Практична робота №5 пожежна безпека




Сторінка2/3
Дата конвертації11.01.2017
Розмір0.5 Mb.
1   2   3
Правил
улаштування електроустановок (ПУЕ). Характеристика пожежо- та вибухонебезпеки може бути загальною для усього приміщення або неоднаковою в окремих його частинах (ділянках. Це стосується також надвірних установок і ділянок території. Залежно від класу зони здійснюється вибір виконання електроустановок таким чином, щоб під час їх нормальної експлуатації виключити можливість виникнення пожежі від теплового прояву електричного струму. ПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕЧНОЮ ЗОНОЮ називається простір усередині і навколо приміщення (зовнішньої установки або навколо неї, в межах якого постійно або періодично обертаються горючі речовини. У такому приміщені вони можуть перебувати як при нормальному технологічному процесі, такі в разі його порушення. Ці зони в разі використання в них електроустаткування поділяються на чотири класи ПІ, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ. До ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ЗОН належать приміщення або обмежений простір у приміщенні зовнішній установці чи навколо неї, в яких є в наявності чи здатні утворюватися вибухонебезпечні суміші. Ці зони поділяються на шість класів 0, 1, 2, 20, 21, 22.



9
Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з ПУЕ
Зони класу Загальна характеристика середовища у приміщеннях і зовнішніх установках Приклади виробництв
1
2
3
Пожежонебезпечні зони
П-I
розташовані у приміщеннях, в яких обертаються горючі рідини з температурою спалаху понад 61 С Склади мінеральних мастил
П-II
розташовані у приміщеннях, в яких виділяються горючий пил або волокна з нижнім концентраційним граничним рівнем спалаху, перевищуючим 65 г/м
3
до об’єму повітря. Деревообробні, прядильні цехи
П-IІа
розташовані у приміщеннях, в яких обертаються тверді горючі речовини Склади паперу, меблів
П-ІІІ
розташовані поза приміщеннями, в яких обертаються горючі рідини з температурою спалаху 61 Сабо тверді горючі речовини Відкриті склади вугілля, деревини
Вибухонебезпечні зони
0
простір, у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно, або протягом тривалого часу. Вибухонебезпечні зони класу 0 можуть мати місце переважно в межах корпусів технологічного обладнання і, у меншій мірі, в робочому просторі вугільна, хімічна, нафтопереробна промисловість.
1 2
3
1
простір, у якому вибухонебезпечне середовище, може утворитися під час нормальної роботи (тут і далі нормальна робота – ситуація, коли установка працює відповідно до своїх розрахункових параметрів.
2
простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго.
20
простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пилу вигляді хмари присутній постійно або часто у кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям, і простір, де можуть утворюватися пилові шари непередбаченої або надмірної товщини.
21
простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмарив кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації.
22
простір, у якому вибухонебезпечний пилу завислому стані може з’являтися нечасто і існувати недовго, або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати і утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії. КЛАСИФІКАЦІЯ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД ЗА СТУПЕНЕМ ВОГНЕСТІЙКОСТІ Потенційна пожежна небезпека будівель та споруд залежить як від кількості та властивостей матеріалів, що знаходиться усередині, такі від горючості та здатності чинити опір дії пожежі будівельних конструкцій, яка характеризується їх вогнестійкістю. СТУПЕНЬ ВОГНЕСТІЙКОСТІ — це нормована характеристика вогнестійкості будинків і споруд, що визначається межею вогнестійкості основних будівельних конструкцій. ВОГНЕСТІЙКІСТЬ (ВОГНЕТРИВКІСТЬ) КОНСТРУКЦІЙ — здатність конструкції зберігати несучі та (або) огороджувальні функції в умовах пожежі. МЕЖА ВОГНЕСТІЙКОСТІ КОНСТРУКЦІЇ — показник вогнестійкості конструкції, який визначається часом від початку вогневого випробування за стандартного температурного режиму дона- стання одного з нормованих для даної конструкції граничних станів з вогнестійкості втрата несучої здатності втрата цілісності втрата теплоізолювальної здатності.
Втрата несучої здатності визначається заваленням конструкції або виникненням граничних деформацій.
Втрата цілісності — це вид граничного стану конструкції за вогнестійкістю, що характеризу-

10
ється утворенням в конструкціях наскрізних тріщин або наскрізних отворів, через які проникають продукти горіння або полум’я.
Втрата теплоізолювальної здатності — вид граничного стану конструкції за вогнестійкістю, що характеризується підвищенням температури на поверхні, що не обігрівається, до встановлених граничних значень. Вона визначається підвищенням температури на поверхні конструкції, що не обігрівається, в середньому більше ніжна Сабо в будь-якій точці цієї поверхні — більше ніжна у порівнянні з температурою конструкцій до випробування. Відповідно до чинних СНиП за вогнестійкістю всі будівлі та споруди підрозділяються на вісім ступенів. Ступень вогнестійкості будівель Мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій, год (над рискою,
і максимальні межі поширення вогню по них, см (під рискою) стіни колони Пл ощадк и сходів, косо ур и,
сх
ід ці, балки і марші сходових кліток Плити настили (у тому числі з утеплювачем) та інші нес уч
і конструкції перекриттів Елементи покриттів
Нес уч
і і сходових кліток сам он есу чі
Зо вн
ішн
і не- нес уч
і (утому числі з навісних панелей) Внутрішні нен ес уч
і (
пе- рего ро дк и)
Плити, настили (утому числі з утеплювачем) та про- гони Балки, ферми, арки, рами
1 2
3 4
5 6
7 8
9 10
I
2,5 0
1,25 0
0,5 0
0,5 0
2,5 0
1 0
1 0
0,5 0
0,5 0
1 2
3 4
5 6
7 8
9 10
II
2 0
1 0
0,25 0
0,25 0
2 0
1 0
0,75 0
0,25 0
0,25 0
III
2 0
1 0
0,25; 0,5 0 40 0,25 40 2
0 1
0 0,75 25 Н. н Н. н Н. н Н. на
IIIб
1 40 0,5 40 0,25; 0,5 0 40 0,25 40 1
40 0,75 0
0,75 25 0,25 ; 0,5 0 25(40)
0,75 25(40)
IV
0,5 40 0,25 40 0,25 40 0,25 40 0,5 40 0,25 25 0,25 25 Н. н Н. н Н. н Н. на н. н
0,25 40 0,25 0
0,25 0
0,25 0
0,25 н. н
0,25 0
V
Не нормуються Ступінь вогнестійкості Конструктивні характеристики
I
Будівлі з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам’яних матеріалів, бетону або залізобетону з використанням листових і плитних негорючих матеріалів
II
Теж саме. В покриттях будівель допускається використовувати незахищені сталеві конструкції
III
Будівлі з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам’яних матеріалів, бетону або залізобетону з використанням листових і плитних негорючих матеріалів. Для перекриттів допускається використання дерев’яних конструкцій, захищених штукатуркою або важкогорючими листовими, а також плитними матеріалами. До елементів покриттів не встановлюються вимоги щодо межі вогнестійкості та меж поширення вогню, при цьому елементи горищних покриттів з деревини піддаються вогнезахисній обробці.
IIIа
Будівлі переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркасу – зі сталевих незахищених конструкцій. Огоро- джувальні конструкції – зі сталевих профільованих листів або інших негорючих листових матеріалів з важкогорючим утеплювачем
IIIб
Будівлі переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса — з цільної або клеєної деревини, піддані вогнезахисній обробці, яка забезпечує потрібну межу поширення вогню. Огороджувальні конструкції — з панелей або поелементного складання, що зроблені з використанням деревини або матеріалів на її основі. Деревина й інші горючі матеріали огороджувальних конструкцій повинні бути піддані вогнезахисному обробленню або бути захищені від впливу вогню та високих температур таким чином, щоб забезпечити потрібну межу поширення вогню.
IV
Будівлі з несучими та огороджувальними конструкціями з цільної або клеєної деревини та інших горючих та важкогорючих матеріалів, захищених від вогню та високих температур штукатуркою та іншими листовими та плитними матеріалами. До елементів покриттів не ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості та меж поширення полум’я, при цьому елементи горищних перекриттів з деревини піддаються вогнезахисній обробці.
IVа
Будівлі переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса — зі сталевих незахищених конструкцій зі сталевих профільованих листів або інших негорючих матеріалів з горючими утеплювачем.
V
Будівлі, до несучих та огороджувальних конструкцій яких не встановлюються вимоги щодо меж вогнестійкості та меж поширення вогню. МЕЖА ПОШИРЕННЯ ВОГНЮ ПО БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЯХ — це розмір пошко-

11 дження зони зразка в площині конструкції від межі зони нагрівання перпендикулярно їй до найбільш віддаленої точки пошкодження (для вертикальних конструкцій — уверх, для горизонтальних — в кожний бік. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ПРИЗНАЧЕННЯ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ СИСТЕМ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
СИСТЕМА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ — це комплекс організаційних заходів і технічних за-
собів, спрямованих на запобігання пожежі та збиткам від неї.
Пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі та протипожежного захисту, а також організаційно-технічними заходами. Системи пожежного захисту мають виконувати такі завдання виключати виникнення пожежі забезпечити безпеку людей у разі пожежі забезпечити пожежну безпеку матеріальних цінностей забезпечити пожежну безпеку людей і матеріальних цінностей одночасно.
Потрібний рівень пожежної безпеки за допомогою вказаних систем повинен бути не менше
за 0,999999 відвернення впливу небезпечних факторів нарік із розрахунку на кожну людину, а
допустимий рівень пожежної небезпеки для людей має бути не більше 10
-6
впливу небезпечних
факторів пожежі, що перевищують граничнодопустимі значення нарік із розрахунку на кожну
людину.
РІВЕНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ являє собою кількісну оцінку запобігання збиткам при можливій пожежі.
ЗАПОБІГАННЯ ПОЖЕЖІ досягається попередженням утворювання горючого середови-
ща та (або) попередженням утворення в горючому середовищі (або внесення до нього) джерел
запалювання.
ЗАПОБІГАННЯ ПОЖЕЖІ Контроль джерел теплової енергії (запалювання) Контроль взаємодії джерел запалювання з горючими речовинами та матеріалами Контроль горючого середовища, речовин та матеріалів Рис. 2 . Схематичне зображення системи запобігання пожежі ПОПЕРЕДЖЕННЯ УТВОРЮВАННЯ ГОРЮЧОГО СЕРЕДОВИЩА Попередження утворення горючого середовища всередині технологічного устаткування при його нормальній роботі, а також у випадках виникнення позаштатних ситуацій забезпечується спеціальними технічними рішеннями.
Найбільш поширеним способом попередження утворювання (обмеження) горючого сере-
довища є його МІНІМІЗАЦІЯ, найбільш радикальним способом — ЗАМІНА горючих речовині
матеріалів, що використовуються, на негорючі.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ УТВОРЮВАННЯ ДЖЕРЕЛ ЗАПАЛЮВАННЯ

12 ПОПЕРЕДЖЕННЯ УТВОРЕННЯ ГОРЮЧОГО СЕРЕДОВИЩА СПОСОБИ ДОСЯГНЕННЯ АБО ЇХ КОМБІНАЦІЇ Максимально можливе використання негорючих та важкогорючих матеріалів замість горючих Максимально можливе за умови технології та будівництва обмеження маси та об’єму горючих речовин, матеріалів та найбільш безпечні способи їх розміщення Ізоляція горючого середовища (використання ізольованих відсіків, камер, кабін тощо) Підтримання безпечної концентрації середовища відповідно до нормі правил безпеки Достатня концентрація флег- матизатора в повітрі захищува- ного середовища Підтримання відповідних значень температур та тиску середовища, за яких поширення полум’я виключається Максимальна механізація та автоматизація технологічних процесів, пов’язаних з обертанням та використанням горючих речовин Установка та розміщення пожежонебезпечного устаткування в ізольованих приміщеннях або на відкритих площадках Застосування пристроїв захисту устаткування з горючими речовинами від пошкоджень та аварій, встановлення пристроїв, що відключають, відсікають тощо Мінімізація Ізоляція Концентрація Параметри Автоматизація Розміщення Захист Рис. 3 . Схема забезпечення попередження утворення горючого середовища

13 Обмеженням аси, об є м угорю чи х речовин там ат ері алі в ; безпечні способи їх розміщення Шляхи досягнення Зменшення маси, об’єму горючих речовин та матеріалів, що знаходяться одночасно в приміщенні або на відкритих майданчиках Улаштування аварійного зливання пожежонебезпечних рідин та аварійного викиду горючих газів з апаратів Систематичне очищення території, на якій розташований об’єкт, приміщень, комунікацій, апаратури від горючих відходів, відкладення пилу, пуху тощо Видалення пожежонебезпечних відходів виробництва Заміна легкозаймистих та горючих рідинна пожежобезпечні технічні миючі засоби Рис. 4 . Способи обмеженням аси, об є м угорю чи х речовин там ат ері алі в

14 Усунення контакту з повітрям пі- рофорних речовин Виконання вимог чинних стандартів, норм та правил пожежної безпеки Використання машин, механізмів, устаткування, пристроїв, при експлуатації яких не утворюються джерела запалювання
Використання електроустаткування, що відповідає за своїм виконанням пожежонебезпечним та вибухонебезпечним зонам, групам така- тегоріям вибухонебезпечних сумішей Використання швидкодійних засобів захисного відключення можливих джерел запалювання Улаштування блискавкозахисту і захисного заземлення будівель, споруд та устаткування СПОСОБИ ДОСЯГНЕННЯ Попередження утворення в горючому середовищі джерел запалювання Зменшення розміру горючого середовища, яке є визначальним, нижче граничнодопустимого із горючості Ліквідація умов для теплового, хімічного, мікробіологічного самозаймання речовин та матеріалів, що обертаються, виробів і конструкцій, виключення їх контакту з відкритим по- лум’ям Використання інструменту, при роботі якого з легкозаймистими речовинами та горючими газами не виникає іскор Виключення можливості появлення іскрового розряду в горючому середовищі з енергією, яка дорівнює або вище мінімальної енергії запалювання Підтримання температури нагріву поверхні машин, устаткування, пристроїв, речовині матеріалів, які можуть увійти в контакт з горючим середовищем, нижче граничнодопустимої, що складає
80%, найменшої температури самозаймання пального Використання технологічних процесів і устаткування, що задовольняє вимогам статичної іс- кробезпеки Рис. 5 . Схема забезпечення попередження утворювання в горючому середовищі джерел запалювання

15 ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ СПОСОБИ ДОСЯГНЕННЯ Використання засобів пожежогасіння та відповідних видів пожежної техніки Використання автоматичних установок пожежної сигналізації та пожежогасіння Використання основних будівельних конструкцій та матеріалів з нормованими показниками пожежної небезпеки Просочування горючих конструкцій об’єктів ан- типіренами та нанесення на їх поверхні вогнезахисних матеріалів Використання пристроїв, які забезпечують обмеження розповсюдження пожежі Організація за допомогою технічних засобів, включаючи автоматичні, своєчасного оповіщення та евакуації людей Використання засобів колективного та індивідуального захисту людей від небезпечних факторів пожежі Використання засобів проти- димного захисту Рис. 6 . Схема забезпечення протипожежного захисту

16 ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ ПРОТИПЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ Оскільки повністю виключити імовірність виникнення пожежі неможливо, то необхідно використовувати стратегію обмеження її наслідків, яка досягається такими заходами забезпеченням потрібної вогнестійкості будівель та споруд забезпеченням своєчасної евакуації людей та відповідності чинним нормам шляхів евакуації створенням умов для ефективного гасіння пожежі обмеженням поширення пожежі своєчасною ліквідацією горіння. Перераховані заходи реалізуються через систему забезпечення протипожежного захисту, що наведена нарис. ХАРАКТЕРИСТИКА КОМПЛЕКСУ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ Всі протипожежні заходи можна розподілити на такі основні класи КАПІТАЛЬНІ, ОРГАНІЗАЦІЙНІ та РЕЖИМНІ.
НЕ МОЖНА розподіляти протипожежні заходи на більш важливі та менш важливі, оскі-
льки невиконання будь-яких з них може призвести до аналогічних наслідків.
ВСІ ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ ОДНАКОВОГО СТУПЕНЯ ВАЖЛИВОСТІ
ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ТА ПРОТИВИБУХОВИЙ ЗАХИСТ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД КЛАСИФІКАЦІЯ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ Будівельні матеріали залежно відзначень параметрів горючості поділяють на НЕГОРЮЧІ та ГОРЮЧІ. До негорючих відносять будівельні матеріали при таких значеннях параметрів горючості приріст температури в печі не більше 50 С втрата маси зразка не більше 50%; тривалість стійкого полуменевого горіння не більше 10 с. Будівельні матеріали, що не відповідають хоча б одному з вказаних значень параметрів, відносяться до горючих. Під СТІЙКИМ ПОЛУМЕНЕВИМ ГОРІННЯМ слід розуміти безперервне полуменеве горіння матеріалів протягом 5 с. Горючі будівельні матеріали залежно відзначень параметрів горючості поділяють на чотири групи Г, Г, Г, Г. Група горючості матеріалу ПАРАМЕТРИ ГОРЮЧОСТІ Температура димових газів Т, С Ступінь пошкодження за довжиною, Ступінь пошкодження за масою,
S
M
, % Тривалість самостійного горіння, t
с.г
, с Г
≤135
≤65
≤20 0 Г
≤235
≤85
≤50
≤30 Г
≤450
>85
≤50
≤300 Г
>450
>85
>50
>300 ПОВЕРХНЕВА ГУСТИНА ТЕПЛОВОГО ПОТОКУ (ПГТП) – променистий тепловий потік, що діє на одиницю поверхні рака. КРИТИЧНА ПОВЕРХНЕВА ГУСТИНА ТЕПЛОВОГО ПОТОКУ (КПГТП) – мінімальне значення поверхневої густини теплового потоку, при якій виникає стійке полуменеве горіння. Горючі будівельні матеріали, залежно від величини КПГТП поділяють натри групи займистості В – величина КПГТП, рівна або більша за 35 кВт/м
2
; В – величина КПГТП, рівна або більша за 20 кВт/м
2
, але менша за 35 кВт/м
2
; В – величина КПГТП, менша за 20 кВт/м
2
; МЕТОДИ ЗАХИСТУ НЕСУЧИХ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ
Використовують два методи захисту металевих конструкцій тепловідвід та теплоізоляцію.
Тепловідвід здійснюється охолодженням порожнистих сталевих конструкцій рідиною, що циркулює, та заповненням порожнистих колон бетоном. Межа вогнестійкості захищених таким чином конструкцій, залежно від їх товщини та швидкості руху води, може досягати 2 годин. Для вогнезахисту методом теплоізоляції, в основному, використовують три способи збільшення товщини захисного шару шляхом обкладення цеглою, бетонуванням, штукатуренням встановленням теплоізолювальних облицювань (екранів нанесення вогнезахисних покриттів. Шар штукатурки завтовшки 25 мм, нанесений по сталевій сітці, підвищує межу вогнестійкості сталевої колони до хв, а шар товщиною 50 мм – до 2 год. Для захисту металевих конструкцій широко використовують різні теплоізоляційні плити, виконані з керамзиту, вермикуліту, мінеральної вати, керамічного волокна, азбоцементу. Межа вогнестійкості сталевої колони, захищеної гіпсовими плитами завтовшки 30 мм та шаром штукатурки 20 мм, досягає 2 год.
Азбоцементні плити завтовшки 40 мм з шаром штукатурки 20 мм забезпечують захист сталевої колони також протягом 2 год. Керамзитові плити завтовшки 40 мм зі штукатуркою завтовшки 20 мм забезпечують двогодинний захист сталевої колони, а плити завтовшки 65 мм притому ж шарі штукатурки збільшують межу вогнестійкості до 3,5 год. Одним з найперспективніших напрямів у галузі захисту сталевих елементів та конструкцій від вогню є використання спучуваних складів (фарб, обмазок, вогнезахисні властивості яких проявляються за рахунок збільшення товщини їх шарів та змінювання теплофізичних характеристик при інтенсивному тепловому впливові. Для зменшення швидкості поширення вогню по горючій покрівлі її покривають шаром гравію завтовшки 20 мм по шару бітумної мастики завтовшки не більше 2 мм.
ВОГНЕЗАХИСТ ДЕРЕВИНИ ТА КОНСТРУКЦІЙ, ЩО ВИКОНАНІ З НЕЇ До традиційних способів вогнезахисту дерев’яних конструкцій відносять штукатурення. Шар штукатурки завтовшки 20 мм збільшує межу вогнестійкості дерев’яної колони до 1 год, дерев’яної перегородки до 0,75год. Ефективним способом зменшення пожежної небезпеки деревини є вогнезахисне просочування. За просочуваністю породи деревини поділяють натри групи
1 – легкопросочувані;
2 – помірно просочувані
3 – важкопросочувані. ПРОТИПОЖЕЖНІ ВІДСТАНІ Протипожежні відстані призначені для запобігання можливості розповсюдження пожежі на сусідні будівлі та споруди, а також для забезпечення маневрування, встановлення, розгортання пожежної техніки та підрозділів пожежної охорони. Потрібні величини протипожежних відстаней наведені у додатку 3.1 до ДБН 360-92. Протипожежні відстані між житловими, громадськими і допоміжними будинками промислових підприємств треба приймати за табл. (чисельник. протипожежні відстані від житлових, громадських, адміністративно-побутових будівель до виробничих будинків промислових підприємств, сільськогосподарських будівель і споруд треба приймати за табл. (знаменник.

18 Ступінь вогнестійкості будинку Відстані, м, при ступені вогнестійкості будинків
I, II
III а, ба а, ба Відстані відкраю проїзду до стін будинку, як правило, слід приймати 5-8 м для будинків до 9 поверхів і 8-10 м – для будинків 9 поверхів і вище. Ширина проїзду повинна бути не менше м. в зоні між будинком і проїздом, а також на відстані 1,5 м від проїзду з протилежного боку будинку не допускається розміщення огорож, повітряних ліній електропередачі рядкова посадка дерев. Згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні, тимчасові споруди, кіоски, ларки тощо повинні розміщатися на відстані не менше 10 м від інших будівель та споруд. Інвентарні будівлі мобільного типу, кіоски, інші подібні будівлі допускається розміщувати групами, але не більше 10 водній групі, при цьому площа групи неповинна перевищувати 800 м. Відстань між групами цих будівель та від них до інших будівель слід приймати не менше 15 м. Протипожежні відстані не дозволяється захаращувати, використовувати для складування матеріалів та устаткування, стоянок транспорту, будівництва та встановлення тимчасових будівель, споруд, індивідуальних гаражів. ПРОТИПОЖЕЖНІ ПЕРЕШКОДИ ПРОТИПОЖЕЖНА ПЕРЕШКОДА – це будівельна конструкція, інженерна споруда чи технічний засіб, що має нормовану межу вогнестійкості, яка перешкоджає поширенню вогню з одного місця в інше. Вогнестійкість протипожежної перешкоди визначається вогнестійкістю її елементів, а саме

огороджувальної частини конструкцій, що забезпечують стійкість перешкоди конструкційна які вона обпирається вузлів кріплення між ними.
До протипожежних перешкод належать протипожежні стіни, перегородки, перекриття,
зони, тамбури-шлюзи, двері, вікна, люки, клапани.
ПРОТИВИБУХОВИЙ ЗАХИСТ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД Головною ознакою вибуху є миттєва зміна тиску, що залежить від температури та об’єму продуктів горіння. Навантаження, яке виникає при вибуху, на огороджувальні будівельні конструкції може досягати сотень тисяч паскалей, що значно перевищує допустимий тиск, при якому такі конструкції зберігають несучу здатність й цілісність. Надлишковий тиск на конструкції, Па Ступінь руйнування конструкцій
∆Р
н
≤ 5·10 Руйнування засклення, легких перегородок, розкриття легкоскиданих конструкцій, дверей, воріт
5·10 3
< ∆Р
н
≤ 5·10 4
Руйнування плит покриття, перекриттів, покрівлі, цегляних стін завтовшки до 51 см, бетонних стін завтовшки до 26 см
5·10 4
< ∆Р
н
≤ 10 5
Руйнування будівель зі сталевим каркасом, цегляних стін завтовшки до 64 см, бетонних стін завтовшки до 36 см
∆Р
н
> 10 Повне руйнування цегляних та залізобетонних будівель Для забезпечення вибухозахисту будівель слід прагнути того, щоб тиск вибуху не перевищував допустимого для будівельних конструкцій. У цих цілях використовуються легкоскидані конструкції.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал