Практикум для студентів спеціальності 7 03020401 «Міжнародна інформація»



Сторінка2/4
Дата конвертації23.12.2016
Розмір0.6 Mb.
ТипПрактикум
1   2   3   4

Тестові завдання


  1. Що стоїть на заваді євроінтеграції України?

А) недостатня само ідентифікація українського суспільства та його політичний розкол;

Б) прагнення більшості українців вступи до Митного союзу з Росією;

В) відсутність Помісної Православної Церкви.


  1. Коли Україна почала брати активну участь у програмі «Партнерство заради миру»?

A) 1993 р.;

Б) 1994 р.;

B) 1995 р.;

Г) 1997 р.;

Д) 1998 р.
Питання для самоперевірки


  1. Назвіть причини повільної самоідентифікації українського суспільства.

  2. У чому полягає специфіка суспільно-політичних перетворень в Україні?

  3. Які наслідки штучного стримування і глибокого спотворення розвитку українського суспільства за радянських часів?

  4. Що таке суспільно-політична консолідація?

  5. Чому українське суспільство було недостатньо задіяне у боротьбі за незалежність?

  6. Коли розкол українського суспільства щодо зовнішньополітичної стратегії держави стає особливо помітним?

  7. Який відсоток українців висловлюється за створення зони вільної торгівлі з ЄС?


Завдання для самостійної роботи
Завдання 1. Проаналізуйте сучасний стан побудови демократії в Україні.

Завдання 2. Охарактеризуйте причини, які стоять на заваді консолідації українського суспільства.

Завдання 3. Складіть аналітичну таблицю «Зовнішньополітичні настрої українців часів Незалежності»

Роки

Відсоток українців, які висловилися за інтеграцію з ЄС

Відсоток українців, які висловилися за інтеграцію з Росією











Семінарське заняття 1.5.

Геополітика та геостратегія України
План


  1. Формулювання геополітичного кодексу України.

  2. Проблема утвердження цілей України на міжнародній арені.

  3. Аналіз геополітичного простору України.

  4. Інтереси ЄС та Росії щодо України.

  5. Геополітика та багатовекторність української зовнішньої політики.


Основні теоретичні відомості
Важливим для України залишається пошук власного місця в сучасній системі міжнародних відносин. Розробка геостратегій передбачає здійснення оцінювання геополітичного середовища з одночасними визначенням національних інтересів на таких рівнях, як глобальний, регіональний і локальний. Одним з основних пріоритетів національних інтересів України є розвиток рівноправних взаємовигідних відносин з іншими державами світу.

Геополітичний кодекс України має локально-регіональний характер, що зумовлено специфікою геополітичного оточення держави. Одна з головних особливостей українського геополітичного простору полягає в тому, що останній характеризується комплексним поєднанням у ролі сусідніх суб’єктів геополітики першого порядку вагомих акторів сучасних міжнародних відносин, якими є Росія та ЄС. За таких умов Україна постає рубіжною державою як для європейського простору в особі ЄС, так і євразійського в особі РФ і належить до так званої міжсистемної периферії. Україна є об’єктом сфери інтересів як ЄС так і Росії. Такий стан речей обумовлює балансування зовнішньополітичних векторів України: стратегічний курс на інтеграцію до ЄС із паралельним розвитком партнерських відносин з РФ. Як для Росії так і для Євросоюзу важливим є формування підконтрольної прикордонної зони. Попри те, що Україну можна віднести до так званої розділеної периферії, геополітичне розташування перетворює її на своєрідний геополітичний центр комунікацій між двома регіональними системами.

Україна не обмежується у відносинах виключно з ЄС, Росією, США, а спрямовує свої зовнішньополітичні вектори у тому напрямку де існують її інтереси. Така модель відносин найповніше відповідає поняттю «багатовекторність зовнішньої політики».

Основні поняття: геополітика, геостратегія геопростір, геополітичний кодекс, сфери впливу.

Джерела: [38]; [43]; [44]; [54]; [50]; [54]; [55]; [56]; [57]; [59].
Тестові завдання


  1. Яке геополітичне питання є для України найактуальнішим?

А) зближення з РФ, оскільки для обох суб’єктів існує безліч спільних інтересів;

Б) пошук власного місця в сучасній системі міжнародних відносин;

В) збалансованість відносин із РФ, ЄС та США.


  1. Україна сьогодні належить:

А) до периферії, що інтегрується;

Б) до розділеної периферії;

В) до периферії у якої спільноти однієї з систем оточені або є анклавом усередині іншої держави.


  1. Геополітична реальність для України визначається параметрами відносин:

А) СШАЄС;

Б) СШАЄСАзіатсько-Тихоокеанський регіон (АТР);

В) СШАЄСРФ.
Питання для самоперевірки


  1. Дайте визначення поняттю «геостратегія».

  2. У яких умовах відбувається формування геостратегії України?

  3. Які найважливіші геостратегічні завдання та пріоритети ставить для себе Україна?

  4. Який характер має український геополітичний кодекс?

  5. За яких умов Україна може перетворитися на геополітичний центр комунікацій між двома регіональними системами?

  6. Якими параметрами відносин визначається геополітична реальність для України?

  7. Зі скількох векторів складається євроатлантичний сектор геостратегії України?

  8. У чому полягає геостратегія України щодо європейського вектора?


Завдання для самостійної роботи
Завдання 1. Дайте чітке визначення поняттям: «геополітика», «геопростір», «геополітичний кодекс».

Завдання 2. Охарактеризуйте умови, у яких відбувається формування сучасних геополітичних цілей України.

Завдання 3. Запропонуйте та обґрунтуйте власне бачення сучасної геостратегії України.
Семінарське заняття 1.6.

Вплив міжнародних регіонів на формування зовнішньої політики України
План


  1. Еволюція міжнародної системи і Україна. Становлення міжнародних регіонів.

  2. Функції міжнародних регіонів у формуванні зовнішньої політики України.

  3. Проблеми формування регіональної політики України.

  4. Регіональна політика України у постбіполярний період.


Основні теоретичні відомості
Вагомим чинником формування зовнішньої політики держави виступають міжнародні регіони та субрегіони.

До так званої проміжної субрегіональної зони світової системи потрапляють дуже різні регіональні комплекси: Центральна Європа, Латинська Америка, пострадянський простір, Південно-Східна Азія, південна частина Тихого океану, Північна Африка. Регіони периферійної зони світової системи становлять терени нестабільності й економічного занепаду (Балкани, Близький Схід, Центральна Азія, Центральна Америка, більшість регіонів Африки).

Становлення державної політики України відбувалося в умовах складного внутрішньополітичного й міжнародного середовища, а також відсутності необхідного зовнішньополітичного досвіду. Регіональна політика України формувалася переважно як інструментальний комплекс розв’язання зовнішньополітичних завдань у географічних регіонах, до яких належала України. У досягненні завдань регіональної політики Україна віддавала перевагу традиційному для себе маневруванню між центрами сили в регіоні, ситуативному зближенню з один із них відповідно до поточних завдань. Регіональна інтеграція України переважно відбувалася у рамках об’єднань пострадянського простору (СНД, ГУАМ) або країн, що межують із останнім (ОЧЕС).

Основні поняття: міжнародні регіони, регіональна політика України, субрегіони, регіональні комплекси.

Джерела: [22]; [55]; [56]; [57]; [58]; [59]; [60]; [64]; [65].
Тестові завдання


  1. Міжнародні регіони:

А) створені з метою посилення впливу на регіональному рівні;

Б) відтворюють власну колективну ідентичність, яка забезпечує їх цілісне сприйняття поза регіональними державами;

В) відтворюють культурну ідентичність споріднених держав.


  1. Труднощі України у реалізації власного регіонального проекту пов’язані:

А) з неоднорідністю східноєвропейського простору;

Б) з прагненням країн Східної Європи якомога швидше інтегруватися до ЄС та НАТО;

В) обидва варіанти відповідей вірні.
Питання для самоперевірки


  1. Під впливом яких чинників відбувається формування зовнішньої політики держави?

  2. У чому полягає відмінність між субрегіонами та міжнародними регіонами?

  3. Які регіональні комплекси належать до проміжної зони світової системи?

  4. Які регіони становлять периферійну зону світової системи?

  5. В яких умовах відбувалося становлення зовнішньої політики України?

  6. У чому полягають найсуттєвіші недоліки української регіональної політики?

  7. До яких регіональних систем належить Україна?

  8. У межах яких об’єднань відбувалася регіональна інтеграція України?


Завдання для самостійної роботи
Завдання 1. Проаналізуйте основні складові регіональної політики України.

Завдання 2. Обґрунтуйте концепцію перетворення України на регіонального лідера.

Завдання 3. Складіть порівняльну таблицю «Інтеграційна участь України у регіональних об’єднаннях»




СНД

ГУАМ

ОЧЕС

Рік створення організації










Рік вступу України до організації










Коротка характеристика діяльності України в організації











Семінарське заняття 1.7.

Процес розробки та прийняття зовнішньополітичних

рішень в Україні
План


  1. Правова, політична і суспільна природа прийняття зовнішньополітичних рішень.

  2. Механізми формування основних засад зовнішньої політики України.

  3. Загальні механізми здійснення зовнішньої політики України.

  4. МЗС – провідний орган у формуванні та здійсненні зовнішньої політики України.


Основні теоретичні відомості
Наявність правового механізму розвитку власної зовнішньої політики суттєво вплинути на роль країни на міжнародній арені й принести необхідні політичні, економічні і безпекові дивіденди.

Існує необхідність удосконалення механізмів прийняття зовнішньополітичних рішень України з тим, щоби адекватно реагувати на нові виклики і завдання. Принципово важливе значення для України має концептуальне визначення зовнішньополітичного курсу та зміцнення нашої держави міжнародно-правового статусу. Правову природу прийняття зовнішньополітичних рішень становить сукупність правових і регулюючих засобів, які визначають послідовність погодження і прийняття відповідних рішень. Базовим документом, який визначає концептуальні засади зовнішньополітичного курсу держави є, Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» (20 липня 2010 р.).

Основними принципами зовнішньої політики України сьогодні є: виваженість і передбачуваність зовнішньої політики; розбудова відносин з іншими державами та організаціями; дотримання принципу неподільності міжнародного миру та міжнародної безпеки; відсутність територіальних зазіхань чи претензій до сусідніх держав і невизнання жодних територіальних претензій до себе. Зовнішня політика України ґрунтується на фундаментальних національних інтересах, відповідно до яких визначаються поведінка і позиція держави у взаємовідносинах з її партнерами на різних рівнях.

Основні поняття: зовнішньополітичні рішення, механізм прийняття рішень, правові засади зовнішньої політики.

Джерела: [25]; [31]; [48]; [55]; [56]; [57]; [58]; [59]; [63]; [64]; [65].
Тестові завдання


  1. Базовим документом, який визначає концептуальні засади зовнішньополітичного курсу держави є:

А) Акт проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.);

Б) Постанова Верховної Ради «Про основні напрями зовнішньої політики України» (2 липня 1993 р.);

В) Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» (20 липня 2010 р.).


  1. Які принципи зовнішньої політики України є основними?

А) відносин з іншими державами та організаціями;

Б) дотримання принципу неподільності міжнародного миру та міжнародної безпеки;

В) відсутність територіальних зазіхань чи претензій до сусідніх держав і невизнання жодних територіальних претензій до себе;

Г) всі вищеперелічені принципи.


Питання для самоперевірки


  1. Що таке національний інтерес?

  2. Як розглядається проблематика прийняття зовнішньополітичних рішень?

  3. Визначіть правові механізми у прийнятті зовнішньополітичних рішень?

  4. Назвіть проблеми, які існують у системі прийняття зовнішньополітичних рішень?

  5. Який документ є базовим у визначенні концептуальних засад зовнішньополітичного курсу держави?

  6. Назвіть основні принципи зовнішньої політики України.

  7. На чому ґрунтується зовнішня політика України?

  8. Яка гілка влади є визначальною у формуванні зовнішньої політики України?


Завдання для самостійної роботи
Завдання 1. Охарактеризуйте діяльність зовнішньополітичного відомства України та вкажіть на його найсуттєвіші недоліки.

Завдання 2. Використовуючи документи, підготуйте стислу доповідь «Основні засади та принципи зовнішньої політики України».

Завдання 3. Порівняйте зовнішньополітичну діяльність України часів СРСР та у роки незалежності.
Семінарське заняття №1.8.

Глобальні загрози і зовнішня політика України
План


  1. Поняття та загальні риси глобалізації.

  2. Україна у глобалізаційних процесах.

  3. Глобальні виклики Україні та подолання їх наслідків.

  4. Україна та міжнародна спільнота у боротьбі із сучасними викликами і глобальними загрозами.


Основні теоретичні відомості
Глобалізація  це процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. Основними наслідками цього процесу є міжнародний поділ праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських і виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних і технічних процесів, а також зближення культур різних країн.

Глобалізація у сучасному світі є тією сукупністю реалій, які змушують кожну державу чітко визначитися зі своїм геополітичним вибором. Глобалізацію розглядають у стратегічному (перспективному) і тактичному (сучасному) аспектах. Для України основною вимогою сьогодення є спрямування глобалізму не лише на осмислення світових проблем і процесів, а, передусім, на наукове забезпечення управління сучасним світовим розвитком.

Оптимальний розвиток зовнішньоекономічних зв’язків ґрунтується, передусім, на принципових змінах у структурі національної економіки України. Тому важливим є питання реформування зовнішньоекономічного сектора України, інтеграції її господарської системи у міжнародну економіку, створення розгалуженої інфраструктури, яка б забезпечувала швидку реалізацію ринкових перетворень, перш за все у сфері зовнішньої торгівлі.

Основні поняття: глобалізація, глобальні виклики, Україна у глобалізаційних процесах.

Джерела: [26]; [27]; [34]; [35]; [44]; [63]; [65].
Тестові завдання


  1. Що є рушійною силою глобалізації?

А) поява ТНК;

Б) поява міжнародних організацій;

В) розвиток науки й технологій та поява новітніх ЗМК;

Г) економічний розвиток.



  1. Які з наведених економічних процесів не відносять до проявів глобалізації?

А) утворення Транснаціональних корпорацій (ТНК);

Б) перехід суспільних ресурсів у приватну власність;

В) національна економічна криза;

Г) транснаціоналізація комунікацій;

Д) стратегічне домінування фінансового капіталу.


  1. Що є найбільшою загрозою для України в умовах глобалізації?

A) втрата cyверенітету.

Б) надмірна інформатизація суспільства;

B) зміна керівництва в країні;

Г) віддалення перспективи вступу до ЄС.


Питання для самоперевірки


  1. Що таке глобалізація?

  2. Хто вперше увів термін «глобалізація»?

  3. Розкрийте зміст концепції «середньої держави».

  4. Перед яким вибором постає Україна в умовах глобалізації?

  5. Яка основна вимога сьогодення постала перед Україною?

  6. З якими викликами стикається Україна в умовах глобалізації?

  7. Які міри необхідні Україні для мінімізації сучасних загроз?


Завдання для самостійної роботи
Завдання 1. Проаналізуйте сучасні глобалізаційні впливи на Україну та вкажіть на їх негативні і позитивні наслідки.

Завдання 2. Підтвердіть або спростуйте думку щодо прийнятності для України концепції «середньої держави».

Завдавання 3. Запропонуйте конкретні заходи для посилення впливу України на глобалізаційні процеси.
МОДУЛЬ 2. СТРАТЕГІЧНЕ ПАРТНЕРСТВО ТА ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ АЛЬТЕРНАТИВИ УКРАЇНИ
Семінарське заняття 2.1.

Стратегічне партнерство: теорія та практика
План


  1. Стратегічне партнерство у міжнародній політиці України та його критерії.

  2. Механізми та моделі стратегічного партнерства.

  3. Еволюція розвитку стратегічного партнерства у зовнішній політиці України.

  4. Стратегічне партнерство у двосторонній дипломатії України.


Основні теоретичні відомості
Стратегічне партнерство – це особливий інструмент зовнішньої політики держави, використовуючи який вона узгоджує з іншими країнами свої дії на міжнародній арені. Стратегічне партнерство є зовнішньополітичним інструментом і особливим видом міждержавних відносин. Аналіз розвитку відносин стратегічного партнерства дає підстави виділити чотири основні моделі стратегічного партнерства: представницьке стратегічне партнерство, стратегічне партнерство проти спільної загрози, тактичне партнерство заради стратегічних результатів, асиметричне стратегічне партнерство.

Стратегічне партнерство як інструмент зовнішньої політики України пройшло три основні етапи розвитку, які послідовно трансформували його роль у зовнішньополітичному механізмі нашої держави. Такими етапами є:



  • етап формування передумов для використання інструмента стратегічного партнерства у зовнішній політиці України (перша половина 1990-х років);

  • етап становлення стратегічного партнерства як інструмента розвитку відносин з державами світу (друга половина 1990-х років);

  • етап верифікації відносин стратегічного партнерства «відсіювання» тих з них, які не знайшли підтвердження у реальній практиці (після 2000 р.).

Стратегічними партнерами України є: Польща, США, Росія та інші держави. Водночас активно розвивається стратегічне партнерство України з міжнародними організаціями на кшталт ЄС, НАТО, ООН, МВФ, ВБ та ін.

Основні поняття: стратегічне партнерство, міждержавні відносини, стратегічні партнери України.

Джерела: [12]; [30]; [45]; [51]; [55]; [56]; [58]; [59]; [60]; [65].
Тестові завдання


  1. Стратегічне партнерство є необхідним:

А) задля узгодження спільних дій на міжнародній арені;

Б) з метою ефективності досягнення взаємоприйнятних стратегічних результатів у взаємовідносинах;

В) з метою попередження глобальних загроз.


  1. Стратегічне партнерство України пройшло у своєму розвитку:

А) два етапи;

Б) три етапи;

В) чотири етапи;

Г) п’ять етапів.



  1. Стратегічними партнерами України є:

А) держави як провідні суб’єкти міжнародних відносин;

Б) міжнародні організації;

В) як держави, так і міжнародні організації.
Питання для самоперевірки


  1. Розкрите поняття «стратегічне партнерство»?

  2. У яких двох якостях постає міжнародне партнерство?

  3. Схарактеризуйте основні моделі стратегічного партнерства.

  4. У чому суть асиметричного стратегічного партнерства?

  5. Які етапи розвитку стратегічного партнерства України?

  6. Які країни є основними стратегічними партнерами України ви знаєте?

  7. Які міжнародні організації є об’єктом стратегічного партнерства України?


Завдання для самостійної роботи
Завдання 1. Наведіть кілька варіантів визначення поняття «стратегічне партнерство»;

Завдання 2. Проаналізуйте стратегічне партнерство України упродовж останніх десяти років та підготуйте коротку доповідь «Досвід і перспективи українського стратегічного партнерства».

Завдання 3. Зробіть порівняльну характеристику стратегічного партнерства України з Росією, США та Польщею.
Семінарське заняття №2.2.

Нейтралітет і позаблоковість у зовнішньополітичній стратегії України
План


  1. Нейтралітет і позаблоковість у світовій політиці.

  2. Нейтралітет у зовнішній політиці України.

  3. Нейтралітет і позаблоковість в еволюції зовнішньополітичної доктрини України.

  4. Переваги та недоліки нейтралітету/позаблоковості у зовнішній політиці України.


Основні теоретичні відомості
Стрімкий розвиток процесів глобалізації, інтеграції і транснаціоналізації позначилися на політиці нейтралітету і позаблоковості. У класичній інтерпретації нейтралітет не тільки передбачає уникнення кон фліктів, але й зобов’язує щодо спільних дій. На відміну від нейтралітету, позаблоковість не включає в себе участь в оборонних угодах та союзах країн, що є позаблоковими. Україна за Конституцією є позаблоковою державою й існування на її території іноземних військових баз не допускається.

Нейтралітет – це особливий міжнародно-правовий статус, що потребує правового закріплення на рівні міжнародного договору чи національного законодавства.

Позаблоковість – це особливий міжнародно-правовий статус, що не потребує міжнародно-правового закріплення і може бути змінений в односторонньому порядку. Сучасне тлумачення нейтралітету і позаблоковості зводиться до того, що участь у безпекових інституціях не суперечить нейтральному/позаблоковому статусу, доки не тягне за собою участі у колективних діях (колективній обороні).

З огляду на геополітичні чинники нейтралітет України є досить умовним, тимчасом як дотримання позаблокового статусу існує де-факто і може використовуватися як одна з моделей зовнішньополітичної стратегії держави з метою посилення зовнішньополітичного маневрування.



Основні поняття: нейтралітет, позаблоковість, колективна безпека.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал