Пояснювальна записка Програма фахового вступного випробування з дошкільної педагогіки на базі напряму 01010101 Дошкільна освіта складена на основі стандарту вищої освіти підготовки фахівців напряму 6010101 Дошкільна освіта 2003 рік



Скачати 476.35 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації22.12.2016
Розмір476.35 Kb.
ТипПрограма
1   2   3

Методика розвитку зв'язного мовлення дошкільників.

Поняття зв'язного мовлення. Психолого-лінгвістичні основи формування мовленнєвої діяльності. Мовленнєва діяльність, її психологічний зміст, структура і види (говоріння, слухання, читання, письмо). Мовленнєве висловлювання як показник розвитку мислення і мовлення дітей.

Діалог і монолог - основні форми мовленнєвого спілкування. Варіативні програми про завдання та зміст роботи з формування навичок діалогічного мовлення. Методика навчання діалогічному спілкуванню на заняттях та у повсякденному житті.

Бесіда як метод навчання діалогічним умінням, діалогічному мовленню. Види, характеристика бесід та їх мета. Розвиток протягом бесіди мислення дітей і умінь вступати в різні мовленнєві взаємодії (формувати відповіді на поставлені запитання і самому задавати питання; висловлювати судження, роботи прості умовиводи, аргументувати тощо). Логічна структура бесіди. Методичні прийоми розвитку діалогічних умінь. Використання різних типів питань і вимоги до них. Наочність та її місце у процесі бесіди; використання літературно-художнього матеріалу.

Використання дидактичних ігор, вправ, інсценівок з метою розвитку діалогічного мовлення.

Формування умінь і навичок мовленнєвого спілкування у процесі навчання монологічному мовленню

Методика навчання створенню різних типів монологічних висловлювань (текстів). Зміст і завдання навчання монологічному мовленню. Види монологічних висловлювань, їх класифікація, послідовність введення у різних вікових групах.

Навчання дітей будувати описові висловлювання. Розвиток спостережливості дітей як підготовчий етап до навчання описам. Описи на наочній основі. Види наочності, вимоги до них. Навчання дітей порівняльним описам. Структура заняття, прийоми навчання. Використання різних видів моделей, як засобу формування уміння планувати своє висловлення.

Навчання дітей розповіданню за дидактичними картинками. Значення картин у формуванні мовленнєвих умінь. Типи, серії картин, вимоги до них. Методика навчання дітей розповіданню за картинами в різних вікових групах. Серія сюжетних картин як наочна модель структури розповіді. Навчання дітей розповіданню за серією сюжетних картин.

Методика роботи з художніми картинами різних жанрів. Висловлювання дітей з досвіду (колективного та особистого). Значення цього виду монологічних висловлювань, тематика, вимоги до них. Структура заняття та прийоми навчання.

Переказ літературних творів. Вимоги до дитячих переказів (усвідомленість, послідовність, точність, образність та граматичність мови, інтонація, виразність, елементи творчої доробки). Структурні компоненти заняття. Методичні прийоми навчання дітей переказу: спільний, відображений переказ, план, підказка, запитання. Способи переказу: близько до тексту, за частинками, за ролями, з елементами драматизації, від першої особи, від одного з персонажів, з елементами творчої доробки. Особливості навчання переказу в різних вікових групах.

Навчання творчому розповіданню. Підготовка до творчого розповідання. Види і тематика творчих розповідей: а) на наочній основі: за ігровою сюжетною обстановкою; за набором іграшок; про одну іграшку; придумування кінця чи початку до зображуваного на картинці; б) на словесній основі: продовження початку (кінця) розповіді чи казки; за опорними словами; на тему, запропоновану вихователем4 на самостійно обрану тему; розповіді-мініатюри. Методика проведення занять з навчання старших дошкільників творчим розповідям. Структурні компоненти заняття та методичні прийоми формування умінь творчого розповідання.



Методика формування граматично-правильного мовлення дошкільників.

Загальне поняття про граматичну будови мови. Значення засвоєння граматичної будови мови для загального та мовленнєвого розвитку дитини.

Особливості засвоєння дітьми граматичної будови мови, її морфологічної, синтаксичної систем та словотворення.

Завдання зміст, умови та шляхи формування граматичної правильності мовлення.

Характеристика та особливості використання в різних вікових групах методів формування граматично правильного мовлення: дидактичні ігри; ігри-драматизації; словесні вправи; розглядання картинок; переказ коротеньких оповідань та казок; складання оповідань з важкою формою слова.

Формування граматично правильного мовлення у процесі спеціально організованого навчання. Методика формування морфологічної, синтаксичної сторони мовлення, ознайомлення зі способами словотворення у різних вікових групах.

Формування граматичної правильності мовлення у різних видах діяльності.

Методика розвитку словника дітей дошкільного віку.

Поняття та значення словникової роботи у розвитку дитини. Закономірності засвоєння слів. Особливості розвитку словника дітей на різних вікових етапах.

Завдання словникової роботи: збагачення словника; його закріплення та уточнення; активізація; вилучення із мовлення дітей не літературних слів (діалектів, вульгарних); формування правильного розуміння значення слова і точного, у смисловому відношенні, його використання у спілкуванні з оточуючими.

Принципи словникової роботи: єдність розвитку словника з розвитком сприйняття, уяви, мислення; опора на активне і дійове пізнання навколишнього світу; зв'язок змісту словникової роботи з поступово розвиваючими можливостями пізнання довкілля, розумової діяльності дітей; використання наочності як основи для організації пізнавальної і мовленнєвої активності; рішення всіх завдань словникової роботи у взаємозв'язку між собою та з формуванням граматичної і фонетичної сторін мовлення, з розвитком зв'язного мовлення; семантизація лексики (розкриття значень нових слів, уточнення і розширення значень уже відомих слів у певному контексті, через співставлення, підбір синонімів, антонімів, словотлумачення).

Методи накопичення змісту дитячого мовлення. Методи, спрямовані на ознайомлення з дозвіллям і збагачення словника: а) безпосередні (розглядання і обстеження предметів, спостереження, екскурсії-огляди, цільові прогулянки, екскурсії); б) опосередковані (розглядання картин з малознайомим змістом; читання художніх творів, показ діа-кшо-і відеофільмів, перегляд телепередач) методика їх використання в різних вікових групах.

Методи, спрямовані на закріплення і активізацію словника, розвитку його смислової сторони: розглядання іграшок, розглядання картин з добре знайомим змістом, дидактичні ігри, дидактичні (словникові) вправи, загадування та відгадування загадок.

Мовленнєві заняття з розвитку словника (за В.І. Логвіною). Види занять з розвитку словника і ознайомлення дітей з предметами і явищами навколишнього життя: розвиток словника у процесі первинного ознайомлення з предметами і явищами; на основі поглиблення знань про предмети і явища; в процесі ознайомлення дітей з якостями і властивостями предметів і матеріалів, при порівнянні предметів; при формуванні узагальнень (видових та родових). Зміст занять, вибір і організація наочності, використання різноманітних прийомів; організація активних дій дітей; прийоми введення в лексику дітей нових слів. Особливості організації і методики проведення таких занять в різних вікових групах.

Місце та роль занять по ознайомленню дітей з творами національного народного мистецтва у словниковій роботі.



Методика виховання звукової культури мовлення дошкільників.

Поняття про звукову культуру мовлення, її значення в загальному та мовленнєвому розвитку дитини.

Особливості засвоєння дітьми звукової сторони мовлення. Типові фонетичні вікові особливості мовлення.

Завдання, зміст, шляхи та умови виховання звукової культури мовлення. Прийоми індивідуальної перевірки звуковимови дітей.

Система роботи з виховання звукової культури мовлення: розвиток слухової уваги, фонематичного слуху, мовного дихання, дикції, силу голосу, інтонації. Етапи навчання правильної звуковимови.

Дидактичні ігри та вправи на виховання звукової культури мовлення.

Методика проведення занять з виховання звукової культури мовлення (структура, обладнання наочним і дидактичним матеріалом, специфіка проведення в різних вікових групах).

Формування звукової виразності мовлення. Завдання й зміст цієї роботи в різних вікових групах. Навчання виразності мови на заняттях, прийоми роботи.

Виховання звукової культури мови в повсякденному житті та на інших заняттях.

Методика ознайомлення з художньою літературою.

Значення художньої літератури у формуванні особистості і у мовленнєвому розвитку дитини. Особливості сприйняття дітьми літературних творів. Завдання та зміст ознайомлення дітей з художньою літературою у варіативних програмах. Принципи добору літературних творів для читання та розповідання дітям. Форми роботи з книгою у дитячому садку.

Методика художнього читання і розповідання дітям. Методи ознайомлення дітей з літературними творами.

Методика художнього читання і розповідання на заняттях. Типи занять, підготовка до них, їх структура методичні прийоми роботи. Особливості проведення занять в різних вікових групах.

Ознайомлення дітей з жанрами, композицією, засобами художньої виразності твору, дитячою кригою, її структурою.

Значення поезії у вихованні дітей. Особливості сприймання і запам'ятовування дітьми віршів. Добір віршів для вивчення напам'ять, вимоги до них.

Методика вивчення віршів напам'ять. Структура заняття, методичні прийоми, специфіка їх проведення в різних вікових групах.

Малі форми фольклору. Специфіка їх використання в різних вікових групах. Прийоми роботи над виразністю читання поетичних творів.

Використання художньої літератури поза заняттями. Художнє читання і розповідання дітям поза заняттями. Куточок книги в дитячому садку. Зміст та обладнання куточка книги в різних вікових групах. Методика роботи. Самостійно-художня діяльність дошкільників.

Навчання грамоти дітей дошкільного віку.

Науково-теоретичні засади методики навчання грамоти. Сутність підготовки до навчання грамоти. Психологічна готовність дитини до опанування новими видами мовленнєвої діяльності - читання та письма Порівняльно-критичний аналіз критичний аналіз традиційних методів навчання грамоти. Сучасні методи навчання грамоти дошкільників.

Завдання і зміст підготовки до навчання грамоти. Ознайомлення дітей з реченням та словом. Методика ознайомлення дітей зі складом, навчання поділу слів (дво-трикскладових) на склади, ознайомлення з односкладовими словами. Методика ознайомлення з наголосом та наголошеними складами. Методика навчання дітей звуковому аналізу та синтезу слів. Ознайомлення зі схемою звукового аналізу слів, навчання фонемного аналізу (кількість, послідовність звуків, якісна характеристика звуків). Особливості проведення занять з навчання грамоти у старшій групі.

Навчання дітей читати та писати. Навчання читанню за традиційним сучасним звуковим аналітико-синтетичним методом. Характеристика методу, прийоми аналізу і синтезу. Методика проведення занять з навчання читанню за сучасним звуковим аналітико-синтетичним методом. Закріплення навилків читання у повсякденному житті.



МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ

МАТЕМАТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Програма фахового вступного випробування "Методики формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку" (спеціальність - 6.010101 Дошкільна освіта) складена на основі Типової програми з '"Методики формування елементарних математичних" уявлень у дітей дошкільного віку" для факультетів дошкільного виховання. Програма охоплює частину курсу з "Методики формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку", спирається на класичні сучасні психолого-педагогічні дослідження, принципово важливі проблеми дошкільної педагогіки та практики математичного розвитку дітей.

Абітурієнти показати знання:

1. Знання методологічних, теоретичних та практичних основ методики "Формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку".

2. Знання сучасних досліджень з проблем математичного розвитку дітей дошкільного віку.



3. Знання особливостей побудови педагогічного процесу навчання елементів математики дітей дошкільного віку.
ЗМІСТ ПРОГРАМИ
Значення та завдання формування елементів математики у дітей в дошкільному закладі

Роль математичних знань у всебічному розвитку дошкільників та підготовці їх до школи. Математика - важливий засіб інтелектуального розвитку дитини. Підприємство та математика, Комп’ютеризація. Математичні методи дослідження. Завдання з формування елементів математики у дошкільників (освітні та виховні). Загальна характеристика змісту, форм і методів навчання дітей основ математики. Основні показники математичного розвитку дітей.



Теоретичні основи курсу "Формування елементів математики у дітей".

Історія розвитку числа та лічби. Письмова нумерація. Системи числення та їх розвиток. Лічильні пристрої. Старовинні російські та українські системи мір. Основні математичні поняття: множина, елементи множини, відношення, операції над множинами; число, натуральний ряд, лічба, цифри, форма, величина та ін. Методи навчання арифметики в школі та дитячому садку (монографічний, обчислювальний та метод одночасного вивчення взаємозворотних дій). Становлення та розвиток методики формування елементів математики у дітей дошкільного віку Є.І.Тихеєва, Г.Морозова, Ф.Н. Блехер, Г.М. Леушина, С.Ф.Русова та інші про формування математичних уявлень у дітей дошкільного віку, розроблені ними програми та методичні посібники. Внесок учених України в її розробку (Г.СКостюк, М.М.Макляк, М.В.Богданович, О.К.Грибанова, В.ККотирло, З.Є.Лебедєвата ін.). Перспективи розвитку методики формування елементів математики у дітей раннього і дошкільного віку.



Організація навчання математики дітей дошкільного віку. Розвиток пізнавальної активності в процесі навчання дітей елементам математики.

Реалізація основних дидактичних принципів навчання у процесі формування математичних понять у дошкільників. Зміст навчання математики в дошкільному закладі. Форми організації навчання: колективні, індивідуальні і робота з підгрупами. Інтеграція різних видів дитячої діяльності і різних видів занять - важлива умова формування пізнавальної активності та розвитку кількісних, просторових, часових уявлень у дошкільників. Поєднання методів навчання, що забезпечують пізнавальну активність дітей. Ігри та ігрові вправи в навчанні. Специфіка організації та методика проведення занять з математики. Забезпечення пізнавальної активності дитини на заняттях. Особливості організації навчання математики в різновіковій групі дитячого садка.



Формування у дітей знань про кількість, число.

Етапи розвитку обчислювальної діяльності. Сенсорна основа у формуванні уявлень і понять про множину. Особливості сприйняття та відображення множини дітьми раннього віку. Навчання дітей угрупуванню предметів за різними ознаками. Формування уявлень про рівність та нерівність множин. Розуміння та засвоєння дітьми виразів: стільки-скільки; більш-менш; порівну, по одному, жодного. Методика ознайомлення дітей з множинами в різних вікових групах. Завдання навчання дітей лічби в різних вікових групах дитячого садка. Утворення чисел на основі порівняння множин і дій з величинами. Навчання дітей кількісній та порядкової лічби. Правила лічби. Лічба за участю різних аналізаторів. Особливості розвитку у дітей уявлень про натуральний ряд чисел. Засвоєння взаємозворотніх відносин між числами, які знаходяться поруч.



Підготовка та навчання дітей обчислювальної діяльності.

Підготовка дітей до обчислювальної діяльності: знайомство з цифрами, умовними знаками (плюс, мінус, дорівнює). Визначення кількісного складу числа з одиниць на конкретному матеріалі, склад числа з двох менших чисел. Особливості обчислювальної діяльності дітей старшого дошкільного віку. Сприйняття, розумінні арифметичної задачі дітьми шостого року життя. Методичні прийоми та послідовність роботи з арифметичними задачами та прикладами.



Формування у дітей уявлень про величину предметів та вимірювання.

Поняття про величину предметів. Основні якості величини. Особливості сприйняття величини предметів у ранньому та дошкільному віці. Чуттєве пізнання - основа формування уявлень про протяжність. Роль слова в сприйнятті та порівнянні величини предметів. Методика навчання дітей засобів обстежування та порівняння предметів за довжиною, шириною, висотою; ознайомлення з вагою та об'ємом. Розвиток окоміру. Формування у дітей уявлень про вимірювання різних величин за допомогою умовної міри та загальноприйнятих мір.



Формування у дошкільників уявлень та понять про форму предметів.

Геометрична фігура як еталон сприйняття форми предметів. Особливості сприйняття дітьми предметів та геометричної фігури. Обстежувальні дії та їх роль у пізнанні форми. Роль слова в сприйнятті та формуванні уявлень про форму. Завдання та засоби ознайомлення дітей з формою предметів. Методика навчання дітей вмінню розрізняти та називати геометричні фігури. Групування та порівняння геометричних фігур за різними ознаками. Використання дидактичних ігор та вправ у класифікації уявлень про форму.



Формування просторових уявлень у дітей дошкільного віку.

Поняття про простір та просторові орієнтири. Генезис просторових орієнтирів у дітей. Завдання з формування у дітей уявлень та понять про простір. Методика формування у дітей знань про простір. Методика формування орієнтування у просторі у дітей різних вікових груп: розрізнення основних напрямків від себе, від предметів; визначення предметів у відношенні один до одного. Ознайомлення дітей з планом та масштабом. Дидактичні ігри та вправи для розвитку орієнтації у просторі.



Формування уявлень і понять про часу дітей дошкільного віку.

Час і його ознаки. Особливості сприйняття часу дітьми різного віку. Завдання, зміст ознайомлення з системою мір: доба, тиждень, рік, місяць. Розвиток чуття часу у дітей старшого дошкільного віку; здібності планування в часі діяльності, регулювання темпу та режиму роботи з формування в залежності від відведеного часу та обсягу роботи. Єдині просторово-часові уявлення у дітей.



Наступність у роботі дитячого садка, школи та сім'ї в навчанні математики.

Вимоги сучасної початкової школи до математичної підготовки дітей у дитячому садку в умовах переходу до 12-річного навчання. Наступність у змісті та методах навчання математики. Особливості математичної підготовки дітей до школи. Форми та методи спільної роботи з сім'єю з навчання дітей математики.



Методичне керівництво роботою з формування елементів математики у дітей в дитячому садку.

Роль завідувача дошкільним закладом та методиста в організації роботи з формування математичних знань у дітей. Діагностичні методики виявлення рівня математичного розвитку дітей; спостереження, бесіди, виконання індивідуальних завдань. Крітеріально-орієнтовані тести (КОРТ) як важливий засіб виявлення сформованості пізнавальної активності та математичного розвитку дитини. Форми підвищення рівня знань та майстерності вихователів, вивчення та узагальнення досвіду роботи, розповсюдження його серед педагогів дитячого садка. Робота методичних кабінетів, відділі освіти з питань навчання дітей математики.



Викладання курсу "Формування елементів математики у дітей дошкільного віку в педагогічному коледжі".

Завдання та зміст викладання методики "Формування елементів математики у дітей дошкільного віку" та її місце у навчальному плані вищого навчального закладу І-ІІ рівня акредитації. Календарний розподіл програмового матеріалу. Зміст курсу на основі аналізу програм. Характеристика навчальних посібників з курсу "Методика навчання елементів математики дітей дошкільного віку". Форми занять з учнями ВНЗ І-ІІ рівня акредитації. Урок - основний засіб навчання. Облік успішності. Керівництво самостійною роботою учнів з навчання математики. Педагогічна практика учнів у дитячому садку. Обладнання курсу "Формування елементів математики у дітей дошкільного віку" в ВНЗ І-ІІ рівня акредитації наочними посібниками; використання ТЗН.



Критерії оцінювання тестів

Тест - це завдання стандартної форми. Виконання якого дає можливість виявити рівень сформованості знань, умінь, навичок.

Час виконання тестових завдань – 180 хвилин.

Екзаменаційний тест складається із 100 завдань, з яких – 95 тестів закритого типу (з альтернативними вибірковими відповідями в 4-х варіантах) та 5 тестів відкритого типу (самостійна відповідь на питання, на утворення логічних пар, на визначення термінологічних понять, написання міні-творів, есе та інших форм творчої роботи).



Від 1-го до 95-го завдання за кожну правильну відповідь нараховується 0,8 бала.

Кількість правильних відповідей за тестові питання

Бал за 200-бальною шкалою оцінювання

Кількість правильних відповідей за тестові питання

Бал за 200-бальною шкалою оцінювання

0

100,0

48

138,4

1

100,8

49

139,2

2

101,6

50

140,0

3

102,4

51

140,8

4

103,2

52

141,6

5

104,0

53

142,4

6

104,8

54

143,2

7

105,6

55

144,0

8

106,4

56

144,8

9

107,2

57

145,6

10

108,0

58

146,4

11

108,8

59

147,2

12

109,6

60

148,0

13

110,4

61

148,8

14

111,2

62

149,6

15

112,0

63

150,4

16

112,8

64

151,2

17

113,6

65

152,0

18

114,4

66

152,8

19

115,2

67

153,6

20

116,0

68

154,4

21

116,8

69

155,2

22

117,6

70

156,0

23

118,4

71

156,8

24

119,2

72

157,6

25

120,0

73

158,4

26

120,8

74

159,2

27

121,6

75

160,0

28

122,4

76

160,8

29

123,2

77

161,6

30

124,0

78

162,4

31

124,8

79

163,2

32

125,6

80

164,0

33

126,4

81

164,8

34

127,2

82

165,6

35

128,0

83

166,4

36

128,8

84

167,2

37

129,6

85

168,0

38

130,4

86

168,8

39

131,2

87

169,6

40

132,0

88

170,4

41

132,8

89

171,2

42

133,6

90

172,0

43

134,4

91

172,8

44

135,2

92

173,6

45

136,0

93

174,4

46

136,8

94

175,2

47

137,6

95

176,0

Від 96-го до 100-го завдання за кожну відповідь нараховується від 0 до 4,8 бала в залежності від повноти відповіді. Отже, за 5 тестів відкритого типу вступник може набрати від 0 до 24 балів.

Остаточна конкурсна оцінка (КО) за 200-бальною шкалою (від 100 до 200) формується за формулою:



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал