Практикум для студентів спеціальності 7 03020401 «Міжнародна інформація»



Сторінка1/4
Дата конвертації23.12.2016
Розмір0.6 Mb.
ТипПрактикум
  1   2   3   4
    Навігація по даній сторінці:
  • Київ 2013
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ


Практикум
для студентів спеціальності 7/8.03020401
«Міжнародна інформація»


Київ 2013


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

Практикум


для студентів спеціальності 7/8.03020401
«Міжнародна інформація»

Київ 2013


УДК 327(477)(076.5)

ББК Ф4(4Укр),9я7

З 781
Укладач: О. Ю. Кондратенко
Рецензент: О. І. Стадніченко – канд. політ. наук, доц.

Затверджено методично-редакційною радою Національного авіаційного університету (протокол № від р.).


З 781


Зовнішня політика України: практикум / уклад.: О. Ю. Кондратенко. – К.: НАУ, 2013. – 45 с.



Практикум укладено на основі тематики навчального курсу. Містить плани семінарських занять, короткі теоретичні відомості до них, тестові завдання, питання для самоперевірки, завдання для самостійної роботи у рамках професійної підготовки фахівців з міжнародної інформації.

Для студентів спеціальності 7/8.03020401 «Міжнародна інформація».




ЗМІСТ


Вступ ………………………………………………………..........

Модуль 1. Зовнішня політика України у постбіполярній системі міжнародних відносин …………………………………

Семінарське заняття 1.1. Предмет зовнішньої політики та його місце в теорії міжнародних відносин ………………………

Семінарське заняття 1.2. Політичні засади зовнішньої політики незалежної України …………………………………….

Семінарське заняття 1.3. Зовнішньополітичні проблеми реалізації національних інтересів України ……………………

Семінарське заняття 1.4. Суспільно-політичні засади формування зовнішньополітичної стратегії України …………

Семінарське заняття 1.5. Геополітика та геостратегія

України …………………………………………………………….



Семінарське заняття 1.6. Вплив міжнародних регіонів на формування зовнішньої політики України ……………………...

Семінарське заняття 1.7. Процес розробки та прийняття зовнішньополітичних рішень в Україні ……………………….

Семінарське заняття 1.8. Глобальні загрози і зовнішня політика України …………………………………………………..

Модуль 2. Стратегічне партнерство та зовнішньополітичні альтернативи України ………………………………………......

Семінарське заняття 2.1. Стратегічне партнерство: теорія і практика ……………………………………………………………

Семінарське заняття 2.2. Нейтралітет і позаблоковість у зовнішньополітичній стратегії України …...…………………….

Семінарське заняття 2.3. Україна і Європейський Союз: проблеми стратегічної взаємодії………………………………

Семінарське заняття 2.4. Євроатлантичний курс України ….

Семінарське заняття 2.5. Україна у колі сусідів ………………

Семінарське заняття 2.6. Взаємовідносини України з провідними світовими центрами …………………………………

Семінарське заняття 2.7. Україна в міжнародних організаціях……………………………………………………….

Семінарське заняття 2.8. Україна у процесі ядерного роззброєння ………………………………………………………..

Список рекомендованих джерел і літератури ……………...……



4
5
5
7
10
12
14
17
19
21
23
23
25
27

29

32


34
36
38

41



ВСТУП
Навчальний курс «Зовнішня політика України» викладається у Національному авіаційному університеті для підготовки фахівців за галуззю «Міжнародні відносини».

Метою дисципліни є вивчення концептуальних засад зовнішньої політики України, її зовнішньополітичної діяльності щодо забезпечення вітчизняних інтересів нашої держави у міжнародних відносинах. Відповідно до мети сформулювало завдання, серед яких: виховання національної свідомості та вироблення професійного мислення; оволодіння методами політичного аналізу в інформаційно-аналітичній діяльності; опанування принципів забезпечення національної безпеки України, її територіальної цілісності і недоторканості; набуття теоретичних знань та практичних навичок у роботі з різноманітними джерелами, що стосуються зовнішньої політики України.

Структура навчальної дисципліни є теоретичною основою сукупності знань та вмінь, що формують майбутній міжнародний профіль фахівця і включає два тематичні блоки. Відповідно до них будується модульна тематика, за якою передбачено вивчення теоретичних основ зовнішньої політики незалежної України.

Зокрема, перший тематичний модульний блок спрямований на засвоєння студентами сутності цілей, принципів та засад зовнішньої політики України в постбіполярній системі міжнародних відносин.

Другий блок передбачає вивчення теоретичних засад стратегічного партнерства та зовнішньополітичних альтернатив України, зокрема її співпраці з Європейським Союзом, державами-сусідами, участь у роботі міжнародних організацій та процесі ядерного роззброєння.

Семінарські заняття спрямовані на закріплення та конкретизацію лекційного матеріалу, розвиток у студентів творчих задатків, навичок самостійної роботи і прикладного використання теоретичних знань у професійній діяльності. З цією метою розроблено цілий комплекс завдань, спрямованих на активізацію самостійної роботи, серед яких: письмове виконання тестів, відповіді на поставлені запитання та ін. До всіх семінарських занять передбачено список необхідних для підготовки джерел.


МОДУЛЬ 1. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ У ПОСТБІПОЛЯРНІЙ СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
Семінарське заняття 1.1.

Предмет зовнішньої політики та його місце в теорії міжнародних відносин
План


  1. Предмет зовнішньої політики. Взаємозв’язок внутрішньої і зовнішньої політики держави.

  2. Держава як суб’єкт зовнішньої політики.

  3. Принципи формування, завдання та функції зовнішньої політики.

  4. Наукові школи, напрями та методи дослідження зовнішньої політики в системі міжнародних відносин.


Основні теоретичні відомості
Система міжнародних відносин – це середовище, де формується і зростає їхня взаємозалежність, реалізуються зовнішньополітичні дії. Взаємозалежність держави творить систему рівноваги сил і союзів.

Зовнішня політика – це курс держави в міжнародних справах, що забезпечує специфічними засобами і методами захист її суверенітету, незалежності, досягнення життєво важливих національних інтересів та цілей. Це складна система відносин між суверенними державами чи визнаними міжнародним співтовариством політичними утвореннями, що мають свої особливі (для держав – національні) інтереси. Зовнішньополітична мета історично конкретна і змінюється залежно від економічних, науково-технічних, внутрішньополітичних та інших факторів. Зовнішня політика будь-якої держави є продовженням її внутрішньої політики. Головна мета зовнішньої політики – забезпечення сприятливих умов для реалізації інтересів тієї чи іншої держави, забезпечення національної безпеки та добробуту народу. Зрештою зовнішня політика забезпечує збереження, ствердження та розвиток системи суспільних відносин, що існують у державі .

Виокремлюють чотири особливості зовнішньої політики держави. Перша особливість зовнішньої політики полягає передусім у тому, що вона не має владного характеру. Другою особливістю зовнішньої політики є її зумовленість певним етапом розвитку міжнародних відносин і конкретною ситуацією на міжнародній арені. Третьою особливістю зовнішньої політики є залежність не тільки від держави, що її здійснює, а й від ступеня погодженості або конфлікту інтересів даної держави з інтересами та устремліннями інших держав. Четверта особливість зовнішньої політики полягає у тому, що вона має власне інституціональне забезпечення.



Основні поняття: зовнішня політика, інтереси держави, реалізація інтересів, цілі зовнішньої політики.

Джерела: [9]; [12]; [13]; [14]; [21]; [23]; [60]; [63]; [64]; [65].
Тестові завдання


  1. Якому з наукових напрямів притаманні такі iдeї: вирішальний вплив на еволюцію міжнародних відносин має держава, основний наслідок посилення взаємозв’язку між державами – поява громадянського суспільства, спроби пopiвняння міжнародної системи відносин за макроекономічною тeopiєю з ринком: держави схожі з фірмою, а міжнародна система  з ринком, конкуренція знищує держави, які мають низький коефіцієнт корисної дії?

A) школа соціології міжнародних відносин ;

Б) неореалізм;

B) школа «колективної безпеки»;

Г) ідеалізм;

Д) політичний реалізм.


  1. Хто є представниками ідеалістичного спрямування в теорії міжнародних відносин?

А) I. Фергюсон, С. Франк, Т. Парсонс, Ф. Гіддінс;

Б) Г. Моргентау, Г. Пальмерстон, С. Хоффман, Р. Юхансон;

В) К. Холсті, Б. Рассет, Г. Старр, В. Удал, Ю. Кукулка;

Г) К. Уолц, Г. Броді, С. Браун, М. Загладін, М. Каплан;

Д) A. Apxapia, А. Вольферс, Д. Кауффман, К. Норр, Ф. Трегер.


  1. 3 якими подіями пов’язане становлення нових систем міжнародних відносин?

A) Тридцятилітня війна 1618-1648 pp.;

Б) Завершення Франко-прусської війни 1871 р.;

B) 3акічення Другої світової війни 1945 р.;

Г) Закінчення англо-французької війни 1629 р.;

Д) Закінчення війн Наполеона I i Віденський конгрес 1814 р.;

Е) Створення Ліги Націй 1920 р.


Питання для самоперевірки


  1. Що таке система міжнародних відносин?

  2. У чому полягає відмінність між поняттями: «міжнародна система», «світова система», «світовий порядок», «міжнародний порядок»?

  3. Що таке зовнішня політика держави?

  4. У чому полягає мета зовнішньої політики держави?

  5. Які існують визначення поняття «зовнішня політика»?

  6. Виявіть зв’язок між внутрішньою і зовнішньою політикою держави.

  7. Які цілі ставить перед собою держава, реалізуючи свою зовнішню політику?

  8. Назвіть основні принципи зовнішньої політики.

  9. Встановіть відмінність між ідеалістичним та реалістичним напрямами досліджень міжнародних відносин.


Завдання для самостійної роботи
Завдання 1. Охарактеризуйте зовнішньополітичні інтереси держави.

Завдання 2. Розкрийте особливості зовнішньої політики України.

Завдання 3. Складіть аналітичну таблицю «Системи міжнародних відносин»

Система міжнародних відносин

Характерні риси








Семінарське заняття 1.2.

Політичні засади зовнішньої політики незалежної Української держави
План


  1. Законодавчі та нормативні акти про завдання та пріоритети формування зовнішньої політики України.

  2. Трансформація політичних засад зовнішньої політики.

  3. Формування зовнішньої політики України.

  4. Становлення та діяльність Міністерства закордонних справ (МЗС) України.

  5. Повноваження та взаємодія гілок влади у формуванні зовнішньої політики України.

  6. Роль і місце політичних партій у зовнішній політиці України.


Основні теоретичні відомості
Постулатами української політики є рівноправність, суверенна рівність, невтручання у внутрішні справи інших держав, визнання територіальної цілісності та непорушності існуючих кордонів.

Пріоритетами
зовнішньої політики України визначено:

 захист державного суверенітету;

 територіальну цілісність та недоторканість державних кордонів;

 недопущення втручання у внутрішні справи України;

 забезпечення розвитку економічного потенціалу України та здобуття нею високого місця в міжнародному поділі праці;

 захист українських громадян за кордоном;

 формування позитивного інформаційного іміджу України.

Основними документами, у яких відображено зовнішньополітичну діяльність України, є: Декларація про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.); Акт проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.); Звернення «До парламентів і народів світу» (5 грудня 1991 р.); Постанова Верховної Ради «Про основні напрями зовнішньої політики України» (2 липня 1993 р.); Конституція України (28 червня 1996 р.); Закон України «Про основи національної безпеки України» (19 червня 2003 р.); Указ Президента України «Про стратегію національної безпеки України» (12 лютого 2007 р.); Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» (20 липня 2010 р.).



Регіональне співробітництво України розглядається у межах Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), участі в Раді північноатлантичного співробітництва та Північноатлантичній асамблеї, розвитку контактів з Радою Європи (РЄ) та іншими європейськими структурами.

Керівництво зовнішньополітичною діяльністю України забезпечує Президент України. Нині понад 170 країн світу визнали Україну як суверенну державу і встановили з нею дипломатичні відносини.



Основні поняття: зовнішня політика України, зовнішньополітична діяльність, дипломатія, співробітництво.

Джерела: [1]; [2]; [6]; [7]; [8]; [32]; [59]; [63]; [64]; [65].
Тестові завдання


  1. Розташувати документи за датами набуття ними чинності:

A) Закон України «Про засади внутрішньої i зовнішньої політики»;

Б) Указ Президента України «Про стратегію національної безпеки України»;

B) Закон України «Про основи національної безпеки України»;

Г) Декларація про державний суверенітет України;

Д) Звернення «До парламентів i народів світу».


  1. Першим міністром закордонних справ незалежної України став:

A) Б. Тарасюк;

Б) К. Грищенко;

B) В. Огризко;

Г) А. Зленко;

Е) А. Яценюк.


  1. Хто є автором Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. ?

A) Д. Мануїльський;

Б) Л. Кравчук;

B) Л. Лук’яненко;

Г) А. Зленко;

Д) Г. Удовенко;

Е) В. Огризко.


Питання для самоперевірки


  1. Назвіть постулати зовнішньої політики України.

  2. На виконання яких завдань спрямована зовнішня політика України?

  3. Що є пріоритетами зовнішньої політики України?

  4. Назвіть основні сфери зовнішньополітичної діяльності України.

  5. Які документи найповніше розкривають зовнішню політику України?

  6. Які двосторонні зв’язки домінують у зовнішній політиці України?

  7. Назвіть напрями регіонального співробітництва України.

  8. Які особливості субрегіонального напрямку зовнішньої політики України?

  9. Хто представляє Україну на зовнішньополітичній арені?


Завдання для самостійної роботи
Завдання 1. Використовуючи документи, визначіть пріоритети зовнішньої політики України.

Завдання 2. Стисло схарактеризуйте етапи формування зовнішньої політики України.

Завдання 3. Складіть порівняльно-аналітичну таблицю «Повноваження гілок влади у формуванні зовнішньої політики України»

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Президент України











Семінарське заняття 1.3.

Зовнішньополітичні проблеми реалізації національних

інтересів України
План


  1. Національні інтереси: визначення, характеристика та класифікація.

  2. Питання кордонів як провідний зовнішньополітичний інтерес держави.

  3. Проблема захисту прав українських громадян за кордоном.

  4. Формування позитивного іміджу України у світі: проблеми й перспективи.


Основні теоретичні відомості
Національні інтереси – інтегральне вираження інтересів усіх членів суспільства, що реалізуються через політичну систему відповідної держави як компроміс у поєднанні запитів кожної людини і суспільства загалом. Серед національних інтересів виокремлюють: стратегічні та геополітичні (національна безпека та політична незалежність), економічні (інтеграція економіки у світове господарство), регіональні, субрегіональні, локальні (пов’язані із забезпеченням різноманітних специфічних потреб внутрішнього розвитку України).

Важливим напрямом зовнішньополітичної діяльності сучасної України є захист державних кордонів. Україна межує із сімома країнами. Державні кордони хоча й були врегульовані з більшістю країн-сусідів ще за часів існування УРСР, питання кордонів між такими країнами пострадянського простору як Російська Федерація, Республіка Білорусь, Республіка Молдова – вимагає подальшого залагодження. Водночас виникали серйозні суперечності щодо врегулювання кордонів з Румунією. Договір з Польщею про кордони підписано 12 січня 1993 р., зі Словаччиною 14 жовтня 1993 р., з Угорщиною15 травня 1995 р.

Під час переговорів було делімітовано тільки сухопутний українсько-російський кордон на 2002 р. Досі не врегулюванню залишається проблема Керченської протоки.

Державний кордон між Україною і Білоруссю було делімітовано лише у квітні 2010 р. 30 червня 2011 р. між Україною і Молдовою було підписано Акт визначення і закріплення на місцевості меж ділянки автомобільної дороги «ОдесаРені».



Основні поняття: національні інтереси, захист державних кордонів, делімітація, демаркація.

Джерела: [1]; [2]; [3]; [4]; [5]; [6]; [7]; [8]; [9]; [10]; [19]; [43]; [51]; [54]; [60]; [64]; [65].
Тестові завдання


  1. Хто є «батьком» політичного реалізму, вважаючи, що вuxiдним пунктом політики будь-якої держави має бути концепція національних інтересів?

A) Д. Кауффман;

Б) А. Вольферс;

B) Ф. Фукуяма;

Г) Г. Кіссінджер;

Д) Г. Моргентау.


  1. Які з країн не підписували Меморандум про гарантію безпеки України 1994 р.?

A) США;

Б) Китай;

B) Франція;

Г) Японія;

Д) Росія;

Е) Велика Британія.



  1. Які три основні елементи включає національно-державний інтерес?

A) захист культурних прав національних меншин;

Б) створення стратегічних альянсів;

В) економічне процвітання i розвиток;

Г) державний суверенітет та територіальна цілісність;



Д) національна безпека (воєнна безпека).
Питання для самоперевірки


  1. Дайте визначення поняттю «національний інтерес».

  2. Які існують національні інтереси?

  3. Назвіть найважливіші національні інтереси для України.

  4. У яких роках були підписані договори про державний кордон з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією?

  5. Коли було підписано Договір між Україною і Росією про державний кордон?

  6. Коли було остаточно ратифіковано Договір про державний кордон між Україною і Білоруссю?

  7. Які причини суперечностей щодо територіальних питань між Україною і Румунією?

  8. Чим були зумовлені дискусії між Україною і Молдовою щодо держаного кордону?


Завдання для самостійної роботи
Завдання 1. Визначте і охарактеризуйте найважливіші національні інтереси України.

Завдання 2. З’ясуйте причини прикордонних суперечкок України з сусідніми державами.

Завдання 3. Користуючись документами, складіть схему «Національні інтереси України».
Семінарське заняття №1.4.

Суспільно-політичні засади формування зовнішньополітичної стратегії України
План


  1. Стратегія європейського зовнішньополітичного вибору України.

  2. Залежність зовнішньої політики від внутріполітичної ситуації в державі.

  3. Роль суспільства у формуванні зовнішньополітичної стратегії.

  4. Проблеми консолідованості та самоідентифікації українського суспільства. Зовнішньополітичний вибір українського населення.


Основні теоретичні відомості
У процесі євроатлантичної інтеграції України та входження її в європейські структури важливим є досягнення демократизації суспільного життя, утвердження верховенства права, створення ефективної економіки і соціальної сфери, розвиненість громадянського суспільства. Процес суспільно-політичних перетворень в Україні має свою специфіку. Остання пов’язана з двома групами чинників. До першої групи належать наслідки штучного стримування і глибокого спотворення розвитку суспільства за радянських часів, що досі унеможливлює реальне зближення України з Європою. Друга група чинників – це наслідки відставання національних суспільних процесів порівняно з інтернаціональними, незавершеності національної самоідентифікації, суспільно-політичної консолідації, формування сучасної конкурентоспроможної патріотичної еліти. Крім того, українське суспільство було недостатньо задіяне у боротьбі за незалежність, а тому отримало слабкий і суперечливий імпульс до оновлення. На заваді консолідованості суспільства стоїть незавершеність процесу становлення української державності. Розкол українського суспільства з приводу бачення стратегічної зовнішньополітичної орієнтації держави стає особливо помітним під час виборчих кампаній. Суспільство України поставлено перед інтеграційними вибором між Заходом і Сходом. Попри все останні соціологічні дані свідчать, що понад 50% українців висловлюються за створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом на противагу 35 % громадян, котрі виступають за інтеграцію з Митним союзом.

Основні поняття: демократизація суспільства, само ідентифікація суспільства, вибір українського суспільства.

Джерела: [17]; [49]; [50]; [51]; [53]; [54]; [55]; [56]; [59]; [60]; [65].

Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал