Пояснювальна записка Важливим чинником інноваційного розвитку держави є модернізація



Скачати 430.52 Kb.

Сторінка3/3
Дата конвертації14.12.2016
Розмір430.52 Kb.
ТипПояснювальна записка
1   2   3

Оцінювання результатів мовленнєвої діяльності



I. Аудіювання (слухання і розуміння )

22 1. Перевірка аудіювання учнів здійснюється фронтально за допомогою тестових завдань. Для одержання достовірних результатів тестування кількість варіантів відповідей на тестове завдання не повинна бути меншою від чотирьох. Запитання мають торкатися всіх зазначених вище характеристик висловлювання і розташовуватися в порядку наростання їх складності.
У 10-11 класах учням пропонуються 12 запитань з чотирма варіантами відповідей.
2. Матеріал для контрольного завдання: зв'язне висловлювання (текст) добирається відповідно до вимог програми для кожного класу.
Обсяг тексту для аудіювання орієнтовно визначається так:
Клас
Обсяг текстів, що належать до художнього стилю
інших стилів
10-й
900-1000 800-900 11-й
1000-1100 900-1000
Правильна відповідь на кожне із 12 запитань оцінюється одним балом. Оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала належного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).

II. Говоріння й письмо (діалогічне і монологічне мовлення)
Діалогічне мовлення
Усне діалогічне мовлення перевіряється в 10-11 класах.
1.Оцінюється здатність учнів:
а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється; б) уміти складати діалог відповідно до запропонованої ситуації й мети спілкування; самостійно досягати комунікативної мети; використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету; дотримуватися теми, спілкування та норм літературної мови; демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу
(стислість, логічність, виразність, доречність, точність, емоційність тощо); в) висловлювати власну думку щодо теми, яка обговорюється; г) аргументувати висловлені тези, коректно спростовувати помилкові висловлювання співрозмовника.
2. Матеріал для контрольних завдань добирається з урахуванням тематики соціокультурної змістової лінії чинної програми, рівня підготовки, вікових особливостей і пізнавальних інтересів учнів.
3.Одиниця контролю: діалог, складений двома учнями.
Обсяг діалогу визначається так:
Клас
Орієнтовна кількість реплік для двох учнів
10-й
14-16 реплік
11-й
16-18 реплік
Примітка. Під час оцінювання діалогу необхідно диференціювати репліки на розгорнуті (складаються з двох і більше речень) і нерозгорнуті (виражені одним реченням). Якщо репліки розгорнуті, то їх кількість зменшується. До вказаної кількості не зараховуються слова, що відносяться до мовленнєвого етикету (звертання, привітання, прощання тощо).




23


Оцінювання діалогічного мовлення

Рівень
Ба- ли
Показники навчальних досягнень учнів
I. Початковий
1
Учень (учениця) підтримує діалог на елементарному рівні.
Здебільшого він (вона) відповідає на запитання лише однозначними реченнями (―так‖ чи ―ні‖) або уривчастими реченнями ствердного чи заперечного характеру
2
Учень (учениця) відповідає на елементарні запитання короткими репліками, які лише частково реалізують комунікативну мету.
3
Учень (учениця) бере участь у діалозі за найпростішою за змістом мовленнєвою ситуацією, може не лише відповідати на запитання співрозмовника, а й формулювати деякі запитання; комунікативна мета досягається ним (нею) лише частково
II. Середній
4
Учень (учениця) бере участь у діалозі з нескладної за змістом теми, певною мірою досягає мети спілкування, його (її) репліки лише частково враховують ситуацію спілкування
5
Учень (учениця) бере участь у діалозі за нескладною за змістом мовленнєвою ситуацією, дотримується елементарних правил поведінки в розмові, загалом досягає комунікативної мети, проте може відхилятися від теми, його (її) мовлення характеризується стереотипністю
6
Учень (учениця) загалом досягає комунікативної мети в діалозі з нескладної теми, його (її) репліки в основному змістовні, відповідають основним правилам поведінки в розмові, нормам етикету, участь у діалозі здійснюється переважно за допомогою вчителя або співрозмовника, спирається на запропонований зразок

III. Достатній
7
Діалогічне мовлення учня (учениці) за своїм змістом спрямовується на розв’язання певної проблеми, загалом є змістовним, невимушеним; відстежуються елементи особистісної позиції щодо предмета обговорення, правила спілкування в цілому дотримуються, судження загалом самостійні й аргументовані, відхилення від теми, помилки в мовному оформленні реплік майже не трапляються
8
Учень (учениця) загалом вправно бере участь у діалозі за ситуацією, що містить певну проблему, досягаючи комунікативної мети, висловлює судження й аргументує їх за допомогою загальновідомих фактів, у діалозі з’являються елементи оцінних характеристик та узагальнень

24 9
Учень (учениця) самостійно складає діалог з проблемної теми, демонструючи загалом достатній рівень вправності й культури мовлення (чітко висловлює думки, уміє сформулювати цікаве запитання, дати влучну, змістовну відповідь, виявляє толерантність, стриманість, коректність у разі незгоди з думкою співрозмовника), особиста позиція виражається порівняно нечітко, аргументація відзначається оригінальністю, самостійністю
IV. Високий
10
Учень (учениця) складає діалог за проблемною ситуацією, демонструючи належний рівень мовленнєвої культури, вміння чітко формулювати думки, обґрунтовуючи власну позицію, виявляє готовність уважно й доброзичливо вислухати співрозмовника, даючи йому можливість висловитися; дотримується правил мовленнєвого етикету; структура діалогу, мовне оформлення його реплік у цілому відповідають нормам
11
Учень (учениця) складає діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми та визначивши проблему для обговорення, переконливо й оригінально аргументує свою позицію, зіставляє різні погляди на той самий предмет, розуміючи при цьому можливість інших підходів до обговорюваної проблеми, виявляє повагу до думки іншого; структура діалогу, мовне оформлення його реплік відповідають нормам
12
Учень (учениця) складає глибокий за змістом і досконалий за формою діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми та визначивши проблему для обговорення, демонструючи вміння уважно й доброзичливо вислухати співрозмовника, коротко, виразно, оригінально сформулювати свою думку, дібрати цікаві, влучні, переконливі аргументи на захист своєї позиції, у тому числі й із власного життєвого досвіду, зіставити різні погляди на той самий предмет, змінити свою думку в разі незаперечних аргументів
іншого; дотримується правил поведінки й мовленнєвого етикету в розмові

Мовне оформлення оцінюють орієнтовно, спираючись на досвід учителя і не підраховуючи помилок (зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).
Примітка. Під мовним оформленням діалогу, тексту слід розуміти наявність/ відсутність порушень лексичних, фразеологічних, граматичних (морфологічних, синтаксичних) стилістичних, орфоепічних, акцентологічних, інтонаційних норм української літературної мови, а також соціальних норм українського мовленнєвого етикету.
Монологічне мовлення
Говоріння (усні переказ і твір); письмо (письмові переказ і твір)
1. Оцінюється здатність учня: а) усно чи письмово виявляти певний рівень обізнаності з теми, що розкривається; б) уміти будувати висловлювання певного обсягу, добираючи і впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст, епізод з кінофільму, сприйнятий (побачений чи почутий) твір мистецтва, розповідь іншої людини тощо); ураховувати мету спілкування, адресата мовлення; розкривати тему висловлювання; виразно відображати основну думку висловлювання, диференціюючи матеріал на головний і другорядний; викладати матеріал

25 логічно, послідовно; використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови; додержувати єдності стилю; в) виявляти своє ставлення до предмета висловлювання, розуміти і враховувати можливість різних тлумачень тієї самої проблеми; г) виявляти певний рівень творчої діяльності, зокрема: трансформувати одержану
інформацію, відтворюючи її докладно, стисло, вибірково, своїми словами, змінюючи форму викладу, стиль тощо відповідно до задуму висловлювання; створювати оригінальний текст певного стилю; аргументувати висловлені думки, переконливо спростовувати помилкові докази; викладати матеріал виразно, доречно, економно, виявляти багатство лексичних і граматичних засобів.
Перевірка здатності говорити (усно переказувати чи створювати текст) здійснюється
індивідуально: учитель пропонує певне завдання (переказати зміст матеріалу докладно, стисло, вибірково; самостійно створити висловлювання на відповідну тему) і дає учневі час на підготовку.
Перевірка здатності письмово переказувати і створювати текст здійснюється
фронтально: учням пропонується переказати прочитаний учителем (за традиційною методикою або самостійно прочитаний) текст чи інший матеріал для переказу або самостійно написати твір.
2. Матеріал для контрольного завдання.
А. Переказ.
Матеріалом для переказу (усного/письмового) можуть бути: текст, що читається вчителем, або попередньо опрацьований текст; самостійно прочитаний матеріал з газети, журналу, епізод кінофільму чи телепередачі, розповідь іншої людини про певні події, народні звичаї тощо. Якщо пишеться переказ з творчим завданням, учням пропонується, крім того, також завдання, що передбачає написання творчої роботи, обов’язково пов'язаної зі змістом переказу.
Обсяг тексту для переказу орієнтовно визначається так:
Клас
Кількість слів
10-й
350-400 11-й
400-450
Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути у 1,5-2 рази більшим за обсяг тексту для докладного переказу.
Якщо для контрольної роботи використовуються інші джерела, то матеріал добирається так, щоб обсяг переказу міг бути у межах пропонованих для певного класу норм.
Тривалість звучання усного переказу – 3-5 хвилин.
Обсяг письмового творчого завдання до переказу:
Клас
Кількість слів
10-й
0,75-1,0 11-й
1,0-1,5
Твір.
Матеріалом для твору (усного/письмового) можуть бути: тема, сформульована на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного та

26 проаналізованого художнього твору; а також пропоновані для окремих учнів допоміжні матеріали (якщо обирається варіант диференційованого підходу до оцінювання).
3. Одиниця контролю: усне/письмове висловлювання учнів.
Обсяг письмового твору, складеного учнем, орієнтовно визначається так:
Клас
Кількість сторінок
10-й
3,0-3,5 11-й
3,0-3,5
4.Оцінювання.
У монологічному висловлюванні оцінюють його зміст і форму (мовне оформлення).
За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку – за зміст, а також якість мовного оформлення (орієнтовно, спираючись на досвід учителя і не підраховуючи помилок,

зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).
За письмове мовлення виставляють також одну оцінку: на основі підрахунку допущених недоліків за зміст і помилок за мовне оформлення, ураховуючи їх співвідношення.
Оцінюючи усне висловлювання, ураховують наявність відхилень від орфоепічних норм, правильність інтонування речень; у письмових висловленнях – наявність : 1) орфографічних і пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без диференціації;
2) лексичних, граматичних і стилістичних.
Загальну оцінку за мовне оформлення виводять таким чином: до бала за орфографію та пунктуацію додають бал, якого заслуговує робота за кількістю лексичних, граматичних і стилістичних помилок, одержана сума ділиться на два.
Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних за зміст переказу чи твору, додається кількість балів за мовне оформлення і їхня сума ділиться на два. При цьому якщо частка не є цілим числом, то вона закруглюється в бік більшого числа.
Оцінювання монологічного мовлення
Рівень
Бали
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
Грамотність
Припустима кількість орфографіч- них
і пунктуацій- них помилок
Припустима кількість лексичних, граматичних і стилістичних помилок
I.Початковий
1
Побудованому учнем (ученицею)
тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне і граматичне оформлення роботи
15-16
і більше

27 2
Побудоване
учнем
(ученицею) висловлювання характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення лексика
і граматична будова мовлення
13-14 9-10 3
Висловлювання не є ще завершеним текстом, учень (учениця) слабко дотримується послідовності й чіткості під час викладу власних думок,
Учневі
(учениці) слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлювання, потребує збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова висловлювання
11-12
II. Середній
4
Висловлювання учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від норми
і характеризується певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим, грунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів, під час переказу більше має використовуватися авторська лексика
9-10 7-8 5
За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, у цілому є завершеною, тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення, має бути увиразнена основна думка, посилена
єдність стилю, мовне оформлення різноманітнішим
7-8

28 6
За обсягом висловлювання учня
(учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але учневі ще слід працювати над умінням самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції
5-6
III. Достатній
7
Учень
(учениця) самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст (у переказі – з урахуванням його виду), вдало добирає лексичні засоби (у переказі використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), але ще має вдосконалювати вміння чітко висвітлювати тему, послідовно
її викладати, належно аргументувати основну думку
4 5-6 8
Учень (учениця) самостійно будує достатньо повне (у переказі – з урахуванням його виду), осмислене висловлювання, у цілому ґрунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на
їх користь, проте ще має працювати над урізноманітненням словника, граматичного та стилістичного оформлення роботи
3 9
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст (у переказі – з урахуванням його виду); у цілому розкриває тему, висловлює основну думку (у переказі – авторську позицію); вдало добирає лексичні засоби (у переказі використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), проте ще має працювати над умінням виразно висловлювати особистісну позицію і належно її аргументувати
1+1
(негруба)

29
IV. Високий
10
Учень
(учениця) самостійно будує послідовний, повний (у переказі – з урахуванням його виду) текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему (у переказі зіставляє свою позицію з авторською), робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту.
1 3
11
Учень
(учениця) самостійно будує послідовний, повний текст (у переказі – з урахуванням його виду), ураховує комунікативне завдання; аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших (у переказі враховує авторську позицію), уміє пов’язати обговорюваний предмет
із власним життєвим досвідом, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною
єдністю, граматичною різноманітністю
1 (негруба)
2 12
Учень (учениця) самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує набуту з різних джерел
інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю
і різноманітністю, стилістичною довершеністю

1

III. Читання
Контрольна перевірка читання вголос в 10-11 класах не здійснюється.
Читання мовчки
1.Оцінюється здатність учня: а) читати незнайомий текст із належною швидкістю, розуміти й запам’ятовувати після одного прочитування фактичний зміст, причиново-наслідкові зв'язки, тему і основну думку, виражально-зображувальні засоби прочитаного твору; б) давати оцінку прочитаному.

30
Перевірка вміння читати мовчки здійснюється фронтально за допомогою тестових завдань.
У 10-11 класах учням пропонують 12 запитань з чотирма варіантами відповідей.
Запитання повинні торкатися фактичного змісту тексту, його причинно- наслідкових зв’язків, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, виражальні засоби мови тощо), відображених у тексті образів (якщо є), висловлення оцінки прочитаного.
2. Матеріал для контрольного завдання: незнайомі учням тексти різних стилів, типів жанрів мовлення, що включають монологічне і діалогічне мовлення (відповідно до вимог програми для кожного класу).
Текст добирається таким чином, щоб учні, які мають порівняно високу швидкість читання, витрачали на нього не менше 1-2 хвилини часу і були нормально завантажені роботою.
Обсяг текстів для контрольного завдання визначається так:
Клас
Обсяг тексту для читання мовчки художнього стилю
інших стилів
10-й
810-900 слів
600-660 слів
11-й
900-990 слів
660-720 слів
1.
Одиниця контролю: відповіді учнів на запитання тестового характеру, складені за текстом, що запропонований для читання, і швидкість читання.
3. Оцінювання.
Оцінювання читання мовчки здійснюється за двома параметрами: розуміння прочитаного і швидкість читання. Розуміння прочитаного виявляється за допомогою тестової перевірки: правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами, а кожне із 12 запитань оцінюється одним балом (наприклад, вибір правильних відповідей на 12 запитань дає 12 балів).
Швидкість читання мовчки по класах оцінюється із урахуванням таких норм:
Клас
Швидкість читання мовчки
(слів за хвилину)
10-й
150 – 300 11-й
160 – 330
Швидкість читання під час виведення бала за цей вид мовленнєвої діяльності враховується таким чином: бали 7-12 може одержати лише той учень, швидкість читання у якого не нижча, ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу. Той, хто не виконує зазначених норм, одержує на два бали менше. У цілому оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид мовленнєвої діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала задовільного результату) до 12 балів (за правильні відповіді на запитання тестового характеру і належну швидкість читання).


ІV. Оцінювання мовних знань і вмінь
Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови є поточне,
тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.
Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учнів у оволодінні змістом предмета, уміннями й навичками відповідно до вимог навчальної програми.

31
Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень старшокласників з української мови є знання, вміння й навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.
Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного
оцінювання є індивідуальне, групове і фронтальне опитування; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо.
Для контрольної перевірки мовних знань і вмінь використовуються завдання тестового характеру, складені на матеріалі слова, сполучення слів, речення, груп пов’язаних між собою речень.
Одиницею контролю є вибрані учнями правильні варіанти виконання завдань тестового характеру та самостійно дібрані приклади.
Оцінювання здійснюється таким чином, що за зазначену вище роботу учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).
У процесі оцінювання кожного з видів мовленнєвої діяльності (аудіювання,
читання, говоріння, письмо) оцінки виставляються і враховуються як поточні.
Таким чином, тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми протягом її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, самостійних, творчих, контрольних), а також навчальної активності школярів.
V. Оцінювання правописних (орфографічних і пунктуаційних) умінь учнів

1.Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.
2. Матеріалом є текст, доступний для учнів певного класу. Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.
Обсяг диктанту по класах:
Клас
Кількість слів в тексті
10-й
170-180 11-й
180-190
П р и м і т к а. У визначенні кількості слів у диктанті враховують як самостійні, так і службові слова.
Для контрольних диктантів використовуються тексти, у яких кожне з опрацьованих протягом семестру правил орфографії та/чи пунктуації було представлено трьома-п’ятьма прикладами. Текст записується учнем з голосу вчителя.
Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:

Орфографічні й пунктуаційні помилки оцінюються однаково; виправляються, але не враховуються такі орфографічні і пунктуаційні помилки:
1) на правила, які не включені до шкільної програми; 2) на ще не вивчені правила; 3) у словах з написаннями, що не перевіряються, над якими не проводилася спеціальна робота;
4) у передачі так званої авторської пунктуації;

повторювані помилки (помилка в тому ж слові, яке повторюється у диктанті кілька разів), вважаються однією помилкою; однотипні помилки (на те саме правило), але у різних словах вважаються різними помилками;

розрізняють грубі і негрубі помилки; зокрема, до негрубих відносять такі: 1) у винятках з усіх правил; 2) у написанні великої букви в складних власних найменуваннях;

32 3) у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від
іменників з прийменниками; 4) у випадках, коли замість одного знаку вжито інший; 5) у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший, як....; не що
інше, як...; ніхто інший не...; ніщо інше не...); 6) у пропуску одного із сполучуваних розділових знаків або в порушенні їх послідовності; 7) у заміні українських букв російськими;

п’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки.
Нормативи оцінювання по балах:
Бали
Кількість помилок
1 15-16 і більше
2 13-14 3
11-12 4
9-10 5
7-8 6
5-6 7
4 8
3 9
1+1 (негруба)
10 1
11 1 (негруба)
12

Контрольна перевірка здійснюється фронтально та індивідуально.
Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий
переказ та письмовий твір, мовні знання й уміння.
Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог; усний переказ, усний твір) .
Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на їх виконання відводиться 15-20 хвилин уроку) залежно від характеру матеріалу, що вивчається. Решта часу контрольного уроку може бути використана на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.
Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольної (тестової) роботи з мовної теми. Оцінку за семестр виставляють на основі тематичного оцінювання.
Оцінювання говоріння здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень (учениця) за семестр одержав(ла) мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу та
усного твору. Для цих видів робіт не відводиться окремий урок, а оцінки виводяться один раз на рік і виставляються в колонки без дати.
Фронтальні види контрольних робіт
Форми контролю
10 11
І
ІІ
І
ІІ
Перевірка
мовної
теми*
2 2
2 2
Письмо:
переказ
1 1
1 1 твір
1
-
1
-

33
Правопис:
диктант**
1 1
1 1
Аудіюван- ня*

1
– 1
Читання мовчки*
1

1

* Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання.
**
Основною формою перевірки орфографічної і пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.

Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал