Практикум з курсу „етика для студентів першого курсу усіх спеціальностей



Pdf просмотр
Сторінка6/9
Дата конвертації29.12.2016
Розмір5.01 Kb.
ТипПрактикум
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Тема 9. ЕТИЧНИЙ СЕНС ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОЇ
ЦИВІЛІЗАЦІЇ
Ключові слова: глобальні проблеми цивілізації, моральні цінності, екологічні проблеми, глобалізація, демографічна криза, екологічна криза, економічна нерівність, загроза війни, проблеми здоров`я та виживання людства.
Актуальність теми. Сьогодні людство знаходиться на порозі виживання: глобальні проблеми сучасної цивілізації усе частіше ставлять під сумнів щасливе майбутнє нашої планети. Розкриття етичного змісту глобальних проблем людства дозволить не тільки проаналізувати фактори появи та шляхи розв’язання таких проблем, а й усвідомити відповідальність кожної людини за майбутнє світу.
Загальна мета. Розкрити специфіку, сутність та критерії глобальних проблем цивілізації, а також фактори появи і поширення цих проблем в сучасній цивілізації. Дати уяву про етичний сенс глобальних проблем сучасної цивілізації.

Конкретні цілі:
 розкрити сутність і специфіку глобальних проблем сучасної цивілізації крізь призму шляхів її розвитку;
 визначити загальні критерії глобальних проблем цивілізації;
 проаналізувати фактори появи і поширення ключових глобальних проблеми людства;
 виокремити етичний аспект глобальних проблем сучасної цивілізації.

I. Теоретичні питання для розгляду на семінарському занятті:
1.
Сутність та критерії визначення глобальних проблем сучасної цивілізації.
2.
Фактори появи глобальних проблем цивілізації та їх етичний сенс.
1. Сутність та критерії визначення глобальних проблем сучасної
цивілізації
«Глобальні проблеми людськості» – це ті, від яких залежить майбутнє людської цивілізації й самої людини.

66
Типологізація глобальних проблем людства може бути такою:
 проблеми, що пов’язані з природними (геологічними та біологічними) процесами, та відбуваються на Землі та в космосі;
 проблеми, що виникли як наслідок природної (несвідомої) діяльності людини як частини живої природи Землі;
 проблеми, що виникли як результат свідомої діяльності людини, тобто діяльності з певними конкретними цілями, що спрямовані на зміну геологічного та біологічного середовища;
 проблеми, що пов’язані з політичною, в тому числі міжнародною діяльністю людини та груп людей;
 проблеми, що пов’язані з визначенням майбутнього розвитку людської цивілізації.
Люди, яким випадає жити на переломі століть, часто вважають себе щасливими. Нерідко оволодівають ними й апокаліптичні (передчуття кінця світу) настрої. Переймаються вони й есхатологічними (релігійне вчення про кінцеву долю людини і Всесвіту) роздумами. Сучасне людство, будучи озброєним могутніми знаннями, історичним досвідом, не чекає кінця світу. Проте, маючи вражаючі техногенні досягнення, могутні засоби глобального комунікативного зв'язку та інші здобутки, воно нерідко почувається стурбованим і навіть розгубленим. Усе більше сучасних мислителів (філософів, футурологів, програмістів та ін.) проймаються нігілістичними настроями. їх турбують численні глобальні проблеми, від розв'язання яких залежить не тільки прогрес людства, але і його виживання. Кожна з цих проблем має і моральний аспект. За словами сучасного американського філософа-футуролога Алвіна Тоффлера, прогнози вчених стали своєрідним футурошоком цивілізації, адже «мільйони відчувають патологію, що витає в повітрі, але не розуміють її коріння. Воно криється не в політичній доктрині або тим більше в містичній безнадії чи
ізоляції, притаманній людському єству; патологія ця також не має стосунку до науки, технології або законодавчих вимог соціальних змін». Спричинена вона, на його погляд, неконтрольованим, неперебірливим поступом людства в майбутнє.
За твердженнями його співвітчизника Альбера Гора, людство зіткнулося з кризою, яку саме і породило. Воно тоне в морі інформації, будучи нездатним її осмислити: «Замість того щоб шукати нових шляхів осмислення і засвоєння вже створеного, ми далі ще швидшими темпами виробляємо нову інформацію».
Серед учених побутує думка, що зростання ролі інформаційних процесів у сучасній цивілізації є своєрідним технологічним ліфтом, з якого важко вибратися, що передвіщає «кінець історії».
Крім цих, існують ще проблеми голоду, злиденності, неграмотності, демографічного вибуху, суперечності між багатими і бідними країнами, збереження довкілля тощо. Всі вони свідчать, що планета і людство вступають у нову стадію розвитку, і на них чекають неймовірно важкі випробування.
Хоча віра у всесилля розуму істотно похитнулася в минулому столітті, оптимістично налаштовані мислителі все-таки покладають великі надії на розум, науку, техніку і технології, запровадження всеосяжних комунікативних зв'язків, які, на їх переконання, дадуть змогу розв'язати глобальні проблеми людської цивілізації і світу. Головне, чого тепер потребує світ, який мріє про щастя,

67
стверджував Б. Рассел, — це інтелект. Проте, як свідчить історія, розум, знання самі по собі не є ані добром, ані злом. Все залежить від того, якій меті підпорядковані розум і знання. Лише завдяки моральним чеснотам розум олюднюється і стає джерелом добра.
Одні мислителі вбачають причину глобальних проблем у складностях і суперечностях зовнішнього світу, інші вважають, що розв'язання більшості суперечностей, життєвих проблем передбачає внутрішню перебудову самої людини. Так, англійський учений Стівен Хокінг (нар. 1942) переконує у необхідності поліпшення розумових і фізичних властивостей людства, якщо воно хоче впоратися з наростаючою складністю світу, своєчасно й адекватно реагувати на нові випробування. Тому людству необхідно вдосконалювати себе, щоб біологічні системи випереджали електронні. За твердженнями російського фізика, філософа Андрія Сахарова (1921— 1989), надзавданням людських
інститутів є збереження в людстві всього людського. Все більше мислителів сходяться на думці, що запобігти деградації людства можна лише завдяки його моральному вдосконаленню, подоланню егоїзму, егоцентризму, споживацького ставлення до природи, оскільки їх непідконтрольність може спричинити екологічну катастрофу планетарного масштабу. Не менш важливим є звільнення людства від культу техногенних новацій, тотальне захоплення якими нерідко вступає у непереборні суперечності з моральними засадами. Двадцяте століття, за словами сучасного японського філософа Дайсаку Ікеда, вже попередило людство про те, що воно не виживе, якщо моральні і етичні категорії гуманізму не ввійдуть у повсякдення, якщо у відносинах між народами і людьми не діятимуть моральні норми співжиття.
Людина є творцем і руйнівником, продовжувачем роду людського і його нищителем, будівничим культури і носієм дикості, варварства. Все залежить від цілей її діяльності. «Нині, — розмірковував англійський історик, соціолог
Арнольд Тойнбі (1889—1975), — вперше ми знаємо, що наше майбутнє залежить від того, що ми самі робимо... Результати подальшого розвитку науки залежатимуть від того, наскільки використання її здійснюватиметься з добрими або злими цілями, в етичному сенсі слів «добрий» і «злий». Зло, породжене наукою, не може зцілитися самою наукою».
2.
Фактори появи глобальних проблем цивілізації та їх етичний сенс
Мораль є могутнім чинником прогресу суспільства, однак лише за умови, що
її дія підсилюється правовою базою держави, а ці права не тільки декларуються, а й виконуються. Розв'язання глобальних проблем людства залежить від узгоджених дій світової спільноти. Проте наддержави нерідко не рахуються не тільки зі світовою громадською думкою, але й з рішенням ООН. Якщо людство справді прагне розв'язати глобальні проблеми, то воно повинне посилити авторитет, вплив міжнародних організацій, які займаються розв'язанням цих проблем. А для цього необхідний постійний діалог людей різних культур, різних світоглядів, релігій, моральних традицій.
В останні десятиліття XX — на початку XXI ст. особливою загрозою для людства став тероризм, який часто прикривається релігійними гаслами. Однак жодна з релігій не може бути теоретичною базою тероризму, а терористи, які

68
намагаються сховати свою сутність під релігійними гаслами, приносять сповідуваній релігії більше зла, ніж усі войовничо налаштовані проти них іновір- ці й атеїсти. Водночас і політики повинні задуматися, чи не є сплеск тероризму також результатом недосконалої, історично застарілої їх політичної практики, використовувати у протидії тероризму не тільки силу, а й могутність розуму. А наука має обережно і відповідально послуговуватися такими термінами, як
«війна цивілізацій». Адже безперечним є те, що у глобалізованому світі мають зазнати суттєвого вдосконалення, гуманізації засоби досягнення внутрішніх і зовнішніх політичних цілей, принципи і механізми взаємодії народів різних культур, моральна культура особистості.
Непростий етап свого розвитку переживає й українське суспільство, що спричинено трансформацією його політичної, економічної, соціальної систем, зміною багатьох особистісних і суспільних цінностей, духовних, моральних орієнтирів, інтеграцією у світове співтовариство зі збереженням власної самобутності.

Цільові навчаючі завдання:
1. Вірним судженням про глобальні проблеми сучасної цивілізації є:
a. глобальні проблеми сучасної цивілізації – це виключно екологічні катастрофи
b. глобальні проблеми не можуть бути вирішені однією або декількома країнами – потрібно поєднати зусилля усієї світової спільноти
c. голод також відносять до глобальних проблем людства
2.
Як Ви вважаєте, чи можна було уникнути глобальних проблем
цивілізації?
3. Глобальна проблема має відповідати критеріям:
а. має цікавити переважну більшість населення планети
b. має нести загрозу майбутньому людства та Землі
c. може істотно погіршити умови існування людської цивілізації
d. з нею має зіштовхнутися абсолютно кожна людина
e. обов`язково має обговорюватися політиками найвищого рангу
f. обов`язково має зачіпати екологію Землі
4.
Характеристикою глобальних проблем цивілізації є:
a.
глобальні проблеми цивілізації з часом можуть втрачати свою актуальність у світовому масштабі
b.
кожна глобальна проблема потребує вирішення в незалежності від комплексу інших проблем
c.
глобальні проблеми цивілізації виступають об’єктивним фактором подальшого світового розвитку, існування сучасної цивілізації
d.
всім глобальним проблемам суспільного розвитку властивий статичний стан, ні одна з проблем не має мобільного характеру, та завжди має однакову
інтенсивність та значимість
5.
Криза сучасної цивілізації викликана:
a.
розвитком науки
b.
відсутністю розумної стратегії розвитку суспільства
c.
дефектами соціальної системи

69
d.
науково-технічним прогресом
6. «Екологічний імператив» - це:
a.
моральний закон
b.
вивчення глобальних моделей розвитку людства
c.
перелік екологічних вимог як факторів, що визначають стратегію розвитку суспільства
d.
золоте правило моральності
7. Термін «ноосфера» означає:
a.
об'єднання людства в єдину світову систему
b.
сферу панування розуму
c.
систему глобального моделювання навколишнього середовища
d.
глобалізацію суспільства
8. Термін «коеволюція» - це:
a.
взаємодія індивіда й суспільства
b.
спільний, взаємопогоджуваний розвиток людини й природи
c.
сучасна теорія еволюції
d.
синонім еволюційного підходу
9. Дайте характеристику сучасної цивілізації з точки зору розвитку
взаємодії людини та техніки.
10.
В
чому,
на
Вашу
думку,
проявляється
взаємозв’язок
та
взаємозалежність глобальних проблем людства?
II. Навчальні завдання для самостійної роботи:
Питання для контролю та самоконтролю:
1.
У чому полягають джерела сучасних глобальних проблем?
2.
Які глобальні проблеми сучасності відносяться до числа найбільш актуальних?
3.
Які позитивні й негативні моменти ви можете виділити, говорячи про вплив технічної цивілізації на життя людей?
4.
Які перспективи подальшого розвитку цивілізації з урахуванням різноманіття культур?
5.
Що таке «глобальні проблеми цивілізації»?
6.
Назвіть ключові глобальні проблеми сучасного світу.
7.
В чому полягає етичний аспект глобальних проблем людства?
8.
Назвіть основні критерії, за якими визначають глобальні проблеми цивілізації.
9.
Які фактори сприяли появі та поширенню глобальних проблем?
10.
Розкрийте роль НТР в появі та прискоренні глобальних проблем сучасної цивілізації.
11.
Які з глобальних проблем людської цивілізації є найбільш актуальними для сучасної України?

Теми рефератів:
1.
Глобальні проблеми як виклик сучасній цивілізації.
2.
Шляхи еволюції людства: етичний аспект.

70 3.
Загальнолюдські цінності та глобальні проблеми світового розвитку.
4.
Майбутнє людства: шляхи подолання кризових явищ.
5.
Взаємодія природи та цивілізації.
6.
Екологічні проблеми сучасності в етичному вимірі.
7.
Технізація і технологізація сучасного світу: етичний аспект.
8.
Етичні засади глобалізації суспільства.
9.
Сутність і зміст сучасної соціально-екологічної обстановки у світі.
10.
Зміст основних проектів вирішення глобальних проблем сучасності.
11.
Військова й екологічна небезпека як головні погрози сучасної цивілізації.
12.
Футурологія про майбутнє світового співтовариства.
Література:
1.
Аксёнова О.В. Генезис социально-экологической рефлексии на Западе во второй половине XX века // Социс. – 2004. - № 9. – С. 68-76.
2.
Баландин Р.К., Бондарев Л.Г. Природа и цивилизация. – М., 1988.
3.
Вельков В.В. Куда идёт эволюция человечества? // Человек. – 2003. - № 2. – С. 16-29.
4.
Воронин А.А. Техника и мораль // Вопросы философии. – 2004. - № 10.
– С. 93-101.
5.
Григорьев А.А., Кондратьев К.Я. Экологические катастрофы. – СПб.,
2001.
6.
Етика: навчальний посібник / В.О. Лозовой, М.І. Панов, О.А. Стасевська та ін.: За ред. Проф. В.О. Лозового. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 224 с.
7.
Иванова В.А. Природа, культура и технологии в XXI веке // Социс. –
2002. - № 4. – С. 136-139.
8.
Июдина Е.П. Статистические показатели экономического развития с учетом экологического фактора: (опыт стран СНГ) // Вопросы статистики. - 2003.
- № 2. - С. 34-40.
9.
Лесков Л.В. Куда идет человечество? [Беседа В.Ф. Правоторова с футурологом, профессором Л.В. Лесковым] // Наука и религия. - 2002. - № 7. - С.
2-4.
10.
Малахов В.А. Етика: курс лекції: Навч. Посіб. – 3-тє вид. – К.: Либідь,
2001. – 384 с.
11.
Марушевський Г. Ідейно-концептуальні витоки екологічної етики //
Філософська думка. – 2000. - № 3. – С. 47-74.
12.
Ойзерман Т.И. Проблема экологии: генезис идей и современность //
Социс. – 2002. - № 3. – С. 3-12.
13.
Толстоухов А.В. Глобальный социальный контекст и контуры эко- будущего // Вопросы философии. – 2003. - № 8. – С. 49-63.
14.
Тофтул М.Г. Етика: Навчальний посібник.- К.: Видавничий центр
«Академія», 2005.-416с.
15.
Философия медицины / Ю.Л.Шевченко и др.-М.: ГЭОТАР-МЕД, 2004.-
480с.
16.
Философия глобальных проблем. Вторые Фроловские чтения // Человек.
– 2003. - № 4. – С. 72-80.


Тема 10. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО СВІТУ
ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ РОЗВ’ЯЗАННЯ
Ключові слова: глобальні проблеми цивілізації, Римський клуб, екологічні проблеми, проблеми здоров`я та виживання людства, війна, тероризм, перенаселення, голод, економічна нерівність, ноосфера, альтернативна цивілізація, етика відповідальності.

Актуальність теми. Розуміння сутності та необхідності рішення глобальних проблем людства, бачення їх актуальності та безпосереднього відношення щодо кожної особистості, здатне спричинити передумови зміни суспільного світогляду, що є фундаментальним початком вирішення проблем подібного характеру.

Загальна мета. Розкрити особливості ключових глобальних проблем сучасної цивілізації, а також можливі перспективи розв`язання цих проблем та
індивідуальну відповідальність кожного за майбутнє планети.

Конкретні цілі:
 розглянути ключові глобальні проблеми сучасної цивілізації;
 проаналізувати можливі варіанти шляхів розвитку цивілізації та тенденції розвитку глобальних проблем в них;
 навчити орієнтуватися в сучасних сценаріях світового розвитку;
 обґрунтувати перспективність вирішення глобальних проблем сучасності;
 розвивати здібність до самостійного аналізу сучасних проблем суспільства.

I. Теоретичні питання для розгляду на семінарському занятті:
1.
Шляхи розвитку цивілізації та глобальні проблеми людства: етичний вимір.
2.
Перспективи та шляхи розв`язання глобальних проблем сучасності в
Україні.
1. Шляхи розвитку цивілізації та глобальні проблеми людства: етичний
вимір
Вирішення глобальних проблем сучасної планетарної цивілізації вимагає наявності цілого комплексу відповідних умов: матеріальних, духовних, політичних й інших. Найбільш важливими з них є пошук матеріальних засобів, залучення до даної справи інтелектуальної світової еліти, особливо вчених різних галузей науки, наявність політичної волі держав взаємодіяти в регіональному й світовому масштабах на двосторонній і багатобічній основі й мирних умовах
існування.
Важливим напрямком у вирішенні глобальних проблем сучасності є подолання бездуховності. Э. Фромм, розуміючи небезпеку бездуховності, що має широке поширення в західній цивілізації, писав: «Одне із двох: або західний світ

72
виявиться здатним відродити гуманізм, вузловою проблемою якого є найбільш повний розвиток людяності, а не праця або виробництво, або ж захід загине, як і багато інших великих цивілізацій».
Для вирішення глобальних проблем сучасної цивілізації важливою обставиною є об'єднання процесів в духовному житті, як у релігійному, так й у світському вимірах. Зусилля сучасних інтелектуалів зосереджені на пошуку загальнолюдських цінностей, розробці глобальної етики, універсальних моральних принципів, які здатні поєднувати людей перед необхідністю вирішення глобальних проблем. Пріоритетним завданням є впровадження в масову свідомість ідеалів ненасильства, толерантності.
Важливою умовою вирішення глобальних проблем сучасності визнається всесвітня солідарність різних соціальних рухів за демократизацію суспільства й усвідомлення загальної відповідальності за майбутнє світу, за долі природи, культури й духовного життя. Все це веде до визнання культури набагато більше важливою реальністю для доль світу, а ніж політика.
Центральною для всього комплексу глобальних проблем сучасності є проблема людини. Тут варто особливо виділити два підходи. Римський клуб в особі А. Печчеї ставив проблему людини, головним чином, як завдання прискорення вдосконалювання й розвитку нових «людських» якостей, орієнтованих на майбутній світопорядок і глобальну свідомість. Основна ідея другого підходу зводиться до того, що справжню моральну відповідальність за природу й за створення альтернативної цивілізації й культури може взяти на себе тільки духовно зріла й морально вільна особистість.
У сфері етики глобальних проблем засуджуються практично всі висунуті раніше концепції соціального розвитку людини, на які покладається відповідальність за підрив і руйнування глобальної системи підтримки життя й основ самого існування й функціонування цивілізації. Протистоячи всім формам фанатизму й екстремізму, етика глобальних проблем відкидає революційно- насильницькі методи перетворення дійсності й робить головну ставку на еволюційні засоби глибоких змін спочатку в суспільній свідомості, а потім й у соціально-економічній і політичній практиці.
Рішення глобальних проблем сучасності вимагає концентрації зусиль представників різних областей діяльності, у тому числі філософії, що визначає світогляд і методологічні підходи до дослідження глобальних проблем. Ключ до дозволу глобальних проблем сучасності - у комплексному підході, розробці й реалізації міждержавної, регіональної й планетарної стратегії. В узагальненому виді етика глобальних проблем з'являється як спроба створити нове вчення з раціонально обґрунтованими цілями порятунку людства за допомогою відмови від екстремізму, крайностей і подолання проблем, що нагромадилися, на умовах, що влаштовують більшість населення Землі. Всім розсудливим, утвореним людям очевидна необхідність розробки й реалізації концепції модернізації
України. Це черговий інтелектуальний й організаційний виклик історії. Зміст відповіді на нього визначить майбутнє . Очевидно, благополуччя й процвітання
України не може бути досягнуте без нової ідеї, що зв'язує вічні цінності, українську духовну традицію й сучасний світ із сучасними поданнями про його складності, взаємозв'язки, тенденціях і перспективах. Стратегія виходу України із

73
кризи повинна опиратися на розуміння геополітичних, культурних її особливостей, ураховувати світові тенденції, специфіку однополюсного світу й нових центрів сили.
2. Перспективи та шляхи розв`язання глобальних проблем сучасності в
Україні
Відчуття духовної порожнечі, безперспективності того, що відбувається, зламування духовного стрижня в значної частини людей надають особливу актуальність формуванню нового світогляду. Соціально-економічні реформи в
Україні останніх років торкнулися основи людського буття людей і вплинули на
їхнє поводження, відношення до життя й смерті, продовження роду. Дані обставини спонукали вітчизняних учених розглядати цінності життя, здоров'я, активного довголіття, реалізацію людських прав і свобод як критерії соціального прогресу.
Наявність й загострення глобальних проблем, демографічної кризи об'єктивно вимагає по-новому переосмислити устояні повсякденні подання й етико- філолофські погляди на людину, його світоглядні орієнтири. Дане завдання припускає інтегральний синтез теоретичних результатів сучасної науки й світоглядно-методологічних вимог, що випливають із нього до людини й суспільства.
Вирішення демографічної проблеми в Україні вимагає насичення наукової й масової свідомості новими біологічними ідеями, формування нової орієнтації на цінності життя, здоров'я, творчого довголіття. Культурне й етнокультурне різноманіття України, так само як і генетичне, становить запас міцності, що у змозі забезпечити для успішної адаптації українців до реалій сучасного етапу розвитку. Успішний вихід з демографічної кризи припускає не тільки поліпшення здоров'я населення, продовження життя, соціального захисту, але й обліку в демографічній політиці держави розмаїтості природно- кліматичних умов, специфічно-ціннісних орієнтацій в різних культурах стосовно життя й смерті, дитинства, старості, етнокультурних і релігійних традицій.
Значний потенціал вирішення демографічної кризи в Україні витримується в традиціях української духовності, що базується на братерській солідарності, соборності, колективності, взаємодопомозі й зростанні міцності національного духу під час драматичних випробувань.
Свою позитивну роль в ослабленні наслідків демографічної кризи повинна зіграти наука. Вивчення біологічних аспектів розвитку людини в
їхньому органічному взаємозв'язку з економічними, соціальними ц духовними факторами повинне проводитися на всіх рівнях його прояву: организмовому, популяційно-видовому, біоцентричному
і біо-ноосферному.
Дослідження демографічних процесів дозволяє уточнювати специфіку зв'язку організації й розвитку людини, виявити тенденції його зміни в ході еволюції суспільства.
Усвідомлення суспільством змін біології людини і їхніх можливих наслідків має пряме значення для етики, педагогіки, медицини, соціальної роботи з різними групами населення.
Зростаючий інтерес до пізнання надіндивідуального рівня біології людини виявляється в пошуках способів соціального захисту різних груп населення в

74
умовах системної кризи й зростаючого ризику захворюваності. Розуміння значущості надіндивідуального рівня природи людини проявляється в сучасній медицині як перехід від медицини хвороб (клінічної) до медицини здоров'я
(валеології). Керівництво Всесвітньої організації охорони здоров'я в основу
інтегральної медичної доктрини кінця XX-початку XXI століть включила тезу про першорядне значення переходу медицини від «захисно-оборонних» принципів до «соціально-конструктивних», пов'язаним зі створенням самого здоров'я й активного довголіття людей.
Узагальнюючи вищевикладене, представляється можливим відзначити, що глобалізація світових процесів пов'язана, насамперед, з об'єктивними потребами економічного, політичного й духовного характеру, з інтернаціоналізацією всієї соціальної діяльності на Землі. У сучасну епоху зросла загальнопланетарна
єдність людства, що характеризується становленням єдиної цивілізації, що вимагає нового планетарного стилю мислення. Сучасний технологічний переворот пов'язаний з інформатизацією суспільства, що сприяє становленню
єдиної соціальної спільності, що вимагає формування нової гуманістичної культури, яка розглядає людину як самоціль суспільного розвитку.
Звідси й випливають нові вимоги до особистості: гармонійне поєднання високої кваліфікації, віртуозне оволодіння технікою (найвижче у своїй спеціальності) із соціальною відповідальністю й загальнолюдськими моральними цінностями. Конкретний аналіз глобальних проблем сучасності становить сферу компетентності цілого ряду спеціальних наук (соціологія, демографія й інші).
Філософія й етика зосереджують увагу на світоглядних життєвих питаннях, розглядають ці проблеми під кутом зору можливостей і перспектив виживання людства.
Загальною ідеєю конкретних заходів щодо збереження навколишнього середовища є «філософія подолання кризи» — ідея необхідності зміни шляхів розвитку сучасної цивілізації. Мова йде, насамперед, про зміну самої людини — зміні соціальних установок особистості й суспільства, переорієнтації людства з
ідеології поступального зростання виробництва матеріальних цінностей на духовне самовдосконалення.
Цільові навчаючі завдання:
1. Із згаданих проблем сучасної цивілізації глобальними вважають
а. переслідування лідерів опозиції з боку влади в країнах з тоталітарним політичним режимом
b. проблему загального потепління клімату Землі
с. кризу основних світових валют (євро, долар)
d проблема війни та миру
e. усі згадані проблеми
f. Жодної зі згаданих проблем
2 «Римський клуб» - це:
a. об'єднання футбольних уболівальників міста Рима
b. об'єднання римських політологів з метою боротьби з корупцією
c. об'єднання вчених для розгляду глобальних проблем сучасності

75
d. об'єднання народів Центральної Італії з метою протистояння промислово розвиненій півночі
3. До глобальних проблем слід віднести:
a. вирубку тропічних лісів
b. демографічну проблему
c. економічну нерівність
d. виснаження мінеральних ресурсів
4. Процес гуманізації освіти проявляється:
a. у збільшенні обсягу гуманітарних знань
b. у повороті до загальнолюдських цінностей у навчанні
c. у відмові від ідеологізації навчання
d. у розширенні кількості гуманітарних дисциплін
5. Гуманітаризація освіти – це:
a. збільшення обсягу гуманітарних знань
b. поворот до загальнолюдських цінностей у навчанні
c. відмова від ідеологізації навчання
d. розширення кількості гуманітарних дисциплін
6. Є така думка, що вирішення глобальних проблем сучасної цивілізації
лежить переважно у політичній площині (самміти, переговори на
найвищому рівні, міждержавні угоди тощо). Чи згодні Ви з цим? Поясніть
свою позицію.
7. Чи можуть сучасні досягнення науки і техніки сприяти розв`язанню
глобальних проблем людства? Аргументуйте свою точку зору, наведіть
приклади.
8. Як Ви вважаєте, яке майбутнє чекає людство? Дайте розгорнуту
відповідь, базуючись на лекційному матеріалі та літературі до курсу.
9. Як змінюються демографічні та природно-екологічні умови розвитку
сучасної цивілізації?
10. Дайте характеристику умов та шляхів подолання глобальної
енергоекологічної кризи.
11. Які перспективи та шляхи подолання технологічної та економічної
поляризації суспільства?
12. Чи можна, на Вашу думку, винайти певні профілактичні заходи, що
мають не допустити появу нових проблем глобального характеру в
майбутньому? Які заходи могли б рекомендувати особисто Ви?
II. Навчальні завдання для самостійної роботи:
Питання для контролю та самоконтролю:
1.
Назвіть ключові глобальні проблеми сучасного світу визначені
Римським клубом.
2.
Які дослідження проводилися Римським клубом?
3.
Що таке «ноосфера»?
4.
Що таке глобалізація? Як вона впливає на вирішення глобальних проблем сучасної цивілізації?
5.
В чому сутність демографічної кризи, та її наслідки для розвитку цивілізації?

76 6.
Чому тероризм набув статусу глобальної проблеми цивілізації?
7.
Як пов’язані між собою рішення глобальних проблем людства?
8.
Яка сутність прогнозів оптимістичного та песимістичного сценаріїв розвитку суспільства?
9.
Які передумови можливого вирішення глобальної кризи сучасної планетарної цивілізації?
10.
Які сценарії виживання людства в умовах екологічної кризи пропонуються на сьогодні?
11.
Який зміст етики глобальних проблем?
12.
У чому полягають особливості прояву глобальних проблем у сучасній
Україні?
13.
Які перспективи подальшого розвитку цивілізації з урахуванням різноманіття культур?

Теми рефератів:
1.
Глобальні проблеми як виклик цивілізації XXI століття.
2.
Глобальні проблеми сучасного світу та перспективи їх розв`язання: етичний вимір.
3.
Здоров`я сучасної людини як глобальна проблема.
4.
Тероризм як новітня глобальна проблема людської цивілізації.
5.
НТР і глобальні проблеми цивілізації в етичному аспекті.
6.
Причини та масштаби глобального потепління клімату.
7.
Сучасні концепції моральної відповідальності.
8.
Глобалізація – плюралізм думок.

Література:
1.
Будницкий О.В. Терроризм глазами историка. Идеология терроризма //
Вопросы философии. – 2004. - № 5.
2.
Василенко В.А. Экология и экономика: проблемы и поиски путей устойчивого развития: Аналит. обзор. - Новосибирск, 1995. - 122 c. -
(Экология;Вып.38).
3.
Вельков В.В. Куда идёт эволюция человечества? // Человек. – 2003. - № 2. – С. 16-29.
4.
Возняк В. Общественное развитие и экология: взаимосвязь, противоречия, кризисы // Вопр. экономики. - 1995. - N 2. - С.129-138.
5.
Григорьев А.А., Кондратьев К.Я. Экологические катастрофы. – СПб.,
2001.
6.
Денисов Б.П., Сакевич В.И. Динамика эпидемии ВИЧ/СПИД // Социс. –
2004. - № 1.
7.
Етика: навчальний посібник / В.О. Лозовой, М.І. Панов, О.А.
Стасевська та ін.: За ред. Проф. В.О. Лозового. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 224 с.
8.
Зубаков В.А. ХХI век. Сценарии будущего: анализ последствий глобального экологического кризиса: Филоc.-прогност. эссе - идеи и основа для дискуссии о путях выхода из кризиса. - СПб., 1995. - 86 c.

77 9.
Иванова В.А. Природа, культура и технологии в XXI веке // Социс. –
2002. - № 4. – С. 136-139.
10.
Июдина Е.П. Статистические показатели экономического развития с учетом экологического фактора: (опыт стран СНГ) // Вопросы статистики. - 2003.
- № 2. - С. 34-40.
11.
Малахов В.А. Етика: курс лекції: Навч. Посіб. – 3-тє вид. – К.: Либідь,
2001. – 384 с.
12.
Марушевський Г. Ідейно-концептуальні витоки екологічної етики //
Філософська думка. – 2000. - № 3. – С. 47-74.
13.
Моисеев Н.Н. Быть или не быть... человечеству? – М., 1999.
14.
Ойзерман Т.И. Проблема экологии: генезис идей и современность //
Социс. – 2002. - № 3. – С. 3-12.
15.
Толстоухов А.В. Глобальный социальный контекст и контуры эко- будущего // Вопросы философии. – 2003. - № 8. – С. 49-63.
16.
Хилько М. Екологічна криза у філософсько-етичному вимірі //
Філософська думка. – 2000. – № 3. – С. 24-46.
17.
Тофтул М.Г. Етика: Навчальний посібник.- К.: Видавничий центр
«Академія», 2005.-416с.
18.
Философия медицины / Ю.Л.Шевченко и др.-М.: ГЭОТАР-МЕД, 2004. -
480с.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал