Пояснювальна записка Структура програми навчальної дисципліни




Сторінка1/4
Дата конвертації17.12.2016
Розмір0.52 Mb.
ТипПояснювальна записка
  1   2   3   4



ЗМІСТ


Пояснювальна записка Структура програми навчальної дисципліни І. Опис предмета навчальної дисципліни
ІІ. Тематичний план навчальної дисципліни
ІІІ. Програма навчальної дисципліни І. Навчально-методична карта дисципліни Світова література
V. Теми лекцій
VI. Теми семінарських занять.
VII. Теми практичних занять.
VIІІ.
Самостійна робота.
ІХ.
Карта самостійної роботи студента.
Х. Система поточного підсумкового контролю знань.
ХІ. Методи навчання.
ХІІ. Методичне забезпечення курсу.
ХІІІ. Очікуваний результат
Х
ІV
. Список рекомендованих джерел.












ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Робоча навчальна програма із світової літератури призначена для Університетського коледжу Київського університету імені Бориса Грінченка, який здійснює підготовку молодших спеціалістів на основі базової середньої освіти.
Зміст навчального матеріалу укладено на базі програми для загальноосвітніх навчальних закладів, 10-12 класи, природничо- математичний, технологічний напрями (рівень стандарту) (керівник авторського колективу – Ю.І.Ковбасенко), 2009 р, в той же час деякі позиції відтворюють зміст програм для загальноосвітньої школи, 2001 р. та профільних класів, 2004 р. Вивчення світової літератури має здійснюватись на основі поєднання особистісно зорієнтованого, комунікативно-діяльнісного, соціокультурного та компетентнісного підходів.
Метою вивчення курсу світової літератури є формування широкої читацької компетенції у студентів, яка базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого характеру, соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо. Для досягнення цієї мети слід вирішувати такі завдання:
І. Навчальні

формувати у студентів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу складову системи мистецтві духовної культури народів світу читацьку потребу, здатність насолоджуватися мистецтвом слова, засвоювати духовно-естетичний потенціал художньої літератури, реалізувати його у власному житті

ознайомлювати студентів із сукупністю відомостей про вершинні явища світового літературного процесу означеного періоду з основними етапами його розвитку, чинниками, що вплинули на процес оновлення та модернізацію художніх стилів, методів, форм художньої виразності

висвітлювати найважливіші періоди творчого шляху визначених програмою авторів, творчою історією їх літературних творів

розкривати проблематику та ідейно-тематичну основу художніх творів, особливості їх композиції, сюжету, авторського задуму

визначати місце і значення творчості письменника у розвитку світової культури, а також їх творів яку творчому доробку митця, такі в літературному процесі даного періоду

виявляти нові засоби та форми художнього самовираження митця в межах певної доби, течії чи напряму у мистецтві

навчати студентів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість літературних творів, утому числі шляхом зіставлення зі зразками різних національних літератур

давати студентам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, необхідних для повноцінного аналізуй інтерпретації художніх текстів,
розуміння ними головних закономірностей розвитку літературного процесу

закріплювати зі студентами вміння й навички аналізуй інтерпретації художнього тексту, здатність сприймати його з урахуванням задумуй стилю автора, бачити кожен конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах

спонукати студентів до власного оціночного судження щодо літературно- критичного аналізу вивченого твору в цілому, проблематики, характеристики головних героїв художніх творів, методу та стилю автора

розвивати усне й писемне мовлення студентів, мислення (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо, літературно-творчі спроможності молоді готувати доповіді, реферати, пошуково-дослідницькі роботи, проекти, презентації, писати твори на літературні та публіцистичні теми

підвищувати читацьку культуру студентів, критичне мислення, навички самостійного аналізу та аргументованого оцінювання прочитаного

стимулювати у студентів бажання самостійно здобувати, опрацьовувати і використовувати інформацію під час навчального процесу.
ІІ. Виховні:

стимулювати інтерес до читання в цілому, що сприятиме визначенню кожним студентом програми особистої пізнавальної діяльності при вивченні курсу світової літератури

підтримувати у студентів стійку мотивацію вивчення зарубіжної літератури, відчуття краси та виразності художнього слова, духовно- емоційну відкритість щодо кращих здобутків світового літературного письменства, інтерес до художнього світу кожного митця

розвивати свідоме зацікавлення набутками світової літератури, а через художні твори – поваги до народів, толерантного ставлення до їх культури, традицій, звичаїв та обрядів

прищеплювати повагу до художнього твору як унікальної одиниці передачі інформації, як витвору мистецтва

сприяти виробленню естетичних смаків, поглядів і уподобань студентів, їх стійких моральних переконань, відчуття необхідності виконання суспільного обов'язку;

формувати розуміння студентами виховного змісту морально- філософських категорій добра і зла, гуманістичного світогляду,
несприйняття культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними

розкривати руйнівну силу впливу життєвих спокус на особистість людини, поняття злочину і кари, свободи у взаєминах людини і суспільства

підвищувати загальний рівень культури студентів як повноправних членів соціуму та активних учасників соціальних процесів

спонукати студентів до постійного морального та естетичного самовиховання та самовдосконалення, розвитку власних творчих обдарувань та нахилів


виховувати у студентів повагу до духовних скарбів народів світу, расову, етнічну, соціальну, гендерну, релігійну, індивідуальну толерантність одночасно зі здатністю формулювати й активно відстоювати власну позицію, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, прагнення мати ніким не нав’язане світобачення, не бути об’єктом маніпуляцій.
ІІІ. Формування читацької культури:

формувати у студентів вміння оцінки та тлумачення (інтерпретації) художнього твору на підставі літературознавчого дослідження та права читача на особистісне оціночне судження

відпрацьовувати навички компаративного аналізу художніх творів та зіставлення героїв в межах одного твору чи різних творів здатність бачити кожен конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах

розвивати культуру мовлення студентів та виразного читання художніх текстів різних жанрів, майстерність полеміки

прищеплювати молодому поколінню високий естетичний смак.
Завдання курсу літератури - ознайомлення студентів з дійсністю, минулим і сучасним життям всього людства, вироблення уміння, керуючись принципом історизму, сприймати життєві факти і події, зображені в літературному творі, давати їм правильну, обґрунтовану оцінку з позиції загальнолюдських морально-етичних цінностей.
Об’єктом вивчення курсу світової літератури є художній твір, його естетична природа та духовно-етична сутність. Тому аналіз та інтерпретація літературного твору мають спиратися на ґрунтовне знання тексту, докладний розгляд ключових епізодів, доречне цитування, виразне читання окремих творів або їх фрагментів тощо. Теоретичні аспекти вивчення твору при цьому слід розглядати не як самоціль, а як один із засобів визначення своєрідності його поетики. Термін вивчення предмета визначається навчальними планами навчального закладу. На вивчення предмета відводиться 104 години, з них 7 годинна самостійну роботу. Програма із світової літератури найуспішніше буде реалізована на лекціях, семінарських та практичних заняттях, що обов’язково мають передбачати активне використання сучасних педагогічних технологій
(комп’ютеризоване навчання, інтерактивні види і форми роботи, які формуватимуть пізнавальну самостійність студентської молоді та сприятимуть розвитку їхньої читацької культури, а також використання мультимедійних технологій, що являють собою скоординоване одночасне функціонування візуального й аудіорядів, використання фото- й кіноматеріалів, малюнків, таблиць, схем, текстів і т. ін., підпорядкованих певній навчальній темі.
Домінуючою формою навчання є діалог, який відбувається на всіх етапах навчальної діяльності, внаслідок чого йде розвиток логічного зв'язного мовлення, вміння обґрунтовувати свою думку. Необхідно також залучати студентів доведення науково-дослідної та пошукової роботи, що
активізуватиме їх розумову діяльність, готуватиме до самостійної роботи і вирішення нестандартних завдань. Оскільки програмою передбачено вивчення чималої кількості поетичних творів, частина навчального часу приділяється декламуванню віршів та уривків напам’ять. Тому у програмі подано список творів, рекомендованих для вивчення студентами напам’ять. Курс світової літератури має забезпечити максимальну можливість варіативності змісту і форми навчального процесу, використовувати всі можливості, які дає диференційоване навчання та індивідуальний підхід до студента. Тому розділи Рекомендована література для додаткового читання, Рекомендована література спрямовані зорієнтувати студентів на визначення програми особистої літературної науково-пізнавальної діяльності, яка буде реалізуватися під час самостійного читання, написання реферату, дослідної роботи, підготовки презентації тощо. З художніми текстами, передбаченими програмою, студенти ознайомлюються в перекладах, тому при вивченні ліричних творів необхідно звернути їх увагу на роботу зі зразками декількох літературних перекладів українською мовою, що сприятиме зануренню в художньо-образну структуру поезії, розумінню складності мистецтва перекладу. Водночас слід враховувати, що, працюючи з вершинними творами світової літератури в найкращих українських перекладах, студенти опановують сaме нормативну літературну мову. Курс навчальної дисципліни вивчається українською мовою. Водночас, враховуючи специфіку навчального закладу, індивідуально зорієнтованого навчання, доцільно було б, за умови готовності студентів, викладання певних тем здійснювати мовою оригіналу (російською, англійською, французькою тощо. Адже у програмі широко представлені різні національні літератури світу. Тому використання на заняттях світової літератури оригінальних текстів поезія Ш.Бодлера — французькою, В.Одена — англійською, Анни Ахматової
— російською і т.д.) сприятиме опануванню студентами іноземним мовленням, що теж є важливою потребою відкритого європейського суспільства, яке будує Україна. При цьому слід відзначити, що на Інтернет сайтах наявні твори як в українських перекладах, такі мовою оригіналу. Така робота сприятиме не лише літературній освіті, ай мовній освіті студента, удосконаленню його комунікативної компетентності. У програмі зазначені основні вимоги до знань та умінь студентів. Проте результати навчальної діяльності студентів не можуть обмежуватися лише знаннями, уміннями, навичками. Новий етапу розвитку літературної освіти пов’язаний з упровадженням компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу. Метою навчання мають бути сформовані компетентності як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.
Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові змінив організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво
необхідних знань і умінь студентів. Упровадження компетентнісного підходу передбачає обов’язкове прогнозування результативної складової змісту, що вимагає адекватних зміну системі оцінювання навчальних досягнень. Тому під час тематичного планування та визначення мети заняття слід враховувати, з одного боку, обсяг навчального матеріалу програми, запропоновані в розділі Зміст навчального матеріалу, з другого — конкретні вимоги до рівня навчальних досягнень студентів. З цією метою до кожної теми програми визначено обов’язкові результати навчання вимоги до знань, умінь студентів, що виражаються у різних видах навчальної діяльності. Види контролю, кількість та форми інших перевірочних робіт (тематичне опитування, письмові творчі роботи чи самостійні відповіді на запитання, тести, реферати, повідомлення та ін.) визначає викладач. Під час оцінювання успішності студентів обов’язковим має стати контроль за прочитанням кожним студентом програмових творів, визначення рівня засвоєння їхнього змісту та вироблення вмінь і навичок їхнього аналізуй інтерпретації, перевірка виконання усних повідомлень, письмових творчих робіт чи рефератів.

Основні вимоги до знань та умінь студентів
із світової літератури на кінець вивчення курсу
За результатами вивчення курсу студенти мають набути
такі предметні компетентності

вдумливо читати програмові твори;

відтворювати в уяві художні картини, зображені письменником критично аналізувати твір з врахуванням його ідейно- художньої цілісності та авторської позиції, самостійно даючи оцінку фактам, явищам, ідеям;

оцінювати різноманітні життєві явища і факти, виявляючи особисту позицію щодо них;

визначати основну проблематику, сюжет, композицію, систему образів і виражально-зображувальні засоби;

уміти розрізняти характерні стильові особливості вивчених творів та особливості індивідуального стилю письменника характеризувати героя твору, аргументовано оцінюючи його вчинки, мотиви та наслідки дій, порівнювати героїв одного або кількох творів;

виявляти авторську позицію;

обґрунтовувати власні оціночні судження щодо змісту прочитаного;

визначати своєрідність віршованої мови зазначених чинною програмою поезій (розмір вірша, рими, строфи художні тропи);

розрізняти літературні напрями та течії, виявляти у програмовому творі їх найхарактерніші ознаки;

зіставляти (при наявній можливості) твори мовою оригіналу і в українських перекладах;
складати план (простий і складний, а також писати реферат, пошукову творчу роботу;

створювати усній письмові роботи, різні за обсягом, характером і жанром;

складати тези й конспект літературно-критичних статей;

писати рецензії на прочитані художні твори, переглянуті кінофільми, вистави;

готувати інформаційні повідомлення, реферати, доповіді на літературну тему, презентації тощо;

виразно читати твори українською та мовою оригіналу (при наявній можливості); користуватися словниково-довідковою літературою;визначати програму особистої літературної самоосвіти.

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

І. ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

.

Курс Напрям, спеціальність, освітньо- кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни Кількість розділів
5 розділів Загальний обсяг дисципліни години
104 години Тижневих годин І семестр - 2 години
ІІ семестр – 3 години Самостійної роботи студента І семестр – 2 год
ІІ семестр – 5 год Шифр та галузь знань
0101 Педагогічна освіта,
0201 Культура 0202 Мистецтво
0102 Фізичне виховання, спорті здоров’я»,
0303 Журналістика та інформація, 0304 Право, 0305 Економіка і підприємництво, 0306 Менеджменті адміністрування Шифр та назва спеціальності
5.03040101 Правознавство
5.01020101 Фізичне виховання 5.02020401 Музичне мистецтво 5.02020501 Образотворче мистецтво
5.02020701 Дизайн
5.01020501 Діловодство
5.02010201 Бібліотечна справа
5.01010601 Соціальна педагогіка 5.03030301 Видавнича справа та редагування
5.01010201 Початкова освіта
5.01010101 Дошкільна освіта
5.02020201 Хореографія
5.03050801 Фінанси і кредит
5.03060101 Організація виробництва
Освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст Нормативна Рік підготовки 1 й Семестр й й Лекції
14 год.
28 год. Практичні
2 год.
10 год. Семінарські
14 год.
21 год. Підсумковий контроль
4 год.
4 год. Самостійна робота
2 год.
5 год. Вид контролю екзамен

ІІ. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ





Назва розділів і тем
Кількість годин
В
сьо
го

л
ек
ції

пра
кт
ич
ні

се
м
іна
рськ
і
П
ідсу
м
к.

ко
нт
ро
л
ь
Са
м
.
ро
б.

І

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПРОЗА ХІХ ст.






Вступ. Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст., розквіт соціально-психологічної прози.
2 2
З французької літератури
Стендаль (1783—1842). Червоне і чорне.
Оноре де Бальзак (1799-1850). ―Гобсек‖.
4 4
2 2
2 2
З російської літератури
Федір Достоєвський (1821-1881). Злочині кара.
Лев Толстой (1828-1910). Анна Кареніна‖.
Підсумковий контроль
4 4
2 2
2 2
2 2
ІІ

ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ТА
НА МЕЖІ ХІХ-ХХст.








Огляд. Традиції і новаторські зрушення в літературі другої половини ХІХст. Декадентські настроїв літературі та інших видах мистецтва. Поетична революція.
З літератури США
Волт Вітмен (1819-1892). Збірка Листя трави‖(твори за вибором викладача).
2 2
2 2

З французької літератури
Шарль Бодлер (1821-1867). Збірка Квіти зла вірші Альбатрос, Відповідності, ―Вечорова гармонія.
Поль Верлен (1844-1896). Поетичне мистецтво, Забуті арієти‖, Так тихо серце плаче.
Артюр Рембо (1854-1891). ―Голосівки‖, ―П’яний корабель, Відчуття.
Підсумковий контроль

2 2
2

2 2
2 2
Огляд. Натуралізм та течії раннього модернізму в художній прозі другої половини ХІХ ст.
2 2
З англійської літератури
Оскар Вайльд (Портрет Доріана Грея‖.
2 2
Разом за семестр

36
14
2
14
4
2

Передумови та головні шляхи оновлення європейського театру на межі ХІХ-ХХст.
2 2
З норвезької літератури
Генрік Ібсен (1828-1906). Ляльковий дім.
2 2

З російської літератури
Антон Чехов (1860-1904). ―Чайка‖.
2 2
З англійської літератури
Джорж Бернард Шоу (1856-1950). ―Пігмаліон‖.
2 2

ІІІ

ЛІТЕРАТУРА ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX ст.









Вступ. Історико-соціальна характеристика доби. Найвідоміші представники авангардистських і модерністських течій першої половини ХХ ст.
2 2
З австрійської літератури
Райнер Марія Рільке (1875-1926)
―Орфей, Еврідіка, Гермес, Ось дерево звелось…‖.
З французької літератури
Гійом Аполлінер (1880-1918). ―Лорелея‖, Міст Мірабо‖, Зарізана голубка й водограй.
1 1
1 1
З англомовної літератури
Томас Стернз Еліот (1888 – 1965). Ранок біля вікна, ―Суїні серед солов’їв‖, Порожні люди.
З іспанської літератури
Федерiко Гарсíа Лóрка (1898—1936). Про царівну Місяцівну‖, Балада про чорну тугу, Гітара, ―Газела про темну смерть,
―Касида про сон під зорями‖.
1 1
1 1
З російської літератури
Олександр Блок (1880-1921). ―Незнайома‖, ―Весно, весно, без межі безкраю, Скіфи.
Анна Ахматова (1889-1966). ―Довкола жовтий вечір ліг, Дав мені юнь ти сутужну, Реквієм.
Борис Пастернак (1890-1960). Визначення поезії, По стіні збігали стрілки, Зимова ніч ‖.
Володимир Маяковський (1893-1930). А ви змогли б, Послухайте, ―Лілічко! Замість листа.
―Срібна доба російської поезії.
Підсумковий контроль
1 1
1 1
2 2
1 1
1 1
2 2
Огляд. Європейська модерністська проза та її засновники.
З ірландської літератури
Джеймс Джойс (1882-1941). ―Джакомо Джойс‖.
1 1
1 1
З австрійської літератури
Франц Кафка (1883-1924). ―Перевтілення‖.
4 2
2
З німецької літератури
Томас Манн (Маріо і чарівник‖.
2 2
З російської літератури
Михайло Булгаков (1891-1940). Майстер і Маргарита‖.
4 2
2
З англійської літератури
Джордж Орвелл (1903-1950). ―Скотоферма‖.
2
З французької літератури
Альбер Камю (1913-1960). ―Чума‖.
4 2
2
Із лірики періоду Другої світової війни.
Пауль Целан “Фуга смерті”, Поль Елюар “Свобода”, з поезій К.Симонова, Ю.Друніної, О.Берггольц та ін. (за вибором викладача).
2 2
ІV
ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст.






Вступ. Специфіка літератури другої половини ХХ ст. Розвиток
існуючих і виникнення нових літературних напрямів, течій і тенденцій. Модерністській неоавангардистські тенденції в драматургії другої половини ХХ ст.
2 2
З англомовної літератури
Вíстен Óден (1907—1973). Куди ж ти, куди, ―1 вересня 1939 року, В музеї образотворчого мистецтва, Популярний життєпис‖.
Ернест Хемінгуей (1899-1961). Старий і море.
Джером Селінджер (нар.1919р.). Ловець ужиті
З латиноамериканської літератури
Габріéль Гарсíа Мáркес (нар. 1928). Стариган з крилами.
2 2
З японської літератури
Кавабáта Ясунáрі (1899—1972). Тисяча журавлів.
2 2
Із французької літератури
Ежен Йонеско (1909-1998). Носороги.
2 2
V.
ПОСТМОДЕРНІСТСЬКА ПРОЗА
ОСТАННІХ ДЕСЯТИЛІТЬ ХХст.
ЛІТЕРАТУРА НА МЕЖІ ХХ-ХХІ ст.







Вступ. Загальна характеристика історико-культурної ситуації к.ХХ-поч.ХХІ ст. Постмодернізм як один із провідних напрямків мистецтва кінця ХХ ст.
2 2
З сербської літератури
Мілорад Пáвич (нар. р. ―Дамаскин‖ (або інший твір за вибором викладача).
2 2
З німецької літератури


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал