Практичне заняття №1 дієслово. Загальна характеристика



Скачати 242.24 Kb.
Дата конвертації20.02.2017
Розмір242.24 Kb.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1
ДІЄСЛОВО. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА


  1. Дієслово як центральна частина мови, його значення, морфологічні ознаки та синтаксичні функції.

  2. Система граматичних форм дієслова.

  3. Граматичні категорії дієслова, їх класифікація.

  4. Структурні класи дієслова.

  5. Основа теперішнього часу та основа інфінітива.

  6. Інфінітив, його значення, морфологічні ознаки та синтаксичні функції.


ЛІТЕРАТУРА:


  1. Загнітко А. Український інфінітив у структурі простого речення: типологія функцій і семантика // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Випуск 34. – Частина 1. – Львів, 2004. – С. 3–10.

  2. Загнітко А. П. Система і структура граматичних категорій дієслова. – К., 1990.

  3. Русанівський В. М. Дієслово – рух, дія, образ. – К., 1977. – 111с.

  4. Русанівський В. М. Структура українського дієслова. – К., 1971. – 315с.

  5. Симонова К. С. Граматичні категорії дієслова: основні підходи до вивчення / Катерина Симонова // Українська мова. – 2012. – № 2. – С. 34–44.

  6. Сич В. Ф. Синтаксичні функції інфінітива // Українська мова і література в школі. – 1972. – №3. – С. 24–30 (законспектувати).


Термінологічний мінімум: вербоїд, вербоїдна дієслівна форма, дієвідмінювана дієслівна форма, дієприкметник, дієприслівник; дієслівні форми на -но, -то; інфінітив, класи дієслів, морфологічні класи дієслів, структурні класи дієслів, невербоїдна дієслівна форма; недієвідмінювана дієслівна форма, неозначена форма дієслова, неособова форма дієслова, дефінітивна дієслівна форма; основи дієслова; основа інфінітива; основа теперішнього часу, презенсна дієслівна основа, способові дієслівна форма, тематичне дієслово, фінітивна дієслівна форма.
Вправи: 273, 275, 277, 279, 283, 284.

Питання та завдання для самоперевірки: 1–31.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2
КАТЕГОРІЯ ВИДУ


  1. Категорія виду як загальнодієслівна граматична категорія. Видові відтінки у межах доконаного і недоконаного виду.

  2. Способи творення корелятивних видових пар.

  3. Одновидові дієслова:

а) недоконаного виду;

б) доконаного виду.



  1. Двовидові дієслова.

  2. Видові протиставлення в системі сучасних дієслів.

  3. Дієслівні роди як морфолого-словотвірні категорії:

а) часові, або фазові;

б) кількісні;



в) результативні.
ЛІТЕРАТУРА:


  1. Андреєва Т. Тотивні дієслова у сфері вживання загально результативного способу дієслівної дії / Тетяна Андреєва // Наукові записки. – Випуск 67. – Серія : Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2006. – С. 3–8.

  2. Барабаш Н. Дієслівні роди як морфолого-словотвірні категорії / Надія Барабаш // Наукові записки. – Випуск 73. – Серія: Філологічні науки (мовознавство) : У 2 ч. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2007. – Ч. 1. – С. 8–14.

  3. Городенська К. Дієслівні роди як морфолого-словотвірні категорії / Катерина Городенська // Вихованець І., Городенська К. Теоретична морфологія української мови: Академічна граматика української мови. – К.: Пульсари, 2004. – C. 235 – 242 (законспектувати).

  4. Загнітко А. П. Система і структура граматичних категорій дієслова. – К., 1990.

  5. Калько М. Фузія системи і середовища у сфері дієслівного виду / М. Калько // Збірник наукових праць. Південний архів. Філологічні науки. – Херсон : Айлант, 2002. – Вип. 14. – С. 158–166.

  6. Русанівський В. М. Дієслово – рух, дія, образ. – К., 1977. – 111с.

  7. Русанівський В. М. Структура українського дієслова. - К., 1971.-315с.

  8. Рожанківський Р. Видові перфективи двовидових безпрефіксних дієслів чужомовного походження на -ува(ти) // Вісник Нац. ун-ту "Львівська політехніка". – 2007. – № 593: Проблеми української термінології. – С. 22–25.

  9. Рибенок В. В. Функціонально-комунікативна і структурно-пропозитивна парадигма перфективів [Текст] : автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Рибенок Вікторія Вікторівна ; Дніпропетровський держ. ун-т. – Д., 2000. – 18 с.

  10. Сидоренко Т. М. Кількісні способи дієслівної дії в українській мові [Текст] : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Сидоренко Тетяна Михайлівна ; Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. – К., 2005. – 20 с.


Термінологічний мінімум: аспект, аспектологія, вид дієслова, видова пара, двовидове дієслово, доконаний вид дієслова, імперфективація, імперфективна видова пара, категорія виду, недоконаний вид дієслова; непарні дієслова одного виду; одновидові дієслова; парновидове дієслово; перфективація; перфективна видова пара; рід дієслівної дії; спосіб дієслівної дії, суплетивізм, суплетивна граматична форма, фазове дієслово, часові дієслівні роди; кількісні дієслівні роди; результативні дієслівні роди.
Вправи: 289, 290, 293, 295.

Питання та завдання для самоперевірки: 32 – 42.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3
КАТЕГОРІЯ ПЕРЕХІДНОСТІ / НЕПЕХІДНОСТІ.

КАТЕГОРІЯ СТАНУ


  1. Категорія перехідності / неперехідності як морфолого-словотвірно-синтаксична категорія. З історії дослідження категорії перехідності / неперехідності.

  2. Перехідні дієслова: семантичні та граматичні ознаки. Непрямо-перехідні дієслова.

  3. Неперехідні дієслова: семантико-граматична характеристика.

  4. Категорія стану як граматична дієслівна категорія. З історії дослідження категорії стану.

  5. Дієслова активного стану. Дієслова пасивного стану.

  6. Дієслова зворотно-середнього стану.

  7. Категорія стану як морфолого-словотвірно-синтаксична категорія (за І. Р. Вихованцем).

  8. Валентність дієслова як міжрівнева категорія.


ЛІТЕРАТУРА:



  1. Вихованець І.Р. Морфологічні категорії? Словотвірні? Чи граматичні міжрівневі? // Актуальні проблеми українського словотвору / За ред. Василя Ґрещука. – Івано-Франківськ: Плай, 2002. – С. 13–18.

  2. Кутня Г. До проблеми аналізу дієслівної категорії стану в сучасній українській літературній мові (традиції та новаторство в морфологічних студіях) / Галина Кутня // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Львів, 2010. – Вип. 50. – С. 416 – 421 (законспектувати).

  3. Масицька Т. Є. Семантико-синтаксична валентність дієслова [Текст] : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Масицька Тетяна Євгенівна ; НАН України, Інститут української мови. – К., 1995. – 16 с.

  4. Мозгунов В. В.  Перехідність як тип валентності дієслова (на матеріалі української мови) [Текст] : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Мозгунов Володимир Володимирович ; Дніпропетровський держ. ун-т. – Дніпропетровськ, 1997. – 22 с.

  5. Мусиенко В.П. Возвратность в русском и украинском языках // Лінгвістичні студії. – Черкаси, 1997. – Вип. 2. – С. 77–86.


Термінологічний мінімум: активний стан дієслова, активна валентність, валентність, валентність дієслова, зворотне дієслово, зворотний (зворотно-середній стан дієслова), категорія стану (за В. Виноградовим), категорія стану (за О. Бондарком, І. Милославським), неперехідне дієслово, перехідне дієслово, категорія перехідності / неперехідності дієслів, категорія транзитивності / нетранзитивності дієслів, стан дієслова, пасивний стан дієслова, позастанове дієслово.
Вправи: 297, 299, 301, 303, 304, 305.

Питання та завдання для самоперевірки: 43 – 52.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4
КАТЕГОРІЯ СПОСОБУ


  1. Категорія способу: загальна характеристика, проблема визначення компонентного складу. Дійсний спосіб.

  2. Умовний спосіб: значення, форми вираження.

  3. Наказовий спосіб: семантичні різновиди, граматичні форми та їх засоби вираження.

  4. Спонукальний спосіб: семантика та засоби вираження.

  5. Бажальний спосіб: значення та граматичні форми.

  6. Транспозиційні особливості форм дієслівного способу.


ЛІТЕРАТУРА:



  1. Городенська К. Г. Семантична структура імператива // Актуальні проблеми граматики : Зб. наук. праць. – Київ; Кіровоград, 1996. – Вип. 1. – С. 63–68.

  2. Даскалюк О. Л. Семантико-граматична характеристика імператива сучасної української мови [Текст] : автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Оксана Любомирівна Даскалюк; Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. – Чернівці, 2005. – 20 с.

  3. Піддубська І. Реалізація периферійного значення форм умовного способу // Лінгвістичні студії : Зб. наук. праць. Випуск 7 / Укл. : А. Загнітко. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – С. 51–56.

  4. Піддубська І. В. Модальна і темпоральна транспозиція дієслівних форм [Текст] : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Піддубська Інна Валентинівна ; Донецький національний ун-т. – Донецьк, 2001. – 19 с.

  5. Сікорська О. Форми наказового способу в неімперативному використанні // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 18 / Укл.: А. Загнітко. – Донецьк : ДонНУ. – 2009. – С. 53–57.

  6. Харченко С. В. Семантико-синтаксична та комунікативна структура речень спонукальної модальності [Текст] : автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Світлана Василівна Харченко; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К., 2001. – 21 с.


Термінологічний мінімум: бажальний спосіб дієслова (оптатив), дійсний спосіб дієслова (індикатив), наказовий спосіб дієслова (імператив), спонукальний спосіб дієслова, умовний спосіб дієслова (кон’юнктив), категорія способу, способова дієслівна форма, модальність, об’єктивна модальність, суб’єктивна модальність, гіпотетична модальність, реальна модальність.
Вправи: 309, 312, 313, 316, 317, 319, 380.

Питання та завдання для самоперевірки: 53–60.

Підібрати 10 речень з художніх текстів, у яких ужиті транспозиційні форми способу (зазначити джерело).




ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5
КАТЕГОРІЯ ЧАСУ. ПОДІЛ НА ДІЄВІДМІНИ


  1. Загальна характеристика категорії часу.

  2. Грамема теперішнього часу: особливості творення і вживання.

  3. Грамема минулого часу: особливості творення і вживання.

  4. Давноминулий час: особливості творення і вживання.

  5. Майбутній час: особливості творення і вживання. Три форми майбутнього часу (з історичним коментарем).

  6. Транспозиційний потенціал грамем часу.

  7. Поділ дієслів на дієвідміни:

    • дієслова І дієвідміни;

    • дієслова ІІ дієвідміни;

    • дієслова архаїчної групи.


ЛІТЕРАТУРА:


  1. Барчук В. Граматична темпоральність: Інтервал. Час. Таксис [Текст] : монографія / Володимир Барчук ; Держ. вищ. навч. закл. "Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника". – Івано-Франківськ : Сімик, 2011. – 415 с.

  2. Крижанівська О. Давноминулий час в українській мові: статус, особливості функціонування Функції вторинних часток у питальних реченнях / Ольга Крижанівська // Наукові записки. – Випуск 80. – Серія: Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. – С. 142 – 147 (законспектувати).

  3. Марчило Л. М. Історія форм майбутнього часу дієслова в українській мові [Текст] : автореф. дис. ... канд.. філол. наук / Лариса Михайлівна Марчило; Національний пед. ун-т імені М. П. Драгоманова. – К., 1999. – 19 с.

  4. Наконечна Л. Б. Семантико-функціональна транспозиція часових форм дієслова в поліпредикативних структурах сучасної української мови [Текст] : автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Л.Б.Наконечна ; Прикарпатський національний ун-т ім. Василя Стефаника. - Івано-Франківськ, 2008. – 20 с.

  5. Піддубська І. В. Модальна і темпоральна транспозиція дієслівних форм [Текст] : автореф. дис. канд.. філол. наук / Інна Валентинівна Піддубська; НАН України; Інститут мовознавства ім. О. О.Потебні. – К., 2003. – 19 с.

  6. Піддубська І. Функціональна периферія дієслівних форм минулого часу// Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 19 / Укл. : Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк : ДонНУ, 2009. – С. 38–43.

  7. Соколова С. О. Час та його відображення в граматичних категоріях дієслова // Мовознавство. – 1995. – № 4–5. – С. 11–17.



Термінологічний мінімум: категорія часу (категорія темпоральності), теперішній час, минулий час, майбутній час, давноминулий час, передминулий час дієслова, плюсквамперфект, відносний час дієслова, абсолютний час дієслова, дієвідміна, дієвідмінювана дієслівна форма, вербоїдна дієслівна форма, дієвідмінювання, атематичне дієслово, синтетична граматична форма, аналітична граматична форма, аналітико-синтетична граматична форма, неповна морфологічна парадигма, службове дієслово.
Вправи: 321, 325, 323, 326, 327, 381, 384.

Питання та завдання для самоперевірки: 61–74.

Підібрати 10 речень з художніх текстів, у яких ужиті транспозиційні форми часу (зазначити джерело).


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 6
КАТЕГОРІЯ ОСОБИ, РОДУ, ЧИСЛА.

СЛОВОТВІР


  1. Загальна характеристика категорії особи.

  2. Особливості використання особових форм.

  3. Дієслова неповної особової парадигми.

  4. Безособові дієслова.

  5. Словотвір дієслів:

    • внутрішньодієслівний словотвір (префіксація, конфіксація, суфіксація);

    • творення дієслів від основ інших частин мови (суфіксація, конфіксація, суфіксально-постфіксальний словотвір; префіксально-суфіксально-постфіксальний спосіб).


ЛІТЕРАТУРА:


  1. Баган М. П. Семантико-синтаксичні параметри безособового вживання особових дієслів у сучасній українській мові : Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Баган Мирослава Петрівна ; НАН України, Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні. – К., 2000. – 18 с.

  2. Борщ Е.Г. Безособовість як граматична властивість граматичної особи // Українська мова та література в школі. – 1973. – № 2. – С. 34–39.

  3. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. – К., 1988. – 256 с.

  4. Вихованець І.Р. Городенська К. Теоретична морфологія української мови: Академічна граматика української мови. – К.: Пульсари, 2004. – 400 с.

  5. Загнітко А.П. Система і структура граматичних категорій дієслова. – К., 1990.

  6. Загнітко А.П. Категорія особи: статус, структура і семантика // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького держ. пед. ун-ту ім. Г. Сковороди: Спец. вип. Філологія: Матеріали Всеукр. наук. конф. “Актуальні проблеми категорійної граматики”. – Переяслав-Хмельницький, 2003. – С. 16-27.

  7. Мирченко Н. В. Категория лица в семантико-синтаксичной структуре предложения: Автореф. дис. ... канд. филол. наук. – К., 1981.

  8. Мірченко М. В. Варіантність синтаксичних конструкцій і стилістичне забарвлення // www.kulturamovy.org.ua/KM/pdfs/Magazine22-12.pdf

  9. Плющ М. Я. Граматична природа категорії особи в іменах і дієслові // Актуальні проблеми граматики: Зб. наук праць. – Кіровоград, 1997. – Вип. 2. – С. 100–104.

  10. Погиба Л. Р. Реалізація категорії особи в дієслівній парадигмі сучасної української мови // Семантичні і формальні аспекти морфології і синтаксису української мови: Зб. наук праць. – К., 1988. – С. 105 – 110.


Термінологічний мінімум: безособове дієслово, вербоїдна дієслівна форма, дієвідмінювання, атематичне дієслово, категорія особи, особове дієслово, особові закінчення дієслова, неособова форма дієслова, неповна особова парадигма, префіксація, суфіксація, конфіскація, нульова морфологічна парадигма.
Вправи: 329 (І, ІІ), 330 (І, ІІ), 332 (І, ІІ), 333 (І, ІІ), 335 (І, ІІ), 336, 337, 341 (І, ІІ).

Питання та завдання для самоперевірки: 75–83.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 7
ДІЄПРИКМЕТНИК. ДІЄПРИСЛІВНИК.

ПРЕДИКАТИВНІ ФОРМИ НА -НО, -ТО


  1. Частиномовний статус дієприкметника. Морфологічні ознаки і синтаксична роль.

  2. Активні дієприкметники: їх значення і творення.

  3. Пасивні дієприкметники: їх значення і творення. Морфонологічні зміни при творенні пасивних дієприкметників.

  4. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники.

  5. Правопис дієприкметникових суфіксів. Написання не з дієприкметниками.

  6. Дієприкметниковий зворот. Розділові знаки при дієприкметниковому звороті.

  7. Безособові предикативні форми на -но, -то.

  8. Частиномовний статус дієприслівника. Морфологічні ознаки і синтаксична роль.

  9. Дієприслівники доконаного і недоконаного виду. Творення і вживання дієприслівників.

  10. Дієприслівниковий зворот. Розділові знаки при дієприслівниковому звороті.


ЛІТЕРАТУРА:

  1. Азарова Л. Є., Сосинович Е. С. Дієприслівники в українській мові: статус, функціонування [Текст] : монографія / Л. Є. Азарова, Е. С. Сосинович. – Вінниця : Універсам-Вінниця, 2005. – 126 с.

  2. Гнатюк Г. М. Дієприкметник в сучасній українській літературній мові / Г. М. Гнатюк. – К.: Наук. думка, 1982. – 248 с.

  3. Коць Л.М. Дієприслівник у сучасній українській літературній мові: специфіка зв'язків та їх значень [Текст] / Коць Л.М. – К. : Вид-во АН УРСР, 1984. – 163 с.

  4. Кузьмич О.М. Віддієслівні утворення в українській мові: Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01/НАН України, Інститут укр. мови. – К., 1996. – 16 с.

  5. Кучеренко І. К. Теоретичні питання граматики української мови: Морфологія / І. К. Кучеренко. – Вид. 2, уточ. й доп. – Вінниця: Поділля, 2000. – 2003. – 463 с.

  6. Лихошерстова Н. Є. Семантико-стилістичний аспект субстантивації дієприкметників в українській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Харківський держ. педагогічний ун-т ім. Г.С.Сковороди / Наталія Євгенівна Лихошерстова. – Х., 2001. – 17с.

  7. Мелащенко Ю. Б. Предикативні форми на -но, -то у лінгвістичній термінології / Ю. Б. Мелещенко // Українська термінологія і сучасність : Зб. наук. праць. – К. : КНЕУ,2001. – Вип.4. – С. 261–264.

  8. Український правопис. – Стереот. вид. – К.: Наук. думка, 2008. – 288 с.

  9. Ярошевич І. Дієприкметник і дієприслівник в українській мові: поняттєво-термінологічний аспект / Ірина Ярошевич // Вісник Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. Серія “Проблеми української термінології” – 2010. – № 676. – С. 86–89.


Термінологічний мінімум: дієприкметник, дієприкметниковий зворот, дієприслівник, дієприслівник недоконаного виду, дієприслівник доконаного виду, дієприслівниковий зворот, дієслівні форми на -но (-ено), -то.

Вправи: 352 (І, ІІ), 355 (І, ІІ), 358 (ІІ, ІІІ), 359 (І, ІІ), 361 (І, ІІ), 363, 368 (І, ІІ), 370, 371 (І, ІІ).

Питання та завдання для самоперевірки: 84 – 99.

Виписати з художніх творів 25 речень з дієприкметниками та дієприслівниками (по 5 прикладів для кожного типу (активні теперішнього часу, активні минулого часу, пасивні дієприкметники, дієприслівники доконаного і недоконаного виду). Обов’язково зазначити автора.



ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 8
ПРИСЛІВНИК


  1. Прислівник як частина мови: загальна характеристика.

  2. Значеннєві розряди прислівників. Займенникові прислівники.

  3. Лексико-граматичні розряди прислівників: означальні, обставинні, предикативні, модальні.

  4. Означальні прислівники.

  5. Обставинні прислівники.

  6. Словотвір прислівників:

а) відприкметникові прислівники;

б) відіменникові прислівники;

в) відчислівникові прислівники;

г) прислівники, похідні від займенників, дієслів і прислівників;

ґ) складні і складені прислівники.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Андерш Й. Ф. Особливості адвербіалізації іменників // Мовознавство. – 1990. – №1. – С. 21–22.

  2. Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови. Морфологія. – К.: Либідь, 1993. – 336 с.

  3. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. – К., 1988. – 256 с.

  4. Вихованець І.Р. Городенська К. Теоретична морфологія української мови: Академічна граматика української мови. – К.: Пульсари, 2004. – 400 с.

  5. Вербовий М. В. Формування складу й розвиток словотвірної структури прислівників способу дії в українській мови: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 “Українська мова” – К., 1994. – 14с.

  6. Даценко І. Б. Історія формування прислівників місця української мови: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 “Українська мова” / Ігор Борисович Даценко; НАН України; Інститут української мови. – К., 2007. – 19 с.

  7. Ніколашина Т. Порівняльно-уподібнювальні прислівники синтаксичного ступеня адвербіалізації у сучасній українській літературній мові // Наукові записки. – Випуск 31. – Серія: Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2001. – С. 118–120.

  8. Прокопчук Л. Треба порівняти? Згадаймо орудний відмінок // Урок української. – 2001. – №1. – С. 21–22.

  9. Український правопис. – Стереот. вид. – К.: Наук. думка, 2008. – 288 с.

  10. Чапля І.К. Прислівники в українській мові. – Х., 1960. – 124 с. 

  11. Ципердюк О.Д. Сучасна українська літературна мова. Морфологія: Термінологічний словник / Оксана Ципердюк. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2010. – 84 с.

  12. Ющук І.П. Українська мова. – К. : Либідь, 2003. – С. 310 – 335.


Термінологічний мінімум: прислівник, прислівник мети, прислівник причини, прислівник часу, прислівник місця, означальний прислівник, якісно-означальний прислівник, кількісно-означальний прислівник (прислівник міри або ступеня), прислівник способу дії, порівняльно-уподібнювальний прислівник, обставинний прислівник, повнозначний прислівник (незайменниковий прислівник), неповнозначний прислівник (займенниковий прислівник).

Вправи: 393, 395, 400, 401, 410, 417, 418.

Питання та завдання для самоперевірки: 1 – 21.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 9
СЛОВА КАТЕГОРІЇ СТАНУ (СТАНІВНИК, ПРЕДИКАТИВНІ ПРИСЛІВНИКИ)

МОДАЛЬНІ СЛОВА (МОДАЛЬНИК, МОДАЛЬНІ ПРИСЛІВНИКИ)


  1. Слова категорії стану:

а) частиномовний статус слів категорії стану;

б) загальна характеристика: категоріальне значення, граматичні ознаки, синтаксична функція;

в) лексико-семантичні групи предикативних прислівників;

г) морфологічні типи слів категорії стану;

ґ) граматичні характеристики.


  1. Поняття про модальність. Об’єктивна / суб’єктивна модальність, реальна / гіпотетична модальність.

  2. Модальні слова:

а) частиномовний статус модальних слів;

б) загальна характеристика: категоріальне значення, морфологічні та синтаксична властивості;

в) семантичні групи модальних слів;

г) морфологічні типи модальних слів.



  1. Наголос у прислівниках.

  2. Правопис прислівників.


ЛІТЕРАТУРА


  1. Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови. Морфологія. – К.: Либідь, 1993. – 336 с.

  2. Болюх О. Морфолого-синтаксичні особливості прислівника // Мовознавство. – 1994. – № 6. – С. 34–39.

  3. Болюх О. Зони функціонування прислівника // Актуальні проблеми граматики: Зб. наук. праць. – Київ; Кіровоград, 1996. – Вип. 1. – С. 72-76.

  4. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. – К., 1988. – 256 с.

  5. Вихованець І.Р, Городенська К. Теоретична морфологія української мови: Академічна граматика української мови. – К.: Пульсари, 2004. – 400 с.

  6. Вихованець І.Р. Чи є слова категорії стану? // Актуальні проблеми граматики: Зб. наук. праць. –Кіровоград, 1997. – Вип. 3. – С. 127.

  7. Ніколашина Т. І. Семантична типологія прислівників в сучасній українській мові: автореф. дис. … канд. філол. наук / Дніпропетровський держ. ун-т. – Дніпропетровськ, 1997. – 18 с.

  8. Український правопис. – Стереот. вид. – К.: Наук. думка, 2008. – 288 с.

  9. Чапля І.К. Прислівники в українській мові [Текст] / Іван Чапля. – Харків: ХДУ, 1960. – 134 с.


Термінологічний мінімум: модальність, реальна модальність, гіпотетична модальність, модальний прислівник, модальні слова, предикативний прислівник, слова категорії стану.

Вправи: 402, 403, 404, 422, 423, 425, 428, 435, один варіант – морфологічний розбір (5 прислівників).

Питання та завдання для самоперевірки: 22 – 37.

Виписати з художньої літератури та публіцистики по 5 речень з модальними та предикативними прислівниками та їх омонімічними формами (всього 20 речень).



Диктант “Правопис прислівників”

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 10
ПРИЙМЕННИК


  1. Частиномовний статус прийменника, загальна характеристика.

  2. Походження прийменників: первинні і вторинні прийменники.

  3. Групи прийменників за будовою: прості, складні і складені.

  4. Семантичні типи прийменників: локативні, темпоральні, об’єктні, означальні, логічні.

  5. Синонімія прийменникових конструкцій.

  6. Вживання прийменників з відмінковими формами іменників. Значення прийменників, ужитих з різними непрямими відмінками іменників.

  7. Правопис прийменників.


ЛІТЕРАТУРА


  1. Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови. Морфологія. –К.: Либідь, 1993. –С.274-298.

  2. Бондаренко В.С. Предлоги в современном русском языке. – М.: Учпедгиз, 1961. – 76 с.

  3. Вихованець І.Р. Прийменникова система української мови. –К.: Наук. думка, 1980. –286 с.

  4. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. –К.: Наук. думка, 1988. –С.23-30.

  5. Вихованець І.Р, Городенська К. Теоретична морфологія української мови: Академічна граматика української мови. – К.: Пульсари, 2004. – 400 с.

  6. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. –К.: Вища шк., 1972. –С.370-384.

  7. Загнітко А. П. Словник українських прийменників / [А. П. Загнітко та ін.]. – Донецьк, 2007. – 416  с.

  8. Іваненко З.І. Семантична структура прийменникових конструкцій // Мовознавство. – 1978. -№3. –С.13-22.

  9. Кучеренко І.К. Теоретичні питання граматики української мови. Морфологія. – Вінниця: Поділля – 2000, 2003. – С. 404 - 437.

  10. Леонова М.В. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. – К.: Вища шк., 1983. – С.246-251.

  11. Сучасна українська літературна мова. Морфологія / За заг. ред. І.К.Білодіда. –К.: Наук. думка, 1969. –С.474-500.

  12. Сучасна українська літературна мова /За ред. А.П.Грищенка. – К.: Вища шк., 1997. –С.455-469.

  13. Сучасна українська мова /За ред. О.Д.Пономарева. – К.: Либідь, 1997. – С.200-208.

  14. Український правопис. – Стереот. вид. – К.: Наук. думка, 2008. – 288 с.

  15. Шуба П.П. Прыназоунік у беларускай мове. –Мінск, 1971


Термінологічний мінімум: прийменник, допустовий прийменник, об’єктний прийменник, означальний прийменник, прийменник способу дії, причиновий прийменник, просторовий прийменник, темпоральний прийменник, умовний прийменник, цільовий прийменник, простий прийменник, складний прийменник, складений прийменник, первинний (непохідний) прийменник, вторинний (похідний) прийменник.

Вправи: 444 (І або ІІ), 445 (І або ІІ), 447 (І або ІІ), 450, 451 (І або ІІ), 456 (ІІІ або ІV), 464, 471, 473 (ІІ), один варіант – морфологічний розбір (5 прийменників).

Питання та завдання для самоперевірки: 1 – 33.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА


  1. Бугаков О. Функціонування складених прийменників у тексті // Вісник Львів. ун-ту Серія філол. 2004. Вип. 34. Ч. І. С. 333 – 339.

  2. Виноградова Е.Н., Ситарь А.В. Морфосинтаксическая парадигма предлогов и их эквивалентов в украинском и русском языках: сравнительный аспект // Культура народов Причерноморья. – 2006. – № 82. – Т. 1. – С. 60 – 62.

  3. Всеволодова М.В. Предлог как грамматическая категория: проблемы дефиниции, типология, морфологические и синтаксические характеристики // Лінгвістичні студії: Вип. 9 / Укл.: А.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – С. 8-15.

  4. Всеволодова М.В. Предлог: поле и категория (аспект функционально-коммуникативной грамматики) // Лінгвістичні студії: Вип. 11 / Укл. А.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – С. 33-38.

  5. Загнитко А.П. Предлог в морфологическом пространстве украинского языка (синхронно-констрастивные наблюдения) // Вестник Московского университета. Серия филология 9. – 2003. – № 3. – С. 92-106.

  6. Загнітко А.П. // Українські прийменники: Синхронія і діахронія: пробний зошит / За ред. проф. А.П.Загнітка. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – 162 с.

  7. Загнітко А.П., Данилюк І.Г., Ситар Г.В. Українські прийменники: інвентар і структура // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 12 / Укл.: Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2004.– С. 41 – 47.

  8. Загнітко А., Загнітко Н. Синтагматика прийменників зі значенням мети // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 15 / Укл.: Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2007. – с. 132–143.

  9. Іваненко З.І. Процеси нейтралізації основних значень у сфері прийменникових конструкцій // Мовознавство. – 1980. – № 2. – С. 26 – 30.

  10. Колодяжний А.С. Прийменник. – Харків: Вид-во Харків.ун-ту, 1960.– 165с.

  11. Колодяжний А.С. Прийменник // Сучасна українська літературна мова. Морфологія / За ред. І.К.Білодіда. – К.: Наукова думка, 1969. – С. 474 – 500.

  12. Конюшкевич М.И. Функции предлога // Функціонально-комунікативні аспекти граматики і тексту / Зб. наук. праць, присвячений ювілею проф. Загнітка А.П. – Д.: ДонНУ, 2004 – С. 196 – 202.

  13. Конюшкевич М.И. О механизме опредложивания знаменательной лексики // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 13 / Укл.: Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2005. – С. 65 – 70.

  14. Кущ Н. Прийменник: основні підходи вивчення, лексико-граматичні ознаки, перспективи дослідження // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 14 / Укл.: Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2006. – С. 90 – 95.

  15. Сенів М.Г. Прийменник у класичних мовах. – Донецьк: Юго-Восток, 2005. – 272 с.

  16. Словник українських прийменників. Сучасна українська мова. – Донецьк, 2007. – 415 с.

  17. Чекалина В. К вопросу об описании предлогов в диахронии и синхронии // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 15 / Укл.: Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2007.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 11
СПОЛУЧНИК


  1. Частиномовний статус сполучника.

  2. Характеристика сполучників:

а) за походженням (первинні і вторинні)

б) за будовою (прості, складні і складені)

в) за способом уживання (одиничні, повторювані, парні).


  1. Сурядні сполучники, їх типи.

  2. Підрядні сполучники, їх типи.

  3. Сполучники і сполучні слова.


ЛІТЕРАТУРА


  1. Булаховський Л. А. Сполучники і сполучні групи (речення) / Леонід Арсенійович Булаховський // Вибрані праці: В 5 т. –Т. 2. – К., 1977. – С. 498–543.

  2. Городенська К. Граматичний словник української мови: сполучники / Катерина Городенська ; Інститут української мови НАН України; Херсонський держ. ун-т. – К. ; Херсон : Видавництво ХДУ, 2007. – 340с.

  3. Городенська К. Г. Сполучники української літературної мови : [монографія] / Катерина Городенська ; НАН України, Ін-т укр. мови. – К. : Вид. дім Дмитра Бураго, 2010. – 204 с.

  4. Кухарчук О. Проблема сполучників і сполучних комплексів у сучасному мовознавстві // Наук. зап. Вінницького держ. пед. ун-ту імені Михайла Коцюбинського: Зб. наук. пр. Серія: Філологія / Відп. ред. Н. Л. Іваницька. – Вінниця, 2007. – Вип. 9. – С. 88–92.

  5. Медведєв Ф. П. Система сполучників української мови : Короткий нарис / Федір Павлович Медведєв. – Х. : Вид-во Харків. ун-ту, 1962. – 90 с.

  6. Слинько І. І. Сполучник чи сполучне слово? / Іларіон Іларіонович Слинько // Українська мова і література в школі. – 1984. – № 4. – С. 31–36.


Термінологічний мінімум: вторинний сполучник, гіпотактичний сполучник, градаційний сполучник, допустовий сполучник, єднальний сполучник, зіставно-протиставний сполучник, з’ясувальний сполучник, кон’юнкціоналізація, наслідковий сполучник, непохідний сполучник, одиничний (одномісний) сполучник, парний (двомісний) сполучник, первинний сполучник, підрядний сполучник, повторюваний (багатомісний) сполучник, порівняльний сполучник, похідний сполучник, пояснювально-уточнювальний сполучник, приєднувальний сполучник, причиновий сполучник, простий (одномісний) сполучник, складений сполучник, складний сполучник, сполучне слово, сполучник, сполучник мети, сполучник сурядності-підрядності, сурядний сполучник, умовний сполучник, часовий сполучник.

Вправи: 477, 481, 487, 490, 498, 502, 507, 508; один варіант – морфологічний розбір (5 сполучників).

Питання та завдання для самоперевірки: 1–25.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 12
ЧАСТКА


  1. Проблема лінгвістичного статусу часток.

  2. Зв’язки як окремий тип службових слів-морфем.

  3. Групи часток за значенням:

а) фразові;

б) модальні;

в) емоційно-експресивні;

г) формотворчі;



г) словотворчі.

  1. Склад часток за походженням (первинні та вторинні).

  2. Групи часток за будовою .

  3. Групи часток за місцем у реченні.


ЛІТЕРАТУРА


  1. Бацевич Ф. Прагматика винятковості: частки ЛИШЕ (ЛИШ) і ТІЛЬКИ в сучасному українському мовленні [Текст] / Ф. Бацевич // Дивослово. – 2009. – № 9. – С. 32–35.

  2. Бондаренко Л.В. Транспонований потенціал віддієслівних часток // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. пр. Випуск ХХІ. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2003. – С.71 – 75.

  3. Загнітко А. Частки в системі службових частин мови: типологійний і лексикографічний вияви / Анатолій Загнітко // Лiнгвiстичнi студiї: зб. наук. праць / Донецький нац. ун-т; наук. ред. А.П. Загнітко. – Донецьк : ДонНУ, 2011. – Вип. 22. – С. 104–115.

  4. Загнітко А. П. Словник часток : матеріали і статті : науково-навчальне видання / Анатолій Загнітко, Анна Каратаєва. – Донецьк : ДонДУ, 2012. – 382 с.

  5. Кушлик О. Своєрідність лексико-граматичної природи часток / О. Кушлик // Українська мова і література: історія, сучасний стан, перспективи розвитку. – Тернопіль, 1999. – С. 211–214.

  6. Педченко С. О. Модальні частки в сучасному лінгвістичному витлумаченні // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови: Вип. 4. : До 175-річчя НПУ ім. М. П. Драгоманова. – Київ: НПУ, 2008. – С. 37 – 40.

  7. Симонова К. С. Категоріальні ознаки та синтаксичні функції часток / К. С. Симонова // Українська мова і література в школі. – 1980. – №7.

  8. Чолкан В. До питання про морфологічний статус частки / В. Чолкан // Південний архів. Філологічні науки: збірник наукових праць. Вип. 14 / Херсонський держ. пед. ун-т; голов. ред. О. Мішуков. – Херсон: Айлант, 2002. – C. 194–196.



Термінологічний мінімум: вільнопозиційна частка, вказівна частка, власне-модальна частка, вторинна частка, дейктична частка, заперечна частка, зв’язка, кількісно-означальна частка, модально-вольова частка, непохідна частка, обмежувально-видільна частка, означальна частка, оклична частка, партикуляція, первинна частка, питальна частка, підсилювальна частка, постпозиційна частка, похідна частка, препозиційна частка, словотворча частка, службові слова, стверджувальна частка, суб’єктивна модальність, формотворча частка, фразова частка, частка,

Вправи: 514, 516, 518, 520, 526, 527, один варіант – морфологічний розбір (5 часток).

Питання та завдання для самоперевірки: 1–36.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 13
ВИГУК


    1. Проблема частиномовного статусу вигуків.

    2. Групи вигуків за значенням:

а) емоційні;

б) наказові;

в) спонукальні;

г) апелятивні;

ґ) вокативні;

д) етикетні.



    1. Групи вигуків за походженням (первинні та вторинні).

    2. Звукова структура первинних вигуків.

    3. Звуконаслідувальні слова-речення.


ЛІТЕРАТУРА


  1. Вежбицкая А. Семантика междометия / А. Вежбицкая // Семантические универсалии и описание языков. М.: Язык русской культуры, 1999. – С. 611–649.

  2. Гаценко І. О. Лексична характеристика звуконаслідувальних слів української мови [Текст] : научное издание / І. О. Гаценко // Наука і сучасність. Серія : Педагогіка. Філологія : Збірник наукових праць / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – Київ : Логос , 2003. – Т. 37. – С. 162–169.

  3. Гуменюк І. Вигуки у процесі реалізації кваліфікативної модальності висловлення / Ірина Гуменюк // Українознавчі студії. – 2005–2006. – № 6–7. – С. 94–100.

  4. Курносова Н. О. Про знаковий статус вигуків / Н. О. Курносова // Мовознавство. – 1990. – №2. – С. 67–68.

  5. Леонова М. В. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. – К. : Вища шк., 1983. – С. 260–261.

  6. Мацько Л. І. Інтер’єктиви в українській мові / Л. І. Мацько. – К. : КДПІ ім. О.Горького, 1981. – 129 с.

  7. Мацько Л. І. Вигуки іншомовного походження / Л. І. Мацько // Культура слова: зб. статей. – К.,1984. – Вип.7. –С.39–43 (законспектувати).


Термінологічний мінімум: вигук, вторинний вигук, еквіваленти речення, емоційний вигук, етикетний вигук, звуконаслідувальні слова, імперативний вигук, інтер’єктив, інтер’єктивація, непохідний вигук, ономатопея, первинний вигук, похідний вигук, слова-речення, спонукальний вигук.

Вправи: 533, 537, 541, 545, 547, один варіант – морфологічний розбір (5 вигуків).

Питання та завдання для самоперевірки: 1–27.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал