Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених»



Скачати 80.44 Kb.
Дата конвертації17.03.2017
Розмір80.44 Kb.
ТипПояснювальна записка
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених»
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених» (далі – проект Закону) розроблений Міністерством юстиції та Державною пенітенціарною службою на виконання доручення Прем’єр-міністра України від 20 травня 2014 року № 13655/5/1-14 та перехідних положень Закону України «Про пробацію».

Також підготовка проекту Закону зумовлена необхідністю забезпечення умов для реальної можливості засуджених скористатися наданими у зв’язку з прийняттям Закону України від 08 квітня 2014 року № 1186-VII «Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо адаптації правового статусу засудженого до європейських стандартів» (далі – Закон № 1186-VII) правами, оскільки їх реалізація потребує додаткового фінансування із Державного бюджету України, чого Законом України № 1186-VII не передбачено.

Проект Закону підготовлений з урахуванням доручення Прем’єр-міністра України від 04 липня 2014 року № 23463/1/1-14 щодо уточнення норм та перенесення строку набрання їх чинності.

Крім того, проектом Закону пропонується усунути наявні розбіжності між статтями Кримінально-виконавчого кодексу України (далі – КВК), а також продовжити гуманізацію кримінально-виконавчого законодавства України.

Поряд з цим впровадження у правове поле українського законодавства нових правовідносин, пов’язаних з пробацією, потребує внесення змін до низки законів України у сфері правосуддя, виконання кримінальних покарань, а також пов’язані з ними питання свободи пересування, соціальної допомоги, охорони дитинства, волонтерської діяльності та деякі інші.


2. Мета і шляхи її досягнення

Проект Закону підготовлений серед іншого з метою законодавчого урегулювання питань, пов’язаних із впровадженням в Україні пробації, деяких питань виконання та відбування покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, підвищення правової захищеності осіб, засуджених до таких видів покарань

Також метою проекту Закону є конкретизація порядку та умов відбування покарання у виді обмеження та позбавлення волі, забезпечення умов для реальної можливості засуджених скористатися наданими їм правами, усунення розбіжностей між нормами КВК, встановлення кримінальної відповідальності за ухилення від відбування деяких покарань та подальша гуманізація кримінально-виконавчого законодавства.

У зв’язку з цим проектом Закону пропонується внести зміни до КВК, Кримінального кодексу України, Законів України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».


Так, проектом Закону пропонується внести зміни до статей 31, 34, 41, 164 КВК, якими наразі передбачено, що до засудженого, який не з’явився за викликом до кримінально-виконавчої інспекції, застосовується привід.

Проектом Закону пропонується припинити практику застосування приводу стосовно осіб, засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та які не з’явилися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції.


Також проектом Закону пропонується врегулювати розбіжності між статтями:

8 та 119 КВК в частині тривалості робочого часу;

18 та 89 КВК щодо уточнення функцій виправних колоній, які можуть виконувати слідчі ізолятори стосовно категорій засуджених, які залишені в слідчих ізоляторах для роботи з громадського обслуговування;

92, 150 та 1511 щодо строку, після якого здійснюється переведення засуджених до довічного позбавлення волі з приміщень камерного типу у звичайні жилі приміщення;

110 та 138 – 140 КВК щодо кількості і видів побачень.
Також проектом Закону пропонується розширити права засуджених до позбавлення волі, а саме: витрачати для придбання продуктів харчування, одягу, взуття, білизни та предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, одержані за переказами, за рахунок пенсій та іншого доходу, без обмеження їх кількості.
Крім цього, проектом Закону пропонується врегулювати питання пенсійного забезпечення засуджених до позбавлення волі, які фактично за чинними нормами КВК не могли скористатися правом на пенсійне забезпечення. Крім того, проект Закону передбачає зміни до законодавчих актів України, які надають право пенсійного забезпечення засудженим до обмеження волі.
Проектом Закону пропонуються зміни щодо прав засуджених на користування глобальною мережею Інтернет та пенсійне забезпечення ввести в дію з 01 січня 2016 року.

Також до створення відповідних умов для забезпечення права засуджених до довічного позбавлення волі на тривалі побачення, але не більше двох років з дня набрання чинності цим Законом, тривалі побачення засудженим до довічного позбавлення волі надаються у межах пропускної спроможності установ виконання покарань, але не більше ніж один раз на три місяці.


Законом № 1186-VII до частини першої статті 121 КВК внесено зміну, згідно з якою особи, які відбувають покарання у виправних колоніях, із нарахованого їм заробітку, пенсій та іншого доходу відшкодовують комунально-побутові та інші надані послуги.

Водночас частиною четвертою статті 115 КВК встановлено, що безоплатним харчуванням, одягом, взуттям, білизною і комунально-побутовими послугами забезпечуються засуджені, які відбувають покарання у виховних колоніях, інваліди першої та другої груп, жінки з вагітністю понад чотири місяці, непрацюючі жінки, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, непрацюючі чоловіки віком понад шістдесят років і жінки – понад п’ятдесят п’ять років (якщо вони не одержують пенсії), а також особи, звільнені від роботи через хворобу, в тому числі хворі на активну форму туберкульозу. При цьому слід розуміти, що решта засуджених мають відшкодовувати з нарахованого їм заробітку, пенсій та іншого доходу вартість харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших наданих послуг.

Тому положення КВК доцільно доповнити прямими нормами щодо відшкодування вартості харчування, одягу, взуття та білизни засудженими до позбавлення волі.
Разом з тим проектом Закону пропонується врегулювати питання умовно-дострокового звільнення засуджених від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким шляхом вирішення даного питання виключно судом.
Також проектом Закону пропонується врегулювати питання щодо переведення засуджених до обмеження волі для подальшого відбування покарання з одного виправного центру до іншого, яке на законодавчому рівні не було урегульоване взагалі.
Проектом Закону пропонується внести зміни до статей 389, 390 Кримінального кодексу України, які вирішать існуючі проблеми у судовій практиці з розгляду питань про ухилення від відбування покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.

Наразі диспозиції частини другої статті 389 та статті 390 Кримінального кодексу України передбачають кримінальну відповідальність за ухилення від відбування громадських чи виправних робіт, а також обмеження волі лише тих осіб, які засуджені до таких видів покарань.

Водночас особи, яким відповідний вид покарання призначений у порядку заміни згідно з актом про помилування, відповідно до статей 57 (виправні роботи), 82 (заміна невідбутої частини покарання більш м'яким), 83 (звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років) Кримінального кодексу України, у разі невиконання таких покарань не несуть ніякої відповідальності.

При цьому суди відмовляють у розгляді справ про ухилення від відбування таких покарань, мотивуючи це тим, що вказані статті стосуються виключно осіб, які засуджені за вироком суду до зазначених покарань.


3. Правові аспекти

Основними законодавчими актами у цій сфері правового


регулювання є:

Конституція України;

Кримінальний кодекс України;

Кримінальний процесуальний кодекс України;

Кримінально-виконавчий кодекс України;

Закони України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про волонтерську діяльність», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про охорону дитинства», Про психіатричну допомогу», «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», «Про соціальні послуги», «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

Реалізація проекту Закону передбачає внесення змін до чинних підзаконних актів.

Проект Закону стосується прав, свобод і обов’язків засуджених осіб.


4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація запропонованих у проекті Закону змін потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України, фінансово-економічне обґрунтування додається.


5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону потребує погодження з Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством соціальної політики України, Міністерством оборони України, Міністерством закордонних справ України, Міністерством освіти і науки України, Верховним Судом України, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Генеральною прокуратурою України, Державною фіскальною службою України, Пенсійним фондом України.


6. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

Проект Закону не стосується питань функціонування місцевого самоврядування, прав та інтересів територіальних громад, місцевого та регіонального розвитку.
61. Запобігання дискримінації

У проекті Закону відсутні положення, які містять ознаки дискримінації. Проект Закону не потребує проведення громадської антидискримінаційної експертизи.


7. Запобігання корупції

У положеннях проекту Закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

Проект Закону не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи.
8. Громадське обговорення

З метою отримання зауважень і пропозицій до проекту Закону його текст  25 липня 2014 року оприлюднювався на офіційному сайті Державної пенітенціарної служби. 



9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується соціально-трудової сфери.


10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону не є регуляторним актом.


101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація проекту Закону не вплине на ринок праці.



11. Прогноз результатів

Реалізація проекту Закону дасть можливість засудженим скористатися наданими їм правами, позитивно вплине на діяльність установ виконання покарань Державної пенітенціарної служби, удосконалить кримінально-виконавче законодавство України, а також дасть змогу формувати державну політику у сфері пробації, сприятиме гуманізації системи правосуддя та виконання кримінальних покарань в Україні, їх наближенню до європейських та міжнародних стандартів.



.

Міністр Павло ПЕТРЕНКО
«___» _____________ 2015 р.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал