Пояснювальна записка предмет «Українська література»



Сторінка1/2
Дата конвертації25.12.2016
Розмір0.54 Mb.
ТипПояснювальна записка
  1   2
Міністерство освіти і науки України
Українська література

10-11 класи

Рівень стандарту, академічний рівень


( зі змінами, затвердженими наказом МОН від 14.07.2016 № 826)

Київ – 2016


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Предмет «Українська література» в 11-річній загальноосвітній школі має особливе значення, адже він засобами мистецтва слова допомагає формувати, збагачувати внутрішній світ дитини, позитивно впливати на формування її самосвідомості, спрямовувати морально-етичний потенціал, розвивати інтелектуальні, творчі здібності, естетичні смаки. Усе це допомагає повноцінній самореалізації особистості в дорослому житті.

Метою шкільного вивчення української літератури є:

— підвищення загальної освіченості молодого громадянина України, досягнення належного рівня сформованості вміння прилучатися через художню літературу до фундаментальних цінностей, культури, розширення культурно-пізнавальних інтересів школярів;

— сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації особистості в сучасному світі;

— виховання національно свідомого громадянина України;

— формування і ствердження гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей.

Ця мета реалізується через такі конкретні завдання вивчення української літератури в школі:

1. Зацікавлення учнів художнім твором як явищем мистецтва слова, специфічним «інструментом» пізнання світу і себе в ньому.

2. Підняття загальної освіченості учнів, ознайомлення з найвизначнішими й найпоказовішими взірцями української народної творчості та художньої літератури.

3. Формування читацької культури учнів, розвиток естетичного смаку, вміння розрізняти явища справжньої класичної та «масової» культури.

4. Формування стійкого інтересу до української літератури як вагомого духовного спадку народу, повноцінного оригінального мистецтва, виховання палкого шанувальника української книги.

5. Формування гуманістичного світогляду, духовно багатої особистості, з високими загальнолюдськими морально-етичними орієнтирами.

6. Сприяння національному самоусвідомленню та стійкому відчуттю приналежності до європейської спільноти.

7. Вивчення української літератури в національному та світовому культурологічному контекстах, у міжпредметних зв’язках.

8. Розвиток творчих і комунікативних здібностей учнів, їхнього самостійного і критичного мислення, культури полеміки, уміння аргументовано доводити власну думку.

9. Вироблення вміння компетентно і цілеспрямовано орієнтуватися в інформаційно-комунікативному сучасному просторі, застосовувати здобуті на уроках літератури знання, практичні навички у житті.

10. Розвиток навичок самоосвіти, бажання і спроможності вчитися протягом життя.

Вивчення в загальноосвітній школі української літератури забезпечує реалізацію ключових компетентностей, які сприяють розвитку особистості та її повноцінній самореалізації в сучасному житті, у таких напрямках:

— соціальні компетентності (активна участь у суспільному житті; здатність знайти, зберегти і розвинути себе як особистість; розвиток комунікативних якостей; здатність розв’язувати проблеми; формування світоглядних і загальнолюдських ціннісних орієнтирів);

— мотиваційні компетентності (розвиток творчих здібностей, здатності до навчання, самостійності мислення);

— функціональні компетентності: естетичні, культурологічні, мовні, комунікативні (вміння оперувати набутими знаннями, сформованими навичками, використовувати їх у практичному житті).

Літературний курс академічного рівня у 10–11 класах є системно-історичним, а не історико-літературним. У сучасній загальноосвітній школі вивчається не історія літератури, а українська література, що дає більшу можливість активізувати морально-етичні аналогії, суспільно-ціннісні орієнтири через естетико-літературознавчі категорії, поняття; зацікавити учнів близькими їхній свідомості художніми творами; змінити усталений, застарілий імідж української літератури на цілісній карті світової літератури.

Для учня пропонуються теми у формі стислих літературних портретів письменників із виокремленням для текстуального вивчення одного чи кількох творів, які займають важливе місце у їхній творчості та літературному процесі України і розглядаються у зв’язках із розвитком світової літератури та в мистецькому контексті.

Українська література як шкільний предмет водночас виконує кілька рівноцінних функцій, серед яких: естетична, пізнавальна, виховна. Це означає, що кожен запропонований твір не лише образно відображає певну історично-художню дійсність, а й засобами мистецтва слова розширює кругозір, збагачує знання, виховує читача. Тому українську літературу в шкільному курсі представлено в розмаїтті тематично-проблемних, стильових характеристик. Особливий акцент зроблено на тих художніх творах, які сприяють зародженню у свідомості молодої людини якостей, що є носіями позитивної, життєствердної енергії. Адже в умовах національного державотворення актуалізуються пріоритет людини-гуманіста, людини-патріота, оптимістичні суспільні настрої, духовне здоров’я особистості, ці твори повинні приносити естетичне задоволення і давати моральне опертя (оптимізм, життєствердність, намагання долати труднощі, воля до перемоги, досягнення мети у житті тощо).

Українська література для 10−11 кл. розглядається у хронологічній послідовності. Крім того, програма поділяється на окремі хронологічні розділи і «жанрові» підрозділи. Наприклад, у 11 класі: «Українська література 1920−1930 рр.» має підрозділи: «Поезія», «Проза», «Драматургія»; «Література в Західній Україні (до 1939 р.)», «Еміграційна література»; «Українська література 1940 –1950 рр.»; «Українська література др. пол. ХХ− поч.. ХХІ ст.»: «Поети-шістдесятники», «Проза другої половини ХХ ст.», «Українська історична проза»; «Сучасна українська література». Кожен клас старшої школи закінчується уроками: «Література рідного краю», «Узагальнення та систематизація вивченого», які дають широкий простір для вибору як учителя, так і учнів.

У програмі подано стислі огляди літературного процесу в різні періоди розвитку української літератури. Але на них не виділено спеціальних годин, вони служать лише преамбулою до вивчення творчості письменників, тому вчитель на свій розсуд може обирати з них найголовніше.

Крім того, у всіх класах до кожного розділу програми подано основні теоретичні поняття, які повинні засвоїти учні, державні вимоги до рівня навчальних досягнень учнів, назви творів для заучування напам’ять. Виділено орієнтовну кількість годин для розвитку мовлення (вони використовуються на підготовку та написання класних творів), а також на позакласне читання. Біля кожної теми запропоновано необхідну кількість годин, однак учитель може її змінювати. Наприкінці програми для кожного класу подано списки літератури для додаткового (самостійного) читання учнями.

Під час навчально-виховного процесу програмою передбачено таку його організацію, у процесі якої вчитель дає необхідні опорні знання, висловлює власні судження, заохочує до глибшого пізнання, зацікавлює учнів вивченням теми. Але не вимагає прийняття єдиної думки, не диктує своє прочитання тексту, він лише спонукає до певних оціночних висновків, а учень вчиться їх робити самостійно, так само, як і самостійно мислити, оцінювати, порівнювати, проводити аналогії з сучасним життям, власним досвідом тощо. Загалом таку демократичну побудову програми спрямовано на постійну творчу співпрацю, діалог учителя та учня з художнім текстом, що дає широкий простір для самостійного сприйняття й осмислення літератури як явища мистецтва.

10 клас

Усього – 70 год. На тиждень – 2 год.

Текстуальне вивчення – 62 год.

Розвиток мовлення – 4 год.

Позакласне читання – 2 год.

Резервний час – 2 год.




Зміст



Год.



Державні вимоги до рівня навчальних досягнень учнів


Додатки:

Мистецький контекст.

Міжпредметні зв’язки

Вступ

ЛІТЕРАТУРА 70-90-х років ХІХ ст.

Українська література др. пол. ХІХ ст. в контексті розвитку суспільства певного часу. Складні суспільно-політичні умови розвитку. Новий етап національно-визвольного руху, культурно-просвітницька діяльність «Громад». Періодичні видання. Розвиток реалізму, натуралізму, пізній романтизм. Розвиток поезії (Я. Щоголев, І. Манжура, В. Самійленко), прози, драматургії.
Іван Нечуй-Левицький

«Кайдашева сім’я»

Життя митця і його творчість як новий імпульс української літератури («Колосальне всеобіймаюче око України» (І. Франко). Її загальна характеристика. «Кайдашева сім’я» – соціально-побутова повість-хроніка. Реалізм твору, сучасна (вічна) актуальність проблеми батьків і дітей. Колоритні людські характери в повісті. Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі. Утвердження цінностей національної етики засобами комічного.
ТЛ: соціально-побутова повість, поглиблення поняття про реалізм. Засоби змалювання комічного.

4


Уміти схарактеризувати в загальних рисах суспільно-політичні умови розвитку літератури цього періоду.

Уміти розповісти про письменника, назвати його основні твори.

Прокоментувати оцінку І. Франком творчого спадку І. Нечуя-Левицького.

Уміти визначити жанр твору, прокоментувати основну проблему, схарактеризувати образи-персонажі, засоби їх зображення. Уміти порівнювати образи дійових осіб, пояснювати авторську позицію, виокремлювати засоби комічного у творі, пояснювати їхню роль. Уміти висловлювати власну думку про українську ментальність, національний характер, народну мораль і етику.
Усвідомлення основних рис української ментальності, його значення для самопізнання й успішної адаптації в сучасному суспільстві.


Е. Золя, Г. Флобер,

І. Тургенєв, Ф. Достоєвський, драматургія Ж.-Б.Мольєра, В.Шекспіра, Ф.Шіллера (зарубіжна література).

Ф.Різниченко, «Вид на гору Спаса у Стеблеві».

А.Куїнджі, «Українська ніч» – улюблена картина І.Нечуя-Левицького (образотворче мистецтво).
Л. ван Бетховен, «Appasionata» – улюблена мелодія письменника (музичне мистецтво).


Панас Мирний (П. Рудченко)

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Життєвий і творчий шлях. Загальна характеристика творчості.

Перший соціально-психологічний роман в українській літературі, свідчення великих можливостей у художньому дослідженні дійсності. Співавторство з І. Біликом. Широта представлення народного життя. Шлях Ничипора Варениченка: від правдошукацтва до розбійництва. Жіночі образи, ствердження народних поглядів на духовне здоров’я людини.
ТЛ: соціально-психологічний роман.


5

Знати про життя прозаїка, його основні твори. Уміти переказати історію написання роману. Знати і вміти коментувати сюжет роману.

Уміти схарактеризувати образи-персонажі, зокрема Чіпку, пояснювати його поведінку психологічними чинниками. Визначати роль жіночих образів у творі, уміти розкрити їх. Уміти порівнювати роман із «Кайдашевою сім’єю» І. Нечуя-Левицького, шукати спільне і відмінне в художній манері прозаїків. Уміти коментувати власне розуміння понять честі, справедливості, людської гідності й можливі способи їхнього ствердження.


Уміння переконливо й толерантно висловлювати власні судження. Усвідомлення значення для становлення і утвердження людини правильності життєвого вибору.

«Кайдашева сім’я» І.Нечуя-Левицького, «Повія» Панаса Мирного, «Воскресіння» Л.Толстого.

Українська драматургія і театр 70–90-х рр. ХІХ ст.

Від аматорських гуртків до професійного «театру корифеїв», що став «школою життя» (І. Франко). Перші театральні трупи М. Кропивницького та М. Старицького (1882–1883), їхні провідні актори. Родина Тобілевичів та український театр. Тісний зв’язок театру з музикою.

Розвиток драматургії: соціально-побутові та історичні драми й комедії М. Старицького, М. Кропивницького, Панаса Мирного та ін.

Створення професійного театру «Руська бесіда» в Галичині (1864). Роль І. Франка у становленні національного професійного театру. Популярність «театру корифеїв» в Україні та за її межами. Перша народна артистка України Марія Заньковецька.
Іван Карпенко-Карий (І. Тобілевич)

«Мартин Боруля»

Життєвий і творчий шлях. Багатогранність діяльності.

Жанрова різноманітність творів: трагікомедії («Сто тисяч», «Мартин Боруля»), сатирична комедія («Хазяїн»), соціально-психологічна драма («Безталанна»), історична трагедія («Сава Чалий»). І. Карпенко-Карий і «театр корифеїв».

Драматургічне новаторство письменника.

Комедія «Мартин Боруля», її сценічна історія. Дворянство як міф про краще життя. Підміна особистісних етичних цінностей (чесності, порядності, працелюбства) становою приналежністю. Психологічна переконливість розкриття образу Мартина Борулі.

Значення творчості І. Карпенка-Карого.

ТЛ: поглиблення поняття про жанри драматичного твору.




4

Уміти розповісти, як і коли в Україні виникає «театр корифеїв», хто входив до його складу, про його популярність.
Наводити конкретні приклади зв’язку українського театру з музикою.
Називати авторів творів, написаних для професійного українського театру.
Прищеплення любові до театру, розвиток уміння цінувати красу і художню досконалість мистецтва.

Виховувати почуття гордості за «театр корифеїв», що зіграв важливу роль у формуванні національної самосвідомості народу.

Знати основні віхи життєвого і творчого шляху драматурга. Розуміти причини просвітницьких ідейних пріоритетів світогляду письменника.

Уміти визначити жанр драматичного твору. Знати зміст п’єси «Мартин Боруля», уміти розповісти про історичну основу твору. Уміти схарактеризувати головного героя, розуміти причини його особистої драми; інші персонажі п’єси. Визначити головний конфлікт твору. Уміти розкрити значення творчості І. Тобілевича для розвитку української драматургії.
Усвідомлення, що життєва позиція кожного творить стан усього суспільства..

Усвідомлення негативних наслідків компромісних рішень (компроміс переконань – шлях до зради).

Хорова композиція «Вечорниці» П.Ніщинського, опери С.Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм», М.Лисенка «Тарас Бульба» (музичне мистецтво).


«Міщанин-шляхтич» Ж.-Б. Мольєра і п’єси І.Карпенка-Карого.



Михайло Старицький


«Облога Буші»

Життя і творчість митця. Багатогранність діяльності. Оцінка І. Франком діяльності М. Старицького. Його художня проза.

Пригодницький сюжет, драматизм історико-романтичної повісті «Облога Буші». Багатопроблемність твору. Образи та символи в ньому, особливості характеротворення, функція картин природи.


2

Уміти розкрити значення творчості М. Старицького для розвитку української літератури і театру. Аналізувати твір, характеризувати образи головних героїв.


Виховання почуття гордості за українську інтелігенцію, яка зіграла вирішальну роль у згуртуванні суспільства, культурному піднесенні України.

Розвиток почуття патріотизму, власної відповідальності за долю батьківщини.

Розвивати вміння цінувати красу і художню досконалість мистецтва.

Переклади творів

Г.-Х.Андерсена, В.Шекспіра,

Дж.Байрона,

І.Крилова.

Інсценізація творів М.Гоголя, Ю.Крашевського, Е.Ожешко та ін.

Історико-пригодницькі романи В.Скотта (зарубіжна література).

Борис Грінченко

«Каторжна»


Життя і різножанрова творчість. Багатогранність діяльності. Укладач 4-томного словника української мови, організатор і голова товариства «Просвіта». Тематика поетичних творів.

Грінченко-перекладач. І. Франко про Б. Грінченка – «робітника без одпочину» на культурно-освітній ниві. Майстер малої прози. Оповідання «Каторжна». Утвердження прагнення людини до любові, добра. Психологізм твору.



2

Знати і вміти розповісти про велику подвижницьку діяльність Б. Грінченка, тематику його ліричних та епічних творів.

Розглядати зміст оповідання «Каторжна». Уміти визначити його основну думку, пояснити причини душевних страждань Докії, розкрити чинники формування її характеру. Пояснити причини неординарного вчинку головної героїні під час пожежі.

Висловлювати власні міркування про діяльність Б. Грінченка.


Усвідомлення важливої ролі наполегливості і працелюбності як вирішальних факторів на шляху до поставленої мети.

Усвідомлення неприйняття зла, жорстокості, помсти у стосунках людей, переваги співчуття, доброзичливості, уваги до ближнього.

Переклад Б.Грінченком творів Ф.Шіллера, Г.Гауптмана, М.Метерлінка, Г.Ібсена, Й.Гете, Г.Гейне, В.Гюго, Д.Дефо, О.Пушкіна та ін.


Іван Франко


«Гімн» («Замість пролога»), «Сікстинська мадонна», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені...», «Легенда про вічне життя», «Декадент», «Мойсей», «Сойчине крило»

Письменник, учений, громадський діяч. Багатогранність діяльності в українській культурі, її вплив на культурний і політичний розвиток України. Франко-перекладач. Значення творчості для розвитку української літератури, у пробудженні національної самосвідомості. Творчість І. Франка в музиці. Франко і світова література.




10

Знати життєву біографію митця, уміти окреслити основні сфери його багатогранної діяльності. Сформувати власне ставлення до І. Франка як багатогранну особистість.


На прикладі життєдіяльності І.Франка формування ціннісного переконання: можливість силою високого духу сягнути світових вершин інтелекту.

Переклади творів давньогрецьких поетів, Дж.Мільтона, Байрона, Гете, Гейне, Гюго, Міцкевича та ін.


Музика М.Лисенка, С.Людкевича, Б.Лятошинського, А.Кос-Анатольського та ін. до творів І.Франка (музичне мистецтво).

Лірика збірки «З вершин і низин». Загальне уявлення про композицію збірки. Творчість великих майстрів Відродження; символ вічної жіночності, материнства, краси; суперечки про роль краси і користі («Сікстинська мадонна»).

Франкова концепція поступу людства, вираз незламного оптимізму («Гімн» («Замість пролога»).

Поетична збірка «Зів’яле листя»: «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені...». Місце любовної теми у творчості І. Франка. Життєві імпульси появи творів (автобіографічність). Широка емоційна гама почуттів ліричного героя, ствердження невмирущості людських почуттів, ідеалу кохання.


Філософська і громадянська поезія. Змістовий зв’язок «Легенди про вічне життя» з поезією «Зів’ялого листя». Драматизм людських стосунків, роздуми про взаємність кохання. «Декадент» – поетичне кредо І. Франка. Вираження життєствердної позиції ліричного героя-митця.

Поема «Мойсей» – одна з вершин творчості І.Франка. Проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам’яті. Пролог до поеми – заповіт українському народові.


ТЛ: філософська поезія, терцини, гімн, сонет.





Уміти пояснювати багатозначність понять «вершини» і «низини» у назві збірки. Називати твори (цикли) з неї, ідеї яких є актуальними сьогодні.

Аналізувати поезії, вміти визначити і пояснити символіку «Гімну», вміти розкрити значення поняття «вічний революціонер».


Усвідомлення облагороджуючого впливу мистецтва на людину. Формування віри в людство.

Уміти аналізувати поезії, визначати літературні і фольклорні начала, пояснювати образи-символи.



Вивчити напам’ять: 2 поезії (на вибір).
Усвідомлення того, що любов – найвеличніше із людських почуттів, яке необхідно берегти.

Уміти пояснити використання біблійних мотивів і образів, умовність художнього світу легенд і притч. Сформулювати провідну думку «Легенди...» Характеризувати вірш «Декадент», висловлювати власні роздуми про мету і сенс художньої творчості людини


Усвідомлення драматизму людського життя. Усвідомлення того, що українці – представники народу, що «вгору йде», що відкидає занепад у будь-якій формі.
Уміти з’ясувати основну сюжетну лінію твору, визначати найнапруженіші фрагменти. Пояснити біблійну основу сюжету. Розкрити алегоричність образу Мойсея, передати зміст його сумнівів, роздумів. Висловлювати власні міркування про майбутнє свого народу.
Осмислення поняття нації та її історичного поступу.

І. Труш, «Іван Франко», А. Базилевич, ілюстрації до творів І. Франка (образотворче мистецтво).


Цикли любовної лірики в Овідія, Катулла, Данте, Ф. Петрарки, А. Міцкевича (зарубіжна література).

Скульптура «Мойсей» Мікеланджело як поштовх до написання поеми.

Опери «Мойсей» та «Назон» А. Тенберга, «Мойсей» (за І. Франком) М. Скорика. Повість «Авірон» Г. Хоткевича.


Проза І. Франка. Ідеї, проблеми прозової творчості. Художні шукання прозаїка. Франко й український модернізм.

Новела «Сойчине крило»жіноча доля в новітній інтерпретації. Образ героя-адресата – уособлення боротьби між «естетикою» і «живим чоловіком». Гуманізм новели.


Роль І.Франка у розвитку драматургії і театру.

(«Украдене щастя»).


Значення творчості І. Франка, її актуальність.
ТЛ: поняття про модернізм.





Уміти назвати основні прозові твори митця. Розглянути і прокоментувати композицію і сюжет новели «Сойчине крило». Розкрити образ Марії, його неоднозначність. Схарактеризувати образ героя-адресата. Уміти визначити основні морально-етичні проблеми новели та висловити власну оцінку твору. Мати загальне уявлення про драматургію І. Франка.

Назвати коло тих художніх, філософських, історико-політичних проблем, які актуальні й сьогодні.


Усвідомлення неминучості перемоги добра над злом, «великодушності над невдячністю».
Шанобливе ставлення до творчості І.Франка – як до великого надбання українського народу. Усвідомлення внеску І.Франка у світову культуру, поступ.

Фільм «І. Франко» М. Лебедєва.

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1910-х років

Домінуючі особистісні чинники у світогляді людини на рубежі віків. Посилення зв’язку з культурою Європи, активні націотворчі процеси. Основні риси українського модернізму (О. Кобилянська, М. Коцюбинський, В. Стефаник, Леся Українка, М. Вороний, В. Винниченко). Альманах «З-над хмар і з долин», угрупування «Молода муза» – зв’язок із зарубіжною літературою, «нова школа» у прозі, «нова» драма на рубежі століть.

Михайло Коцюбинський


«Intermezzo», «Тіні забутих предків»

Життя і творчість, гуманізм світогляду. Жанр новели у творчості М. Коцюбинського. Еволюція художньої свідомості: від просвітницьких орієнтацій і реалізму до модернізму. Значення стильового новаторства М. Коцюбинського для української літератури.


Психологічна новела «Intermezzo» з жанровими ознаками «поезії у прозі». Автобіографічна основа. Проблеми душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу. Психологічно переконливе розкриття внутрішнього стану людини. Символічні образи, ускладнена метафора. Поетика імпресіонізму.


Повість «Тіні забутих предків».


Трагічна доля Івана й Марічки як наслідок суперечності між мрією та дійсністю. Світ людини у зв’язку зі світом природи. Фольклорне тло твору. Образи й символи твору. Образи Івана та Марічки як втілення романтичної ідеї незнищенності кохання.
ТЛ: психологічна новела, «поезія в прозі», імпресіонізм.

6


Мати загальне уявлення про модерністські тенденції в українській літературі 1910-х років.


Учитися знаходити необхідну інформацію в довідкових виданнях і користуватися нею.

Знати основні події життєвого і творчого шляху письменника.

Уміти розпізнавати і характеризувати новелістичний твір. Мати уявлення про імпресіонізм у літературі та образотворчому мистецтві.
Визначити проблематику «Intermezzo», пояснити глибокий психологізм новели, особливості її композиції. Аналізувати імпресіоністичну поетику: роль пейзажу, звукових образів, світлотіні. Знайти й пояснити символічні образи, ускладнені метафори. Розкрити образотворчі засоби: внутрішній монолог, прийом контрасту.
Знати зміст повісті «Тіні забутих предків». Уміти пояснювати образи і символи твору, аналізувати образи Марічки та Івана, розкрити пантеїзм світобачення героїв, виражений через побут, звичаї, обряди, почуття, мораль. Уміти показати протиставлення реалій життя внутрішньому світові душевно багатих натур. Пояснити роль образу природи у творі. Схарактеризувати мовний колорит повісті.
Усвідомлення гуманізму як основи світоглядних переконань розвиненої особистості, оптимізму і життєствердження як важливих духовних цінностей буття. Усвідомлення краси природи, її благотворного впливу на людину.

Співчуття, співпереживання як важливі риси гуманістичних поглядів людини. Усвідомлення краси глибокого почуття, краса природи гуцульського краю.


Зарубіжна література початку ХХ ст.


Європейський літературний імпресіонізм (К.Гамсун, А.Чехов).

Малярство художників-імпресіоністів П. Сезанна, К.Моне, К.Піссаро, О.Ренуара.

Український імпресіонізм (М.Бурачек, “Овини”) (образотворче мистецтво).
«Ромео і Джульєтта» В.Шекспіра.

«Intermezzo» М. Скорика (музика).



Ольга Кобилянська

«Земля»

Життя і творчість. Формування світогляду письменниці (вплив європейської культури, українського феміністичного руху). Її проза – модель раннього українського модернізму. Жанрові особливості, провідні теми та ідеї. Краса вільної душі, аристократизм духу як провідні мотиви.

«Земля» – психологічне трактування вічних проблем: людини і землі, злочину та кари. Модерністське трактування сакрально-містичного зв’язку людини із землею. Трагічна історія родини Федорчуків – новітня інтерпретація християнського мотиву братовбивства. Михайло і Сава – протилежні психологічні типи; Марійка та Івоніка – уособлення цінності народної моралі, Сава і Рахіра – духовної деградації. Трагедія шляхетної, чутливої душі в жорстоких обставинах тогочасного сільського життя (образ Анни). Глибокий психологізм і символізм твору як новаторство О. Кобилянської.


5

Знати основні віхи життєвого і творчого шляху О. Кобилянської. Знати сюжет повісті «Земля». Уміти визначати основні проблеми твору, характеризувати образи-персонажі у їхньому порівнянні (Михайло, Сава, Марійка, Івоніка, Анна, Рахіра, Петро та ін.), аналізувати соціальні та біологічні фактори характеротворення, виділяти елементи детективного сюжету, пояснювати символіку твору (образ землі), пояснювати композиційно-характеротворчий принцип контрасту.


Усвідомлення глибинної пов’язаності, шанобливого ставлення до землі, поваги до праці селянина.

Усвідомлення неможливості для людини бути щасливою, досягнувши мети шляхом злочину.

Осудження злочину як протиправної, ворожої для людини дії, як духовної деградації особистості.


Твори Ф.Ніцше, Ф.Шіллера,

Й.-В.Гете, Г.Ібсена, Г.Гейне, К.Гамсуна, І.Тургенєва, Ф.Достоєвського, М.Метерлінка.



Василь Стефаник

«Камінний хрест»

Життя і творчість. Новаторство письменника. «Камінний хрест» – психологічне розкриття теми еміграції. Історична основа твору. Сюжетно-композиційні особливості. Трагічна подія – композиційний центр новел Стефаника. Драматизм конфлікту, емоційна загостреність зображуваного. Багатозначність символічних образів. Камінний хрест – уособлення долі людини. Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з полем, рідною землею. Останній танець Івана Дідуха перед від’їздом з села як символ трагізму і розпачу прощання з рідним краєм.




ТЛ: експресіонізм.


2

Знати основні віхи життєвого і творчого шляху письменника.

Уміти прокоментувати зміст новели «Камінний хрест» як модерністського твору, пояснювати сюжетно-композиційні особливості, емоційно напружений драматизм ситуації. Схарактеризувати образ головного героя Івана Дідуха. Уміти розкрити історичну основу новели, пояснити багатозначність символіки камінного хреста, горба, прізвища головного героя.
Виховання співчуття, співпереживання до людини в драматичних напружених життєвих ситуаціях. Усвідомлення того, що прагнення готовності допомогти є виявом громадянської позиції людини.


Європейський експресіонізм

(Ф.Кафка, М.Шагал, Г.Кайзер) (зарубіжна література).
Еміграція українців за кордон наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. (історія України).
Віршовий цикл «До Бразилії» І. Франка.


Леся Українка (Лариса Косач)

«Contra spem spero!», «І все-таки до тебе думка лине...», «Хвиля», «Стояла я і слухала весну…», «Уста говорять: “Він навіки згинув!..”», «Лісова пісня»

Життєвий і творчий шлях. Роль родини, культурного оточення і самоосвіти у формуванні світобачення письменниці. Збірка поезій «На крилах пісень», її висока оцінка І. Франком. Основні цикли поезій. Неоромантизм як основа естетичної позиції Лесі Українки. «Contra spem spero!» як світоглядна декларація сильної вольової особистості. Символічність, романтичні образи, образотворчий прийом контрасту. Громадянська лірика («І все-таки до тебе думка лине...»). Пейзажна та інтимна лірика («Стояла я і слухала весну…», «Хвиля», «Уста говорять: “Він навіки згинув!..”»).


Драма-феєрія «Лісова пісня». Фольклорно-міфологічна основа сюжету. Символічність образів Мавки і дядька Лева – уособлення духовності і краси. Мати Лукаша й Килина – антиподи головній героїні Мавці. Симбіоз високої духовності і буденного прагматизму в образі Лукаша.


Природа і людина у творі. Неоромантичне утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей. Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями душі особистості, дійсністю і мрією. Почуття кохання Мавки й Лукаша як розквіт творчих сил людини. Художні особливості драми-феєрії.
ТЛ: неоромантизм, драма-феєрія.

8

Знати основні віхи життєвого і творчого шляху письменниці.

Уміти розкрити основні теми і мотиви віршів, схарактеризувати композиційні й ритмомелодичні особливості, образи-символи, алегоричні образи.
Уміти визначити основні проблеми, порушені в «Лісовій пісні», розкрити фольклорну основу сюжету, схарактеризувати образи. Порівнювати образи Мавки й Килини.

Уміти показати на прикладах з тексту духовну бідність Килини й матері Лукаша, їхню меркантильність, байдужість до краси, природи, мистецтва. Розкрити красу глибокого почуття, антигуманність меркантильності та користолюбства. Висловити власні судження про життя і творчість Лесі Українки.



Вивчити напам’ять: «Contra spem spero!».
Виховання шани і поваги до життя-подвигу славетної українки.

Усвідомлення духовної цінності неоромантичного світогляду.

Розуміння того, що любити «слово у вірші» – могутній засіб впливу на духовність, інтелект людини. Розвиток естетичного смаку. Усвідомлення кохання як життєствердного почуття, творчої сили, що стимулює духовне піднесення, збагачення, розквіт людини.

Вміти бачити переваги високої духовності над буденністю.


Поезія Г.Гейне.

Типологічна спільність «Лісової пісні» із західно-європейською драмою (М.Метерлінк, Г.Гауптман).
«Лісова пісня» Лесі Українки і «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського.
Музика П.Чайковського, Ф.Шопена, Т.Шумана, Л.Бетховена – улюблених композиторів Лесі Українки.
Живопис І.Айвазовського, О.Мурашка, який любила Леся Українка.


Микола Вороний

«Іванові Франкові», «Блакитна Панна», «Інфанта»

Життя і творчість, багатогранна діяльність.


М. Вороний – ідеолог модернізації української літератури. Його творчість – перша декларація ідей і форм символізму.

Зміст і художні особливості поезії М. Вороного. Мотив необхідності для поета бути «цілим чоловіком» («Іванові Франкові»). Єдність краси природи і мистецтва («Блакитна Панна»). Узагальнено-ідеалізований жіночий образ як сюжетний центр вірша. Згадка про революцію як данина естетиці доби соціальних перетворень («Інфанта»).


ТЛ: символізм.


2

Знати основні віхи життєвого і творчого шляху М. Вороного.

Уміти розпізнати символічний твір серед інших, характеризувати тематику і проблематику віршів М. Вороного, визначати їхні жанрові і ритмомелодичні особливості. Уміти вказати на художні ознаки символізму у творі. Розкрити неоромантичне звеличення краси природи у вірші «Блакитна Панна». Передати власні почуття від вірша. Аналізувати поетику символізму у вірші «Інфанта».

Вивчити напам’ять: «Блакитна Панна».
Розуміння того, що національна свідомість – важливий фактор громадянської позиції кожного. Цінування краси поетичного слова, його здатності об’єднувати людей роздумами над вічними проблемами життя.

Вплив французького (Ш.Бодлер, А.Рембо, П.Верлен,)

і російського (К.Бальмонт, О.Блок, В.Брюсов) символізму на творчість М.Вороного.


Олександр Олесь (О. Кандиба)

«З журбою радість обнялась...», «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..», «По дорозі в Казку»

Життя і творчість, світоглядні переконання. Неоромантичні, символістські тенденції у творчості («З журбою радість обнялась...»). Прагнення гармонії людини і природи («Чари ночі»). Музичність, звукова виразність поезій. Майстерність у відтворенні настрою і почуття. Експресивне висловлювання патріотичних почуттів («О слово рідне! Орле скутий!..»)


Символізм драматичного етюду «По дорозі в Казку». Дорога в казку – символ духовних поривань людини до кращого життя. Проблема вождя і маси. Лідер – духовно сильна особистість. Трагічна суперечність між духовністю, мрією і жорстокістю.
ТЛ: драматичний етюд.


3

Знати основні події життєвого і творчого шляху письменника.

Уміти визначати провідні мотиви поезій, пояснювати ритмомелодичні особливості, художні засоби (контраст, антитеза, символіка тощо), визначати поетичні жанри, проаналізувати образи. Висловлювати власні судження з приводу художніх особливостей поезії митця.
Знати зміст етюду «По дорозі в Казку». Уміти визначити його тему, проблеми, розкрити власне розуміння образів-символів, зокрема символ дороги в Казку. Сформулювати відповідь на питання: «Казка життя людства – вимисел чи реальність?». Порівняти драматичний етюд «По дорозі в Казку» і поему «Мойсей» І.Франка.

Уміти висловити власні міркування з приводу порушених у творі проблем (лідерства, шляхів успішного досягнення мети).



Вивчити напам’ять: «Чари ночі».
Розуміння, що свобода і незалежність особистості є обов’язковою умовою творчості митця. Усвідомлення того, що любов до рідного краю – джерело творчої наснаги.

Усвідомлення мрії як прагнення людини жити краще, спонуки до активної діяльності. Осмислення благородства вчинків, які здійснюються заради щастя людей.

Шевченківські мотиви, біблійно-християнська символіка в поезії Олександра Олеся.

Перегуки з творчістю Дж.Байрона, П.Б.Шеллі.

«По дорозі в Казку» Олександра Олеся і «Мойсей» І. Франка.

Перегуки з творчістю М.Метерлінка, Г.Гауптмана, Г.Ібсена, М. Горького (ранній період) (зарубіжна література).

Ідеї філософії Ф.Ніцше.


Володимир Винниченко

«Момент»

Життя і творчість, громадська і політична діяльність.


Прозові і драматичні твори. Перший український науково-фантастичний роман «Сонячна машина». Популярність Винниченка-драматурга на світовій сцені.

Поєднання в новелі «Момент» реалістичного змалювання дійсності та філософського підтексту (плинність життя, щастя людини, мить – частинка вічності тощо). Образ Панни – утілення ідеї вічної жіночності, краси. Імпресіонізм новели.

Значення літературно-художньої спадщини В.Винниченка.
ТЛ: неореалізм, психологічна драма.


3

Знати основні моменти життєвого і творчого шляху письменника, про його громадську та політичну діяльність.

Знати зміст, тематику й проблематику новели «Момент».

Уміти розкрити філософський підтекст новели. Схарактеризувати образ Панни, роль героя-оповідача, аргументовано передати власні роздуми, судження про миттєве і вічне, сенс життя, щастя людини; розкрити імпресіоністичну поетику твору.

Висловлювати свої судження про актуальність для нашого часу порушених письменником проблем, аргументувати їх прикладами з тексту. Уміти означити місце В.Винниченка в українській та зарубіжній літературах.
Усвідомлення художнього слова як увічненого для поколінь досвіду життя людини, її думок, переживань, театру як школи виховання почуттів.

Науково-фантастичний роман у зарубіжній літературі (О.Толстой, Г.Уеллс, Р.Бредбері, С.Лем) і “Сонячна машина” В.Винниченка.


Західноєвропейський і російський модернізм (Г.Ібсен, М.Метерлінк, Г.Гауптман, А.Чехов) (зарубіжна література).

Література рідного краю

Ознайомлення з художніми творами митців рідного краю (відповідно до вікових зацікавлень десятикласників).



2

Уміти самостійно характеризувати твори письменників-земляків, висловлювати свої судження про них.




Узагальнення та систематизація вивченого

Бесіда про вивчені твори української літератури.



4

Уміти характеризувати вивчений період української літератури з точки зору ідейно-художніх особливостей найпоказовіших творів, висловлювати власні судження про них, пояснювати їхню актуальність для нашого часу.





Поділіться з Вашими друзьями:

  1   2


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал