєднання традиційних та інноваційних методик у процесі формування читацької компетенції школярів сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу, формує свідоме ставлення до нього, допомагає поглибленому сприйняттю художнього твору,розвиває в учнів навички критичного мислення, спілкування, творчого пошуку.

Назвемо предметні компетенції, які повинен формувати учитель літератури в процесі освоєння учбового матеріалу :

- уміння розуміти слово, текст, мову мистецтва;

- уміння читати текст, адекватно розуміти написане;

- уміння вступити в діалог;

- уміння поставити питання;

- уміння визначити авторську позицію;

- уміння сформулювати свою позицію і висловити її;

- уміння організувати монолог, діалог;

- уміння використати терміни;

- уміння визначати функціональне призначення художніх засобів.

У 5-6 класах учні входять у світ літератури, досягають певного рівня начитаності, що дозволяє робити перші теоретичні узагальнення про характери, особливості зображення дійових осіб і навколишнього їх оточення, проводити спостереження над мовою твору, виконувати усні і письмові роботи. Твори, що вивчаються у 5-6 кл. об'єднані за хронологічним і проблемно-тематичним принципом. Вивчаючи міфи і народні казки, що вчаться спостерігають, як побудовані твори, в чому їх художня своєрідність, вводиться поняття про жанри фольклору. Такі види робіт, як словесне малювання, створення ілюстрацій, виразний переказ, складання таблиць «Як побудована чарівна казка»?, нарешті, створення власних казок, загадок, інсценування казок сприяють формуванню читацьких компетенцій.

Вивчаючи в 5 класі літературну казку Андерсена «Снігова королева», учень спостерігає над тим, як в портретних характеристиках виражено авторське відношення до героїв. Учні вчаться працювати на уроках літератури з олівцем, відмічаючи, підкреслюючи в тексті ті деталі портрета героя, в яких виражено авторське відношення. Робота з олівцем на уроках літератури повинна проводитися в системі і надалі.

Прозаїчні тексти підручника-хрестоматії, розділені на глави і досить великі за об'ємом, при мінімальній кількості годин текстуально вивчати дуже складно. На формування читацьких компетенцій в цих умовах спрямовано завдання озаглавити кожну частину тексту. Перевіряючи виконання цього завдання, учитель контролює якість читання, оскільки уміння озаглавити текст демонструє здатність витягати головну інформацію з нього. Цей прийом роботи використовується і надалі..

Важлива словникова робота на уроках і удома. Можна складати словники важких і незнайомих слів, що зустрілися в текстах(як правило, це архаїзми або історизми), проводити словникові диктанти. Це не лише розширює словниковий запас учнів, але і дозволяє зрозуміти прочитаний текст.

Систематичне проведення вікторин на знання і розуміння тексту також ефективне. Відповідаючи на питання вікторини, учень демонструє, наскільки уважно він читав текст, запам'ятовуючи не лише події і імена героїв, але і портретні характеристики, пейзажні описи, інтер'єр, важливі репліки персонажів і так далі. Такі вікторини можна провести в 5 класі за повістю «Пригоди Тома Сойєра», «Мауглі». Особливо люблять учні самостійно складати питання вікторини, ця робота творчого характеру, адже поставити цікаві і різноманітні питання, торкнувшись різних аспектів тексту, нелегко: тут важливі і увага до деталей, і уміння виділяти головне, і здатність грамотно сформулювати питання.

Уважний, вдумливий читач здатний не лише виділяти в тексті головну інформацію, відповідати на питання учителя, але і сам формулювати питання. Учні часто отримують завдання сформулювати питання до тексту. Іноді ці питання звернені до учителя, оскільки потрібно роз'яснення незрозумілого. Іноді самі питання бувають цікаві, свідчать про уміння бачити проблему і формулювати її, увазі в художньому слову. Проблемне питання на уроках літератури - найважливіший засіб формування читацьких компетенцій, а уміння поставити таке питання - головна риса допитливого, аналітично мислячого читача.

Організація роботи з поетичним текстом на уроках літератури має бути ґрунтована на головному принципі: від слова - до думки і почуття, від форми - до змісту. Лірика - це рід літератури, що характеризується суб'єктивністю, прямим вираженням почуттів і переживань автора і багатозначністю поетичного образу. Ці властивості лірики - в центрі уваги при вивченні віршованих творів на уроках літератури.

Аналіз вірша — важка форма роботи на уроках літератури. Єдиної схеми аналізу вірша немає і бути не може, тому що кожен твір мистецтв унікальний і глибокий своєрідно. Треба уважно придивитися до нього, спробувати зрозуміти його секрет: або це розгорнута метафора, або оригінальна композиція, або звукопис, і цей домінуючий прийом покласти в основу аналізу. Принципово важливо, що аналізувати вірш треба в єдності форми і змісту. А починати потрібно, на наш погляд, з роботи над виразним читанням віршів. Саме в процесі навчання виразному читанню розвивається емоційне сприйняття і закладаються основи аналітичного мислення учнів. Тільки після такої роботи заучування напам'ять стане осмисленим, а саме читання грамотним і виразним.

Назвемо етапи роботи над виразним читанням.

1.Читання вірша учителем.

2.Перечитування його учнями про себе. Виявлення незрозумілих слів і виразів(словникова робота).

3.Визначення смислових частин, виявлення композиції тексту.

4.Визначення основної інтонації при читанні кожної частини. Спостереження над ритмом, строфікою, особливостями віршованого розміру.

5.Спостереження над поетичним синтаксисом, обумовленість синтаксичних конструкцій логікою поетичних образів і інтонацій. Постановка логічних пауз.

6.Спостереження над поетичною лексикою. Постановка логічних наголосів.

7.Спостереження над звукописом і виділення його голосом.

8.Визначення способів римування і смисловій ролі рими. Виділення рим голосом.

9.Навчання виразному читанню строфами.

10.Синтетична робота по узагальненню індивідуального сприйняття тексту учнями. Повторне прослуховування виразного читання усього тексту(учитель - підготовлені учні - грамзапис).

11.Навчання виразному читанню усього вірша.

12.Заучування вірша напам'ять(домашнє завдання).

Перевірка читання напам'ять віршованих текстів в класі повинна супроводжуватися взаємним оцінюємо хлопцями виконаної роботи. Конкурс читців на краще виконання заданого вірша, коли слухачі виконують роль жюрі, виставляють бали за вірно вибраний темп читання, вдале розставляння логічних наголосів, пауз, інтонаційну виразність, досягає мети: і виконавці, і слухачі намагаються зрозуміти, як краще донести, виразити думки і почуття автора вірша. На уроках вивчення лірики ефективні такі прийоми активізації мислення учнів, як словесне малювання, створення або зіставлення музичних і мальовничих ілюстрацій до віршованого тексту, стилістичні експерименти (заповнення пропусків в текстах відповідними по сенсу словами, підбір рим до слів, епітетів і т. д.). Великий інтерес дітей викликає робота по відновленню текстів із слів, віршів, строф і так далі

Кваліфікований читач повинен уміти користуватися термінами літературознавства, застосовувати теоретичні знання з практики. Слід систематично перевіряти знання теорії літератури.

Отже читацька компетентність є результатом виховання й освіти. Читання є основою багатьох видів діяльності людини та впливає на загальний рівень культури, освіти й моральності в суспільстві, на стан економіки. Відповідальними за формування читача насамперед є родина і школа.

Оптимальний вибір методів, прийомів і засобів навчання зумовлюється змістом уроку, характером і специфікою матеріалу, який вивчають учні, їхніми пізнавальними інтересами і можливостями, рівнем інтелектуального розвитку. Включення учнів в інтенсивну розумову і творчу діяльність-необхідна умова повноцінного уроку літератури. Проте інтенсифікація навчальної діяльності повинна бути посильною. Як надмірна фізична праця перевтомлює людину, так і розумове перенапруження виснажує творчі сили, породжує певну протидію. З огляду на це, на уроці іноді треба практикувати й такі види роботи, які знімають постійну розумову напруженість учнів, вносять у процес навчання інтелектуальну розрядку.

Читацька компетентність як індивідуальне володіння читацькою компетенцією може вважатися результатом компетентнісного навчання, тому доцільно визначити її місце в загальній психолого-педагогічній системі людських компетентностей. Питання про кількість компетентностей та про наявність певної системи компетентностей залишається відкритим у вітчизняній та західній психолого-педагогічній науці. Досить поширеною є точка зору, що всі знання, вміння, навички особистості консолідуються в гіпотетичну загальну компетентність.


ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА СЕМІНАРУ
Урок англійської мови в 1 класі



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал